Особливості реаоізації механізму антикризового управління у сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет природокористування

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМУ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Ірина Володимирівна КОЛОДІЙ, доктор філософії, старший викладач

кафедри менеджменту імені професора Є. В. Храпливого,

Андрій Володимирович КОЛОДІЙ, кандидат економічних наук,

доцент, доцент кафедри фінансів, банківської справи та страхування

м. Львів

Анотація

антикризовий управління сільськогосподарський підприємство

Стаття присвячена вирішенню наукового завдання щодо обґрунтування теоретико-методичних підходів і розробки практичних рекомендацій реалізації механізму антикризового управління у сільськогосподарських підприємствах. Це зумовлено актуальністю даного питання у часі економічної нестабільності спричиненої насамперед через повномасштабну збройну агресію росії проти України. Акцентується увага на обґрунтуванні механізму антикризового управління у сільськогосподарських підприємствах на засадах процесного та системного підходах, який спроможний уможливити синергетичний вплив інструментарію антикризового управління для забезпечення досягнення позитивного ефекту та мінімізації впливу наявних кризових явищ і загроз у сільськогосподарських підприємствах. У статті зазначено, що механізм антикризового управління вбудований у загальногосподарську систему управління і є його компонентом. Виокремлено основні компоненти механізму антикризового управління, як господарського механізму, це зокрема є сільськогосподарські підприємства і відносини, у які вони вступають щодо управління антикризовими процесами.

Системний контекст механізму антикризового управління у сільськогосподарських підприємствах передбачає завдання та напрями, які реалізуються через конкретні функції, методи, інструменти. На основі опрацювання низки літературних джерел із визначенням терміну «механізм антикризового управління» запропоновано авторське бачення визначення цього терміну. У статті уточнено визначення поняття «система антикризового управління» та «процес антикризового управління». У статті запропоновано конкретні методи для реалізації механізму антикризового управління та достатньо обґрунтовано їх.

Ключові слова: механізм, антикризове управління, кризовий стан, санація, системний підхід, процесний підхід, методи управління, система антикризового управління, конкурентоспроможність, ризики, сільськогосподарські підприємства.

Annotation

Iryna KOLODII, Doctor of Philosophy, Senior lecturer of the Department of Management, named after Professor E. V. Khraplyvyi, L'viv National Environmental University, Lviv, Ukraine

Andriy KOLODIY, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance L'viv National Environmental University Lviv, Ukraine

PECULIARITIES OF THE IMPLEMENTATION OF THE ANTI-CRISIS MANAGEMENT MECHANISM IN AGRICULTURAL ENTERPRISES

In such non-standard conditions, in which the economy of our country functions, in the conditions of martial law, the relevance of the research topic is increasing every day and requires further research into the anti-crisis management mechanism.

The purpose of the scientific article is to justify the functional content and features of the anti-crisis management mechanism in agricultural enterprises and to highlight the main methods of its implementation. The article defines that the mechanism of anti-crisis management is built into the general economic management system and is its component. The systemic context of the anti-crisis management mechanism in agricultural enterprises provides tasks and directions that are implemented through specific functions, methods, tools under the appropriate legal, organizational, resource and financial and economic support. On the basis of process and system approaches, the anti-crisis management mechanism is able to enable the synergistic effect of anti-crisis management tools to ensure the achievement of a positive effect and minimize the impact of existing crisis phenomena and threats in agricultural enterprises. At the same time, the social function of the anti-crisis management mechanism is to preserve the environment and the ability of the agricultural enterprise to use the workforce of the rural area where it is located.

The scientific novelty of the study concerns the improvement of the anti-crisis management mechanism in agricultural enterprises, which is based on systemic and process approaches, that is, through the internal interaction of the set of proposed components (forms, methods, levers) and the implementation of anti-crisis management measures and programs, capable of both micro and at the macro level, to enable the synergistic effect of anti-crisis management tools on minimizing risks and preventing crisis phenomena from deepening in agricultural enterprises.

Future scientific research will concern the study of the mechanism of application of anti-crisis management measures, since they are a set of consecutive economic operations to stabilize the activities of agricultural enterprises.

