Критерії та показники діагностування цифрової компетентності офіцерів військового управління в системі підвищення кваліфікації

Размещено на http://www.allbest.ru

Критерії та показники діагностування цифрової компетентності офіцерів військового управління в системі підвищення кваліфікації

Пінчук Ольга Павлівна кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора з науково-експериментальної роботи, Інститут цифровізації освіти Національної академії педагогічних наук України, м. Київ

Прокопенко Алла Анатоліївна науковий співробітник наукового центру дистанційного навчання, Національний університет оборони України, м. Київ



Анотація

У цій статті автори досліджують критерії та показники діагностування розвиненості цифрової компетентності офіцерів військового управління в системі підвищення кваліфікації. Висновки зроблені на підставі глибокого вивчення публікацій щодо розвитку цифрової компетентності, трансформаційних процесів у військовій освіті та сучасних практик підвищення кваліфікації фахівців військового управління в Україні та країнах - членах НАТО. Під час дослідження серед іншого автори використовували опитування та інтерв'ю з офіцерами військового управління, щоб визначити їх рівень цифрової компетентності, потреби та очікування щодо підвищення кваліфікації, а отже більш точно визначити і сформулювати критерії та показники діагностування в процесі розвитку їх цифрової компетентності. Разом з інтерв'ю, опитуваннями і спостереженням використано метод фокус- груп з експертами військової освіти, фахівцями з цифрових технологій та представниками оборонного відомства, що надало можливості отримати різні точки зору на те, які знання, навички та компетенції необхідні офіцерам військового управління в цифрову епоху. Додатково було залучено аналіз документів: навчальні програми, плани підвищення кваліфікації та інші документи, що стосуються підготовки офіцерів військового управління.

У роботі визначені та описані три критерії: когнітивний, операційно- діяльнісний, ціннісно-мотиваційний. Когнітивний критерій розкриває рівень розуміння офіцерами цифрових технологій та їх застосування в військовому управлінні; операційно-діяльнісний критерій визначає здатність офіцерів ефективно використовувати цифрові інструменти у реальних ситуаціях; ціннісно-мотиваційний критерій ставить перед цільовою аудиторією завдання розвивати цифрові компетентності через внутрішню мотивацію та ціннісне ставлення до цього процесу. Рівні розвиненості визначені як високий, достатній та базовий.

Перспективами подальших досліджень є більш глибокий порівняльний аналіз системи підвищення кваліфікації офіцерів військового управління в різних країнах, щоб визначити кращі практики та перспективні напрямки розвитку та розробити обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення системи підвищення кваліфікації в Україні.

Ключові слова: цифрова компетентність, ІКТ, цифрові технології, критерії, показники, військова освіта, офіцери військового управління, діагностування компетентності, підвищення кваліфікації.



Pinchuk Olha Pavlivna PhD of Pedagogical Sciences, Senior Researcher, Deputy Director for Scientific Experimental Work, Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraine, Kyiv

Prokopenko Alla Anatoliivna Researcher at the Advanced Distributed Learning Centre, National Defence University of Ukraine, Kyiv

CRITERIA AND INDICATORS FOR EVALUATING DIGITAL COMPETENCE DEVELOPMENT AMONG MILITARY MANAGEMENT OFFICERS IN THE QUALIFICATION ENHANCEMENT SYSTEM

Abstract

In this article, the authors investigate the criteria and indicators for evaluating digital competence development among military management officers in the system of qualification enhancement. Conclusions are drawn based on a thorough study of publications on digital competence development, transformation processes in military education, and contemporary practices in professional advancement for military management specialists, both within Ukraine and among NATO member states. Throughout the research endeavor, the authors employed various methods. The authors used surveys and interviews with military officers to determine their digital competence levels, needs, and expectations regarding professional development, thus more precisely defining the criteria and indicators for evaluating their digital competence development. Alongside interviews, surveys, and observation, the focus group method was employed with experts in military education, digital technology specialists, and representatives of the defense department to obtain different perspectives on the knowledge, skills, and other competencies essential for military officers in the digital era. Furthermore, document analysis was conducted, encompassing curriculum, professional development plans, and other documents related to the training of military management officers.

The study delineates three distinct criteria for evaluating the development of digital competence among military management officers: cognitive, operational- functional, and value-motivational. The cognitive criterion indicates the extent of officers' comprehension regarding digital technologies and their application in military management; the operational-functional criterion determines officers' ability to effectively use digital tools in real situations; the value-motivational criterion underscores the intrinsic motivation and value-driven approach of officers toward the cultivation of digital competencies. These criteria collectively establish a robust framework for evaluating the officers' digital competence development, with the levels of proficiency ranging from high, sufficient to basic.

Future research prospects include a more in-depth comparative analysis of the qualification enhancement system for military management officers in different countries to identify best practices and promising development directions and to develop well-founded recommendations for improving the qualification enhancement system in Ukraine.

Keywords: digital competence, ICT, digital technologies, criteria, indicators, military education, military management officers, competence evaluation, qualification enhancement.



Постановка проблеми. У сучасному світі, де технології стрімко розвиваються, а інформаційний простір стає все більш важливим фактором впливу на геополітичні процеси, цифрова компетентність офіцерів військового управління (ОВУ) має стати невід'ємним складником їх професійної підготовки в контексті ефективного протистояння загрозам, забезпечення національної безпеки та оборони держави. Розуміння вагомості цифрової компетентності офіцерів військового управління стає стратегічною передумовою для зміцнення обороноздатності України та успішного функціонування Збройних Сил України у цифровому середовищі.

Ключовим етапом цього процесу є активне впровадження нових методів і цифрових інструментів спрямованих на оптимізацію й автоматизацію процесів управління та прийняття рішень. На нашу думку це саме та сфера, де цифрова компетентність військових фахівців повинна бути високою.

