Інтеграція гібридної методології управління проектами при реінжинірингу технології виробництва асфальтобетонних сумішей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний автомобільно-дорожний університет

Інтеграція гібридної методології управління проектами при реінжинірингу технології виробництва асфальтобетонних сумішей

Петренко Ю.А., Татаринський В.Б., Гурко О.Г.,

Бугаєвський М.С., Кононихін О.С.



Вступ

Одним з основних завдань дорожнього будівництва є підвищення якості автомобільних доріг з асфальтобетонним покриттям при одночасному зниженні матеріаломісткості й енергоємності виробництва асфальтобетонних сумішей. Всесвітня сучасна практика свідчить, що в цій галузі широко застосовуються теплі асфальтобетонні суміші (ТАС), які використовуються під час зведення дорожніх покриттів різного призначення і дозволяють забезпечити їх тривалий термін служби, збільшити тривалість будівельного сезону, понизити енергетичні витрати на виробництво, а також знизити негативну дію на довкілля. У США і країнах Європи обсяг застосування ТАС швидко збільшується і складає вже десятки мільйонів тонн. Кількість асфальтобетонних заводів, обладнаних асфальтозмішувальними установками, призначеними для їх виробництва, становить вже близько 20 % від загального числа АБЗ [1-3]. На цей час у США за річного обсягу випуску усіх асфальтобетонних сумішей 350-400 млн. т, більше 100 млн. т - це теплі асфальтобетонні суміші. Більше 80 млн. т з них припадає на ТАС, зроблені за технологією механічного спінювання. На відміну від інших технологій, ТАС із використанням технології механічного спінювання не підвищує вартості тонни суміші унаслідок відсутності витрат на добавки. Існують тільки первинні витрати на придбання устаткування [3]. В Україні, починаючи з 2007 року, проводилися окремі ініціативні дослідження й одиничні практичні застосування ТАС, які показали свою ефективність, але відсутність нормативних документів, відпрацьованих на практиці технологій та устаткування, зокрема Кременчуцького заводу дорожніх машин, призупинили на тривалий час розвиток у нашій країні світової тенденції виробництва ТАС [4].

Одним із напрямів вирішення цієї проблеми є створення методології управління проєктом розвитку автоматизованих технологічних процесів виробництва теплих асфальтобетонних сумішей, у розробці ефективних комбінованих автоматизованих технологічних процесів, побудованих на вітчизняному устаткуванні, які дозволили б робити ТАС із мінімальними приведеними витратами [5].

Вищевикладене дозволяє говорити про актуальність проблеми розробки наукової концепції розвитку технологій та устаткування для виробництва ТАС з вивченням механічних і фізико-хімічних властивостей асфальтобетонних сумішей із застосуванням інформаційних технологій та автоматизації процесів управління.

На основі публікацій [1-5] проведено аналіз світового досвіду застосування ТАС у галузі дорожнього будівництва та визначено актуальність теми дослідження для вітчизняних підприємств.

У працях [6-8] наведено фундаментальні теоретичні положення щодо технологій теплих асфальтобетонних сумішей. Однак ці технології потребують модернізації з урахуванням сучасних технологічних, апаратних, програмних та мікропроцесорних засобів.

Для досягнення поставленої мети пропонується застосувати методологію управління програмами та проєктами, що ґрунтується на міжнародних стандартах [9-14]. З метою формалізації загальної та часткових задач запропонованої методології, з урахуванням різного ступеня визначеності вхідної інформації, будуть застосовані математичні моделі та методи, що розглянуті в роботах [15-17].



Виклад основного матеріалу

Існує шість основних технологій виробництва ТАС [4, 5]:

- технології використання поверхневоактивних речовин (хімічних добавок);

- технології використання спеціального воску (органічних добавок);

- технології використання твердих спінювальних добавок у процесі виготовлення суміші (гідрофільні матеріали);

- двостадійна технологія WAM-foam;

- технології механічного спінювання бітуму;

- комбіновані технології.

Кожна з вищезгаданих технологій має свої переваги. Визначальним чинником при виборі однієї з них, як було сказано вище, мають бути мінімальні приведені витрати під час виробництва однієї тони ТАС. Цього можна досягти за рахунок мінімізації витрат на придбання додаткового опціонального устаткування, що дозволяє використати існуюче апаратне оснащення приводів діючих асфальтозмішувальних установок і мінімізації їх середньорічних експлуатаційних витрат. Аналіз існуючого устаткування для введення адгезійних добавок у бітум показує, що мінімальних витрат на його придбання можна добитися в разі використання рідких модифікаторів бітуму. При їх виборі визначальними чинниками, окрім ціни, виступають: якість, можливість точного дозування, рівномірність розподілу добавки за об'ємом бітуму, термічна стійкість, умови і термін зберігання, досвід використання, можливість безперебійної доставки.

