Стратегічний менеджмент та інноваційні підходи до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра івент-менеджменту і соціальних комунікацій

Відокремлений підрозділ «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв»

Стратегічний менеджмент та інноваційні підходи до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки

Гололобов Сергій Миколайович

кандидат наук з державного управління, докторант

Шуляк Світлана Олександрівна

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

Актуальність дослідження стратегічного менеджменту та інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки зумовлена низкою детермінант, що мають вирішальне значення в умовах геополітичних конфліктів, глобалізації, цифровізації та зростаючих кіберзагроз. Впровадження стратегічного менеджменту є необхідним для ефективного ресурсного планування, розробки та імплементації культурно-мистецьких ініціатив, адаптованих до динамічних змін зовнішнього середовища. Застосування інноваційних підходів дозволяє використовувати новітні технології та методології для збереження культурної спадщини, підвищення доступності культурних благ і стимулювання творчості у сфері культури. У контексті зростаючих кіберзагроз кібербезпека стає ключовим елементом стратегічного управління, що вимагає розробки комплексних заходів захисту інформаційних ресурсів, цифрових колекцій та інтелектуальної власності на засадах передових технологій і методологій. Для забезпечення належного рівня кібербезпеки у сфері культури вивчено потенційні кіберзагрози, зокрема витоки даних, кібератаки на інфраструктуру, маніпуляції з даними, та окреслено їх вплив на формування та реалізацію державної політики (загрози національній ідентичності, фінансові втрати, підрив довіри громадськості, потреба в регулятивних змінах). Обґрунтовано необхідність інтеграції кібербезпеки в стратегічне планування та управління у сфері культури через застосування комплексу методів і засобів (нормативно-правове регулювання, технологічні рішення, аудит і оцінка ризиків, навчання персоналу, міжвідомча співпраця). Задля удосконалення впровадження стратегічного менеджменту в контексті кібербезпеки проаналізовано закордонний досвід (США, Естонія, Японія, Нідерланди, Австралія) та сформульовано рекомендації для України (розробка стратегій кіберзахисту, стандартизація підходів, міжвідомча координація, технологічне оновлення, реагування на інциденти). На основі огляду інноваційних підходів (блокчейн, штучний інтелект, цифрові двійники, розумні контракти, кіберосвіта) та зарубіжної практики їх імплементації запропоновано ключові напрями вдосконалення (інвестиції в освіту й інфраструктуру, моніторинг і аналітика кіберзагроз). Перспективними напрямами подальших досліджень окреслено розробку інтегрованих систем кіберзахисту та крос-секторальних освітніх ініціатив на засадах штучного інтелекту, блокчейн-технологій, цифрових двійників і розумних контрактів.

Ключові слова: державна політика у сфері культури, інноваційні підходи, кібербезпека, кіберзагрози, культурна спадщина, стратегічний менеджмент.

Hololobov Serhii Mykolayovych Candidate of Sciences in Public Administration, Doctoral Candidate of the National Aviation University, Associate Professor of the Department of Event Management and Social Communications, Separate Division “Mykolaiv Branch of the Kyiv National University of Culture and Arts”, Mykolaiv

Shuliak Svitlana Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Event Management and Social Communications, Separate Division “Mykolaiv Branch of the Kyiv National University of Culture and Arts”

STRATEGIC MANAGEMENT AND INNOVATIVE APPROACHES TO THE FORMATION AND IMPLEMENTATION OF STATE POLICY IN THE FIELD OF CULTURE IN THE CONTEXT OF CYBERSECURITY

Abstract

The relevance of the study of strategic management and innovative approaches to the formation and implementation of state policy in the field of culture in the context of cybersecurity is due to a number of determinants that are crucial in the context of geopolitical conflicts, globalisation, digitalisation and growing cyber threats. Implementation of strategic management is essential for effective resource planning, development and implementation of cultural and artistic initiatives adapted to dynamic changes in the external environment. The application of innovative approaches allows the use of the latest technologies and methodologies to preserve cultural heritage, increase access to cultural goods and stimulate creativity in the cultural sector. In the context of growing cyber threats, cybersecurity is becoming a key element of strategic management, requiring the development of comprehensive measures to protect information resources, digital collections and intellectual property based on advanced technologies and methodologies. To ensure an adequate level of cybersecurity in the field of culture, the author examines potential cyber threats, including data leaks, cyber attacks on infrastructure, data manipulation, and outlines their impact on the formation and implementation of public policy (threats to national identity, financial losses, undermining public confidence, and the need for regulatory changes). The author substantiates the need to integrate cybersecurity into strategic planning and management in the field of culture through the use of a set of methods and tools (regulatory and legal regulation, technological solutions, audit and risk assessment, staff training, interagency cooperation). In order to improve the implementation of strategic management in the context of cybersecurity, the author analyses foreign experience (the United States, Estonia, Japan, the Netherlands, Australia) and formulates recommendations for Ukraine (development of cyber defence strategies, standardisation of approaches, interagency coordination, technological upgrades, incident response). Based on a review of innovative approaches (blockchain, artificial intelligence, digital twins, smart contracts, cyber education) and foreign practices of their implementation, the author suggests key areas for improvement (investment in education and infrastructure, monitoring and analytics of cyber threats). Promising areas for further research include the development of integrated cyber defence systems and cross- sectoral educational initiatives based on artificial intelligence, blockchain technologies, digital twins and smart contracts.