Безсумнівно, планування, розробка цифрового контенту, поширення та обмін даними за допомогою цифрових технологій, комунікація та співпраця, забезпечення безпеки в цифровому середовищі (захист персональних даних), збір та аналіз інформації в режимі реального часу - повинні бути сферами високої цифрової компетентності офіцерів військового управління, що дозволить не тільки подолати виклики сучасного світу, але й сприятиме ефективному виконанню своїх службових обов'язків та завдань, дозволить оперативно реагувати на зміни. На думку авторів, такий інтегрований підхід сприятиме підвищенню загальної військової готовності, а також забезпечить здатність адаптуватися до швидко змінюваних умов і викликів, що відзначаємо в епоху цифрових технологій.

У реаліях сьогодення, сучасна військова діяльність включає в себе високотехнологічні засоби та системи, котрі спроєктовані для підвищення ефективності військової діяльності та забезпечення безпеки. Проте, в контексті стрімкого розвитку технологій, виникає нагальна потреба у збереженні гармонійного балансу між потужністю технологій та роллю людини в цьому комплексному процесі.

Людиноцентризм у сфері військової та безпекової системи визначається як рішення, прийняте людиною на основі даних, що враховує глибокі аспекти взаємодії людей і технологій.

Розуміння та управління людиноцентричною військовою системою передбачає не лише впровадження передових технологій, але й навчання військовослужбовців, вибірковому та осмисленому використанню цих технологій. Здійснювати ефективне управління технологіями - це, перш за все, розуміння того, що технології повинні служити інтересам людей, а не навпаки.

Наразі суспільство опинилися у високотехнологічному середовищі. Одним із ключових викликів стає уникнення перевантаження сучасними технологіями. Людина повинна залишатися не лише оператором систем, але й активним учасником процесу прийняття рішень, здатним адаптувати стратегії до конкретних вимог та обставин, що потребує від фахівців будь-якої сфери достатнього і високого рівня цифрової компетентності, щоб ефективно діяти у будь-якій професії. У колі наших наукових інтересів - створення умов, формування й розвиток умінь та навичок, що дозволяють офіцерам задовільно працювати в військовій сфері, бути успішними управлінцями й організаторами. Отже, необхідно мати певний інструментарій, використання якого дозволить виявити рівень цифрових навичок, створити освітнє середовище та умови для їх розвитку, діагностувати зміни у цифровій компетентності. Розроблення критеріїв і показники для оцінювання розвитку цифрової компетентності офіцерів набуває актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасному світі цифрова трансформація займає центральне місце в усіх сферах життя, в тому числі й в освітньому процесі. З метою вдосконалення цифрової освіти, вироблення ряду стратегічних пріоритетів і забезпечення конкурентоспроможності суспільства на міжнародній арені було розроблено “План дій з цифрової освіти на 2021-2027 роки” [1], одним із ключових напрямків роботи якого є підняття рівня цифрових навичок і компетентностей для цифрової ери.

Під час попередніх досліджень за допомогою аналітико-бібліогра- фічного методу нами вивчено наукову літературу з питань формування і розвитку цифрової компетентності, зокрема у процесі здобуття вищої військової освіти. За результатами дослідження нами було обґрунтовано роль і значення цифрової компетентності офіцерів військового управління Збройних Сил України [2]; педагогічні умови організації процесу підготовки офіцерів військового управління [3]; форми і засоби навчання, найбільш придатні для розвитку цифрових компетентностей військовослужбовців [4]; розкрито окремі практичні аспекти STEM освіти, технології мікронавчання, застосування імерсивних технологій та штучного інтелекту [5], технологічних тенденцій пов'язаних з кібербезпекою та захистом інформації [6]. Для досягнення високих результатів у сфері військового управління у високотехнологічну добу необхідно визначити чіткі критерії та показники діагностування розвиненості цифрової компетентності офіцерів військового управління.

Дослідження авторів були спрямовані на встановлення об'єктивних критеріїв, що дозволять оцінити рівень цифрової компетентності військових фахівців, а також визначити ключові показники, що допоможуть відслідковувати зростання даних компетентностей протягом певного періоду. Також ми дотримуємося думки про те, що умовами успішного розвитку цифрових компетентностей (ЦК) військовослужбовців, серед іншого, є: наявність у слухачів позитивної мотивації до процесу набуття цифрових навичок, висока ЦК викладачів, педагогічне та методичне забезпечення використання комп'ютерно орієнтованих засобів навчання в процесі підвищення кваліфікації.

Мотивація розвитку ЦК визначається низкою факторів, і переважно залежить від особистісних особливостей/якості слухачів, специфіки їх службової діяльності, професійних особливостей викладачів та їх ставлення до слухачів [7].

Форми й засоби підвищення кваліфікації наукових та науково- педагогічних кадрів, які здійснюють підготовку фахівців вищої кваліфікації у галузях освіти/педагогіки, соціальних та поведінкових наук досліджували О. Спірін, В. Олійник, С. Антощук, Л. Кондратова, Н. Гущина [8]. У дослідженнях О. Спіріна та Т. Вакалюк було обґрунтовано й використано критерії та показники добору відкритих web-орієнтованих технологій навчання [9].

У [4,7] нами акцентовано увагу на шляхи формування ЦК викладачів вищого військового навчального закладу та важливості впровадження сучасних освітніх технологій в освітній процес закладів вищої військової освіти (ЗВВО) Цифрова компетентність розглядається як важливий вид грамотності наукових і науково-педагогічних працівників ЗВВО, обов'язковими компонентами якої є комп'ютерна грамотність і безпека в цифровому середовищі.

У статті [10] авторами визначено критерії та показники діагностування інформаційно-комунікаційної компетентності (ІКК) викладачів системи військової освіти. Автори презентували комплекс критеріїв діагностування розвиненості ІКК викладачів на основі врахування їх посадових компетенцій, специфіки викладання насамперед загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін, вимог інформаційного суспільства до цілей, змісту, особливостей і результатів педагогічної та наукової діяльності суб'єктів військово- педагогічного процесу, що взаємопов'язані та взаємозумовлені між собою.

