Наукові підходи до ідентифікації категорії "адаптивність" в контексті системної характеристики управління бізнес-процесами підприємницьких структур під впливом цифровізації

Размещено на http://allbest.ru

ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень

НАН України»

Наукові підходи до ідентифікації категорії «адаптивність» в контексті системної характеристики управління бізнес-процесами підприємницьких структур під впливом цифровізації

Шлафман Наталія Леонідівна Д-р. екон. наук,

старший науковий співробітник,

пр. наук. співр. відділу розвитку підприємництва

Бондаренко Олена Володимирівна канд. екон. наук,

науковий співробітник відділу розвитку підприємництва

м. Одеса, Україна

Анотація

У статті досліджено еволюцію наукових підходів до цифровізації управління бізнес-процесами; класифіковано цифрові технології в контексті їх використання на підприємницьких структурах за розмірами та видами діяльності; дано визначення категорії «адаптивність» в контексті системної характеристики управління бізнес-процесами підприємницьких структур під впливом цифровізації.

Ключові слова: цифрова трансформація, бізнес-процес, система управління, адаптивність, підприємницька структура.

Світ постійно змінюється під впливом процесу цифровізації, тобто впровадженням інформаційних технологій і інноваційних бізнес-моделей. Так, у дослідженні Саймона Кемпа «Digital 2012: global digital overview» [1] наводяться дані про зміни, що відбулись у світі під впливом цифровізації, а саме: кількість користувачів Інтернету за 10 років зросла більш ніж у 2 рази (з 2,14 млрд. осіб у 2011 р. до 4,88 млрд. осіб у 2021 р.), а швидкість Інтернету зросла у 10 разів; Інтернет став найбільшим інформаційним помічником користувачів у житті, про що свідчить табл. 1, в якій наведено причини використання населенням Інтернету.

Таблиця 1

Причини використання Інтернету

дані сформовано з [1]

Однак досі досить велика частка населення деяких регіонів (серед яких, на жаль, і наша країна) ще не має цифрового зв'язку (табл. 2). Це свідчить про наявність так званого цифрового розриву, який може призвести до обмеження можливостей перетворення цифрових даних на цифрову аналітику та підприємницькі можливості, а також для їх використання для соціально-економічного розвитку.

Вищезазначене обумовлюється тим, що підприємницькі структури, працюючі на цифрових платформах, мають суттєві переваги в економіці, яка заснована на даних.

Таблиця 2

Населення, що не має цифрового зв'язку

дані сформовано з [1]

Отже, з погляду підприємницьких структур, трансформація всіх сфер і ринків під впливом цифровізації може сприяти підвищенню якості товарів і послуг при скороченні витрат. Крім того, цифровізація трансформує ланцюжки створення вартості, відкриваючи нові можливості для збільшення доданої вартості та ширших структурних змін. Цифровізація відрізняється від автоматизації бізнес-процесів тим, що автоматизація покращує виробництво, проте при ній зберігається спосіб ведення справ, а за цифрової трансформації змінюється сам продукт, трансформуються взаємини між клієнтом і постачальниками, позиціонування самої підприємницької структури. Отже, має змінюватися вся система управління бізнесом, починаючи з методів виробництва та закінчуючи економічною стратегією.

Дослідження показало, що існує декілька ключових напрямів цифрової трансформації: розробка цифрової бізнес-моделі, створення цифрових товарів і послуг, управління життєвим циклом продукту, автоматизований збір, зберігання та обробка інформації, впровадження цифрового проектування, управління виробничими процесами та мережами поставок, виконання адміністративних функцій і автоматизація ручної праці за допомогою використання роботів та електронного документообігу [2].

Технології дозволяють повністю перебудувати сучасне виробництво, вирішуючи цілий спектр важливих завдань: прискорене оброблення інформації, поліпшення клієнтського досвіду, підвищення адаптивності бізнес-процесів. адаптивність управління цифровий підприємницький

Але ефективність процесів адаптації до умов цифровізації знаходиться у прямій кореляційній залежності з рівнем адаптивності діяльності підприємницької структури, який великою мірою залежить від усвідомлення системою управління необхідності цифрових трансформацій.

