Фактори впливу на ефективність управління підприємницькими ризиками в контексті цінностей сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Фактори впливу на ефективність управління підприємницькими ризиками в контексті цінностей сталого розвитку

Фарат Олександра Володимирівна,

доктор економічних наук, професор

Бахор Остап Романович,

аспірант

Фарат Діана Зіновіївна,

студент

Анотація

управління стратегічний планування ризик

У статті розкрито сутність факторів, які впливають на ефективність управління підприємницькими ризиками в контексті цінностей сталого розвитку. Доведено, що ідентифікація та розуміння цих факторів є важливим для сучасних підприємств у контексті зростаючої уваги до сталого розвитку. Аргументовано, що залучення зацікавлених сторін є ключовим для визначення потенційних ризиків та можливостей, а стратегічне планування та цілепокладання стають фундаментом для розробки довгострокових стратегій сталого розвитку. Аналіз та оцінка ризиків, інтеграція сталості в процеси прийняття рішень, інновації та адаптація, а також звітність та прозорість визначають ефективність управління ризиками та спроможність компаній адаптуватися до змін у соціальному та екологічному середовищах.

Ключові слава: ефективність управління, підприємницькі ризики, фактори впливу, стратегічне планування, прийняття рішень.

Abstract

Factors influencing the effectiveness of entrepreneurial risk management in the context of sustainable development values

FaratOleksandra, BakhorOstap, Farat Diana Lviv Polytechnic National University

The article delves deeply into the multifaceted factors that exert influence on the effectiveness of managing entrepreneurial risks within the broader context of sustainable development values. It surpasses a mere enumeration of these factors, conducting a thorough exploration of their implications and significance. These factors span a wide spectrum, encompassing not only the foundational elements of corporate culture and values but also extending to the realms of strategic planning, dynamic engagement of stakeholders, meticulous risk analysis and assessment methodologies, seamless infusion of sustainability principles into decision-making processes, cultivation of an environment conducive to innovation and adaptation, and the cultivation of transparency and accountability throughout organizational operations. The importance of identifying these factors cannot be overstated, particularly against the backdrop of the escalating attention towards sustainable development. The article highlights the pivotal role played by consumers in driving the demand for adherence to sustainability values from companies, thereby exerting a profound impact on their reputation and overall business success. It asserts that engaging stakeholders is not merely advantageous but rather indispensable for identifying potential risks and opportunities, and furthermore, lays the groundwork for the development of robust, long-term sustainable development strategies through strategic planning and goal-setting. Additionally, the article underscores the necessity of conducting rigorous analyses and assessments of risks, seamlessly integrating sustainability considerations into decision-making processes, fostering a culture of continual innovation and adaptation, and upholding high standards of transparency and accountability as critical determinants of risk management effectiveness and an organization's capacity to navigate and adapt to the evolving social and environmental landscapes. As a result, managing entrepreneurial risks through the lens of sustainable development values emerges as a linchpin for the success of contemporary enterprises. The factors delineated herein not only serve to foster sustainability but also to instill a sense of responsibility within businesses, thereby positioning them for resilience and longevity in an ever-changing global landscape.

Keywords: management effectiveness, entrepreneurial risks, influencing factors, strategic planning, decision-making.

Основна частина

Постановка проблеми. Ідентифікація і дослідження факторів, які впливають на ефективність управління підприємницькими ризиками в контексті цінностей сталого розвитку має надзвичайну актуальність у сучасному бізнес-середовищі. Перш за все, ці фактори є частиною важелів підприємств, якими можна оперувати у відповідь на зростаючі екологічні та соціальні виклики. Споживачі стають все більше обізнаними та вимогливими щодо підприємств, які вони підтримують, тому компанії, які демонструють відповідальну поведінку та включають цінності сталого розвитку у свою діяльність мають конкурентну перевагу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням аналізу, оцінки та ідентифікації ризиків та їхнього впливу на стан діяльності бізнесу займалися науковці на всіх щаблях розвитку економіки як у світі у цілому, так і на теренах українського бізнесу та науки. Водночас варто звернути особливу увагу на публікації у цьому контексті таких учених, як Вітлін-ський В.В., Великоіваненко Г. І., Жаліло Я.А., Іванченко І. Ю., Лук'янова В.В. та ін. Науковцями досліджено базові засади оцінки ризиків, теоретико-методологічні концепції оцінки та ідентифікації ризиків та їхнього впливу на фінансово-економічний стан підприємства. Однак невирішеним залишається визначення факторів впливу на ефективність управління підприємницькими ризиками в контексті цінностей сталого розвитку. Мета статті є висвітлення основних факторів впливу на ефективність управління підприємницькими ризиками в контексті цінностей сталого розвитку.

