Напрями вдосконалення корпоративної соціальної відповідальність національного бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями вдосконалення корпоративної соціальної відповідальність національного бізнесу

Беззубко Борис Ігорович кандидат наук з державного управління, доцент. доцент кафедри «Менеджменту», Донбаська національна академія будівництва і архітектури

Положенцев Дмитро Валентинович старший викладач кафедри управління персоналом, економіки праці та публічного управління, Північноукраїнський інститут імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищій навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

Акопов Сергій Едуардович старший викладач кафедри управління персоналом, економіки праці та публічного управління, Північноукраїнський інститут імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищій навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»



Анотація

Актуальність статті пов'язана з тим, що зараз здійснюється активний пошук перспектив подальшого розвитку існуючих механізмів корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) національного бізнесу. Здійснення заходів КСВ в Україні дає можливість вирішити актуальні завдання розвитку на всіх рівнях (національному, регіональному і місцевому). Метою статті є розробка напрямів подальшого розвитку корпоративної соціальної відповідальності на національному рівні в Україні. Визначається: якщо раніше КСВ розглядали тільки як додаткову діяльність, зараз вона є невід'ємною складовою корпоративної стратегії, ефективним чинником формування довгострокових конкурентних переваг компанії та корпоративної стійкості.

У статті визначені недоліки та проблеми, які характерні для КСВ в Україні: загальні проблеми (неврахування національної стратегії розвитку держави та необхідності досягнення цілей сталого розвитку, несистемний характер здійснення заходів та інші); економічні проблеми (відсутність ефективного державний механізм стимулювання розвитку КСВ та інші); соціальні проблеми (недостатня інформованість у суспільстві і серед підприємців щодо принципів, напрямів і наслідків впровадження КСВ та інші); методичні проблеми (відсутність методик оцінювання ефективності заходів з КСВ); організаційні проблеми (нестача кваліфікованих фахівців у сфері КСВ; відсутність спеціалізованих підрозділів з КСВ; нерозвинута інфраструктура сприяння впровадженню КСВ).

У статті запропоновані напрями вдосконалення КСВ на національному рівні. Зазначається необхідність здійснення вдосконалення існуючих нормативно-правових документів, які регламентують КСВ в Україні на основі врахування передового закордонного досвіду. Охарактеризовано досвід європейських країн у впровадження економічних механізмів сприяння КСВ. Запропоновано розвивати стратегічний, системний та управлінський підходи до КСВ. Підкреслюється важливість створення інфраструктури щодо розвитку КСВ на національному та регіональному рівні, вдосконалення підготовки кадрів для здійснення КСВ.

Ключові слова: корпоративна соціальна відповідальність, бізнес, національний рівень, державне регулювання



Bezzubko Borys Ihorovych PhD in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of Department «Management», Donbas National Academy of Civil Engineering and Architecture,

Polozhentsev Dmytro Valentinovych senior lecturer of the Department of Personnel Management, Labor Economics and Public Administration, North Ukrainian Institute named after Heroiv Krut Private Joint Stock Company "Higher Educational Institution "Interregional Academy of Personnel Management

Akopov Serhii Eduardovych senior lecturer of the Department of Personnel Management, Labor Economics and Public Administration, North Ukrainian Institute named after Heroiv Krut Private Joint Stock Company "Higher Educational Institution "Interregional Academy of Personnel Management

DIRECTIONS OF IMPROVEMENT OF CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY OF NATIONAL BUSINESS

Abstract

The relevance of the article is related to the fact that an active search for prospects for further development of the existing mechanisms of corporate social responsibility (CSR) of national business is currently underway. Implementation of CSR measures in Ukraine makes it possible to solve urgent development problems at all levels (national, regional and local). The article is aimed at elaborating directions for further development of corporate social responsibility at the national level in Ukraine. It is determined that if earlier CSR was considered only as an additional activity, now it is an integral part of the corporate strategy, an effective factor in the formation of long-term competitive advantages of the company and corporate sustainability.