Однак, для розуміння, яким чином можливо забезпечити адаптацію вітчизняних підприємницьких структур до вимог сучасного глобального єдиного цифрового простору, який швидко змінює підприємницьке середовище, необхідно ідентифікувати категорію «адаптивність» в контексті системної характеристики управління бізнес-процесами підприємницьких структур під впливом цифровізації. Для цього потрібно вирішити такі завдання:

- дослідити еволюцію наукових підходів до цифровізації управління бізнес- процесами;

- класифікувати цифрові технології в контексті їх використання на підприємницьких структурах за їх розмірами та видами діяльності;

- визначити категорію «адаптивність» в контексті системної характеристики управління бізнес-процесами підприємницьких структур під впливом цифровізації.

Дослідження літературних джерел довело, що основною концепцією управління бізнес-процесами є Business Process Management (BPM), який визначається як процесно-орієнтований підхід, який використовує різні методи для виявлення, моделювання, аналізу, вимірювання, покращення та оптимізації бізнес-процесів. Де бізнес-процес координує поведінку людей, систем, інформації та речей для досягнення бізнес-результатів на підтримку бізнес- стратегії [3]. До BPM як базової області знань входять такі основі області знань: методології моделювання, аналіз, проєктування, управління ефективністю та трансформація бізнес-процесів (Business Process Transformation).

В контексті процесу цифровізації, на наш погляд, важливо розглянути особливості методологій моделювання при управлінні бізнес-процесами. їх доцільно розділити на 2 класи: орієнтовані на потоки функцій (тобто об'єктно- орієнтовані) (ARIS) та орієнтовані на суб'єктів (тобто суб'єктно-орієнтовані) (jCOM 1).

ARIS - це методологічний інструмент для бізнес-моделювання управління процесами, розроблений Августом-Вільгельмом Шеєром у 1990-х роках, щоб проілюструвати безперервне вдосконалення процесів на основі фактичної продуктивності процесу. ARIS створює керівні принципи для розробки, оптимізації та впровадження інтегрованої прикладної системи з погляду процесу. ARIS був розроблений для облаштування бізнес-моделей в інформаційних системах, а також у всіх видах бізнесу, виробництва, послуг та галузей державного сектору [4]. Головним недоліком цієї методології є труднощі при її впровадженні, пов'язані зі спротивом персоналу підприємницької структури при впровадженні та зміні бізнес-процесів.

jCOMI - призначена для моделювання, затвердження та негайного виконання бізнес-процесів, які в jCOMI взаємопов'язані та інтегровані [5]. Переваги суб'єктно-орієнтованої методології полягають:

по-перше, у суттєвому скороченні термінів впровадження цифрової трансформації бізнес-процесів порівняно з ARIS;

по-друге, у тому, що властивістю цієї методології є рефлексивність у тому сенсі, як її запропонував Джордж Сорос [6], який пояснює цю концепцію на прикладі учасників процесу, коли вони, з одного боку, намагаються зрозуміти реальну картину справи, а з іншого - чинити вплив на реальність з метою змінити її згідно власних інтересів. В контексті управління бізнес-процесами це означає активізацію персоналу підприємницької структури в процесі налагодження і впровадження бізнес-процесів.

Іншими словами, суб'єктно-орієнтована методологія моделювання при управлінні бізнес-процесами єдина, яка може працювати на сучасній, рефлексивній підприємницькій структурі з гнучкою структурою.

З викладеного можливо зробити ще один висновок: цифрова трансформація бізнес-процесів сприяє гнучкості та адаптивності підприємницьких структур до швидкої зміни зовнішніх умов (підприємницького середовища).

Крім того, дослідження літературних джерел [7-10] дозволило виявити основні принципи управління бізнес-процесами підприємницьких структур в умовах цифровізації: одержання даних у реальному часі; управління економічними процесами, засноване на автоматизованому аналізі великих даних; кастомізація виробництва та послуг, тобто орієнтація на конкретного користувача, розглядаючи життєві ситуації клієнтів як бізнес-процес; висока швидкість прийняття рішень та миттєве реагування на зміни та інтерактивність середовища.

Останнім часом наукова думка починає замислюватися про те, що окрім компаній, що розвивають інформаційні технології (Apple, Google, Amazon, Netflix, Facebook), необхідно загострити увагу на так званій «Титановій економіці» [11], основу якої складають компанії сектора «промислові технології», які використовують технології, інвестуючи в людей та процеси для підвищення конкурентоспроможності. Вони зміцнюють основу економічного ланцюжка постачань і є надійним джерелом високооплачуваних внутрішніх робочих місць та зростаючих цін на акції.