Keywords: state policy in the field of culture, innovative approaches, cybersecurity, cyber threats, cultural heritage, strategic management.

Вступ

Постановка проблеми. Актуальність дослідження стратегічного менеджменту та інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки обумовлена низкою чинників, які мають вирішальне значення в сучасних умовах геополітичних конфліктів, глобалізації, цифровізації та зростаючих кіберзагроз.

По-перше, сфера культури як невід'ємна частина національної ідентичності та державної безпеки потребує впровадження стратегічного менеджменту для ефективного ресурсного планування, розробки та реалізації культурно-мистецьких ініціатив, які спроможні адаптуватися до швидкозмінних умов зовнішнього середовища.

По-друге, інноваційні підходи до формування та реалізації державної політики у сфері культури дозволяють використовувати новітні технології та методики для збереження культурної спадщини, підвищення доступності культурних благ для широкого кола громадян та стимулювання творчості у галузі культури та інновацій.

По-третє, в контексті зростаючих кіберзагроз, кібербезпека стає ключовим елементом стратегічного управління у сфері культури. Захист інформаційних ресурсів, цифрових колекцій та інтелектуальної власності вимагає розробки комплексних заходів безпеки, що ґрунтуються на передових технологіях та методологіях.

Враховуючи вищезазначене, актуальність даного дослідження полягає у необхідності розроблення та впровадження ефективних стратегій стратегічного менеджменту та інноваційних підходів, здатних забезпечити сталість та розвиток сфери культури в умовах цифрової ери та забезпечити належний рівень кібербезпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій зі стратегічного менеджменту та інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки дозволив виокремити вагомі внески низки дослідників. На особливу увагу заслуговують праці таких закордонних авторів як:

- Popa I., Nastase M., Popa R. (2023) [1] підкреслюють важливість включення управління кібербезпекою в стратегічний контекст, щоб дозволити особам, які приймають життєво важливі рішення, виявляти і вирішувати проблеми кібербезпеки за допомогою відповідних контрзаходів, підкреслюючи роль стратегічного управління на організаційному рівні;

- Labazanova S., Kaimova F., Isaeva L. (2023) [2] досліджують інтеграцію кібербезпеки у стратегічний менеджмент, підкреслюючи необхідність включення кібербезпеки у стратегічне планування та культивування культури кібербезпеки;

- Gunawan B., Ratmono B., Abdullah A. (2023) [3] аналізують ризики для системи кібербезпеки на різних рівнях і окреслюють ключові компетенції, які є актуальними для фахівців у галузі кібербезпеки та стратегічного менеджменту;

- Gomez M. (2021) [4] пропонує когнітивно-культурне пояснення стратегічної поведінки в кіберпросторі, стверджуючи, що поведінкові переваги виникають зі схематичного використання стратегічної культури як засобу протидії та подолання невизначеності;

- Corradini I. (2020) [5] висвітлює створення культури кібербезпеки як невід'ємної частини організаційної культури, наголошуючи на ролі кооперативного підходу замість нав'язування процедур;

- Bryson J., George B. (2020) [6] заглиблюються у стратегічний менеджмент у публічному адмініструванні, пропонуючи інсайти того, як стратегічний менеджмент може допомогти публічним організаціям у досягненні цілей та створенні суспільної цінності;

- Debbins P. (2019) [7] акцентує увагу на необхідності розвитку культури кібербезпеки та ІТ в Україні, починаючи з тренінгів із питань мінімізації кіберфінансових злочинів для топових менеджерів українських підприємств.