Аналіз наукових підходів українських та іноземних науковців щодо особливостей визначення критеріїв та показників розвиненості діагностичної компетентності фахівців різних сфер діяльності, а також вимірювання розвиненості діагностичної компетентності викладачів іноземних мов вищих військових навчальних закладів у системі післядипломної освіти, виокремила у своїх дослідженнях Ю. Грищук [11] а саме: ціннісно-мотиваційні, інтелектуальні, праксеологічні, суб'єктні.

Своєю чергою, ми спрямовували свої дослідження на розвиток ЦК офіцерів військового управління у сферах: інформаційна грамотність, спілкування та співпраця в інформаційному середовищі, створення цифрового контенту, безпека та вирішення проблем [2]. Високий рівень компетентності в цих сферах суттєво впливає на професійне просування військових фахівців впродовж всієї військової кар'єри.

Загальні тенденції розвитку вищої військової школи у XXI столітті: поліпшення відбору кандидатів для навчання в ЗВВО республіки Польща визначила І. Драга [12]. Авторкою було розглянуто запровадження компетентністного підходу до формування змісту навчання, персоніфікацію та інформатизацію змісту підготовки тих, хто здобуває вищу військову освіту, упровадження мультимедійних засобів навчання в освітній процес та ін.

У дисертаційному дослідженні А. Черненко уточнено сутність і зміст поняття “інформаційна компетентність” та визначено критерії і відповідні їм показники, рівні сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти [13].

З особливим наголосом на контексті застосування інформаційно- комунікаційних технологій в освітньому процесі, а також важливі аспекти змін у сучасній академічній освіті, спричинених технологічною революцією, висвітлює П. Ґавлічек, звертаючи увагу на нову роль університетів, де традиційне навчання замінюється дистанційним, надає рекомендації щодо застосування передового досвіду інформаційно-комунікаційних технологій в освіті [14]. З широким значенням інтеротерабельності, автори [15] підкреслюють необхідність збільшення інтелектуальної сумісності з зовнішнім досвідом, щоб забезпечити ефективну взаємодію та співпрацю між різними країнами та організаціями НАТО.

Експертну оцінку цифрових компетентностей викладачів здійснили Дж. Каберо-Альменара, Р. Ромеро-Тена та А. Паласіос-Родрігес [16], тоді як Ф. Каена, Ч. Редекер у своїх дослідженнях визначили вимоги до фахівців у сфері освіти відповідно Європейської рамки цифрової компетентності освітян (DigCompEdu) [17].

Виокремлення показників цифрової грамотності як основної компетентності для військовослужбовців військово-повітряних сил здійснили А. Баррон, Р. Роулз [18].

Натомість М. Маркізіо, Ф. Роман, М. Саке, Е. Спінелло представили дослідження, що є частиною широкомасштабного проєкту DIGICODE в Європі. Головною метою проєкту є покращення якості освіти в галузі безпеки та оборони, що досягається за допомогою сприяння правильному використанню цифрових інструментів і розвитку відповідних компетенцій як у студентів, так і вчителів. DIGICODE націлено на впровадження інноваційних методів навчання, що базуються на сучасних цифрових технологіях. Цей підхід сприяє не лише активній участі студентів у навчальному процесі, але й розвитку ключових навичок і компетенцій, необхідних для сучасного суспільства [19].

Контент-аналіз цифрової компетентності в різних законодавчих рамках на основі освітніх еталонних рамок компетентності на європейському, національному та регіональному рівнях зробили іспанські вчені А. Арруті, Х. Паньос-Кастро, О. Коррес [20].

А. Больман і Т. Гельтберг дослідили розвиток знань щодо застосування таких сучасних технологій як: Інтернет речей (IoT), великі дані (Big Data), штучний інтелект (AI) та їх вплив на прийняття рішень у військовій сфері. Автори підкреслюють важливість цифровізації та розвитку відповідної компетентності в контексті військової освіти [21].

Обговорення та представлення спільного досвіду з питань освіти та підготовки “IT-Army” та “Школи прикладних військових досліджень Турину” на базі Туринського університету висвітлені в працях М. Маркізіо, С. Рабелліно, Е. Спінелло, Дж. Торбідоне, котрі наголошують на безперервності, високій спеціалізації, мультидисциплінарності, гнучкості та інтернаціоналізації підготовки військових фахівців з підтримкою інтегрованих віртуальних навчальних середовищ [22].

Е. Сканц-Оберг, А. Ланц-Андерссон, М. Лундін, Р. Вільямс в огляді (2010-2019 рр.) публікацій, що розкривають концепцію професійної цифрової компетентності вчителів, виділити її найбільш повторювані аспекти. Виявилося, що технологічна компетентність найчастіше обговорюється в публікаціях після педагогічної компетентності, а власне професійна ЦК вчителів розглядається переважною більшістю дослідників як набір базових технологічних навичок використання цифрових інструментів [23]. Лей Цзян і На Ю у розробленій моделі цифрової компетентності вчителів визначили ключові виміри: цифрова етика та безпека, цифрове залучення, цифрові ресурси, цифрове викладання та управління навчанням, цифрове оцінювання та розширення можливостей студентів. Автори запропонували практичний інструмент (опитувальник) для вимірювання цифрової компетентності вчителів [24].

На сторінці Об'єднаного командування НАТО зі стратегії розвитку війни (NATO's Strategic Warfare Development Command) зазначається, що цифрове середовище НАТО потребує модернізації, оптимізації та трансформації, щоб задовольнити широкі підходи до управління та використання даних, необхідні для здійснення комплексної цифрової трансформації. А також наголошується, що мають бути затверджені нові механізми співпраці, стандартизовані процеси та політики щодо автоматизації цифрового середовища. На думку авторів цей «узгоджений підхід призведе до створення корпоративної цифрової архітектури, що оптимізує зусилля та визначить пріоритети трансформаційних цілей» [25]. Адже більш глибоке розуміння сучасних технологічних можливостей і забезпечення безперервного навчання є життєво важливим.

