кандидат економічних наук, доцент,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

The article clarifies the importance of human capital, which has been growing significantly in recent years, as sustainable economic growth is achieved thanks to it. Ukraine has an urgent need to develop human capital, the use of which will allow creating high-tech products with a high content of added value. Such a task can be solved on the basis of creating an effective management model for the development of human capital. Management of the development of human capital is a holistic system that involves the construction of relationships between the object and the subject of management, functioning within the external environment, with the aim of directing management action to the formation and development of a person. The conducted research made it possible to identify three main models of human capital development management: American, Japanese and Western European, which are based on the use of an innovative approach. The main advantages of the innovative approach are the desire to meet the needs of the individual with an orientation to the future, the encouragement of innovativeness, creativity, creative search, the dominance of a low degree of control and detailed management. In contrast, the domestic model of human capital development management uses a traditional approach and is characterized by such features as the use of a combination of systemic and situational approaches to management; combination of individualism with collective and group organization of work; involvement of both professionals and the owners of human capital in the management process. Unfortunately, such a model does not allow to holistically solve the problems of individual development, taking into account the needs of today. Therefore, the search for a modern effective model of human capital development management in Ukraine becomes an urgent issue, which is also due to the impossibility of ensuring effective management using traditional approaches that were developed in economic conditions that did not require innovation and creativity; the need to take into account the growing role of the individual in reproductive processes; challenges that Ukrainian society has faced recently, which significantly affected the life of an individual.

Keywords: innovativeness, creativity, human capital, national economy, development management.

Постановка проблеми. В сучасних умовах людський капітал стає одним з фундаментальних факторів, що бере участь у створенні та нагромадженні виробничого капіталу, завдяки чому позитивно впливає на досягнення сталого економічного зростання. В постіндустріальному суспільстві цінність людського капіталу постійно збільшується й навіть випереджає природні ресурси. Тому не дивно, що частка людського капіталу в загальному обсязі національного багатства високорозвинутих країн постійно зростає.

Наразі методологія управління розвитком людського капіталу (УРЛК) представлена різноманітними моделями та концепціями, але, зважаючи на сучасну специфіку розвитку людського капіталу, необхідно брати до уваги інноваційні аспекти та проводити додаткові дослідження в цьому напрямі. Враховуючи важливість людського капіталу, вважаємо, що уточнення сутнісних характеристик існуючих моделей УРЛК є актуальним завданням сьогодення, що дозволить розкрити ті аспекти, які мають бути використані в Україні для докорінного переосмислення національної парадигми розвитку людського капіталу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальні основи теорії людського капіталу мають глибоке історичне коріння, адже її витоки закладені ще у працях Платона, Аристотеля, Т. Гоббса, Дж. Локка, В. Петті, А. Сміта, К. Маркса. ХХ століття стало справжнім проривом у розвитку людського капіталу, що відбулося завдяки науковому внеску Г. Беккера, Т. Шульца, Е. Хольдена, Д. Міллера, С. Фішера, Ф. Тейлора, Є. Мейо, Д. Мак-Грегора та інших. Серед вітчизняних дослідників, які приділяють увагу вивченню сутності, розкриттю теоретичних, методологічних та практичних аспектів причиннонаслідкових зв'язків між характеристиками людського капіталу, обґрунтуванню необхідності інвестування у його розвиток та доцільності управління ним виділяємо Д. Богиню, Н. Верхоглядову, О. Грішнову, В. Лагутіна, Е. Лібанову, В. Лич, Л. Любохинець, О. Маслак, П. Юхименка та інших. Разом з тим, ми вважаємо, що деякі аспекти щодо з'ясування властивостей сучасних моделей УРЛК не знайшли повного відображення в результатах таких досліджень.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Людський капітал визначають як один з найбільш складних об'єктів управління, оскільки його формування та нагромадження здійснюється за різними напрямами й проходить крізь різни етапи життєвого циклу людини. Орієнтуючись на інноваційні шляхи розвитку національної економіки України та існуючі проблеми, що стоять перед вітчизняним суспільством, необхідно створити єдину стратегію УРЛК та врахувати позитивні напрацювання західних країн в даній площині. Саме тому назрілим стає завдання проведення цілісного аналізу існуючих моделей УРЛК, що залишається мало розкритим в українській науковій літературі.

