Управління підприємницькою діяльністю в умовах невизначеності

Размещено на http://allbest.ru

Київський національний університет культури і мистецтв

Управління підприємницькою діяльністю в умовах невизначеності

Калантаєвська Ольга Олександрівна

доктор філософії в галузі економіки,

старший викладач кафедри фешн та шоу-бізнесу,

Тимошенко Олена Володимирівна доктор економічних наук,

професор кафедри фешн та шоу бізнесу,

Франчук Людмила Анатоліївна асистент

кафедри івент-менеджменту та індустрії дозвілля,

м. Київ

Анотація

Актуальність роботи полягає у тому, що підприємства певною мірою завжди функціонують в умовах невизначеності, через що виникає необхідність постійної адаптації, яка охоплює як стратегічні, так і тактичні рішення. Потреба в адаптації особливо гостро відчувається в умовах високої невизначеності, яка характерна для світу в останні десятиліття через загострення конфліктів, пандемічні обмеження, кризи та інші чинники, що посилюють невизначеність.

Метою дослідження є визначення ефективних підходів до управління підприємницькою діяльністю в умовах невизначеності у розрізі стратегічної та тактичної складової управління.

Розкрито основні ризики, з якими стикаються українські підприємства через війну. Шляхом порівняння характеристик «традиційних» криз та «кризи воєнного часу» описано, яких ускладнень зазнають підприємства в умовах останньої. управління підприємство україна бенчмаркінг

У роботі запропоновано підхід до діагностики стану підприємства на основі показників, які залежать від його розміру. Процес проведення діагностики містить ряд етапів, зокрема, підготовчий, визначення методичного та інформаційного забезпечення, верифікація, діагностика стану об'єкта, моделювання, формування рекомендацій, звіту і, зрештою, прийняття рішень.

Поряд із проведенням діагностики може застосовуватись оцінювання стратегічних можливостей підприємства. У його процесі важливу роль відіграє етап оцінювання зовнішнього середовища, який надає змогу визначити рівень невизначеності і, відповідно до цього рівня, планувати свою діяльність. Якщо підприємство не має часу на стратегічне планування (як цілком імовірно може бути в умовах війни), дієвими виступають тактичні методи - даунсайзинг, аутсорсинг, самозабезпечення, регуляризація, бенчмаркінг - або більш конкретні та локальні антикризові заходи (заморожування напрямів діяльності, згортання проєктів тощо). Практична цінність роботи полягає у формуванні підходів до управління підприємницькою діяльністю в умовах невизначеності з урахуванням як стратегічних можливостей, так і необхідності застосування швидких тактичних методів.

Ключові слова: управління підприємством, невизначеність, стратегія та тактика управління, діагностика, адаптація, антикризове управління

Abstract

Management of business activities in conditions of uncertainty

Kalantaievska Olha Oleksandrivna PhD in Economics, Senior Lecturer of the Department of Fashion and Show Business, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

Tymoshenko Olena Volodumurivna Doctor of Economics, Professor of Fashion and Show Business, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv,

Franchuk Liudmyla Anatoliivna Assistant of the Department of Event Management and Leisure Industry, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv,

The relevance of the work lies in the fact that enterprises, to some extent, always operate in conditions of uncertainty, necessitating continuous adaptation that encompasses both strategic and tactical decisions. The need for adaptation is particularly acute in conditions of high uncertainty, which has been characteristic of the world in recent decades due to conflicts, pandemic restrictions, crises, and other factors intensifying uncertainty. The research aims to identify effective approaches to managing entrepreneurial activities in conditions of uncertainty in the context of both strategic and tactical management components. The main risks faced by Ukrainian enterprises due to war are disclosed. By comparing the characteristics of "traditional" crises with those of "wartime crises," the complications that enterprises face in the latter conditions are described. The paper proposes an approach to diagnosing the state of an enterprise based on indicators depending on its size. The diagnostic process includes several stages, including preparatory, determination of methodological and informational support, verification, object state diagnostics, modeling, recommendations formulation, reporting, and, ultimately, decision-making. Alongside the diagnostic process, strategic assessments of the enterprise can be applied. In this process, the evaluation of the external environment plays a crucial role, enabling the determination of the level of uncertainty and planning activities accordingly. If the enterprise lacks time for strategic planning (which is quite probable in wartime conditions), effective tactical methods include downsizing, outsourcing, self-sufficiency, regularization, benchmarking, or more specific and local crisis measures (freezing directions of activities, project closures, etc.). The practical value of the work lies in forming approaches to managing entrepreneurial activities in conditions of uncertainty, considering both strategic opportunities and the necessity of applying swift tactical methods.