На основі вивчення емпіричних даних таких компаній як Google, Toyota, Unilever, Tesla Motors, Samsung, Vestas Wind Systems, Microsoft, Alibaba Group, Danone, Allianz, IKEA, Huawei Technologies, Siemens, Apple, Novo Nordisk, Patagonia, Nestle і критичного аналізу позицій нами ідентифіковано перелік ключових факторів, які впливають на ефективність управління підприємницькими ризиками в контексті цінностей сталого розвитку (табл. 1). Усі ці фактори взаємопов'язані та визначають ефективність управління підприємницькими ризиками у сучасному світі, де сталість та відповідальність стають важливими компонентами успіху та виживання компаній. Корпоративна культура та цінності відіграють фундаментальну роль у ефективному управлінні підприємницькими ризиками, особливо в контексті сталого розвитку. Ці аспекти формують основу, на якій підприємство визначає свої підходи до ризиків, стратегій та повсякденної операційної діяльності. Корпоративна культура охоплює спільні бачення, цінності, звичаї та поведінку, які допомагають формувати унікальну ідентичність компанії та її спосіб ведення бізнесу. Цінності, які підприємство обирає як основні, визначають його стратегічні пріоритети та підходи до ризиків. Коли компанія високо цінує сталість, вона відповідно вкладає ресурси в ідентифікацію та управління ризиками, пов'язаними з екологічними та соціальними питаннями. Це створює основу для довгострокового розвитку та забезпечення стійкості. З іншого боку, корпоративна культура впливає на поведінку співробітників та їхнє сприйняття ризиків. Ефективна корпоративна культура також сприяє зміцненню відносин із зацікавленими сторонами. Коли компанія демонструє сильну прихильність до етичних принципів та сталості, це підвищує її репутацію та довіру з боку клієнтів, інвесторів та інших зацікавлених сторін. Це, в свою чергу, може зменшити ризики, пов'язані з репутацією та забезпечити стійке зростання компанії. Таким чином, корпоративна культура та цінності відіграють критичну роль у формуванні стратегії управління ризиками. Вони не лише впливають на внутрішні процеси, але й формують зовнішнє сприйняття компанії, її відносини з зацікавленими сторонами та її здатність досягти довгострокового успіху в умовах сталого розвитку. Стратегічне планування є ключовим компонентом в управлінні підприємницькими ризиками, особливо в контексті сталого розвитку. Цей фактор передбачає розробку довгострокової візії, яка орієнтована на досягнення стійкості, ефективності та конку-рентоспроможності підприємства. Важливо, що стратегічне планування не обмежується лише формуванням цілей, але й включає розробку конкретних планів дій для їх досягнення. Ретельне стратегічне планування дозволяє підприємствам передбачати ризики та можливості, що можуть виникнути в майбутньому. Це включає аналіз зовнішнього середовища, оцінку внутрішніх ресурсів та компетенцій, а також визначення ключових стратегічних напрямків.

Таблиця 1 Фактори впливу на ефективність управління підприємницькими ризиками в контексті цінностей сталого розвитку

