Оцінка ефективності впровадження управлінських технологій в діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова»

Оцінка ефективності впровадження управлінських технологій в діяльності підприємства

Олексій Миколайович Гуцалюк доктор економічних наук, професор, проректор з науково-педагогічної діяльності, Олександр Сергійович Тесленко здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти

м. Черкаси, Україна

Анотація

Виділено фактори впливу на використання нових технологій управління та визначено взаємозв'язок функціональних складових процесу впровадження нових технологій управління з факторами, що на нього впливають.

Узагальнено варіації визначення результативності впровадження і використання технологій управління в діяльності підприємства. Проведено аналіз ефективності стадій впровадження управлінських технологій відповідно до етапів їх використання. Наочно представлені результати впровадження технологій управління з урахуванням змісту впровадженої технології управління та даними про результати впровадження.

В роботі зосереджено увагу на концептуальній характеристиці принципів поєднання функціональних інформаційних просторів підприємства в контексті створення та управління знаннями як цінністю системи підтримки прийняття управлінських рішень, тому подальших розробок потребують питання прикладних методик та технічного забезпечення компліментарності управлінських технологій різних інформаційних сфер бізнесу, зважаючи на їх тісний взаємозв'язок та розвиток інформаційних і когнітивних технологій.

Ключові слова: технології управління, технологічно-управлінська зрілість, інтеграція, результативність, менеджмент, готовність підприємства.

Abstract

Oleksii HUTSALIUK

Doctor of Economic Sciences, Professor, Vice-Rector for Scientific and Pedagogical Activities, Private Higher Education Institution «Rauf Ablyazov East European University», Cherkasy, Ukraine

Oleksandr TESLENKO

Postgraduate,

Private Higher Education Institution «Rauf Ablyazov East European University»,

Cherkasy, Ukraine

ASSESSMENT OF THE EFFECTIVENESS OF THE IMPLEMENTATION OF MANAGEMENT TECHNOLOGIES IN THE ENTERPRISE

The influencing factors on the use of new management technologies are identified and the relationship between the functional components of the process of introducing new management technologies and the factors affecting it is determined.

Variations in determining the effectiveness of the implementation and use of management technologies in the company's activities are summarized. An analysis of the effectiveness of the stages of implementation of management technologies was carried out in accordance with the stages of their use. The results of the implementation of management technologies are clearly presented, taking into account the content of the implemented management technology and data on the implementation results.

The work focuses on the conceptual characteristics of the principles of combining the functional information spaces of the enterprise in the context of the creation and management of knowledge as a value of the support system for making managerial decisions, therefore, the issue of applied methods and technical support of the complementarity of management technologies of various information spheres of business, taking into account their close relationship, requires further development communication and development of information and cognitive technologies.

Keywords: management technologies, technological and managerial maturity, integration, effectiveness, management, enterprise readiness.

Вступ

Обґрунтований вибір найбільш актуальної з точки зору зрілості та потреб підприємства технології управління розпочинає процес здійснення організаційних змін. Для того, щоб отримати бажані результати від використання технології управління, якнайшвидше відшкодувати витрати на її придбання та навчання персоналу необхідно ґрунтовно підійти до процесу впровадження, оскільки відомо, що помилки допущені на перших етапах впровадження, уникнення, а не ліквідація опору з боку персоналу, можуть не тільки нівелювати позитивний вплив, а й привести до суттєвих збоїв в діяльності підприємства, а отже й до збитків.

Для досягнення мети використання нової технології управління - підвищення ефективності управління, підвищення керованості підприємства, зменшення витрат часу, праці, коштів на виконання окремих управлінських функцій - необхідно враховувати фактори успіху та невдач при впровадженні нових управлінських технологій, дотримуватись рекомендованої послідовності етапів впровадження технології та здійснювати рекомендовані запобіжні заходи щодо попередження збоїв, опору персоналу тощо.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідженню теоретичних та науково-практичних проблем використання технологій управління в діяльності підприємства присвячені наукові праці видатних вітчизняних та зарубіжних вчених: А. Асаул, А. Воронкової, В. Весніна, С. Довбні, О. Лебідь, І. Сочинської-Сибірцевої, Г. Уварової, І. Чмутової, С. Ярцевої. Проте, питання визначення варіацій результативності щодо впровадження і використання технологій управління в діяльності підприємства залишаються недостатньо розглянутими та потребують практичного вивчення.