Сукупні дослідження таких вітчизняних авторів як: Горбаченко С. (2024) [8], Ткаченко Ф. (2023) [9], Добровольська В. (2020) [10], Гребенюк М. (2019) [11], Довгань О. (2018) [12], Тарасюк А. (2018) [12], Бухарєв В. (2017) [13] охоплюють широкий спектр тем, пов'язаних з розвитком і захистом національного інформаційно-культурного простору, з акцентом на стратегічний менеджмент, інноваційні підходи та кібербезпеку. Основна тематика їх досліджень зосереджена на інформаційно-документаційному забезпеченні соціокомуніка- ційного простору культури, організаційно-правових аспектах кібербезпеки, корпоративній культурі кібербезпеки в науковій сфері, а також на аналізі зарубіжного досвіду забезпечення кібербезпеки. Ці дослідження спрямовані на вдосконалення методів захисту інформаційної безпеки у сфері культури, розробку нових стратегій та підходів для зміцнення кібербезпеки, включаючи адаптацію успішних закордонних практик до українських реалій.

Зазначені зарубіжні і вітчизняні дослідники та їхні роботи значно сприяють розумінню того, як стратегічний менеджмент та інноваційні підходи можуть бути застосовані у кібербезпеці. Їхні дослідження підкреслюють необхідність комплексного підходу, який інтегрує кібербезпеку в процеси стратегічного планування та менеджменту для ефективної протидії загрозам кібербезпеки та сприяння культурі усвідомлення кібербезпеки в сучасних організаціях.

Як висновок, тематика даного дослідження фрагментарно представлена у сучасних наукових публікаціях, однак відсутні комплексні розробки, які б поєднували питання стратегічного менеджменту та інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики саме у сфері культури в контексті кібербезпеки. Це і зумовило тему та напрям дослідження.

Мета статті. Метою статті є розробка теоретичних засад та надання практичних рекомендацій щодо удосконалення впровадження в Україні стратегічного менеджменту та інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки.

Виклад основного матеріалу

Кібербезпека у контексті формування та реалізації державної політики у сфері культури. Під кібербезпекою у контексті формування та реалізації державної політики у сфері культури ми розуміємо комплексну систему заходів та процедур, спрямованих на захист інформаційних ресурсів, цифрових активів та інфраструктур, які є невід'ємною частиною культурного середовища та спадщини. Вона включає в себе стратегії ідентифікації, протидії та мінімізації ризиків кіберзагроз, забезпечення неперервності культурних послуг та доступності культурних благ. Це розуміння підкреслює необхідність інтеграції кібербезпеки в стратегічне планування та управління у сфері культури, з метою забезпечення сталого розвитку культурного середовища в умовах цифрового суспільства.

Важливість кібербезпеки у контексті формування та реалізації державної політики у сфері культури не може бути переоцінена. У сучасному цифровому світі, де культурна спадщина та творчість все більше залежать від цифрових технологій для їх збереження, доступу та поширення, кібербезпека стає критично важливою для захисту цих цінностей від незаконного втручання, крадіжки чи пошкодження.

Кібератаки можуть призвести не лише до безповоротної втрати відповідних даних, але й до підриву довіри громадськості до культурних інституцій. Це ставить під загрозу не тільки культурну ідентичність та спадщину, але й економічну вигоду, яку галузь культури приносить державі.

На нашу думку, інтеграція кібербезпеки в стратегічний менеджмент у сфері культури має включати розробку комплексних стратегій захисту, які охоплюють технічні, організаційні та правові аспекти. Це передбачає не лише впровадження передових технологічних рішень для захисту інформаційних систем, але й посилення правової бази, розробку навчальних програм для підвищення обізнаності та компетенцій працівників у сфері кібербезпеки.

Окрім того, ефективна кібербезпека у сфері культури вимагає постійного моніторингу та адаптації до нових викликів і загроз, що з'являються у швидко змінюваному цифровому середовищі [12]. Співпраця між державними органами, культурними інституціями та ІТ-сектором може значно підсилити зусилля з кіберзахисту, створюючи надійну систему, здатну захистити культурну спадщину для майбутніх поколінь.

Усвідомлення критичної важливості кібербезпеки для захисту культурної спадщини та ідентичності вимагає глибокого аналізу потенційних кіберзагроз, які ставлять під загрозу ці цінності. Розуміння специфіки цих загроз та їх впливу на державну політику у сфері культури є ключовим для розроблення ефективних стратегій кіберзахисту, спрямованих на забезпечення сталого розвитку культурного середовища в умовах постійно зростаючих кібервикликів.