Це дозволяє компанії не тільки виявляти та управляти потенційними ризиками, але й підтримувати сталий розвиток та створювати додану вартість. Залучення зацікавлених сторін є важливим фактором у процесі управління підприємницькими ризиками, особливо в контексті сталого розвитку. Цей процес передбачає активне залучення та взаємодію з різними групами, які впливають на діяльність підприємства, включаючи співробітників, клієнтів, постачальників, інвесторів, громадськість та державні органи. Залучення зацікавлених сторін дозволяє підприємствам отримувати цінну інформацію та знання, які використовуються для виявлення та оцінки ризиків. Це також сприяє розробці більш ефективних стратегій управління цими ризиками, оскільки враховуються різні перспективи та інтереси. Крім того, залучення зацікавлених сторін підвищує прозорість та відповідальність організації, що, в свою чергу, зміцнює довіру та сприяє створенню позитивного іміджу компанії. Активна взаємодія з зацікавленими сторонами підвищує рівень залученості та мотивації співробітників, які відчувають, що їхній голос важливий та що вони є частиною більшого процесу. Це сприяє розвитку корпоративної культури, яка підтримує інновації та відкритість до змін, що є ключовими аспектами ефективного управління ризиками. Залучення клієнтів та постачальників дозволяє компаніям розуміти їхні потреби та вимоги, що сприяє розробці продуктів та послуг, які краще відповідають ринковим тенденціям та екологічним стандартам. Аналіз та оцінка ризиків є фундаментальними елементами управління підприємницькими ризиками в контексті сталого розвитку. Цей процес включає систематичне виявлення та оцінювання ризиків, які впливають на досягнення цілей організації. Аналіз ризиків дозволяє компаніям визначити потенційні загрози та вразливості, що стосуються їхньої діяльності, ринкового середовища, регуляторних вимог, соціально-економічних умов та екологічних факторів. Цей процес починається з ідентифікації ризиків, що включає збір та аналіз даних про потенційні загрози та їхні джерела. Це може бути зроблено за допомогою різних методів, таких як аналіз сцена - ріїв, експертні оцінки, статистичний аналіз та моніторинг ринку. Наступний крок - це оцінка ризиків, яка вимагає визначення ймовірності та потенційних наслідків кожного ідентифікованого ризику. Оцінка ризиків допомагає організаціям визначити, які ризики потребують негайної уваги та ресурсів для їх управління. Це включає ранжування ризиків за їх значимістю, що дозволяє компаніям приділяти більше ресурсів тим ризикам, які мають найбільший потенційний вплив. Ефективний аналіз та оцінка ризиків також включає розробку стратегій їх мінімізації або усунення. Ключовим елементом аналізу ризиків є його безперервність. Оскільки зовнішнє середовище та внутрішні умови підприємства постійно змінюються, аналіз ризиків має бути постійним процесом. Це вимагає від організацій регулярного перегляду та оновлення своїх оцінок ризиків, а також адаптації своїх стратегій управління ризиками. Окрім того, важливо, щоб аналіз ризиків був інтегрований у загальну стратегію та управлінські процеси підприємства. Це означає, що управління ризиками має бути частиною корпоративної культури та відображатися у всіх аспектах діяльності організації, включаючи планування, прийняття рішень та звітність. Отже, аналіз та оцінка ризиків є не лише процесом виявлення та керування потенційними загрозами, але й механізмом для виявлення можливостей. Вони дозволяють компаніям не тільки уникати втрат та негативних наслідків, але й активно використовувати виклики та зміни в оточуючому середовищі для інновацій та зростання. Інтеграція сталості в процеси прийняття рішень є важливим аспектом сучасного управління підприємницькими ризиками, особливо в умовах глобальних викликів і зростаючої уваги до екологічних та соціальних питань. Цей підхід заснований на розумінні, що довгостроковий успіх та стійкість організації тісно пов'язані з її здатністю враховувати та балансувати економічні, соціальні та екологічні аспекти у своїй діяльності. Інтеграція сталості в процес прийняття рішень передбачає, що сталість стає ключовою частиноюстратегічного планування та управлінських процедур. Це означає, що при розробці продуктів, виборі постачальників, визначенні ринкових стратегій та інших ключових аспектах діяльності, компанії враховують не лише фінансові показники, але й вплив на довкілля та соціум. Центральним елементом цього процесу є визнання важливості довгострокових перспектив над короткостроковими фінансовими вигодами. Компанії, які інтегрують сталість у свої рішення, зазвичай зосереджуються на створенні тривалої вартості для своїх акціонерів, співробітників, клієнтів та ширшої спільноти. Ефективна інтеграція сталості в процес прийняття рішень вимагає залучення та підтримки всіх рівнів організації. Від верхнього керівництва, яке формує стратегічні напрямки, до співробітників, які щоденно втілюють ці принципи в життя, кожен член команди повинен розуміти та підтримувати цінності сталості. Інтеграція сталості в процес прийняття рішень не тільки зміцнює позиції компанії