Стратегія доповненої реальності в управлінні інноваційним розвитком підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський національнии університет технологій та дизайну

Стратегія доповненої реальності в управлінні інноваційним розвитком підприємств

Єршова Олена Олександрівна

доктор філософії з економіки, начальник відділу інформаційного забезпечення та трансферу технологій

Анотація

У статті досліджено сутність, переваги та реальні приклади застосування доповненої реальності (AR) в управлінні підприємствами. Обґрунтовано підхід до впровадження стратегії доповненої реальності в управління інноваційним розвитком підприємств як важливого чинника створення цінності для компанії (AR в якості самого продукту (його частини); AR в якості засобу чи способу покращення продуктивності та позицій підприємства на ринку протягом всього процесу створення цінності), а також запропоновано ключові аспекти, що необхідно враховувати під час її розробки та втілення бізнесом.

Ключові слова: доповнена реальність, стратегія доповненої реальності, інноваційний розвиток, управління підприємствами.

доповнена реальність інноваційний

Вступ

Сьогодні процеси діджиталізації економік світу, розвиток імерсивних технологій, різноманіття та збільшення кількості баз цифрових даних спонукає ріст ґрунтовного розриву між цими цифровими даними та реальним світом, де ми можемо їх застосувати. Прірва між реальним тривимірним світом та застряганням відображення цифрових даних про нього у двовимірному просторі екрану ґаджету обмежує здатність використовувати бізнесом необхідний потік інформації та знань, що генеруються безліччю розумних, підключених (пов'язаних між собою) продуктів - smart, connected products (пристрої, які підключені до Інтернету, щоб вони мали змогу обмінюватися інформацією про себе, своє оточення і своїх користувачів. Ці продукти варіюються від транспортних засобів до медичних приладів, промислового обладнання та «розумної» упаковки, яка може повідомляти про місцезнаходження та стан продукту, який вона захищає [1], SCP) - по всьому світу.

Інноваційний розвиток підприємств у майбутньому скоріше за все вже не буде можливий без застосування тих чи інших імерсивних технологій, тобто технологій розширеної реальності (зокрема технологій доповненої (AR) та в віртуальної (VR) реальності). Якщо віртуальна реальність ще знаходиться на початковому етапі свого розвитку (організації-піонери: Amazon, Facebook, General Electric, Клініка Майо та ВМС США [2]), то технології доповненої реальності вже мають широке застосування (наприклад, популярний меблевий бренд Великобританії Made.com, який пропонує покупцю просканувати власну кімнату за допомогою застосунку на камеру свого ґаджету, а натомість отримати варіанти її дизайн-облаштування, зважаючи на розміри приміщення. Варіанти меблевого облаштування створюються за рахунок використання однотипної лінійки моделей, єдиного стилю та дизайну, при цьому клієнт має змогу міняти колір меблів чи матеріали, з яких вони зроблені [3]).

Саме доповнена реальність, тобто набір технологій, які накладають цифрові дані та зображення на фізичний світ, обіцяє подолати цей розрив і вивільнити невикористані та унікальні людські здібності. Відтак підприємствам (особливо тим, які вже зараз активно працюють у цифровому середовищі та надають свої послуги чи реалізують товари через нього) необхідно задуматися над розробкою та впровадженням відповідної стратегії свого розвитку, яка б включала поступове втілення вже існуючих інноваційних елементів доповненої реальності, тобто стратегії використання доповненої реальності або AR- стратегії.

Питаннями застосування технологій доповненої реальності в управлінні бізнесом поки що присвячено не так багато наукових праць. Серед вчених, які займалися дослідженням доповненої реальності в контексті управління підприємством - Могельська Г., Соколова М., Портер М., Хепельман Дж., Ціпрессо П., Джигліолі І., Райя М., Ріва Дж. та інші.

Мета статті - дослідити сутність та роль технології доповненої реальності в контексті стратегічного інноваційного розвитку підприємства та управління ним.

