Дослідження підходів до формування механізму стратегічного управління на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження підходів до формування механізму стратегічного управління на підприємстві

Агеєва Ірина Миколаївна кандидат економічних наук, доцент кафедри Менеджменту і логістики, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса,

Ворона Олександра Русланівна здобувач вищої освіти, СВО: магістр, Факультет менеджменту, маркетингу та публічного адміністрування, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса

Анотація

Сучасний стан української економіки є турбулентним та непередбачуваним. Процес розвитку всіх підприємств та організацій знаходиться під сильним впливом зовнішніх та внутрішніх аспектів, а динаміка зовнішнього середовища вносить плутанину і хаос в систему стратегічного управління організаціями. У наслідок чого, ефективність господарської діяльності компанії знижується, а організація стає менш здатною справлятися з викликами зовнішнього середовища та протистояти їм. Стрімкий технологічний розвиток та загострення економічних проблем змушують впроваджувати сучасні та вдосконалені механізми управління, які допомагають швидко вирішувати проблеми, що в кінцевому підсумку призводить до зростання прибутку, збільшенню капіталу, підвищенню продуктивності праці, підтримки позитивного іміджу, забезпеченню оновлення матеріально -технічної бази та розвитку маркетингових чинників. На практиці вижити і залишатися конкурентоспроможними в цих обставинах можуть лише ті організації, які мають чітку політику розвитку та гнучкі механізми стратегічного управління[1].

Банківський сектор має значний вплив на економіку України .Завданням банківського сектору є безперервне забезпечення фінансовими ресурсами реального сектору економіки України. Дане дослідження зосереджується на банківському секторі як економічному суб'єкті. На разі показники надійності українських банків є не надто високими, особливо в умовах військово - політичних викликів. Вони несуть негативні зміни у формуванні балансу банків, що призводить до значних фінансових ризиків. У цьому контексті банківська система має значний вплив на економічну ситуацію в країні та на різноманітні сфери діяльності та підприємства. В наслідок такої ситуації методи та прийоми банківської діяльності трансформуються та ускладняються, що призводить до необхідності створення нових видів фінансових операцій та послуг, а отже, і нових стратегій. механізм стратегічного управління

Ключові слова: механізм стратегічного управління, стратегія, банківський сектор, банк, стратегічне управління.

Ageieva Iryna Mykolaivna PhD in economics, associate professor, department of management and logistics, Odesa National University of Technological, Odesa,

Vorona Oleksandra Ruslanivna higher education applicant, Master's degree, faculty of management, marketing and public administration, Odesa National University of Technological, Odesa,

MECHANISM OF STRATEGIC MANAGEMENT

Abstract. The current state of the Ukrainian economy is turbulent and unpredictable. The development process of all enterprises and organisations is strongly influenced by external and internal aspects. And the dynamics of the external environment brings confusion and chaos to the strategic management systems of organisations. As a result, the efficiency of the company's business activities decreases, and the organisation becomes less able to cope with and withstand the challenges of the external environment. Rapid technological development and aggravation of economic problems force the introduction of modern and advanced management mechanisms that help to solve problems quickly, which ultimately leads to profit growth, capital increase, labour productivity, maintaining a positive image, ensuring the renewal of the material and technical base and the development of marketing factors. In practice, only those organisations that have a clear development policy and flexible strategic management mechanisms can survive and remain competitive in these circumstances.

The banking sector has a significant impact on Ukraine's economy. The task of the banking sector is to continuously provide financial resources to the real sector of the Ukrainian economy. Therefore, this study focuses on the banking sector as an economic entity. Currently, the reliability of Ukrainian banks is not very high, especially in the context of military and political challenges. They cause negative changes in the banks' balance sheets, which leads to significant financial risks. In this context, the banking system has a significant impact on the economic situation in the country and on various sectors and enterprises. As a result of this situation, banking methods and techniques are transforming and becoming more complex, which leads to the need to create new types of financial transactions and services, and thus new strategies.

Keywords: mechanism of strategic management, strategy, banking sector, bank, strategic management.