The article identifies the shortcomings and problems that are typical for CSR in Ukraine: general problems (failure to take into account the national development strategy of the state and the need to achieve sustainable development goals, unsystematic nature of implementation of measures, etc.); economic problems (lack of an effective state mechanism to stimulate the development of CSR, etc.); social problems (lack of awareness in society and among entrepreneurs about the principles, directions and consequences of CSR implementation, etc.); methodological problems (lack of methods for assessing the effectiveness of CSR measures); organisational problems (lack of qualified CSR specialists; lack of specialised CSR units; underdeveloped infrastructure for promoting CSR implementation).

The article offers directions of improvement of CSR at the national level. The author points out the need to improve the existing regulatory documents governing CSR in Ukraine on the basis of the best foreign experience. The experience of European countries in implementing economic mechanisms for promoting CSR is described. It is proposed to develop strategic, systemic and managerial approaches to CSR. The importance of creating an infrastructure for the development of CSR at the national and regional levels, improving the training of personnel for the implementation of CSR is emphasised.

Keywords: corporate social responsibility, business, national level, state regulation



Вступ

Постановка проблеми. У науковій літературі існує багато теорій та визначень, які присвячені корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Це пов'язано з існуванням наступних причин:

- багатогранність і складність самого явища КСВ;

- постійний розвиток теорій і поглядів на КСВ у суспільстві;

- наявність різноманітних національних моделей КСВ.

Можливо визначити певний дуалізм цього явища. З одного боку, розвиток КСВ бізнесу в сучасних умовах господарювання позитивно сприймається всіма верствами суспільства. З іншого боку, може виникнути небезпека, що по мірі збільшення ролі та впливу великих компаній у суспільстві, відбувається поступовий перехід деяких найважливіших соціальних функцій держави до цих компаній. Це пов'язано з тим, що через об'єктивні обставини українська держава не може ефективно здійснювати багато соціальних, економічних, екологічних функцій. Зразу можливо визначити, наша позиція в цьому питанні полягає в тому, що здійснення КСВ не може замінювати виконання функцій державою, але здатне зробити певний внесок у досягнення цілей сталого розвитку на всіх рівнях.

Слід зазначити існування неоднозначної думки в суспільстві щодо здійснення діяльності в галузі КСВ компаніями, які виробляють тютюнову та алкогольну продукцію; або є закладами швидкого харчування. Багато громадян вважають, що здійснення КСВ такими компаніями здійснюється лише задля отримання комерційних переваг або поліпшення репутаційного капіталу компанії в суспільстві.

Нині триває активний пошук перспектив подальшого розвитку існуючих механізмів КСВ, що дають змогу мінімізувати суперечності між бізнесом, державою і суспільством; розвивати партнерство між ними у вирішенні актуальних завдань. З цим пов'язана актуальність проведення досліджень щодо перспектив і напрямів подальшого розвитку КСВ в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Перші ідеї відповідальності бізнесу перед суспільством були сформовані в працях Р. Оуена та Д. Леграна, які писали про необхідність державної регламентації відповідальності підприємців. КСВ розглядалася в працях таких західних учених, як А. Файоль, Л. Урвік, Е. Мейо, Ф. Тейлор. Серед українських дослідників слід виділити праці Шмиголь Н.Н., Урусової З.П., Танковського М.В.[1], А.М. Колота, Н.В. Антоненко, А. Жуковської, К. Величко та інших. Представлена стаття, в свою, чергу, продовжує дослідження за даною тематикою Беззубко Л.В., Положенцева Д.В., Акопова С.Е [2].

Метою статті є розробка напрямів подальшого розвитку корпоративної соціальної відповідальності на національному рівні в Україні.



Виклад основного матеріалу

Активне впровадження КСВ бізнес-організаціями в Європі розпочалося з моменту офіційного закріплення його положень на Лісабонському саміті Європи 2000 року та з моменту публікації Європейською комісією «Зеленої книги з КСВ». У документі запропоновано основні інструменти КСВ у відповідності із основними сферами діяльності:

- відповідальні практики щодо персоналу;

- відповідальні практики по відношенню до споживачів, постачальників і конкурентів;

- розвиток місцевих громад (участь підприємств в житті громад, дії підприємств щодо розвитку громад);

- охорона навколишнього середовища;

- ділові практики.

