Дослідження ймовірності виникнення стратегічного розриву

Кандидат економічних наук, доцент

Національний університет «Львівська політехніка»

Оцінка ймовірності виникнення стратегічного розриву дасть змогу підприємствам вчасно відреагувати на зміни у можливостях, сформувати рекомендації і заходи щодо зменшення показника розриву. На основі значення показника ймовірності можна передбачити можливі зміни та запобігти їх виникненню вже на етапах розроблення та вибору стратегії, формування альтернативних варіантів стратегічних планів. Розроблено алгоритм і запропоновано методику аналізу показника ймовірності виникнення стратегічного розриву, розрахованого як співвідношення між сценаріям, які можуть призвести до виникнення стратегічного розриву та загальною кількістю ймовірних сценаріїв розвитку подій. Ключові слова: стратегічний розрив, ймовірність, стратегічні можливості, ресурси підприємства, сценарії розвитку подій, потенціал підприємства.

Можливості підприємства реалізувати заплановану стратегією свого розвитку, як правило, залежать від великої кількості факторів. Ці фактори можуть спричинити певні обмеження та загрози для підприємства, або сприяти розкриттю його потенціалу і розкриттю значних конкурентних переваг. Наявність цих факторів призводить до виникнення різниця між бажаним і дійсним станом підприємства у довготривалій перспективі.

Існування стратегічного розриву між поточними можливостями підприємства і їх стратегічним виміром створює перешкоди не тільки на шляху до реалізації стратегії підприємства, але й перешкоджає його динамічному розвитку загалом, спричиняє проблеми із здатністю конкурувати на ринку, використовувати наявні можливості та опиратися загрозам, що можуть виникнути.

Ретельний аналіз стану внутрішнього середовища підприємства з максимальним врахуванням факторів зовнішнього середовища у довгостроковій перспективі дасть змогу запобігти формуванню стратегічного розриву або досягти такого його рівня, що піддається контролю і його усунення не становитиме труднощів для підприємства у разі виникнення. У цьому випадку, слід зважати на те, що витрати на впровадження заходів з мінімізації стратегічного розриву не повинні перевищувати потенційні переваги від отриманих результатів.

Ознайомлення з теоретичними та практичними дослідженнями стратегічного розриву у плануванні діяльності підприємств дає змогу стверджувати, що причинами його виникнення часто є або помилки у стратегічному плануванні і оцінюванні потенціалу підприємства у довготривалій перспективі, або неточності у вимірюванні факторів не завжди передбачуваного зовнішнього середовища тощо. Як бачимо, частина факторів можна назвати керованими. Це, в першу чергу, фактори внутрішнього середовища, які пов'язані з удосконаленням процесу формуванням та вибору стратегії, що включатиме вміле застосування методів стратегічного планування та управління, більш реальне і об'єктивне оцінювання ресурсів підприємства, пошуку шляхів їх більш ефективного використання, перегляд стратегічних цілей та мети підприємства на предмет реальності їх досягнення і обґрунтованості поставлених завдань. Проте, інша значна частина факторів є абсолютно некерованими для підприємства, зокрема, це значна частина факторів зовнішнього середовища. Фактори прямої дії досить часто піддаються регулюванню завдяки їх вчасному оцінюванню, тоді як фактори непрямої дії з огляду на їхню непередбачуваність та невизначеність можливо лише врахувати і спрямувати зусилля на оперативне усунення негативних наслідків їх впливу на діяльність підприємства.

Таким чином, ймовірність формування стратегічного розриву значною мірою залежить від точності, об'єктивності, правильності та повноти врахування факторів, що можуть завдяки своєму впливу спричинити зміни у можливостях підприємства.

Дослідження ймовірності виникнення стратегічного розриву дасть змогу підприємствам вчасно відреагувати на зміни у можливостях, сформувати рекомендації і заходи щодо зменшення показника розриву. Крім того, на основі значення цього показника ймовірності можна передбачити можливі зміни та запобігти їх виникненню вже на етапах розроблення та вибору стратегії, формування альтернативних варіантів стратегічних планів. Це дасть змогу запобігти виникненню стратегічного розриву або мінімізувати його. Важливими питанням у цьому сенсі є: які саме фактори можуть його спричинити, як їх передбачити і врахувати?

