Управлінська діагностика: концептуальні положення та пріоритети оптимізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці

Управлінська діагностика: концептуальні положення та пріоритети оптимізації

Терлецька Юлія Олегівна

кандидат економічних наук, доцент

доцент кафедри економічної теорії,

менеджменту і адміністрування

Анотація

управлінський діагностика менеджмент

У статті досліджено концептуальні положення проведення управлінської діагностики на підприємстві, а також обґрунтовано пріоритети процесу її оптимізації. Визначено місце діагностики у системі стратегічного менеджменту товаровиробника. Встановлено, що управлінська діагностика є ефективною технологією оптимізації системи менеджменту у контексті розробки стратегії переходу підприємства від проблем та недоліків до процесу їхнього оперативного вирішення.

Досліджено вплив управлінської діагностики на систему менеджменту суб'єкта господарювання. Доведено той факт, що вагомим доповненням до процесу проведення управлінської діагностики є практичний інструментарій антикризового управління підприємством, в якому задіяні оперативний, тактичний, стратегічний та превентивний механізми діагностики, стабілізації та виводу підприємства з кризи. Діагностовано можливості удосконалення механізму управління організаційним розвитком суб'єкта господарювання, удосконалено модель системи управлінської діагностики товаровиробника.

Встановлено, що підґрунтям процесу зміцнення життєздатності підприємства є дохідність його операційної діяльності, інвестиційно-інноваційна спрямованість бізнес-процесів, клієнтоорієнтована маркетингова діяльність, а також ухвалення топ-менеджерами виважених раціональних управлінських рішень. Запропоновано до практичного впровадження на українських підприємствах концепцію антикризового управління латентними процесами, що враховує вплив латентних механізмів на процес функціонування товаровиробника.

Доведено, що зазначена концепція, на відміну від існуючих, до свого складу включає систему оцінювання латентних процесів та систему діагностування явних загроз. Це дозволяє ідентифікувати не лише наявність кризових явищ та процесів, які відбуваються у період фази розбалансованості, а також у фазі стійкої кризи, але й при цьому попередити поширення кризових ситуацій у період фази латентності в процесі удосконалення управлінської діагностики.

Ключові слова: процедура діагностування, система управлінської діагностики, практичний інструментарій антикризового управління підприємством, методологія управлінської діагностики, оптимізація системи управлінської діагностики.

Terletska Yuliya Olehivna Ph.D. in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory, Management and Administration, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi

Management diagnostics: conceptual provisions and priorities of optimization

Abstract

The article examines the conceptual provisions of management diagnostics at the enterprise and substantiates the priorities of the process of its optimization. The place of diagnostics in the strategic management system of the product manufacturer is determined. It has been established that managerial diagnostics is an effective technology for optimizing the management system in the context of developing a strategy for transitioning an enterprise from problems and shortcomings to the process of their prompt resolution.

The impact of management diagnostics on the management system of the economic entity was studied. The fact is proven that a practical toolkit of anti-crisis management of the enterprise, which includes operational, tactical, strategic and preventive mechanisms of diagnosis, stabilization and withdrawal of the enterprise from the crisis, is a significant addition to the process of management diagnostics. Possibilities of improving the mechanism of managing the organizational development of the business entity were diagnosed, and the model of the management diagnosis system of the producer was improved.

It was established that the basis of the process of strengthening the viability of the enterprise is the profitability of its operational activities, the investment and innovation orientation of business processes, customer-oriented marketing activities, as well as the adoption of balanced rational management decisions by top managers. The concept of anti-crisis management of latent processes, which takes into account the influence of latent mechanisms on the functioning of the product manufacturer, is proposed for practical implementation at Ukrainian enterprises.

It is proved that the specified concept, unlike the existing ones, includes a system for evaluating latent processes and a system for diagnosing obvious threats. This makes it possible to identify not only the presence of crisis phenomena and processes that occur during the imbalance phase, as well as in the stable crisis phase, but also to prevent the spread of crisis situations during the latency phase in the process of optimizing management diagnostics.

Keywords: diagnosis procedure, management diagnosis system, practical tools of anti-crisis management of the enterprise, management diagnosis methodology, management diagnosis system optimization.

