Принципи формування і розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет «Львівська політехніка»

Принципи формування і розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві

Гриновець Маріян Володимирович аспірант

кафедри підприємництва та екологічної експертизи товарів

Русин-Гриник Роман Романович доктор філософії, доцент

кафедри підприємництва та екологічної експертизи товарів

Фтемов Едуард Юрійович аспірант

кафедри підприємництва та екологічної експертизи товарів,

м. Львів

Анотація

Інформаційне забезпечення підприємства є критично важливою складовою управління та розвитку будь-якої компанії в сучасному бізнес-середовищі. У статті охарактеризовано принципи формування та розвитку систем інформаційного забезпечення а агропідприємництві. Інтеграція передбачає забезпечення безперервного обміну даними між усіма підрозділами агропідприємства, включаючи виробничі, логістичні, фінансові та управлінські відділи.

Масштабованість забезпечує можливість системи розширюватися або зменшуватися відповідно до потреб агропідприємства без необхідності повної заміни існуючої інфраструктури. Гнучкість передбачає створення таких систем, які можуть легко модифікуватися для задоволення нових вимог бізнесу, змін у законодавстві, адаптації до нових технологій та реагування на зміну ринкових умов без необхідності їх повної перебудови або заміни.

Доступність вимагає від системи здатності надавати користувачам актуальні дані необхідні для прийняття обґрунтованих рішень, що особливо критично в умовах сучасного агробізнесу, де швидкість реакції може впливати на ефективність та прибутковість.

Безпека в системах інформаційного забезпечення в агропідприємництві є критично важливим аспектом, що забезпечує захист даних від несанкціонованого доступу, втрати, зміни чи розкрадання. Ефективність витрат передбачає ретельний вибір технологічних рішень, планування та управління проектами з метою мінімізації витрат при одночасному забезпеченні високого рівня функціональності та ефективності системи. Користувацька адаптація є одним з основоположних принципів при формуванні та розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві, акцентуючи на необхідності створення систем, які б враховували специфічні потреби та вимоги кінцевих користувачів. Надійність передбачає здатність системи ефективно функціонувати протягом встановленого терміну служби, а також швидко відновлюватися після можливих збоїв чи втрат даних, забезпечуючи цим самим неперервність бізнес-процесів на агропідприємстві.

Принцип сумісності у формуванні та розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві визначається як здатність різних компонентів системи працювати разом без конфліктів та забезпечувати взаємодію між ними для досягнення спільних цілей. Принцип сталості у формуванні та розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві передбачає стабільність та незмінність основних характеристик системи протягом тривалого періоду часу.

Ключові слова: агропідприємництво, принципи, інформаційне забезпечення, специфічні потреби, управління підприємством.

Abstract

Principles of formation and development of information systems in agricultural business

Hrynovets Markian Volodymyrovych Graduate student of the Department of Organizational Management, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Rusyn-Hrynyk Roman Romanovych Doctor of Philosophy, Associate Professor of the Department of Entrepreneurship and Environmental Expertise of Goods, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Ftemov Eduard Yuriyovych Graduate student of the Department of Organizational Management, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Information support for enterprises is a critically important component of management and development in any modern business environment. The article characterizes the principles of formation and development of information support systems in agribusiness. Integration involves ensuring continuous data exchange between all departments of the agricultural enterprise, including production, logistics, financial, and managerial departments. Scalability ensures the system's ability to expand or contract according to the needs of the agricultural enterprise without the need for a complete replacement of existing infrastructure. Flexibility involves creating systems that can easily be modified to meet new business requirements, changes in legislation, adaptation to new technologies, and responsiveness to changes in market conditions without the need for complete restructuring or replacement. Accessibility demands that the system provide users with up-to-date data necessary for making informed decisions, which is particularly critical in the conditions of modern agribusiness, where reaction speed can impact efficiency and profitability. Security in information systems in agribusiness is a critically important aspect that ensures data protection from unauthorized access, loss, alteration, or theft. Cost-effectiveness involves careful selection of technological solutions, planning, and project management to minimize costs while ensuring a high level of functionality and system efficiency. User adaptation is one of the fundamental principles in the formation and development of information support systems in agribusiness, focusing on the need to create systems that consider the specific needs and requirements of end-users. Reliability entails the system's ability to function effectively for the established service period and quickly recover from possible failures or data losses, thereby ensuring the continuity of business processes on the agricultural enterprise. Compatibility principle in the formation and development of information support systems in agribusiness is defined as the ability of different system components to work together without conflicts and to ensure interaction between them to achieve common goals. Stability principle in the formation and development of information support systems in agribusiness entails the stability and constancy of the system's basic characteristics over a long period of time.

