Теоретичні засади управління ризиками в діяльності підприємства за умов невизначеності

Размещено на http://allbest.ru

Хмельницький національний університет

Теоретичні засади управління ризиками в діяльності підприємства за умов невизначеності

Анотація

Розглянуто теоретико-методичні основи управління ризиками підприємства, сутнісні характеристики неокласичної та класичної теорій ризику. Розкрито економічну сутність ризику, види ризику, які дають можливість отримати прибуток та розглянуто теоретичні підходи до визначення поняття «ризик» різними авторами. Досліджено існуючі підходи до управління ризиками підприємства, а також сутність та складові стандартів з управління ризиками. Виділено та проаналізовано основні кроки при управлінні ризиками на підприємстві. Виконано аналіз існуючих методичних підходів до оцінки ризику

Ключові слова: ризик, управління ризиком, підприємство, інвестиційні проєкти, процеси

Економічні відносини в Україні та наявність непередбачуваних ризиків та загроз з кожним роком лише ускладнюють діяльність вітчизняних підприємств, і зумовлюють необхідність формування ефективної системи управління ризиками з метою мінімізації негативних наслідків непередбачуваних подій та збереження конкурентоспроможності.

Ефективна система управління ризиками підприємства передбачає їх ідентифікацію, аналіз та оцінку, а також, прийняття ефективних управлінських рішень, що пов'язані з різними аспектами бізнесу, такими як операційна діяльність, фінансова діяльність, інформаційна безпека, маркетингове управління, тощо. Це дозволяє підприємствам бути готовими до непередбачених обставин та швидко реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища.

Існує безліч внутрішніх та зовнішніх факторів, що можуть вплинути на діяльність підприємства, включаючи економічні, політичні, соціокультурні, технологічні та інші фактори.

Правильне управління ризиками дозволяє менеджменту оцінити ймовірність виникнення таких факторів та можливість виникнення ризиків, а також визначити найефективніші способи уникнення ризиків або їх мінімізації. конкурентоспроможність управління ризик невизначеність

Таким чином, управління ризиками підприємства набуває вагомого значення, потребує належної уваги та компетентного підходу з боку менеджменту підприємств, і є актуальною темою для ослідження.

Теоретико-методичний базис управління ризиками розглядався у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: Ансоф І., Балановська Т., Вітлінський В., Виноградова О., Гудзь О., Дергачова В., Мескон М., Федун І. та інші.

Однак, не зважаючи на значні наукові дослідження, управління ризиками залишається актуальною тематикою, потребує розробки нових напрацювань і підходів, сучасного інструментарію та формування комплексної системи ризик - менеджменту на вітчизняних підприємствах.

Будь-яка діяльність вітчизняних підприємств пов'язана з ризиками - одні з безпосередньо стосуються природи підприємницької діяльності («підприємницькі» ризики), а інші стосуються супутніх ризиків. Тобто, ризики можуть виникати з різних зовнішніх причин, зокрема змін в економічному середовищі (наприклад валютні коливання, інфляція, зміна відсоткових ставок, тощо), технологічні зміни (зміна ринку технологій, технологічних стандартів, кібератаки, тощо), ринкові фактори (наприклад нові конкуренти на ринку, зміна попиту та вподобань споживачів, зміна ринкових трендів, тощо), (наприклад зміни у соціальному середовищі, такі як демографічні показники, зміни соціальних стандартів та норм, тощо). Окрім того, ризики можуть бути спричинені внутрішніми факторами функціонування підприємства, зокрема неефективне управління, планування, недосконалість бізнес-процесів та операцій, проблеми з персоналом, тощо.

Неминучість ризику обумовлюється такими властивостями ринкової економіки: різноманітністю та значною численністю господарюючих суб'єктів та їх економічною свободою; функціонуванням суб'єктів господарювання у конкурентному середовищі; орієнтацією суб'єктів господарювання на отримання високого прибутку; наявністю договірних відносин.

