Інноваційні вектори управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Інноваційні вектори управління

Олександр Пономарьов кандидат технічних наук, професор, професор кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І. Зязюна

Харків

Анотація

Показано, що управління є визначальною умовою успішного здійснення діяльності й забезпечення бажаної її ефективності. Відомо, що в умовах інноваційного типу суспільного розвитку важливою проблемою постає розробка і системне застосування інноваційних управлінських технологій.

Проаналізовано дослідження і публікації з проблем визначення інноваційних векторів управління. Вони далеко не вичерпують всіх її важливих аспектів. Йдеться про соціальні, економічні, організаційні та психологічні умови і можливості забезпечення як інноваційного характеру самого управління, так і його відповідності вимогам індустрії

Недостатньо розкрито також сенс і особливості інноваційного управління та його впровадження в практику управлінської діяльності.

За результатами системного дослідження широкого спектру проблем управління й аналізу літературних джерел із цих проблем цілями статті визначено розмежування сенсу понять інноваційності, ефективності та відповідності змісту й характеру управління суспільним вимогам та очікуванням його переходу на рівень 4.0.

Ключові слова: вектори управління, управлінські технології, інноваційність, індустрія 4.0.

Abstract

Olexandr Ponomaryov

professor, candidate of technical sciences, professor of the pedagogy and psychology of social systems management department by the academician I. Zyazyun, National Technical University “Kharkiv Politechnic Institute”;Kharkiv

INNONATIVE MANAGEMENT VECTORS

It is shown that management is not just one of the integral components of the joint activity of people, but also a determining condition for its successful implementation and ensuring the desired efficiency. It is known that the development of management ideology and technology usually lags behind production technologies. This applies to both local and global aspects of management. Therefore, today, in the conditions of an innovative type of social development, the development and systematic application of innovative management technologies becomes an important problem.

Research and publications on the problems of determining innovative management vectors are analyzed. They are far from exhausting all its important aspects. It is about social, economic, organizational and psychological conditions and possibilities of ensuring both the innovative nature of the management itself and its compliance with the requirements of Industry

The meaning and features of innovative management and its implementation in the practice of managerial activity are also insufficiently disclosed.

According to the results of a systematic study of a wide range of management problems and the analysis of literary sources on these problems, the goals of the article are to distinguish the meaning of the concepts of innovation, efficiency, and compliance of the content and nature of management with social requirements and expectations of its transition to level 4.0

Key words: management vectors, management technologies, innovation, industry 4.0

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями

Управління виступає не просто одним із невід'ємних компонентів спільної діяльності людей, а й також визначальною умовою її успішного здійснення й забезпечення її бажаної ефективності. В той же час ідеологія управління й управлінські технології зазвичай відстають у своєму розвитку від виробничих технологій. І це повною мірою стосується як локальних, так і глобальних аспектів управлінської діяльності. Тому сьогодні, в умовах інноваційного типу суспільного розвитку, важливою і актуальною проблемою постає розробка і системне застосування інноваційних управлінських технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких було започатковано розв'язання порушеної проблеми і на які спираються автори

Істотна теоретична важливість і безсумнівна практична значущість порушеної проблеми зумовила інтерес до неї багатьох дослідників. Досить послатися на таких відомих фахівців, як Р. Акофф, В. Бабаєв, М. Гуревичов, П. Друкер, Г. Мінцберг, Л. Орбан-Лембрик, С. Пазиніч, Ю. Палєха, О. Романовський та інші. Їхню увагу привертають різні аспекти феномену управління та управлінських технологій. Так, В. Бабенко аналізує особливості управління інноваційною діяльністю підприємства в умовах розвитку індустрії зосереджуючись переважно на аспектах моделювання [1].

У свою чергу, С. Бондаренко підкреслює, що “метою управляючої дії є стійкий і прогресивний інноваційний розвиток підприємства, що забезпечує зростання його ринкової вартості, а також конкурентні переваги на основі готовності адекватно і своєчасно реагувати на зміни внутрішнього і зовнішнього середовища” [2, с. 135]. Мандич О. зі співавторами детально розглядають проблеми розробки теоретико-методичних та практичних рекомендацій стосовно інноваційних векторів розвитку реінжинірингу бізнес- процесів та стратегічного управління підприємствами [8]. Дунська А., Бояринова К. і М. Кравченко аналізують можливості та переваги наукового підходу до виявлення визначальних векторів інноваційного характеру розвитку промислових підприємств [4].