Keywords: mechanism, crisis management, state of crisis, sanitation, systematic approach, process approach, management methods, crisis management system, competitiveness, risks, agricultural enterprises.

Постановка проблеми

Економічна криза, яка охопила національну економіку у 2022 році через повномасштабну збройну агресію росії проти України, оголила низку ризиків, які є ключовими чинниками зниження кризостійкості сільськогосподарських підприємств. У таких нестандартних умовах методичний фундамент для вирішення завдань антикризового управління відповідно до специфічних умов діяльності сільськогосподарських підприємств є недостатнім, що вимагає подальшого його дослідження як підвиду загальної системи управління на мікрорівні.

Подолання кризових явищ у сільськогосподарських підприємствах, які є первинними ланками аграрної економіки, потребує створення таких механізмів антикризового управління, які б нівелювали ризики господарської діяльності в непередбачуваних та нестабільних умовах впливу зовнішнього та внутрішнього середовища.

Проведена морфологічна декомпозиція дає підстави вважати, що усе розмаїття наведених тлумачень терміну «механізм антикризового управління» пов'язане із наявністю різних підходів, які використовуються в управлінні. Отже, механізм антикризового управління є достатньо неоднозначною категорією і об'єднує такі елементи: принципи управління, функції управління, методи управління, інструменти управління [1, с. 35].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню питання формування та реалізації механізму антикризового управління присвячено досить багато наукових праць. Зокрема Т. А. Клименко розглядає у своєму науковому дослідженні актуальні механізми антикризового управління; спробу формування механізму антикризового управління підприємством в умовах нового явища і поняття - «економіки мінімального контакту» здійснили автори І. О. Ахновська та П. І. Панасюк.

Формулювання цілей статті

Обґрунтувати функціональний зміст та особливості механізму антикризового управління в сільськогосподарських підприємствах та виокремити методи його реалізації.

Методи і методологія

Теоретико-методологічним підґрунтям наукової статті є фундаментальні положення економічної науки щодо дослідження ознак, суті, принципів і особливостей антикризового управління на мікрорівні та формування ефективного механізму його реалізації в сільськогосподарських підприємствах. Крім того, використано низку загальнонаукових та спеціальних методів економічних досліджень. Зокрема нами застосовано системно-структурний метод для висвітлення концептуальних основ, систематизації принципів, функцій та компонентів механізму антикризового управління в сільськогосподарських підприємствах та графічний - для наочної ілюстрації результатів дослідження. Системний контекст механізму антикризового управління передбачає завдання та напрямки, які реалізуються через конкретні функції, методи, інструменти за відповідного нормативно-правового, організаційного, ресурсного та фінансово-економічного забезпечення.

Виклад основного матеріалу дослідження

Термін «механізм» має грецьке походження і у буквальному розумінні означає систему, яка призначена для перетворення руху одного чи декількох тіл у потрібні рухи інших тіл. Попри технічну природу, термін «механізм» широко використовують в економіці та управлінні для ідентифікації процесів опосередкованого перетворення вольових імпульсів менеджерів, інформації, ціннісних установок та стимулюючих чинників у конкретні дії. Тобто, механізм повинен забезпечити взаємодію підсистеми, яка управляє, та підсистеми, якою управляють. У контексті антикризового управління такий механізм складається із сукупності конкретних форм і методів свідомого впливу на економіку. Доволі часто механізм, який формується на мікрорівні, називають господарським механізмом. Таке ототожнення пояснюється тим, що управлінські та економічні механізми, зокрема у сільськогосподарських підприємствах, не можуть бути розрізненою та відірваною від реалій виробництва сукупністю методик і розпоряджень. Тобто, контент такого механізму не може визначатися виключно нормами державного законодавства, оскільки вплив на нього мають також об'єктивні закони сільськогосподарського виробництва, рівень інтелектуального та виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств, характер суспільно-виробничих і політичних відносин.

Основними компонентами механізму антикризового управління, як господарського механізму, у нашому випадку є сільськогосподарські підприємства і відносини, у які вони вступають щодо управління антикризовими процесами.