Зауважимо, що існує декілька тлумачень поняття “критерій”. У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» поняття «критерій» розглядається як підстави для оцінки, визначення та класифікації чогось; мірило, а «показник» - як свідчення, доказ, ознака чого-небудь; наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; явище або подія, на підставі яких можна робити висновки про перебіг якого-небудь процесу; кількісна характеристика властивостей процесу, виробу [26]. У педагогічних дослідженнях критерії визначають характеристики, за якими оцінюють та порівнюють педагогічні явища, процеси тощо [27]. Так, у [28] критерії - міра відбиття цілісності властивостей об'єкта, що забезпечує його існування; методологічний інструментарій управління якістю освіти; ідеальний зразок, що відображає вищий досконалий рівень досліджуваного явища; засіб вибору або виміру альтернатив. Критерії дають можливість зробити висновки щодо стану та рівня його сформованості. Показники - це конкретний вимірник критерію, що робить його доступним для спостереження, обліку й фіксування.

Серед вимог, що висуваються до критеріїв педагогічного дослідження, необхідно відзначити, що вони повинні мати суттєві ознаки предмета, тобто відображати необхідні ознаки та якості; через свою суттєвість ці якості та ознаки повинні бути стійкими і постійними [29].

Вважаємо, що виділені нами критерії діагностування цифрової компетентності офіцерів військового управління в системі підвищення кваліфікації повинні максимально співвідноситися, відповідати та відображати зміст визначених нами компонентів цифрової компетентності ОВУ. цифровий компетентність офіцер

Останнім часом дослідження в галузі готовності і потреби щодо використання цифрових засобів та КТ в умовах війни були спрямовані на вчителів закладів шкільної освіти [30], викладачів закладів вищої освіти й науковців, залишаючи таку цільову аудиторію як офіцери військового управління поза увагою. Отже, існує актуальна потреба у визначення критеріїв та показників діагностування розвиненості цифрової компетентності офіцерів військового управління, зокрема в системі підвищення кваліфікації, де відбувається її системний та цілеспрямований розвиток.

Метою дослідження є визначення та обґрунтування критеріїв і встановлення відповідних показників діагностування цифрової компетентності офіцерів військового управління в системі підвищення кваліфікації.

Методи дослідження: аналіз, синтез і систематизація енциклопедично- довідкових, навчально-методичних видань, наукової літератури, інформаційних ресурсів Інтернет задля з'ясування, порівняння й зіставлення підходів у напрямі окресленої проблеми; виявлення тенденцій розвитку цифрової компетентності військових фахівців. Під час виконання дослідження застосовувалося опитування у формі анкетування, інтерв'ю та спостереження під час підвищення кваліфікації офіцерами в Національному університеті оборони України, а також фокус-групи з експертами військової освіти, фахівцями з цифрових технологій і представниками оборонного відомства для отримання різних точок зору на те, які саме знання, навички та інші компетенції необхідні офіцерам військового управління в цифрову епоху.

Виклад основного матеріалу. Організація процесу підготовки офіцерів військового управління базується на загальних педагогічних принципах, що враховані при створені авторами цього дослідження моделі комп'ютерно орієнтованої методичної системи розвитку цифрової компетентності офіцерів військового управління Збройних Сил України в системі підвищення кваліфікації [3].

Нами визначено, що результатом формування цифрової підготовки офіцерів військового управління є сформована цифрова компетентність, складниками якої є когнітивний, операційно-діяльнісний, ціннісно- мотиваційний компоненти.

Когнітивний компонент сформованості цифрової компетентності офіцерів військового управління відображає наявність сукупності знань про методи й способи роботи з інформацією; знання законів і засобів отримання інформації, механізмів створення інтерактивного та цифрового контенту, способів застосування цифрових технологій, зокрема й штучного інтелекту.

Операційно-діяльнісний компонент сформованості цифрової компетентності офіцерів військового управління, відображає уміння та навички застосування цифрових освітніх технологій у професійній діяльності, як засобів пізнання і розвитку цифрової компетентності, самовдосконалення. Відображає розуміння принципів роботи пристроїв для автоматизованого пошуку й обробки інформації, знання їх особливостей для пошуку, переробки і збереження інформації. Комунікативна складова цього компонента виявляється в умінні встановлювати міжособистісні зв'язки в цифровому освітньому середовищі, вибирати оптимальний стиль спілкування в різних ситуаціях, опановувати засобами вербального і невербального спілкування.

Ціннісно-мотиваційний компонент сформованості цифрової компетентності офіцерів військового управління містить цінності розвитку, мотиви, мету цифрової діяльності, потреби в професійному навчанні засобами цифрових технологій, вдосконаленні, саморозвитку, ціннісні установки актуалізації в професійній діяльності, стимулює творчий прояв особи в професійній діяльності. Він припускає наявність інтересу до професійної діяльності, який характеризує потребу людини в знаннях, в оволодінні ефективними способами організації професійної діяльності. Передбачає усвідомлені дії щодо пошуку, відбору та використанні відповідних інструментів для створення цифрового контенту.

Розвиток кожного компонента пов'язаний з визначенням його характеристик і властивостей як частини цілісної системи сформованості цифрової компетентності майбутніх офіцерів військового управління. Усі вище викладені компоненти мають свої завдання та водночас передбачають отримання певних конкретних результатів.

Критерії та показники розвитку цифрової компетентності офіцерів військового управління в системі підвищення кваліфікації можуть включати: рівень засвоєння основних принципів та технологій цифрового управління військами, здатність до аналізу та інтерпретації цифрових даних для прийняття стратегічних та тактичних рішень, вміння використовувати сучасні інформаційні технології для забезпечення ефективного воєнного управління, навички використання військових інформаційних систем і програмного забезпечення для оптимізації процесів управління, здатність і готовність до використання цифрових інструментів для співпраці та обміну інформацією з іншими військовими підрозділами.

