Стратегічний менеджмент та інноваційні підходи до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки
Дослідження стратегічного менеджменту та інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки. Детермінанти, що мають вирішальне значення в умовах геополітичних конфліктів та глобалізації.
Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.06.2024 |
Размер файла | 37,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра івент-менеджменту і соціальних комунікацій
Відокремлений підрозділ «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв»
Стратегічний менеджмент та інноваційні підходи до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки
Гололобов Сергій Миколайович
кандидат наук з державного управління, докторант
Шуляк Світлана Олександрівна
кандидат педагогічних наук, доцент
Анотація
Актуальність дослідження стратегічного менеджменту та інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки зумовлена низкою детермінант, що мають вирішальне значення в умовах геополітичних конфліктів, глобалізації, цифровізації та зростаючих кіберзагроз. Впровадження стратегічного менеджменту є необхідним для ефективного ресурсного планування, розробки та імплементації культурно-мистецьких ініціатив, адаптованих до динамічних змін зовнішнього середовища. Застосування інноваційних підходів дозволяє використовувати новітні технології та методології для збереження культурної спадщини, підвищення доступності культурних благ і стимулювання творчості у сфері культури. У контексті зростаючих кіберзагроз кібербезпека стає ключовим елементом стратегічного управління, що вимагає розробки комплексних заходів захисту інформаційних ресурсів, цифрових колекцій та інтелектуальної власності на засадах передових технологій і методологій. Для забезпечення належного рівня кібербезпеки у сфері культури вивчено потенційні кіберзагрози, зокрема витоки даних, кібератаки на інфраструктуру, маніпуляції з даними, та окреслено їх вплив на формування та реалізацію державної політики (загрози національній ідентичності, фінансові втрати, підрив довіри громадськості, потреба в регулятивних змінах). Обґрунтовано необхідність інтеграції кібербезпеки в стратегічне планування та управління у сфері культури через застосування комплексу методів і засобів (нормативно-правове регулювання, технологічні рішення, аудит і оцінка ризиків, навчання персоналу, міжвідомча співпраця). Задля удосконалення впровадження стратегічного менеджменту в контексті кібербезпеки проаналізовано закордонний досвід (США, Естонія, Японія, Нідерланди, Австралія) та сформульовано рекомендації для України (розробка стратегій кіберзахисту, стандартизація підходів, міжвідомча координація, технологічне оновлення, реагування на інциденти). На основі огляду інноваційних підходів (блокчейн, штучний інтелект, цифрові двійники, розумні контракти, кіберосвіта) та зарубіжної практики їх імплементації запропоновано ключові напрями вдосконалення (інвестиції в освіту й інфраструктуру, моніторинг і аналітика кіберзагроз). Перспективними напрямами подальших досліджень окреслено розробку інтегрованих систем кіберзахисту та крос-секторальних освітніх ініціатив на засадах штучного інтелекту, блокчейн-технологій, цифрових двійників і розумних контрактів.
Ключові слова: державна політика у сфері культури, інноваційні підходи, кібербезпека, кіберзагрози, культурна спадщина, стратегічний менеджмент.
Hololobov Serhii Mykolayovych Candidate of Sciences in Public Administration, Doctoral Candidate of the National Aviation University, Associate Professor of the Department of Event Management and Social Communications, Separate Division “Mykolaiv Branch of the Kyiv National University of Culture and Arts”, Mykolaiv
Shuliak Svitlana Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Event Management and Social Communications, Separate Division “Mykolaiv Branch of the Kyiv National University of Culture and Arts”
STRATEGIC MANAGEMENT AND INNOVATIVE APPROACHES TO THE FORMATION AND IMPLEMENTATION OF STATE POLICY IN THE FIELD OF CULTURE IN THE CONTEXT OF CYBERSECURITY
Abstract
The relevance of the study of strategic management and innovative approaches to the formation and implementation of state policy in the field of culture in the context of cybersecurity is due to a number of determinants that are crucial in the context of geopolitical conflicts, globalisation, digitalisation and growing cyber threats. Implementation of strategic management is essential for effective resource planning, development and implementation of cultural and artistic initiatives adapted to dynamic changes in the external environment. The application of innovative approaches allows the use of the latest technologies and methodologies to preserve cultural heritage, increase access to cultural goods and stimulate creativity in the cultural sector. In the context of growing cyber threats, cybersecurity is becoming a key element of strategic management, requiring the development of comprehensive measures to protect information resources, digital collections and intellectual property based on advanced technologies and methodologies. To ensure an adequate level of cybersecurity in the field of culture, the author examines potential cyber threats, including data leaks, cyber attacks on infrastructure, data manipulation, and outlines their impact on the formation and implementation of public policy (threats to national identity, financial losses, undermining public confidence, and the need for regulatory changes). The author substantiates the need to integrate cybersecurity into strategic planning and management in the field of culture through the use of a set of methods and tools (regulatory and legal regulation, technological solutions, audit and risk assessment, staff training, interagency cooperation). In order to improve the implementation of strategic management in the context of cybersecurity, the author analyses foreign experience (the United States, Estonia, Japan, the Netherlands, Australia) and formulates recommendations for Ukraine (development of cyber defence strategies, standardisation of approaches, interagency coordination, technological upgrades, incident response). Based on a review of innovative approaches (blockchain, artificial intelligence, digital twins, smart contracts, cyber education) and foreign practices of their implementation, the author suggests key areas for improvement (investment in education and infrastructure, monitoring and analytics of cyber threats). Promising areas for further research include the development of integrated cyber defence systems and cross- sectoral educational initiatives based on artificial intelligence, blockchain technologies, digital twins and smart contracts.
Keywords: state policy in the field of culture, innovative approaches, cybersecurity, cyber threats, cultural heritage, strategic management.
Вступ
Постановка проблеми. Актуальність дослідження стратегічного менеджменту та інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки обумовлена низкою чинників, які мають вирішальне значення в сучасних умовах геополітичних конфліктів, глобалізації, цифровізації та зростаючих кіберзагроз.