Як бачимо, розрахунок ймовірності стратегічного розриву складний процес, оскільки це може бути результатом впливу багатьох факторів і умов. Проте, деякі загальні кроки можуть допомогти оцінити цю ймовірність.

В першу чергу, сформуємо алгоритм дослідження ймовірності виникнення стратегічного розриву (рис. 1).

Відповідно, на першому етапі дослідження ймовірності виникнення стратегічного розриву слід оцінити, які фактори можуть чинити істотний вплив на можливості підприємства у довготривалій перспективі, враховуючи сферу його діяльності, її специфіку, характер відносин з споживачами та іншими учасниками ринку.

На наступному етапі варто дати оцінку конкурентному середовищу діяльності підприємства та динаміці розвитку ринку, проаналізувати зміни, що відбуваються або виникнення яких очікується.

Рис. 1. Алгоритм оцінки ймовірності виникнення стратегічного розриву

Джерело: розробка автора

Доцільним буде визначити наявні та потенційні можливості впровадження нових технологій або інновацій, які можуть допомогти підприємству зберегти або здобути конкурентну перевагу. Також на цьому етапі потрібно оцінити можливі ризики, такі як негативні зміни в законодавстві, зміни в споживчих уподобаннях, геополітичні та економічні труднощі, які можуть вплинути на підприємство. Цей етап повинен завершитись розробленням альтернативних сценаріїв для майбутнього розвитку подій, враховуючи різні комбінації зовнішніх та внутрішніх факторів, щоб оцінити ймовірність стратегічного розриву у кожному з них. А також розподілом цих сценаріїв на більш та менш ймовірні в аспекті їх настання.

Третій етап полягає у дослідженні внутрішніх факторів, таких як динаміка формування фінансових результатів та показників ефективності, наявність і ефективність використання ресурсів, можливості їх мобілізації у випадку потреби, ефективність управління, здатність адаптуватися до змін, які можуть вплинути на спроможність підприємства зберігати конкурентну перевагу. На цьому етапі будуть доцільними консультації з експертами або аналітиками зі спеціалізованих галузей, щоб отримати додаткові відгуки про перспективи виникнення ймовірності стратегічного розриву, враховуючи наявні ресурси та потенційні можливості їх оперативного залучення у разі необхідності.

Наступним етапом є розрахунок і аналіз показника ймовірності виникнення стратегічного розриву. Оскільки ймовірність виникнення певної події може бути визначена у вигляді відношення кількості сприятливих випадків до загальної кількості можливих випадків, то для розрахунку показника ймовірності виникнення стратегічного розриву доцільним буде знайти співвідношення між кількістю сценаріїв, які можуть призвести до виникнення стратегічного розриву та загальною кількістю ймовірних сценаріїв. Таким чином, потрібно розглянути усі можливі сценарії подій (другий етап) та відкинути ті, які мають найнижчу ймовірність настання, сформувати на основі аналізу внутрішнього середовища відповідні стратегії розвитку діяльності підприємства (третій етап) відповідно до кожного сценарію. Далі оцінити ймовірність виникнення стратегічного розриву у кожній з альтернативних стратегій (четвертий етап) та на основі розрахунку співвідношення між кількістю сценаріїв, які призводять до виникнення розриву, і їх загальною кількістю.

Якщо ймовірність ймовірність стратегічного розриву при виборі стратегії є високою, то слід повернутись до етапу формування стратегії та у підсумку обрати стратегію з низькою ймовірністю стратегічного розриву. Якщо ж такої стратегії немає, то можливим є вибір стратегії з середнім рівнем ймовірності. Проте, цей варіант передбачає проходження наступного обов'язкового етапу, що полягає у визначенні рівня керованості факторів, що можуть спричинити стратегічний розрив, та розробки заходів з його оперативного усунення або мінімізації. Цей етап може також включати складання плану заходів з ліквідації розриву, що потребує конкретних дій розподілених за відповідними завданнями, термінами і виконавцями. Такі плани також повинні включати розрахунок необхідних ресурсів для подолання стратегічного розриву та джерела їх надходження.