Купер Р. акцентує увагу на цікавій інноваційній дилемі: як впроваджувати інновації в ситуації зрілого ринку [3]. Шваб К. та Н. Девіс досліджують процеси формування четвертої промислової революції [11]. У свою чергу, А. Шахрум і Н. Хусін, розглядаючи проблему кадрового забезпечення індустрії 4.0, обґрунтовують необхідність переходу до освіти 4.0 [12]. Савченко О. та Р. Нестеренко підкреслюють роль системи освіти для інноваційного розвитку фахівців. На їхнє переконання, “готовність і здатність університетів розвивати і підтримувати безперервний процес вдосконалення буде залежати від успіху випускників на ринку праці, їх підприємницького духу і, як наслідок, конкурентоспроможності бізнесу. Фахівець, що отримує знання і навички з обраної спеціальності, при такому підході зможе конкурувати на ринку праці” [10, с. 155].

Проблему інформатизації економіки як вектор управління інноваційною інфраструктурою регіону досліджує А. Мохненко [9]. Багато публікацій присвячено локальним аспектам застосування інноваційного управління. Як приклад, можна навести роботи Ю. Лі, який аналізує вплив управління інноваційними технологіями і загальною продуктивністю основних чинників виробництва на економічне зростання Китаю [7].Джексон М. та його співавтори аналізують застосування інноваційного менеджменту в проєктуванні та управлінні ставками для утримання зливових вод у Канаді [6]. інноваційний управлінський організаційний

Як пишуть С. Ілляшенко та О. Біловодська, перевагами розвитку економічної системи, заснованого на інноваціях, виступають забезпечення економічного зростання без пропорційного збільшення споживання сировинних ресурсів, формування умов, за яких інвестування у творчий та науковий потенціал суспільства стає надзвичайно вигідним [5, с. 271]. Істотну роль у забезпеченні ефективності управління відіграє системне застосування математичних моделей і методів.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття. Розглянутий огляд досліджень та публікацій щодо проблеми визначення інноваційних векторів управління далеко не вичерпує всіх її важливих аспектів. Йдеться про соціальні, економічні, організаційні та психологічні умови і можливості забезпечення як інноваційного характеру самого управління, так і його відповідності вимогам індустрії 4.0. Недостатньо розкрито також сенс та особливості управління 4.0 та його впровадження в практику управлінської діяльності.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

За результатами системного дослідження автором широкого спектру проблем управління й аналізу літературних джерел із цих проблем цілями статті слід вважати розмежування сенсу таких понять, як інноваційність, ефективність та відповідність змісту й характеру управління суспільним вимогам та очікуванням індустрії 4.0.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Управління відіграє визначальну роль в належній організації та здійсненні спільної діяльності людей та різних їх спільнот. Воно стає вкрай важливою передумовою не тільки нормального життєзабезпечення людини та суспільства у цілому. Управління сприяє також ще й формуванню та дотриманню необхідних як виробничих, так й інших міжособистісних взаємовідносин між учасниками цієї діяльності. Більш того, управління виступає потужним чинником науково-технічного і соціального прогресу. Таке його важливе місце в загальній системі суспільних процесів передбачає необхідність забезпечення узгодженості управління з процесами, на належне здійснення яких воно спрямоване.

Ця фундаментальна вимога виступає дієвим джерелом управлінського впливу на процеси функціонування та розвитку суспільства. Усвідомлення ж важливості цієї функції управління буквально кожним керівником виступає умовою належного узгодження управління та його об'єкта. Прагнення цього узгодження виступало і виступає пошуком такого вибору цілей, змісту і характеру управління, який забезпечує його очікувану ефективність. Однак, на жаль, такого одностайного усвідомлення немає і, в принципі, воно неможливе. Дійсно, всі люди різні, тому й керівники відрізняються як індивідуальними рисами і якостями, так і поглядами на сенс своєї діяльності, на управлінську культуру та технологію.