По-перше, сфера культури як невід'ємна частина національної ідентичності та державної безпеки потребує впровадження стратегічного менеджменту для ефективного ресурсного планування, розробки та реалізації культурно-мистецьких ініціатив, які спроможні адаптуватися до швидкозмінних умов зовнішнього середовища.
По-друге, інноваційні підходи до формування та реалізації державної політики у сфері культури дозволяють використовувати новітні технології та методики для збереження культурної спадщини, підвищення доступності культурних благ для широкого кола громадян та стимулювання творчості у галузі культури та інновацій.
По-третє, в контексті зростаючих кіберзагроз, кібербезпека стає ключовим елементом стратегічного управління у сфері культури. Захист інформаційних ресурсів, цифрових колекцій та інтелектуальної власності вимагає розробки комплексних заходів безпеки, що ґрунтуються на передових технологіях та методологіях.
Враховуючи вищезазначене, актуальність даного дослідження полягає у необхідності розроблення та впровадження ефективних стратегій стратегічного менеджменту та інноваційних підходів, здатних забезпечити сталість та розвиток сфери культури в умовах цифрової ери та забезпечити належний рівень кібербезпеки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій зі стратегічного менеджменту та інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки дозволив виокремити вагомі внески низки дослідників. На особливу увагу заслуговують праці таких закордонних авторів як:
- Popa I., Nastase M., Popa R. (2023) [1] підкреслюють важливість включення управління кібербезпекою в стратегічний контекст, щоб дозволити особам, які приймають життєво важливі рішення, виявляти і вирішувати проблеми кібербезпеки за допомогою відповідних контрзаходів, підкреслюючи роль стратегічного управління на організаційному рівні;
- Labazanova S., Kaimova F., Isaeva L. (2023) [2] досліджують інтеграцію кібербезпеки у стратегічний менеджмент, підкреслюючи необхідність включення кібербезпеки у стратегічне планування та культивування культури кібербезпеки;
- Gunawan B., Ratmono B., Abdullah A. (2023) [3] аналізують ризики для системи кібербезпеки на різних рівнях і окреслюють ключові компетенції, які є актуальними для фахівців у галузі кібербезпеки та стратегічного менеджменту;
- Gomez M. (2021) [4] пропонує когнітивно-культурне пояснення стратегічної поведінки в кіберпросторі, стверджуючи, що поведінкові переваги виникають зі схематичного використання стратегічної культури як засобу протидії та подолання невизначеності;
- Corradini I. (2020) [5] висвітлює створення культури кібербезпеки як невід'ємної частини організаційної культури, наголошуючи на ролі кооперативного підходу замість нав'язування процедур;
- Bryson J., George B. (2020) [6] заглиблюються у стратегічний менеджмент у публічному адмініструванні, пропонуючи інсайти того, як стратегічний менеджмент може допомогти публічним організаціям у досягненні цілей та створенні суспільної цінності;
- Debbins P. (2019) [7] акцентує увагу на необхідності розвитку культури кібербезпеки та ІТ в Україні, починаючи з тренінгів із питань мінімізації кіберфінансових злочинів для топових менеджерів українських підприємств.
Сукупні дослідження таких вітчизняних авторів як: Горбаченко С. (2024) [8], Ткаченко Ф. (2023) [9], Добровольська В. (2020) [10], Гребенюк М. (2019) [11], Довгань О. (2018) [12], Тарасюк А. (2018) [12], Бухарєв В. (2017) [13] охоплюють широкий спектр тем, пов'язаних з розвитком і захистом національного інформаційно-культурного простору, з акцентом на стратегічний менеджмент, інноваційні підходи та кібербезпеку. Основна тематика їх досліджень зосереджена на інформаційно-документаційному забезпеченні соціокомуніка- ційного простору культури, організаційно-правових аспектах кібербезпеки, корпоративній культурі кібербезпеки в науковій сфері, а також на аналізі зарубіжного досвіду забезпечення кібербезпеки. Ці дослідження спрямовані на вдосконалення методів захисту інформаційної безпеки у сфері культури, розробку нових стратегій та підходів для зміцнення кібербезпеки, включаючи адаптацію успішних закордонних практик до українських реалій.
Зазначені зарубіжні і вітчизняні дослідники та їхні роботи значно сприяють розумінню того, як стратегічний менеджмент та інноваційні підходи можуть бути застосовані у кібербезпеці. Їхні дослідження підкреслюють необхідність комплексного підходу, який інтегрує кібербезпеку в процеси стратегічного планування та менеджменту для ефективної протидії загрозам кібербезпеки та сприяння культурі усвідомлення кібербезпеки в сучасних організаціях.
Як висновок, тематика даного дослідження фрагментарно представлена у сучасних наукових публікаціях, однак відсутні комплексні розробки, які б поєднували питання стратегічного менеджменту та інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики саме у сфері культури в контексті кібербезпеки. Це і зумовило тему та напрям дослідження.
Мета статті. Метою статті є розробка теоретичних засад та надання практичних рекомендацій щодо удосконалення впровадження в Україні стратегічного менеджменту та інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки.
Виклад основного матеріалу
Кібербезпека у контексті формування та реалізації державної політики у сфері культури. Під кібербезпекою у контексті формування та реалізації державної політики у сфері культури ми розуміємо комплексну систему заходів та процедур, спрямованих на захист інформаційних ресурсів, цифрових активів та інфраструктур, які є невід'ємною частиною культурного середовища та спадщини. Вона включає в себе стратегії ідентифікації, протидії та мінімізації ризиків кіберзагроз, забезпечення неперервності культурних послуг та доступності культурних благ. Це розуміння підкреслює необхідність інтеграції кібербезпеки в стратегічне планування та управління у сфері культури, з метою забезпечення сталого розвитку культурного середовища в умовах цифрового суспільства.