Результат аналізу потенційних кіберзагроз та визначення їх впливу на формування та реалізацію державної політики у сфері культури представимо у вигляді таблиці 1, що дозволяє визначити основні виклики, з якими стикаються культурні інституції та органи управління в контексті забезпечення кібербезпеки.

Потенційні кіберзагрози та їх вплив на формування та реалізацію державної політики у сфері культури

Джерело: сформовано авторами на основі [4; 9].

стратегічний менеджмент культура кібербезпека

Враховуючи ці виклики, державна політика у сфері культури повинна включати розробку та імплементацію комплексних програм кібербезпеки, спрямованих на захист культурних ресурсів та інфраструктури від потенційних кіберзагроз, а також на підвищення обізнаності та компетенцій працівників культурних інституцій в означеній сфері.

У контексті формування та реалізації державної політики у сфері культури, забезпечення кібербезпеки вимагає комплексного підходу, який включає застосування різноманітних методів та засобів. Основними серед них виділяємо такі:

- Розробка та імплементація нормативно-правових актів, що регулюють питання кібербезпеки у сфері культури, встановлюють стандарти безпеки та вимоги до захисту інформаційних систем;

- Впровадження сучасних технологій та рішень для захисту інформаційної інфраструктури, включаючи шифрування даних, антивірусний захист, мережеві брандмауери та системи виявлення і запобігання вторгненням;

- Регулярне проведення аудиту та оцінки ризиків для ідентифікації потенційних вразливостей та загроз, а також розроблення планів реагування на інциденти кібербезпеки;

- Навчання та підвищення обізнаності персоналу щодо принципів кібергігієни, ризиків, пов'язаних з кібератаками, та заходів з профілактики кіберзлочинів;

- Співпраця між державними органами, культурними інституціями та приватним сектором для обміну інформацією про кіберзагрози, розроблення спільних заходів забезпечення кібербезпеки та впровадження найкращих практик [8].

Окрім цього, слід підкреслити, що ключову роль у забезпеченні кібербезпеки у сфері культури відіграють стратегічний менеджмент та інноваційні підходи до формування та реалізації державної політики у сфері культури. Вони дозволяють не тільки адаптуватися до постійно змінюваного кіберпрос- тору, але й ефективно інтегрувати заходи кіберзахисту в загальну стратегію розвитку сфери культури, забезпечуючи її стійкість та інноваційний розвиток.

Стратегічний менеджмент у межах формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки. Під стратегічним менеджментом у межах формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки ми розуміємо процес систематичного планування, аналізу, розробки та впровадження довгострокових стратегій та політик, які спрямовані на інтеграцію принципів кібербезпеки у сферу культури. Він передбачає комплексне управління ресурсами, ризиками, інформаційними технологіями та людським капіталом з метою захисту культурної спадщини, цифрових активів та інтелектуальної власності від потенційних кіберзагроз. Включає в себе розробку нормативно- правової бази, створення ефективної організаційної структури для кіберзахисту, впровадження інноваційних технологічних рішень та постійне навчання та розвиток персоналу, задіяного у сфері культури [7, с. 27-28].

Роль стратегічного менеджменту у формуванні та реалізації державної політики у сфері культури, в контексті кібербезпеки, полягає у визначенні та досягненні довгострокових цілей сфери культури через інтеграцію заходів кіберзахисту. Це забезпечує створення безпечного цифрового середовища для зберігання, доступу та поширення культурної спадщини. Значення стратегічного менеджменту виявляється в його спроможності адаптувати культурні інституції до постійно змінюючихся кіберзагроз, забезпечуючи при цьому стійкий розвиток культурного сектора і захист інформаційних ресурсів від потенційних кібератак [1].

Усвідомлюючи вирішальну роль стратегічного менеджменту для забезпечення кібербезпеки у сфері культури, стає очевидною потреба в аналізі та адаптації закордонного досвіду та кращих практик. Це дозволить не тільки збагатити власні стратегії захисту інформаційних ресурсів від кіберзагроз, але й ефективно інтегрувати передові методології та технологічні рішення у процеси управління культурною спадщиною. Такий підхід сприятиме створенню стійкої та адаптивної системи кібербезпеки, заснованої на успішному закордонному досвіді та інноваційних практиках.

З метою чіткого структурування та порівняння інформації, забезпечуючи візуальне представлення різноманітних підходів та результатів їх застосування, представимо закордонний досвід та кращі практики впровадження стратегічного менеджменту у межах формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки у вигляді таблиці 2.

Таблиця 2