Постановка проблеми

Стрімкий розвиток світової економіки та постійні зміни виробничих процесів у сучасному бізнес-середовищі зумовлюють необхідність для будь -якої компанії впроваджувати нові механізми управління, що забезпечують максимально ефективне використання наявного ресурсного потенціалу. Продуктивна діяльність прямо залежить від розвитку та удосконалення механізму стратегічного управління. Отже, головним питанням в даній темі постає дослідження сучасних підходів до побудови механізму стратегічного управління, інструментів, які залучаються при роботі, та багатогранних методик впливу на діяльність різних організації.

Чітка побудова механізму стратегічного управління забезпечує гармонійну координацію управлінських дій та рішень, що запускає всі процеси в середині підприємства та запроваджує генерування потреб розвитку, орієнтованих на майбутні переваги та можливості. Як наслідок, принципи стратегічного управління реалізуються якісно. Виходячи з цього, необхідність аналізу та дослідження механізмів формування системи стратегічного управління є важливим фактором вирішення проблем, які виникають в умовах кризи і пов'язані з розривом довгострокових, якісних відносин і зв'язків на різних рівнях підприємства та галузі [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням та розробкою теоретичних, методичних і практичних аспектів формування та реалізації механізмів стратегічного управлінні різними підприємствами займалося багато вчених: Алексєєва, І.Ансофф, М.Афанасьєв, І.Бланк, К.Боумен, О.Віхінський, А.Градов, Ю.Гусєв, Г. Мінцберг, А.Мінцберг, Р. Зязюн, А. Петров, А. Риф, А. Штернберг, А. Градов, Ю.Гусєв, Б.Карлофф, У.Кінг, Г.Мінцберг, Р.Ноздрева, А.Петров, Г.Райф, А.Стерлін, І.Тулін, Р.Уотерман, С. Яровенко та багато інших. У науковій літературі основна увага приділяється вивченню методів стратегічного управління в загальному аспекті, але треба брати до уваги, те що банківський сектор має свою специфіку, тому дане дослідження є актуальним. Дослідження підходів до стратегічного управління на підприємстві є необхідним етапом для створення ефективного, гнучкого та конкурентоспроможного бізнесу.

Мета статті - дослідження сутності та формування механізму реалізації стратегічного управління підприємствами Україні. У дослідженні були поставлені наступні завдання: визначення сутності та стану сучасної системи стратегічного управління на вітчизняних підприємствах, аналіз основних її складових, алгоритм прийняття управлінських рішень щодо стратегічного розвитку підприємств.

Виклад основного матеріалу

Перш за все, треба охарактеризувати саму сутність стратегічного управління то роль стратегії на підприємстві. Стратегія - це чітко окреслений шлях руху та розвитку організації, який формулює загальну місію, бачення та напрямок розвитку організації. За мету стратегія має максимізацію сильних сторін організації та мінімізація сильних сторін конкурентів. Стратегія має справу з довгостроковими розробками, а не звичайними операціями, таким чином, вона повинна концентруватися на ймовірних інноваціях послуг або нових продуктів, нових методів виробництва або нових ринків, які будуть створені в майбутньому. Під час планування стратегії важливо брати до уваги те, що рішення не приймаються на порожньому місці і що будь-яка дія фірми, ймовірно, зустріне реакцію тих, кого це стосується: конкурентів, клієнтів, працівників або постачальників.

Виходячи з сутності стратегії можна прийти до того що стратегічне управління представляє з себе управління організацією, яке, перш за все, базується на людському потенціалі, а виробнича діяльність орієнтується на вимоги потенційних споживачів. Саме система у стратегічному управлінні гарантує гнучке регулювання викликів зовнішнього оточення, та своєчасні впровадження у відповідь на ці виклики, що в результаті створює стабільне функціонування і розвиток конкурентних переваг підприємства, досягнення поставлених ним стратегічних цілей у довготривалій проекції [2].

Стратегічне управління поєднує в собі цільовий та комплексний підхід до діяльності будь якої компанії чи організації. Стратегічне управління це безпричинний процес. Концепція допомагає встановлювати цілі розвитку, визначати можливості та координувати їх між собою через розробку та впровадження стратегічного механізму.

Розробка та ефективне функціонування системи стратегічного управління - це, насамперед, функція вищої ланки керівництва. Тому для ефективного функціонування вищого керівництва необхідно розмежовувати стратегічне управління та оперативне управління, яке зосереджене на повсякденній діяльності організації, щоб вище керівництво могло сконцентруватися саме на стратегічних аспектах.