на ринку, але й сприяє створенню позитивного іміджу та зміцненню довіри серед зацікавлених сторін. Це створює сильну основу для стійкого розвитку та довгострокового успіху підприємства. Інновації та адаптація також є суттєвими елементами у сфері управління підприємницькими ризиками у контексті сталого розвитку. Ці фактори відіграють вирішальну роль у здатності організацій впоратися зі змінами в ринкових, технологічних, соціальних та екологічних умовах. Інновації охоплюють впровадження нових ідей, продуктів, процесів та методів, які можуть підвищити ефективність, конкурентоспроможність та реакційну спроможність компанії. Адаптація передбачає здатність підприємства швидко реагувати на зміни в зовнішньому середовищі, модифікуючи свої стратегії, процеси та продукти відповідно до поточних потреб і викликів. Це означає не лише пасивне реагування на зміни, але й активне передбачення майбутніх тенденцій та потреб. Інноваційний підхід дозволяє організаціям розробляти новітні рішення, які можуть мінімізувати ризики та відкривати нові можливості. Це включає впровадження передових технологій, розробку стійких бізнес-моделей та створення інноваційних продуктів та послуг, які відповідають змінюваним умовам ринку та екологічним вимогам. Адаптація, з іншого боку, вимагає гнучкості та готовності до змін. Вона передбачає постійний моніторинг зовнішнього середовища, включаючи технологічні, регуляторні, ринкові та соціальні зміни, щоб швидко коригувати бізнес-процеси та стратегії. Ефективні інновації та адаптація також вимагають від компаній культури відкритості та навчання. Це означає створення середовища, де нові ідеї та підходи вітаються, а співробітники мотивовані до експериментування та вдосконалення. Крім того, організації, які активно інтегрують інновації та адаптацію в свою діяльність, часто використовують перехресне мислення та співпрацю. Це може включати партнерства з іншими компаніями, науково-дослідними інститутами та некомерційними організаціями для спільного розроблення інноваційних рішень. Інновації та адаптація є не просто інструментами для управління ризиками, але й фундаментальними складовими для забезпечення сталого розвитку та довгострокового успіху компаній. Вони дозволяють організаціям не тільки виживати у викликах сучасного світу, але й активно формувати майбутнє своєї галузі та спільноти. Звітність та прозорість є важливими факторами в управлінні підприємницькими ризиками, особливо в контексті сталого розвитку. Ці аспекти забезпечують необхідну основу для довіри та відповідальності, які є ключовими для стійкого успіху будь-якої організації. Звітність та прозорість означають чітке, відкрите та точне представлення інформації про діяльність, стратегії, досягнення та виклики організації перед її зацікавленими сторонами. Звітність передбачає регулярне надання актуальної інформації про фінансові та нефінансові показники. Це включає фінансові звіти, оцінку впливу на довкілля, соціальні ініціативи, корпоративне управління та інші ключові аспекти діяльності компанії. Прозорість полягає у відкритості та доступності цієї інформації для зацікавлених сторін, включаючи акціонерів, клієнтів, спів робітників та громадськість. Підвищення рівня звітності та прозорості допомагає підприємствам підтримувати позитивні відносини зі своїми зацікавленими сторонами. Це зміцнює довіру та забезпечує більшу підтримку корпоративних ініціатив та стратегій. Водночас, ефективна звітність та прозорість сприяють підвищенню відповідальності та самоконтролю в межах організації. Практика прозорості забезпечує, що організації не можуть приховувати свої недоліки чи помилки. Це стимулює їх до постійного поліпшення процесів, продуктів та послуг. Крім того, прозорість дозволяє зацікавленим сторонам краще розуміти потенційні ризики та можливості, пов'язані з компанією, та приймати більш обґрунтовані рішення. У контексті сталого розвитку, звітність і прозорість набувають особливого значення. Вони сприяють підкресленню зусиль компанії у сфері екологічної відповідальності, соціальної справедливості та економічної стійкості. Це не тільки покращує імідж компанії, але й сприяє впровадженню ефективних практик управління ризиками. Інформаційна відкритість також сприяє громадському контролю та підзвітності, що є важливим для забезпечення корпоративної відповідальності. Компанії, які практикують високі стандарти звітності та прозорості, часто знаходяться під меншим суспільним тиском та критикою, а також мають кращі відносини з регуляторними органами. Важливим аспектом прозорості є також використання стандартів звітності, таких як GRI (Global Reporting Initiative) чи інші міжнародні норми. Це забезпечує уніфікацію інформації, що полегшує аналіз та оцінку діяльності компаній різними зацікавленими сторонами. Нарешті, звітність та прозорість не лише покращують репутацію та відносини з зацікавленими сторонами, але й сприяють кращому управлінню ризиками. У табл. 2 наведено конкретні приклади ефективних управлінських рішень з управління ризиками, які були прийняті різними компаніями, базуючись на виокремлених факторах.