Більшості з розглянутих чинників відповідає вітчизняний багатофункціональний модифікатор бітуму К1, який є поверхнево активною речовиною катіонної дії, до 100 % збільшує адгезію бітуму з кислими, ультракислими й основними кам'яними матеріалами, знижує тертя між їх частками, виключає поляризацію молекулярних зв'язків основних вуглеводнів бітуму в асфальтобетонних сумішах [19]. За робочої температури бітуму до 160 °С модифікатор К1 не випаровується і не втрачає своєї активності упродовж одного місяця і більше, на відміну від зарубіжних і вітчизняних аналогів. Він легко розчиняється у бітумі за температури 100-160 °С. Його середня витрата складає 1 % від маси бітуму. У процесі відпрацювання технологій виробництва ТАС із використанням модифікатора К1 був зроблений порівняльний аналіз двох температурних режимів початку ущільнення асфальтобетонної суміші: 135-145 °С і 90-100 °С за температури повітря 3-5 °С. В усіх випадках асфальтобетонна суміш мала добру рухливість у процесі укладання й ущільнення. Багаторічний досвід роботи з модифікатором бітуму К1 показує, що досягається значне поліпшення таких основних характеристик асфальтобетону як щільність, водонасичення, коефіцієнт водонасичення (більше 1), при цьому інші фізико-механічні властивості не погіршуються, а за деякими показниками - перевершують вимоги нормативних документів. Точність дозування є важливим чинником при виборі устаткування для подання рідких модифікаторів бітуму [18, 19]. Недодавання модифікаторів ставить під сумнів якість отримуваного терпкого, а передозування веде до небажаного збільшення собівартості продукції. Нерівномірність розподілу модифікуючих добавок у загальному об'ємі бітуму дозволяє говорити про доцільність їх застосування взагалі.

Технологія виробництва ТАС із використанням механічного спінювання бітуму побудована на дозованому введенні води (до 2 % від об'єму бітуму) через спінювальний колектор у потік гарячого бітуму з температурою 160 °С. В результаті формуються мікроскопічні бульбашки пари, що знижують в'язкість бітуму. Це відбувається, поки суміш не ущільниться і температура не впаде до 100 °С. У цьому випадку використовуються одні й ті ж початкові матеріали, вживані для виробництва гарячих асфальтобетонних сумішей. Після ущільнення в асфальтобетоні залишається невелика кількість води (максимум, 0,0012 %), яка не позначається на якості покриття.

Враховуючи низьку якість бітуму, що поставляється в Україні для виробництва асфальтобетонних сумішей, застосування технології виробництва ТАС, з використанням тільки механічного спінювання бітуму, не дасть позитивного результату. Необхідно об'єднати дві технології - технологію подання рідких хімічних добавок із подальшим спінюванням модифікованого бітуму. Проведений аналіз технології виробництва ТАС окреслив низку задач, які необхідно вирішити, а саме:

- на цей час ця комбінована технологія глибоко не вивчена.

Потрібна її перевірка у виробничих умовах. Для цього має бути розроблений тимчасовий технологічний регламент, апаратне оснащення з подальшою автоматизацією технологічного процесу. Комбіновані технології виробництва ТАС вимагають розвитку з використанням вітчизняного апаратного оснащення й автоматизації технологічного процесу;

- устаткування для комбінованих технологій виробництва ТАС повинно передбачати можливість його розміщення на асфальтозмішувальних установках різних виробників;

- для підготовки фахівців, що працюють на новому устаткуванні, необхідно розробити і виготовити симулятор технологічного процесу та оснастити ним навчальний центр.

Для комплексного та ефективного вирішення розглянутих задач пропонується використати всесвітній досвід у галузі управління програмами та проєктами, який ґрунтується на міжнародних стандартах [9-14].

У зв'язку з тим, що сьогодні інновації вводяться практично у всіх областях людської діяльності, з'явився новий, сучасний зміст поняття «проєкт», що розглядається як повний, завершений цикл продуктивної (інноваційної) діяльності - як діяльності окремої людини, так і групи, або організації, або регіону, країни в цілому, або групи країн (міжнародні проєкти).

