Умови та охорона праці як об’єкт соціально-економічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru

Умови та охорона праці як об'єкт соціально- економічного управління

Гринь Дмитро Володимирович кандидат наук з державного управління, м. Харків

Олійник Денис Володимирович кандидат наук з державного управління, заступник директора, Державний центр зайнятості, м. Київ

Горстка Оксана Віталіївна м. Харків

Анотація

У статті досліджено умови та охорона праці як об'єкт соціально- економічного управління. З'ясовано, що основною метою суспільствам є соціально-економічна ефективність виробництва заради задоволення потреб людини, що залежить від багатьох факторів, не останнє місце серед яких займають здоров'я працівника, умови і охорона праці.

На основі узагальнення наукових підходів запропоновано інтерпретацію визначення поняття «охорона праці», під якою розуміється система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально- профілактичних, реабілітаційних заходів щодо забезпечення безпеки, гігієни праці та управління професійними ризиками на робочих місцях з метою збереження життя, здоров'я і працездатності працівників у процесі їх трудової діяльності.

Доведено, що структура процесу соціально-економічного управління умовами та охороною праці на підприємстві, має циклічний характер і складається з декількох послідовних стадій. Початкова і найважливіша стадія управління полягає в розробці заходів щодо поліпшення методів управління умовами та охороною праці; наступна - реалізація заходів; далі формуються умови праці безпосередньо на робочих місцях під впливом соціально - економічного управління; завершальна стадія - отримання суб'єктом позитивних або негативних результатів. Розглянуті стадії дозволяють керівництву підприємства вносити корективи на початку кожного циклу управління. Даний процес є надзвичайно актуальним і важливим для застосування на підприємствах, які піклуються про здоров'я і задоволеності працею своїх працівників.

Таким чином, систему соціально-економічного управління умовами та охороною праці, слід розглядати як сукупність методів управління, які враховують фактори формування умов праці, елементи виробничого середовища та управлінських дій, спрямованих на досягнення позитивних соціально-економічних результатів діяльності.

Виділено функції соціально-економічного управління умовами та охороною праці на підприємстві в сучасних умовах, до них віднесено наступні: аналізу; планування; організації; регулювання; обліку.

Ключові слова: охорона праці, умови праці, підприємство, соціально - економічне управління, стадії управління.

Hryn Dmytro Volodymyrovych Candidate of Sciences in Public Administration, Kharkiv

Oliynyk Denis Volodymyrovych Candidate of Sciences in Public Administration, Deputy Director, State Employment Center, Kyiv8337

Horstka Oksana Vitalyivna Kharkiv

LABOR CONDITIONS AND PROTECTION AS AN OBJECT OF SOCIO-ECONOMIC MANAGEMENT

Abstract

The article examines the conditions and labor protection as an object of socio-economic management. It is found out that the main goal of societies is the socio-economic efficiency of production in order to meet human needs, which depends on many factors, not the least of which is the health of the employee, working conditions and labor protection.

Based on the generalization of scientific approaches, an interpretation of the definition of "labor protection" is proposed, which is understood as a system of legal, socio-economic, organizational and technical, sanitary and hygienic, therapeutic and preventive, rehabilitation measures to ensure safety, occupational health and occupational risk management in the workplace in order to preserve the Life, Health and working capacity of employees in the course of their work.

It is proved that the structure of the process of socio-economic management of labor conditions and protection at the enterprise is cyclical and consists of several consecutive stages. The initial and most important stage of management is the development of measures to improve the methods of managing working conditions and labor protection; the next stage is the implementation of measures; further, working conditions are formed directly at the workplace under the influence of socio -economic management; the final stage is the subject's receipt of positive or negative results. These stages allow the company's management to make adjustments at the beginning of each management cycle. This process is extremely relevant and important for use in enterprises that care about the health and satisfaction of their employees.

Thus, the system of socio-economic management of labor conditions and protection should be considered as a set of management methods that take into account the factors of formation of working conditions, elements of the production environment and managerial actions aimed at achieving positive socio-economic results of activity.