Формулювання цілей статті. Метою статті є з'ясування сутнісних ознак УРЛК та розкриття його існуючих моделей, що дозволить виділити з поміж них ті характеристики, які варто враховувати при побудові вітчизняної моделі УРЛК.

Виклад основного матеріалу дослідження. В нових умовах господарської діяльності, що обумовлені розгортанням воєнних дій, наслідками всесвітньої пандемії, перед Україною постала нагальна необхідність швидкого переходу до нового стану економіки, що характеризується створенням високотехнологічної продукції з високим вмістом доданої вартості. Таке перетворення стає можливим за рахунок активного використання наявного інтелекту, людського капіталу, що беруть участь у виробництві якісної продукції. У загальному вигляді, під людським капіталом розуміють "капітал людини у вигляді фізико-психологічних та інтелектуальних якостей, а також здібностей, вмінь, навичок, знань, мотивації, що генеруються та акумулюються протягом значного терміну часу й потребують постійних інвестицій, які у подальшому будуть мати позитивний соціально-економічний ефект" [1, с. 34-35; 5, с. 162].

Під час формування ефективної системи УРЛК варто враховувати певні особливості людського капіталу як економічної категорії, зокрема:

1) людський капітал виступає одним з головних факторів економічного зростання [3, с. 90];

2) серед складових людського капіталу (здоров'я людини, знання, навички, досвід), що мають схильність до нагромадження, особливе значення має освіта, адже вона передбачає "підготовку людей до життя в умовах перманентної та стрімкої зміни факторів зовнішнього середовища" [4, с. 7-8];

3) важливою складовою у формуванні та розвитку людського капіталу є інвестування, результативність якого має прямий вплив на інноваційне зростання економіки та суспільства. Проте, рівень інвестицій в людський капітал в Україні наразі не відповідає потребам, що, у першу чергу, обумовлено розгортанням воєнного конфлікту [2, с. 72];

4) інвестиції в людський капітал стають одними з найбільш ефективними у порівнянні з іншими об'єктами. Крім того, враховуючи значення людського капіталу для суспільства, довгостроковим орієнтиром для усіх країн без винятку має стати інвестування, за рахунок надання державних послуг, соціального захисту та розбудови соціальної інфраструктури [6, с. 75];

5) власником людського капіталу є лише його носій - людина, саме яка його використовує та нагромаджує.

Отже, в сучасних умовах людський капітал є досить складним та багатогранним, що проявляється його складною структурою, особливостями, властивостями та впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. Тому як об'єкт управління він потребує спеціального підходу, що має відповідати потребам сьогодення. Управління розвитком людського капіталу - комплексна система, що передбачає встановлення взаємозв'язків між об'єктом та суб'єктом управління, що діють у зовнішньому середовищі, з метою спрямування управлінських дій на формування сучасних характеристик людини та на її багатовекторний розвиток. В ході дослідження нами виділено два основних підходи до УРЛК - традиційний та інноваційний, характеристика яких наведена в таблиці 1.

Оскільки сучасний економічний розвиток значною мірою залежить від людського капіталу, що поступово набуває все більшого стратегічного значення, інноваційний підхід стає пріоритетним серед представлених підходів. Відповідно інвестиції та розвиток людського капіталу набувають ключового значення у порівнянні з інвестиціями та розвитком виробництва. УРЛК з точки зору інноваційного підходу має на меті забезпечити умови для інноваційної активності індивіда, заохочувати сприйняття ним інновацій та нововведень. Таким чином, інноваційне управління розвитком людського капіталу - це цілеспрямований вплив на розвиток творчих здібностей, креативності, мотивацію, що має за мету стимулювання інноваційної поведінки власника людського капіталу.

Таблиця 1

Порівняння традиційного та інноваційного підходів до управління розвитком людського капіталу