У сучасній економіці більшість проблем вирішуються шляхом реалізації проєктів, виконання яких починається з постановки цілей, після чого їх намагаються досягти з урахуванням часових, ресурсних і фінансових обмежень. Так і функціонування сучасного дорожньо-будівельного підприємства тісно пов'язано з проєктною діяльністю, оскільки будь-який аспект його роботи представляє собою або самостійний проєкт, або елемент більш складного проєкту. Планування у поєднанні з регулюванням й контролем утворюють процес управління проєктами, або проєктний менеджмент. Світовий досвід показує, що проєктний менеджмент став стандартом поведінки у практичній діяльності.

До проєктного менеджменту висуваються такі вимоги: знання предмету, економічність дії та особисті якості. Знання предмету об'єкта включає спеціальні знання та системність застосування знань. Економічність дії означає, що всі методи керування та контролю, які використовуються в проєкті, є ефективними. До особистих якостей відносять комунікабельність та вміння працювати в колективі. Управління проектами (проектний менеджмент) поділяється на чотири ключові аспекти: формування задач проєкту, планування, управління та контроль [20].

Виконуючи ключові завдання, управління проєктами модернізації систем автоматизованого управління проходить декілька етапів:

- аналіз ринку, ризиків, потреб, проблем та ймовірності успіху проєкту;

- планування загальних принципів здійснення проєкту, визначення вихідних даних для планування проєктної діяльності;

- планування функцій у проєкті;

- планування і визначення економічності й ефективності проєкту;

- здійснення проєкту;

- передача результатів замовнику або клієнту, звіт про проєкт;

- підтримка при впровадженні результатів.

Питанням впровадження системи управління проєктами присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема С.Д. Бушуєва [21], І.І. Оберемка [22] та інших. Управління проєктами в сучасному світі розглядається як оптимальний засіб організації діяльності багатьох проєктноорієнтованих організацій.

Сучасним підходом є використання інформаційних технологій для розробки моделі діяльності асфальтобетонних заводів (АБЗ), з якої може бути отриманий необхідний набір організаційних управлінських регламентів. У ході створення електронної моделі підприємства застосовують спеціалізовані програмні продукти, які дозволяють:

- автоматизувати процес розробки регламентуючих документів;

- уточнювати вимоги до регламентуючих документів;

- коригувати документи відповідно до змінених вимог; створювати інформаційні системи (для доведення регламентів до виконавців) із заданими параметрами.

Результатом впровадження інформаційної системи є розробка програмного продукту, який повинен відповідати наступним вимогам:

- вирішувати завдання зі створення моделей і регламентів для діяльності організації, впровадження та вдосконалення системи менеджменту;

- підтримувати регламентну документацію в актуальному стані;

- забезпечувати можливість колективної роботи з електронною моделлю компанії;

- бути доступним в освоєнні та зручним у використанні.

Використання інформаційних технологій в управлінні проєктами модернізації технологічного процесу та системи автоматизованого управління підприємством потребує системного підходу, що включає планування комплексу робіт і контроль за виконанням. Необхідно починати роботу зі складання плану впровадження (перелік завдань згідно з отриманою інформацією та можливість її збереження). Успішність впровадження системи також залежить від окремих підрозділів та підприємства в цілому. Особливого значення набуває планування та контроль за людськими та технічними сферами впровадження інформаційних технологій [20].

Але при впровадженні інформаційної системи допускаються помилки: невизначеність цілей, невірні очікування результатів, неправильне планування робіт, реструктуризація підприємства. Такі чинники, як обмеження в часі, недостатня підтримка алгоритму дій керівництва та інші можуть завадити та ускладнити досягнення основних цілей проєкту в повному обсязі. Тому необхідно чітко фіксувати очікувані результати впровадження системи. [20].

Через те, що можливим є виникнення труднощів при застосуванні системи управління проєктом модернізації систем автоматизованого управління, можуть зростати й додаткові та непередбачувані витрати. Також важливу роль відіграє людський фактор. Варто застосовувати методики аналізу всіх елементів витрат на впровадження інформаційних технологій, бо на підвищення чистого прибутку впливає управління цими витратами. Методика TCO (total cost of ownership) - управління загальною вартістю володіння інформаційною системою - дуже популярна у консалтингових фірм на Заході. Дана методика ґрунтується на виокремленні та розрахунку всіх прямих і непрямих витрат і ризиків, які тісно пов'язані з купівлею та вводом в експлуатацію системи для виявлення ризиків і витрат та подальшої їхньої мінімізації [20-22].

Отже, АБЗ, які впроваджують інформаційні системи управління проєктами модернізації технологічного процесу та системи автоматизованого управління підприємством, мають усвідомлювати, що експлуатація даних систем потребує деяких змін у процесі управління проєктами. Їхня реалізація включає багато функцій, що мають вплив на роботу всіх підрозділів підприємства. Саме тому підприємство має здійснити структурно-послідовні дії щодо інтеграції нової інформаційної системи управління проєктами у вже існуючу систему. Сам процес повинен ґрунтуватися на системному підході, що складається з планування комплексу робіт і контролю за виконанням. Після проведення теоретичних досліджень моделей впровадження інформаційних технологій підприємство використовує їх для подальшого ефективного управління проєктами та контролю виконання шляхом автоматизації, що робить керування проєктами підприємства значно швидшим та ефективнішим [23, 24].

Система управління АБЗ має різні функції і варіанти побудови відповідно до різних вимог користувача і масштабу діяльності заводу. Однією з функціональних частин систем управління АБЗ є система диспетчерського управління та контролю, яка дозволяє здійснювати управління з декількох місць на підприємстві, а термінали можна навіть використати для завантаження рецептури асфальтобетонних сумішей та отримання виробничої статистики і даних, не впливаючи на поточні операції. Такий децентралізований контроль знижує потребу в робочій силі. Нові системи управління оптимізують планування ресурсів, відстежуючи споживання матеріалів, забезпечуючи правильний вибір і кількість заповнювачів, добавок та інших основних матеріалів, необхідних для своєчасного виробництва асфальтобетону, при цьому уникаючи надмірних запасів і дорогих відходів. Це гарантує бережливе й ефективне виробництво. У базі даних системи управління зберігаються тисячі рецептур сумішей і дані про виробництво за роки, забезпечуючи, таким чином, гарантію якості, необхідну як для задоволення вимог клієнтів, так і відповідно до вимог законодавства.

Одним із напрямів вирішення цієї проблеми є розробка та реалізація проєкту впровадження диспетчерського управління на вітчизняних АБЗ.

Такий проєкт повинен включати, крім традиційних, наступні етапи [23]:

- проведення вивчення складу технологічного устаткування, електротехніки і засобів автоматизації АБЗ. У результаті розробляється схема всієї системи управління;

- адаптація до особливостей кожного виробника існуючого технологічного устаткування, яке автоматизує виробничі процеси;

- розроблення спеціалізованого програмного забезпечення для АБЗ, яке, серед іншого, дозволяє контролювати та візуалізувати усі виробничі процеси. Однією з основних переваг програмного забезпечення є простота моніторингу усього процесу через графічний інтерфейс, який також забезпечує просте й інтуїтивно зрозуміле управління для робітників.

Для комплексного та ефективного вирішення розглянутих задач пропонується застосовувати методологію управління програмами та проєктами, що ґрунтується на підставі міжнародних стандартів [9, 14].

З метою формалізації загальної та часткових задач запропонованої методології з урахуванням різного ступеня визначеності вхідної інформації будуть застосовані математичні моделі та методи, що розглянуті в роботах [15, 17].

Методологія управління проєктом модернізації технологічного процесу та системи автоматизованого управління підприємством розпочинається з аналізу проблеми та формулювання загальної мети проєкту та її декомпозиції на часткові задачі, визначаються завдання дослідження і розглядаються методи їх вирішення (рис. 1). Модуль методологічного забезпечення має на меті вибір і обґрунтування принципів, математичних методів для розробки моделей поставлених задач, а також вибір методів їх вирішення. Залежно від міри невизначеності початкової інформації, найбільш поширеними методами прийняття рішення є: методи аналізу ієрархій і багатокритеріальної оцінки, оптимізація, методи нечіткої логіки [16, 17, 25]. Моделі часткових задач відносяться до класу задач лінійного програмування з дискретними змінними, і залежно від розмірності вирішуються за допомогою методів повного перебору, гілок і меж або випадкового пошуку.

На вирішення поставлених завдань накладаються обмеження, визначені міжнародними, державними, регіональними, галузевими законодавчими актами, нормами, правилами. Для обліку цих обмежень призначений модуль нормативно- довідкового і методичного забезпечення.

Модуль програмного і технічного забезпечення містить дані про можливості, характеристики та вартість програмного забезпечення, комп'ютерної техніки і технологічного устаткування, яке представлене сьогодні на ринку, надає можливість організувати інформаційну взаємодію на основі комп'ютерних мереж. Це дозволить укомплектувати автоматизовані робочі місця менеджерів для ефективного виконання всіх процесів управління проєкту і створити середовище функціонування для фахівців.

Модуль організаційного і кадрового забезпечення дозволяє визначити організаційну структуру проєкту, рівні функціональних повноважень, критерії до кваліфікації фахівців.

На підставі запропонованих модулів розробляються відповідні моделі вибору (рис. 1), що дозволяє управляти проєктом модернізації технологічного процесу та системи автоматизованого управління підприємством на АБЗ. Формується множина варіантів проєктів, з якої вибирається найкращий варіант.

Проводиться формалізація усіх етапів проєкту, основних елементів організаційного, програмно-технічного, кадрового й інформаційного забезпечення. Результати кожного з етапів є вхідними даними для подальших етапів. На кожному з етапів є можливість переходу не лише на наступний етап, але і на будь-який із попередніх для корекції раніше прийнятих рішень.

Процес завершується оцінкою результатів. Контури зворотного зв'язку дозволяють адаптувати розроблені моделі упродовж усього життєвого циклу проєкту до особливостей відповідних змін замовника.

На практиці організації часто стикаються з проблемою підбору оптимальних методологій, необхідних для ефективного управління проєктами.

Як правило, методологам організації складно обрати найбільш придатну до цілей проєктів методологію з представлених на ринку в конкретних унікальних умовах реалізації.



Рис. 1. Методологія управління проектом модернізації технологічного процесу та системи автоматизованого управління підприємством на АБЗ

управління проект реінжиніринг асфальтобетонний

При застосуванні системного підходу до проблеми вибору методології стає очевидним те, що вже готовий продукт не може бути повністю відповідним через те, що він розроблявся для певних умов застосування, які можуть значно відрізнятися від умов на даному підприємстві.

Подібна проблема ставить перед методологами організації задачу адаптації існуючої методології, або розробки своєї, відповідно до робочих умов конкретного підприємства. Оптимальна методологія управління проєктами буде направляти керівника проєкту через контрольований та видимий набір заходів до досягнення результатів проєкту [26].

Однак розробка нової якісної методології є досить витратним заходом та вимагає висококваліфікованих методологічних ресурсів, різнобічного професійного досвіду, часу тощо. У багатьох випадках при вирішенні даної проблеми менеджери-методологи йдуть шляхом адаптації наявних методологій. Зазвичай адаптація методологій може відбуватися за допомогою конвергенції та/або гібридизації.

При використанні терміну «конвергенція методологій управління проєктами (УП)» мається на увазі злиття методологій при необхідності дотримання умов несуперечності елементів об'єднаних методологій. Конвергенція методологій передбачає еволюційне зближення або трансформацію деяких елементів різних методологій у нові або модифіковані. Основна мета застосування механізмів конвергенції - синергія елементів методологій при розробці підходу управління для реалізації проєктів [26].

Якщо системно підходити до застосування різних методологій, пристосованих для конкретних проєктів організації, то еволюційно, всередині життєвого циклу організації, під дією як внутрішніх, так і зовнішніх умов реалізації проєктів, у застосованих методологій виникають деякі спільні характеристики [27]. Згодом у наборі методологій з'являються ознаки «збіжності», утворюється єдина «нова методологія», яка ефективно працює в рамках цієї організації. Це, безпосередньо, і виступає результатом конвергенції методологій.

При використанні гібридизації методологій процес протікає зовсім іншим чином. У процесі створення гібридної методології розробник відсікає надмірні елементи методологій, які не є затребуваними, або є дублюючими.

І конвергенція, і гібридизація мають на меті створення методології для складних багатофункціональних проєктів. Вони складаються не тільки з базових елементів, але і з більш комплексних, які відповідають різноманітності характеристик проєкту, критеріям його успішності, особливостям організаційної структури [26]. Тобто обидві технології є ефективними для «важких» методологій, які складаються з багатьох елементів.

Нині найчастіше використовуються гнучка або водоспадна методології управління життєвим циклом проєкту. Обидва підходи мають свої переваги та суттєві недоліки, тому все частіше виникає необхідність поєднувати різні методології для отримання кращих результатів у певних практичних випадках.

Джина Лідж [27] вважає, що обидва підходи можуть виділятися значними перевагами і, як правило, розглядаються як взаємовиключні один відносно одного. Однак певні елементи обох шляхів можуть бути об'єднані в єдиний процес для досягнення більших результатів.

З огляду на це, було запропоновано дещо вдосконалений процес, в якому зусилля кількох керівників відділів повинні відбуватися одночасно, щоб команда могла створювати результати як єдине ціле. Таким чином, зворотній зв'язок кожної людини є репрезентативним для ітерацій, які зазвичай відбуваються, коли результат передається від підрозділу до підрозділу. Кінцевим результатом є більш контрольований цикл, в якому все ще можна врахувати ітерації. Якість кінцевого результату буде вищою при умові, що досвід кожного керівника може бути об'єднаний в єдиний результат.

Цей підхід може здатися дуже незначним відхиленням від стандартної операційної процедури, але об'єднання експертів із різних галузей для створення одного елементу разом - це велика зміна у попередньому мисленні.

До більш традиційних можна віднести методології, які засновані на використанні добре спланованих пакетів документів упродовж усього життєвого циклу проєкту. Подібний варіант управління проєктами використовується при наявності професійних методологів, менеджерів з управління, в організаціях, в яких якісно відпрацьовані стратегії бізнесу та сплановані строки завершення проєктів. У такому випадку менеджери можуть тримати ситуацію під контролем.

Традиційний підхід до управління проєктами - це лінійний підхід, згідно з яким є намагання зробити все за один раз. Ви дуже детального плануєте все заздалегідь, а потім виконуєте в процесі того, що відоме як «Великий Вибух». Мислення в епоху промисловості перекинулося від розробки програмного забезпечення на інші проєкти. У цьому полягає суть різниці між Agile та традиційним управлінням проєктами [28].

Великий вибух тепер відбувається завдяки більшій гнучкості та співпраці, які забезпечує Agile. Планування виконується заздалегідь у «достатньому» обсязі. По мірі побудови кожного кроку системи команда збирає вхідні дані та вчиться за допомогою відгуків клієнтів. Оскільки замовник бачить та/або використовує діючий прототип, він може краще уточнити або перевизначити вимоги та описати команді усі потреби. Гнучкий метод охоплює зміни, що додають вартість бізнесу, і зменшує вартість змін шляхом ітеративного розвитку. Внесення змін до невеликого модуля є більш економічно вигідним, у порівнянні з проєктуванням та розробкою величезної системи, а також спробами потім внести зміни до неї [29].

При наявності обмежень у часі, які можуть з'явитися при відсутності якісно відпрацьованої стратегії планування, чіткого єдиного розуміння учасниками мети та завдань проєкту (команда проєкту працює фактично без детального технічного завдання), менеджери використовують методології гнучкого управління. У подібній ситуації не менеджер управляє ситуацією, а навпаки, цілі й завдання проєкту трансформуються, оновлюються у процесі його виконання, також може відбуватися зміна методологічних інструментів [29, 30].

«В основі традиційного та гнучкого управління проєктами лежать дуже схожі принципи. Йдеться про те, щоб зробити якісну роботу для замовника. Це про керівництво командою. Це про досягнення бізнес-результатів, які можна виміряти» [31]. Багато з таких принципів або практик можуть бути впроваджені в більшість командно-структурованих середовищ. Проте деякі фахівці з управління проєктами можуть відкинути принципи гнучкого управління, якщо вони не в змозі застосувати всі компоненти та практики. Але це є помилкою.

Включення технологій Agile управління в проєкти сприяє зосередженню уваги на перевагах кожної функції. У традиційному управлінні проєктами команди прагнуть закінчити проєкт вчасно та у рамках бюджету, і часто втрачають загальну вигоду, яку всі зусилля мають принести організації. Важливо враховувати стратегію, за допомогою якої очікується просування проекту, а також загальну вартість володіння, а не лише витрати на проєкт.

Таким чином, вигоди від проєкту будуть очевидними, незалежно від того, чи команда будує будівлю, чи розробляє нове бізнес-рішення [31].

Гібридна методологія за «Маніфестом гібридної методології управління проєктами» об'єднує водоспадні і Agile-методи, щоб створити новий метод управління проєктами. Ця методологія використовує ретельність Work Breakdown Structure (WBS) зі швидкістю Agile для нового методу управління проєктами, який є одночасно детальним і швидким. Більшість проєктів відчують позитивний вплив від використання гібридного методу керування проєктами.

Керівні принципи гібридної методології:

1. Гібридний проєкт управляється менеджером проєкту з використанням WBS, який несе відповідальність за проєкт.

2. Scrum-майстер підтримує стратегію менеджера проєкту, слідкуючи за виконанням кожного робочого спринту.

3. Безперервне колективне співробітництво є невід'ємною частиною постійної звітності, аналізу та огляду управління.

Нижче представлена схема потоку управління гібридного проєкту (рис. 2).



Рис. 2. Схема управління при використанні гібридної технології

Спринт має 1-2 тижневий інтервал, який включає в себе розробку, тестування, випуск. Спринти з різних треків протікають паралельно. Результат кожного спринту з різних треків не обов'язково повинен об'єднуватися зі спринтом інших треків, щоб зробити його випуском (релізом).

Кожна команда проєкту складається зі спеціально підібраних співробітників. Основні учасники проєкту не ділять свій час між декількома проєктами, а повністю задіяні в одному. Члени команди кожен день звітують про виконану роботу Scrum-майстрам.

У традиційному підході весь план проєкту описується до початку проєкту. У гнучкому підході запланований тільки перший спринт. Для управління гібридним проектом потрібен повний план проекту, але конкретні деталі кожного наступного спринту не визначені до завершення першого [32].



Висновки

На підставі аналізу всесвітньої сучасної практики, щодо підвищення якості автомобільних доріг з асфальтобетонним покриттям при одночасному зниженні матеріаломісткості й енергоємності виробництва асфальтобетонних сумішей, пропонуеться засовувати технологію виробництва теплих асфальтобетонних сумішей. Для реінжинірингу технології виробництва асфальтобетонних сумішей на вітчизняних асфальтобетонних заводах пропонується використати всесвітній досвід у галузі управління програмами та проєктами. З цієї метою розроблена методологія управління проєктом модернізації технологічного процесу та системи автоматизованого управління підприємством на АБЗ. Для впровадження проєкту реінжинірингу виробництва асфальтобетонних сумішей на АБЗ запропонована гібридна технологія управління проєктом.



Список використаних джерел

1. Ammann Group. URL: http:// www.info.aag@ammann- group.com.(дата звернення 12.09.2021).

2. Офіційний сайт ТОВ «Синтез». URL: https://sintez- dp.uaprom.net/

3. Радовский Б.С. Технология нового теплого асфальтобетона в США. Дорожная техника. 2008. С. 24-28.

4. Приватне акціонерне товариство «Кременчуцький завод дорожніх машин «Кредмаш»». URL:https:// kredmash.com/ ua/about/information. (дата звернення 05.09.2021).

5. Татаринський В.Б., Рибалко Р.І., Петренко Ю.А., Супонєв В.М. Методологія управління проєктом розвитку автоматизованих технологічних процесів виробництва теплих асфальтобетонних сумішей. Вісник ХНАДУ. 2021. № 95. С. 74-82.

6. Першин М.Н. Вспененные битумы в дорожном строительстве / М.Н. Першин, E.H. Баринов, Г.В. Кореновский. М.: Транспорт, 1989. 79 с.

7. Баринов Е.Н. Основы теории и технологии применения асфальтобетонов на вспененных битумах. М.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1990. 180 с.

8. Дорожный теплый асфальтобетон / И.В. Королёв, E.H. Агеева, В.А. Головко, Г.Р. Фоменко. Киев.: Вища школа, 1984. 199 с.

9. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) 5-th Edition. Newton Square, Pennsylvania USA: Project Management Institute, 2013. 589 p.

10. The Standard for Program Management / by Project Management Institute. USA, 2006. 109 p.

11. The Standard For Programm Management Third Edition. URL: http://www.pmi.org/ (дата звернення: 06.09.2021).

12. Managing Successful Programmes with PRINCE2/ Office of Government Commerce (OGC), 2007. 258 p.

13. PRINSE2 - Projects IN Controlled Environments. URL: http://www.apmgroup.co.uk/PRIN CE2/PRINCE2/Home.asp. (дата звернення: 26.08.2021).

14. The Standard for Portfolio management / Project Management Institute. USA, 2008. 203 p.

15. Zadeh L.A. The concept of a linguistic variable and its application to approximate reasoning. American Elsevier Publ, 1975. 420 р.