Keywords: enterprise management, uncertainty, management strategy and tactics, diagnostics, adaptation, anti-crisis management

Вступ

Постановка проблеми. Умови невизначеності характеризуються відсутністю достатньої інформації стосовно майбутніх подій. Підприємства завжди функціонують в умовах невизначеності, але протягом певних періодів така невизначеність може мати особливо несприятливі наслідки. Зокрема, негативний вплив невизначеності суттєво посилюється під час локальних та глобальних криз - фінансових, політичних, економічних тощо. Значний вплив на діяльність всіх суб'єктів господарювання та посилення факторів невизначеності мала криза, яка була пов'язана із пандемією COVID-19. Однак найбільшу небезпеку для підприємств України зумовлює широкомасштабне вторгнення Росії на її суверенну територію, що піднесло проблему зростання непередбачуваних ризиків на новий рівень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Управлінню підприємницькою діяльністю в умовах невизначеності присвячено чимало наукових робіт, більшість з яких спрямовано на пошук адаптаційних можливостей до непередбачуваних подій. К. Пугачевська та Е. Лисенко зауважують, що адаптивне управління спрямоване, передусім, на пошук відповідних рішень, що уможливлюють належне функціонування та розвиток підприємств. Значущість адаптивного управління в умовах невизначеності зростає під час виходу компаній з кризи (коли має бути задіяний антикризовий менеджмент), у ході імплементації інновацій та при проведенні організаційних перетворень [1]. К. В. Кривобок зауважує, що адаптація підприємства до швидких змін у навколишньому середовищі здійснюється через стратегічне планування. Водночас, мінливість умов здійснення господарської діяльності вимагає застосування і різних адаптаційних моделей. Управління адаптацією має базуватися на поєднанні системного та процесного підходів, а стратегія адаптації має враховувати як показники внутрішнього, так і зовнішнього середовища [2]. Б. С. Ватченко та Р. С. Шаранов досліджували проблеми антикризового управління під час війни, яка стала чинником високої невизначеності. Дослідники зазначають, що управління в таких умовах варто розділити на фази, які відповідають стадії війни. На першій («шоковій») фазі важливо визначити можливості підприємства в цілому, і чи зможе воно функціонувати надалі, якщо так - яким чином, чи потрібна релокація тощо. На другій фазі адаптації до воєнних умов важливого значення набуває діагностика стану підприємства. На третій фазі функціонування у воєнних умовах відбувається спроба повернення підприємства до довоєнного стану із застосуванням відповідних антикризових заходів, у тому числі - вихід на нові ринки, оптимізація витрат тощо. На останній фазі - після війни - важливим завданням є мінімізація негативних наслідків, що може бути досягнуте через пошук інвесторів, перегляд бізнес-моделі та покращення стійкості підприємства. Велику увагу у роботі дослідників присвячено тактичним заходам як найбільш ефективним у воєнних умовах, коли потрібна швидка реакція [3]. З. О. Коваль зосереджується на оцінці стратегічних можливостей підприємства в умовах невизначеності. У роботі автора представлено методику такої оцінки, за допомогою чого уможливлюється оцінка великої кількості факторів та, відповідно, прийняття найбільш ефективної стратегії [4].

Метою статті є визначення ефективних підходів до управління підприємницькою діяльністю в умовах невизначеності у розрізі стратегічної та тактичної перспективи.

Виклад основного матеріалу

Умови ведення господарської діяльності, які були створені внаслідок активних бойових дій і введення правового режиму військового стану, створили унікальні ризики, що характерні для інших кризових явищ. Окрім катастрофічного впливу на інфраструктуру, фінансову, енергетичну, логістичну та інші системи, воєнні дії в Україні несуть ризики для існування підприємства та його робітників через ракетну небезпеку. Також, війна несе ризик втрати клієнтів через їх переміщення з небезпечних територій та погіршення їхнього фінансового становища. Часті сигнали тривоги змушують окремі підприємства призупиняти свою діяльність, а атаки на систему зв'язку та банківську систему утворюють суттєві перебої у функціонуванні.

Чим сильніший вплив чиннику невизначеності, тим більш активними мають бути процеси, що спрямовані на адаптацію підприємств до таких умов. Під час війни це може передбачати суттєві трансформації і навіть діяльність, яка пов'язану з релокацією підприємств у більш безпечні регіони. Криза, що зумовлена із діючим у країні правовим режимом воєнного стану визначається як «криза воєнного часу». Вона відрізняється від «традиційних» криз за низкою характеристик, зокрема, за масштабом. Коли традиційні кризові явища можуть впливати на окреме підприємство, криза, що пов'язана з війною, є системною із високою швидкістю поширення, яка викликана ланцюговою реакцією.

Також, тривалість такої кризи, зазвичай, значно перевищує часові рамки інших криз. Окрім того, правовий режим військового стану впливає на державні рішення та політику стосовно діяльності підприємств, введення певних обмежень, нових правил тощо, тому такі умови ведення діяльності потребують додаткових зусиль від керівництва підприємств щодо узгодження своїх дій із державними органами. Окрім того, в умовах війни присутні ризики, що не є властивими для традиційної кризи, які пов'язані із загрозою життю робітників, цілісністю фізичних активів, доступом до мереж зв'язку, банківських послуг та транспорту [3].

Управління діяльністю підприємств у воєнний період, насамперед, має бути спрямоване на мінімізацію негативних наслідків. Це передбачає, з одного боку, терміновість та швидкість реакції на несприятливі події, з іншого - формування плану дій на тривалий період, що передбачає поступову адаптацію до умов невизначеності, складання планів дій відповідно до різних сценаріїв тощо. Таким чином, управління в умовах невизначеності передбачає застосування як тактичних, так і стратегічних методів, які можуть різнитися залежно від конкретного підприємства.

Вибір конкретних методів стратегії та тактики в умовах невизначеності має ґрунтуватися на результатах діагностики поточного стану підприємства. Рекомендовані показники, що аналізуються у ході діагностики, залежать від масштабів діяльності (рис. 1).

Рис. 1. Рекомендовані показники для діагностики підприємств в кризових умовах залежно від розміру підприємств Примітка: ВОК - власні оборотні кошти.

Джерело: розроблено авторами на основі аналізу [5].

Проведення діагностики та прийняття відповідних рішень за її результатами в умовах невизначеності може потребувати швидких дій. За можливості процес її проведення варто оптимізувати, що може передбачати його реалізацію у декілька взаємопов'язаних та послідовних етапів (рис. 2).

Рис. 2. Дорожня карта процесу проведення діагностики підприємств в кризових умовах (узагальнено автором за [2])

Примітка: ТЗ - технічне завдання; ПЗ - програмне забезпечення.

Джерело: узагальнено авторами на основі аналізу [2].

Під час формування команди на першому етапі визначаються відповідальні за виконання окремих завдань особи, розробляється технічне завдання, визначаються етапи діагностики, їх часові рамки, пов'язані витрати, а також можуть бути залучені сторонні експерти. Визначення інформаційного та методичного забезпечення полягає у формуванні та обробці потрібного масиву інформації, а також необхідних методів та засобів для її обробки. Під час моделювання може використовуватися комп'ютерна техніка, що суттєво спрощує та підвищує ефективність розроблених моделей. Проведення діагностики стану об'єкта містить оцінку потоків (фінансових, інформаційних, людських тощо) та показників (управління, ресурси, організація тощо). На цьому етапі вирішується важливе завдання з виявлення існуючих проблем та недоліків через порівняння фактичного стану із розробленими на попередньому етапі моделями. Після проведення верифікації результатів розробляються рекомендації та формується звіт [2], що уможливлює ґрунтовне прийняття рішень стосовно подальших кроків для покращення діяльності та управління в умовах невизначеності.

Проведення діагностики надає підґрунтя для розробки стратегічного плану та тактики управління. Залежно від цілей та конкретних обставин, що впливають на підприємство, воно може застосувати різні стратегії, у тому числі, фінансові та маркетингові. Дієвими стратегіями, особливо в умовах високого рывня невизначеності, які зумовлює війна, можуть бути захисні, стабілізаційні стратегії, стратегії скорочення витрат або виживання. Окрім проведення діагностики, для розробки стратегії підприємством може бути проведена оцінка стратегічних можливостей. Методика такої оцінки докладно наведена у роботі З. О. Коваль [4], а її етапи представлені на рисунку 3.

Рис. 3. Оцінка стратегічних можливостей підприємства

Джерело: [4].

Особливо важливим є третій етап щодо оцінювання зовнішнього середовища та визначення типу невизначеності, адже від результатів такої оцінки залежать і подальші стратегічні або тактичні дії. Тому цей етап варто розкрити детальніше.

Пропонується оцінювати зовнішнє середовище із використанням двомірної моделі Дункана, що представлена у таблиці 1.

Таблиця 1

Оцінювання зовнішнього середовища

Джерело: узагальнено авторами на основі аналізу [4].

Результати оцінки зовнішнього середовища можуть стати підґрунтям для вибору першочергових дій, адже в окремих випадках невизначеність зумовлює необхідність діяти негайно, без розробки детальних стратегічних планів.

Зокрема, це актуально в умовах війни. У дослідженні Б. С. Ватченка та Р С. Шаранова зазначено, що в умовах війни швидкі (тактичні) методи, поряд з оперативними (діагностикою, здійсненням моніторингу та контролю), можуть бути більш ефективними, ніж стратегічні [3]. Сутність та призначення таких методів розкрито у таблиці 2.

Таблиця 2

Основні методи антикризового (адаптаційного) управління підприємств в умовах війни

Джерело: узагальнено авторами на основі аналізу [3].