Об'єктом виступають технології доповненої реальності.

Виклад основного матеріалу

Доповнену реальність можна визначити як новітню технологічну систему, в якій віртуальні об'єкти додаються до реального світу в режимі реального часу під час взаємодії з користувачем. Система доповненої реальності повинна поєднувати реальні та віртуальні об'єкти в реальному середовищі; працювати інтерактивно та у реальному часі; реєструвати реальні та віртуальні об'єкти один з одним. Відчуття присутності, рівень реалістичності та ступінь реальності є основними характеристиками, які можна вважати показниками якості AR-досвіду. Чим вищим є рівень реалістичності досвіду, а також відповідність між очікуваннями користувача та взаємодією у середовищі доповненої реальності, тим вищим буде відчуття «присутності» як на фізичному, так і на когнітивному та емоційному рівнях [4].

Сьогодні більшість AR-застосунків надаються через мобільні пристрої, але все частіше вони будуть використовуватися на пристроях, які можна носити без допомоги рук, таких як дисплеї, що кріпляться на голові, або розумні окуляри. Хоча багато людей знайомі з простими розважальними AR-додатками (наприклад, фільтри Snapchat), AR застосовується набагато ширше як у споживчому, так і в бізнес-середовищі. Наприклад, дисплеї доповненої реальності, які виводять навігацію, попередження про зіткнення та іншу інформацію безпосередньо в поле зору водія (при виробництві нових моделей автомобілей їх уже починають використовувати); спеціальні гаджети доповненої реальності для робітників виробництв, які накладають виробничі інструкції, правила збірки або обслуговування тощо [2].

Технологія доповненої реальності уможливлює нову парадигму надання інформації, коли цифрова інформація накладається безпосередньо на реальні об'єкти чи середовище, що дозволяє особі обробляти фізичну та цифрову інформацію одночасно, скасовуючи необхідність у голові користувача AR намагатися їх поєднувати. Загалом усе це покращує здатність швидко і точно засвоювати інформацію, приймати управлінські й не тільки рішення, виконувати необхідні завдання швидко та ефективно.

Якщо говорити про управління підприємством в контексті його інноваційного розвитку, то доповнену реальність слід розглядати як чинник створення цінності для того чи іншого бізнесу. Загалом AR генерує цінність, що врешті-решт, перетворюється на реальні гроші (прибуток, а також ріст конкурентоспроможності, лідируючі позиції на ринку тощо) в контексті 2 шляхів:

AR в якості самого продукту (його частини);

AR в якості засобу чи способу покращення продуктивності та позицій підприємства на ринку протягом всього процесу створення цінності (під час розробки продукту, виробництва, у маркетингу, онлайн-продажах, покращенні обслуговування та післяпродажного сервісу тощо).

У першому випадку можливості доповненої реальності відіграють важливу роль у створенні кращих користувацьких інтерфейсів та ергономіки. Спосіб передання продуктами користувачам важливої інформації про експлуатацію та безпеку, все частіше стає точкою диференціації [2]. Наприклад, візьмемо smart-окуляри. Якщо клієнт вирішив скористатися кухонною духовкою, то віртуальний дисплей може показати температуру випікання, хвилини, що залишилися на таймері, і рецепт, якого клієнту треба дотримуватися. Якщо він в окулярах підходить до свого автомобіля, AR-дисплей може показати користувачу, що він заблокований, паливний бак майже повний або тиск у лівій задній шині низький.

Оскільки користувацький інтерфейс доповненої реальності базується на програмному забезпеченні і надається у «хмарний» спосіб, він може бути персоналізованим та постійно розвиватися. При цьому додаткові витрати на створення такого інтерфейсу для бізнесу невеликі, й підприємства можуть заощадити значні суми, якщо відмовляться від традиційних кнопок, перемикачів і циферблатів [2]. Більш того, використання AR дає змогу у більшій мірі задовольнити споживача, а відтак зайняти більш вигідну конкурентну нішу чи позицію на ринку.

Прикладом успішного застосування AR-технології як інноваційного продукту бізнесу (підприємства) є, наприклад, створення компанією Panasonic голографічного дисплею Head-UP з використанням AR для нового покоління автомобілів (рис. 1). Такий дисплей на лобовому склі зменшує відволікання водія від дороги. Він використовує технологію дзеркал вільної форми, запозичену у професійних камер Lumix, що дозволяє їм проєктувати яскраве віртуальне зображення без спотворень з чудовою якістю, яке відрізняється великим розміром і невеликим місцем для встановлення [5]. Це дуже зручно, оскільки зменшує розумові зусилля, необхідні для сприйняття інформації, запобігає відволіканню та мінімізує помилки водія, дозволяючи йому зосередитися на дорозі.

Рис. 1. Голографічний дисплей Panasonic Head-UP з використанням AR [6]

Інший приклад доповненої реальності в якості частини продукту є застосування AR компанією Newport News Shipbuilding (проєктує та будує авіаносці ВМС США) наприкінці виробничого процесу для огляду корабля, позначаючи для демонтажу сталеві конструкції, які не є частиною готового авіаносця. Обслуговування та ремонт на великому судні є складним завданням, особливо для інженерів або механіків з невеликим досвідом. Використання доповненої реальності для таких цілей спрощує інструктаж і робить його більш інтерактивним. Американський гігант Newport News Shipbuilding вбачає великий потенціал у доповненій реальності для обслуговування та підтримки посібників з ефектом 3D-візуального накладання, які допомагають інженерам та механікам систематично виконувати ремонтні завдання. Для доступу до технології інженери компанії використовують HoloLens від Microsoft та власні попередньо запрограмовані пакети. Якщо раніше інженерам доводилося постійно порівнювати реальний корабель зі складними двомірними кресленнями, то використання технологій доповнененої реальності дало змогу їм одразу бачити остаточний проєкт, накладений на корабель, що скоротило час перевірки на 96% (з 36 годин до 90 хвилин) [7]. Загалом, для виробничих завдань з використанням доповненої реальності характерна економія часу на 25% і більше.

В контексті управління інноваційним розвитком підприємств більш цікавим є розгляд AR в якості засобу чи способу покращення продуктивності та позицій підприємства на ринку протягом всього процесу створення цінності. Так, під час розробки продукту інженери різних компаній вже давно використовують можливості автоматизованого проєктування для створення тривимірних моделей, проте вони обмежуються взаємодією із цими моделями через двовимірні вікна на екранах своїх комп'ютерів, що ускладнює повноцінну концептуалізацію дизайну. Доповнена реальність дозволяє накладати тривимірні моделі на фізичний світ у вигляді голограм, що розширює можливості інженерів оцінювати та вдосконалювати дизайн. Наприклад, ЗЮ-голограма будівельної машини в натуральну величину може бути розміщена на землі, а інженери можуть ходити навколо неї, заглядати під і над нею, і навіть зайти всередину, щоб повністю оцінити лінії огляду, ергономіку її конструкції у повному масштабі в передбачуваному місці [2].

Якщо говорити про застосування AR в управлінні виробничим процесом підприємства, то доповнена реальність може надавати працівникам на конвеєрі саме ту інформацію, яка їм потрібна, зменшуючи кількість помилок, підвищуючи ефективність та продуктивність праці. На заводах доповнена реальність також може збирати інформацію із систем автоматизації та управління, вторинних датчиків і систем управління активами, а також робити видимими важливі дані моніторингу та діагностики про кожну машину або процес. Перегляд такої інформації, як ефективність і рівень дефектів, допомагає технічним фахівцям зрозуміти проблеми, спонукає заводських робітників до проактивного обслуговування, яке може запобігти дорогим простоям [2].

Щодо управління маркетингом і продажами, то доповнена реальність дає змогу підприємствам переосмислити концепцію виставкових залів та демонстрацій продуктів, «трансформувати» досвід клієнтів. Коли споживачі можуть віртуально побачити, як продукт виглядатиме або функціонуватиме в реальних умовах, перш ніж купувати його, вони мають більш точні очікування, більше впевненості у своїх рішеннях про покупку та більше задоволення від продукту. У майбутньому доповнена реальність може навіть зменшити потребу в традиційних магазинах і демонстраційних залах [8].

Отже, так чи інакше сучасні інноваційні підприємства вже зараз мають задуматися над питаннями впровадження у себе потрібних їм технологій та засобів доповненої реальності, що власне, тягне за собою розробку відповідної стратегії впровадження та розвитку AR або стратегії доповненої реальності. Дана стратегія має органічно вбудовуватися в існуючу структуру загальної стратегії компанії і бути на рівні з маркетинговою стратегією фірми.

Розробка та впровадження AR стратегії як фактору інноваційного розвитку компанії обумовлена рядом переваг, які надають можливості доповненої реальності. Серед них:

скорочення витрат на виробничий процес за рахунок зменшення помилок під час планування та розробки самого продукту [9];

зайняття більш вигідної позиції на ринку за рахунок зростання рівня задоволеності клієнта;

збільшення продуктивності праці, кадрового професіоналізму за рахунок переосмислення понять інструктажу, навчання та коучингу (доповнена реальність надає покрокові візуальні вказівки в режимі реального часу на місці виконання таких завдань, як збірка товару, робота з машиною та комплектування на складі. Наприклад, складні двомірні схематичні зображення та процедури в інструкції стають інтерактивними тривимірними голограмами, які проводять користувача через необхідні процеси. Мало що залишається для уяви чи інтерпретації);

ріст якості прийнятих управлінських рішень та полегшення процесу прийняття таких рішень працівниками та відповідальними особами (здатність поглинати і обробляти інформацію обмежена розумовими здібностями працівника (когнітивне навантаження). Кожне розумове завдання, яке виконується особою, зменшує можливості, доступні для інших одночасних завдань. Когнітивне навантаження залежить від розумових зусиль, необхідних для обробки певного типу інформації та від «когнітивної дистанції», або розриву між формою, в якій подається інформація, і контекстом, в якому вона застосовується. Немає кращого графічного інтерфейсу користувача, ніж фізичний світ, який ми бачимо навколо себе, коли він доповнений цифровим накладанням відповідних даних та підказок там і тоді, де і коли вони потрібні. Доповнена реальність усуває залежність від вирваної з контексту і складної для обробки двовимірної інформації на сторінках та екранах, значно покращуючи нашу здатність розуміти й застосовувати інформацію в реальному світі. Відтак процес прийняття рішень значно полегшується) [2].

Доповнена реальність в управлінні інноваційним розвитком підприємств матиме значний вплив на способи й методи конкурентної боротьби останніх між собою. Вже сьогодні SCP змінюють структуру майже всіх галузей, а також характер конкуренції у них, створюють нові стратегічні можливості для виробників, починаючи від того, як розвивати власну функціональність, як управляти правами на дані та безпекою, і закінчуючи тим, чи варто розширювати сферу діяльності компанії та конкурувати у сфері інтелектуальних систем.

Зростаюче проникнення доповненої реальності, разом з її можливостями як людського інтерфейсу з технологіями SCP, змушує при розробці стратегії компанії (у тому числі, AR-стратегії) враховувати такі аспекти:

аналіз спектру можливостей доповненої реальності, який існує в галузі, та розуміння, в якій послідовності ці можливості можна використати. Підприємство має дослідити потенційний вплив доповненої реальності на клієнтів, можливості продукту та ланцюжок створення вартості;

дослідження можливостей диференціації продукту через застосування AR. Доповнена реальність може створювати супутній досвід, який розширює можливості продуктів, надає клієнтам більше інформації та підвищує лояльність до продукту. Диференціація продукту компанії буде залежати від існуючої стратегії компанії; продуктів та можливостей конкурентів; темпів технологічного прогресу, особливо в апаратному забезпеченні [2];

пошук «вузьких місць» та інших ланок в управлінні підприємством, де застосування доповненої реальності дасть змогу найбільше скоротити витрати ресурсів. Кожній компанії потрібно буде визначити пріоритети для скорочення витрат на основі доповненої реальності відповідно до свого стратегічного позиціонування. Фірмам зі складними продуктами потрібно буде скористатися перевагами дешевого інтерфейсу AR, тоді як багато товаровиробників зосередяться на підвищенні операційної ефективності в усьому ланцюжку створення вартості. У роздрібній торгівлі найбільш вірогідною відправною точкою є застосунки для візуалізації, пов'язані з маркетингом. У виробництві додатки з інструкціями приносять найшвидшу віддачу, усуваючи неефективність в інженерії, виробничому процесі та обслуговуванні.

Висновки

Загалом здатність доповненої реальності взаємодіяти (хоча вона все ще розвивається) у майбутньому стане важливою в усіх індустріях, де наявні продукти з можливостями кастомізації та комплексного управління. Інтернет, який починався як спосіб обміну технічними звітами, зрештою трансформував бізнес, освіту та соціальну взаємодію. Відтак доповнена реальність може зробити теж саме для комунікації, змінивши її у спосіб, що

виходить далеко за межі того, що можна собі уявити сьогодні. Оскільки різні пристрої та додатки доповненої реальності вже випробовуються та розгортаються у продуктах, а їхня кількість та масштаби будуть тільки зростати, кожному інноваційному підприємству в контексті його стратегічного розвитку буде потрібна така собі «дорожня карта» впровадження AR - стратегія використання доповненої реальності або AR-стратегія, - що дозволить ефективно застосовувати переваги доповненої реальності у своєму бізнесі, одночасно нарощуючи можливості, необхідні для розширення її подальшого впровадження, а також росту конкурентоздатності компанії, покращення позиціонування останньої на відповідному ринку.

Список використаних джерел

Mohelska, H., Sokolova, M. (2016) Smart, connected productschange a company's

business strategy orientation. Applied Economics. (48(47)). 4502-4509,

DOI: 10.1080/00036846.2016.1158924. Available from:

https://www.researchgate.net/publication/298727852_Smart_connected_products_cha nge_a_company%27s_business_strategy_orientation.

Porter, M. E., Heppelmann, J. E. (2017). Why Every Organization Needs an Augmented Reality Strategy. Harvard Business Review. Available from: https://hbr.org/2017/11/why- every-organization-needs-an-augmented-reality-strategy?ab=seriesnav-spotlight.

Офіційний вебсайт бренду Made.com. Вилучено з: https://www.made.com.

Cipresso, P., Giglioli, I, Raya, M., Riva, G. (2018). The Past, Present, and Future of Virtual

and Augmented Reality Research: A Network and Cluster Analysis of the Literature. Front. Psychol. (9). Available from:

https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2018.02086/full.

Head Up Displays. Panasonic Automotive. Available from: https://eu.automotive.panasonic.com/solutions/components/head-displays.

Голографічний дисплей Panasonic Head-UP. (2021). Вилучено з:

https://zhuk.ua/statti-ta-ohliady/golografichniy-displey-panasonic-head-up/.

4 Top Augmented Reality Solutions Impacting The Shipbuilding Industry. (2019). StartUs

Insights. Available from: https://www.startus-insights.com/innovators-guide/4-top-

augmented-reality-solutions-impacting-the-shipbuilding-industry/.

Hayes, A. (2023). Augmented Reality (AR) Defined, With Examples and Uses. Removed from: https://www.investopedia.com/terms/a/augmented-reality.asp.

Act Now to Benefit from Extended Reality. (2023). Infopulse. Available from: https://www.infopulse.com/blog/extended-reality-benefits.

Размещено на Allbest.ru