Постановка проблеми

Сучасні умови функціонування українських підприємств потребують від керівників та топ-менеджерів пошуку оптимальних підходів до діагностування систем менеджменту у контексті ухвалення ефективних управлінських рішень, спрямованих на оперативне вирішення виробничих проблем з проекцією на процес формування стратегічних пріоритетів їхнього розвитку. Результативний розвиток та формування перспектив функціонування товаровиробників забезпечується за рахунок взаємозв'язку раціонально побудованої системи управління, високого рівня конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Сучасна теорія та практика менеджменту доводить, що одним з дієвих способів розвитку та удосконалення систем управління суб'єктами господарювання є практичне використання управлінської діагностики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вагомий внесок у процес дослідження та розвиток економічної діагностики зробили такі українські та зарубіжні науковці, як В. Василенко, А. Гречан, А. Воронкова, Р. Каплан, М. Кизим, Л. Костирко, І. Кривов'язюк, О. Мельник, Р. Нівен, Г. Павловскі, Т. Пожуєва, В. Рапопорт, Р. Синьковський, А. Ткаченко, Г. Швиданенко, С. Шуляк та інші. Дослідження систем управління підприємствами та формування концептуальних положень управлінської діагностики відображено у наукових працях Б. Андрушківа, М. Альберта, М. Амстронга, Н. Баштової, В. Брича, П. Друкера, О. Кузьміна, Л. Ліпич, Р. Лупака, Й. Петровича, І. Станьковської, Л. Федулової, Л. Янковської та інших. У дослідженнях науковців виявлено певні відмінності у поглядах щодо формування, практичного використання та подальшого розвитку управлінської діагностики підприємства, її специфічних особливостей, місця та ролі у сформованій системі управління. Відзначаючи науково-практичний внесок науковців у дослідження вказаної проблематики, варто зауважити про те, що недостатньо уваги приділено процесу розвитку та удосконаленню управлінської діагностики у системі стратегічного менеджменту суб'єкта господарювання.

Метою статті є дослідження доцільності оптимізації управлінської діагностики товаровиробника у системі стратегічного менеджменту.

Виклад основного матеріалу

Результати аналізу сучасних літературних джерел, а також накопиченого практичного досвіду дають підстави стверджувати про те, що діагностика, як вид практичної діяльності, являє собою сукупність формалізованих процедур, спрямованих, насамперед, на процес ідентифікації поточного стану суб'єкта господарювання, формування моделі його перспективного розвитку, а також виявлення причин стратегічного розриву між ними. При цьому діагностика має об'єкт, суб'єкт, предмет дослідження, які визначаються пріоритетами розвитку, набором відповідних методів та інструментів, критеріїв оцінювання, моделей та сценаріїв, спроможних ефективно реалізувати сформовані топ-менеджерами підприємства цілі операційної діяльності [1;4;5].

Об'єктом процедури діагностування є стратегічне середовище функціонування товаровиробника. Суб'єктом є управлінський персонал та фахівці-практики, які володіють спеціальними компетенціями та необхідними ресурсами для процесу обґрунтування і ухвалення управлінських рішень, а також здійснення цілеспрямованих дій з метою практичної реалізації стратегії розвитку підприємства. Предметом процедури діагностування є процес ідентифікації сильних та слабких сторін підприємства, потенційних можливостей та загроз з боку зовнішнього оточення, симптомів, проявів порушення рівноваги, ризиків на шляху досягнення товаровиробником поставлених цілей.

Слід зауважити, що діагностика є дієвим інструментом у системі стратегічного менеджменту, який дозволяє обґрунтувати стратегію подальшого розвитку підприємства та забезпечити ефективність процесу її практичної реалізації [2]. Процес діагностування передбачає певну черговість проведення дослідження та складається з таких етапів:

1 етап накопичення релевантної інформації про фактичний стан підприємства (формулювання пріоритетних завдань дослідження; вибір альтернативних джерел та методів опрацювання інформації; розробка критеріїв оцінювання стану товаровиробника; обґрунтування критеріїв інформативності показників, які характеризують поточний стан господарюючого суб'єкта; пошук необхідної інформації та необхідність її систематизації; оцінювання та вибір оптимальних методів діагностування; аналіз інформації, що дозволяє визначити можливість сприятливого та негативного впливу на процес функціонування підприємства у стратегічній перспективі; аналіз впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на поточний стан товаровиробника);