Keywords: agribusiness, principles, information support, specific needs, enterprise management.

Вступ

Постановка проблеми. Інформаційне забезпечення підприємства є критично важливою складовою управління та розвитку будь-якої компанії в сучасному бізнес-середовищі. Це процес, який забезпечує підприємство необхідною інформацією для прийняття обгрунтованих рішень, виконання різноманітних функцій та досягнення стратегічних цілей.

Основними компонентами інформаційного забезпечення є: збір інформації (цей етап включає в себе пошук, збір та агрегацію різноманітних даних, які стосуються ринку, конкурентів, споживачів, внутрішньої діяльності тощо), обробка інформації (отримана інформація потребує обробки для того, щоб перетворити її в корисний інтелектуальний продукт), зберігання інформації (цей компонент визначає, як інформація буде зберігатися, організована та доступна для подальшого використання. Забезпечення безпеки та цілісності даних є ключовим аспектом цього етапу), передача інформації (інформація повинна бути передана відповідним стейкхолдерам у вигляді звітів, презентацій, електронної пошти тощо), аналіз інформації (цей етап включає в себе інтерпретацію та вивчення отриманої інформації з метою виявлення тенденцій, визначення проблем та можливостей для підприємства), розробка та використання інформаційних систем (включає розробку, впровадження та підтримку інформаційних технологій та інструментів, які допомагають у зборі, обробці, зберіганні, передачі та аналізі інформації).

Ефективне інформаційне забезпечення дозволяє підприємствам оперативно реагувати на зміни в середовищі, адаптуватися до ринкових умов, оптимізувати внутрішні процеси та досягати стратегічних цілей. Відповідно, цей процес є важливим елементом конкурентної переваги підприємства, а визначення принципів формування та розвитку систем інформаційного забезпечення набуває важливого значення для підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На основі аналізу досліджень вказаних авторів, а саме: Baan P. [1], Baharaddin Kasmarini [2-3], Yiping Wang [4], Marinko Skare, Mariadelas Mercedesde Obesso, Samuel Ribeiro-Navarrete [5], Harry Bouwman, Shahrokh Nikou, Markde Reuver [6], Sai Yuan, Ran Zhou, Mengna Li, Chengchao Lv [7], можна зробити висновок, що рівень розвитку інформаційного забезпечення підприємств суттєво впливає на потреби менеджерів і залежить від їхнього професіоналізму та мотивації. Менеджери визначають, яку інформацію потрібно збирати, обробляти, зберігати, передавати та аналізувати, а також як ця інформація має бути доступною та організованою для прийняття управлінських рішень та виконання функцій.

Мета статті. Визначення та характеристика принципів формування та розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві.

Виклад основного матеріалу

На сьогодні, актуальними принципами формування і розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві є такі: інтеграція, масштабованість, гнучкість, доступність, безпека, ефективність витрат, користувацька адаптація, надійність, сумісність та сталість.