Механізм антикризового управління вбудований у загальногосподарський механізм сільськогосподарського підприємства і є його складовою. Так, окремо розглядають фінансовий механізм, страховий механізм, організаційний механізм, податковий механізм, організаційно-економічний механізм, механізм управління. Аналізування наукової літератури [5, 6, 7, 8] наштовхує до висновку, що в основу розуміння та тлумачення терміну «механізм» закладено системний і процесний підхід. Логічно, що механізм - це насамперед система (сукупність форм організації та взаємодії певних компонентів). Сільськогосподарське підприємство є суб'єктом цієї мікроекономічної системи. При цьому не потрібно відкидати тезу, що мікроекономічний механізм також можна розглядати як сукупність послідовних економічних явищ, тобто певний процес. За аналогією до розуміння механізму як системи і процесу, управління також можна охарактеризувати з позиції динаміки і статики. З цього приводу всеосяжне тлумачення механізму управління зустрічаємо у Власенка В. А. Науковець вважає, що механізм управління - це сукупність функцій, методів, принципів і засобів управління, основних завдань і цілей, форм, структур, технологій для ефективного використання ресурсів системи; це система чинників, що мають бути спрямовані на координацію функціональних аспектів діяльності соціально-економічної системи з метою збереження її цілісності, підтримання стабільного стану параметрів входу і виходу, оптимального плину процесів у межах підсистеми і своєчасної реакції на запити навколишнього середовища [3]. При цьому, на нашу думку, вкрай важливо, щоб трактування поняття «механізм антикризового управління» передбачало включення джерел забезпечення реалізації методів та інструментів, зокрема правового, нормативного та інформаційного забезпечення.

На нашу думку, потребують уточнення поняття «система антикризового управління» та «процес антикризового управління», який відображає динаміку менеджменту. Категорії статики та динаміки антикризового управління об'єднує поняття «механізм антикризового управління» - сукупність засобів та методів впливу, які використовують в антикризовому управлінні для досягнення мети сільськогосподарського підприємства. Механізм антикризового управління є системою дій та впливу на об'єкт з метою досягнення бажаного результату. Система включає сукупність елементів, внутрішня взаємодія яких приводить цей механізм у рух. Попри те, антикризовому управлінню властива певна специфіка в частині його процесів і технологій, зокрема мобільність і динамічність у використанні ресурсів, реалізація інноваційних програм, впровадження програмно-цільових підходів у технологіях розробки й реалізації управлінських рішень, підвищена чутливість до впливу часу, посилення уваги до оцінок і вибору альтернатив, використання антикризового критерію якості рішень при їх розробці й реалізації. У контексті процесу антикризовому управлінню характерна певна проблематичність, оскільки сільськогосподарські підприємства є системами високої складності із великим розмаїттям підсистем та елементів. Тому формування механізму антикризового управління слід здійснювати виключно із використанням системного підходу та аналізу, оскільки він повинен вирішувати доволі складну проблему - реалізацію функцій управління сільськогосподарським підприємством як механізму рівноваги внутрішніх складових діяльності сільськогосподарського товаровиробника під впливом негативних умов зовнішнього середовища.

Основний зміст механізму антикризового управління сільськогосподарського підприємства полягає у його здатності в процесі загострення кризи відновлювати ефективну діяльність цього підприємства як мікроекономічної системи на основі самоорганізації, підтримки внутрішнього стабільного стану і динамічного зовнішнього середовища. Застосування системного підходу в механізмі антикризового управління обумовлює системне бачення основних векторів та етапів його реалізації, які здійснюються для досягнення мети антикризового управління, взаємозв'язків, які існують між ними й враховуються під час розробки плану заходів для забезпечення ефекту синергії [9].

Узагальнення результатів здійсненого теоретичного і практичного дослідження сутності та специфіки антикризового управління в контексті проведення організаційних змін у сільськогосподарських підприємствах дає підстави запропонувати механізм антикризового управління (рис. 1).

Цілі антикризового управління визначають диверсифікацію інструментів управління. Попри це стратегічною ціллю антикризового управління сільськогосподарського підприємства має бути раннє виявлення ознак кризових явищ. Паралельно слід моніторити зміну параметрів основних чинників, які визначають загрозу банкрутства сільськогосподарського підприємства.

