Фактори, що впливають на рівень раціональності управління агропідприємствами в умовах діджиталізації бізнес-процесів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра підприємництва та екологічної експертизи товарів

Фактори, що впливають на рівень раціональності управління агропідприємствами в умовах діджиталізації бізнес-процесів

Демчук О.І., аспірант

Русин-Гриник Р.Р., д. філос., доцент

Слав'юк Р.А., д.е.н., професор

м. Львів

Анотація

Дослідження та визначення факторів, які впливають на рівень раціональності управління агропідприємствами в умовах цифрової трансформації, мають велике теоретичне і практичне значення для сучасного сільського господарства та бізнес-середовища загалом. З теоретичної точки зору такі дослідження сприяють розширенню наукових знань в галузі управління та цифрової трансформації, допомагаючи розкрити складні взаємозв'язки між різними факторами та розробити теоретичні моделі та концепції, які можуть бути використані на практиці. З практичної точки зору результати таких досліджень можуть бути використані для оптимізації управлінських практик та прийняття обґрунтованих стратегічних рішень на агропідприємствах. Вони дозволяють ідентифікувати та оцінювати конкретні фактори, які можуть мати вплив в конкретних умовах сільськогосподарського виробництва. Такі дослідження сприяють створенню бази даних та аналітичних інструментів, які можуть бути використані для моніторингу та аналізу динаміки управління агропідприємствами в умовах цифрової трансформації.

В результаті аналізу встановлено, що рівень раціональності управління агропідприємствами в умовах цифрової трансформації залежить від декількох факторів, таких як технологічне оснащення, аналіз даних, інтегровані системи управління, автоматизація процесів, віддалене керування та моніторинг, цифрова логістика, кібербезпека, електронна комерція, мобільні технології, штучний інтелект та машинне навчання, Інтернет речей та облікові системи. Доведено, що ці фактори сприяють підвищенню ефективності, зниженню витрат, підвищенню продуктивності та забезпеченню стійкого розвитку агропідприємств. Відзначено важливість інтеграції цих факторів у процесі прийняття рішень для забезпечення гнучкості та конкурентоспроможності в цифровому бізнес-середовищі. Аргументовано необхідність адаптації агропідприємств до швидких змін у ринкових умовах. Зазначено, що ефективне використання цифрових технологій може значно підвищити конкурентоспроможність і стабільність агропідприємств у майбутньому. Відзначено значення інвестицій у освіту та навчання персоналу для реалізації потенціалу цифрової трансформації. Загалом, підкреслено стратегічне значення цифрової трансформації для розвитку сучасних агропідприємств.

Ключові слова: факторний аналіз, бізнес-середовище, агропідприємства, діджиталізація, бізнес-процеси.

Abstract

Factors affecting the level of rationality of management of agricultural enterprises in the conditions of digitalization of business processes

Demchuk O.I. postgraduate; Slav'yuk R.A., Dr Econ., Professor; Rusyn-Hrynyk R.R., Dr Philos., Ass. Professor; Department of Entrepreneurship and Environmental Examination of Goods, Lviv Polytechnic National University

Research and identification of factors influencing the level of management rationality in agricultural enterprises under conditions of digital transformation have significant theoretical and practical importance for modern agriculture and the business environment in general. From a theoretical perspective, such studies contribute to expanding scientific knowledge in the field of management and digital transformation, helping to uncover complex relationships between various factors and develop theoretical models and concepts applicable in practice. From a practical standpoint, the results of such research can be utilized to optimize management practices and make informed strategic decisions in agricultural enterprises. They enable the identification and evaluation of specific factors that may have an impact under particular conditions of agricultural production. Such studies facilitate the creation of databases and analytical tools that can be used for monitoring and analyzing the dynamics of management in agricultural enterprises amidst digital transformation.