Розглянемо кожен з цих принципів зокрема. Так, Інтеграція у контексті формування і розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві відіграє ключову роль, оскільки дозволяє об'єднати різноманітні інформаційні потоки та процеси в єдину, взаємопов'язану систему. Цей принцип передбачає забезпечення безперервного обміну даними між усіма підрозділами агропідприємства, включаючи виробничі, логістичні, фінансові та управлінські відділи. Завдяки інтеграції, інформація, необхідна для прийняття рішень на різних рівнях управління, стає доступною в реальному часі. Інтегровані системи інформаційного забезпечення дозволяють агропідприємствам ефективно реагувати на зміни в зовнішньому середовищі, оптимізувати ресурси, знижувати витрати та підвищувати продуктивність. Інтеграція також сприяє підвищенню прозорості бізнес-процесів, дозволяючи керівництву компанії мати повний контроль та чітке уявлення про всі операції в межах агропідприємства. На практиці, для досягнення інтеграції, компанії можуть використовувати різноманітне програмне забезпечення, таке як ERP (Enterprise Resource Planning) системи, які дозволяють об'єднати всі основні бізнес-функції в одну систему. Це не тільки спрощує управління даними, але й забезпечує їх актуальність та точність. Інтеграція є важливим кроком на шляху до цифрової трансформації агропідприємств, оскільки вона дозволяє створювати гнучкі системи, здатні адаптуватися до нових викликів та можливостей. Через це, агропідприємства отримують стратегічну перевагу, здатну забезпечити стійкий розвиток та конкурентоспроможність на ринку.

Масштабованість є фундаментальним принципом у формуванні та розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві, враховуючи динамічний характер сільськогосподарського сектору та необхідність адаптації до змінюваних умов ринку та технологій. Масштабованість забезпечує можливість системи розширюватися або зменшуватися відповідно до потреб агропідприємства без необхідності повної заміни існуючої інфраструктури. Це означає, що система може ефективно обробляти зростаючий обсяг даних та користувацьких запитів з часом, забезпечуючи стабільну продуктивність незалежно від розміру підприємства або обсягу його операцій. Завдяки масштабованості, агропідприємства можуть інвестувати в інформаційні системи, які будуть служити їм довгостроково, адаптуючись до розширення бізнесу та змін у його структурі. Це дозволяє уникнути додаткових витрат на придбання нового програмного забезпечення або апгрейд обладнання в міру зростання компанії. Масштабовані системи також сприяють оптимізації ресурсів, оскільки вони можуть бути налаштовані на виконання поточних завдань з мінімальними витратами, але при цьому залишають простір для майбутнього розширення. У сучасному агробізнесі, де технологічні інновації та зміни в умовах ринку відбуваються дуже швидко, масштабованість стає критично важливою. Вона забезпечує агропідприємствам гнучкість у прийнятті нових технологічних рішень та методів управління, дозволяючи їм ефективно конкурувати та розвиватися. Використання масштабованих систем сприяє не тільки підвищенню ефективності управління ресурсами агропідприємства, але й забезпечує вищу задоволеність користувачів, оскільки система здатна адаптуватися до їх змінюваних потреб. Масштабованість вимагає від розробників інформаційних систем глибокого розуміння поточних і майбутніх потреб агропідприємства, а також уміння передбачати технологічні тренди та інтегрувати їх в систему з мінімальними затратами. Це створює основу для створення гнучких, ефективних та довговічних інформаційних систем, які можуть служити надійною основою для розвитку агропідприємства в динамічному сільськогосподарському середовищі.

Гнучкість у контексті формування та розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві відіграє вирішальну роль у здатності підприємства адаптуватися до постійно змінюваних умов ведення бізнесу. Цей принцип передбачає створення таких систем, які можуть легко модифікуватися для задоволення нових вимог бізнесу, змін у законодавстві, адаптації до нових технологій та реагування на зміну ринкових умов без необхідності їх повної перебудови або заміни. Гнучкість дозволяє агропідприємствам швидко вносити зміни в інформаційні системи, що забезпечує підтримку ефективного управління ресурсами, планування, контролю та прийняття рішень на основі актуальних даних. Важливість гнучкості особливо відчутна в аграрному секторі, де сезонні зміни, коливання погодних умов та ринкові тенденції вимагають швидкого переосмислення стратегій та операційних процесів. Системи, що характеризуються високим рівнем гнучкості, дозволяють агропідприємствам ефективно реагувати на ці виклики, забезпечуючи можливість оперативного перегляду виробничих планів, логістики, управління запасами та розподілу ресурсів. Гнучкі інформаційні системи підтримують інноваційні підходи до управління агропідприємством, дозволяючи інтегрувати новітні технології, такі як точне землеробство, автоматизоване управління запасами, системи віддаленого моніторингу та аналізу даних. Це сприяє підвищенню ефективності управління, зниженню витрат і підвищенню продуктивності праці. Крім того, гнучкість систем інформаційного забезпечення дозволяє краще взаємодіяти з клієнтами та партнерами, адаптуючи бізнес-процеси під їхні потреби та вимоги, що є ключовим фактором у забезпеченні високого рівня задоволеності клієнтів і партнерів. Створення гнучких інформаційних систем вимагає від агропідприємств не лише технологічних інвестицій, але й вкладення в розвиток навичок персоналу, здатного ефективно управляти змінами та адаптувати системи до нових умов. Використання модульних архітектур, облачних технологій та передових методологій розробки програмного забезпечення може значно підвищити гнучкість інформаційних систем, забезпечуючи їх здатність до швидкої адаптації та масштабування відповідно до потреб бізнесу. У підсумку, гнучкість стає не лише технічною характеристикою систем інформаційного забезпечення, але й стратегічним ресурсом, що забезпечує агропідприємствам можливість швидкої адаптації до змін, підтримки інноваційної діяльності та забезпечення сталого розвитку в умовах високої непередбачуваності аграрного сектору.

