Специфіка діяльності менеджера: стратегії формування творчого колективу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка діяльності менеджера: стратегії формування творчого колективу

Рудніцька Олександра Олександрівна, старший викладач кафедри сценічного та аудіовізуального мистецтва ІСМ НАКККіМ

Мистецтво формування творчого колективу постає сукупністю процесів, одні з яких мають більшу цінність, інші - меншу на конкретних етапах культурного розвитку суспільства. Діяльність менеджера як організатора творчого колективу багатогранна, коло обов'язків дуже широке, прикрощів і невдач набагато більше, ніж радощів і перемог. Кожен намагається відшукати свої шляхи вирішення, здавалося б, одних і тих же завдань. І чим вища майстерність менеджера, тим результативнішим є процес командотворення творчого колективу: менше конфліктів, більше доброти і взаєморозуміння у відносинах між керівником та його підлеглими.

Менеджер виконує важливі й відповідальні завдання. Він організовує, об'єднує виховні зусилля акторів, режисерів й громадськості. Планування театральної діяльності - це наукове визначення цілей її розвитку, завдань і засобів їх реалізації і показників розвитку на певний період. Воно займає центральне місце в системі управління, визначаючи основні напрямки роботи театру на поточний період і на перспективу, що забезпечує єдність діяльності. До завдань управління входить збалансування планів, коригування та узгодження між собою планів структурних підрозділів, спрямовані на координацію їх діяльності з виконанням завдань, що стоять перед театром [1].

Успішна проектна робота неможлива без згуртованого колективу. Саме через колектив керівник впливає на ставлення акторів до професійних обов'язків, до гастрольної діяльності, на їхню професійну конкурентоздатність. Під впливом добре організованого й згуртованого колективу актори професійно зростають, морально й культурно, набувають різних навичок. Формуючи колектив театру, керівник водночас формує особистість кожного актора. У театральному колективі актори засвоюють правила співпраці, взаємодії з іншими акторами, з публікою, правила культурної поведінки в суспільстві. Під впливом добре організованого колективу набагато легше виробити організаторські навички, навчити керувати й підкорятися, поєднувати особисті інтереси з громадськими.

Творчий колектив як організована група працівників має такі характерні ознаки:

- творчість всього колективу безпосередньо залежить від активності і успіху творчої діяльності кожного учасника;

- дуалізм творчого колективу, що проявляється в тому, що творчість вимагає індивідуалізації, в той час як колектив культивує єдність;

- лідер творчого колективу поєднує функції лідера формального і неформального.

Творчий колектив створюється, зростає й гуртується в процесі активної професійної діяльності. Це робить життя колективу змістовним і цікавим. Тому створення і згуртування колективу починається з конкретних і корисних спільних справ, що потребують колективної та узгодженої роботи [2]. менеджер керівник творчий колектив

Діяльність менеджера творчого колективу, яка спрямована на формування творчого працездатного театрального колективу залежить насамперед від особистості керівника, від його особистісних характеристик, що визначають стиль стосунків з підлеглими, систему стратегічних прийомів взаємодії з підлеглими; від професійної підготовленості керівника: рівня його психологічної культури, знання і розуміння ним основних соціально-психологічних феноменів кожного члена колективу. Очевидно, що сьогодні повинна змінитись роль керівника: він повинен бути не наглядачем, не контролером, а виконувати роль менеджера, стати партнером у спільній діяльності.

Керівник - це активна, творча особистість. Він виступає організатором у повсякденному житті учасників колективу. Розвивати інтереси, вести учасників за собою може тільки людина з розвиненою волею, де особистій активності відводиться вирішальне місце. Керівництво творчим колективом зобов'язує керівника бути винахідливим, кмітливим, наполегливим, готовим до самостійного вирішення будь-яких ситуацій. Професійними якостями керівника є витримка і самовладання. Відомо, що управлінський процес поділяють на п'ять етапів: планування, організація, керівництво людьми, мотивація і контроль. Відповідно до цього поділу можна визначити і основні функції керівної діяльності: стратегічна (планування); адміністраторська (організація); комунікативно-регулююча; мотиваційна; контролююча. Однак, виходячи із специфіки діяльності керівника творчого колективу, виділяють наступні функції: гуманістичну; комунікативну; інформаційну; навчальну.