As a result of the analysis, it has been established that the level of management rationality in agricultural enterprises under conditions of digital transformation depends on several factors, including technological equipment, data analytics, integrated management systems, process automation, remote control and monitoring, digital logistics, cybersecurity, e-commerce, mobile technologies, artificial intelligence and machine learning, Internet of Things, and accounting systems. It has been demonstrated that these factors contribute to increased efficiency, cost reduction, enhanced productivity, and ensuring sustainable development of agricultural enterprises. The importance of integrating these factors in the decision-making process to ensure flexibility and competitiveness in the digital business environment has been highlighted. The necessity of adapting agricultural enterprises to rapid changes in market conditions has been argued. It is noted that effective utilization of digital technologies can significantly enhance the competitiveness and stability of agricultural enterprises in the long term. The importance of investing in education and training of personnel to realize the potential of digital transformation has been emphasized. Overall, the strategic significance of digital transformation for the development of modern agricultural enterprises has been underscored

Keywords: factor analysis, business environment, agricultural enterprises, digitalization, business processes.

Постановка проблеми

Дослідження та ідентифікація факторів, що впливають на рівень раціональності управління агропідприємствами в умовах діджиталізації бізнес-процесів, має важливе теоретичне і прикладне значення в сучасному сільському господарстві та бізнес-середовищі загалом. Теоретичне значення полягає в тому, що такі дослідження сприяють розширенню наукових знань в області управління та цифрової трансформації. Вони допомагають розкрити складні взаємозв'язки між різними факторами, що впливають на раціональність управління, та розробити теоретичні моделі та концепції, які можуть бути застосовані в практиці. Прикладне значення полягає в тому, що результати таких досліджень можуть бути використані для оптимізації управлінських практик та прийняття обґрунтованих стратегічних рішень на агропідприємствах. Вони дозволяють ідентифікувати та оцінювати конкретні фактори, які можуть бути впливовими в конкретних умовах сільськогосподарського виробництва. Наприклад, це може бути використано для вдосконалення виробничих процесів, раціонального використання ресурсів, підвищення якості продукції та зниження витрат. Дослідження факторів раціональності управління також може мати важливий вплив на розвиток інноваційних технологій та практик в аграрному секторі. Вони допомагають створювати підґрунтя для розробки нових цифрових рішень та продуктів, які можуть підвищити ефективність сільського господарства та сприяти його стійкому розвитку. Доцільність ідентифікації та дослідження цих факторів підкреслюється наявністю активного процесу діджиталізації в сільському господарстві, де використання цифрових технологій стає все більш важливим для забезпечення сталого розвитку та конкурентоспроможності агропідприємств. Такі дослідження сприяють створенню бази даних та аналітичних інструментів, які можуть бути використані для моніторингу та аналізу динаміки управління агропідприємствами в умовах цифрової трансформації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Враховуючи специфіку агропідприємства як об'єкта управління, а також на основі критичного огляду та аналізу літературних джерел [1-9], включаючи праці таких авторів, як Ludovic H., Martyniuk V., Dluhopolskyi O., Kniaz S., Podolchak N., Muravska Y., Martyniuk B., Monastymaya І., Gwenola Y. Le Bris, Yannou B., Petit G., Nastos P.T., Dalezios N.R., Faraslis I.N., Mitrakopoulos K., Blanta A., Spiliotopoulos M., Sakellariou S., Sidiropoulos P., Tarquis A.M., Partiti E., Popkova E.G., Shakhovskaya L.S., Abramov S.A., які досліджували компоненти, принципи та фактори, які впливають на системи управління агропідприємствами, стало очевидним відсутність чіткого визначення їх та особливостей їх класифікації. Це вимагає систематизації існуючих наукових підходів до визначення факторів, які впливають на системи управління агропідприємством з урахуванням діджиталізації бізнес-процесів.

Мета статті. Визначення та характеристика факторів, що впливають на рівень раціональності управління агропідприємствами в умовах діджиталізації бізнес-процесів.

Виклад основного матеріалу

Виконані дослідження дозволили виокремити фактори, які впливають рівень раціональності управління агропідприємствами в умовах діджиталізації. До них належать такі, як: технологічне оснащення, аналітика даних, інтегровані системи управління, автоматизація процесів, віддалене керування та моніторинг, цифрова логістика, кібербезпека, Е-комерція, мобільні технології, штучний інтелект та машинне навчання, інтернет речей (IoT), облікові системи, екологічна стійкість, корпоративна культура та навчання, законодавча та нормативна база.

Системне урахування цих факторів дозволяє агропідприємствам не тільки ефективно управляти поточними процесами, але й прогнозувати майбутні тенденції, що є ключовим для успішного і сталого розвитку. Розглянемо докладніше кожен з факторів.

Технологічне оснащення відіграє ключову роль у підвищенні рівня раціональності управління агропідприємствами на основі діджиталізації бізнес-процесів. Перш за все, сучасне технологічне обладнання дозволяє значно підвищити точність і ефективність аграрних операцій. Наприклад, системи точного землеробства, що використовують GPS та сенсори для вимірювання стану ґрунту та рослин, дозволяють агрономам точно визначати необхідність у добривах чи воді, зменшуючи витрати та підвищуючи врожайність. Дрони можуть використовуватися для моніторингу полів, забезпечуючи оперативне отримання даних про стан посівів. Автоматизоване обладнання, таке як трактори та комбайни з автоматичним керуванням, знижує потребу в ручній праці та зменшує людський фактор, що веде до збільшення точності та зниження витрат. Цифрові системи управління поливом дозволяють оптимізувати використання води, що є критично важливим у регіонах з обмеженими водними ресурсами. Сучасні технології збору та аналізу даних дають змогу підприємствам швидко реагувати на зміни в умовах зовнішнього середовища, наприклад, на зміну кліматичних умов або появу шкідників.

Аналітика даних є фундаментальним аспектом, який суттєво впливає на рівень раціональності управління агропідприємствами в контексті діджиталізації бізнес-процесів. У сучасному агробізнесі, де рішення повинні базуватися на точних та актуальних даних, використання аналітики даних стає невід'ємною частиною ефективного управління. Це обумовлено кількома ключовими аспектами. Перш за все, аналітика даних дозволяє агропідприємствам точно аналізувати умови зростання, врожайність та здоров'я рослин, використовуючи дані з різних джерел, таких як сенсори, супутникові знімки та погодні станції. Це допомагає визначити оптимальні умови для вирощування культур, зменшуючи ризик збитків від несприятливих погодних умов або шкідників. Аналітика даних також сприяє ефективному використанню ресурсів, зокрема добрив і води, що дозволяє знижувати витрати та підвищувати екологічну стійкість. Крім того, за допомогою аналітики даних відбувається прогнозування тренди ринку та попит, що дозволяє агропідприємствам краще планувати виробництво та збут.

Інтегровані системи управління, такі як ERP (Enterprise Resource Planning) системи, істотно впливають на рівень раціональності управління агропідприємствами, особливо в контексті діджиталізації бізнес-процесів. Ці системи дозволяють централізувати та автоматизувати велику частину управлінських процесів, значно підвищуючи ефективність та знижуючи витрати. Перш за все, інтегровані системи управління надають єдину платформу для усіх аспектів управління, включаючи облік, управління запасами, логістику, збут та управління персоналом. Це забезпечує зручний та цілісний огляд усієї діяльності підприємства, дозволяючи приймати більш обґрунтовані рішення. Завдяки централізації даних, агропідприємства краще аналізують свою діяльність та ідентифікувати потенційні проблеми та можливості для покращення. Інтегровані системи також сприяють підвищенню прозорості управлінських процесів. Менеджери мають доступ до актуальної інформації про стан запасів, фінансові потоки, ефективність праці та інші ключові показники. Це дозволяє оперативно реагувати на зміни у бізнес-середовищі та приймати рішення, базуючись на фактичних даних. Автоматизація рутинних процесів, яку забезпечують інтегровані системи, значно знижує витрати часу та ресурсів, що раніше витрачалися на ручну обробку даних. Це дозволяє співробітникам зосередитися на більш стратегічних завданнях, замість виконання повсякденних адміністративних процедур.

Автоматизація процесів в агропідприємствах на засадах діджиталізації бізнес-процесів є ключовим чинником, який впливає на рівень раціональності управління цими підприємствами. Перш за все, вона дозволяє значно зменшити людський фактор і помилки у виробництві, оскільки комп'ютерні системи виконують задачі точніше і ефективніше, ніж люди. Це сприяє підвищенню якості виробництва і зменшенню витрат. Додатково, автоматизація дозволяє агропідприємствам оптимізувати використання ресурсів, таких як сільськогосподарська техніка, робоча сила і добрива. Це дозволяє досягти більшого врожаю при менших витратах, що в свою чергу підвищує рентабельність сільськогосподарської діяльності. Завдяки цифровій технології можливий більший контроль над всіма аспектами виробництва - від моніторингу росту рослин до управління запасами і логістикою. Це робить управління агропідприємствами більш прозорим і ефективним, оскільки розподіл ресурсів відбувається на основі точних даних і аналітики. Застосування діджиталізації дозволяє також вдосконалити моніторинг кліматичних умов і прогнозування погоди.

Віддалене керування та моніторинг є однією з ключових складових діджиталізації бізнес-процесів у сільському господарстві і має значний вплив на рівень раціональності управління агропідприємствами. По-перше, ця технологія дозволяє аграрним підприємствам моніторити стан сільськогосподарської техніки та об'єктів в режимі реального часу. Це робить можливим вчасне виявлення і усунення неполадок, що сприяє запобіганню втрат і зниженню витрат на ремонт. За допомогою віддаленого моніторингу відбувається контролювання параметрів навколишнього середовища, таких як: температура, вологість, інтенсивність сонячного світла. Це важливо для сільськогосподарських культур, оскільки дозволяє створювати оптимальні умови для їхнього росту та розвитку. Віддалене керування також дозволяє автоматизувати багато аспектів сільськогосподарського виробництва, включаючи полив, внесення добрив, вирощування та збір врожаю. Це сприяє оптимізації ресурсів і підвищенню продуктивності, зменшуючи при цьому витрати на робочу силу та пальне. Крім того, віддалене керування дозволяє агропідприємствам моніторити стан ґрунту і визначати оптимальний час для внесення добрив та обробки. Це допомагає забезпечити якість врожаю і знизити ризик втрат.

Цифрова логістика відіграє важливу роль у підвищенні рівня раціональності управління агропідприємствами на засадах діджиталізації бізнес-процесів і має численні позитивні впливи. По-перше, вона дозволяє оптимізувати логістичні процеси, що включають в себе постачання сировини, транспортування продукції і доставку на ринок. Це допомагає зменшити час і витрати на логістичні операції. За допомогою цифрової логістики ефективно відстежується рух товарів в реальному часі, що дозволяє покращити контроль над постачаннями і забезпечити своєчасну доставку. Це особливо важливо в сільському господарстві, де необхідно зберігати свіжість продукції. Цифрова логістика дозволяє підприємствам оптимізувати використання транспортних засобів і зменшити пусті прогони. Вона допомагає визначити оптимальні маршрути для доставки, що знижує пальне та інші експлуатаційні витрати. Завдяки цифровій логістиці відбувається ефективне керування запасами та складськими запасами, уникати переповнення і нестачі товарів. Це допомагає знизити затрати на зберігання та оптимізувати управління оборотними коштами. Діджиталізація логістичних процесів дозволяє підприємствам отримувати точну інформацію про стан складів і обсяги запасів в режимі реального часу. Це дозволяє уникати затримок в постачаннях і гарантує надійність поставок. За допомогою аналізу даних і машинного навчання в цифровій логістиці прогнозується попит на продукцію і оптимізувати виробництво та постачання.

Кібербезпека в сфері агропідприємств є надзвичайно важливим аспектом у контексті діджиталізації бізнес-процесів і має значний вплив на рівень раціональності управління. По-перше, зі зростанням кількості цифрових систем і зв'язку з Інтернетом росте ризик кібератак і витоку конфіденційної інформації. Наявність надійних заходів кібербезпеки є обов'язковою, оскільки відсутність захисту призводить до великих фінансових та репутаційних втрат. Кібератаки спричиняють втрати даних, перерви в роботі, а також негативно позначитися на якості продукції та її безпеці. Тому забезпечення високого рівня кібербезпеки є ключовим аспектом для агропідприємств. Діджиталізація бізнес-процесів в сільському господарстві передбачає використання сенсорів, IoT-пристроїв і великої кількості цифрової інформації. Це робить агропідприємства більш вразливими до кіберзагроз, і, отже, вимагає додаткового захисту. Кібербезпека також важлива для забезпечення надійності та безперебійності виробничих процесів. Наприклад, агропідприємства можуть використовувати автоматизовані системи для керування поливом та годівлею тварин, і вразливість цих систем викликає серйозні проблеми.

Е-комерція відіграє важливу роль у підвищенні рівня раціональності управління агропідприємствами на засадах діджиталізації бізнес-процесів і має численні позитивні впливи. По-перше, вона дозволяє агропідприємствам розширити свої ринки збуту та залучити нових клієнтів через он-лайн- платформи і маркетплейси. Це сприяє збільшенню обсягів продажів і розширенню географії збуту. Е-комерція також дозволяє підприємствам оптимізувати процеси продажу та логістики, що дозволяє підвищити ефективність та знизити витрати. Он-лайн-платформи надають можливість вести точний облік запасів і керувати їх оборотністю. За допомогою електронної комерції агропідприємства здійснюють моніторинг попиту та аналізують споживчі вподобання клієнтів. Це допомагає пристосовувати асортимент продукції до реальних потреб споживачів та забезпечує вищу конкурентоспроможність. Е-комерція дозволяє забезпечити більшу прозорість і надійність у взаємодії з клієнтами та партнерами. Цифрові системи дозволяють збирати відгуки і оцінки, що сприяє покращенню якості продукції та обслуговування. Забезпечення безпеки та конфіденційності в електронній комерції є важливим аспектом для збереження довіри клієнтів. Агропідприємства повинні забезпечити захист особистих даних і фінансової інформації, що важливо для залучення і утримання клієнтів. Е-комерція також допомагає підприємствам впроваджувати ефективні системи аналітики та прогнозування. стратегічний цифровий управління агропідприємство

Мобільні технології відіграють важливу роль у підвищенні рівня раціональності управління агропідприємствами на засадах діджиталізації бізнес-процесів і мають значний вплив на різні аспекти сільського господарства. По-перше, вони дозволяють агропідприємствам отримувати доступ до важливої інформації у режимі реального часу, що включає в себе моніторинг стану полів, рослин, тварин та обладнання. Це сприяє вчасному виявленню проблем та прийняттю обґрунтованих рішень для поліпшення виробництва. Мобільні додатки і платформи дозволяють аграрним підприємствам вести облік врожаю, спостерігати за станом рослин та визначати необхідність поливу та внесення добрив. Це сприяє оптимізації виробництва і зменшенню витрат на ресурси. Мобільні технології дають можливість віддалено керувати сільськогосподарською технікою та обладнанням, включаючи автоматизовані системи поливу та живлення. Вони дозволяють забезпечити точність та ефективність виробничих процесів, що призводить до підвищення якості продукції та зменшення витрат. Завдяки мобільним технологіям можна отримувати дані про стан ґрунту та погодні умови, що допомагає виробникам приймати рішення щодо відповідного обробітку полів та роботи з рослинами. Це сприяє оптимізації ресурсів і підвищенню врожаю.

Штучний інтелект (ШІ) та машинне навчання (МН) відіграють важливу роль у підвищенні рівня раціональності управління агропідприємствами на засадах діджиталізації бізнес-процесів і мають значний вплив на сільське господарство. По-перше, завдяки ШІ та МН можливе автоматизоване збирання та аналіз великих обсягів даних про стан рослин, ґрунту, погоду та інших факторів. Це дозволяє агропідприємствам створювати точні прогнози і приймати обґрунтовані рішення щодо поливу, внесення добрив, обробки полів та інших агротехнічних заходів. Машинне навчання допомагає вирішувати складні задачі, такі як класифікація хвороб рослин, виявлення шкідників та негідних зон на полях. Алгоритми МН здатні аналізувати зображення і виявляти аномалії, що дозволяє реагувати на проблеми швидко та ефективно. ШІ та МН також допомагають у вдосконаленні систем автоматизованого поливу та живлення. Вони враховують поточний стан рослин, погодні умови та інші параметри для оптимізації подачі води та добрив, що зменшує витрати та підвищує врожайність. За допомогою ШІ та МН можна створити системи прогнозування врожаю, що дозволяють агропідприємствам планувати виробництво і поставки продукції.