Слід зауважити, що в умовах високого рівня невизначеності зовнішнього середовища, що спостерігаємо протягом останніх років в Україні та світі, загалом, складно передбачити та спрогнозувати фактори, що можуть спричинити формування стратегічного розриву. Такі фактори часто характеризуються швидкозмінністю, наявністю багатопланової складної структури, не завжди піддаються ідентифікації, що ускладнює їх аналіз. Крім того, існування великої кількості некерованих факторів є значною проблемою при розроблені заходів з усунення та зменшення рівня стратегічних розривів.

Важливим є також прийняття до уваги при дослідженні ймовірності стратегічного розриву правила додавання та множення ймовірностей. У цьому випадку варто структурувати загальний показник стратегічного розриву на складові елементи за факторами, що їх спричинили. Відповідно, загальна ймовірність виникнення стратегічного розриву буде визначатись у вигляді суми одиничних ймовірностей за умови наявності одночасного впливу усіх факторів (умова «і»), що можуть їх спричинити у довготривалій перспективі. Або цей показник може мати вигляд добутку ймовірностей одиничних розривів за умови взаємного виключення одночасного впливу факторів (умова «або»), що можуть спричинити ці розриви.

Запропонована методика аналізу ймовірності виникнення стратегічного розриву дасть змогу врахувати інформацію про фактори внутрішнього середовища, що характеризує наявність та ефективність використання підприємством різного роду ресурсів. Також вона базується на оцінці факторів зовнішнього середовища, що завдяки своєму сприятливому або несприятливому впливу або створюють умови для розвитку підприємства, або стають перешкодою для цього. Сформовані на основі оцінки зовнішнього аналізу сценарії розвитку подій та дослідження ймовірності їх настання дають змогу розрахувати та проаналізувати загальний показник стратегічного розриву можливостей підприємства, розробити та вчасно запровадити заходи з його повної ліквідації або зменшення.

Джерела

стратегічний розрив підприємство

1. Babin, B., & Anderson, R. Multivariate data analysis 7th ed., Englewood Cliffs: Prentice Hall, 2010.

2. Baranovska, L. Mixed strategy Nash equilibrium in one game and rationality International Scientific and Practical Conference «WORLD SCIENCE».

Proceedings of the III International Scientific and Practical Conference «Scientific Issues of the Modernity». No 5(21), Vol. 1. May. 2017. 4-8.

3. Bryman, A., & Bell, E. Business research methods. USA: Oxford University Press, 2015.

4. Carpenter, M. A., & Sanders, G. Strategic management: a dynamic perspective concepts. Upper Saddle River, NJ: Pearson International, 2009.

5. David, F. Strategic Management: Concepts and Cases 13th ed. Essex: Pearson Education Limited, 2011.

6. Dixit, A., & Nalebuff, B. Thinking Strategically: The Competitive Edge in Business, Politics and Everyday Life. N.Y.: Norton, 1991.

7. Drucker, P. F. Management Challenges for 21st Century. New York: Harper Business, 1999. 224 p.

8. Drucker, P. F. Managing in the Next Society. New York: Truman Talley Books, 2002. 352 p.

9. Dubihlela, J., & Sandada, M. Impact of strategic planning on small and medium-sized Enterprises (SMEs) Performance: The role of employee participation, implementation incentives and evaluation and control. Journal of Economics, 5(1), 2014. 45-55.

10. Elshamly, A. B. Developing a strategic framework in small and medium sized enterprises (SMEs). A PhD thesis submitted to the University of Gloucestershire, 2013.

11. Koval, Z. (2023). Vector of the effectiveness of the company's strategy. Der Stand der Entwicklung von Wissenschaft und Technik im XXI Jahrhunderts: Wirtschaft, Management und Marketing, Tourismus, Bildung, Psychologie, Geographie, Philologie, Geschichte, Kunstgeschichte. Monografische Reihe «Europaische Wissenschaft». Buch 22. Teil 2. 2023.

12. Koval, Z. (2023) Strategic opportunities of the enterprise and their assessment in conditions of uncertainty of the external environment. Modern Engineering and Innovative Technologies, 2 (29-02), 35-43. https://doi.org/10.30890/2567-5273.2023-27-02-019.

Размещено на Allbest.ru