Поміж широкого кластера сучасних (2018-2023 рр.) захищених педагогічних досліджень є достатньо прикладів, коли дослідники для діагностики розвитку компетентностей використовують критерії у повній відповідності до визначених компонент компетентності, використовуючи однакову термінологію для їх означення (Табл 1.)

Таблиця 1.

Зіставлення компонентного складу компетентності з критеріями оцінювання її розвиненості

Автор	Компоненти	Критерії оцінювання	Цільова аудиторія
Грищук Ю.В. [31]	ДІАГНОСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ	Викладачі іноземних мов закладів вищої військової освіти
	когнітивний	знаннєвий
	діяльнісний	праксеологічний
	ціннісно-мотиваційний	ціннісно-мотиваційний
	індивідуально-психічні якості	психологічний
	суб'єктний	рефлексивний
Заїка Л.А. [32]	ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ	Майбутні магістри військового управління
	когнітивний	когнітивний
	ціннісно-мотиваційний	ціннісно-мотиваційний
	індивідуально- психологічний	суб'єктний
	Праксеологічний, конативний компоненти	функціональний
Кива В.Ю. [33]	ІНФОРМАЦІЙНО-] КОМПЕТІ	КОМУНІКАЦІЙНА ЇНТНІСТЬ	Викладачі системи військової освіти
	інтелектуальний	когнітивний
	інформаційно- технологічний	технологічний
	праксеологічний	функціональний
	суб'єктний	рефлексивний
	ціннісно-мотиваційний	ціннісно-мотиваційний
Бєліков І.О. [34]	ОРГАНІЗАЦІЙНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ	Майбутні офіцери - фахівці із фізичної культури і спорту
	знаннієвий	когнітивний
	менеджерський	менеджерський
	рефлексивно-оцінний	суб'єктний
	індивідуально- психічний	індивідуально- психічний
	ціннісно-мотиваційний	ціннісно-мотиваційний
	управлінський	організаційно-діяльнісний
Крикун В.Д. [35]	ІНШОМОВНА ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ	Майбутні магістри військового управління (МВУ)
	когнітивний	інтелектуальний
	операційний	діяльнісний
	ціннісно-мотиваційний	ціннісно-мотиваційний
	суб'єктний	рефлексивний
Шалигіна Н.П. [36]	КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ	Офіцери багатонаціональних штабів (БНШ)
	когнітивний	когнітивний
	ціннісно-мотиваційний	ціннісно-мотиваційний
	соціокультурний	соціокультурний
	діяльнісно- поведінковий	діяльнісно- поведінковий
	професійно важливі якості	професійно важливі якості

У рамках нашого дослідження щодо розвитку цифрової компетентності офіцерів військового управління у системі підвищення кваліфікації ми вважаємо, що критерії розвитку цифрової компетентності представляють собою важливі та визначальні характеристики, які описують різні якісні аспекти цифрової компетентності ОВУ та її сутність. Критерії визначають рівень розвиненості цифрової компетентності, тоді як показники відображають ступінь виявлення цих критеріїв; вони визначають інструменти для якісної та кількісної оцінки критеріїв та дозволяють оцінювати стан розвитку цифрової компетентності у динаміці. Критерії та показники взаємопов'язані, оскільки обґрунтований науковий вибір критеріїв визначає правильний вибір системи показників; в той же час якість показника залежить від повноти та об'єктивності характеристики обраного критерію. Критерії оцінювання відповідають компонентам цифрової компетентності і виокремлені нами наступним чином: когнітивний, операційно-діяльнісний, ціннісно-мотиваційний.

Для визначення найбільш значущих показників для кожного критерію було застосовано метод експертного оцінювання. Всього був залучений 21 експерт: доктори наук, доктори філософії, кандидати наук, професори, доценти, дослідники в освітній галузі, які провадять наукову та освітню діяльність в науково-дослідних інститутах, центрах і кафедрах вітчизняних закладів вищої освіти, зокрема закладів вищої військової освіти, здійснюють підготовку та перепідготовку військових фахівців. Досвід роботи 85,7% експертів більше 10 років, з них 47.6% - військові фахівці, 33.3% - працівники Збройних Сил України, 19% - цивільні експерти. Переважна більшість експертів працює а галузі педагогіки, застосування цифрових технологій, забезпечення інформаційної безпеки. Використання методу експертного оцінювання для визначення значущості певних показників відповідно до критеріїв передбачало оцінювання показників балами відповідно їх вагомості від 1 до 3, де 1- найменший, а 3 - найбільший ступінь вагомості.

Зведені у таблицю, систематизовані та опрацьовані математично дані дозволили нам визначити показники розвитку цифрової компетентності офіцерів військового управління у системі підвищення кваліфікації.

Когнітивний критерій можна визначити як міру розвиненості когнітивних функцій та процесів у військових фахівців, зокрема їхніх цифрових компетентностей. Когнітивні функції відображають знання та розуміння методів й способів роботи з інформацією, законів та засобів отримання інформації, механізмів створення інтерактивного та цифрового контенту, способів застосування штучного інтелекту, здатність адаптуватися до сучасних викликів та інновацій у військовій сфері.

Когнітивний критерій має наступні показники.

Сфера компетентності розробка цифрового контенту:

- знання ефективного використання програмних продуктів та інструментів для створення інтерактивного контенту (представлення даних, інтерактивна візуалізація);

знання щодо створення цифрового контенту на відкритих платформах з використанням вільно-розповсюджуваного програмного забезпечення з відкритим кодом.

Сфера компетентності поширення та обмін даними за допомогою цифрових технологій:

знання процесів аналізу та критичного оцінювання результатів пошуку інформації в інформаційному просторі;

знання особливостей визначення походження інформації;

знання цифрових інструментів для збирання даних та можливостей їх подання у доступний спосіб (за допомогою табличних редакторів).

Сфера компетентності комунікації та співпраця:

знання основ використання цифрових інструментів в контексті співпраці для розподілу завдань і обов'язків;

знання сучасних цифрових інструментів для планування, проєктної діяльності, збору інформації;

знання особливостей, переваг та недоліків цифрових інструментів для ефективної онлайн-співпраці (використання спільних інструментів для планування та створення проєктів).