Інтернет речей (IoT) має значний вплив на підвищення рівня раціональності управління агропідприємствами в контексті діджиталізації бізнес-процесів. По-перше, IoT дозволяє збирати велику кількість даних з різних джерел, таких як сенсори, датчики, обладнання і транспортні засоби. Ця інформація стосується стану ґрунту, погодних умов, рослин, тварин та обладнання. Ці дані передаються в реальному часі і аналізуються за допомогою різноманітних аналітичних і алгоритмічних інструментів. Це дозволяє агропідприємствам отримувати точну та актуальну інформацію про стан своїх ресурсів та виробництва. IoT дозволяє віддалено керувати сільськогосподарською технікою, системами поливу, живлення та моніторингу. Вони автоматично реагують на зміни у погоді, вологості ґрунту та інші фактори, що впливають на виробництво. Це робить управління більш ефективним та точним, дозволяючи знижувати витрати і підвищувати врожайність. IoT також допомагає контролювати стан запасів та ресурсів, таких як добрива, паливо, енергія та вода. Це сприяє оптимізації витрат і зменшенню втрат.

Облікові системи мають значний вплив на підвищення рівня раціональності управління агропідприємствами в контексті діджиталізації бізнес-процесів. По-перше, ці системи дозволяють аграрним підприємствам вести точний і структурований облік фінансів, витрат, прибутків та інших економічних показників. Це надає можливість детально аналізувати фінансовий стан підприємства та приймати обґрунтовані рішення щодо бюджетування та інвестицій. Облікові системи допомагають відслідковувати витрати на сировину, робочу силу, обладнання та інші ресурси, що дозволяє ефективно контролювати витрати і шукати можливості для їх зменшення. Ці системи надають можливість аналізувати виробничі процеси та виробничу потужність, що дозволяє планувати виробництво з урахуванням оптимального використання ресурсів. Облікові системи дозволяють відстежувати обсяги продажів та ринкову динаміку. Вони надають можливість аналізувати ринковий попит та підлаштовувати асортимент продукції під потреби споживачів. Завдяки цим системам, агропідприємства можуть створювати звіти та аналізи, які сприяють кращому розумінню діяльності підприємства та допомагають приймати обґрунтовані рішення щодо стратегічного розвитку.

Екологічна стійкість має значний вплив на підвищення рівня раціональності управління агропідприємствами в контексті діджиталізації бізнес-процесів. По-перше, ця стійкість означає збереження природних ресурсів та охорону навколишнього середовища, що є важливим фактором для довгострокової стабільності сільського господарства. Застосування цифрових технологій дозволяє агропідприємствам зменшити негативний вплив на природні ресурси, зокрема шляхом точного внесення добрив та регулювання споживання води та енергії. Екологічна стійкість також передбачає збереження біорізноманіття та уникнення забруднення навколишнього середовища. Цифрові технології, такі як IoT і сенсорні мережі, дозволяють моніторити стан ґрунту та рослин, вчасно виявляти шкідливі ефекти і приймати заходи для їх запобігання. екологічна стійкість також враховує використання відновлюваних джерел енергії та зменшення викидів парникових газів. Цифрові технології дозволяють оптимізувати споживання енергії та виробництво електроенергії, що сприяє зменшенню негативного впливу на клімат. Екологічно стійке управління агропідприємствами включає в себе раціональне використання ресурсів та рециклінг відходів. Цифрові технології допомагають покращити моніторинг ресурсів і оптимізувати їх використання, а також впроваджувати ефективні системи управління відходами.