Важливість кібербезпеки у контексті формування та реалізації державної політики у сфері культури не може бути переоцінена. У сучасному цифровому світі, де культурна спадщина та творчість все більше залежать від цифрових технологій для їх збереження, доступу та поширення, кібербезпека стає критично важливою для захисту цих цінностей від незаконного втручання, крадіжки чи пошкодження.
Кібератаки можуть призвести не лише до безповоротної втрати відповідних даних, але й до підриву довіри громадськості до культурних інституцій. Це ставить під загрозу не тільки культурну ідентичність та спадщину, але й економічну вигоду, яку галузь культури приносить державі.
На нашу думку, інтеграція кібербезпеки в стратегічний менеджмент у сфері культури має включати розробку комплексних стратегій захисту, які охоплюють технічні, організаційні та правові аспекти. Це передбачає не лише впровадження передових технологічних рішень для захисту інформаційних систем, але й посилення правової бази, розробку навчальних програм для підвищення обізнаності та компетенцій працівників у сфері кібербезпеки.
Окрім того, ефективна кібербезпека у сфері культури вимагає постійного моніторингу та адаптації до нових викликів і загроз, що з'являються у швидко змінюваному цифровому середовищі [12]. Співпраця між державними органами, культурними інституціями та ІТ-сектором може значно підсилити зусилля з кіберзахисту, створюючи надійну систему, здатну захистити культурну спадщину для майбутніх поколінь.
Усвідомлення критичної важливості кібербезпеки для захисту культурної спадщини та ідентичності вимагає глибокого аналізу потенційних кіберзагроз, які ставлять під загрозу ці цінності. Розуміння специфіки цих загроз та їх впливу на державну політику у сфері культури є ключовим для розроблення ефективних стратегій кіберзахисту, спрямованих на забезпечення сталого розвитку культурного середовища в умовах постійно зростаючих кібервикликів.
Результат аналізу потенційних кіберзагроз та визначення їх впливу на формування та реалізацію державної політики у сфері культури представимо у вигляді таблиці 1, що дозволяє визначити основні виклики, з якими стикаються культурні інституції та органи управління в контексті забезпечення кібербезпеки.
Потенційні кіберзагрози та їх вплив на формування та реалізацію державної політики у сфері культури
ПОТЕНЦІЙНІ КІБЕРЗАГРОЗИ |
||
Кіберзагроза |
Пояснення кіберзагрози |
|
Витоки даних |
Несанкціонований доступ до баз даних музеїв, бібліотек та інших культурних інституцій може призвести до витоку конфіденційної інформації, включно з персональними даними відвідувачів та деталями про культурні активи. |
|
Кібератаки на інфраструктуру |
Атаки типу denial-of-service (DoS) можуть тимчасово вивести з ладу вебсайти культурних інституцій, обмежуючи доступ громадськості до культурних ресурсів та послуг. |
|
Маніпуляції з даними |
Зловмисники можуть змінити або пошкодити цифрові копії творів культури і мистецтва, що підриває автентичність та цілісність культурної спадщини. |
|
Фішинг та соціальна інженерія |
Спроби обману персоналу культурних інституцій з метою отримання доступу до внутрішніх систем або конфіденційної інформації. |
|
ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ |
||
Варіанти впливу |
Пояснення варіанту впливу |
|
Загроза національній ідентичності |
Втрата або пошкодження цифрової культурної спадщини може підірвати зусилля держави у збереженні національної ідентичності та культурної різноманітності. |
|
Фінансові втрати |
Витрати на відновлення систем після кібератак, а також потенційні штрафи за порушення норм захисту даних, можуть суттєво обтяжити бюджети культурних інституцій. |
|
Підрив довіри громадськості |
Інциденти кібербезпеки можуть зменшити довіру до державних культурних ініціатив, обмежуючи ефективність державної політики у цій сфері. |
|
Необхідність регулятивних змін |
Держава може зіткнутися з необхідністю адаптації нормативно-правової бази для забезпечення адекватного рівня кіберзахисту культурних активів і служб. |
|
Примітка: даний перелік не є вичерпним, і відображає думку авторів. |
Джерело: сформовано авторами на основі [4; 9].
стратегічний менеджмент культура кібербезпека
Враховуючи ці виклики, державна політика у сфері культури повинна включати розробку та імплементацію комплексних програм кібербезпеки, спрямованих на захист культурних ресурсів та інфраструктури від потенційних кіберзагроз, а також на підвищення обізнаності та компетенцій працівників культурних інституцій в означеній сфері.
У контексті формування та реалізації державної політики у сфері культури, забезпечення кібербезпеки вимагає комплексного підходу, який включає застосування різноманітних методів та засобів. Основними серед них виділяємо такі:
- Розробка та імплементація нормативно-правових актів, що регулюють питання кібербезпеки у сфері культури, встановлюють стандарти безпеки та вимоги до захисту інформаційних систем;
- Впровадження сучасних технологій та рішень для захисту інформаційної інфраструктури, включаючи шифрування даних, антивірусний захист, мережеві брандмауери та системи виявлення і запобігання вторгненням;
- Регулярне проведення аудиту та оцінки ризиків для ідентифікації потенційних вразливостей та загроз, а також розроблення планів реагування на інциденти кібербезпеки;
- Навчання та підвищення обізнаності персоналу щодо принципів кібергігієни, ризиків, пов'язаних з кібератаками, та заходів з профілактики кіберзлочинів;
- Співпраця між державними органами, культурними інституціями та приватним сектором для обміну інформацією про кіберзагрози, розроблення спільних заходів забезпечення кібербезпеки та впровадження найкращих практик [8].
Окрім цього, слід підкреслити, що ключову роль у забезпеченні кібербезпеки у сфері культури відіграють стратегічний менеджмент та інноваційні підходи до формування та реалізації державної політики у сфері культури. Вони дозволяють не тільки адаптуватися до постійно змінюваного кіберпрос- тору, але й ефективно інтегрувати заходи кіберзахисту в загальну стратегію розвитку сфери культури, забезпечуючи її стійкість та інноваційний розвиток.