Як свідчать бесіди з керівниками- практиками, у них є різне розуміння сутності поняття інноваційності. Більшість вважає проявом інноваційності різні зміни системи мотивації і стимулювання. Дехто з них впевнений, що інноваційне управління означає несуперечливість синергетичним закономірностям самоорганізації та саморозвитку систем, на які воно спрямоване. Зустрічаються й інші варіанти трактування сенсу інноваційності управління, які уявляються недостатньо чіткими та обґрунтованими.

На наше переконання, інноваційність управління дійсно, по- перше, має розглядатися як якісна зміна технології управління відповідно до обраних цілей та характеру діяльності щодо досягнення. По-друге, інноваційне управління являє собою багатофакторне явище і означає його спрямованість на найефективніше досягнення цілей. Під ефективністю прийнято розуміти співвідношення між отриманим результатом діяльності та витратами ресурсів, необхідними для його отримання. При цьому йдеться не тільки про матеріальні та фінансові, а й про людські ресурси, в тому числі витрати виконавцями фізичних, інтелектуальних та психологічних зусиль та енергії.

Таким чином, в процесі розмежування понять інноваційного характеру управління та ефективності можна впевнитися у тому, що вони відрізняються за своїм сенсом при тому, що між ними існує певна кореляція. Її посилення залежить від низки інших чинників. Серед них слід назвати рівень професійної управлінської компетентності керівника як суб'єкта управління, його загальну та професійну культуру, насамперед комунікативну. Вкрай важливим постає також і усвідомлення ним своєї особистісної відповідальності за характер використання інноваційних управлінських технологій.

Особливого значення набуває тут характер соціально-психологічного самопочуття виконавців. Виступаючи одним з істотних векторів інноваційної спрямованості управління, воно поєднує їхнє щире задоволення успішним виконанням своїх завдань із тим психологічним кліматом, в умовах якого досягаються цілі й завдання їхньої діяльності. Отже, керівник повинен знати і розуміти, що невід'ємними складниками технології інноваційного управління виступають сприятливий психологічний клімат в організації, товариський і доброзичливий характер взаємовідносин між людьми.

Необхідність же розробки, впровадження та системного використання інновацій в управлінській діяльності зумовлена істотними змінами ситуації на ринку праці й робочої сили. Наведемо тільки дві обставини. Першою з них виступає поява нових професій та нових видів діяльності. Вона є природним результатом науково-технічного і соціального прогресу. Так, в січні 2024 року було оновлено Класифікатор професій, оскільки на ринку праці з'явились 42 нові професії, зокрема у сфері інформаційних технологій та охорони здоров'я, а також у соціальній, фінансовій та інших сферах. Другою обставиною стало стрімке поширення можливостей та збільшення сфер застосування дійсно інноваційних технологій штучного інтелекту.

До речі, в процесі викладання майбутнім фахівцям із проєктного менеджменту навчальної дисципліни “Поведінкові компетенції в управлінні проєктами” було поставлено запитання щодо бачення напрямків і тенденцій інноваційного розвитку управлінських технологій. Переважну більшість студентів складали люди у віці десь біля сорока років і для них це була друга вища освіта. Всі вони мали досвід професійної діяльності, в тому числі також і управлінської. Студентам було запропоновано написати есе з фокусом уваги на управління. Його аналіз показав, що з 26 осіб 19 пов'язували розвиток управління саме з використанням штучного інтелекту. І тільки 7 студентів вбачали розвиток управління як використання досягнень психології та інших наук соціально- гуманітарного спрямування.

За допомогою цілеспрямованого використання в освітньому процесі як інноваційних, так і традиційних педагогічних технологій і залучення студентів до активного обговорення проблеми вдалося сформувати практично у кожного з них певною мірою системне бачення феномену управління. Його сенс і місце в загальному просторі соціокультурних, професійно-технологічних, логіко-методологічних та психологічних параметрів. У цьому просторі напрямними векторами слід вважати, по-перше, відповідність управлінських технологій виробничим технологіям. Так, інноваційний характер виробництва рівня 4.0 цілком логічно потребує управління такого ж рівня.