Поняття «ризик» з давньогрецької «ridsicon», трактується як «скеля» або «небезпека зіткнення зі скелею»; з давньоіталійської «risicare» - як «наважитися», «осмілитися», з французького «risdoe» - як «загроза», «йти на ризик». Англомовні джерела зводять походження слова «ризик» до середньовічної французької мови (risque), італійської (risco), латинської (reseco), давньогрецької (rhizikon) [13].

Поширення поняття «ризик» в контексті економіки та фінансів набуло наприкінці ХІХ століття, коли у США активно розвивалися страхові компанії, що займалися страхуванням майна та життя людей. Для страхових компаній важливо спрогнозувати ймовірність настання несприятливих подій, тому саме в цей період, страхові компанії починають використовувати статистичні методи та ймовірні розрахунки, що і призвело до появи поняття ризику. З часом поняття «ризик» набув ширшого використання у різних галузях.

У науковій літературі розглядають дві теорії ризику, які наведено на рис. 1.

Рис. 1. Сутнісна характеристика теорій ризику

Неокласична теорія ризику ґрунтується на припущенні, що люди приймають рішення на основі раціонального аналізу та максимізації очікуваної корисності.

У рамках цієї теорії ризик визначається як імовірність отримання збитків або втрат від прийнятого рішення [7, 9].

В межах неокласичної теорії ризик може бути виміряний ймовірністю настання несприятливої події у вигляді збитків та ступенем їх впливу на підсумковий результат. А управління ризиками базується на прийнятті ефективних рішень, що ґрунтуються на очікуваній корисності.

Класична теорія ризику ґрунтується на законі великих чисел, який стверджує, що якщо ми повторюємо багато разів один і той же експеримент, частота певної події, як правило, є постійною [2, 6]. Класична теорія ризику також передбачає, що управляти ризиком можна шляхом диверсифікації між різними видами активів, щоб мінімізувати загальний портфель ризиків.

Для більш детального дослідження сутності ризику наведемо існуючі визначення в науковій літературі (табл. 1).

З наявністю невизначеності безпосередньо пов'язане існування ризику. У наукових дослідженнях «невизначеність - ризик» є основною в системі понять, пов'язаних із ризиком. Невизначеність характеризується, як головне джерело та основа ризику, а в деяких випадках ризик прямо ототожнюється з невизначеністю.

Економісти виділяють три види ризику, які дають можливість отримати прибуток:

1) ризик несплати дивіденду;

2) чистий ризик або «власне» ризик, пов'язаний з об'єктивними виробничими процесами

3) ризик, що виникає з нововведеннями, реалізація яких допоможе новаторам отримати прибуток як додатковий дохід за свої ідеї.

Таблиця 1

Трактування поняття «ризик» різними авторами

Залежність між ризиком та прибутком така, що нульовий ризик забезпечує найнижчий дохід. Чим більший ризик, тим більше розбіжності між виручкою та витратами, отже - більший прибуток. Невизначеність і ризик, містять у собі протиріччя між запланованим та дійсним, є джерелом прибутку та розвитку підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки.

Ризики в системі управління підприємством займають важливе значення, особливо в умовах мінливості зовнішнього середовища, і дозволяє значно зміцнити позиції підприємства на ринку за рахунок отримання стабільного прибутку.

Продовження діяльності, стабільність та стійкість підприємства безпосередньо залежить від реалізації заходів щодо управління ризиком. Менеджмент та власники підприємств, що застосовують методи ризик- менеджменту з моменту створення підприємства, мають більше шансів на виживання та розвиток.

Відповідальність за реалізацію ризик-менеджменту на підприємстві зазвичай поділяється між радою директорів, ризик-менеджерами, підрозділами внутрішнього аудиту та іншими структурними підрозділами.