Гуманістична функція керівника творчого колективу несе в творчий процес загальнолюдські цінності, створює умови для розвитку здібностей і талантів людини, служить зміцненню співпраці, рівності, справедливості, гуманності у спільній діяльності. Реалізація гуманістичної функції об'єднує протилежні, але тісно пов'язані між собою процеси соціалізації та індивідуалізації особистості. Комунікативна функція керівника відповідає його першорядної потреби в спілкуванні з учасниками, колегами, представниками виробничої сфери, тим більш, що робочий процес в установах культури - це постійна взаємодія, обмін інформацією між зацікавленими учасниками. Навчальна функція реалізується в діяльності керівника, спрямована на оволодіння учасником певної системою знань, умінь, навичок, соціальним досвідом, на розвиток його інтелекту і здібностей [3, с. 113].

Специфіка соціально-психологічних методів полягає в значній частці використання в процесі управління неформальних факторів, інтересів особистості, групи і колективу в цілому. У цьому сенсі особливо важливими видаються такі моменти: формування трудових колективів з урахуванням соціально-психологічних характеристик людей; створення та підтримка сприятливого соціально-психологічної атмосфери спільної роботи; встановлення і розвиток соціальних норм поведінки; поведінка виховної роботи, необхідної для створення фірмового стилю театру підвищення його іміджу, авторитету в сучасному соціумі.

Директор театру, який виступає як організатор ділового спілкування співробітників колективу, використовує зазвичай в своїй практиці всі три групи методів, і вони накладають свій відбиток на зміст і сутність спілкування і взаємин між керівником і підлеглим. Так, до прикладу, 2018 році театр «Актор», що існує вже більше 30 років у Києві, увійшов у театральний сезон 2018-2019рр. зі змінами власної айдентики (фірмового стилю), театр частково провів ребрединг. Зміни театру поступово починали відбуватись ще 2017 року, із приходом молодого художнього керівника і директора Слави Жили. Саме завдяки умілому підходу до спроби провести ребрединг та поєднанні у керівника функцій, про, які ми зазначали вище, гуманістичної; комунікативної; інформаційної; навчальної,театр зміг вийти на новий рівень. Він розробив маніфест, за яким театр живе й сьогодні. Зараз завдяки правильній роботі керівника, «Актор» розвивається у чотирьох напрямках: Актор. КЛАСИКА, Актор. UNDERGROUND, Актор. KIDS та Актор. ДОМАШНІЙ ТЕАТР.

Про театр знають, завдяки вдалій рекламі (в соціальних мережах, на сайті, по місту), продуманих маркетингових ходах (акція «приведи друга в театр» чи розіграш 2-х квитків на виставу), залучення у вистави медійних акторів та відомих акторів з інших театрів (Ахтем Сеїтаблаєв, Лариса Руснак, Олексій Вертинський, Людмила Ардельян, Михайло Жонін та ін.). Головним кредо оновленого театру стає: «Зберігаючи і поважаючи надбання минулого, ми створюємо сучасну мистецьку історію - робимо театр, де гармонійно співіснуватимуть сучасні та класичні, перевірені часом вистави, від молодих та досвідчених режисерів» [4].

Керівник повинен бути оптимістом, глибоко вірити у сили і можливості колективу, бачити насамперед стратегічно. Імідж керівника складається з різноманітних форм: це і стиль одягу, і манери, і грамотність мови, і вміння спілкуватися, і смаки, і спосіб життя. Важливою для керівника є позитивна вмотивованість, яка виявляється у вмінні залишати негатив, завжди потрібне відчуття міри, неприпустимість крайнощів, що виходять за межі пристойності й доцільності.

Використані джерела

1. Хуторський А. Ключові освітні компетентності // Освіта.ш.

2. Корнієнко М.М. Соціальні функції мистецтва і його видів. Функціонування театру в оцінці глядачів і експертів. Москва: Наука, 1980.

3. Стельмахович З.П. Наукові засади педагогічного процесу у навчальних закладах. Київ, 2000. 250 с.

4. Театр «Актор» // Вікіпедія

Размещено на Allbest.ru