Оточення, в якому працюють та існують організації, постійно змінюється, створюючи нові можливості та загрози, і топ-менеджменту доводиться приділяти цьому аспекту все більше часу. Таким чином, відбуваються значні зміни у функціях вищого керівництва в організаціях. Це перехід від оперативного до стратегічного управління.

В процесі формування ефективних механізмів стратегічного управління всіма процесами на вітчизняних підприємствах необхідно враховувати і використовувати такі підсистеми, як державне регулювання і розвиток малого та середнього бізнесу в різних галузях, управління фінансовою стійкістю на макрорівні в не популярних галузях, а також на великих підприємствах.

На сьогоднішній час, для України, яка постраждала від багатьох криз, для розвитку стійкої економічної ситуації необхідно створити економічну стабільність, яка можлива лише за умови конкурентоспроможності реальних секторів економіки. На підприємницькому та законодавчому рівні доцільно проаналізувати існуючі шляхи та методи стратегічного розвитку в промисловому секторі України. При цьому можна додатково оцінити проблеми України, їх важливість для економіки країни та сектори, які можуть посилити позиції країни у світовій економіці, зосередити увагу на цьому питанні та сформулювати практичні рекомендації щодо вдосконалення підходу до створення та функціонування механізму стратегічного управління в українських організаціях[3].

Насамперед слід зазначити, що механізм стратегічного управління - це один з багатьох видів механізмів, який є основною сполучною ланкою між теоретичними дослідженнями та практичною діяльністю організації та слугує концептуальним (методологічним) забезпеченням досліджень. Це система процесів, інструментів та методів, яка допомагає організації розробляти, впроваджувати і виконувати свою стратегію для досягнення поставлених цілей та забезпечення сталого розвитку. Механізм стратегічного управління складається з різних компонентів, які взаємодіють між собою для досягнення успішних результатів.

Сутністю механізму стратегічного управління на підприємствах є цілеспрямований процес вибору оптимального методу системного управління, який дає можливість підприємству досягати поставлених цілей, стабільно розвиватися та ефективно функціонувати протягом усього періоду господарської діяльності. Для більш детального аналізу механізму стратегічного управління підприємствами в Україні визначимо принципи, які притаманні стратегічному управлінню. В сучасних умовах господарювання механізм стратегічного управління повинен базуватися на таких принципах: принцип рефлексії, принципсамоорганізації,принцип граничної раціональності, принцип самовизначення, принцип диверсифікації, принцип резервування ресурсів, принцип безперервної адаптації (таблиця 1) [3].

Необхідно приділити увагу системі стратегічного управління. Ефективне управління стратегією допомагає організації адаптуватися до змін і досягати стійкого конкурентного переваги.

Оскільки механізм формування системи пояснює відносини всередині системи за її складовими частинами, виникає необхідність з'ясування змісту цих складових частин, тому розглянемо їх в таблиці 2.

Основними керованими елементами системи, що вкупі утворюють один із компонентів механізму, є показники виробничих процесів, процесів продажу, видів ресурсів та фінансового стану підприємства. Механізми відіграють центральну роль в управлінні організацією та формуванні її довгострокового розвитку.

Таблиця 2.

Елементи механізму стратегічного управління

Механізм стратегічного управління міцно пов'язаний з завданнями та функціями, які формують систему управління. Він має значний вплив на успіх організації та її здатність досягати своїх стратегічних цілей і завдань, оскільки відіграє ключову роль у спрямуванні всіх інших управлінських функцій і видів діяльності організації в одному стратегічному напрямку ( рис.1).

Рис.1 Взаємозв'язок завдань та функцій формування механізму стратегічного управління

Джерело: розроблено автором

Механізм стратегічного управління, перш за все, впливає на досягнення стратегічних цілей організації. Тобто, механізм стратегічного управління визначає - як організація розробляє та реалізує свою стратегію. Якщо цей механізм працює ефективно, організація має більше шансів досягти своїх стратегічних цілей, а ефективне стратегічне управління допоможе організації розробляти та впроваджувати стратегічні рішення так, щоб міцно закріпити позиції на ринку та конкурувати з іншими гравцями.