Рис. 1 Системна візуалізація механізму антикризового управління у сільськогосподарських підприємствах

Адже механізм моніторингу призначений для розв'язання завдань збору та первинної обробки інформації про ситуацію, що склалася. Ураховуючи зазначене, фінансовий менеджмент сільськогосподарського підприємства адекватно до масштабів кризового стану сільськогосподарського підприємства повинен бути спрямований на: усунення неплатоспроможності сільськогосподарського підприємства, відновлення фінансової стійкості підприємства (забезпечення фінансової рівноваги у короткостроковій перспективі), зміну фінансової стратегії для стійкого економічного зростання підприємства (забезпечення фінансової рівноваги у довгостроковій перспективі).

На нашу думку, механізм антикризового управління у сільськогосподарських підприємствах - це сукупність форм, методів, важелів та інструментів реалізації заходів антикризового управління на мікрота макрорівнях, синергетичний вплив яких забезпечує досягнення позитивного ефекту та мінімізацію впливу існуючих кризових явищ і загроз.

На наше переконання, з огляду на доволі високі виробничі ризики, які пов'язані із сезонним чинником, держава відіграє важливу роль у попередженні та профілактиці кризових явищ, подоланні негативних наслідків кризи у сільськогосподарських підприємствах. Отже, в окремих випадках державні інституції є суб'єктами.

Криза містить і руйнівно-депресивне, і продуктивне начала. Тому в продуктивному й хронологічному вимірах - це час необхідної активної реалізації взаємодоповнюваних потенціалів загальнодержавного та регіонального розвитку, що потребує певної антикризової управлінської технології регулювання ситуацій, котрі складаються за таких обставин економічного розвитку. В такому регулюванні виділяють два аспекти. Першим із них є формування інституційного забезпечення антикризових дій, а другим - розроблення заходів з протидії кризовим явищам та відродження економічної динаміки держави, територій і підприємств. Спільними ініціаторами та провайдерами зазначених напрямків реагування повинні виступати центральні й регіональні органи влади, що представляють інтереси держави. Саме державним органам влади різних рівнів адміністративно-управлінської ієрархії належить провідна роль як у визначенні системи пріоритетних заходів стосовно подолання кризових явищ, так і реалізації відповідної системи дій, що може розглядатися певним перехідним і практичним етапом у формуванні керування з позиції метатеорії антикризового управління [2]. Певною мірою постійний інституційний механізм забезпечення антикризового управління у сільськогосподарських підприємствах у вигляді антикризової програми повинен включати такі заходи державного регулювання: мобілізація ресурсів внутрішнього та зовнішнього середовища, розвиток внутрішнього аграрного ринку, контроль за цінами, збільшення інвестицій у галузь сільського господарства, стимулювання інвестицій населення, імпортозаміщення, залучення кредитів на прийнятних для держави умовах, реструктуризація наявних у сільськогосподарських підприємств кредитів та пролонгація виплат за ними.

Водночас не слід забувати, що тенденції розвитку ринкового середовища у аграрній сфері дедалі частіше залежать від рівня конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Проблема конкурентоспроможності має глобальний характер, тому визначає багато аспектів економічного та соціального розвитку сільськогосподарських підприємств. Оскільки конкурентоспроможність є комплексною характеристикою сільськогосподарського підприємства, що зумовлена системою використання власних конкурентних преваг і забезпечує можливість адаптуватись до змін зовнішнього та внутрішнього середовища, то її рівень безпосередньо буде залежати від системи антикризового управління у сільськогосподарському підприємстві. Таким чином, конкурентоспроможність визначено об'єктом антикризового управління у сільськогосподарському підприємстві.