The functions of socio-economic management of labor conditions and protection at the enterprise in modern conditions are highlighted, they include the following: analysis; planning; organization; regulation; accounting.

Keywords: labor protection, working conditions, enterprise, socio-economic management, management stages.

Постановка проблеми. В сучасних умовах, під впливом цілого ряду причин, і перш за все науково -технічного прогресу, місце людини в суспільному виробництві, її функції набувають великого значення. Для досягнення важливої мети суспільства - підвищення ефективності виробництва, необхідно, в першу чергу, орієнтуватися на задоволення особистих потреб людини, як головного виробника і споживача матеріальних, і духовних благ. Задовольняючи свої соціальні, духовні і матеріальні потреби, людина постійно виконує цільову, суб'єктивну функцію суспільного виробництва і разом з тим, виступає його кінцевим результатом, невід'ємним об'єктом соціально-економічної ефективності управління. Саме єдність економічного і соціального аспектів управління є найважливішим принципом сучасної економіки.

Оскільки ресурси суспільства обмежені, то в реальній практиці можуть виникати певні суперечності між соціальними та економічними критеріями ефективності управління, тому найважливішою метою суспільства має стати пошук раціональних способів їх вирішення, інакше це може призвести до негативних наслідків. Прикладом таких наслідків може бути процес впровадження у виробництво технічних рішень, які ігнорують заходи щодо поліпшення умов виробництва, вдосконалення техніки безпеки та охорони праці, внаслідок чого людина не зможе задовольнити свою потребу в збереженні здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання вдосконалення системи управління охороною праці розглянуті в роботах як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Серед них слід виділити праці таких вчених, як Березуцький В.В. [2], Богодист А.О. [2], Вагонова О.Г. [3], Вареник. О.С. [4],

Дараганова Н.В. [5], Зацарний В.В. [6], Здановський В.Г. [7], Зеркалов Д.В. [9], Касьяненко Л.В. [3], Кружилко О.Є. [7], Середа О.Г. [8], Ткачук К.Н. [9], Третякова Л.Д. [6], Федорчук-Мороз В.І. [1], Цогла О.О. [10] та ін. Однак, незважаючи на значну кількість робіт із зазначеної проблематики, питання вдосконалення системи соціально-економічного управління умовами та охороною праці не знайшло достатнього відображення в наукових працях. Необхідність поглиблення досліджень в області вдосконалення системи соціально-економічного управління умовами та охороною праці, свідчить про актуальність обраної тематики цієї статті.

Мета статті. Метою статті є дослідження соціально-економічного управління умовами та охороною праці.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день охорона життя і здоров'я громадян в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних і нешкідливих умов праці є одними з найважливіших завдань держави. У сучасних умовах розробка ефективної системи управління умовами та охороною праці є одним з найважливіших завдань, які виникають, як перед керівником підприємства, так і перед державою [4, с. 60].

Діяльність держави у вирішенні проблем охорони праці має свої позитивні результати. Обов'язкове впровадження на підприємствах системи управління охороною праці дозволило знизити рівень виробничого травма - тизму, який є одним з основних показників стану охорони праці [3, с. 61]. Однак поступове зниження цього рівня, яке спостерігається останнім часом, не дозволяє оцінити стан охорони праці і тим більше умов праці, які формуються безпосередньо на підприємствах. Умови і охорона праці залежать від різних факторів, і є складними категоріями, які впливають в свою чергу на деякі результати діяльності, що робить їх важливим об'єктом управління для керівника підприємства [5, с. 53].

Головним завданням керівництва підприємства є максимізація прибутку шляхом мінімізації економічних витрат і зниження соціальної напруженості. Існує безліч способів досягнення цієї мети. Одним з них є створення на підприємстві сприятливих і безпечних умов праці [6, с. 110].

Поняття «охорона праці» і «умови праці» неоднозначно трактуються різними вченими, зокрема, існує безліч підходів до визначення поняття «охорона праці».