Стратегічний менеджмент у межах формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки. Під стратегічним менеджментом у межах формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки ми розуміємо процес систематичного планування, аналізу, розробки та впровадження довгострокових стратегій та політик, які спрямовані на інтеграцію принципів кібербезпеки у сферу культури. Він передбачає комплексне управління ресурсами, ризиками, інформаційними технологіями та людським капіталом з метою захисту культурної спадщини, цифрових активів та інтелектуальної власності від потенційних кіберзагроз. Включає в себе розробку нормативно- правової бази, створення ефективної організаційної структури для кіберзахисту, впровадження інноваційних технологічних рішень та постійне навчання та розвиток персоналу, задіяного у сфері культури [7, с. 27-28].
Роль стратегічного менеджменту у формуванні та реалізації державної політики у сфері культури, в контексті кібербезпеки, полягає у визначенні та досягненні довгострокових цілей сфери культури через інтеграцію заходів кіберзахисту. Це забезпечує створення безпечного цифрового середовища для зберігання, доступу та поширення культурної спадщини. Значення стратегічного менеджменту виявляється в його спроможності адаптувати культурні інституції до постійно змінюючихся кіберзагроз, забезпечуючи при цьому стійкий розвиток культурного сектора і захист інформаційних ресурсів від потенційних кібератак [1].
Усвідомлюючи вирішальну роль стратегічного менеджменту для забезпечення кібербезпеки у сфері культури, стає очевидною потреба в аналізі та адаптації закордонного досвіду та кращих практик. Це дозволить не тільки збагатити власні стратегії захисту інформаційних ресурсів від кіберзагроз, але й ефективно інтегрувати передові методології та технологічні рішення у процеси управління культурною спадщиною. Такий підхід сприятиме створенню стійкої та адаптивної системи кібербезпеки, заснованої на успішному закордонному досвіді та інноваційних практиках.
З метою чіткого структурування та порівняння інформації, забезпечуючи візуальне представлення різноманітних підходів та результатів їх застосування, представимо закордонний досвід та кращі практики впровадження стратегічного менеджменту у межах формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки у вигляді таблиці 2.
Таблиця 2
Закордонний досвід та кращі практики впровадження стратегічного менеджменту у межах формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки
Країна |
Досвід та кращі практики |
Результати |
|
США |
В США розроблено та імплементовано цілісну стратегію кібербезпеки для захисту культурних активів, включаючи федеральні стандарти безпеки (NIST), ініціативи з підвищення обізнаності та партнерства між урядом і приватним сектором. Особливу увагу приділено захисту цифрової культурної спадщини та інтелектуальної власності. |
Підвищення стійкості культурної спадщини до кіберзагроз, ефективне реагування на інциденти кібербезпеки, зміцнення національної культурної ідентичності. |
|
Естонія |
Естонія відома своєю першістю у цифровізації та кібербезпеці, включаючи культурну сферу. Держава розробила комплексні програми для захисту цифрових культурних ресурсів, використовуючи інноваційні технології, такі як блокчейн, для забезпечення цілісності та доступності цифрової культурної спадщини. |
Високий рівень захисту цифрової культурної спадщини, міжнародне визнання лідерства в цифровій культурі та кібербезпеки, забезпечення відкритого доступу до культурних ресурсів для громадян. |
|
Японія |
Японія акцентує увагу на захисті інформаційної інфраструктури культурних інституцій через розробку та впровадження передових технологічних рішень для кіберзахисту. Ключовими напрямами є зміцнення кібербезпеки музеїв, бібліотек та архівів, а також розвиток освітніх програм з кібербезпеки для працівників сфери культури. |
Забезпечення високого рівня захисту даних у сфері культури і сервісів, розвиток культурної галузі в безпечному цифровому середовищі, підвищення кваліфікації працівників у сфері кібербезпеки. |
|
Нідерланди |
Нідерланди зосереджують зусилля на створенні безпечного цифрового середовища для культурного контенту, впроваджуючи стратегічні ініціативи для захисту цифрової інформації та культурних активів. Важливу роль відіграють міжсекторальні партнерства та обмін знаннями між культурними інституціями та IT-спеціалістами. |
Покращення інформаційної безпеки культурних інституцій, ефективне управління ризиками та захист культурної інформації, зростання міжнародної співпраці в області кібербезпеки культурної сфери. |
|
Австралія |
Австралія приділяє увагу розробці національних стратегій з кібербезпеки, що охоплюють сферу культури, з акцентом на захист інфраструктури критичної важливості. Втілення ініціатив з освіти та тренінгу для підвищення рівня кіберграмотності серед працівників культурно-мистецьких установ відіграє ключову роль у стратегії країни. |
Зміцнення кіберзахисту культурних активів, розвиток культурних інституцій в безпечному цифровому просторі, збільшення обізнаності та компетентності в галузі кібербезпеки серед співробітників сфери культури. |
|
Примітка: перелік зазначених країн не є вичерпним, і відображає думку авторів. |
Джерело: сформовано авторами на основі [11; 13].
Представлена таблиця надає огляд досвіду та кращих практик з різних країн у сфері стратегічного менеджменту та кібербезпеки у культурній галузі, висвітлюючи різноманіття підходів та результатів їхнього застосування.
З урахуванням вищезазначеного, з метою удосконалення впровадження стратегічного менеджменту у межах формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки в Україні, доцільним вбачається реалізація таких основних положень як:
- Розробка сучасної комплексної стратегії кібербезпеки для сфери культури: створення відповідного документу, який визначатиме ключові напрями забезпечення безпеки цифрової інформації у сфері культури та інфраструктури;
- Впровадження стандартів та методологій кібербезпеки: адаптація та застосування міжнародних стандартів кібербезпеки, таких як ISO/IEC 27001, для забезпечення захисту інформаційних ресурсів у сфері культури;
- Забезпечення міжвідомчої координації та співпраці: створення механізмів для ефективної взаємодії між органами державної влади, культурно-мистецькими установами та приватним сектором у питаннях кібербезпеки;
- Розвиток технологічної інфраструктури: інвестування у розвиток та оновлення ІТ-інфраструктури культурних інституцій з метою підвищення їх здатності протистояти сучасним кіберзагрозам;
- Моніторинг та реагування на інциденти: створення оперативних центрів реагування на інциденти кібербезпеки (CERTs) у сфері культури для швидкого виявлення та нейтралізації загроз [5, с. 67].