Отже, враховуючи існуючу в нашій країні економічну ситуацію, а також досі збережений потенціал, найперспективнішим шляхом повоєнного відтворення є розвиток титанової економіки, тобто промислового сектору. Однак не менш важливими є й такі сектори, як інфраструктурний, сільське, лісове та рибне господарство, будівництво, освіта та охорона здоров'я. Ці види діяльності у сукупності складають першу ознаку класифікації.

Другою ознакою класифікації є розмір підприємницьких структур - малі (у тому числі мікро-), середні та великі підприємства.

Для вирішення цього завдання необхідно виявити проблеми, що існують у процесі цифрової трансформації підприємницьких структур різного розміру.

Згідно звітів ОЕСР «Цифровізація для відтворення МСП після пандемії» [12] та «Цифрова трансформація МСП» [13], хоча останнє десятиліття спостерігається стала тенденція до зростання використання цифрових технологій МСП, розрив із великими підприємствами залишається значним, через що зростає нерівність між компаніями різних розмірів.

До бар'єрів у цифровізації МСП відносяться: обмеженість інформації, прогалини в цифрових навичках, недостатність коштів для фінансування цифрової трансформації, проблеми цифрової безпеки, проблеми конфіденційності доступу до якісної цифрової інфраструктури.

До бар'єрів у цифровізації великих підприємств відносяться [14]:

- неправильне розуміння справжніх масштабів трансформації, без урахування зміни галузі чи впливу цифрових технологій на інновації та бізнес-моделі;

- надмірна концентрація на внутрішніх потребах підприємства замість детального аналізу клієнтських потреб з урахуванням перспективних змін галузі та ринку загалом;

- особиста відстороненість, коли члени ради директорів розглядають цифрову трансформацію як проблему управління, а не як частину своєї ролі, тоді як виконавці вважають її лише частиною ІТ. Подібні дисоціації перешкоджають реальним змінам. Цифрова трансформація має бути частиною місії організації та бути базою для її лідерів. Інакше прогрес буде неоднорідним чи зовсім не досягнутим компанією;

- переосмислення продуктів та процесів їх створення. відсутність установки «на зростання», за якої інновації вітаються, а проблеми сприймаються як можливості для розвитку;

- відсутність чіткої визначеності в цілях, показниках, кінцевому результаті та форматі цифрової трансформації, коли проекти цифровізації не пов'язані один з одним або навіть конкурують між собою за ресурси, такі як грошові інвестиції, пріоритети виконання та компетентні співробітники;

- локальні оптимуми замість загального поліпшення, коли ініціативи зосереджені лише на точкових завданнях поточного періоду, а не спрямовані на глобальні перетворення, корисні всій організації у перспективі;

- відсутність установки «на зростання», за якої інновації вітаються, а проблеми сприймаються як можливості для розвитку;

- надмірне планування, яке уповільнює процес змін та скорочує гнучкість;

- ігнорування корпоративної культури, яка, згідно з визначенням професійного посібника з бізнес-аналізу BABOK®Guide, є цінностями, нормами та переконаннями, що поділяються співробітниками підприємства.

Розрив між МСП і великими підприємствами найбільш яскраво проявляється при впровадженні саме складних технологій (наприклад, аналіз даних) або технологій, впровадження яких необхідне для всієї сукупності бізнес- процесів (програмне забезпечення для управління ланцюжками постачань та взаємини з клієнтами для інтеграції фронт-офісу та виробничих процесів).

Дослідження показало, що інтенсивність цифрової трансформації бізнес- процесів підприємницьких структур і види технологій істотно відрізняються для різних видів діяльності, зокрема, у підприємницьких структурах, які надають інформаційні та комунікаційні послуги, показники цифровізації набагато вищі: у країнах ОЕСР у таких компаніях середня частка співробітників, які мають доступ до пристроїв з підключенням до Інтернету, становить близько 90 % порівняно з 50 % у всіх інших видах діяльності [15].