16. Раскин Л.Г., Серая О.В. Нечеткая математика. Основы теории. Приложения: монография. Харьков: Парус, 2008. 352 с.

17. Нефёдов Л.И. Методологические основы синтеза офисов по управлению программами и проектами: монография / Л.И. Нефёдов, Ю.А. Петренко, М.В. Шевченко, А.Б. Биньковская. Харьков: ХНАДУ, 2012. 296 с.

18. Модификатор К-1 для асфальта. URL: https://flagma.ua/modifikator-k-1-dlya-asfalta-o1847075.htmln. (дата звернення 05.09.2022).

19. Модифікатори і типи бітуму. URL: https://svitpokrivli.ua/ ua/articles/modifikatory-i-tipy-bituma. (дата звернення 05.09.2022).

20. Василевська А. Управління проектами підприємства із використання інформаційних технологій [монографія]. КТНЕУ. 2012. с. 99.

21. Бушуєв С.Д., Бушуєва Н.С., Ярошенко Р.Ф. Ціннісний підхід у діяльності проєктно-керуючих організаціях. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. 2010. С. 12-20.

22. Оберемок І.І. Підходи до визначення мети результатів проєктів організації. Управління проєктами та розвиток виробництва. 2007. №3. С. 63-68.

23. Петренко Ю.А., Бугаєвський М.С. Гібридна методологія управління проєктами модернізації системи автоматизованого управління на асфальтобетонних заводах. Multidisciplinary academic notes. Theory methodology and practice: ХУП International Scientific and Practical Conference, (May 03-06, 2022). Tokyo, Japan. Р. 1092-1096.

24. Петренко Ю.А. Управління проєктом впровадження диспетчерського управління на асфальтобетонних заводах. Управління проєктами. Ефективне використання результатів наукових досліджень та об'єктів інтелектуальної власності: зб. матеріалів доп. учасн. IV Міжнар. наук.-практ. інтернет- конф. (24-25 березня 2022р.). УДУНТ, УКРНЕТ, НДІІВ НАПрН України, Дніпро: Юрсервіс, 2022. С. 83-87.

25. Петренко Ю.А. Модель и метод управления интеграцией программы на основе ее декомпозиции на проэкты / Ю.А. Петренко, Т.Г. Щербакова, Е.Д. Мирная // Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті. 2016. № 4. С. 25-28.

26. Бушуев С.Д., Козир Б.Ю. Гібридизація методологій управління інфраструктурними проектами та програмами // Вісник Одеського національного морського університету: зб. наук. праць, 2020. № 1(61). С.187-207. DOI 10.47049/22261893-2020-1-187-207.

27. Gina Lijoi. Can we combine Agile and Waterfall development strategies? URL: https://www.projectsmart.co.uk/ can-we-combine-agile-and-waterfall-development-strategies.php.

28. Hass, K.B. The blending of traditional and agile project

management. PM World Today, IX (V), 1-8 URL:

https://cs.anu.edu.au/courses/comp3120/local_docs/readings/the- blending-of-traditional-and-agile-project-management.pdf

29. Бугаєвський М.С. Основні аспекти впровадження

гнучкої методології розробки програмного забезпечення. Комп'ютерно-інтегровані технології автоматизації

технологічних процесів на транспорті та у виробництві: всеукр. наук.-практ. конф. здобувачів вищої освіти і молодих учених, 25 листопада 2020 р. Секція: Інформаційні системи та технології на виробництві та в освіті: тези доповіді. Харків: ХНАДУ, 2020.

30. Бугаєвький М.С. Поліпшення якості управління проєктами на основі методології гнучкого управління проєктами Agile / XXIV Міжнародний молодіжний форум «Радіоелектроніка та молодь у XXI столітті», 7-9 квітня 2020 р. Конференція «Сучасні методи обробки зображень»: тези доповіді. Харків: ХНУРЕ, 2020.

31. Інформаційна технологія вибору персоналу офісу логістичного підприємства в умовах нечіткої інформації / Кононихін О. С., Чорний Б. С., Шапошник І. Ю., Бологова Д В.// Вісник Харкївського національного автомобільно-дорожнього університету: зб. наук. пр. Харків, 2021. Вип. 92, т. 1. С. 87-91.

32. Hybrid project management manifesto // Official site of the manifest of hybrid software development. URL: https://www.binfire.com/hybrid-project-management-manifesto/

Размещено на Allbest.ru

...