Одна з головних ролей механізму стратегічного управління це - посприяти швидкому реагуванню на нові тенденції, технологічні зміни на ринку навколишнє середовище: система стратегічного управління розподіляє ресурси (фінансові, людські та матеріальні) відповідно до стратегічних пріоритетів, що дозволяє оптимально використовувати ресурси і підвищує операційну ефективність. Інформація про стратегію та її цілі мотивує співробітників до спільної роботи для досягнення стратегічних результатів. Чітко визначені цілі і завдання допоможуть персоналу усвідомити свою ключову роль в реалізації стратегії.

Механізм стратегічного управління включає в себе систему моніторингу та контролю за реалізацією стратегії. Це дозволяє своєчасно виявляти проблеми та координувати плани та стратегії для досягнення кращих результатів.

Ефективна система стратегічного управління дозволяє організаціям залучати зацікавлені сторони, такі як клієнти, партнери, інвестори та організації громадянського суспільства, до спільної реалізації стратегії. Система стратегічного управління сприяє поліпшенню комунікації співпраці між різними відділами і командами всередині організації полегшує реалізацію стратегії; також сприяє поліпшенню комунікації співпраці між різними підрозділами і командами в центрі організації, полегшує реалізацію стратегії[4].

Для того, щоб більш детально дослідити явище механізму стратегічного управління, його важливість та вплив, необхідно дослідити дію механізму на конкретному об'єкті. В цій роботі об'єктом виступає банк. На даний час банки в Україні мають не дуже позитивні показники надійності особливо під час військово-політичних викликів, які в свою чергу, негативно впливають на формування балансів банку, тим самим призводять до великих фінансових ризиків. В таких умовах банківська система має великий вплив на економічне становище в країні, а також на різні галузі та підприємства. У наслідок всієї цієї ситуації, прийоми та методики банківської діяльності деформуються, ускладняються та призводять до необхідності створення нових видів фінансових операцій та послуг і в решті решт нової стратегії.

Надійний та ефективний механізм стратегічного управління банками включає в себе своєчасне прогнозування можливих шляхів розвитку ситуацій не тільки на ринку а й в цілому в суспільстві, адаптація до них і постійний контроль за процесами на благо клієнтів, партнерів, акціонерів, стейкхолдерів та суспільного добробуту в цілому. Системи стратегічного управління здійснюють гнучке регулювання на зовнішні виклики, у наслідок і своєчасні зміни у відповідь на ці виклики, що в результаті сприяє стабільному функціонуванню і розвитку конкурентних переваг підприємства, досягненню поставлених ним цілей у довгостроковій перспективі[4].

Формування механізму стратегічного управління в банку має свої особливості порівняно з іншими видами підприємств. Основні особливості які можна виділити в механізмі стратегічного управління банку:

- банківська діяльність підлягає високому рівню державного регулю - вання та контролю, тому при формуванні стратегії банку необхідно враховувати вимоги законодавства та регуляторів;

- ринок банківського сектору характеризується великою конкуренцією, та потребує від банків розробки не просто ефективної стратегії, а інноваційної, яка дозволить підтримати та зміцнити свої позиції на ринку;

- банки постійно стикаються з значними ризиками: ризики в кредитуванні, інвестуванні, торгівлі цінними паперами та іншими фінансовими операціями; формування стратегії повинно враховувати ці ризики та забезпечувати їх ефективний контроль та управління;

- жорсткі вимоги до інформаційної бази: банки залежать від повної, доступної та якості інформації, яка несе велику цінність;

- банківська діяльність має нести стабільний та довгостроковий характер. Банки є інститутами, які зберігають та управляють фінансовими ресурсами клієнтів. надають кредити для підтримки економічного зростання і розвитку. Це важливий елемент стабільності економіки, оскільки кредити дозволяють підприємствам та особам реалізовувати свої проекти та інвестиції. Банки грають ключову роль у забезпеченні ліквідності фінансової системи. Банківська діяльність піддається суворому регулюванню та нагляду з боку уряду та фінансових організацій;

- багато банків мають глобальну присутність, і їхні стратегії повинні враховувати регіональні та міжнародні аспекти;

- зростаюча цифрова трансформація в банківському секторі вимагає активного впровадження новітніх технологій та інновацій в стратегічне управління [5].