Доступність у контексті формування та розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві означає забезпечення вільного та невідкладного доступу до інформації для всіх зацікавлених сторін в будь-який час та з будь-якого місця. Цей принцип вимагає від системи здатності надавати користувачам актуальні дані необхідні для прийняття обґрунтованих рішень,

що особливо критично в умовах сучасного агробізнесу, де швидкість реакції може впливати на ефективність та прибутковість. Доступність також передбачає легкість використання системи різними користувачами, незалежно від їхнього рівня технічних навичок, що сприяє збільшенню ефективності роботи та задоволеності користувачів. Враховуючи різноманітність операцій в агропідприємництві, доступність включає забезпечення надійного доступу до інформаційних ресурсів для менеджменту, фахівців, робітників на полі, логістики та інших відділів, що дозволяє синхронізувати роботу різних підрозділів та оптимізувати загальні бізнес-процеси. Забезпечення доступності інформації може вимагати впровадження рішень на базі хмарних технологій, що дозволяють користувачам отримувати доступ до даних через інтернет з будь-якого пристрою, будь то персональний комп'ютер, ноутбук, планшет або смартфон. Окрім технічного забезпечення доступності, важливим аспектом є також забезпечення безпеки доступу до інформації, що включає впровадження систем аутентифікації користувачів, контроль доступу та шифрування даних. Це запобігає несанкціонованому доступу до інформації та забезпечує її конфіденційність. Також, важливою складовою доступності є створення резервних копій даних та впровадження стратегій відновлення після збоїв, що гарантує неперервність доступу до інформації навіть у випадку технічних збоїв або катастроф. Доступність також означає адаптацію інформаційних систем до специфічних потреб користувачів, що може включати локалізацію інтерфейсу, адаптацію під різні типи пристроїв та забезпечення доступності для осіб з обмеженими можливостями. Це допомагає створити інклюзивне робоче середовище, де кожен має можливість ефективно використовувати систему для виконання своїх завдань. Забезпечення доступності інформаційних систем в агропідприємництві є ключовим для підвищення оперативності прийняття рішень, підтримки ефективної взаємодії між різними підрозділами та забезпечення високого рівня задоволеності користувачів. Воно сприяє створенню прозорого та ефективного управлінського процесу, що є фундаментом для успішного розвитку та конкурентоспроможності агропідприємств на ринку.