Наведені рекомендації мають на меті створити міцну основу для захисту культурної спадщини України в цифровому вимірі, забезпечити її стійкість до кіберзагроз та сприяти розвитку сфери культури на основі безпечних та надійних технологій.
Інноваційні підходи до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки. Під інноваційними підходами до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки ми розуміємо комплекс стратегій та методів, які використовують передові технології, наукові дослідження та креативні рішення для захисту культурно-мистецьких активів та інформаційної інфраструктури від кіберзагроз. Такі підходи передбачають адаптацію до швидкозмінних умов кіберпростору через інтеграцію інновацій в законодавчу, організаційну та технічну складові державної політики у сфері культури, спрямовані на підвищення рівня кібербезпеки та забезпечення сталого розвитку сфери культури.
Розкриємо основні інноваційні підходи до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки у вигляді відповідної таблиці 3.
Таблиця 3
Інноваційні підходи до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки
Назва підходу |
Опис підходу |
Зміст та сутність підходу |
Характеристика підходу |
|
Блокчейн для захисту інтелектуальної власності |
Використання технології блокчейн для реєстрації та захисту авторських прав на твори культури і мистецтва. |
Створення незмінної та прозорої системи ведення записів про власність та авторські права. |
Забезпечує високий рівень захисту від незаконного копіювання та розповсюдження. |
|
Штучний інтелект для аналізу кіберзагроз |
Розробка та впровадження систем на основі ШІ для ідентифікації та прогнозування потенційних кібератак на культурно-мистецькі ресурси. |
Використання алгоритмів машинного навчання для аналізу даних та виявлення аномалій у мережі. |
Підвищує швидкість виявлення та реагування на кіберзагрози. |
|
Цифрові двійники для збереження культурно- мистецьких об'єктів |
Створення цифрових копій (двійників) культурно-мистецьких об'єктів для їх збереження та доступу в цифровому форматі, з використанням технологій 3D- сканування та віртуальної реальності. |
Дозволяє зберегти цифрову версію об'єктів культури та мистецтва для досліджень та освітніх цілей без ризику для оригіналу. |
Забезпечує довготривале збереження та широкий доступ до культурно- мистецьких цінностей. |
|
Розумні контракти для ліцензування контенту |
Використання блокчейн-технологій для автоматизації процесів ліцензування та розподілу доходів від культурного, мистецького та креативного контенту. |
Автоматичне виконання умов ліцензійних угод без необхідності посередників, забезпечуючи прозорість та справедливий розподіл доходів. |
Знижує витрати та складнощі, пов'язані з управлінням правами на контент. |
|
Кіберосвітні програми для культурно- мистецьких інституцій |
Розробка та впровадження освітніх програм та тренінгів з кібербезпеки для працівників культурно- мистецьких інституцій. |
Підвищення рівня обізнаності та компетентності в області кібербезпеки серед персоналу культурно- мистецьких установ. |
Зміцнює внутрішній захист культурно- мистецьких інституцій від потенційних кіберзагроз. |
|
Примітка: перелік зазначених підходів не є вичерпним, і відображає думку авторів. |
Джерело: сформовано авторами на основі [2; 6].
Зазначені у таблиці інноваційні підходи, такі як використання блокчейну для захисту інтелектуальної власності, застосування штучного інтелекту для аналізу кіберзагроз, створення цифрових двійників для збереження культурно- мистецьких об'єктів, реалізація розумних контрактів для ліцензування контенту та впровадження кіберосвітніх програм для культурно-мистецьких інституцій, відіграють ключову роль у забезпеченні кібербезпеки в сфері культури. Ці підходи не лише зміцнюють захист культурної спадщини від сучасних кібер- загроз, але й сприяють ефективному управлінню інтелектуальною власністю, забезпечують сталість та доступність культурно-мистецьких ресурсів для майбутніх поколінь, оптимізують процеси ліцензування і розподілу контенту, та підвищують рівень обізнаності й компетентності персоналу у сфері кібербезпеки. В сукупності, ці інноваційні підходи формують міцну основу для розвитку безпечного та інноваційного культурного середовища [10].
Враховуючи ключову роль інноваційних підходів у зміцненні кібербезпеки сфери культури, стає очевидною необхідність розгляду закордонного досвіду та кращих практик. Знання зарубіжних стратегій дозволяє не лише збагатити власний інструментарій захисту культурно-мистецьких активів, але й відкриває можливості для адаптації успішних моделей та інноваційних рішень у контексті української державної політики. Таким чином, огляд і адаптація закордонного досвіду стають ключовими у формуванні ефективної та сучасної стратегії кібербезпеки у сфері культури. Представимо закордонний досвід та кращі практики впровадження інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки у вигляді відповідної таблиці 4.