Особливостей банківського сектору, та специфічності видів послуг, які мають ключову роль, дуже багато. Їм властиві невідчутність, варіативність, швидкоплинність, невіддільність, непостійність. Таким чином, важко впроваджувати та створювати інноваційні аспекти.

Звертаючи увагу на всі нюанси, в ході дослідження запропоновані наступні заходи, які можуть бути впроваджені при формування механізму стратегічного управління в банку та в банківській сфері, щоб підвищити ефективність та конкурентоспроможність.

1. Використання штучного інтелекту і верстатів для прогнозування ризиків і розроблення стратегії: використання аналітичних і прогностичних інструментів для прогнозування майбутніх ринкових тенденцій і ризиків з метою розроблення оптимальних стратегій підвищення ефективності та конкурентоспроможності. Штучний інтелект (ШІ) може аналізувати великі обсяги даних для виявлення потенційних ризиків. Наприклад, у банківському секторі системи штучного інтелекту можуть виявляти незвичайні транзакції, які можуть бути ознаками шахрайства. Це допомагає банкам скоротити фінансові втрати і забезпечити безпеку клієнтів. Крім того, ШІ та IM можуть

аналізувати ринкові дані та прогнозувати зміни попиту, цін, конкуренції та інших факторів.

2. Розробка і впровадження нових продуктів і послуг. Банки можуть розширювати свої послуги та продукти для залучення нових клієнтів і збільшення прибутку. Впровадження цифрових банківських послуг, включаючи, наприклад, мобільний банкінг, платіжні системи, онлайн - кредитування тощо.

3. Використання технології блокчейн. Банки можуть використовувати технологію блокчейна для забезпечення безпеки, прозорості та ефективності фінансових транзакцій, наприклад, у сфері міжбанківських переказів або випуску цифрової валюти. Блокчейн дозволяє ефективно відстежувати та управляти різними видами активів, такими як нерухомість, цінні папери та товари. Технологія блокчейн також може покращити споживацькі фінансові послуги, дозволяючи користувачам безпечно зберігати та пересилати гроші, а також використовувати різноманітні фінансові інструменти.

4. Розробка екологічної стратегії. Завдяки зростаючій увазі до довкілля та сталому інвестуванню в усьому світі, банки можуть розробляти та реалізовувати "зелені" стратегії для поліпшення своїх екологічних показників і залучення нових "зелених" клієнтів. В цю стратегію можна включити: перехід до електронної документації та зменшення використання паперу; зведення зелених будівель, які використовують енергоефективні матеріали та системи та можуть виробляти свою енергію; поширення використання електричних автомобілів для службових потреб банку; розробка та пропагування фінансових продуктів, які сприяють екологічно стійким ініціативам, таким як "зелені" кредити чи інвестиції; співпраця з організаціями та регуляторами, які сприяють сталому розвитку та екологічному захисту.

5. Впровадження нових технології та методик роботи, навчання працівників, створення середовища, сприятливого для інноваційного розвитку. Реалізація принципів сталого розвитку.

6. Розробка принципів сталого розвитку, що не лише зменшить їхній вплив на навколишнє середовище, а й підвищить їх конкурентоспроможність та привабливість для клієнтів, які підтримують ці принципи.

7. Забезпечення безпечності в мережі. У всьому світі зростає кількість кібератак і кіберзлочинів, особливо в період швидкої цифровізації банків у нашій країні. Тому вкрай важливо, щоб банки забезпечували високий рівень кібербезпеки для захисту своїх клієнтів та їхніх транзакцій. Для цього можна використовувати різні методи і технології, такі як шифрування і двофакторна аутентифікація. Ці покращення допоможуть банку підтримувати й підвищувати свою конкурентоспроможність, забезпечити стійкість до змін на ринку та відповідати потребам клієнтів, враховуючи сучасні тенденції і вимоги.