Методи антикризового управління - це способи дії, що спрямовані на забезпечення результативності антикризового управління. Їх доцільно конкретизувати в рамках директивних (адміністративних), ринкових та індикативних ознак [4, с. 189]. Директивне управління можливе за умови планування, жорсткої дисципліни і скоординованих дій органів управління, оскільки саме це є передумовою стримування здатності економіки до саморегуляції. Для прикладу, до фінансових важелів можуть належати умови надання державної фінансової допомоги чи пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств. Водночас економічні важелі - це антикризові засоби досягнення економічних цілей шляхом державного впливу на макроекономічне відновлення агроекономічних процесів, умов функціонування виробничої інфраструктури та розвитку аграрного підприємництва, протидії тіньовій економіці, стимулювання ділової активності у середовищі аграрного виробництва та активізації інвестиційно-інноваційних процесів. У межах соціальних важелів держава гарантує селянам соціальний захист та збереження робочих місць і мінімальної заробітної плати у випадку військової мобілізації.

Контролінг, як один з методів механізму антикризового управління у сільськогосподарських підприємствах, повинен вирішувати такі завдання: збір та аналіз внутрішньої та зовнішньої інформації щодо ймовірності чи виявлення причин настання кризи; перманентний аналіз та контроль ризиків діяльності; виявлення резервів зниження собівартості продукції; оцінка відхилень фактичних показників діяльності від запланованих та формування пропозицій щодо коригування планів; виконання внутрішнього консалтингу, тобто розробка внутрішньої регламентації та координація взаємин із незалежними аудиторами; ведення управлінського та фінансового обліку.

У механізмі антикризового управління власне інструменти є структуроутворюючим елементом та в особливий спосіб сприяють досягненню цілей і завдань антикризового управління у сільськогосподарських підприємствах. На макрорівні обраний інструментарій здебільшого використовують як превентивні заходи. На мікроекономічному рівні суб'єктом антикризового управління визнано безпосередньо конкретне сільськогосподарське підприємство. Керівництво сільськогосподарського підприємства здійснює економічний та фінансовий моніторинг діяльності щодо виявлення кризових ситуацій і явищ, відповідає за розробку заходів з їх попередження і подолання. Відтак об'єктом антикризового управління є кризові ситуації і явища, які супроводжують фінансово-виробничу діяльність сільськогосподарських підприємств.

Попереджувальна чи превентивна форма антикризового менеджменту покликана забезпечувати ідентифікацію та подолання загроз, існуючих викликів, їх випереджальну нейтралізацію. Метою докризового режиму управління повинно бути забезпечення такого виду діяльності підприємств, коли за умови виконання її цільової функції, ймовірність її кризогенності є мінімальною [2, с. 103]. Реактивна форма антикризового менеджменту на мікрорівні повинна базуватись на чітко визначених заходах задля відновлення докризового стану сільськогосподарського підприємства.

Санація на основі методів фінансового та організаційного характеру фокусується на нейтралізацію кризових ситуацій та явищ задля фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств. Результативною ознакою санації є відновлення платоспроможності та конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, запобігання їх банкрутству чи ліквідації. У період загальної економічної кризи, зокрема зумовленої військовими діями, українські сільськогосподарські підприємства можуть сповна скористатись перевагами санації.

Методами реалізації механізму антикризового управління є адміністративні, економічні та соціально-психологічні методи. Функціями є мотивація, організація і контроль. При цьому у процесі застосування механізму антикризового управління у сільськогосподарському підприємстві застосовуються такі інструменти:

• розробка внутрішніх організаційних регламентів та розпорядчих документів з антикризового управління;

• діагностика фінансового стану сільськогосподарського підприємства;

• фінансово-економічний, технологічний та стратегічний аналіз, оптимізація структури та складу активів сільськогосподарського підприємства;

• формування антикризової команди, оцінка організаційної ефективності, розробка стратегії, реструктуризація сільськогосподарського підприємства;

• визначення та узгодження інтересів учасників;

• прогнозування змін у фінансово-економічному стані сільськогосподарського підприємства.