Розглянемо, які цифрові технології найбільш доцільно використовувати при цифровій трансформації бізнес-процесів малих підприємств, незалежно від виду діяльності. Враховуючи вищевикладені проблеми цифрової трансформації МСП, на наш погляд, оптимальними для використання ними є:

- багатосторонні платформи. Використання багатосторонніх платформ дозволяє МСП отримувати підтримку інноваційних технологій, нових видів бізнесу або пошук інвесторів для невеликих, але перспективних у майбутньому проектів [16];

- інтернет речей, що дозволяє за допомогою багатосторонніх платформ знайти партнерів та розділити з ними витрати на автоматизацію бізнес- процесів, що дозволяє прискорити процеси виробництва товарів і послуг, обслуговування клієнтів і тим самим знижують загальні витрати, що дуже актуально для МСП і, особливо, для мікропідприємств;

- хмарні обчислення - як правило, це віддалені сервери або ІТ-сервіси, які можна орендувати за необхідності. Такий підхід дозволяє компаніям швидко нарощувати обчислювальні потужності, запускати або масштабувати онлайн- проекти, які потребують великих ресурсів, тобто економити кошти. Є три види хмарних сервісів:

- IaaS, infrastructure as a service - інфраструктура як послуга. Коли користувачі орендують сервери, процесори та інші пристрої для зберігання та обробки даних, можуть встановлювати на них свої ОС та програмне забезпечення для обробки даних;

- PaaS, platform as a service - платформа як послуга. Провайдер надає ОС, на якій користувачі можуть встановлювати свої програми та запускати нові сервіси;

- SaaS, software as a service - програмне забезпечення як послуга. Користувач отримує доступ до всіх програм провайдера для зберігання, обробки та передачі даних.

Використання цифрових технологій великими підприємницькими структурами залежить від виду діяльності. Так, для промислових підприємницьких структур доцільно впроваджувати:

- нові виробничі технології - технології цифровізації виробничих процесів, що забезпечують підвищення ефективності використання ресурсів, проектування та виготовлення індивідуалізованих об'єктів, вартість яких порівнянна з вартістю товарів масового виробництва;

- адитивні технології - технології пошарового створення три- (або більше) вимірних об'єктів на основі їх цифрових моделей («двійників»), що дозволяють виготовляти вироби складних геометричних форм і профілів;

- суперкомп'ютері технології - технології, що забезпечують високопродуктивні обчислення за рахунок використання принципів паралельної та розподіленої (грід) обробки даних та високої пропускної спроможності;

- комп'ютерний інжиніринг - технології цифрового моделювання та проектування об'єктів і виробничих процесів на всьому протязі життєвого циклу;

- промисловий Інтернет - мережі передачі даних, що поєднують пристрої у виробничому секторі, обладнані датчиками та здатні взаємодіяти між собою та/або зовнішнім середовищем без втручання людини, кіберфізичні системи;

- компоненти робототехніки (промислові роботи) - виробничі системи, що володіють трьома або більше ступенями рухливості, побудовані на основі сенсорів та штучного інтелекту, здатні контролювати свої дії, сприймати навколишнє середовище та адаптуватися до його змін;

- сенсорика - технології створення пристроїв, що збирають та передає інформацію про стан навколишнього середовища за допомогою мереж передачі даних.

Перспективною для сільського господарства є технологія «Інтернет речей» (IoT) - галузі застосування технології IoT у сільському господарстві - це точне землеробство; «розумні» ферми; «розумні» теплиці; управління сировиною; зберігання сільськогосподарської продукції; управління сільськогосподарською технікою та транспортом; «великі дані» [17]:

- точне землеробство - комплексна високотехнологічна система сільськогосподарського менеджменту, що включає в себе технології глобального позиціонування (GPS), географічні інформаційні системи (GIS), технології оцінки врожайності (Yield Monitor Technologies), технологію змінного нормування (Variable Rate Technology) і технології дистанційного зондування землі (ДЗЗ). Точне землеробство - це застосування «розумних» пристроїв управління продуктивністю посівів та більш ефективне використання землі. При цьому відбувається оптимізація операційних витрат та підвищення врожайності в середньому на 15-20% за рахунок скорочення обсягів використовуваного насіння, агрохімікатів, добрив та води, які застосовуються строго «за потребою»;

- «Розумні» теплиці дозволяють ефективніше витрачати добрива, хімікати, воду, а також оптимізувати кількість персоналу, необхідну для догляду за культурами, і знизити втрати, що виникають через людський фактор;