Безпека в системах інформаційного забезпечення в агропідприємництві є критично важливим аспектом, що забезпечує захист даних від несанкціонованого доступу, втрати, зміни чи розкрадання. Вона охоплює широкий спектр заходів, спрямованих на забезпечення цілісності, конфіденційності та доступності інформації. У сучасному світі, де агропідприємства все більше покладаються на цифрові технології для управління виробництвом, логістикою, фінансами та збутом, важливість безпеки інформаційних систем не може бути переоцінена. Забезпечення безпеки передбачає впровадження комплексних технічних та організаційних заходів. Технічні заходи включають використання шифрування для захисту даних під час їх передачі та зберігання, встановлення брандмауерів для захисту мережі, антивірусного програмного забезпечення для захисту від шкідливих програм, а також системи виявлення та запобігання вторгнень. Організаційні заходи включають розробку політик безпеки, навчання персоналу основам кібербезпеки та регулярне проведення аудиту безпеки. Особливу увагу приділяють захисту критично важливої інформації, такої як фінансові дані, персональні дані співробітників та клієнтів, а також інформація про виробничі процеси. Несанкціонований доступ до такої інформації може призвести не тільки до фінансових втрат, але й до втрати довіри з боку клієнтів та партнерів. Важливим елементом забезпечення безпеки є також розробка плану реагування на інциденти, що включає процедури швидкого виявлення порушень безпеки, їх локалізації та усунення наслідків. Такий план допомагає мінімізувати збитки від можливих кібератак або технічних збоїв. Крім того, важливою є адаптація систем безпеки до постійно змінюваних загроз. Це передбачає постійне оновлення захисного програмного забезпечення, моніторинг нових вразливостей та швидке реагування на них. Забезпечення безпеки в агропідприємництві не є одноразовою дією, а вимагає постійної уваги та вдосконалення. У сумі, безпека інформаційних систем в агропід-приємництві є складним та багатогранним завданням, що вимагає інтегрова-ного підходу. Вона включає не лише застосування передових технологій, але й розуміння поточних кіберзагроз, навчання персоналу та розробку ефективних організаційних заходів. Тільки такий комплексний підхід може забезпечити надійний захист інформаційних ресурсів агропідприємства та підтримку його стабільного та безпечного розвитку.

Ефективність витрат у контексті формування та розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві є ключовим принципом, який забезпечує оптимальне використання ресурсів для досягнення максимальної вартості та продуктивності від інвестицій у технології. Цей принцип передбачає ретельний вибір технологічних рішень, планування та управління проектами з метою мінімізації витрат при одночасному забезпеченні високого рівня функціональності та ефективності системи. Основна мета полягає у тому, щоб забезпечити, аби кожна витрачена гривня приносила максимальну користь бізнесу, покращуючи його конкурентоспроможність та ефективність. Врахування ефективності витрат означає, що при виборі технологій та підходів до розробки інформаційних систем враховуються не тільки їх початкові витрати на придбання та впровадження, але й довгострокові витрати на обслуговування, оновлення, навчання персоналу та інші супутні витрати. Такий підхід дозволяє агропідприємствам уникнути прихованих витрат, які можуть значно збільшити загальну вартість володіння системою. Особлива увага приділяється оцінці вартості та користі від запровадження нових функцій або модулів, щоб гарантувати, що кожне нововведення приносить виразні переваги для бізнесу. Ефективність витрат також пов'язана з оптимізацією процесів в межах агропідприємства. Інформаційні системи мають бути спроектовані таким чином, щоб автоматизувати рутинні завдання, зменшити витрати на ведення документації, поліпшити управління ресурсами та підвищити продуктивність праці. Автоматизація дозволяє звільнити час співробітників для виконання більш складних та творчих завдань, що сприяє зростанню вартості та ефективності їхньої праці. Підхід до ефективності витрат вимагає також гнучкості в управлінні проектами розвитку інформаційних систем, що включає адаптацію до змін у вимогах та умовах, ефективне управління ризиками та здатність швидко реагувати на виклики. Це дозволяє агропідприємствам мінімізувати затримки та додаткові витрати, які можуть виникнути під час реалізації проектів. У підсумку, принцип ефективності витрат є фундаментальним для створення та розвитку інформаційних систем в агропідприємництві, оскільки він забезпечує не лише оптимізацію витрат, але й підвищення загальної продуктивності та конкурентоспроможності підприємства. Цей підхід допомагає агропідприємствам реалізувати інформаційні системи, які приносять максимальну користь за розумною ціною, тим самим забезпечуючи стійке зростання та розвиток в довгостроковій перспективі.

Користувацька адаптація є одним з основоположних принципів при формуванні та розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві, акцентуючи на необхідності створення систем, які б враховували специфічні потреби та вимоги кінцевих користувачів. Цей принцип передбачає глибоке розуміння процесів та завдань, з якими стикаються співробітники на різних рівнях агропідприємства, і розробку інтерфейсів та функціоналу, які б максимально відповідали їхнім потребам. Забезпечення користувацької адаптації вимагає тісної взаємодії з користувачами під час всього процесу розробки і впровадження системи, включаючи аналіз потреб, проектування, тестування та оцінку її ефективності. Це дозволяє виявити та врахувати реальні запити користувачів, забезпечити легкість використання та високу продуктивність роботи з системою. Користувацька адаптація також передбачає можливість персоналізації системи, даючи користувачам можливість налаштовувати інтерфейс та функціонал відповідно до власних переваг та потреб. Така персоналізація може включати налаштування робочих панелей, вибір даних для відображення, налаштування сповіщень та інші елементи, що сприяють підвищенню ефективності роботи з системою. Впровадження принципу користувацької адаптації сприяє зростанню задоволеності співробітників, оскільки система стає більш зручною та інтуїтивно зрозумілою для користувачів. Це, в свою чергу, веде до зниження часу на навчання та адаптацію, зменшення кількості помилок при роботі з системою, а також підвищення загальної продуктивності праці. Користувацька адаптація також передбачає врахування різноманіття ролей у межах агропідприємства та створення для кожної категорії користувачів окремих інструментів та можливостей, які відповідають їхнім специфічним завданням. Наприклад, для менеджерів виробництва можуть бути розроблені інструменти для планування та контролю, тоді як для агрономів спеціалізовані інструменти для моніторингу стану посівів. У підсумку, користувацька адаптація є важливим принципом, який забезпечує створення ефективних інформаційних систем, орієнтованих на потреби користувачів. Цей підхід не тільки підвищує ефективність використання системи, але й сприяє підвищенню загальної продуктивності та ефективності бізнес-процесів в агропідприємстві.

Надійність системи інформаційного забезпечення в агропідприємництві є критично важливим принципом, який забезпечує стабільну та безперебійну роботу системи в умовах різноманітних виробничих ситуацій та зовнішніх впливів. Надійність передбачає здатність системи ефективно функціонувати протягом встановленого терміну служби, а також швидко відновлюватися після можливих збоїв чи втрат даних, забезпечуючи цим самим неперервність бізнес-процесів на агропідприємстві. Забезпечення надійності системи включає розробку та впровадження комплексу технічних та програмних заходів, спрямованих на запобігання помилок, збоїв у роботі та інших непередбачуваних ситуацій. Це охоплює використання високоякісного обладнання, реалізацію ефективних алгоритмів обробки даних, а також застосування передових методів захисту інформації. Особливу увагу в рамках забезпечення надійності приділяють резервуванню даних та систем відновлення після збоїв. Це включає створення регулярних бекапів інформації, що дозволяє швидко відновити втрачені дані та мінімізувати час простою системи. Крім того, важливим аспектом є розробка та впровадження системи моніторингу стану інформаційної системи, яка дозволяє оперативно виявляти та усувати проблеми, ще до того як вони призведуть до серйозних збоїв. Важливою складовою надійності є також планування архітектури системи з урахуванням можливості легкого масштабування та адаптації до змінних умов ведення бізнесу. Це передбачає використання модульних систем, які можна легко оновлювати та розширювати без втрати загальної надійності та продуктивності. Розвиток систем інформаційного забезпечення з акцентом на надійність допомагає зменшити ризики, пов'язані з втратою даних або збоями у роботі систем, які можуть призвести до значних фінансових втрат та зниження репутації агропідприємства. Такий підхід сприяє формуванню довіри з боку клієнтів та партнерів, а також забезпечує стабільне функціонування бізнесу в динамічному та конкурентному аграрному секторі. У підсумку, надійність є фундаментальним принципом, який вимагає уважного планування, використання найкращих практик та технологій, а також постійного моніторингу та оцінки стану інформаційної системи. Це дозволяє агропідприємствам забезпечити неперервність своєї діяльності, підвищити ефективність управління ресурсами та зміцнити свої позиції на ринку.

Принцип сумісності у формуванні та розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві визначається як здатність різних компонентів системи працювати разом без конфліктів та забезпечувати взаємодію між ними для досягнення спільних цілей. Цей принцип передбачає врахування сумісності між апаратним та програмним забезпеченням, а також між різними підсистемами та модулями, що складають систему.

Основна мета полягає у тому, щоб уникнути проблем зі сумісністю, які можуть призвести до збоїв у роботі системи та зниження її продуктивності. Забезпечення сумісності включає в себе тестування різних компонентів системи на взаємодію та вирішення виявлених конфліктів або несумісностей. Це може вимагати внесення змін у програмне забезпечення або вибір альтернативних компонентів, що забезпечують сумісність із наявною інфраструктурою. агропідприємство інформаційний управління

Крім того, важливою складовою забезпечення сумісності є стандартизація технологій та протоколів, що дозволяє різним системам взаємодіяти між собою без перешкод. Особливу увагу приділяють сумісності між різними інформаційними системами та програмними продуктами, які використовуються на агропідприємстві. Забезпечення сумісності між цими системами дозволяє ефективно обмінюватися даними та інформацією між ними, що сприяє покращенню управління та прийняттю рішень на підприємстві. Врахування принципу сумісності також передбачає аналіз та оцінку можливості інтеграції нових технологій та рішень у існуючу інфраструктуру без порушення роботи системи. Це важливо з точки зору забезпечення масштабованості та гнучкості інформаційних систем, а також забезпечення їхньої здатності до адаптації до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі. У підсумку, принцип сумісності визначається як ключовий фактор успіху в розвитку та функціонуванні систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві, що забезпечує їхню стабільну та ефективну роботу в умовах різноманітних технічних та організаційних викликів. Забезпечення сумісності допомагає забезпечити безперебійну роботу систем та забезпечити їхню здатність взаємодіяти з іншими складовими інформаційного середовища, що сприяє підвищенню продуктивності та ефективності діяльності підприємства.

Принцип сталості у формуванні та розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві передбачає стабільність та незмінність основних характеристик системи протягом тривалого періоду часу. Це означає, що система повинна зберігати свою функціональність та продуктивність незалежно від змін в зовнішніх умовах, внутрішніх процесах або вимог користувачів.

Забезпечення сталості системи передбачає використання надійних технологій та методів розробки, які забезпечують мінімальну ймовірність виникнення помилок та збоїв. Це включає стандартизацію процесів розробки, використання перевірених підходів та архітектурних рішень, а також проведення ретельного тестування та верифікації програмного забезпечення [8]. Одним із аспектів сталості є здатність системи до масштабування, тобто здатність ефективно функціону-вати при збільшенні обсягів оброблюваних даних або кількості користувачів. Для цього необхідно використовувати гнучкі архітектурні рішення та технології, які дозволяють розширювати ресурси системи за потребою.

Забезпечення сталості також передбачає постійне оновлення та підтримку системи, включаючи виправлення помилок, вдосконалення функціоналу та адаптацію до нових вимог і технологій. Це дозволяє системі залишатися актуальною та ефективною протягом усього її життєвого циклу. До інших аспектів сталості можна віднести забезпечення сумісності системи з різними апаратними та програмними середовищами, що дозволяє підтримувати її функціональність у різних умовах експлуатації. Крім того, важливою складовою сталості є забезпечення безпеки та захисту від зовнішніх загроз, що можуть погрожувати стійкості та безпеці системи. У підсумку, принцип сталості є важливим фундаментальним аспектом при розробці та управлінні системами інформаційного забезпечення в агропідприємництві. Забезпечення сталості дозволяє системі ефективно функціонувати протягом тривалого періоду часу, забезпечуючи незмінність та надійність у виконанні своїх функцій.

Висновки

Отже, принципи формування та розвитку систем інформаційного забезпечення в агропідприємництві, такі як надійність, сталість, ефективність витрат, гнучкість, користувацька адаптація, безпека, масштабованість і сумісність, грають важливу роль у забезпеченні успішної діяльності підприємств. Реалізація цих принципів сприяє підвищенню продуктивності, конкурентоспроможності та стабільності агропідприємств. Вони визначають ефективний шлях до досягнення оптимального використання ресурсів та підвищення якості управління.

Література

1. Baan Paul. (2013). Enterprise Information Management: When Information Becomes Inspiration. DOI: 10.1007/978-1-4614-5236-2.

2. Baharuddin, K., Kassim, N. A., Nordin, S. K. & Buyong, S. Z. (2015). Understanding the halal concept and the importance of information on halal food business needed by potential malaysian entrepreneurs. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 5(2), 170-180.

3. Baharuddin Kasmarini. (2016). Business Information Needs of Small and Medium Sized Enterprise Managers. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 6. 151-160. DOI: 10.6007/IJARBSS/v6-i10/2343.

4. Yiping Wang (2023). Design and Implementation of Enterprise Financial Management Information System Based on Internet. ICIDC EAI DOI: 10.4108/eai.2-6-2023.2334663.

5. Marinko Skare, Mariadelas Mercedesde Obesso, Samuel Ribeiro-Navarrete (2023). Digital transformation and European small and medium enterprises (SMEs): A comparative studyusing digital economy and society index data, International Journal of Information Management, Volume 68, 102594, URL: https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2022.102594.

6. Harry Bouwman, Shahrokh Nikou, Markde Reuver (2019). Digitalization, business models, and SMEs: Howdo business model innovation practices improve performance of digitalizing SMEs?, Telecommunications Policy, Volume 43, Issue 9, 101828, ISSN 0308-5961/ URL:https://doi.org/10.1016/j.telpol.2019.101828.

7. Sai Yuan, Ran Zhou, Mengna Li, Chengchao Lv (2023). Investigating the in fluence of digital technology application on employe ecompensation. Technological Forecasting and Social Change, Volume 195, 122787.URL: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2023.122787.

8. Hrytsai, S. (2024). Digital Innovations in the Legal Mechanism of Copyright Authentication (Practical Aspect): Can A Non-Functioning Token Be a Guarantor of Intellectual Property? (NFT on the Example of Ukraine). NTUT Journal of Intellectual Property Law and Management, 12(2), 48-69. https://iip.ntut.edu.tw/var/file/92/1092/img/2036/v12n2(01)ALL1130205newpage(final).pdf

References

1. Baan Paul. (2013). Enterprise Information Management: When Information Becomes Inspiration. DOI: 10.1007/978-1-4614-5236-2.

2. Baharuddin, K., Kassim, N. A., Nordin, S. K. & Buyong, S. Z. (2015). Understanding the halal concept and the importance of information on halal food business needed by potential malaysian entrepreneurs. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 5(2), 170-180.

3. Baharuddin Kasmarini. (2016). Business Information Needs of Small and Medium Sized Enterprise Managers. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 6. 151-160. DOI: 10.6007/IJARBSS/v6-i10/2343.

4. Yiping Wang (2023). Design and Implementation of Enterprise Financial Management Information System Based on Internet. ICIDC EAI DOI: 10.4108/eai.2-6-2023.2334663.

5. Marinko Skare, Mariadelas Mercedesde Obesso, Samuel Ribeiro-Navarrete (2023). Digital transformation and European small and medium enterprises (SMEs): A comparative studyusing digital economy and society index data, International Journal of Information Management, Volume 68, 102594, URL: https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2022.102594.

6. Harry Bouwman, Shahrokh Nikou, Markde Reuver (2019). Digitalization, business models, and SMEs: Howdo business model innovation practices improve performance of digitalizing SMEs?, Telecommunications Policy, Volume 43, Issue 9, 101828, ISSN 0308-5961/ URL:https://doi.org/10.1016/j.telpol.2019.101828.

7. Sai Yuan, Ran Zhou, Mengna Li, Chengchao Lv (2023). Investigating the in fluence of digital technology application on employe ecompensation. Technological Forecasting and Social Change, Volume 195, 122787.URL: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2023.122787.

8. Hrytsai, S. (2024). Digital Innovations in the Legal Mechanism of Copyright Authentication (Practical Aspect): Can A Non-Functioning Token Be a Guarantor of Intellectual Property? (NFT on the Example of Ukraine). NTUT Journal of Intellectual Property Law and Management, 12(2), 48-69. https://iip.ntut.edu.tw/var/file/92/1092/img/2036/v12n2(01)ALL1130205newpage(final).pdf

Размещено на Allbest.ru