Вивчаючи сутність поняття «охорона праці», вчені по -різному підходять до його визначення. Однак ці розбіжності проявляються лише в самому формулюванні поняття і кардинально не впливають на уявлення про сутність охорони праці. Пропоновані авторами визначення сутності поняття «охорона праці» мають одну загальну і досить характерну особливість - практично у всіх джерелах визначення «охорона праці» представляється у вигляді системи або сукупності заходів різного характеру, спрямованих на поліпшення або

збереження здоров'я, працездатності працівників, оптимізацію умов праці, підвищення безпеки праці і т. д. [1, с. 49].

У широкому сенсі охорона праці включає правові заходи, спрямовані проти необгрунтованих звільнень робітників і службовців, відхилень від нормального режиму праці та відпочинку, а також порядок вирішення трудових спорів.

У вузькому - зміст охорони праці включає організаційні та правові заходи щодо забезпечення діючих правил і норм охорони праці для створення нешкідливих і безпечних умов праці [7, с. 95].

Більш змістовне визначення поняття «охорона праці» пропонує О. Вареник., застосовуючи терміни Міжнародної організації праці (МОП) [4, с. 17]. В даному визначенні автор дає поняття «охорона праці» акцентуючи увагу на вимогах безпеки і гігієни праці, не зупиняючись на засобах досягнення цих вимог, що викликає певний інтерес не тільки для наукових співробітників, а й для працівників промислових підприємств.

Необхідно підкреслити, що в конвенціях і рекомендаціях МОП не застосовується термін «охорона праці». Міжнародне бюро праці в 2003 р. затвердило «Керівництво з систем управління охороною праці», в якому замість поняття «охорона праці» застосовується поняття - «безпека і здоров'я», «комітет з охорони праці» - це «комітет з безпеки і здоров'я» [18, с. 7].

Згідно Закону України «Про охорону праці», охорона праці являє собою систему збереження життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, що включає в себе правові, соціально-економічні, організаційно- технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи [8, с. 23].

Найбільш поширене визначення поняття «охорона праці» вченими розглядається не тільки в правовому аспекті, але і в технічному і санітарному. Технічна охорона праці вивчає технічні небезпечні фактори, пов'язані з умовами праці, та розробляє правила техніки безпеки, Заходи щодо запобігання небезпечним ситуаціям, а також досліджує динаміку виробничого травматизму та заходи його профілактики [9, с. 76].

Санітарна охорона праці вивчає вплив різних умов праці на організм людини, аналізує і розробляє санітарні норми, вивчає виробничі захворю - вання, а також розробляє заходи щодо їх профілактики [10, С. 179].

На основі узагальнення наукових підходів різних вчених до поняття «охорона праці» у зв'язку з цим можливо запропоновати інтерпретація визначення поняття «охорона праці», під якою розуміється система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних, реабілітаційних заходів щодо забезпечення безпеки, гігієни праці та управління професійними ризиками на робочих місцях з метою збереження життя, здоров'я і працездатності працівників у процесі їх трудової діяльності.

На відміну від поняття «охорона праці» поняття «умови праці» в законодавчій і нормативно-правовій базі не розкрито в повній мірі. Набагато більш детальні визначення поняття «умови праці» наводяться в наукових працях фахівців у сфері охорони праці, які в основному розглядають їх як в широкому розумінні, з точки зору ставлення до них суспільства, так і у вузькому, що характеризує виробничі умови праці безпосередньо на робочих місцях.

Н.В. Дараганова, та інші вчені виділяють в першу чергу соціально - економічні фактори формування умов праці, безпосередньо обумовлених сукупністю виробничих відносин, а опосередковано - рівнем розвитку продуктивних сил. Соціально-економічні фактори при цьому розглядаються на рівні суспільної системи в цілому. У той же час, на рівні виробничих систем дана сукупність факторів в більшості випадків визначається рівнем розвитку продуктивних сил суспільства [5, С. 140].

О.Г. Вагонова, Л.В. Касьяненко розглядають умови праці, як сукупність об'єктивних і суб'єктивних соціально-економічних, технічних, організаційних і природноприродних факторів, які діють в тісному взаємозв'язку безпосередньо в процесі праці і виробництва в цілому і впливають на їх соціально-економічну ефективність, стан здоров'я, професійні, духовні та інші рівні розвитку працівників [3 с. 548].

Але найбільш ємним є визначення, запропоноване вченими НДТ праці, які пропонують визначати «умови праці», як складне об'єктивне суспільне явище, яке формується в процесі виробничої діяльності під впливом взаємопов'язаних факторів соціально-економічного, техніко-організаційного та природно-кліматичного характеру, які впливають не тільки на здоров'я, працездатність людини і її ставлення до праці, продуктивність праці та інші економічні результати виробництва, а й на рівень життя, і всебічний розвиток людини [9, с.25].

Таке визначення допускає наявність сукупності факторів, що формують умови праці.

Розвиток науки і техніки, прискорення процесу цифровізації всіх сфер діяльності людини через епідемію нової коронавірусної інфекції призвели до зміни економічних відносин у суспільстві, турбулентності соціально - економічних процесів і як наслідок зміни середовища здійснення трудової діяльності.

На працівника стали впливати не тільки фактори фізичного середовища, реальних об'єктів, які оточують людину, а й фактори віртуального середовища (які впливають на людину, коли він здійснює діяльність за допомогою комп'ютера). У зв'язку з чим, виникає необхідність розгляду факторів, які впливають на людину під час роботи з комп'ютером за характером властивостей середовища трудового процесу. Якщо розглядати трудовий процес як взаємодію між людиною і машиною у фізичному середовищі, то необхідно відзначити вплив таких психофізичних факторів, як розумове перенапруження, перенапруження зорових і слухових аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження.

Але також необхідно розглядати трудовий процес як здійснення його у віртуальному середовищі. В даному випадку людина може відчувати стрес, викликаний тими властивостями, що володіє віртуальне середовище де здійснюється трудовий процес: на скільки воно інтуїтивно зрозуміле; наявність в ньому помилок; час, що витрачається на здійснення дій і функцій; безперебійність роботи та ін. [3, с. 179].

Керівнику, як суб'єкту управління, складно здійснювати управління даними факторами, особливо, якщо вони не пов'язані з виробничим процесом і формуються в результаті зовнішніх причин. У цьому випадку керівник підприємства може лише враховувати їх при розробці заходів і засобів управління умовами праці. У свою чергу, система заходів і засобів, спрямованих на поліпшення умов праці є частиною поняття «охорона праці». Це означає, що процес управління умовами праці, нерозривно взаємозалежний із системою охорони праці [10, С. 180].

Вивчення практики управління умовами та охороною праці показує, що управління умовами та охороною праці мало залежність від загальних цілей і завдань, які виникали перед державою і промисловістю в певні періоди часу. Усвідомлення необхідності управління процесом поліпшення умов та охорони праці власниками підприємств виникло у зв'язку з тим, що окремі розрізнені заходи не забезпечували необхідного позитивного результату [1, С. 55].

На початку 80-х рр. ХХ ст. була розроблена нормативна основа управління охороною праці у вигляді системи стандартів, спрямованих на створення безпечних умов праці. Система стандартів встановлювала: організаційно-методичні положення щодо влаштування самої системи; вимоги і норми до небезпечних і шкідливих виробничих факторів; стандарти вимог безпеки до засобів захисту; стандарти і вимоги безпеки до виробничих споруд [2, с. 58].

Міністерствами і відомствами були розроблені сотні стандартів, практично повністю були розроблені стандарти на всі види виробничого обладнання, машин, механізмів та інструментів, а також технологічних процесів.

Важливим етапом у розвитку управління умовами та охороною праці стало впровадження оперативного контролю на підприємствах, який дозволив реалізувати роботу з оперативного вирішення поточних і перспективних питань охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії [2, с. 11]. Характерною особливістю оперативного контролю є аналіз умов безпеки, тобто визначення існуючих небезпечних і шкідливих факторів, розробка варіантів захисту працюючих від їх впливу на основі строго регламентованих часом перевірок і звітів. Однак, система оперативного контролю містила оціночні показники, оперуючи тільки якісними характеристиками стану умов і безпеки праці, вона також не забезпечувала диференційований підхід залежно від умов праці на робочих місцях, розподіл коштів на їх поліпшення. Тому оперативний контроль можна характеризувати як систему, яка здійснювала функцію контролю за станом умов і, в більшості, безпеки праці на робочих місцях, в основі якої лежали організаційно - адміністративні методи управління.

Оперативний контроль отримав свій розвиток в управлінні безпекою, а пізніше і охороною праці на підприємствах, які розробили систему управління охороною праці [4, с. 6].

Характерною особливістю такої системи управління стало використання методу централізованого планового управління охороною праці, як різновиду організаційних методів управління.

Характер управління в цій системі можна представити у вигляді сукупності заходів:

створення методики складання виробничих інструкцій з метою підвищення якості технологічних інструкцій та інструкцій з техніки безпеки;

розробка та впровадження положень з техніки безпеки, які регламентують обов'язки і відповідальність працівників і роботодавців;

здійснення комплексної оцінки умов праці на основі показників умов

праці;

моральне і матеріальне стимулювання праці з охорони праці, в залежності від стану умов праці на основі системи показників, які зацікавлюють робітників у поліпшенні умов;

адміністративний і громадський контроль охорони праці [9, с. 20].

Таким чином, за час розвитку процесу управління умовами та охороною

праці підходи до організації управління змінювалися і удосконалювалися. Однак незмінним залишався той факт, що значимість управління умовами та охороною праці зростала з часом і досягла високого рівня на сучасному етапі розвитку.

При розробці структури соціально-економічного управління умовами та охороною праці на підприємстві важливо чітко визначити суб'єкт і об'єкт управління. Якщо на рівні підприємства власник, безсумнівно, головний суб'єкт соціально-економічного управління, то умови і охорона праці, враховуючи їх взаємозв'язок, слід розглядати, як невід'ємні частини об'єкта управління [5, с. 223].

Структура процесу соціально-економічного управління умовами та охороною праці на підприємстві, має циклічний характер і складається з декількох послідовних стадій.

Початкова і найважливіша стадія управління полягає в розробці заходів щодо поліпшення методів управління умовами та охороною праці. На цій стадії суб'єктом аналізується ступінь впливу факторів різного характеру на формування умов праці.

На основі даних аналізу суб'єкт приймає рішення про те, які заходи необхідно провести для поліпшення існуючих умов і охорони праці. На цій стадії виробляється основа і напрямки, в яких буде здійснюватися наступний управлінський вплив на об'єкт управління.

Наступна стадія - реалізація заходів. На даній стадії здійснюється координація і контроль виконання намічених заходів з організації праці службою охорони праці підприємства в рамках загальної системи управління умовами та охороною праці, а також безпосереднє формування елементів, які утворюють умови праці - санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціально-психологічних. На цій стадії відбувається взаємодія між невід'ємними частинами об'єкта соціально-економічного управління умовами та охороною праці.

На наступній стадії формуються умови праці безпосередньо на робочих місцях під впливом соціально-економічного управління. Для цієї стадії характерною особливістю є той факт, що вже помітні перші результати, які демонструють ступінь ефективності процесу управління умовами та охороною праці. Неефективність організації процесу управління призводить до виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які сприяють формуванню несприятливих умов праці.

Якщо ж управлінський вплив ефективний, то це, відповідно, призводить до формування сприятливих умов праці і до позитивного результату для підприємства.

Остання стадія процесу соціально-економічного управління умовами та охороною праці - отримання суб'єктом позитивних або негативних результатів. На даній стадії формуються сприятливі умови праці, які супроводжуються підвищенням якості продукції, продуктивності праці, поліпшенням соціальної активності працівників, їх ставленням до праці та інші позитивні соціальні та економічні результати, або несприятливі, які призводять до зниження продуктивності праці, втрати інтересу до роботи у працівників, погіршення морально-психологічного клімату в колективі.

Вище розглянуті стадії соціально-економічного управління мають циклічний характер, який дозволяє керівництву підприємства вносити корективи на початку кожного циклу управління і тим самим прагнути до досягнення своєї головної мети - отримання позитивних економічних і соціальних результатів діяльності підприємства. Даний процес є надзвичайно актуальним і важливим для застосування на підприємствах, які піклуються про здоров'я і задоволеності працею своїх працівників. Однак, в цей же час, для того щоб створити ефективну систему соціально-економічного управління охороною праці на підприємстві необхідна наявність певних умов. Перш за все, це професіоналізм і висока зацікавленість всіх працюючих в створенні системи, починаючи від керівника до підлеглих. Важливою умовою є також виділення керівництвом ресурсів для реалізації заходів зі створення ефективної системи управління. Крім того, керівництво і рядові виконавці повинні усвідомлювати важливість і правильно розуміти потенційні наслідки травматизму, захворюваності, аварій і погіршення соціальної обстановки, які впливають на результати діяльності підприємства. Виконання даних умов може значно прискорити процес формування на підприємстві ефективної системи соціально-економічного управління умовами та охороною праці.

Таким чином, систему соціально-економічного управління умовами та охороною праці, слід розглядати як сукупність методів управління, які враховують фактори формування умов праці, елементи виробничого середовища та управлінських дій, спрямованих на досягнення позитивних соціально-економічних результатів діяльності.

З урахуванням сучасної законодавчої та нормативної бази, тенденцій розвитку виробничих відносин, а також аналізу наукових праць можна виділити основні принципи функціонування системи соціально -економічного управління умовами та охороною праці [3, с. 102]:

збереження життя і здоров'я працівників шляхом створення безпечних і здорових умов праці має стати головним принципом керівництва підприємства, за порушення якого директор несе повну відповідальність;

використання не тільки економічних, а й соціальних форм і методів управління охороною праці, спрямованих на формування у працівника нового мислення, щодо безпеки праці;

соціальний захист працівників, надання пільг і компенсацій, соціального страхування, формування прямої залежності системи пільг, стимулів та економічних санкцій за стан охорони праці на конкретних ділянках виробництва;

соціальне партнерство адміністрації, працівників підприємства, профспілок та страхових експертів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у вирішенні питань охорони праці та формуванні системи управління охороною праці;

удосконалення системи контролю з боку керівництва за дотриманням правил, норм, інструкцій з охорони праці на всіх рівнях виробництва;

активне впровадження передового міжнародного досвіду управління охороною праці, постійне вдосконалення систем управління охороною праці з урахуванням сучасних тенденцій.

Ступінь дотримання вищевикладених принципів при побудові ефективної системи управління умовами та охороною праці повністю залежить від конкретних виконавців. На підприємстві такими виконавцями є співробітники служб охорони праці. Тому керівництво повинно взаємодіяти з цим підрозділом і контролювати його роботу [8, с. 68]. Незважаючи на це, дуже часто на підприємствах керівництво не приділяє належної уваги діяльності служб охорони праці, контролюючи лише питання фінансування цих структурних підрозділів. Такий підхід є неефективним, так як охорона праці є важливим елементом загального плану соціально-економічного розвитку підприємства і заслуговує такої ж уваги, як і інші напрямки його діяльності.

Ґрунтуючись на раніше зазначених принципах, можна виділити функції соціально-економічного управління умовами та охороною праці на підприємстві в сучасних умовах. Перш за все функція аналізу яка містить: аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пропозицій від керівництва та працівників, економічних і соціальних результатів реалізації заходів з охорони праці, законодавчої та нормативної бази з охорони праці, а також створення бази даних для аналізу. Функція планування складається із розробки інструкцій і положень з охорони праці, цілей і завдань соціально - економічного управління умовами та охороною праці на підприємстві та заходів щодо поліпшення умов праці, а також вивчення економічних і соціальних потреб працівника в галузі охорони праці. Функція організації передбачає організацію навчання працівників з питань охорони праці, пошук джерел фінансування заходів з охорони праці, а також організацію роботи служби охорони праці на підприємстві. Функція регулювання має на увазі впровадження заходів з охорони праці на практиці, задоволення соціальних та економічних потреб працівників у сфері охорони праці, створення сприятливих і безпечних умов праці. Функція обліку надає можливість обліку витрат підприємства у зв'язку з незадовільними умовами праці та дією небезпечних і шкідливих виробничих факторів, збору даних про стан виробничого травматизму та професійної захворюваності на підприємстві, а також формування статистичної звітності на основі збору даних про травматизм та професійну захворюваність.

Враховуючи складність процесу соціально-економічного управління умовами та охороною праці на підприємстві, необхідно чітко розподілити обов'язки між структурними підрозділами, щоб забезпечити виконання функцій.

Контроль за якісним виконанням даних функцій здійснюється співробіт - никами служби охорони праці у взаємодії з керівництвом підприємства [6, с. 32].

Висновки

У результаті узагальнення наукової літератури та нормативно - правових документів нами запропонована інтерпретація визначення поняття «охорона праці», як система правових, соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних, реабілітаційних заходів щодо забезпечення безпеки, гігієни праці та управління професійними ризиками на робочих місцях з метою збереження життя, здоров'я і працездатності працівників у процесі їх трудової діяльності.

Встановлено, що розвиток науки і техніки, прискорення процесу цифровізації всіх сфер діяльності людини призвели до зміни середовища здійснення трудової діяльності. На працівника стали впливати не тільки фактори фізичного середовища, реальних об'єктів, які оточують людину, а й фактори віртуальної (комп'ютерної) середовища. У зв'язку з чим виникає необхідність розширення класифікації виробничих факторів, що формують умови праці: виділення факторів, які впливають на людину під час роботи за комп'ютером [10].

Обґрунтовано необхідність удосконалення структури процесу соціально - економічного управління умовами та охороною праці на підприємстві на основі системного підходу та циклічного характеру, що дозволяє узгодити дії між суб'єктом управління та об'єктом управління та вносити корективи на початку кожного етапу (аналіз-планування- організація-регулювання-облік- контроль) управління, що забезпечує цілісність всієї системи та її функціонування відповідно до поставлених цілей.

На основі аналізу існуючих теоретичних концепцій і підходів встановлено, що на сьогоднішній день не існує чіткого визначення поняття «система соціально-економічного управління умовами та охороною праці». Наведені в науковій літературі принципи, напрямки, функції і методи мають конкретну спрямованість на окремі аспекти управління умовами та охороною праці. При цьому часто недооцінюється значення соціальних напрямків управління. Виходячи із зазначеного, запропоновано поняття «система соціально-економічного управління умовами та охороною праці», яке являє собою сукупність методів управління, що враховують фактори формування умов праці, елементи виробничого середовища та управлінських дій, спрямованих на досягнення позитивних соціально-економічних результатів діяльності.

Література

Безпека трудових відносин в умовах реформування економіки України - колективна монографія / за наук. ред. доц. Федорчук-Мороз В.І. Луцьк: ІВВ Луцького НТУ, 2019. 192 с.

Березуцький В.В., Березуцька Н.Л., Богодист А.О. Безпека людини у сучасних умовах: монографія; За заг. ред. проф. В.В. Березуцького. Харків: ФОП Мезіна В.В., 2018. 208 с.

Вагонова О.Г., Касьяненко Л.В. Економічні аспекти управління охороною праці на вугледобувних підприємствах : монографія. Нац. гірн. ун-т. Донецьк: НГУ, 2013. 187 с.

Вареник. О. С. Доктрина локального регулювання охорони праці в Україні: монографія Харків: Факт, 2021. 331 с.

Дараганова Н.В. Управління охороною праці: правове забезпечення: монографія. Київ: Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2018. 480 с.

Зацарний В.В., Третякова Л.Д. Безпека людини у сучасних умовах: монографія. Харків, ФОП Мезина, 2018. 208 с.

Здановський В.Г., Кружилко О.Є. Наукові розробки ризик-орієнтованого підходу у галузі охорони праці: монографія. Суми: Університетська книга, 2020. 384 с.

Середа О. Г. Державно-правовий механізм захисту прав працівників в умовах інтеграції України до Європейського Союзу: теорія та практика: монографія. Харків: Право, 2018. 472 с.

Ткачук К.Н., Зеркалов Д.В., Ткачук К.К. Державне управління охороною праці: монографія. Київ: «Основа», 2013. 348 с.