2 етап обґрунтування оптимальної моделі розвитку підприємства (розробка методики формування стандартів оптимального стану функціонування товаровиробника; формування ідеальної моделі розвитку підприємства згідно визначеної мети діяльності; обґрунтування рівня допустимих відхилень від запланованих критеріїв);

безпосередній процес діагностування фактичного стану суб'єкта господарювання (виявлення невідповідностей та ідентифікація причин їхнього виникнення; аналіз факторів несприятливого впливу; ідентифікація існуючого рівня функціонування підприємства);

опрацювання альтернативних сценаріїв подальшого розвитку підприємства.

Управлінська діагностика є ефективною технологією оптимізації системи менеджменту у контексті розробки стратегії переходу підприємства від проблем та недоліків до процесу їхнього оперативного вирішення. Первинними інформаційними джерелами для її проведення є наступні документи:

паспорт товаровиробника;

накази, розпорядження, резолюції, листи міністерств та відомств;

штатний розклад;

виробнича структура підприємства;

організаційна структура управління;

стратегічні, тактичні, оперативні плани та звіти про операційну діяльність підприємства та його структурних підрозділів;

нормативно-правові та методичні документи, які регламентують стосунки управлінського та виробничого персоналу у процесі виконання функціональних обов'язків, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції фахівців, документообіг, інформаційні потоки тощо;

матеріали управлінської практики, документальних перевірок та опитування персоналу підприємства внутрішніми консультантами та зовнішніми аудиторськими і консалтинговими компаніями.

Методологія управлінської діагностики передбачає проведення дворівневого оцінювання за такою схемою. На першому рівні якість системи менеджменту оцінюється шляхом використання узагальнюючого критерію, який характеризує динаміку зміни результативності діяльності товаровиробника у порівнянні з його середньогалузевими значеннями. На другому рівні процес діагностування проводиться по окремих сегментах. Зазначений рівень характеризує якість складових елементів системи менеджменту підприємства. З огляду на це, управлінська діагностика проводиться за такими напрямами:

аналіз системи цілей господарюючого суб'єкта та стратегії процесу їхньої реалізації;

аналіз організаційної структури управління підприємством;

оцінювання рівня якості управління персоналом товаровиробника;

аналіз системи процесів управління та інформаційного забезпечення;

діагностування організаційної культури підприємства;

оцінювання результативності діяльності суб'єкта господарювання.

Модель системи управлінської діагностики будь-якого товаровиробника являє собою сукупність суб'єктів (зокрема, власників, топ-менеджерів, фахівців-практиків, інвесторів тощо), об'єктів (системи управління), ресурсів, технології, практичного інструментарію, бізнес-індикаторів та критеріїв, які забезпечують процес досягнення системи цілей управлінської діагностики підприємства у контексті врахування відповідності його конкурентної стратегії існуючому стану середовища функціонування з метою підвищення рівня ефективності розвитку системи менеджменту господарюючого суб'єкта.

Систему цілей моделі системи управлінської діагностики підприємства формують ключові діагностичні цілі, які потребують удосконалення шляхом оптимізації бізнес-індикаторів, зокрема, діагностування рівня ефективності контролінгу внутрішніх бізнес-процесів; раціональності організаційної структури управління підприємством; рівня ефективності нормування праці лінійних та функціональних керівників і спеціалістів; діагностування підприємства у сферах професійної освіти, мотивації, інноваційної праці та соціального розвитку; діагностування рівня конфліктності у трудовому колективі; діагностування рівня ефективності використання новітніх інформаційних технологій у системі менеджменту підприємства.

Вагомим доповненням до процесу проведення управлінської діагностики є практичний інструментарій антикризового управління підприємством. У ньому задіяні оперативний, тактичний, стратегічний та превентивний механізми діагностики, стабілізації та виводу підприємства з можливої кризи, оскільки у процесі формування антикризових стратегій, антикризових дій топ- менеджери мають враховувати не тільки явні загрози для процесу його подальшого функціонування, але й латентні процеси та явища.

Антикризове управління підприємством передбачає проведення моніторингу таких підсистем:

підсистеми діагностування та прогнозування фінансового стану;

підсистеми антикризової інвестиційної політики, яка передбачає процес формування менеджерами підприємства ефективної інвестиційної програми;

підсистеми управління персоналом;

підсистеми маркетингу, яка передбачає обґрунтування антикризової маркетингової стратегії й тактики;

підсистеми операційного менеджменту;

підсистеми фінансового менеджменту, яка охоплює сферу

управління фінансовими ресурсами підприємства та його грошовими потоками;

підсистеми організаційно-управлінських заходів з ліквідації виявлених антикризовими менеджерами відхилень у функціонуванні перелічених вище функціональних підсистем.

На підставі викладеного вище можна запропонувати до практичного впровадження на українських підприємствах концепції антикризового управління латентними процесами, що враховує вплив латентних механізмів на процес функціонування товаровиробника. Варто зауважити про те, що зазначена концепція, на відміну від існуючих, до свого складу включає систему оцінювання латентних процесів та систему діагностування явних загроз. Це дозволяє ідентифікувати не лише наявність кризових явищ та процесів, які відбуваються у період фази розбалансованості, а також у фазі стійкої кризи, але й попередити поширення кризових ситуацій у період фази латентності в процесі оптимізації управлінської діагностики. Саме тому систему антикризового управління суб'єктом господарювання доцільно реалізовувати на практиці шляхом діагностування:

системи ідентифікації латентних процесів;

системи ідентифікації явних загроз;

системи механізмів стабілізації та подальшого розвитку.

При цьому процес діагностування існуючих латентних механізмів передбачає проведення менеджерами:

оцінювання конкурентоспроможності підприємства;

оцінювання рівня виробничого потенціалу та аналіз його складових елементів;

оцінювання рівня розвитку колективу та морально-психологічного клімату;

оцінювання динаміки зміни попиту покупців на продукцію та послуги товаровиробника;

оцінювання та аналіз поведінки постачальників виробничих ресурсів з метою задоволення потреб підприємства.

Особливу увагу топ-менеджерам підприємства варто звертати на процес виявлення штучно створених латентних механізмів, до складу яких фахівці відносять наступне:

заниження рівня доходів шляхом реалізації угод без оформлення рахунків;

ведення подвійної бухгалтерії (зокрема, самочинне ведення підсумкового та інвентарного рахунків шляхом внесення свідомо спотворених записів);

фальсифікацію документації за рахунок створення фіктивних рахунків у власній бухгалтерії;

фіктивні угоди (зокрема, договори купівлі - продажу, договори про надання фіктивних послуг, ліцензійні та орендні договори тощо);

тіньову діяльність у сфері сервісного та гарантійного обслуговування;

фіктивні дії (зокрема, маніпуляція з доходами, активами і пасивами, фальсифікація виробничих витрат, маніпуляція зі збитками та завданою шкодою тощо).

Система діагностування явних загроз для процесу забезпечення життєдіяльності господарюючого суб'єкта передбачає наступні дії:

- виявлення причин зниження рівня інноваційної активності підприємства;

систематичне оцінювання рівня якості виготовленої підприємством продукції;

оцінювання рівня зношеності виробничих потужностей товаровиробника та міри їхнього впливу на результативність операційної діяльності;

аналіз активів підприємства, оцінювання рівня достатності оборотних коштів та його забезпеченості необоротними коштами;

аналіз індикаторів ліквідності, ділової активності, платоспроможності, рентабельності, майнового стану товаровиробника;

аналіз ефективності сформованої мотиваційної системи;

аналіз ринкової кон'юнктури, еластичності попиту, сегментів ринку та частки ринку, оцінювання оптимальності системи ціноутворення та системи знижок.

Процес забезпечення життєздатності промислового підприємства є його пріоритетною стратегічною метою. Для цього менеджерам необхідно оптимально організовувати бізнес-процеси, проводити систематичний моніторинг ринку з метою вивчення сильних та слабких сторін товаровиробників-конкурентів, залишатися максимально клієнтоорієнтованими, підвищуючи тим самим рівень життєздатності товаровиробника. Підґрунтям процесу зміцнення життєздатності підприємства є дохідність його операційної діяльності, інвестиційно-інноваційна спрямованість бізнес-процесів, клієнтоорієнтована маркетингова діяльність, а також ухвалення топ-менеджерами виважених раціональних управлінських рішень [3, с. 155].

Висновки

Отже, управлінська діагностика, як часткова діагностична мета системи цілей економічної діагностики господарюючого суб'єкта, являє собою логічно структурований процес комплексного аналізу внутрішніх чинників (технології, ресурсів, структури, персоналу) та потенційних можливостей товаровиробника, спрямований на процес їхнього оцінювання щодо відповідності цілям та пріоритетним завданням функціонування. При цьому управлінська діагностика передбачає процес діагностування поточного стану, рівня ефективності, тенденцій та перспектив розвитку підприємства шляхом дослідження його сильних та слабких позицій за відповідними бізнес-індикаторами з метою виявлення та усунення недоліків системи менеджменту суб'єкта господарювання. Це дозволяє ідентифікувати не лише наявність кризових явищ, які мають місце у період фази розбалансованості та стійкої кризи підприємства, але й попередити поширення кризових ситуацій у період фази латентності в процесі оптимізації управлінської діагностики.

Література

1. Мельник О.Г. Системи діагностики діяльності машинобудівних підприємств: полікритеріальна концепція та інструментарій: монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. 344 с.

2. Скриньковський Р.М., Павловські Г. Діагностика в системі менеджменту підприємства. Проблеми економіки. 2016. № 3. С. 199-205.

3. Терлецька Ю.О. Забезпечення життєздатності промислового підприємства: управлінський аспект. Наукові інновації та передові технології. Випуск № 7 (21). 2023. С. 151-158.

4. Терлецька Ю.О., Аксентійчук А.Я. Діагностика підприємства як нова управлінська технологія. Вісник ЧТЕІ. Економічні науки. 2012. Вип. 1. С. 182-188.

5. Ткаченко А.М., Пожуєва Т.О. Діагностика як інструмент розробки стратегії розвитку бізнесу. Економічний вісник ДВНЗ УДХТУ. 2020. № 2(12). С. 95-103.

6. Шуляк С.О., Баштова Н.А. Оцінка ефективності менеджменту організації: сучасні підходи та методики. Гілея: науковий вісник. 2019. Вип. 140(2). С. 112-116.

References

1. Melnyk, O.H. (2010). Systemy diahnostyky diyalnosti mashynobudivnykh pidpryyemstv: polikryterialna kontseptsiya ta instrumentariy [Diagnostic systems of machine-building enterprises: multi-criteria concept and tools]. Lviv, 344 [in Ukrainian].

2. Skrynkovskyy, R.M., Pavlovski, H. (2016). Diahnostyka v systemi menedzhmentu pidpryyemstva [Diagnostics in the enterprise management system]. Problemy ekonomiky - Problems of the economy, 3, 199-205 [in Ukrainian].

3. Terletska, Yu.O. (2023). Zabezpechennya zhyttyezdatnosti promyslovoho pidpryyemstva: upravlinskyy aspekt [Ensuring viability of industrial enterprise: management aspect]. Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi - Scientific innovations and advanced technologies, 7 (21), 151-158 [in Ukrainian].

4. Terletska, Yu.O., Aksentiychuk, A^. (2012). Diahnostyka pidpryyemstva yak nova upravlinska tekhnolohiya [Diagnostics of the enterprise as a new management technology]. Visnyk CHTEI-Bulletin of ChTEI, 1, 182-188 [in Ukrainian].

5. Tkachenko, A.M., Pozhuyeva, T.O. (2020). Diahnostyka yak instrument rozrobky stratehiyi rozvytku biznesu [Diagnostics as a tool for developing a business development strategy]. Ekonomichnyy visnyk DVNZ UDKHTU - Economic bulletin of the DVNZ UDHTU, 2(12), 95-103 [in Ukrainian].

6. Shulyak, S.O., Bashtova, N.A. (2019). Otsinka efektyvnosti menedzhmentu orhanizatsiyi: suchasni pidkhody ta metodyky [Assessment of organizational management effectiveness: modern approaches and methods]. Hileya: naukovyy visnyk - Gilea: Scientific Bulletin, 140(2), 112-116 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru