Ризик-менеджмент у логістиці: уточнення термінології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут економіки промисловості НАН України

Ризик-менеджмент у логістиці: уточнення термінології

Трушкіна Н., Шкригун Ю.

Вступ

Управління логістичною діяльністю у системі логістичного менеджменту підприємств пов'язано з виникненням безлічі ризиків. У зв'язку з цим у сучасних умовах глобальних загроз і викликів, мінливості, нестабільності й невизначеності інституційного середовища особливо актуалізуються питання формування системи ризик-менеджменту з метою пошуку принципово нового інструментарію і методів оцінювання ризиків логістичної діяльності підприємств, управлінських підходів до їхнього нівелювання та мінімізації та удосконалення методик. Все це потребує поглибленого аналізу суті й змісту ризик-менеджменту задля розуміння динамічних закономірностей організації та управління логістичною діяльністю підприємств [1-13] різної галузевої приналежності.

З огляду на це, мета даної роботи полягає в узагальненні й систематизації існуючих підходів до визначення суті й змісту поняття «ризик-менеджмент»; авторському трактуванні даної економічної категорії з позицій трансформації логістичного менеджменту та підвищення рівня економічної безпеки суб'єктів господарювання.

Виклад основного матеріалу

Критичний аналіз наукових джерел свідчить, що на сьогоднішній день не існує єдиного теоретичного підходу до визначення суті ризик-менеджменту. Це обумовлено тим, що науковці є представниками різних економічних теорій і шкіл зі своїми науковими підходами й особливостями, а також неоднозначністю і багатоаспектністю даного поняття. Адже термін «ризик-менеджмент» (рис.) розглядається як об'єкт досліджень з позицій державного управління, економічної й фінансової безпеки, інноваційного, інвестиційного, фінансового, стратегічного, маркетингового, логістичного менеджменту.

Рис. Сутнісна основа поняття «ризик-менеджмент» Джерело: побудовано авторами на основі узагальнення наукової літератури.

логістичний менеджмент ризик

Здебільшого дослідники під поняттям «ризик- менеджмент» розуміють науку; методологію; мистецтво; процес; систему; структурні компоненти системи; чинник; управлінську парадигму; специфічну галузь менеджменту; сукупність методів, прийомів і заходів тощо.

Так, у науковій літературі ця економічна категорія трактується як:

- важлива складова інноваційної діяльності підприємства (А. Степанова, Я. Рогоза);

- сучасна система управління ризиками підприємницьких структур (І. Вербіцька);

- система організаційно-фінансового характеру, яка об'єднана спільною ідеєю і спрямована на мінімізацію витрат, пов'язаних з управлінням певним об'єктом (Р Пікус, Н. Приказюк);

- чинник забезпечення економічної безпеки підприємств (Т. Мостенська);

- синтетична наукова дисципліна, яка вивчає вплив на різні сфери діяльності людини випадкових подій, що завдають фізичний і матеріальний збиток (Н. Хохлов);

- методологія, яка має власний набір термінів, класифікацію, єдиний підхід до аналізу різних ризиків (Н. Хохлов);

- мистецтво і наука про забезпечення умов успішного функціонування будь-якої виробничо-господарської одиниці в умовах ризику (Г. Чернова, А. Кудрявцева);

- процес розробки та впровадження програми зменшення будь- яких випадково виникаючих збитків (Г. Чернова, А. Кудрявцева);

- сукупність методів, прийомів і заходів, що дозволяють певною мірою прогнозувати настання ризикових подій і вживати заходів до виключення або зниження негативних наслідків настання таких подій (В. Гранатуров);

- система оцінки ризику, управління ризиком і економічними (точніше, фінансовими) відносинами, що виникають у процесі цього управління, і включає стратегію і тактику управлінських дій (Л. Тепман);

- специфічна галузь менеджменту, яка потребує знань предметної діяльності фірми, страхової компанії, аналізу господарської діяльності підприємства, математичних методів оптимізації економічних завдань (Л. Денець);

- управління організацією в цілому або окремими її підрозділами з урахуванням факторів ризику (тобто випадкових подій, що впливають на організацію) на основі особливої процедури їх виявлення й оцінки, а також вибору і використання методів нейтралізації наслідків цих подій, обміну інформацією про ризики і контролю результатів застосування цих методів (А. Старостіна, В. Кравченко);

- складова системи управління фінансовою безпекою на підприємстві (О. Хаджинова, М. Куртяник);

- система, що включає в себе ідентифікацію, аналіз ризиків, управління (Г. Матвієнко-Біляєва);

- моделювання можливості відхилення при деякому обмеженні управлінського, компетентного, мотиваційного, психологічного характеру (М. Прокопенко);

- система управління ризиком і економічними (фінансовими) відносинами, що виникають в процесі цього управління, включаючи в себе стратегію і тактику управління ризиком (І. Федулова);

- цілеспрямований пошук і організація роботи щодо зниження ступеня ризику, мистецтво отримання і збільшення доходу (виграшу, прибутку) у невизначеній господарській ситуації (І. Федулова).

На думку І. Вербіцької [14], у рамках концепції ризику як небезпеки або загрози ризик-менеджмент означає техніку зменшення ймовірності настання негативних подій і наслідків від них за допомогою заходів, які вимагають розумних витрат. У рамках концепції ризику як можливості під ризик-менеджментом розглядається ступінь використання техніки максимізації доходу при одночасному обмеженні або мінімізації втрат.

У той же час В. Вітлінський, С. Наконечний, О. Шарапов [15] притримуються сучасної точки зору, заснованої на «неокласичній» теорії, зазначаючи, що управління ризиком покликане забезпечити оптимальне для підприємства співвідношення прибутку (приросту ринкової вартості) та ризику, його прийнятний (допустимий) рівень.

У монографії «Ризикологія в економіці та підприємництві» В. Вітлінський і Г. Великоіваненко [16] акцентують увагу на необхідності використовувати в управлінській діяльності різноманітних підходів, процесів, заходів, які дозволяють певною мірою (наскільки це можливо) прогнозувати можливість настання ризикових подій і домагатися зниження ступеня ризику до допустимих меж.

Як стверджує А. Камінський [17], у сучасній проблематиці ризик-менеджменту можна виокремити дві частини. Перша частина обумовлюється проблематикою, яка виникає від неадекватної, недостатньої реалізації певної структурної компоненти процесів ризик-менеджменту. Другою частиною є ті проблеми, які породжуються функціонуванням ризик-менеджменту як цілісної системи у фінансовому інституті. Тому логічним для аналізу досліджуваної проблеми є представлення структури процесу ризик-менеджменту.

Генезис ризик-менеджменту характеризується трансформацією уявлень про ризик, проблематикою вимірювання ризиків та особливо ставленням до ситуацій з ризиком. При цьому ризик-менеджмент не є статичним, він є динамічним, його динаміку породжує саме проблематика ризику [18].

У результаті дослідження встановлено, що ряд науковців ототожнюють поняття «ризик-менеджмент» з управлінням ризиками. Так, De Marco A., M.J. Thaheem [19] формулюють управління ризиками як процес ідентифікації, оцінки та пріоритизації ризиків з подальшим скоординованим і економічним використанням ресурсів для мінімізації, моніторингу та контролю ймовірності або впливу несприятливих подій, або для максимізації реалізації можливостей.

Більшість зарубіжних вчених приділяють значну увагу питанням управління ризиками, розуміючи під даною дефініцією:

- метод, який спрямовано на організацію, виявлення і реагування на чинники ризику для досягнення цілей проєкту;

- планування, моніторинг і реалізація заходів, необхідних для запобігання схильності до ризику;

- систематичний метод виявлення, аналізу, обробки та моніторингу ризиків, які всі залучені до будь-якої діяльності/процесу;

- систематичний метод, що зводить до мінімуму ризики, які можуть бути перешкодою для досягнення мети;

- комплекс заходів, спрямованих на роботу з ризиками для збереження контролю над проєктом;

- засіб боротьби з невизначеністю (виявлення джерел невизначеності та пов'язаних з ними ризиків, а потім управління цими ризиками таким чином, щоб звести до мінімуму (або взагалі уникнути) негативні результати та отримати вигоду з будь-яких позитивних результатів);

- спланований і структурований процес, що дозволяє команді проекту приймати правильні рішення в потрібний час шляхом виявлення, класифікації та кількісної оцінки ризиків, а потім для управління ними та контролю над ними;

- систематичний спосіб розгляду областей ризику та свідомого визначення того, як з кожною з них слід поводитися;

- інструмент управління, спрямований на виявлення джерел ризику та невизначеності, визначення їх впливу та розробку відповідних заходів у відповідь керівництва;

- процес виявлення, оцінки і контролю за фінансовими, правовими, стратегічними ризиками і ризиками безпеки для капіталу і доходів організації; ці погрози або ризики можуть виникати з різних джерел, включаючи фінансову невизначеність, юридичні зобов'язання, помилки стратегічного управління, нещасні випадки і стихійні лиха;

- процес виявлення, оцінки та пріоритизації ризиків, за яким слідує комплексне та економічне використання ресурсів для зниження, спостереження та контролю ймовірності чи впливу несприятливих подій або для максимального використання можливостей.

Варто зазначити, що управління ризиками відноситься до практики завчасного виявлення потенційних ризиків, їх аналізу та вжиття запобіжних заходів для зниження/стримування ризику. Управління ризиками включає ідентифікацію, аналіз та реагування на чинники ризику, які є складовою частиною бізнесу. Ефективне управління ризиками означає спробу максимально контролювати майбутні результати, діючи запобіжно, а нереактивно. Таким чином, ефективне управління ризиками дозволяє зменшити як можливість виникнення ризику, так і його потенційний вплив.

Висновки

Отже, на підставі узагальнення концептуальних положень щодо даної проблематики і отриманих результатів проведених досліджень [20-24] термін «ризик-менеджмент» пропонується розглядати з трьох позицій, а саме як:

1) важливий чинник підвищення рівня економічної безпеки суб'єктів господарювання;

2) сучасну парадигму логістичного менеджменту;

3) комплексний підхід до формування системи управління ризиками логістичної діяльності підприємств.

На нашу думку, найбільш змістовним є таке узагальнене трактування економічної категорії «ризик-менеджмент» як комплексу управлінських дій, економічних відносин і заходів впливу на процеси та явища в умовах невизначеності та браку якісної інформації, що носять системний і комплексний характер, спрямованих на забезпечення найбільш сприятливих умов функціонування та отримання результату, шляхом своєчасного виявлення, оцінювання та нейтралізації прояву негативних наслідків непередбачуваних подій.

Ризик-менеджмент полягає у комплексному аналізі політичних, зовнішньоекономічних, фінансово-економічних, інвестиційних, соціальних, виробничих, інноваційних, інформаційних, технологічних, ринкових, маркетингових чинників, які впливають на логістичну діяльність суб'єктів господарювання.

Перспективи подальших досліджень полягають у теоретичному узагальненні підходів до визначення змісту понять «управління ризиками логістичної діяльності» і «стратегічне управління ризиками логістичної діяльності» у системі ризик-менеджменту підприємств.

Список використаних джерел

1. Zaloznova Yu., Trushkina N. Logistics management system of the enterprise. Modern Management: Logistics and Education: monograph / The Academy of Management and Administration in Opole. Opole: Publishing House WSZiA, 2018. P. 170-176.

2. Trushkina N. Organizational-economic mechanism of management logistic activity of enterprise: essence and structure. Strategies for sustainable socio-economic development and mechanisms their implementation in the global dimension: collective monograph / VUZF University of Finance, Business and Entrepreneurship. Sofia: VUZF Publishing House «St. Grigorii Bogoslov», 2019. Vol. 3. P. 117-125.

3. Zaloznova Yu., Trushkina N. Management of logistic activities as a mechanism for providing sustainable development of enterprises in the digital economy. Virtual Economics. 2019. Vol. 2. No 1. P. 63-80. https://doi.org/10.34021/ ve.2019.02.01(4).

4. Sandiuk H., Lushpiienko Yu., Tkachenko I., Trushkina N., Kurganskaya E. Special Procedures for Electronic Public Procurement. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues. 2019. Vol. 22. Special Issue 2. Business laws and legal rights: research and practice. P. 1-6. https://www.abacademies.org/articles/special-procedures-for-electronic- public-procurement-1544-0044-2.

5. Koev S., Tryfonova O., Inzhyievska L., Trushkina N., Radieva M. Management of Domestic Marketing of Service Enterprises. IBIMA Business Review. 2019. Vol. 2019. P. 1-13. https://doi.org/10.1571/2019.681709.

6. Трушкіна Н.В. Клієнтоорієнтований підхід до логістичного сервісу в умовах інформаційної економіки. Бізнес Інформ. 2020. № 6. С. 196-204. https://doi.org/10.32983/2222- 4459-2020-6-196-204.