Ще одним істотним інноваційним вектором управління виступають також суспільні вимоги до управління та управлінської діяльності. Дійсно, відповідність цим вимогам цілей, змісту й характеру управління є не тільки показником якості управління, але й важливим чинником і водночас проявом соціального прогресу та гармонізації міжособистісних відносин. Саме така їх відповідність має вважатися однією з передумов формування, розвитку та неухильного дотримання в даному суспільстві правових і моральнісних норм, розвитку загальної і професійної культури.

Цілеспрямоване впровадження інноваційного характеру управління й забезпечення його відповідності суспільним вимогам стає одним з потужних джерел виховання відповідальності кожного учасника управлінських, ширше, виробничих взаємовідносин. Ця ж відповідальність, у свою чергу, породжує прагнення і керівників, і виконавців бездоганно виконувати свої професійні завдання і функції.

Набуваючи практичного досвіду, здобувачі вищої освіти вдосконалюють рівень своєї професійної компетентності, що сприяє ціннісному сприйняттю ними своєї професії та професійної діяльності. Результатом стає підвищення якості й ефективності їхньої діяльності та задоволення споживачів їхньої продукції та послуг. Водночас відбувається також розвиток соціокультурного простору організації. Оскільки розглянуті процеси здійснюються на загальному тлі інноваційного типу суспільного розвитку і відповідного простору, вони мають розглядатися як специфічні інноваційні вектори управління. У цій якості вони за допомогою системи прямих і зворотних зв'язків не тільки виступають його проявами, а й самі зазнають змін під цільовою дією управлінського впливу.

Висновки з даного дослідження та перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Аналіз процесів еволюції цілей і характеру управління та викладені міркування дають обґрунтовану змогу дійти таких висновків. По-перше, розвиток та інновації притаманні людині й суспільству протягом всієї історії людської цивілізації, однак вони мали скоріше випадковий характер і були притаманні локальним сферам застосування. Для сучасного ж її етапу характерні глобальний характер, швидкість змін та оновлення і широкий масштаб застосування. Зміни технологій потребують зміни управління ними.

По-друге, ефективність управління забезпечують не самі по собі зміни, навіть інноваційні, системні й цілеспрямовані, а відповідність цілей і характеру управління такій тріаді векторів: а) синергетичним закономірностям самоорганізації систем, б) розвитку технологій індустрії 4.0, в) суспільним вимогам до змісту управління та основним тенденціям соціального розвитку.

По-третє, інтегральні зміни технологій суспільного виробництва у самому широкому його розумінні й управління ним істотно підвищують ефективність і продуктивність виробництва. Це сприяє зростанню добробуту населення, демократизації суспільного життя, розвитку духовності і культури. Так управління відповідає вимогам соціуму, забезпечує доброзичливість та товариськість у взаємовідносинах.

Перспективами подальшого розвитку слід вважати вивчення питань управління в індустрії 4.0 у студентів всіх рівнів освіти.

Список літератури

1. Babenko, V. (2020), “Enterprise innovation management in industry 4.0: modeling aspects. Emerging extended reality technologies for industry 4.0”, Early experiences with conception, design, implementation, evaluation and deployment, pp.141 - 163

2. Бондаренко С. Сучасні принципи формування механізму інноваційного розвитку промислового підприємства / С. Бондаренко // Вісник соціально- економічних досліджень: зб. наук. пр. - Одеса: Одеський національний економічний університет. - 2015. - Вип. 1. - № 56. - С. 129 - 136

3. Cooper, R. (2011), “Perspective: The innovation dilemma: How to innovate when the market is mature”, Journal of Product Innovation Management, no. 28(1) pp. 2 - 27

4. Dunska, A., Boiarynova, K., Kravchenko, M. (2021), “Scientific approach to determining the vectors of innovative development of industrial enterprises” Baltic Journal of Economic Studies, 2021, no. 7(4) pp.231 - 242

5. 5.Ілляшенко С., Біловодська О. Управління інноваційним розвитком промислових підприємств / С. Ілляшенко, О. Біловодська // Монографія. - Суми: Університетська книга. - 2010. - С. 281

6. Jackson, M., et al. (2009), “Culex mosquitoes, West Nile virus, and the application of innovative management in the design and management of stormwater retention ponds in Canada”, Water Quality Research Journal, no. 44(1), pp. 103 - 110

7. Lee, J. (2019), “Effects of technology and innovation management and total factor productivity on the economic growth of China”, Journal of Asian Finance Economics and Business, vol. 6, no. 1, pp. 63 - 73

8. Mandych, O, et al. (2021), “The development of theoretical, methodological and practical recommendations of the innovative development vectors of business process reengineering and strategic management of enterprises”, Technology audit and production reserves, vol. 6 p. 62

9. Mokhnenko, A. Software economy as a vector of management of innovative infrastructure of the region / A. Mokhnenko, O. Fedorchuk, K. Melnikova // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. - Хмельницький. - 2019. - № 5. - С. 7 - 10

10. Савченко О., Нестеренко Р. Розвиток “підприємницького таланту” для забезпечення інноваційної активності в Україні / О. Савченко, Р. Нестеренко // Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. пр. - Одеса: Одеський національний економічний університет. - Вип. 1. - № 56. - 2015. - С. 153 - 160

11. Schwab, K., Nicholas, D. (2018), “Shaping the Fourth Industrial Revolution”, Publisher, World Economic Forum, p. 172

12. 12.Shahroom, A., Hussin, N. (2018), “Industrial Revolution 4.0 and Education”. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, vol. 8, no. 9, pp.314 - 319

References

1. Babenko, V. (2020), “Enterprise innovation management in industry 4.0: modeling aspects. Emerging extended reality technologies for industry 4.0”, Early experiences with conception, design, implementation, evaluation and deployment, pp.141 - 163

2. Bondarenko, S. (2015), “Modern principles of formation of the mechanism of innovative development of an industrial enterprise”, Bulletin of socio-economic research: a collection of scientific papers, Odesa: Odesa National Economic University, vol. 1, no. 56, pp. 129 - 136

3. Cooper, R. (2011), “Perspective: The innovation dilemma: How to innovate when the market is mature”, Journal of Product Innovation Management, no. 28(1) pp. 2 - 27

4. Dunska, A., Boiarynova, K., Kravchenko, M. (2021), “Scientific approach to determining the vectors of innovative development of industrial enterprises” Baltic Journal of Economic Studies, 2021, no. 7(4) pp.231 - 242

5. 5.Ilyashenko, S., Bilovodska, O. (2010), “Management of innovative development of industrial enterprises”, Monograph, Sums: University Press, p. 281

6. Jackson, M., et al. (2009), “Culex mosquitoes, West Nile virus, and the application of innovative management in the design and management of stormwater retention ponds in Canada”, Water Quality Research Journal, no. 44(1), pp. 103 - 110

7. Lee, J. (2019), “Effects of technology and innovation management and total factor productivity on the economic growth of China”, Journal of Asian Finance Economics and Business, vol. 6, no. 1, pp. 63 - 73

8. Mandych, O, et al. (2021), “The development of theoretical, methodological and practical recommendations of the innovative development vectors of business process reengineering and strategic management of enterprises”, Technology audit and production reserves, vol. 6 p. 62

9. Mokhnenko, A. (2019), `Software economy as a vector of management of innovative infrastructure of the region”, Bulletin of Khmelnytsky National University, Series: Economic Sciences, Khmelnytsky, no. 5, pp. 7 - 10

10. 10.Savchenko, O., Nesterenko, R. (2015), “Development of “entrepreneurial talent” to ensure innovation activity in Ukraine”, Bulletin of socio-economic research: a collection of scientific papers, Odesa: Odesa National Economic University, vol. 1, no. 56, pp. 153 - 160.

11. Schwab, K., Nicholas, D. (2018), “Shaping the Fourth Industrial Revolution”, Publisher, World Economic Forum, p. 172

12. Shahroom, A., Hussin, N. (2018), “Industrial Revolution 4.0 and Education”. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, vol. 8, no. 9, pp.314 - 319

Размещено на Allbest.ru