Перспективи культурного менеджменту: інтернет інформації чи інтернет цінностей?

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи культурного менеджменту: інтернет інформації чи інтернет цінностей?

Кравченко Анастасія Ігорівна

доцент кафедри культурології та міжкультурних комунікацій НАКККіМ, м. Київ, Україна Керівник філії Науково-дослідного інституту українознавства, м. Регензбург, Німеччина

В умовах розвитку інформаційного суспільства особливого значення набуває дослідження технологій арт-блокчейну та NFT як нового медіажанру крипто-арту. Сьогодні наукова дискусія щодо інтермедіального контексту творення дигітального дискурсу художньої культури потребує охоплення широкого кола питань. Вони пов'язані з розкриттям теоретичних і практичних аспектів взаємодії візуальних, аудіальних, кінетичних, програмних кодів і текстів у просторі цифрової культури. Крім того, важливою видається проблематика осмислення не тільки семіотичних аспектів конструювання блокчейнізованих текстів, але й соціокультурних передумов та наслідків їх появи.

Стрімке розширення ринку цифрової продукції засвідчує значні перспективи і, разом з тим, ризики. Адже нові технології й тренди, що скеровуються маркетинговими стратегіями розвитку метавсесвіту, призводять не тільки до нівелювання граней між масовою та елітарною культурою (принаймні, для пересічного споживача), але й наближають ситуацію, коли традиційні способи споживання культури (у offline форматі) можуть стати розкішшю у майбутньому.

Відтак, сьогодні одним із завдань арт-менеджменту культурно-мистецької спадщини є її збереження за допомоги усіх можливих кейсів. Зокрема, й інноваційних практик, що активно залучають розповсюджені нині дигітальні інструменти культуротворення, які є винятково актуальними в умовах гібридних загроз та воєнних інтервенцій (подібних до тих, що зараз переживає Україна). Тому на нашу думку, як наукові рефлексії, так і практичні кроки менеджерів культури мають бути спрямовані на вирішення питань експонування та оцифрування творів мистецтва України (у т.ч. за допомоги технологій блокчейну), а також проблем крипто-колекціонування, що орієнтовані на збереження і водночас популяризацію національних цінностей. Останнє включає розгалужені аспекти, пов'язані зі специфікою створення, відтворення, розповсюдження, публічного доступу, використання, продажу дигітальних або дигіталізованих культурних зразків (що потребує, серед іншого, й законодавчого унормування).

Тож, менеджерські кейси освоєння віртуального простору нової, метахудожньої реальності повинні спиратися на відповідні бізнес-моделі та розуміння ринку цифрових активів. Нерідко, з огляду на поняття і класифікацію цифрових прав (авторства, власності, користування, продажу, перепродажу тощо), такі моделі можуть виходити за межі класичних практик (приміром, музейних або шоу-бізнесових).

Крім того, в контексті зазначеного вище, важливим завданням арт-менеджменту є впровадження стратегій "перетворення" інтернету інформації на інтернет цінностей засобами доступного їм інструментарію у сегменті культурних індустрій. Особливо для сьогочасної України необхідним є донесення світу національних культурних і соціальних наративів з використанням цифрових способів і каналів їх розповсюдження. Тим паче, що нині сучасні технологій (приміром, арт-блокчейн) розкривають нові можливості у сфері крипто-арту. Вони здатні слугувати не тільки створенню комерційних одноденних PR- акцій, але й реалізації у дигітальному просторі вагомих, з точки зору соціокультурного значення, проєктів. У наш буремний час, коли для багатьох споживачів цифрової продукції на перший план виходить не проблематика хайпу і розваги, а рецепція культурних і соціальних меседжів з високим коефіцієнтом смислового навантаження, використання цифрових технологій набуває нових обертонів.

Якщо звернутися до арт-блокчейну та NFT, то проаналізувавши ринок цієї цифрової продукції можна зауважити, що на фоні комплексних можливостей організації NFT-проєктів потужними тех- і медіа- корпораціями, часто спорадичні зусилля окремих блокчейн-митців (або, навіть, культурних установ) є недостатніми, з точки зору арт- менеджменту та маркетингу. Прикладом слугують, з одного боку, такі масштабні ініціативи як колекція з 10 тисяч NFT на тему FIFA World Cup, що випускається Coca-Cola і Cryptocom. Або ж вихід автовироб- ника Porsche у метавсесвіт з фірмовою колекцією NFT (на основі цифрових зображень авто) чи колаборація CryptoPunks та відомого ювелірного бренду Tiffany & Co, що дає змогу придбати не тільки піксельну NFT-колекцію з зображеннями мавпочок, але й коштовні прикраси у відповідному "мавпячому" дизайні. Ще далі йде корпорація Meta Platforms, Inc., яка у галузі соціальних медіа (на базі Facebook) розвиває проєкт метавсесвіту - простору віртуальної доповненої реальності, що однак зможе взаємодіяти з реальним світом та використовуватися як для розваги (мистецтво, ігри, створення власного SD-аватара), так і професійних потреб (ділові зустрічі, конференції, сервіси).

Навіть, на цих кількох прикладах можна побачити, що крипто-арт, зокрема і NFT на базі блокчейн-технологій, займають важливе місце у дигітальному просторі креативних індустрій. Однак з іншого боку, крім суто комерційної NFT-продукції великих корпорацій, які повсякчас посилюють інформаційний тиск на споживачів засобами реклами, існує й сегмент тих NFT-проєктів, що несуть інше семантичне навантаження - гуманітарне, соціальне. менеджмент культурний перетворення

Згадаємо, приміром, NFT на тему антиковідних протестів в Китаї (листопад 2022 р.), а саме колекції "Silent Speech" та "Blank Paper Movement", що були розміщені на цифрових платформах та стали символом боротьби за базові права людини і громадянського суспільства (NFT із зображеннями мітингарів, закривавлених масок, меморіальних свічок, білих аркушів паперу тощо). Або ж звернемо увагу на ініціативи менеджменту українських музеїв, що у 2022 році створили і розмістили на цифрових аукціонах кілька NFT-колекцій з благодійною метою (переважно, це були NFT художніх творів з музейних фондів). Серед них, Національний художній музей України, Харківський художній музей, Національний музей імені Андрея Шептицького, що у такий спосіб опікувалися проблемами культурної спадщини України у період війни, оцифрування фондів, відбудови постраждалих музеїв, посилення безпеки, збереження робочих місць, популяризації українського мистецтва серед шанувальників та крипто-колекціонерів, залучення молоді тощо.

Безсумнівно, порівнюючи зазначені національні NFT-проєкти з цифровою продукцією технологічних гігантів (за формальними характеристиками, такими як ареал розповсюдження), маємо констатувати їх локальне значення, що однак не применшує їх соціокультурної ваги. Адже появу перших українських NFT-колекцій у дигітальному сегменті художньої культури можна вважати елітарними акціями з огляду на: високу мету їх створення (з відповідними гуманітарними наративами), використаний високохудожній матеріал (з доданими конотаціями у цифровому інваріанті) та стратифікацію цільової аудиторії, яку вони охопили.

Враховуючи вищевказане, а також успішність NFT-проєктів, що спрямовані на збереження та популяризацію в світі української культурної спадщини, вважаємо перспективним і необхідним подальше розгортання подібних ініціатив за підтримки професійних арт- менеджерів, що здатні організовувати ефективні колаборації та спроможні забезпечити фахову аналітику цифрового ринку, вибір цифрових платформ експонування та продажу художніх NFT, спеціалізовану технічну підтримку (в т.ч. кібербезпеку), юридичний супровід (цифрові права) та медійний розголос.

Размещено на Allbest.ru