Сфера компетентності безпека в цифровому середовищі (захист персональних даних):

знання різних існуючих видів кіберзагроз, принципів організації захисту інформації в сучасних інфомаційно-телекомунікаційних системах;

знання процедур захисту персональних даних та інформації з обмеженим доступом;

знання різних типів аутентифікації та авторизації.

Операційно-діяльнісний критерій. Операційно-діяльнісний критерій,

у відповідності до контексту розвитку цифрової компетентності офіцерів військового управління (ОВУ), представляє собою ключовий аспект для визначення та оцінки їхньої цифрової готовності. Зазначений критерій надає не лише можливість визначити рівень цифрової компетентності, але й висвітлює його конкретне використання в контексті військового управління, сприяючи таким чином процесу підготовки ОВУ до ефективного впровадження цифрових технологій в процес своєї службової діяльності.

Такий підхід дозволяє розглядати операційно-діяльнісний критерій як індикатор не лише рівня засвоєння технологічних аспектів, але і як індикатор здатності ОВУ адаптувати цифрові технології до конкретних умов військового середовища. Така комплексна оцінка сприяє усвідомленню необхідності не тільки усвідомлення та освоєння новітніх технологій, але і їхнього ефективного використання в реальних ситуаціях військової діяльності.

Операційно-діяльнісний критерій містить такі групи показників.

Сфера компетентності розробка цифрового контенту:

вміння представлення проєктів з додаванням тексту, зображень та візуальні ефектів;

вміння створювати бази даних, інтегрувати автоматизовані інформаційні системи у роботу з оброблення даних (інфографіку, таблиці), поєднуючи інформацію, статистичний вміст і візуальні матеріали за допомогою доступних програм або програмного забезпечення;

вміня створювати цифровий контент для організації та проведення зустрічей і нарад в дистанційному режимі (можливість розв'язувати професійні проблеми і навчатися в умовах воєнного стану використовуючи ІКТ).

Сфера компетентності поширення та обмін даними за допомогою цифрових технологій:

вміння збирати, аналізувати та інтерпретувати дані з різних джерел, об'єднувати відомості з усіх джерел й розвідувальних даних в аналітичні звіти;

вміння розрізняти місця зберігання інформації (локальні пристрої, локальна мережа, хмарні сховища) та визначати, які є найбільш прийнятними для використання з урахуванням специфіки інформації (інформація з обмеженим доступом).

Сфера компетентності комунікації та співпраця:

вміння організовувати співпрацю онлайн;

вміння використовувати програми котрі дозволяють співпрацювати над проєктами;

вміння розробляти звіти про статус проєкту, організація перевірки й приймання результатів проєкту.

Сфера компетентності безпека в цифровому середовищі:

вміня обирати належну стратегію кібергігієни;

вміння реагувати на порушення безпеки.

Ціннісно-мотиваційний критерій, в контексті розвитку цифрової компетентності ОВУ, уособлює систему цінностей та мотивацій, що направляють їхню активність та зацікавленість у вивченні та впровадженні цифрових технологій. Зазначений критерій визначає, наскільки особисті цінності та мотивації військових фахівців впливають на їхню готовність та ентузіазм у вивченні та впровадженні цифрових інструментів в сфері військового управління.

Ціннісна складова цього критерію визначає, які цілі та принципи вважаються важливими для офіцерів в контексті цифрової компетентності. Це може включати акцент на етиці використання технологій, забезпеченні кібербезпеки, або відданості принципам ефективного використання цифрових інструментів для досягнення військових цілей.

Мотиваційна частина критерію розглядає, які фактори стимулюють офіцерів до вивчення та вдосконалення цифрових навичок. Це може включати бажання ефективніше виконувати свої обов'язки, прагнення до професійного росту, або визнання важливості цифрової компетентності для вдосконалення загального функціонування військового управління.

Отже, ціннісно-мотиваційний критерій у контексті цифрової компетентності ОВУ доповнює інші аспекти оцінки, концентруючись на внутрішніх мотиваційних факторах та цінностях, які формують відношення офіцерів до вивчення та впровадження цифрових технологій у військовому управлінні.

Ціннісно-мотиваційний критерій має наступні показники.

Сфера компетентності розробка цифрового контенту:

бажання та свідомий намір допомагати колегам у розробці цифрового контенту шляхом надання корисних порад;

розуміння важливості ефективної міжособистісної та службово- ділової взаємодії;

готовність творчо сприймати можливості створення нового контенту на основі існуючого цифрового вмісту.

Сфера компетентності поширення та обмін інформацією за допомогою цифрових технологій:

врахування прозорості та достовірності інформації/даних під час їх використання/подання;

оцінка якості переданої інформації, включаючи достовірність, актуальність та повноту;

здадність взаємодіяти з інформацією та іншими користувачами, наприклад, через коментарі, форуми, чати та ін.

Сфера компетентності комунікація та співпраця:

здатність сприймати і враховувати думки інших;

бажання ефективно співпрацювати в груповому середовищі, враховуючи потреби та внесок кожного члена команди;

бажання допомагати іншим у їхньому професійному розвитку, ділитися знаннями та досвідом

здатність ефективно співпрацювати в цифровому середовищі, використовуючи цифрові інструменти та комунікаційні платформи.

Сфера компетентності безпека в цифровому середовищі (захист персональних даних):

усвідомлення та розгляд всіх можливих способів захисту персональних даних;

усвідомлення наявності різних ризиків у цифровому середовищі; зацікавленість та бажання вживати заходів для захисту своїх персональних даних, щоб уникнути можливих загроз;

використання інструментів та програм для шифрування, антивірус- ного захисту, паролів тощо;

зацікавленість у навчанні та удосконаленні навичок щодо безпеки в цифровому середовищі.

Відповідно до визначених критеріїв та показників встановлено рівні сформованості цифрової компетентності офіцерів військового управління:

базовий, достатній та високий.