Таблиця 4
Закордонний досвід та кращі практики впровадження інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки
Країна |
Інноваційн ий підхід |
Досвід |
Кращі практики |
Результати |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Естонія |
Блокчейн для захисту інтелектуальної власності |
Естонія використовує блокчейн для реєстрації авторських прав та захисту інтелектуальної власності, забезпечуючи тим самим надійну верифікацію та незмінність даних. |
Автоматизація процесів реєстрації, впровадження прозорих механізмів ліцензування. |
Забезпечення високого рівня захисту авторських прав, зниження випадків порушення інтелектуальної власності. |
|
Японія |
Штучний інтелект для аналізу кіберзагроз |
Японія розробила системи на базі ШІ для прогнозування та аналізу потенційних кіберзагроз, спеціально адаптовані для захисту культурних інституцій. |
Використання алгоритмів машинного навчання для моніторингу та аналізу інтернет- трафіку. |
Значне зниження ризику кібератак, підвищення рівня кібербезпеки культурно- мистецьких ресурсів. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Нідерланди |
Цифрові двійники для збереження культурно- мистецьких об'єктів |
В Нідерландах використовуються цифрові двійники для створення точних цифрових копій культурно- мистецьких об'єктів, що дозволяє зберігати їх для майбутніх поколінь. |
Застосування передових технологій 3Б-сканування та віртуальної реальності. |
Ефективне збереження культурної спадщини, доступність об'єктів для цифрового вивчення та огляду. |
|
США |
Розумні контракти для ліцензування контенту |
В США впроваджено використання розумних контрактів на базі блокчейну для автоматизації процесів ліцензування культурного, мистецького та творчого контенту. |
Автоматизація виплат авторських винагород, забезпечення прозорості та справедливості умов ліцензій. |
Покращення управління правами на контент, забезпечення справедливого розподілу доходів. |
|
Австралія |
Кіберосвітні програми для культурно- мистецьких інституцій |
Австралія розробила комплексні кіберосвітні програми для підвищення обізнаності та компетенцій працівників у сфері кібербезпеки. |
Організація тренінгів, воркшопів, онлайн-курсів з кібербезпеки. |
Підвищення рівня освіченості та готовності культурних інституцій до протидії кіберзагрозам, зміцнення внутрішньої безпеки. |
|
Примітка: перелік зазначених країн не є вичерпним, і відображає думку авторів. |
Джерело: сформовано авторами на основі [11; 13].
З урахуванням вищезазначеного, з метою впровадження в Україні закордонного досвіду та кращих практик інноваційних підходів до формування та реалізації державної політики у сфері культури в контексті кібербезпеки, відповідальним суб'єктам рекомендується здійснити реалізацію таких основних положень як:
- Інвестиції в освіту та навчання: забезпечення розробки та впровадження освітніх програм для підвищення рівня обізнаності та кваліфікації працівників культурно-мистецьких інституцій в галузі кібербезпеки;
- Технологічне оновлення: стимулювання впровадження сучасних ІТ-рішень, зокрема блокчейну, штучного інтелекту, цифрових двійників та інших інноваційних технологій для захисту культурно-мистецької спадщини від кіберзагроз;
- Моніторинг та аналітика: розроблення сучасної системи постійного моніторингу та аналітики кіберзагроз, що дозволить оперативно реагувати на виклики та запобігати потенційним інцидентам в сфері культури [3, с. 91].
Застосування цих рекомендацій допоможе Україні інтегрувати кращі закордонні практики та інноваційні підходи до забезпечення кібербезпеки у сфері культури, сприяючи збереженню культурної спадщини та її розвитку в безпечному цифровому середовищі.
Висновки
Стратегічний менеджмент та інноваційні підходи відіграють вирішальну роль у формуванні та реалізації державної політики у сфері культури, особливо в контексті кібербезпеки. Адаптація до сучасних викликів цифрової ери та забезпечення кібербезпеки культурної спадщини вимагає комплексного підходу, що включає впровадження новітніх технологій, розвиток нормативно-правової бази, посилення міжвідомчої співпраці, а також підвищення обізнаності та компетенцій працівників у сфері кібербезпеки. Використання зарубіжного і міжнародного досвіду та кращих практик може сприяти ефективному впровадженню цих підходів в Україні, забезпечуючи стійкий розвиток культурного середовища в умовах постійно зростаючих кібервикликів.
У контексті державного управління, з урахуванням сучасних викликів і загроз та розробленості означеної проблематики, одні із основних перспективних напрямів подальших наукових досліджень для удосконалення впровадження стратегічного менеджменту та інноваційних підходів у сфері культури з акцентом на кібербезпеку включають розробку інтегрованих систем кіберзахисту з використанням штучного інтелекту, аналіз ефективності та безпеки блокчейн-технологій для захисту інтелектуальної власності, оптимізацію застосування цифрових двійників для консервації та представлення культурно- мистецьких об'єктів, вдосконалення механізмів розумних контрактів для автоматизації ліцензування і дистрибуції контенту, та розвиток крос- секторальних освітніх ініціатив для підвищення кіберграмотності у сфері культури. Зосередження на цих напрямах сприятиме створенню міцної основи для розвитку безпечного, інноваційного та стійкого культурного середовища, адаптованого до викликів сучасного цифрового світу.