Таким чином, внутрішня регламентація та нормативно-розпорядчі документи сільськогосподарського підприємства поряд із фінансово-економічними та іншими ресурсами є забезпеченням застосування механізму антикризового управління. Векторами застосування цього механізму є мотиваційний, економічний, правовий, та інформаційно-методичний орієнтири. Водночас одним із важливих етапів механізму антикризового управління є оцінка готовності сільськогосподарського підприємства до організаційних змін. Важливість цього етапу зумовлена реалізацією можливості сільськогосподарського підприємства здійснювати заплановані заходи щодо трансформації виробничої, організаційної та управлінської структури, а також інших перетворень. Через це основний акцент робиться на оцінці чинників, які впливають на готовність сільськогосподарського підприємства до здійснення організаційних змін. Адже власне на цьому етапі проводять заходи щодо подолання опору змінам та визначають ступень ризику запровадження таких організаційних змін [1, с. 36].

Висновки

Узагальнюючи викладений матеріал зазначимо, що особливим елементом антикризового управління у сільськогосподарських підприємствах у контексті їх фінансової стабілізації є сукупність дій, що передбачають такі послідовні етапи:

1. Усунення і відновлення неплатоспроможності за поточними зобов'язаннями та запобігання банкрутству сільськогосподарського підприємства.

2. Відновлення фінансової стабільності із ліквідацією неплатоспроможності впродовж короткого періоду за рахунок здійснення термінових фінансових заходів (фінансової підтримки від фінансово-кредитних суб'єктів, об'єднання капіталів тощо).

3. Зміна фінансової стратегії внаслідок пришвидшення економічного зростання із досягненням повної фінансової стабілізації сільськогосподарських підприємств. При цьому бажаним є зростання рівня капіталізації через зростання ринкової вартості сільськогосподарського підприємства на тлі зниження вартості використовуваного капіталу.

4. Контролінг - управління в реальному часі, коли відповідно до змін стану кризовості сільськогосподарських підприємств, коригуються не лише засоби управління, а його цільові орієнтири. На цьому етапі доцільними є: періодичне дослідження фінансового стану задля раннього виявлення ознак кризового розвитку сільськогосподарського підприємства; визначення масштабів кризовості, фіксація результатів та порівняння із показниками минулих періодів та нормативних значень; встановлення причин виникнення кризових ситуацій, дослідження ступеня впливу кожного з них на масштаби кризової діяльності, розробка політики антикризового управління; формування цілей і виконавчих механізмів антикризового управління для забезпечення фінансового оздоровлення за рахунок реалізації внутрішніх резервів та зовнішньої допомоги.

Таким чином, будь-яке управління сільськогосподарськими підприємствами повинно бути в принципі антикризовим, тобто побудованим на врахуванні ризику та небезпеки кризових ситуацій.

Список використаних джерел

1. Амосов О. Ю., Діденко Н. В., Лебєдєва К. Ю. Розробка механізму антикризового менеджменту в контексті організаційних змін. Економіка та держава. 2015. № 5. С. 3337.

2. Антикризове управління економічною безпекою в умовах викликів фінансовоекономічної глобалізації (державний і регіональний виміри): монографія / М. А. Хвесик, А. В. Степаненко, О. М. Ральчук, Й. М. Дорош. Донецьк, 2010. 324 с.

3. Власенко В. А. Теоретико-методичні основи формування механізму управління розвитком системи споживчої кооперації України. Вісник ХНЕУ. Економічні науки. 2008. № 2, т. 2. С. 179-183.

4. Жовтанецька Я. В. Механізм антикризового управління діяльністю банків. Бізнесінформ. 2015. № 6. С. 187-192.

5. Мельниченко О. О. Організаційно-економічний механізм антикризового управління на підприємстві. Проблеми і перспективи розвитку підприємництва. 2016. № 3 (2). С. 99-103.

6. Москвін Б. Банкрутство як механізм антикризового управління підприємством. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2020. № 2. С. 58-68.

7. Олешко А. А. Механізм антикризового управління фінансовими корпораціями. Ефективна економіка. 2018. № 2. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6106 (дата звернення: 26.10.2022).

8. Сак Т. В., Ющишина Л. О. Механізм антикризового управління в умовах забезпечення економічної безпеки підприємства. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2019. Т. 2, № 18. С. 66-74.

9. Шкляр В. В. Концептуальна схема механізму антикризового менеджменту на підприємствах водного транспорту. Ефективна економіка. 2013. № 9. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2346 (дата звернення: 12.10.2022).

Размещено на Allbest.ru