- «Розумні» ферми дозволяють підвищити продуктивність свійських тварин та якість продукції і знизити витрати. Застосування автоматизованих систем відгодівлі, доїння та моніторингу здоров'я тварин дозволяє підвищити надої на 30-40% і раціональніше використовувати наявну кормову базу. Крім цього, є технологічні рішення для підвищення ефективності ветеринарного обслуговування, які дозволяють вести індивідуальний ветеринарний облік, єдину базу даних тварин; облік власників тварин;

- Моніторинг використання сільськогосподарської техніки за допомогою супутникових навігаційних систем та датчиків дозволяє знизити витрати пального, а також оптимізувати маршрути та навантаження на персонал, що обслуговує техніку. Збереження сировини в процесі її збирання та переміщення можуть забезпечувати відповідні датчики, що дозволяють повністю відстежувати як місцезнаходження, так і вагу сировини, що переміщується;

- «Розумні» сховища для овочів та фруктів дозволяють здійснювати моніторинг стану продукції при зберіганні за допомогою спеціально заданих алгоритмів у режимі реального часу (температурний режим сховищ, рівень вологості, вміст вуглекислого газу), що допомагає приймати правильні рішення. При порушенні умов система виправляє ситуацію та сповіщає про зміни власника сховища. Технологічні рішення для переробки та зберігання сільгосппродукції, автоматизація цих процесів дозволяє зменшити витрати на персонал та покращити умови зберігання зібраного врожаю.

Для будівництва оптимальні такі цифрові технології:

- Інформаційне моделювання будівель (BIM) та Digital Twin. BIM допомагає підрядникам краще розглянути проект завдяки 3D-моделюванню, а оцінювачам зрозуміти точну кількість всіх будівельних матеріалів. Технологія Digital Twin також створює модель будівель, але за допомогою датчиків та дронів. Ці дані обробляються штучним інтелектом, а потім використовуються в плануванні проекту;

- Штучний інтелект. Ця технологія буде використовуватися у поєднанні з іншими технологіями, такими як BIM, а також буде корисною для інформування співробітників через смартфони та інші пристрої, що допоможе уникнути виробничих аварій;

- Доповнена та віртуальна реальність (AR та VR). Імерсивна візуалізація, що стала можливою завдяки спільному використанню VR та BIM, покращує дизайн та спрощує комунікацію архітекторів з клієнтами;

- «Розумний одяг». Пристрої, оснащені GPS, Wi-Fi та біометричними датчиками, впроваджуються в одяг та засоби індивідуального захисту (каски, рукавички, жилети, черевики тощо). Датчики відстежують частоту серцевих скорочень, температуру тіла та інші важливі показники людини. У разі небезпечної ситуації або ознак хвороби у співробітника система негайно повідомляє фахівців з безпеки;

- Роботи та дрони. Використання робототехніки робить умови для роботи безпечнішими і збільшує продуктивність праці. Незабаром роботи будуть «залучені» для виконання однотипних трудомістких завдань, таких як укладання цегли, обв'язування арматури та встановлення гіпсокартону тощо;

- Модульне та виїзне будівництво. Завдяки модульній конструкції можуть бути збудовані цілі приміщення з вже готовою обробкою і навіть встановленими світильниками. Всі конструкції будуються на спеціальних майданчиках, а потім доставляються на місце будівництва, де й збираються.

У науковій літературі існує багато підходів до визначення категорії «адаптивність системи», зокрема, природничо-науковий, психологічний та філософський (Асєєв В.А., Акофф Р., Корель Л.В., Парсонс Т., Шмальгаузен І.І., Агаджанян H.A., Розумовський О.С., Шрейдер Ю.А., Андрєєв С.Н., Кобзєв С.В., Максимович О.П., Ячменєва В.М., Свєтуньков С.Г., Шаміна Л.К., Мільнер Б.З., Машкін В. та ін.). Але, представники всіх цих підходів згодні з тим, що адаптивність системи - це її властивість до пристосування до зміни факторів (умов) середовища її функціонування.

Однак, якщо взяти до уваги, що головним недоліком будь-якої системи управління є низька швидкість проходження сигналів, як прямих, тобто доведення до виконавців поставлених цілей і управляючих впливів, так і зворотних (про досягнуті результати та зовнішні виклики), то в умовах цифровізації швидкість проходження сигналів підвищується багатократно. Іншими словами, ця проблема вирішується автоматично.