Література
1. Popa, I., Nastase, M., & Popa, R. (2023). Strategic cybersecurity management. Proceedings of the 16th international management conference “Management and resilience strategies for a postpandemic future” 3rd-4th November 2022, Bucharest, Romania. https://doi.org/10.24818/imc/ 2022/03.15
2. Labazanova, S., Kaimova, F., & Isaeva, L. (2023). Integrating cyber security into strategic management. Ekonomika i upravlenie: problemy, resheniya. https://doi.org/10.36871/ek.up.p.r. 2023.10.06.003
3. Gunawan, B., Ratmono, B., & Abdullah, A. (2023). Cybersecurity and Strategic Management. Foresight and STI Governance, 17(3), 88-97. https://doi.org/10.17323/2500-2597.2023.3.88.97
4. Gomez, M. (2021). Overcoming uncertainty in cyberspace: strategic culture and cognitive schemas. Defence Studies, 21:1, 25-46. https://doi.org/10.1080/14702436.2020.1851603
5. Corradini, I. (2020). Building a Cybersecurity Culture. In: Building a Cybersecurity Culture in Organizations. Studies in Systems, Decision and Control, vol. 284, pp. 63-86, Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-43999-6_4
6. Bryson, J., & George, B. (2020). Strategic Management in Public Administration. Oxford University Press, 1-26. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190228637.013.1396
7. Debbins, P. (2019). Securing Ukraine through cyber financial crimes mitigation. Business, Economics, Sustainability, Leadership and Innovation, 3, 25-30. https://doi.org/10.37659/2663- 5070-2019-3-25-30
8. Горбаченко, С. (2024). Місце менеджменту кібербезпеки у сучасній управлінській науці та практиці. Сталий розвиток економіки, 1(48), 144-149. https://doi.org/10.32782/2308- 1988/2024-48-19
9. Ткаченко, Ф. (2023). Безпека національного інформаційно-культурного простору: нові підходи та стратегії захисту. Суспільство, наука, освіта: актуальні дослідження, теорія та практика: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції (23-24 листопада 2023 р.) / Білоцерківський інститут економіки та управління Університету «Україна». Біла Церква. С. 62-64. URL: https://if.uu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/01/zb.tez-vseukr.2023.pdf#page=62
10. Добровольська, В. (2020). Інформаційно-документаційне забезпечення розвитку соціокомунікаційного простору культури в Україні. Дис. на здоб. наук. ступ. док. наук із соц. комунік. НАКККіМ. Київ. 442 с. URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3985
11. Гребенюк, М. (2019). Деякі питання організаційно-правового забезпечення кібербезпеки: огляд кращих практик зарубіжного досвіду. Підприємництво, господарство і право, 2, 203-207. URL: http://www.pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/2/39.pdf
12. Довгань, О., & Тарасюк, А. (2018). Корпоративна культура кібербезпеки суб'єктів наукової та науково-технічної діяльності. Інформація і право, 2(25), 51-61. https://doi.org/ 10.37750/2616-6798.2018.2(25).270716
13. Бухарєв, В. (2017). Зарубіжний досвід забезпечення кібербезпеки та можливості його використання в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». Вип. 43. Том 3. С. 76-80. URL: https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/ uploads/2020/12/No.43-3.pdf#page=76
References
1. Popa, I., Nastase, M., & Popa, R. (2023). Strategic cybersecurity management. Proceedings of the 16th International Management Conference “Management and Resilience Strategies for a Post-Pandemic Future”, 3rd-4th November 2022, Bucharest, Romania. Retrieved from https://doi.org/10.24818/imc/2022/03.15 [in English].
2. Labazanova, S., Kaimova, F., & Isaeva, L. (2023). Integrating cyber security into strategic management. Ekonomika i Upravlenie: Problemy, Resheniya. Retrieved from https://doi.org/ 10.36871/ek.up.p.r.2023.10.06.003 [in English].
3. Gunawan, B., Ratmono, B., & Abdullah, A. (2023). Cybersecurity and Strategic Management. Foresight and STI Governance, 17(3), 88-97. Retrieved from https://doi.org/ 10.17323/2500-2597.2023.3.88.97 [in English].
4. Gomez, M. (2021). Overcoming uncertainty in cyberspace: strategic culture and cognitive schemas. Defence Studies, 21(1), 25-46. Retrieved from https://doi.org/10.1080/ 14702436.2020.1851603 [in English].
5. Corradini, I. (2020). Building a Cybersecurity Culture. In I. Corradini, Building a Cybersecurity Culture in Organizations (pp. 63-86). Springer, Cham. Retrieved from https://doi.org/10.1007/978-3-030-43999-6_4 [in English].
6. Bryson, J., & George, B. (2020). Strategic Management in Public Administration. Oxford University Press, 1-26. Retrieved from https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190228637. 013.1396 [in English].
7. Debbins, P. (2019). Securing Ukraine through cyber financial crimes mitigation. Business, Economics, Sustainability, Leadership and Innovation, 3, 25-30. Retrieved from https://doi.org/10.37659/2663-5070-2019-3-25-30 [in English].
8. Horbachenko, S. (2024). Mistsie menedzhmentu kiberbezpeky u suchasnii upravlinskii nautsi ta praktytsi [The place of cybersecurity management in contemporary management science and practice]. Stalyi Rozvytok Ekonomiky, 1(48), 144-149. Retrieved from https://doi.org/ 10.32782/2308-1988/2024-48-19 [in Ukrainian].
9. Tkachenko, F. (2023). Bezpeka natsionalnoho informatsiino-kulturnoho prostoru: novi pidkhody ta stratehii zakhystu [Security of the national information-cultural space: new approaches and protection strategies]. Suspilstvo, Nauka, Osvita: Aktualni Doslidzhennia, Teoriia ta Praktyka (pp. 62-64). Bila Tserkva. Retrieved from https://if.uu.edu.ua/wp- content/uploads/2024/01/zb.tez-vseukr.2023.pdf#page=62 [in Ukrainian].
10. Dobrovolska, V. (2020). Informatsiino-dokumentatsiine zabezpechennia rozvytku sotsiokomunikatsiinoho prostoru kultury v Ukraini [Information-documentary support for the development of the socio-communication space of culture in Ukraine]. (Doctoral dissertation, NAKKKiM, Kyiv). Retrieved from http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3985 [in Ukrainian].
11. Grebeniuk, M. (2019). Deiaki pytannia orhanizatsiino-pravovoho zabezpechennia kiberbezpeky: ohliad krashchykh praktyk zarubizhnoho dosvidu [Some issues of organizational and legal support of cybersecurity: a review of best foreign practices]. Pidpryiemnytstvo, Hospodarstvo i Pravo, 2, 203-207. Retrieved from http://www.pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/ 2/39.pdf [in Ukrainian].
12. Dovhan, O., & Tarasiuk, A. (2018). Korporatyvna kultura kiberbezpeky subiektiv naukovoi ta naukovo-tekhnichnoi diialnosti [Corporate culture of cybersecurity of subjects of scientific and scientific-technical activity]. Informatsiia i Pravo, 2(25), 51-61. Retrieved from https://doi.org/10.37750/2616-6798.2018.2(25).270716 [in Ukrainian].
13. Bukharev, V. (2017). Zarubizhnyi dosvid zabezpechennia kiberbezpeky ta mozhlyvosti yoho vykorystannia v Ukraini [Foreign experience in cybersecurity and its potential use in Ukraine]. Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia "Pravo", Vol. 43(3), 76-80. Retrieved from https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2020/12/No.43-3.pdf#page=76 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Функції стратегічного менеджменту. Торгівля як особлива сфера економічної діяльності, її види та організаційно-правові форми реалізації. Стратегічний маркетинг в торговельній діяльності. Вивчення асортименту товару, цін. Стимул збуту, канал розподілу.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 27.01.2012Створення Державної служби зайнятості для реалізації державної політики зайнятості населення України. Зв'язок відносин у сфері зайнятості з загальним станом економічного розвитку країни. Структура державної служби зайнятості і принципи її діяльності.
реферат [19,9 K], добавлен 03.02.2010Управління керівним персоналом у сфері держслужби у контексті адаптації державної служби до стандартів Євросоюзу. Еволюція розвитку теорії і практики управління керівним персоналом. Вітчизняний і зарубіжний досвід керівниутва у сфері державної служби.
автореферат [54,8 K], добавлен 10.04.2009Становлення інформаційного суспільства, принципи державного регулювання відносин у цій сфері, закон України "Про інформацію". Державна інформаційна політика, мета, функції, безпека України. Роль державної політики інформатизації в умовах глобалізації.
курсовая работа [45,5 K], добавлен 02.06.2011Визначення, зміст інноватики як науки, складові у "життєвому циклі". Класифікація інновацій та їх особливість, інфраструктура та діяльність у даній сфері. Інноваційний менеджмент в Японії та США. Підприємство як основний суб'єкт реалізації нововведень.
курсовая работа [921,7 K], добавлен 26.09.2011Розкриття сутності та загальна характеристика стратегічного менеджменту. Призначення стратегічного планування та аналіз загальної схеми стратегічного управління. Характеристика моделей стратегічного управління та їх застосування в банківському секторі.
контрольная работа [293,2 K], добавлен 08.04.2011Суть і завдання кадрової політики, структура та характеристика елементів, вимоги до них. Вибір стратегії та тактики, його обґрунтування та значення. Аналіз і оцінка менеджменту підприємства, оцінка організації кадрової роботи та шляхи вдосконалення.
курсовая работа [423,6 K], добавлен 05.12.2014Стратегічне управління як система управління організацією за умов швидкозмінного середовища, що забезпечує динамізм, адаптованість і конкурентоспроможність розвитку, характерні риси та значення на підприємстві. Підходи до формування соціальної стратегії.
контрольная работа [217,7 K], добавлен 23.04.2011Значення менеджменту на підприємствах в сучасних умовах господарювання. Аналіз комунікацій, соціальної відповідальності та етики менеджменту ТК "Колібрі". Основні елементи стратегічного планування. Огляд стилю керівництва та системи мотивації персоналу.
курсовая работа [115,6 K], добавлен 14.09.2016Аналіз поглядів провідних спеціалістів у сфері управління. Особливості наукових ідей Н. Адлер - фахівця з стратегічного управління міжнародними людськими ресурсами; розробок Ч. Беббіджа щодо розподілу праці; Г. Емерсона – у сфері менеджменту виробництва.
реферат [23,7 K], добавлен 30.04.2010Історія дослідження реалізації законів та закономірностей менеджменту в управлінні організацією. Сутність законів теорії та практики менеджменту, проблеми їх застосування. Функції фінансового менеджменту, топ-менеджменту та менеджменту планування.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 15.12.2011Організаційна культура: поняття, функції, логіка формування, елементи. Особливості типів культури організацій. Соціальні механізми формування й розвитку організаційної культури. Життєвий цикл організації. Нові підходи до управління сучасною організацією.
курсовая работа [337,4 K], добавлен 23.07.2010Поняття про менеджмент та його складові, внутрішня структура та закономірності реалізації на сучасному підприємстві. Історія розвитку та наукові школи. Особливості формування системи менеджменту у ветеринарній медицині, головні функції управлінців.
презентация [424,5 K], добавлен 17.03.2014Розробка і реалізації фінансової політики керування запасами. Цілі створення запасів товарно-матеріальних цінностей, що включаються до складу оборотних активів. Основні етапи формування політики управління запасами на підприємстві, моделі їх зберігання.
реферат [357,1 K], добавлен 24.01.2010Корпоративна культура як складова системи менеджменту персоналу. Основні напрямки роботи з формування корпоративної культури в банку. Інтегрована система управління співробітниками. Взаємозв'язок між рівнем задоволеності трудових мотивів працівників.
презентация [1,9 M], добавлен 19.10.2014Формування професійних знань про особливості управління персоналом в умовах кризи. Помилки кадрової політики, забезпечення професіоналізму при здійсненні управлінського процесу. Створення сприятливих умов для реалізації співробітниками своїх здібностей.
реферат [30,2 K], добавлен 18.05.2011Поняття грошей та грошового потоку у контексті стратегічного аналізу діяльності підприємства. Роль та завдання аналізу в управлінні грошовими потоками підприємства в умовах ринкової економіки. Аналіз і шляхи поліпшення грошових потоків на ДП ХМЗ "ФЕД".
курсовая работа [65,0 K], добавлен 19.01.2010Розробка універсальної моделі адміністративного супроводження циклу функціонування організації. Розвиток методичних підходів щодо реалізації управлінської та контрольної функції. Економіко-статистичне дослідження інноваційної діяльності підприємств.
статья [465,1 K], добавлен 05.10.2017Визначення сутності та значення культури менеджменту в управлінні організацією. Виділення основних структурних елементів корпоративної культури: зовнішні факти, ціннісні орієнтації, базові припущення. Аналіз професійної етики бізнесової діяльності.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 26.08.2010Елементи загальної культури державної управлінської діяльності. Сучасні вимоги до апарату державного управління, їх правовий характер. Значення підвищення ділової культури, компетентності, високого професіоналізму службовців для ефективності управління.
реферат [29,1 K], добавлен 10.03.2010