Управління ризиками - це процес визначення, оцінки та управління ризиками, пов'язаними з діяльністю підприємств. Це важливий аспект будь-якого бізнесу, який допомагає знизити можливі збитки та збільшити ймовірність досягнення поставленої мети.

Рис. 2. Процес управління ризиками

Основні кроки при управлінні ризиками включають (рис. 2) [1,3]:

1) ідентифікацію ризиків - визначення потенційних ризиків та можливих джерел ризику, які можуть вплинути на бізнес;

2) оцінка ризиків - а саме, оцінка ймовірності виникнення ризиків та їхнього впливу на бізнес;

3) планування і реагування - розробка та реалізація плану управління ризиками, що включає заходи щодо зниження ризиків, а також способи управління ризиками у разі їх реалізації;

4) моніторинг та контроль - відстеження та оцінка ефективності плану управління ризиками та коригування його відповідно до ситуації, що змінюється.

В процесі управління ризиками важливою складовою є обмін інформацією із зацікавленими сторонами, навчання співробітників та інших зацікавлених осіб основним засадам управління ризиками.

Результативне управління ризиками вимагає наявності певних елементів, зокрема [8]:

- інтегрованості - управління ризиками не існують відособлено, а є складовою діяльності організації;

- структурованості та комплексності - управління ризиками вимагає комплексного підходу та сприяє порівнянних результатів;

- налаштованості - сама структура системи та процес управління ризиками повинен бути налаштований таким чином, щоб відповідати зовнішньому та внутрішньому контексту організації, пов'язаному з її цілями;

- залучення - своєчасна участь зацікавлених сторін дозволяє враховувати їх знання, думки та подання. Це призводить до підвищення обізнаності та обґрунтованості управління ризиками;

- динамічності - ризики можуть виникати, змінюватися або зникати в залежності від зміни зовнішнього та внутрішнього контексту організації. Управління ризиками прогнозує, виявляє, підтверджує, реагує на ці зміни та події своєчасно та відповідним чином;

- найкращого доступу до інформації - вихідні дані для управління ризиками ґрунтуються на інформації про минуле та поточну інформації, а також на майбутні очікування. Управління ризиками явно враховує будь-які обмеження та невизначеності, пов'язані з такою інформацією та очікуваннями.

Інформація має бути своєчасною, ясною та доступною для відповідних зацікавлених сторін;

- фактори, пов'язані з людьми та культурою - ці фактори на всі аспекти управління ризиками на кожному рівні та етапі;

- постійне покращення - управління ризиками постійно покращується через навчання та вивчення досвіду.

- В науковій літературі виділяють різні підходи щодо класифікації методів управління ризиками та способів їх мінімізації, як то: попередження (уникнення ризику); ухилення, локалізація, дисипація (зниження); створення системи резервів; страхування; пошук гарантів; розподіл відповідальності між контрагентами; передача ризику.

В даний час більшістю вітчизняних підприємств найчастіше використовують найчастіше ухилення від ризиків, страхування, та передачу ризиків.

Оцінка ризику - це сукупність аналітичних заходів, що дозволяють спрогнозувати можливість отримання додаткового підприємницького доходу або певної величини збитків від ризикової ситуації і несвоєчасних заходів щодо запобігання ризику.Існує чотири основні методи аналізу ризиків [5, 11]:

Аналіз «краватка-метелик» - метод кількісного аналізу ризиків, являє собою схематичний спосіб опису та аналізу ризику від причин до наслідків.

Даний метод поєднує дослідження причин події та аналіз наслідків. Однак основна увага методу «краватка-метелик» сфокусована на бар'єрах між причинами (заходами контролю) та небезпечними подіями та наслідками (заходами щодо ліквідації).

Матриця аналізу ризиків - ранжує ризики відповідно до значущості, при цьому найбільш серйозні ризики знаходяться вгорі списку. Його основна мета - допомогти особам, які приймають рішення, у ранжируванні ризиків та розробці стратегії управління ризиками, яка включає належні ресурси та методи для боротьби із загрозами.

Реєстр ризиків - це документ, в якому перераховані всі можливі ризики, які можуть виникнути на етапі виконання проекту, а також важлива інформація щодо них. Він призначений для використання як вкладу в план управління ризиками, в якому обговорюється, хто несе відповідальність за ці небезпеки, як вони будуть контролюватись і який план реагування на випадок, якщо вони все ж таки відбудуться [ 12].

SWIFT-аналіз - є методом виявлення та оцінки можливих ризиків, що виникають внаслідок внесення змін до плану проєкту. Члени команди повинні вигадати всі можливі варіанти «що, якщо», щоб виявити всі потенційні ризики, які можуть виникнути.

SWIFT-аналіз ґрунтується на командній роботі і використовує набір слів або фраз-підказок, які допомагають у процесі наради учасникам групи ідентифікувати небезпечні ситуації та створити сценарій їх розвитку. Ведучий та група, використовуючи стандартні фрази «що, якщо» у поєднанні з підказками досліджують, як система, елемент виробничого процесу, організація чи процедура поводитимуться під впливом небезпечної події.

Таким чином, нами було досліджено сутність ризику, як економної категорії, розглянуто ризики в системі управління підприємством та виконано аналіз існуючих методичних підходів до оцінки ризику. Проведені теоретичні дослідження дозволять враховувати та оцінювати можливі ризики у практичній діяльності підприємств.

Список використаних джерел

[1] Бланк, И. А. (2006). Управление финансовыми рисками : учебный курс. Киев: Ника- Центр.

[2] Борисова, Г. М.(2005). Теоретичні аспекти управління ризиком на підприємстві. Актуальні проблеми економіки, 7, 116-121.

[3] Верченко, П. І., Великоіваненко, Г. І. & Демчук, Н. В. (2006). Ризикологія: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. Київ: КНЕУ.

[4] Вітлінський, В.В. & Великоіваненко. Г. І. (2004). Ризикологія в економіці та підприємництві: монографія. Київ: КНЕУ.

[5] Внукова, Н. М. & Смоляк, В. А. (2006). Економічна оцінка ризику діяльності підприємств: проблеми теорії та практики: монографія. Харків: ІНЖЕК.

[6] Закон великих чисел. Вилучено з https://uk.economy-pedia.com/11038376-law-of- the-big-numbers.

[7] Кармінська-Бєлоброва, М. В. & Ігнатова, М. В. (2014). Управління ризиками у підприємництві: навчальний посібник. Харків: «Слово».

[8] Benjamin, A. S.(2017). Enterprise Risk and Opportunity Management.Wiley.360 p.

[9] Ходаківський, Є. І. (2013). Ризикогенність та страхування в аграрній сфері (теорія, практика): монографія. Житомир: Полісся.

[10] Рудніченко, Є. М. (2013). Загроза, ризик, небезпека: сутність та взаємозв'язок із системою економічної безпеки підприємства. Економіка Менеджмент Підприємництво. 25 (І). 188-195.

[11] Chatzimichailidou, М.М., Ward, J., Horberry, T. & Clarkson, P. J. (2018).A comparison of the bow-tie and STAMP approaches to reduce the risk of surgical instrument retention. Risk Analysis. 38(5). Р. 978-990.

[12] Wierenga, P. C., Lie-A-Huen, L., E.de Rooij, S., Klazinga, N. S., Guchelaar, S H-J. &. Smorenburg, M. (2009).Application of the Bow-Tie model in medication safety risk analysis: Consecutive experience in two hospitals in the Netherlands. Drug Safety. 32 (8). Р. 663-673.

[13] Risk. Вилучено з https://en.wiktionary.org/wiki/risk.

[14] AS/NZS 4360:1999. Risk management. Вилучено з https://www.academia.edu/34588427/AS_NZS_4360_SET_Risk_Management_Set.

Размещено на Allbest.ru