Так, базовий рівень характеризується наявністю знань, умінь і досвіду, необхідних офіцерам військового управління для вирішення професійних завдань, першочергово, засобами цифрових технологій загального призначення. На цьому рівні сформованості цифрової компетентності використання цифрових технологій здійснюється для пошуку відомостей/даних, отримання до них доступу, зберігання, продукування й обміну інформацією.

Достатній рівень характеризується оволодінням і формуванням готовності офіцерів військового управління до впровадження в професійну діяльність спеціалізованих цифрових освітніх технологій і ресурсів. ОВУ з достатнім рівнем сформованості цифрової компетентності використання цифрових технологій можуть упевнено й ефективно користуватися деякими спеціалізованими цифровими ресурсами, але їхня експертність обмежена.

Високий рівень передбачає глибоке і більш повне опанування цифрових технологій і засобів, необхідних для вирішення складних завдань у системі військового управління. Офіцери військового управління на високому рівні використання цифрових технологій не лише володіють цифровими інструментами, а й розуміють їхню технічну складність, здатні виконувати доналаштування і успішно застосовувати для вирішення завдань, що відповідає вимогам і потребам управлінської діяльності в Збройних Силах.

Відмінність між достатнім і високим рівнем сформованості цифрової компетентності ОВУ полягає в глибині знань, рівні експертності та здатності застосовувати цифрові технології в складних ситуаціях.

Під час діагностування рівня сформованості цифрової компетентності офіцерів військового управління використовуємо тестування щодо набуття знань про методи й способи роботи з інформацією; законів та засобів отримання інформації, механізмів створення інтерактивного та цифрового контенту, способів застосування штучного інтелекту; тестування щодо визначення рівня володіння навичками застосування цифрових технологій у професійній діяльності ОВУ; анкету вивчення мотивів розвитку цифрової компетентності, цінностей професійної діяльності з використанням цифрових технологій, інтерв'ю.



Висновки

Визначення критеріїв і показників розвитку цифрової компетентності офіцерів військового управління виконано на основі ґрунтовного аналізу останніх досліджень і публікацій відповідного тематичного напряму у вітчизняному і закордонному науково-освітньому просторі. Ми пов'язали наше дослідження з потребами та завданнями військової служби в цифрову епоху, сучасними дослідженнями в галузі цифрової компетентності фахівців різного профілю, базувалися на результатах опитувань, інтерв'ю та фокус-груп.

Нами обґрунтовано критерії (когнітивний, операційно-діяльнісний, ціннісно-мотиваційний), показники (відповідно кожного критерія, згруповані за сферами компетентності: розробка цифрового контенту, поширення та обмін даними за допомогою цифрових технологій, комунікації та співпраця, безпека в цифровому середовищі (захист персональних даних)) та рівні (базовий, достатній та високий) для оцінювання розвитку цифрової компетентності офіцерів військового управління під час підвищення кваліфікації. Кожен критерій детально розкривається за допомогою показників, які визначають рівень його вираженості. Перехід слухачів до більш високого рівня цифрової компетентності є важливим показником успішності навчання. Однак, оцінка цифрової компетентності в контексті військової освіти стикається з певними викликами: специфіка військових операцій, різні рівні навичок особового складу, пріоритетність кібербезпеки. Забезпечення необхідних ресурсів для розвитку та оцінювання цифрової компетентності ОВУ може бути складним для реалізації завданням, особливо враховуючи потребу забезпечення безпеки конфіденційної інформації.

Визначені нами критерії та встановлені відповідні показники розвитку цифрової компетентності офіцерів військового управління в системі підвищення кваліфікації дозволять системно оцінювати як сформованість, так і діагностувати розвиток цієї компетентності.

Перспективами подальших досліджень є більш глибокий порівняльний аналіз системи підвищення кваліфікації офіцерів військового управління в різних країнах, щоб визначити кращі практики та перспективні напрямки розвитку та розробити обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення системи підвищення кваліфікації в Україні.



Література

European Commission. Digital Education Action Plan 2021-2027. https://ec.europa.eu/ education/sites/default/files/document-library-docs/deap-factsheetsept2020_en.pdf .

Olha Pinchuk and Alla Prokopenko. Actual areas of development of digital competence of officers of the armed forces of Ukraine. Proceeding of the 17th International Conference on ICT in Education, Research and industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer. Volume II: Workshops Kherson, Ukraine, September 28-October 2, 2021 P.19-30 ICTERI 2021 http://ceur-ws.org/Vol-3104/paper129.pdf

Пінчук О.П., Прокопенко А.А. Модель комп'ютерно орієнтованої методичної системи розвитку цифрової компетентності офіцерів військового управління Збройних Сил України в системі підвищення кваліфікації. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки. 2023. т. 33, №. 2, стор. 283-317. ISSN 2617-8230 https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/736836

Alla Klochko and Alla Prokopenko. Development of digital competence in conditions digitization of education. Scientific Journal of Polonia University, 56 (1), 103-110. https://doi.org/ 10.23856/5615 https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/737055

Прокопенко А.А. Застосування імерсивних технологій у професійній підготовці та перепідготовці військових фахівців. Journal of Information Technologies in Education (ITE) №1 2023р. №1(53). C.46-58. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/737670

Пінчук О. П., Прокопенко А. А. Сучасні проблеми кібербезпеки у навчальному середовищі закладу військової освіти. Інноваційні трансформації в сучасній освіті: виклики, реалії, стратегії : зб. матер. ІІІ Всеукр. відкр. наук.-практ. онлайн-форум Київ : Національний центр «Мала академія наук України», 2021. 414 с. С. 73-75. ISBN 978-6177945-18-4 URL: https://lib.iitta.gov.ua/728590/

Alla Klochko, Alla Prokopenko. Formation of the trajectory of the development of teachers' digital competence. Науково-практичний журнал Наука і освіта Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського. №1. 2023 р. С.17-22. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/737035

Спірін, О. М. Олійник, В. В, Антощук, С. В., Кондратова, Л. Г., Гущина, Н. І. Зміст підвищення кваліфікації науковопедагогічних працівників з використання сервісів Google Workspace Education. Інноваційна педагогіка. C. 196-204, 2022. https://elibrary.kubg.edu.ua/ id/eprint/43815/1/Khomyk_TV_Suhovetc_NM_OVKLRFAPDSDVZNM.pdf

Спірін О. М., Вакалюк Т. А. Критерії добору відкритих Web-opiєнтованих технологій навчання основ програмування майбутніх учителів інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання, № 4 (60) 2017. C. 275-287. ISSN 2076-8184 http://eprints. zu.edu.ua/id/eprint/25406

Ягупов В. В., Кива В. Ю. Критерії та показники діагностування розвиненості інформаційно-комунікаційної компетентності викладачів системи військової освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Т. 71, № 3. С. 248-266. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2019_71_3_20.

Грищук Ю. Критерії, показники, рівні розвиненості діагностичної компетентності викладачів. Актуальні питання гуманітарних наук. № 61 (1), 2023 С. 264273 ISSN 2308-4855 http://aphn-journal.in.ua/archive/61_2023/part_1/61-1_2023.pdf#page=264

Драга І. Вища військова освіта в республіці Польща: змістовий аспект. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал. № 5 (109). С.3-12, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12114

А. В. Черненко. Дисертація Формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів іноземних мов в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти 011 - Освітні, педагогічні науки. Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Харків 2022. 201 стор. http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Rada/Razova_rada/ 02_23/Dysertatsiia_Chernenko.pdf

Piotr Gawliczek. !nformation and communication technologies as educational tools. case study - elk branch of the university of warmia-mazuria in olsztyn Civitas et Lex 2019 3(23)

| 33-39 https://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.desklight-3b016fcd-7632-46b7- 8f10-d8e0c8c5d25d

Khayal Iskandarov, Piotr Gawliczek. The role of defence education enhancement programme in enhancing military interoperability with NATO. Milli Tahlukasizlik va Harbi Elmlar - National Security and Military Sciences. №4 (5), 2019, sah. 55-61. http://surl.li/sompp

Julio Cabero-Almenara, Rosalia Romero-Tena and Antonio Palacios-Rodriguez. Evaluation of Teacher Digital Competence Frameworks Through Expert Judgement: the Use of the Expert Competence Coefficient. Journal of new approaches in educational research 2020, VOL. 9, NO. 2, 275-293, e-ISSN: 2254-7339 DOI https://doi.org/10.7821/ naer.2020.7.57 https://pdfs.semanticscholar.org/9d24/187267d6a3ef2e67a9ebfdc4cfc7927e07a4.pdf

Caena, F., Redecker, C. Aligning. Teacher competence frameworks to 21st century challenges: The case for the European Digital Competence Framework for Educators (Digcompedu) 2019. European Journal of Education, №54 (3), pp. 356-369. https://doi.org/10.1111/ejed.12345

Barron, A., Rowles, P. Evaluation of digital literacy as an Air Force foundational competency. Technical Report No. 3, 2021. Р.1-26. https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/AD1143616.pdf

Marchisio M., Roman F., Sacchet M., Spinello E. Students' Digital Competencies in Remote and Online Higher Education in the Security and Defence Field. Ubiquity Proceedings. 2023 №3(1): 452-457. DOI: https://doi.org/10.5334/uproc.122

Arantza Arruti, Jessica Panos-Castro, Oihane Korres. Analisis de contenido de la competencia digital en distintos marcos legislativos. Vol. 38 Num. 2 (2020): Aloma 38(2) DOI: https://doi.org/10.51698/aloma.2020.38.2

Anders Theis Bollmann, Therese Heltberg. The Strategic Corporal. The Tactical General, and the Digital Coup d'oeil - Military Decision-Making and Organizational Competences in Future Military Operations. Scandinavian Journal of Military Studies. 2023, №6 (1), pp. 151-168. DOI: https://doi. org/10.31374/sjms.190

Marchisio M., Rabellino S., Spinello E., Torbidone G. Advanced e-learning for IT-Army officers through Virtual Learning Environments. Journal of E-Learning and Knowledge Society. 2017, №13(3). https://doi.org/10.20368/1971-8829/1382

Ewa Skantz-Aberg, Annika Lantz-Andersson Icon, Mona Lundin, Pia Williams. Teachers' professional digital competence: an overview of conceptualisations in the literature. Cogent Education 2022. №9: Р. 1-23. https://doi.org/10.1080/2331186X.2022.2063224

Lei Jiang, Na Yu. Developing and validating a Teachers' Digital Competence Model and Self-Assessment Instrument for secondary school teachers in China. Education and Information Technologies. 2023. https://doi.org/10.1007/s10639-023-12182-w

Empowering NATO's Multi-Domain Operations Through Digital Transformation. NATO's Strategic Warfare Development Command: веб-сайт. URL: https://www.act.nato.int/ article/empowering-nato-mdo-through-digital-transformation

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.

Білецька Г. А. Критерії, показники й рівні сформованості природничо наукової компетентності майбутніх екологів. Освіта та педагогічна наука. 2014. №2. С. 19-24.

Решетник С.М. Критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України до службової діяльності. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2013. №2 (8). С. 217-223

Васянович Г.П. Педагогіка вищої школи : навчально-методичний посібник. Львів: Ліга-Прес, 2000. 100 с.

О. Овчарук, І. Іванюк, О. Гриценчук та ін. Аналітичний звіт. Результати онлайн- опитування «Готовність і потреби вчителів щодо використання цифрових засобів та КТ в умовах війни: 2023».- Київ : ІЦО НАПН України. 2023. - 81 с. http://surl.li/ksxxz

Грищук Ю.В. Педагогічне моделювання розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов у системі післядипломної освіти: дис. ... доктора філософії: 011. Київ, 2023. 314 с. https://nuou.org.ua/assets/documents/dr-kep-hrys-23.pdf

...