Корпоративна культура та навчання мають суттєвий вплив на рівень раціональності управління агропідприємствами в контексті діджиталізації бізнес-процесів. По-перше, корпоративна культура визначає цінності, стандарти та підходи, які приймаються на підприємстві. Якщо культура спрямована на інновації, відкритість до нових технологій та готовність до змін, це сприяє успішній імплементації цифрових рішень та ефективному впровадженню діджиталізації. Навчання грає важливу роль у створенні корпоративної культури, спрямованої на цифрову трансформацію. Співробітники повинні бути навчені використовувати нові технології та цифрові інструменти для оптимізації бізнес-процесів. Це включає навички роботи з програмним забезпеченням, аналітичними інструментами, сенсорами та IoT-технологіями. Крім того, навчання сприяє підвищенню обізнаності з питань кібербезпеки, що стає дедалі важливішим у світі діджиталізації. Працівники повинні знати, як захищати дані та інформаційні системи від загроз і кібератак.

Законодавча та нормативна база впливають на рівень раціональності управління агропідприємствами у контексті діджиталізації бізнес-процесів важливими способами. По-перше, наявність відповідних законів і нормативів у сфері цифрової трансформації сприяє створенню правової структури, яка регулює використання цифрових технологій в агропромисловому секторі. Це створює умови для безпечного та законного застосування цифрових рішень у всіх аспектах сільського господарства. Законодавство також може встановлювати стандарти та вимоги до якості та безпеки цифрових агротехнологій, що сприяє захисту інтересів споживачів і забезпечує якість продукції. Нормативи можуть регулювати обмін та зберігання цифрових даних, що стосуються виробництва, таких як дані про врожайність, якість ґрунту та інші параметри. Це дозволяє забезпечити конфіденційність та цілісність інформації. Законодавство може впливати на фінансову підтримку агропідприємств, що інвестують у цифрові технології. Податкові стимули та фінансові програми можуть сприяти розвитку інновацій та цифрових ініціатив в агросекторі. Наявність законодавчої та нормативної бази також впливає на взаємодію між агропідприємствами та іншими гравцями в аграрному ланцюжку, такими як виробники технологій, логістичні компанії та дистриб'ютори.

Висновки

За результатами виконаного аналізу доходимо висновку, що на рівень раціональності управління агропідприємствами в умовах діджиталізації бізнес-процесів впливає низка факторів, а саме: технологічне оснащення, аналітика даних, інтегровані системи управління, автоматизація процесів, віддалене керування та моніторинг, цифрова логістика, кібербезпека, е-комерція, мобільні технології, штучний інтелект та машинне навчання, Інтернет речей та облікові системи. Доведено, що ці фактори сприяють підвищенню ефективності, зниженню витрат, підвищенню продуктивності та забезпеченню стійкого розвитку агропідприємств. Аргументовано, що особливу роль відіграє інтеграції цих факторів у процесі прийняття рішень в управлінні агропідприємствами задля забезпечення їх гнучкості та конкурентоспроможності в сучасному цифровому бізнес-середовищі.

Обґрунтовано необхідність адаптації агропідприємств до швидких змін у сучасних ринкових умовах. Зазначається, що ефективне використання цифрових технологій може значно збільшити конкурентоспроможність і стабільність агропідприємств у довгостроковій перспективі. Доведено важливість інвестування в освіту та навчання персоналу для реалізації потенціалу цифровізації. В кінцевому підсумку, аргументовано стратегічне значення діджиталізації як ключового елемента у розвитку сучасних агропідприємств.

Література

1. Ludovic Halbert. From sectors to functions: producer services, metropolisation and agglomeration forces in the Ile-de-France region. Belgeo [En ligne], 1 2007, mis en ligne le 09 decembre 2013, consulte le 09 avril 2021.

2. Martyniuk V., Dluhopolskyi O., Kniaz S., Podolchak N., Muravska Y., Martyniuk B. (2020). The Fiscal Policy Impact on Indicators of the State's Economic Growth, 10th International Conference on Advanced Computer Information Technologies, ACIT 2020 - Proceedings, Рp. 695-698.