Висновки

Підсумовуючи головну суть механізму стратегічного управління на будь-якому підприємстві, ми можемо сказати, що він постає цілеспрямованим процесом вибору оптимальних методів здійснення систематичного контролю, що допомагає підприємству досягати поставлених цілей, стабільно розвиватися та ефективно функціонувати. Основним завданням є необхідність встановлення інструментів досягнення цілей і завдань для кожного елемента, що формує механізм системи стратегічного управління [6].При реалізації стратегії управління банком на практиці з урахуванням зовнішнього середовища необхідно використовувати певні методи стратегічного управління, стандартизувати процеси управління, визначати процедури прийняття управлінських рішень, визначати найефективніші способи досягнення бажаного. Завдання менеджерів щодо формування стратегічних технічних механізмівбанківвключають взаємопов'язані складові, зокрема, створення умов для чесної конкуренції в банківському секторі, розширення масштабів банківської діяльності та підвищення рівня задоволеності населення банківським сектором, наявністю банківських послуг. Головна мета, яка зараз постає, це розвиток банківського сектору, як рушійного важеля розвитку економіки України, зростання фінансової стійкості та стабільності, забезпечення гнучкості.

Література:

1. В. В. Москаленко, М. Д. Годлевський Моделі та методи стратегічного управління розвитком підприємства : монографія /- Харків : Видавництво «Точка», 2018. - 208 с. Іл. 56. Табл. 5. Бібліогр. 310 найм. С. 8-13.

2. Строкович Г. В., Жукова Д.А. Теоретичні засади формування системи стратегічного вибору підприємства. Проблеми економіки. 2018. № 4. С. 327 - 333. URL : http: nbuv.gov.ua/ UJRN/Pekon_ 2018_4_44

3. Запухляк І. Б., Зелінська Г. О., Побігун С. А. Підходи, методи та інструменти управління змінами в системі управління розвитком підприємства. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. Випуск 23. С. 204-209.

4. Банківська система: навчальний посібник / [Ситник Н.С., Стасишин А.В.,Блащук Девяткіна Н.З., Петик Л.О.] ; за заг. ред. Н. С. Ситник. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. - 580 с.

5. Стратегія Національного Банку України до 2025 року. URL : https://bank.gov.ua/ admin_uploads/article/Strategy_NBU_2021 -2022.pdf?v=4

6. Hrytsai, Serhii. "The place of virtual assets in the structure of digital financial technology." International Science Journal of Management, Economics & Finance 1.3 (2022): 34-48. https://doi.org/10.46299/j.isjmef.20220103.3

References:

1. Moskalenko V. V., & Godlevsky M. D. (2018) Modeli ta metodi strategichnogo upravlinna rozvitok pidpriemstva. [Models and methods of strategic management of enterprise development: a monograph]. Kharkiv: Tochka Publishing House.[in Ukrainian].

2. Strokovych G.V., & Zhukova D.A. (2018) Teoretichni zasadi formuvanna sistemi strategichnogo viboru pidpriemstva. Problema ekonomiki. [Theoreticalfoundations of formation of the system of strategic choice of the enterprise. Problems of economy.]. (№ 4). Retrieved from URL : http: nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_ 2018_4_44[in Ukrainian].

3. Zapuhlak. I.B. Zelinska G.O. & Pobigun S.A. (2018) Pidhodi, metodi ta instrumenti upravlinna zminami v sistemi upravlinna rozvitok pidpriemstva. Globalni ta nationalni problem ekonomiki.[Approaches, methods and tools for managing changes in the system of enterprise development management. Global and national problems of the economy.] . [in Ukrainian].

4. Sytnyk N.S., Stasyshyn A.V., Blashchuk N.Z. Devyatkina, & Petyk L.O (2020) Bankivska sistema: navchalnii ppsibnik [Banking system: a textbook]; edited by N.S. Sytnyk - Lviv: Ivan Franko National University of Lviv.[in Ukrainian].

5. Sait Natsionalnoho banku Ukrainy [Official website of the National Bank of Ukraine] Strategia Nationalnogo banku Ukraini do 2025 roku (2021-2022). [Strategy of the National Bank of Ukraine until 2025.] Retrieved from URL : https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/ Strategy_NBU_2021-2022.pdf?v=4. [in Ukrainian].

6. Hrytsai, Serhii. "The place of virtual assets in the structure of digital financial technology." International Science Journal of Management, Economics & Finance 1.3 (2022): 34-48. https://doi.org/10.46299/j .isjmef.20220103.3

Размещено на Allbest.ru