7. Kwilinski A., Zaloznova Yu., Trushkina N., Rynkevych N. Organizational and methodological support for Ukrainian coal enterprises marketing activity improvement. E3S Web of Conferences. 2020. Vol. 168. Article 00031. https://doi.org/10/1051/e3sconf/202016800031.

8. Трушкіна Н.В., Шкригун Ю.О. Управління логістичною діяльністю підприємства в цифровій економіці: теоретичні засади. Наукові інновації та передові технології. 2021. № 2(2). С. 152-166. https://doi.org/10.52058/2786-5274 - 2021-2(2)-152-166.

9. Трушкіна Н., Шкригун Ю. Концептуальні підходи до визначення суті й змісту терміна «клієнтський досвід». Veda a perspektivy. 2021. № 4(4). С. 125-138. https://doi.org/10.52058/2695- 1592-2021-4(4)-125-138.

10. Bezpartochnyi M., Revenko D., Dolha H., Trushkina N. Model Tools for Diagnosing the Stability and Survivability of Economic Systems. Distributed Sensing and Intelligent Systems. Studies in Distributed Intelligence / Edited by M. Elhoseny, X. Yuan, Sd. Krit. Switzerland, Cham: Springer, 2022. P. 275-288. https://doi.org/10.1007/978-3-030-64258-7_25.

11. Трушкіна Н. Логістична система: до питання термінології. Veda a perspektivy. 2022. № 3(10). Str. 84-96. https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-3(10)-84-96.

12. Trushkina N., Prokopyshyn O., Dranus L. Customer relationship management in the system of logistics administration at agricultural enterprises. Security management of the XXI century: national and geopolitical aspects: collective monograph. Iss. 4 / in edition D. Diachkov; Poltava State Agrarian University. Prague: Eastern European Center of the Fundamental Researchers, Nemoros s.r.o., 2022. Р. 190-196.

13. Trushkina N. Conceptual approaches to determining the economic essence of the logistics system category. Theoretical Foundations in Economics and Management: Collective monograph. Boston: Primedia eLaunch, 2022. P. 107-115. https://doi.org/10.46299/ISG.2022. MONO.ECON.2.3.2.

14. Вербіцька І.І. Ризик-менеджмент як сучасна система управління ризиками підприємницьких структур. Сталий розвиток економіки. 2013. № 5. С. 282-291.

15. Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Шарапов О.Д. Економічний ризик та методи його вимірювання. Київ: КНЕУ, 2000. 354 с.

16. Вітлінський В.В., Великоіваненко Г.І. Ризикологія в економіці та підприємництві: монографія. Київ: КНЕУ, 2004. 480 с.

17. Камінський А.Б. Ризик-менеджмент: проблематика розвитку. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. 2017. Т. 2. Вип. 1. С. 52-59.

18. Bernstein P. Against the gods: The Remarkable story of risk. Wiley & Sons, Inc., 1998. 383 p.

19. De Marco A., Thaheem M.J. Risk analysis is construction projects - A practical selection methodology. American Journal of Applied Sciences. 2014. Vol. 1. P. 74-84.

20. Залознова Ю.С., Трушкіна Н.В., Кочешкова І.М. Системний підхід до управління ризиками логістичної діяльності підприємств. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2018. № 3. Т. 2. С. 50-53.

21. Трифонова О.В., Трушкіна Н.В. Управління ризиками логістичної діяльності промислових підприємств. Бізнес Інформ. 2018. № 12. С. 268-274.

22. Трушкіна Н.В., Сербіна Т.В. Міжнародна логістична діяльність у структурі зовнішньої торгівлі України: бар'єри, загрози та виклики. Moderni aspekty vedy: XX. Dil mezinarodni kolektivni monografie. Ceska republika, Jesenice: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. Str. 611-623.

23. Трушкіна Н.В., Шкригун Ю.О. Ризик-менеджмент у системі логістичного менеджменту підприємства. Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXIV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Орхус, Данія, 7 вересня 2022 р.) / за ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. Київ: ГО «ВАДНД», 2022. С. 119-126.

24. Трушкіна Н., Сербіна Т. Міжнародна логістика у системі зовнішньоекономічної діяльності підприємства. International Science Journal of Management, Economics & Finance. 2022. Vol. 1. No. 3. Р. 101-114. https://doi.org/10.46299/j.isjmef.20220103.7.

Размещено на Allbest.ru