Постановка завдання

Мета статті - аналіз ефективності стадій впровадження управлінських технологій відповідно до етапів їх використання та визначення варіацій результативності. цінність управлінський технологія

Результати

Серед факторів, що впливають на впровадження нової технології управління слід виділити:

глибину змін, яку спричинить впровадження технології;

рівень компетентності особи (групи осіб), що відповідають за впровадження;

рівень компетентності осіб - майбутніх користувачів технології;

чіткість позиції керівництва щодо мети та результатів від впровадження технології;

узгодженість очікувань керівництва підприємства і осіб, що відповідають за впровадження технології;

рівень готовності персоналу підприємства до змін, що відбудуться внаслідок впровадження технології;

здатність персоналу до навчання і розвитку;

здатність керівництва підприємства, за необхідності, до жорстких рішень;

ефективність системи раннього інформування персоналу підприємства щодо майбутніх змін;

методи управління персоналом;

система мотивації персоналу.

Під час впровадження нових управлінських технологій обов'язково слід інформувати, стимулювати, навчати, організовувати персонал підприємства.

Рис. 1. Взаємозв'язок функціональних складових процесу впровадження нових технологій управління з факторами, що на нього впливають

Дані рис. 1 показують, що більшість факторів пов'язані з системою управління персоналом підприємства, що зумовлює необхідність інтеграції організаційних перетворень та розвитку персоналу. Глибина змін, що зумовлюють впровадження нової технології, як і всі інші фактори, потребує детального аналізу з боку відповідальних осіб. Як правило, впровадження нової технології веде до зміни в частині:

змісту та розподілу інформаційних потоків - впровадження будь-якої технологій управління веде до змін у структурі та змісті баз даних підприємства, в регламентах роботи, до виникнення спеціальних форм звітності, до змін в документообізі;

програмної платформи автоматизованої системи управління підприємством (якщо така система існує) або використання нових програмних продуктів;

організаційної структури управління підприємством, оскільки може викликати частковий перерозподіл зон відповідальності між існуючими керівниками і підрозділами, до виникнення нового підрозділу;

структурі персоналу, порядку його роботи, складі функціональних обов'язків;

методів прийняття рішень, наприклад, в частині обов'язкової аргументації з урахуванням нової інформації, нових підконтрольних показників;

системи мотивацій - чим глибші зміни спонукає впровадження нової технології, тим чіткіше має бути спланована система стимулювання персоналу до якнайшвидшого опанування даною технологією;

нормативів ефективності роботи структурних підрозділів або окремих працівників підприємства [1, с. 8].

Глибина змін, спричинених впровадженням нової технології управління (рис. 1), зумовлює рівень компетентності осіб, відповідальних за ефективність цього впровадження. Якщо аналіз персоналу підприємства показав, що його фахівці не мають достатнього рівня знань, умінь, навичок та досвіду з впровадження та використання нової технології, то доцільно звернутись до зовнішніх консультантів, рівень компетентності яких буде визнано достатнім для реалізації запланованих змін на підприємстві. Але варто зауважити, що фахівці з реінженірінгу бізнес-процесів підприємства, спеціалісти з налаштування систем управління наголошують, що успіх від впровадження технологій залежить від злагодженості праці та від якості співпраці представників підприємства та зовнішніх консультантів, тому цілком покладатися на аутсорсинг є хибним рішенням, що неодноразово перевірено практиками.

Фактор компетентності, таким чином, є кумулятивним, оскільки містить компетентність не тільки персоналу підприємства і компетентність зовнішніх консультантів, а й здатність їх до злагодженої співпраці. В цьому випадку добре простежується зв'язок з фактором «здатність персоналу до навчання і розвитку». Впровадження нової технології управління може бути безпрецедентним випадком для спеціалістів підприємства і тривати вперше, а отже й необхідність тісно працювати та співпрацювати з представниками консалтингових агенцій тощо також є нестандартною робочою ситуацією і потребує від персоналу підприємства, задіяного в проекті, навчатися і навчати.

Як вже було зазначено, більшість факторів впровадження технологій управління пов'язані з системою управління персоналом, в тому числі з системою мотивації праці, стилем керівництва, рівнем демократичності управління. Працівники підприємства мають бути вмотивовані до здійснення змін, до отримання більш високих результатів власної праці, мають чітко уявляти переваги та винагороди, які вони отримають у випадку успішного впровадження і використання технології, а також можливі штрафи у випадку недотримання плану впровадження, отримання низьких у порівнянні із плановими результатів тощо. Демократичність управління зумовлена методами, що переважно використовуються для впливу на поведінку і роботу персоналу підприємства.

Науково доведено, що на підприємстві, де переважають демократичні методи і технології, нововведення отримують менший опір, а готовність персоналу до змін є значно вищою, ніж на підприємствах, де панує авторитарний стиль керівництва. Це пояснюється тим, що демократичне управління передбачає максимальну відкритість керівництва до діалогу з підлеглими, а також високий ступінь узгодженості думок керівництва і підлеглих, більшу залученість підлеглих до процесу прийняття рішень, що в сукупності формує більш однорідну організаційну культуру.

Не зважаючи на такі переваги демократичного управління, важливим фактором впровадження нових технологій управління діяльністю підприємства є здатність керівництва до прийняття жорстких рішень. Мається на увазі, що при виникненні складних ситуацій, що гальмують впровадження та використання технологій, або навіть при виявленні відкритого саботажу впровадження, керівник має обов'язково втрутитись, продемонструвати чіткість позицій керівництва підприємства щодо обраної лінії дій, з'ясувати причини проблем (гальмування, саботажу), прийняти відповідні рішення щодо їх усунення та покарання причетних до цього осіб. Якщо керівництво буде осторонь, буде перекладати відповідальність на зовнішніх консультантів або на керівника проекту, що, як правило, є тимчасовим, персонал, що негативно або нейтрально ставиться до нововведень, так само буде осторонь процесу, що веде до низької ефективності та неотримання бажаних результатів.

Не менш важливим фактором впровадження технологій, що потребує детального аналізу, є узгодженість очікувань керівництва підприємства і осіб, що є відповідальними за впровадження технології. Очікувані результати необхідно узгодити заздалегідь ще до початку впровадження, бажано описати їх та сформувати критерії досягнення. При залученні зовнішніх консультантів до процесу впровадження технологій і навчання персоналу, зазвичай, очікувані результати і критерії їх досягнення обговорюють заздалегідь і прописують у договорі про надання послуг (виконання робіт), а потім підтверджують під час підписання акта про виконання робіт (надання послуг).

Проте, в ситуаціях самостійного впровадження технологій управління, коли до цього процесу залучаються, спеціалісти підприємства, такий документ, як правило, не складається, і очікувані результати не обговорюються заздалегідь, і коли настає кінцева стадія впровадження технологій або, навіть їх апробація, відповідальні за впровадження вважають, що мета досягнута і результати отримані, а керівництво не погоджується з цим, що веде до зниження ефективності від використання технології.

Як показано на рис. 1 фактори впровадження технологій управління тісно пов'язані між собою і впливають один на одного. На зважаючи на це, опитування, проведені практиками показали, що респонденти вважають окремі фактори більш важливими з точки зору успішності впровадження технологій. За дослідженнями [3] вагомість факторів впровадження нових управлінських технологій має такий вигляд:

раннє інформування персоналу підприємства та його залучення до процесу впровадження - 99 %;

здатність керівництва підприємства за необхідності до жорстких рішень - 82 %;

компетентність, як групи осіб, відповідальних за впровадження, так і майбутніх користувачів управлінської технології - 75%;

готовність персоналу підприємства до змін, що відбудуться внаслідок впровадження технології - 66%;

здатність персоналу до навчання і розвитку - 60%;

методи управління персоналом - 50%;

узгодженість очікувань керівництва підприємства і осіб, що відповідають за впровадження технології - 42%.

Вагомість факторів виражено у відсотках, що відповідають питомій вазі респондентів, які назвали окремий фактор важливим для аналізу і врахування під час впровадження управлінських технологій. Фактори, що не згадуються у переліку, наведеному вище визнавались респондентами другорядними або неважливими.

Після проведення детального аналізу всіх факторів впровадження та диференціації персоналу необхідно прийняти рішення щодо залучення (або незалучення) зовнішніх консультантів. Зазвичай існує два варіанти розвитку подій щодо реалізації певних проектів: перший пов'язаний із залученням до цього процесу професійних консультантів на договірній тимчасовій основі, а другий - із пошуком необхідних фахівців та запрошення їх на постійну роботу на підприємстві. Переваги і недоліки (потенційні ризики) має кожен з варіантів. При залученні зовнішніх консультантів потенційно можливим є витік цінної інформації, мають місце випадки поверхневого ставлення до проекту, оскільки консультант впроваджує і налаштовує використання, проте не є кінцевим споживачем технології управління. При найманні на роботу спеціалістів з метою реалізації проекту щодо впровадження технологій можливою є ситуація неприйняття колективом нового працівника, який, як правило, стає керівником проекту щодо впровадження технології, що накладається на певний опір нововведенням і таким чином збільшує загрози успішного впровадження.

Прийняття остаточного рішення щодо варіантів залучення зовнішніх консультантів чи фахівців на постійну роботу цілком покладається на керівництво підприємства, яке має зважити всі ризики та прийняти окремі з них. Підсумком прийняття такого рішення є перехід до наступного етапу - формування робочої групи з впровадження технологій. Якщо залучені зовнішні консультанти, то обов'язковим членом робочої групи мають бути провідні спеціалісти підприємства, які володіють інформацією щодо специфіки діяльності та є майбутніми користувачами управлінської технології, а також представник керівництва підприємства у якості контролюючого агента.

Найважливішим етапом впровадження технології управління діяльністю підприємства більшість дослідників вважають саме етап розробки, обговорення і затвердження плану дій. Саме на цьому етапі відбувається узгодження бачень керівництва підприємства, робочої групи та персоналу, що буде користувачем нової технології, щодо мети, завдань і очікуваних результатів від впровадження нової технології. Обов'язковими елементами плану, а отже й етапами реалізаційної стадії впровадження технології є:

повідомлення персоналу щодо майбутнього впровадження технології управління; ознайомлення персоналу з сутністю впроваджуваної технології управління, метою, очікуваними вигодами і результатами;

часовий регламент впровадження технології;

розподіл відповідальності в робочій групі;

визначення контрольних точок реалізації плану;

визначення підсумків (опис результатів) кожного пункту плану;

формування системи оцінки результатів впровадження.

Після реалізації плану заходів щодо впровадження технології управління починається завершальна стадія цього процесу, мета якої виявити та ліквідувати недоліки, підготувати персонал підприємства до використання технології на постійній основі.

Завершальна стадія впровадження розпочинається апробацією технології управління. Відомо, що використання технології є циклічним процесом, тому повною вважається апробація, коли повністю пройшов цикл управлінських операцій і процедур. Апробація може бути здійснення із залученням обмеженого кола осіб, частини персоналу підприємства, а може бути масштабною, тобто із залученням всіх спеціалістів, які мають використовувати технологію управління. Саме на етапі апробації виявляються збої, недоліки, помилки, які були допущені на попередніх етапах. Вони аналізуються та ліквідуються робочою групою із залученням інших працівників підприємства.

Контроль використання нової технології управління здійснюється як після апробації, так і після усунення недоліків та помилок. Саме контролюючі агенти вносять пропозиції щодо завершення впровадження і початку використання технології на постійній основі. [2]

Після впровадження технології управління обов'язково здійснюється оцінка отриманих результатів та виявлення їх впливу на діяльність підприємства. Результати досліджень [4] щодо впливу впровадження і використання різних технологій управління на діяльність підприємств подані в табл. 1.

Таблиця 1 Результативність впровадження технологій управління [4]

Дані табл. 1 показують ефекти від впровадження окремих технологій управління за даними досліджень зарубіжних вчених та компаній. В роботі визначено, що впровадження нової технології управління впливає комплексно, оскільки веде до підвищення кваліфікації персоналу, підвищення інформатизації та автоматизації управління та позитивно впливає на стан діяльності підприємства в цілому.

Підвищення рівня технологічно-управлінської зрілості підприємства є комплексним процесом і залежить не тільки від здійснення нововведень управлінських технологій. Також, необхідно ще раз підкреслити, що технологічно-управлінська зрілість не може бути метою, вона виступає певним індикатором організаційного розвитку підприємства.

Висновки

Впровадження технології управління доцільно здійснювати з урахуванням трьох стадій цього процесу: початкової, реалізаційної та завершальної. Завданнями першої стадій впровадження є аналіз факторів впровадження, прийняття рішення щодо залучення/незалучення зовнішніх консультантів до цього процесу, формування робочої групи та розроблення і затвердження плану дій. Друга стадія впровадження технології управління полягає у реалізації розробленого плану дій. Метою завершальної стадії є виявлення проблем та недоліків, їх ліквідація та використання технології управління на постійній основі.

Список використаних джерел

1. Асаул А.Н. Організаційно-управлінські інновації як фактор підвищення конкурентного потенціалу підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. 2010. № 5. T. 3. С. 7-13.

2. Гуцалюк О.М. Етапи впровадження технологій управління діяльністю підприємства. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми управління підприємствами: теорія та практика» (м. Харків, 8-9 листопада 2012р.). Харків: ФОП Александрова К.М., ВД «ІНЖЕК», 2012. С. 26-29.

3. Інновації: розв'язок та зміни успіху.

4. Ярцева С., Лук'янова Т. Методологічні основи інноваційного процесу в управлінні персоналом. Кадровий менеджмент. 2009. № 9.

5. ECM Maturity Model (ECM3) Version 2.0.

6. Сочинська-Сибірцева І.М. Вдосконалення технології управління персоналом на машинобудівних підприємствах. Економічний вісник Донбасу. 2013. № 2 (32). С. 229-232.

7. Чмутова І.М., Андрійченко Ж.О., Довгопола Ю.С. Еволюція та сучасні тенденції розвитку технологій управління фінансово-економічними процесами. Економіка та суспільство. 2017. № 11. С. 322-329.

Размещено на Allbest.ru