Таким чином, категорію «адаптивність» в контексті системної характеристики управління бізнес-процесами підприємницьких структур під впливом цифровізації доцільно визначити як властивість системи управління бізнес-процесами підприємницьких структур, яка обумовлює її спроможність швидко (в умовах реального часу) перебудовувати внутрішні характеристики за допомогою цифрових технологій з метою прийняття і реалізації ефективних управлінських рішень в умовах динамічних змін підприємницького середовища.

Висновки

Проведене дослідження дозволило нам ідентифікувати категорію «адаптивність» в контексті системної характеристики управління бізнес-процесами підприємницьких структур під впливом цифровізації.

Список використаних джерел

[1] Kemp, S. (2022) Digital 2012: global digital overview. Retrieved from: https://data reportal.com/reports/a-decade-in-digital?utm_source=Global_Digital_Reports&utm_me dium=Partner_Article&utm_campaign=Digital_2022.

[2] Dergachova, V., Vorzhakova, Yu. & Khlebynska, O. (2021). Organization of Business Processes in the Conditions of Digitalization. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: International Relations. Economics. Country Studies. Tourism. (14), 6068. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.26565/2310-9513-2021-14-06.

[3] Definition of Business Process Management (BPM). Retrieved from: https://www.gartner. com/en/information-technology/glossary/business-process-management-bpm.

[4] Definition. Retrieved from: https://www.techopedia.com/ definition/30659/architecture- of-integrated-information-systems-aris.

[5] Hurk, van den, H., Turetken, O., & Moll, van, J. H. (2015). Subject-oriented plural method meets BPMN: a case study. In J. Ehlers, & B. Thalheim (editors), S-BPM ONE '15: Proceedings of the 7th International Conference on Subject-Oriented Business Process Management, April, 23-24, 2015, Kiel, Germany (blz. 5-1/9). Association for Computing Machinery, Inc. https://doi.org/10.1145/2723839.2723844 [in English].

[6] George Soros (1998) The Crisis of Global Capitalism: Open Society Endangered. Retrieved from: https://www.georgesoros.com/1998/01 /01 /the_crisis_of_global_capita lism_open_society_endangered1/.

[7] Principles of Management for the Digital Age. Retrieved from: https://change.walkme. com/principles-of-management/#: ~:text=10%20 Principles%20of%20Management%20 for%20the%20Digital%20Age,Human-Centrism%20...%208%208.%20Decisiveness%20...%20.

[8] European Digital Rights and Principles. Retrieved from: https://digital-strategy.ec.europa. eu/en/policies/d igital-principles.

[9] 5 Change Management Principles For The Digital Age. Retrieved from: https://www.digital -adoption.com/change-management-principles/.

[10] Six Guiding Principles of Digital Business Transformation. Retrieved from: www.project management.com/ blog/blogPosting View.cfm? blogPosting ID=56478&thisPageURL=/blo g-post/56478/Six-Guiding-Principles-of-Digital-Business-Transformation#_=_.

[11] Asutosh Pad hi, Gaurav Batra & Nick Santhanam (2022). The Titanium Economy. Public Affairs (October 25, 2022). Retrieved from: https://www.mckinsey.com/featured-insights/ mckinsey-on-books/the-titanium-economy?cid=other-eml-alt-mip-mck&hlkid=d0f197e bec1a48bda1a5e.

[12] Digitization for recovery of SMEs after the pandemic (2021). Retrieved from: https://oecd -russia.org/media/covid19/88.pdf.

[13] The Digital Transformation of SMEs (2022). Retrieved from: https://www.oecd- ilibrary.org/industry-and-services/the-digital-transformation-of-smes_bdb9256a-en.

[14] 9 Digital Business Transformation Mistakes. Retrieved from: https://www.gartner.com/ en/articles/avoid-these-9-corporate-digital-business-transformation-mistakes.

[15] The Digital Transformation of SMEs (2022). Retrieved from: https://www.oecd- ilibrary.org/industry-and-services/the-digital-transformation-of-smes_bdb9256a-en.

[16] Kalyvides N. The benefits of online platforms main findings. Oxera Consulting LLP, 2015. Digital Agriculture tecnnology. Adaption&Attitudes. November, 2019. 68 р. Retrieved from: www.oxera.com/Latest-Thinking/Publications/Reports/2015/What-are-the-benefit s-of-online-platforms.asp.

Размещено на Allbest.ru