Цогла О.О. Економічні методи управління охороною праці на промисловому підприємстві. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Проблеми економіки та управління. 2016. № 847. С. 178-182.

Rezvorovych, K. (2023). INTERNATIONAL NORMS AND THEIR ROLE IN THE GENDER VECTOR OF UKRAINE IN THE POST-WAR PERIOD: ANALYSIS OF SOCIAL, ECONOMIC AND POLITICAL ASPECTS. PHILOSOPHY, ECONOMICS AND LAW REVIEW. 2023. Volume 3, no. 2. P. 137-146. https://phelr.dduvs.in.ua/wp-content/uploads/files/ 3_2/PhELR_3_2-137-146.pdf

References

Fedorchuk-Moroz, V.I. (2019). Bezpeka trudovykh vidnosyn v umovakh reformuvannia ekonomiky Ukrainy. [Security of Labor Relations in the conditions of reforming the economy of Ukraine]. Lutsk: IVV Lutskoho NTU. [in Ukrainian].

Berezutskyi, V.V. Berezutska, N.L. Bohodyst, A.O. (2018). Bezpeka liudyny u suchasnykh umovakh. [Safety of people in everyday minds]. Kharkiv: FOP Mezina V.V. [in Ukrainian].

Vahonova O.H., Kasianenko L.V. (2013). Ekonomichni aspekty upravlinnia okhoronoiu pratsi na vuhledobuvnykh pidpryiemstvakh [Economic aspects of waste management at coal mining enterprises]. Donetsk: NHU. [in Ukrainian].

Varenyk, O. S. (2021). Doktryna lokalnoho rehuliuvannia okhorony pratsi v Ukraini. [Doctrine of local regulation of funeral services in Ukraine]. Kharkiv: Fakt, [in Ukrainian].

Darahanova, N.V. (2018). Upravlinnia okhoronoiu pratsi: pravove zabezpechennia. [Security management: legal security]. Kyiv: Kyiv. nats. torh. ekon. un-t, [in Ukrainian].

Zatsarnyi,V.V., Tretiakova, L.D. (2018). Bezpeka liudyny u suchasnykh umovakh. [Safety of people in everyday minds]. Kharkiv, FOP Mezyna, [in Ukrainian].

Zdanovskyi, V.H., Kruzhylko, O.Ie. (2020). Naukovi rozrobky ryzyk-oriientovanoho pidkhodu u haluzi okhorony pratsi. [Science of development of risk-oriented approach in health care]. Sumy: Universytetska knyha. [in Ukrainian].

Sereda, O. H. (2018). Derzhavno-pravovyi mekhanizm zakhystu prav pratsivnykiv v umovakh intehratsii Ukrainy do Yevropeiskoho Soiuzu: teoriia ta praktyka: [State-legal mechanism for protecting the rights of citizens in the minds of the integration of Ukraine to the European Union: theory and practice]. Kharkiv: Pravo, [in Ukrainian].

Tkachuk, K.N., Zerkalov, D.V., Tkachuk, K.K. (2013). Derzhavne upravlinnia okhoronoiu pratsi: [State administration of funeral services]. Kyiv: «Osnova», [in Ukrainian].

Tsohla O.O. (2016). Ekonomichni metody upravlinnia okhoronoiu pratsi na promyslovomu pidpryiemstvi. [Economic methods of occupational health and safety management in an industrial enterprise] Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Seriia : Problemy ekonomiky ta upravlinnia. 847. 178-182. [in Ukrainian].

Rezvorovych, K. (2023). INTERNATIONAL NORMS AND THEIR ROLE IN THE GENDER VECTOR OF UKRAINE IN THE POST-WAR PERIOD: ANALYSIS OF SOCIAL, ECONOMIC AND POLITICAL ASPECTS. PHILOSOPHY, ECONOMICS AND LAW REVIEW. 2023. Volume 3, no. 2. P. 137-146. https://phelr.dduvs.in.ua/wp-content/uploads/files/ 3_2/PhELR_3_2-137-146.pdf охорона праця управління

Размещено на Allbest.ru