За останні роки можна констатувати зміну підходу до концепції КСВ: якщо раніше КСВ розглядали тільки як додаткову щодо основної діяльності, то тепер вона є невід'ємною складовою корпоративної стратегії, ефективним чинником формування довгострокових конкурентних переваг компанії та корпоративної стійкості. Усе це дає змогу говорити про нову парадигму підходів на сутність КСВ.

Розвиток сучасних концепцій на основі теорії КСВ значно розширив форми, види, зміст і обсяг КСВ [3]. Слід зазначити, що можливо охарактеризувати ряд протиріч, дискусійних питань у розвитку сучасних концепцій і теорій, які пов'язані із подальшим розвитком КСВ:

1. Основне протиріччя в концепціях «стейкхолдерів», «менеджменту зацікавлених сторін», «загальних цінностей» - протиставлення інтересів суспільства, окремих представників стейхолдерів і бізнесу.

2. Концепцію «загальних цінностей» можливо використовувати для вирішення соціальних і економічних проблем, але дана концепція не може бути використана для вирішення екологічних проблем.

3. Важливим теоретичним питанням є наступне: «Чи можливо характеризувати існуючу в Україні систему КСВ як певну національну модель? На наш погляд, національна модель повинна відрізнятися від інших своєю унікальністю, самобутністю. Зараз українську національну модель можливо охарактеризувати як гібридну, якій притаманні риси інших моделей (американської, європейської (континентальної)).

Слід також зазначити, що зараз водночас вітчизняними компаніями здійснюється процес запозичення зарубіжного досвіду КСВ, що також приносить у вітчизняну практику елементи з різних національних моделей.

Можна визначити наступні недоліки та проблеми, які характерні для КСВ в Україні:

1. Загальні проблеми:

1.1. При виборі напрямів КСВ не завжди враховуються національна стратегія розвитку держави та необхідність досягнення цілей сталого розвитку.

1.2. Несистемний характер здійснення заходів КСВ на деяких підприємствах. Проекти та програми КСВ, ініційовані підприємцями, активізувалися переважно під час виборчих кампаній.

1.3. Відсутність постійного діалогу і зворотного зв'язку підприємців з владою і громадою.

2. Економічні проблеми:

2.1. Відсутній ефективний державний механізм стимулювання розвитку КСВ.

2.2. Вітчизняний бізнес зазнав значних фінансових втрат в умовах великомасштабної російської агресії. Багато підприємців просто не можуть зараз дозволити собі здійснювати суттєві витрати в рамках сфери КСВ.

3. Організаційні проблеми КСВ:

3.1. Відсутність стратегії КСВ, програм КСВ.

3.2. Нестача кваліфікованих фахівців у сфері КСВ; відсутність спеціалізованих підрозділів з КСВ.

3.3. Нерозвинута інфраструктура сприяння впровадженню КСВ.

4. Методичні проблеми:

4.1. Відсутність методик оцінювання ефективності заходів з КСВ;

5. Соціальні проблеми:

5.1. Низький рівень підприємницької культури; недооцінка ролі моральної і етичної складової у веденні бізнесу.

5.2. Низька інформованість у суспільстві і серед підприємців щодо принципів, напрямів і наслідків впровадження КСВ.; вВі0дсутність достатньої прозорості і інформованості щодо діяльності підприємств у сфері КСВ.

5.3. Нерозуміння окремими представниками бізнесу сутності КСВ, технологій, її здійснення через нестачу знань.

Необхідність розв'язування цих проблем необхідно враховувати при розробці напрямів щодо вдосконалення КСВ в Україні.

У загальному випадку дію влади на національному та регіональному рівнях можна охарактеризувати так: зараз дії органів влади спрямовані на залучення бізнесу до розв'язання соціальних проблем загалом, а не на розвиток КСВ.

Можливо за зразок обрати певну модель державного регулювання, яка існує в європейських країнах. Так, Європейська Бізнес Асоціація [4] наводить такі моделі державного регулювання:

1) Модель скандинавська, «партнерська модель держави і приватного бізнесу» (застосовується у Данії, Фінляндії, Нідерландах, Швеції). Для даної моделі характерні стратегія партнерства у всіх сферах, включаючи зайнятість; максимальний рівень соціальної відповідальності; партнерство бізнесу і уряду; адресний характер програм. У моделі важлива функція держави в імплементації принципів КСВ в діяльність бізнесу. До основних пріоритетів у моделі КСВ слід віднести наступні: права людини, етичні інвестиції та допомога в розвитку.

2) Модель «Бізнес в суспільстві» (застосовується в Ірландії, Великобританії), для якої характерна політика «м'якого» втручання для заохочення компаній до вирішення державних проблем. При цьому регулювання КСВ відбувається на рівні самого підприємства, роль держави зводиться до видання рекомендацій і побажань. Переважно КСВ спрямована на вирішення проблем і розвиток. місцевих громад.

4) Модель «Сталий розвиток та громадянство» (застосовується у Німеччині, Австрії, Бельгії, Франції, Люксембурзі). Для цієї моделі характерна максимальна соціальна взаємодія, врахування інтересів корпорацій і стейкхолдерів, укладання соціальної угоди. Для цієї групи країн характерна наявність національної стратегії КСВ, розробка загального плану дій.

5) Середземноморська модель (Іспанія, Греція, Португалія, Італія). Для неї характерні наступні особливості: застосування фіскальних та фінансових механізмів, які стимулюють здійснення КСВ; врахування інтересів різних груп стейкхолдерів.

6) Модель для пострадянських і постсоціалістичних країн (Словакія, Чехія, Польща). Вона здійснювалося на початку діяльності в сфері КСВ. Вона поєднувала риси пострадянської моделі і європейської моделі. Модель країн Балтії поєднувала риси скандинавської та європейської моделей.

Слід зазначити, що вдосконалення національної системи КСВ повинно відбуватися на декількох рівнях: національному та регіональному, місцевому (рівень підприємства) рівнях. У даній статі розглядаються напрями вдосконалення КСВ на національному рівні.

На національному рівні важливе значення має здійснення наступних заходів:

1. Напрями вдосконалення нормативно-правового механізму КСВ

1.1. Необхідно здійснити вдосконалення існуючих нормативно-правових документів, які регламентують нормативно-правові, організаційні, економічні і соціальні засади здійснення КСВ в Україні. При цьому слід враховувати досвід багатьох європейських країнах (Данія, Франція, Фінляндія, Швеція та інші), в яких прийняті відповідні нормативно-правові акти щодо розвитку КСВ, внесені зміни в системі фінансового і трудового законодавства. Так, у 2017 р. во Франції прийнято Закон про корпоративну соціальну відповідальність бізнесу [5]. У відповідності із цим законом 100 провідних французьких підприємств повинні визначати потенційні ризики для своїх робітників і навколишнього середовища. Підприємства повинні вживати заходи щодо збереження навколишнього середовища та захисту прав і свобод людини. До основних положень даного Закону слід віднести наступні:

- обов'язок підприємств щорічно створювати спеціальні плани щодо заходів по КСВ;

- здійснення контролю за заходами по КСВ; контроль за фінансовими відносинами підрядників і постачальників.

- встановлення штрафів стосовно невиконання планів КСВ, за надання шкоди довкіллю або порушення прав робітників (до 30 млн євро).

За останні роки Єврокомісією та Європейською Радою було підготовлено багато директив, регламентів і резолюцій, що конкретизують і регулюють сферу відповідальності бізнесу перед суспільством. У зв'язку з цим важливим завданням є їх вивчення, врахування рекомендацій, можлива адаптація до умов національної держави та прийняття національних документів.

1.2. Розроблення та впровадження національної і регіональних стратегій розвитку КСВ.

2. Впровадження економічних механізмів сприяння розвитку КСВ.

У більшості європейських країн не оподатковуються прибуток, який спрямовується на соціальні витрати. Європейський досвід у впровадження економічних механізмів сприяння КСВ представлено у табл.1.



Таблиця 1

Досвід європейських країн у впровадження економічних механізмів сприяння КСВ [7]

Економічні механізми сприяння розвитку КСВ	Країни впровадження
Звільнення від податків інвестиції на суспільно значимі цілі.	В еликобританія
Звільнення від прибуткового податку коштів, що перераховуються працівниками на благодійні цілі.
Пільги на інвестиції в некомерційні ініціативи на вирішення соціальних проблем.	Іспанія
Програма по раціоналізації і зменшенню соціальних витрат, що передбачає податкові звільнення для інвесторів в соціально значущі проєкти.	Польща
Регулювання благодійних пожертв; дозволено компаніям розглядати кошти, які передаються благодійним організаціям, як витрати.	Ірландія
Податкове звільнення приватних і корпоративних пожертвувань недержавним організаціям.	Угорщина

корпоративний соціальний відповідальність бізнес

В якості можливого досвіду можливо навести приклад Великобританії, де впровадженні фінансові стимулу для здійснення КСВ. Пільга «Community Investment Tax Relief (CITR) стимулює здійснення приватних інвестицій через фінансові інститути розвитку (Сommunity Development Finance Institutions, CDFIs) як неприбуткові, так і прибуткові установи, що перебувають в «неблагополучних» регіонах і знаходяться у важкій фінансовій ситуації» Розміри пільги (до 25%) залежать від обсягу інвестованих коштів і «скорочують податок на доход інвесторів і корпоративні податкові зобов'язання» [6].

На національному рівні необхідно розробити державну програму, спрямовану на фінансову підтримку КСВ, яка спрямована на вирішення актуальних проблем на національному, регіональному і місцевому рівнях.

3. Вдосконалення організаційного механізму здійснення КСВ

3.1. Створення систем державного і громадського регулювання КСВ.

У залежності від використання методів і інструментів державного

регулювання КСВ можливо виділити наступні моделі:

3.1.1. Активного втручання держави в КСВ. Дана модель характерна для західноєвропейських країн. Для моделі властиво врахування інтересів всіх сторін, розвиток партнерства (європейська модель).

3.1.2. Обмеженого втручання держави, яка характеризується незначним впливом уряду на КСВ, значною роллю підприємств у вирішенні соціальних проблем (азіатська модель);

3.1.3. Реактивного втручання держави, що характеризується мінімальною участю уряду у розв'язанні соціальних проблем суспільства (американська модель)[8].

Слід зазначити, що найактивніше державне регулювання КСВ проявляється у Великій Британії, де існує посада міністра з КСВ, і Франції, де існує окремий напрям роботи національних і місцевих органів влади в рамках Національної стратегії сталого розвитку.

3.2. Щорічне визначення пріоритетів у співробітництві «влада -бізнес» на основі системи «соціального партнерства» (встановлення пріоритетних сфер і напрямів, в які можливо спрямувати здійснення КСВ).

3.3. Створення системи підготовки фахівців, які будуть здійснювати розробку і впровадження діяльності в сфері КСВ на підприємстві. Такі заходи будуть свідчати про зміну від дилетантського до професійного підходу до управління КСВ. Це викликає необхідність здійснення підготовки спеціалістів у новій професійній галузі - управлінні КСВ.

3.4. Розвивати стратегічний, системний та управлінський підходи до КСВ.

Для забезпечення системного підходу до КСВ необхідне дотримання наступних умов:

1) залучення громадянського сектору до сфери КСВ;

2) відкрита взаємодія трьох сторін: держави, бізнесу та громадянського сектору;

3) наявність структури, чиєю головною місією буде розроблення стратегії та заходів щодо популяризації та впровадження КСВ. Проблема полягає в тому, що немає єдиної структури або організації, яка цілеспрямовано займалася питаннями КСВ за всіма напрямами, розробляла би комплексну політику у даній сфері.

Стратегічний підхід проявляється в наступних положеннях та формах:

- обґрунтування положення про те, що реалізація стратегічного підходу до КСВ є необхідною умовою її впровадження;

- розробка стратегії КСВ підприємства;

- інтеграції стратегії КСВ у корпоративну стратегію; процесів КСВ - в основні бізнес-процеси підприємства, а управління КСВ - у систему корпоративного управління.

Відповідно до Зеленої книги ЄС при КСВ «компанії інтегрують соціальні та екологічні питання у свою комерційну діяльність та взаємодію із зацікавленими сторонами на добровільній основі»[9]. Американські дослідники М. Портер і М. Креймер запропонували дві моделі інтеграції КСВ у стратегію компанії: КСВ, що "реагує" (responsive CSR), і стратегічну КСВ (strategic CSR). Ці моделі КСВ відображають різні підходи до розуміння соціальної відповідальності компанії, різний ступінь її залученості в задоволення запитів зацікавлених сторін, різні моделі КСД [10].

У рамках управлінського підходу виокремлюють послідовність взаємопов'язаних етапів:

1) формування КСВ, це передбачає здійснення наступних заходів:

- планування;

- формалізація - чітке визначення та документальне оформлення принципів і напрямів КСВ;

- організація - створення кадрового, фінансового і управлінського забезпечення діяльності; вибір відповідних методів та інструментів) КСД.

2) реалізація заходів, оцінка ефективності та інформування громадськості, стейкхолдерів.

3.5. Формування на національному рівні підрозділів, відповідальних за регулювання КСВ.

3.6. Створення інфраструктури щодо розвитку КСВ на національному та регіональному рівнях.

Слід зазначити, що в Україні активно працює Центр «Розвиток КСВ» (CSR Ukraine) [11], який сприяє розвитку корпоративної соціальної відповідальності в Україні. До основних напрямів його діяльності слід віднести наступні:

- популярізації ідей КСВ, проведення конкурсу кейсів з ксв;

- навчання теорії і практики КСВ через впровадження безплатного онлайн- курсу з КСВ;

- жіночі і молодіжне підприємництво;

- збільшення дівчат у галузях STEM - наукою, технологіями, інженерією, математикою.

CSR Ukraine - експертна організація в Україні, що об'єднує понад 40 великих компаній, спільно з якими понад 15 років просуває принципи сталого ведення бізнесу та соціальної відповідальності. Є національним партнером CSR Europe і Всесвітньої бізнес-ради зі сталого розвитку.

3.7. Створення системи підготовки кадрів, які професійно займалися впровадженням і розвитком КСВ в Україні.

4. Вдосконалення соціальних механізмів розвитку КСВ

4.1. Громадське регулювання на національному і регіональному рівнях буде забезпечувати створення громадських рад, робочих груп за окремими пріоритетними напрямами забезпечення КСВ тощо.

4.2.Інформування як представників бізнесу, так і органів влади, громадськості про основні принципи та напрями реалізації КСВ.

4.3. Розвиток механізмів взаємовідносин між представниками бізнесу, державної влади і громадськості.

4.4. Підвищення відкритості, прозорості КСВ в суспільстві.



Висновки

КСВ має бути взаємовигідним напрямом діяльності, забезпечувати довгострокові вигоди як для зацікавлених сторін, так і для компаній. Підвищення КВС в Україні є комплексним завданням, спрямованим на підвищення добробуту всіх учасників ринкових відносин.

У статті розглянуто існуючі проблеми корпоративної соціальної відповідальності, які заважають цьому виду діяльності стати поширеним явищем в Україні. Необхідність вирішення багатьох проблем, загальна координація діяльності, розробка перспектив подальшого розвитку КВС необхідно здійснювати на національному рівні.

У статті запропоновані конкретні заході, щодо вдосконалення нормативно-правового, економічного та організаційного, соціального механізмів впровадження корпоративної соціальної відповідальності на національному рівні. Реалізація запропонованих рекомендацій буде сприяти подальшому розвитку КСВ в Україні.



Література

1. Шмиголь Н.Н., Урусова З.П., Танковський М.В. Вдосконалення корпоративної соціальної відповідальності українських компаній. Інфраструктура ринку. 2019. Вип. 30. С. 365-369.

2. Беззубко Л.В., Положенцев Д.В., Акопов С.Е. Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу: сучасні форми і особливості. Наукові інновації і передові технології. 2024. № 3(31).

3. Камишникова Е.В. Розвиток концепції корпоративної соціальної відповідальності: еволюція та сучасні тенденції. Ефективна економіка. 2020. № 3: URL:http://www.economy.nayka.com.ua/pdf73_2020/61.pdf.

4. The European Business Network for Corporate Social Responsibility. URL: http:// www.csreurope.org.

5. Франція законодавчо закріпила корпоративну соціальну ответственность. 2017. URL: https:/plus-one/4077436.

6. Петрашко Л.П. Корпоративна відповідальність: крос-культурні моделі та бізнес- практики: монографія. К.: КНЕУ, 2013. 372 с.

8. Жуковська А., Величко К. Сучасні моделі соціальної відповідальності бізнесу: класифікація та порівняльна характеристик. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2019. №4 (205). С. 9-19.

9. Шандова Н. В., Жосан Г.В. Соціальна відповідальність: навч. посіб.. Херсон. нац. техн. ун-т. Херсон: Вишемирський В.С., 2015. 306 c.

10. Зелена книга Європейського Союзу. URL: http://www.rsppenergy.ru/main/static.asp? art_id=1552.

11. Potter М., Kramer М. Strategy and Society: The Link between Competitive Advantage and Corporate Social Responsibility. Harvard Business Review. 2006. Vol. 84. № 12. P. 91.

12. Центр «Розвиток КСВ». 2023. URL: https://thepage.ua/ua/rating/stalist-ukrayinskogo- biznesu-pid-chas-vijni-sho-pokazav-indeks-ksv-2023.

References

1. Shmyhol, N.N., Urusova, Z.P., Tankovskyi, M.V. (2019). Vdoskonalennia korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti ukrainskykh kompanii.[ Improving the corporate social responsibility of Ukrainian companies.]. Infrastruktura rynku. Vyp. 30. S. 365-369. [in Ukrainian].

2. Bezzubko, L.V., Polozhentsev, D.V., Akopov, S.E. (2024). Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist biznesu: suchasni formy i osoblyvosti. [Corporate Social Responsibility of Business: Modern Forms and Features]. Naukovi innovatsii iperedovi tekhnolohii. № 3(31). [in Ukrainian].

3. Kamyshnykova, E.V. (2020). Rozvytok kontseptsii korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti: evoliutsiia ta suchasni tendentsii. [Development of the Concept of Corporate Social Responsibility: Evolution and Current Trends]. Efektyvna ekonomika. № 3: URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/3_2020/61.pdf.. [in Ukrainian].

4. The European Business Network for Corporate Social Responsibility. URL: http://www.csreurope.org.

5. Frantsiia zakonodavcho zakripyla korporatyvnu sotsialnu otvetstvennost (2017). [France has legislated corporate social responsibility]. URL:: https:/plus-one/4077436. [in Ukrainian].

6. Petrashko, L.P. (2013). Korporatyvna vidpovidalnist: kros-kulturni modeli ta biznes- praktyky: monohrafiia.[Corporate Responsibility: Cross-Cultural Models and Business Practices]. K.: KNEU, 2013. 372 s.. [in Ukrainian].

7. Zhukovska, A., Velychko, K. (2019). Suchasni modeli sotsialnoi vidpovidalnosti biznesu: klasyfikatsiia ta porivnialna kharakterystyk. [Modern Models of Social Responsibility of Business: Classification and Comparative Characteristics]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika. №4 (205). S. 9-19. [in Ukrainian].

8. Shandova, N. V., Zhosan, H.V. (2015). Sotsialna vidpovidalnist: navch. posib. [Social Responsibility]. Kherson. nats. tekhn. un-t. Kherson: Vyshemyrskyi V.S., 2015. 306 c.

9. Zelena knyha Yevropeiskoho Soiuzu. [Green Book of the European Union]. URL: http://www.rsppenergy.ru/main/static.asp?art_id=1552. [in Ukrainian].

10. Potter, М., Kramer, М. (2006). Strategy and Society: The Link between Competitive Advantage and Corporate Social Responsibility. Harvard Business Review. Vol. 84. № 12. P. 91.

11. Tsentr «Rozvytok KSV» (2023).[Center for CSR Development]. URL: https://thepage.ua/ ua/rating/stalist-ukrayinskogo-biznesu-pid-chas-vijni-sho-pokazav-indeks-ksv-2023.

Размещено на Allbest.ru

...