Таблиця 2. Приклади ефективних управлінських рішень з управління ризиками, які були прийняті компаніями, базуючись на виокремлених факторах

Ці приклади ілюструють, як різні компанії з США, Азії та Європи успішно враховують фактори управління ризиками в контексті цінностей сталого розвитку для досягнення успіху та зниження ризиків у своїх галузях. Висновки. Отже, ефективне управління підприємницькими ризиками в контексті цінностей сталого розвитку є важливою складовою успіху сучасних підприємств, і виділені нами фактори відіграють вирішальну роль у досягненні сталості та відповідальності в бізнесі.

Список використаних джерел

1. Вітлінський В.В., Великоіваненко Г.І. Ризикологія в економіці та підприємництві: монографія. Київ: КНЕУ, 2014. 480 с.

2. Дмитрієв М.М., Кошечкін С.А. Кількісний аналіз ризику інвестиційних проєктів. URL: http://www.cfin.ru/ finanalysis/ quant_risk.shtml (дата звернення: 11.01.2024)

3. Донець Л.І. Економічні ризики та методи їх вимірювання: навчальний посібник. Київ: Центр навч. літ., 2018. 312 с.

4. Івченко І.Ю. Моделювання економічних ризиків і ризикових ситуацій: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2017. 344 с.

5. Зоріна О.А. Методи аналізу фінансових ризиків. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку контролю і аналізу. 2020. №2 (20). С. 221-229

6. Крамчанінова М.Д., Вахлакова В.В. Пандемії як загрози нового типу для економічної безпеки в умовах глобалізації. Бізнес Інформ. 2020. №11. C. 18-23

7. Лук'янова В.В. Діагностика ризику діяльності підприємства: монографія. Хмельницький: В.В. Ковальський, 2017. 312 с.

8. Україна після коронакризи - шлях одужання: наукова доповідь / Я.А. Жаліло та ін. Київ: НІСД, 2020. 304 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-06/tezi_virus.pdf (дата звернення: 02.02.2024)

References

1. VitlinsjkyjV. V. (2014) Ryzykologhija v ekonomici ta pidpryjemnyctvi [Riscology in economics and business]. Kyiv: KNEU. (in Ukrainian)

2. Dmytrijev M.M., Koshechkyn S.A. (2019) Kiljkisnyjanalizryzykuinvestycijnykhproektiv [Quantitative risk analysis of investment projects]. Available at: http://www.cfin.ru/finanalysis/ quant_risk.shtml

3. Donecj L.I. (2018) Ekonomichniryzyky ta metodyjikhvymirjuvannja [Economic risks and methods of their measurement]. Kyiv: Center for Educational Literature. (in Ukrainian)

4. Ivchenko I. Ju. (2017) Modeljuvannjaekonomichnykhryzykiviryzykovykhsytuacij [Modeling of economic risks and risk situations]. Kyiv: Center for Educational Literature. (in Ukrainian)

5. Zorina O.A. (2020) Metodyanalizufinansovykhryzykiv [Methods of financial risk analysis]. Problems of theory and methodology of accounting control and analysis, vol. 2, no. 20, pp. 221-229

6. Kramchaninova M.D., Vakhlakova V.V. (2020) Pandemijijakzaghrozynovoghotypudljaekonomichnojibezpeky v umovakhghlobalizaciji [Pandemics as a new type of threat to economic security in the context of globalization]. BiznesInform, vol. 11, pp. 18-23

7. Luk'janova V.V. (2017) Diaghnostykaryzykudijaljnostipidpryjemstva: monoghrafija [Diagnosis of enterprise risk]. Khmeljnycjkyj: PP V.V. Kovaljsjkyj. (in Ukrainian)

8. ZhaliloJa. A., BazeljukJa. B., Kovalivsjka S.V. ta in. (2020) Ukrajinapisljakoronakryzy - shljakhoduzhannja [Ukraine after the corona crisis is a way of recovery]. Nacionaljnyjinstytutstrateghichnykhdoslidzhenj. Available at: https://niss.gov.ua/ sites/default/2020-06/tezi_virus.pdf (accessed 02 February 2024)

Размещено на Allbest.ru