3. M. Gomez, J. Freddy and D.T., Yanelys (2022). Sustainable Management of Environmental Risks in Agricultural Production: Ensuring the Right to Food. Global Jurist. 13 January 2022. Рр. 1-19.

4. Moloney, Nicholas R. and Dickman, Ronald. (2006). Functional-integral based perturbation theory for the Malthus-Verhulst process. Braz. J. Phys. Vol. 36. Pр. 1238-1249.

5. Monastyrnaya, І., E. Gwenola Y. Le Bris, Yannou, B. & Petit, G. (2017), A template for sustainable food value chains. International Food and Agribusiness Management Review, vol. 20, no 4, Рр. 461-476.

6. Nastos P.T., Dalezios N.R., Faraslis I.N., Mitrakopoulos K., Blanta A., Spiliotopoulos M., Sakellariou S., Sidiropoulos P., Tarquis A.M. (2021). Review article: Risk management framework of environmental hazards and extremes in Mediterranean ecosystems. Natural Hazards and Earth System Sciences. Рр. 1935-1954.

7. N. Maknickiene, J. Stankeviciene, A. Maknickas (2020). Comparison of Forex Market Forecasting Tools Based on Evolino Ensemble and Technical Analysis Indicators. Romanian Journal of Economic Forecasting (RJEF), Vol. 23, Issue 3, Рр. 134-148

8. Partiti E. (2021). The Place of Voluntary Standards in Managing Social and Environmental Risks in Global Value Chains. European Journal of Risk Regulation. Рр. 1-24.

9.Popkova E.G., Shakhovskaya L.S., Abramov S.A. et al. (2016). Ecological clusters as a tool of improving the environmental safety in developing countries. Environment, Development and Sustainability. N.18 P. 1049-1057.

References

1. Ludovic Halbert. From sectors to functions: producer services, metropolisation and agglomeration forces in the Ile-de-France region. Belgeo [En ligne], 1 2007, mis en ligne le 09 decembre 2013, consulte le 09 avril 2021.

2. Martyniuk V., Dluhopolskyi O., Kniaz S., Podolchak N., Muravska Y., Martyniuk B. (2020). The Fiscal Policy Impact on Indicators of the State's Economic Growth, 10th International Conference on Advanced Computer Information Technologies, ACIT 2020 - Proceedings, Pp. 695-698.

3. M. Gomez, J. Freddy and D.T., Yanelys (2022). Sustainable Management of Environmental Risks in Agricultural Production: Ensuring the Right to Food. Global Jurist. 13 January 2022. Рр. 1-19.

4. Moloney, Nicholas R. and Dickman, Ronald. (2006). Functional-integral based perturbation theory for the Malthus-Verhulst process. Braz. J. Phys. Vol. 36. Pp. 1238-1249.

5. Monastyrnaya, І., E. Gwenola Y. Le Bris, Yannou, B. & Petit, G. (2017), A template for sustainable food value chains. International Food and Agribusiness Management Review, vol. 20, no 4, Рр. 461-476.

6. Nastos P.T., Dalezios N.R., Faraslis I.N., Mitrakopoulos K., Blanta A., Spiliotopoulos M., Sakellariou S., Sidiropoulos P., Tarquis A.M. (2021). Review article: Risk management framework of environmental hazards and extremes in Mediterranean ecosystems. Natural Hazards and Earth System Sciences. Рр. 1935-1954.

7. N. Maknickiene, J. Stankeviciene, A. Maknickas (2020). Comparison of Forex Market Forecasting Tools Based on Evolino Ensemble and Technical Analysis Indicators. Romanian Journal of Economic Forecasting (RJEF), Vol. 23, Issue 3, Рр. 134-148

8. Partiti E. (2021). The Place of Voluntary Standards in Managing Social and Environmental Risks in Global Value Chains. European Journal of Risk Regulation. Рр. 1-24.

9. Popkova E.G., Shakhovskaya L.S., Abramov S.A. et al. (2016). Ecological clusters as a tool of improving the environmental safety in developing countries. Environment, Development and Sustainability. N.18 P. 1049-1057.

Размещено на Allbest.Ru