Окреслені вище методи полягають у проведенні досить масштабних змін. Більш конкретними є антикризові заходи, наприклад, заморожування окремих напрямів діяльності, згортання проєктів або планів розвитку, неоплачувані відпустки для працівників тощо. [3]. Таким чином, управління підприємницькою діяльністю в умовах невизначеності може передбачати як стратегічні, так і тактичні рішення. Вибір рішень та їх черговості для конкретного підприємства, головним чином, залежить від поточного стану такого підприємства, оцінка якого здійснюється за допомогою діагностики та визначення стратегічних можливостей підприємства. Також важливо враховувати стан зовнішнього середовища, для чого можливо застосовувати різні методи оцінювання.

Висновки

В результаті проведеного дослідження було виявлено, що в умовах високої невизначеності, які зумовлені для України воєнними діями, ефективними можуть бути як стратегічні, так і тактичні заходи в управлінні підприємствами.

Прийняття відповідного рішення про реалізацію заходів (розробка стратегічного плану або застосування тактичних методів) є більш ефективною із застосуванням результатів діагностики, а також визначення стратегічних можливостей підприємства, зокрема, з урахуванням оцінки стану зовнішнього середовища. Тактичні методи є більш дієвими у випадках необхідності більш термінових дій, та до них можуть належати даунсайзинг, аутсорсинг, самозабезпечення, регуляризація, бенчмаркінг тощо.

Література

1. Пугачевська К., Лисенко Е. (2021). Адаптивне управління підприємством в умовах невизначеності. Молодий вчений. 2021. № 9 (97). С. 158-161. DOI: https://doi.org/10.32839/ 2304-5809/2021-9-97-32 (дата звернення: 19.01.2024).

2. Кривобок К. В. Концептуальні положення щодо управління процесами адаптації промислових підприємств в умовах невизначеності. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2022. Т. 7. № 2 С. 190-199. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453- 2022-2-23 (дата звернення: 19.01.2024).

3. Ватченко Б. С., Шаранов Р. С. Антикризове управління підприємством в умовах війни. Економічний простір. 2022. № 182. С. 38-43. DOI: https://doi.org/10.32782/2224- 6282/182-5 (дата звернення: 19.01.2024).

4. Коваль З. О. (2023). Стратегічні можливості підприємства та їх оцінювання в умовах невизначеності зовнішнього середовища. Modern Engineering and Innovative Technologies. 2023. Т. 2. № 29-02. С. 75-80. DOI: https://doi.org/10.30890/2567-5273.2023-29- 02-039 (дата звернення: 19.01.2024).

5. Шаранов Р. С. Алгоритм антикризового управління підприємства. Центрально- український науковий вісник. Економічні науки. 2021. № 6 (39). С. 288-296. DOI: https://doi.org/10.32515/2663-1636.2021.6(39).288-296 (дата звернення: 19.01.2024).

References

1. Puhachevska, K., & Lysenko, E. (2021). Adaptyvne upravlinnia pidpryiemstvom v umovakh nevyznachenosti [Adaptive management of the enterprise in conditions of uncertainty]. Molodyi Vchenyi - Young Scientist, (9(97), 158-161. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-32 [in Ukrainian].

2. Kryvobok, K. V (2022). Kontseptualni polozhennia shchodo upravlinnia protsesamy adaptatsii promyslovykh pidpryiemstv v umovakh nevyznachenosti [Conceptual provisions regarding the management of adaptation processes of industrial enterprises in conditions of uncertainty]. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky ta tekhniky - Ukrainian Journal of Applied Economics and Technology, 7(2), 190-199. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2022-2-23 [in Ukrainian].

3. Vatchenko, B. S. (2022). Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom v umovakh viiny [Anti-crisis management of an enterprise in war conditions]. Ekonomichnyi prostir - Economic Scope, (182), 38-43. https://doi.org/10.32782/2224-6282/182-5 [in Ukrainian].

4. Koval, Z. O. (2023). Stratehichni mozhlyvosti pidpryiemstva ta yikh otsiniuvannia v umovakh nevyznachenosti zovnishnoho seredovyshcha [Strategic opportunities of the enterprise and their assessment in conditions of uncertainty of the external environment]. Modern Engineering and Innovative Technologies, 2(29-02), 75-80. https://doi.org/10.30890/2567- 5273.2023-29-02-039 [in Ukr.].

5. Sharanov, R. S. (2021). Alhorytm antykryzovoho upravlinnia pidpryiemstva [Algorithm of anti-crisis management of the enterprise]. Tsentralnoukrainskyi naukovyi visnyk. Ekonomichni nauky - Central Ukrainian Scientific Bulletin. Economic Sciences, (6(39), 288-296. https://doi.org/10.32515/2663-1636.2021.6(39).288-296 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru