Управління ризиками в морських портах України в мирний час та в умовах військового стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний морський університет

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В МОРСЬКИХ ПОРТАХ УКРАЇНИ В МИРНИЙ ЧАС ТА В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ

А.В. Кирюхін аспірант кафедри «Менеджмент і маркетинг»

О.К. Афанасьева кандидат економічних наук, доцент

кафедри «Менеджмент і маркетинг»

Одеса



Анотація

У статті розглянуті поняття «ризик» та «управління ризиком» на основі наукових праць вітчизняних вчених з урахуванням міжнародного стандарту ISO 31000-2018 «Управління ризиками - Рекомендації». В сучасних умовах зростає необхідність здійснення спеціалізованого антикризового управління на сучасних підприємствах, в тому числі, що здійснюють свою діяльність в морських портах. ризик порт менеджмент морський

В статті визначено основні етапи ризик-менеджменту підприємства, які надають змогу попередити негативні наслідки ризику за допомогою ефективного кризового управління, а також запобігають додатковим витратам на підприємстві або зменшують їх до мінімальних. Розглядається також підхід до побудови системи ризик-менеджменту морського порту в умовах впливу на нього зовнішніх і внутрішніх ризиків в умовах військового стану. Узагальнено наводяться основні практичні ризики портів Одеського регіону, з якими вони зіткаються в своїй повсякденній діяльності, з урахуванням додатково виниклих ризиків під час військового стану. Виявлено фактори, що сприяють появі ризиків, наслідки у разі реалізації ризиків та заходи попередження їх виникнення.

Практичне значення проведеного дослідження - допомогти адміністраціям портів розробити свою систему безпеки на основі представлених заходів з управління ризиками, із внесенням відповідних доповнень та змін, властивих даному конкретному порту.

Під поняттям морський порт у статті маються на увазі філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України ».

Ключові слова: види ризику, управління ризиками, військовий стан, морський порт, середовище організації.



Annotation

RISK MANAGEMENT IN SEAPORTS OF UKRAINE IN PEACETIME AND UNDER THE CONDITIONS OF THE MARTIAL LAW

Artem Kyriukhin PhD student of the department «Management and Marketing»

Olga Afanasieva PhD in Economics, docent of the Department «Management and Marketing» Odesa National Maritime University, Odesa, Ukraine

The article examines the concepts of «risk» and «risk management» based on the analysis of scientific works of domestic and foreign scientists, taking into account the provisions of the international standard ISO 31000-2018 «Risk Management - Recommendations». In modern conditions, risk management occupies an important place in the management of enterprises. It is well known that the degree of risk exposure, to which enterprises are exposed in the course of their activities, depends on numerous factors of the external and internal environment. That is why there is a growing need for specialized anticrisis management at modern enterprises, including those operating in seaports.

The article presents the classification of risks with their grouping into risks of the internal and external environment. The main stages of the enterprise's risk management are determined, which make it possible to prevent the negative consequences of the risk with the help of effective crisis management, and also prevent additional costs at the enterprise or reduce them to a minimum.

The approach to the construction of the risk management system of the seaport in the conditions of the influence of external and internal risks in the conditions of martial law is also considered. Based on the analysis of the seaports of the Odesa region, the article summarizes the main practical risks of the ports, which they face in their daily activities. Identified risks of everyday activities, as well as new ones that additionally arose during the martial law. The probability of occurrence of risks is determined, the factors contributing to their occurrence are identified, the consequences in the event of risks are realized, and measures to prevent their occurrence are determined as elements of port risk management.

The practical significance of the conducted research is to help port administrations develop their security system based on the presented risk management measures, with the introduction of appropriate additions and changes specific to the given particular port.

The term «seaport» in the article refers to the branches of the State Enterprise «Administration of Seaports of Ukraine».

Keywords: types of risk, risk management, martial law, sea port, organization environment.



Постановка проблеми

У сучасних умовах роботи при виконанні виробничої діяльності будь-яка організація стикається з низкою проблем, які обумовлені певною сукупністю різних ризиків, пов'язаних із виконанням необхідних робіт. Якщо на підприємстві номенклатура робіт постійна, то відпрацювати систему попередження ризиків простіше, оскільки ризики практично незмінні. На транспортному підприємстві, яким є будь-який морський або річковий торговельний порт, присутні постійні зміни, а саме змінюються постачальники та одержувачі вантажів, існують часткові зміни в номенклатурі вантажів, що перевантажуються, тобто змінюються технології перевантажувальних робіт, типи суден і багато іншого. Все це вимагає постійного контролю та коригування можливих ризиків та серйозно ускладнює ризик-менеджмент підприємства. Сьогодні відповідальність багаторазово збільшується у зв'язку з військовою агресією російської федерації, що суттєво ускладнює роботу портів і викликає значну кількість додаткових ризиків. Тому всі управлінські рішення повинні додатково перевірятись на виникнення можливих ризиків з урахуванням мінімальних втрат від їх виникнення.

Завдання дослідження

Метою цієї статті є управління ризиками внутрішнього і зовнішнього середовища у морських портах в мирний час та в умовах військового стану, шляхом їх визначення та формування переліку заходів задля запобігання та мінімізації наслідків.

Досягнення мети пов'язане з вирішенням наступних задач:

- аналіз видів та класифікацій ризиків підприємств;

- ідентифікація ризиків внутрішнього та зовнішнього середовища в морських портах у мирний та воєнний час;

- визначення факторів, що обумовлюють виникнення ризиків у практичній діяльності морських портів;

- опис можливих наслідків ризиків;

- визначення заходів з попередження та мінімізації ризиків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні питання та проблеми управління ризиками розглядають і аналізують у своїх роботах вітчизняні вчені Вітлінський В.В. [1], Жихарєва В.В. [2], Лук'янова В.В. [3], Подольчак Н.Ю. [4] Посохов І.М. [5] Постан М.Я. [6], Старостіна А.О. [7], Тарасова К.І. [8], Шегда А.В. [9] та інші.

Численні теоретичні і, як наслідок, практичні аспекти управління різноманітними ризиками, що супроводжують функціонування промислових підприємств, розглядалися в працях Кроухі М. (Crouhy, 2011) [10], Лем Дж. (Lam, 2014) [11], МакНейл А. (McNeil, 2015) [12] Френкель М. (Frenkel, 2005) [13], Хеймс Я. (Haimes, 2015) [14], Хопкін П. (Hopkin, 2017) , та інших зарубіжних дослідників.

Потрібно підкреслити, що закордонні дослідники у своїх роботах спираються на міжнародні стандарти управління ризиками, наприклад, у Європі діє Стандарт «Управління ризиками Федерації європейських асоціацій ризик-менеджерів» (FERMA), у США Стандарт «Управління ризиками організацій. Інтегрована модель» (COSO) [17].

З практичних міркувань можна стверджувати, що у самому широкому значенні ризик - це небезпека виникнення збитку, а предметом ризику є втрати ресурсів: матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних, інтелектуальних або недоотримані доходи (нижче очікуваних).

В розглянутих роботах акцент робиться в основному на теоретичні аспекти ризик-менеджменту. На наш погляд на даний час необхідно переходити на формування системної моделі управління ризиками, тобто приділити увагу прикладному ризик- менеджменту, що за рідкісним виключенням практично в роботах вчених не розглядається.

Основний матеріал дослідження. Кожен, хто задіяний у морських операціях, пов'язаний із ризиком. Поняття ризику є основою щоденно прийнятих рішень. Зазвичай вони приймаються інтуїтивно, виходячи з здорового глузду.

Згідно із міжнародним стандартом ISO 31000 поняття «ризик» розглядається як вплив невизначеності на цілі (Risk - effect of uncertainty on objectives) [18]. Ризики є невід'ємною частиною функціонування будь-якого підприємства. Кожна компанія формує власний механізм управління ризиками, який чимало залежить від специфіки діяльності. Аналіз наукової доповіді Національної академії наук України «Розвиток транспорту з метою відновлення і зростання української економіки» [19] надає право стверджувати, що найбільші ризики для діяльності транспортних підприємств в Україні на макрорівні спричиняють: висока інфляція; суттєві валютні коливання; корупція; політична нестабільність; кризові явища в економіці; недосконала система оподаткування та адміністрування податків, особливо у відносинах з митницею; обмежений доступ до фінансових ресурсів; бюрократія.

Додатковими ризиками є можливість поширення пандемії COVID-19 і посилення у зв'язку з цим обмежувальних заходів.

Також додатковими негативними і потужними ризикоутворю- ючими факторами є анексія російською федерацією частини української територій і збройна агресія російської федерації у вигляді широкого ведення бойових дій на території України.

Не виключається також можливість поширення будь-якої епідемії у зв'язку з підривом платини Каховської ГЕС, що визвало значне затоплення і забруднення значних територій декількох областей України. Це також може привести до значних обмежувальних заходів.

Важливе місце в аналізі, оцінюванні та врахуванні логістичного ризику транспортного підприємства належать класифікації. Про відсутність єдиної універсальної класифікації видів ризиків свідчить велика кількість наукових праць із даної тематики, аналіз яких дає змогу виділити найбільш значущі види ризиків та доповнити їх. Оскільки усі ризики тісно пов'язані із середовищем функціонування організації, то їх доцільно поділяти на ризики зовнішнього та внутрішнього середовища. З усіх видів класифікацій різних авторів, на наш погляд, найбільш комплексну за сферою виникнення запропоновано в роботі [4], в якій автор згрупував основні види ризиків та їх підвиди наступним чином:

1. Ризики зовнішнього середовища: економічні; соціальні; політичні; адміністративно-законодавчі; природно-екологічні; науково-технічні.

2. Ризики внутрішнього середовища:

— ресурсні: фінансовий ризик, ризик персоналу, матеріальний ризик, інформаційний ризик, енергетичний ризик;

— виробничо-господарські: технічний ризик, технологічний ризик, інноваційний ризик, майновий ризик;

— комерційні: маркетинговий ризик, торговельний ризик, транспортний ризик.

Дана класифікація охоплює найбільш поширені в діяльності підприємства види ризиків, а групування ризиків на ризики внутрішнього та зовнішнього середовища може бути використано під час розроблення власної класифікації видів ризиків.

Ризик потребує управління, яке добре сплановано, має певну послідовність кроків і спосіб вирішення ризику. Стандарт з управління ризиками ISO 31000 був вперше опублікований в 2009 році. На даний час дієвим є Міжнародний стандарт ISO 31000-2018 «Управління ризиками - Рекомендації» (International Standard ISO 31000-2018 «Risk management - Guidelines»), в якому управління ризиками визначається як скоординована діяльність для спрямування та контролю організації щодо ризику (Risk management - coordinated activities to direct and control an organization with regard to risk) [18]. Цей стандарт включає в себе основні принципи і рекомендації з управління ризиками на практиці.

На наш погляд найбільш фундаментальне визначення ризик-менедж- менту таке - це управління організацією в цілому або окремими її підрозділами з урахуванням факторів ризику (тобто випадкових подій, що впливають на організацію) на основі особливої процедури їх виявлення й оцінки, а також вибору і використання методів нейтралізації наслідків цих подій, обміну інформацією про ризики і контролю результатів застосування цих методів [7].

Отже, управління ризиками - процес розробки та виконання управлінських рішень, покликаних максимально знизити можливість настання негативного результату та звести до мінімуму можливі втрати, пов'язані з його реалізацією.

Зазвичай, інформація про особливості та результати управління ризиками окремих транспортних підприємств і компаній є конфіденційною, що ускладнює проведення аналізу.

У практичному виконанні головне місце в управлінні ризиком займає розробка системи організаційних заходів з профілактики ризику та його мінімізації. По-перше ризик треба виявити, тобто ідентифікувати його. По-друге ризик треба проаналізувати. По-третє необхідно надати ризику оцінку. Потім треба розробити план дій з урахуванням максимального зниження впливу ризику. І на закінчення потрібно постійно моніторити та контролювати можливі ризики, тобто проводити постійне спостереження ризиків та при необхідності виконувати їх корегування [20].

Виходячи з наданої класифікації та суті управління ризиками, в роботі здійснена ідентифікація ризиків, з якими може зіткнутися морський порт у мирний та воєнний час, з визначенням їх походження - факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, які їх можуть спровокувати, описом можливих негативних наслідків та визначенням заходів з попередження та/або мінімізації, оцінкою вірогідності реалізації (табл. 1-3).



Висновки

У результаті дослідження було визначено, що незважаючи на велику кількість теоретичних робіт в Україні відсутня на державному рівні власна інфраструктура ризик-менеджменту та стандартів його здійснення, тому на жаль управління ризиками не є загально розповсюдженим, а тільки починає застосовуватися вітчизняними підприємствами. Поважна більшість існуючих теоретичних розробок поки що не знайшли достатнього впровадження на практиці.

У дослідженні зроблена спроба виділити зовнішні і внутрішні ризики, специфічні для українських портів (адміністрацій морських портів) в мирній і військовий часи та шляхи їх подолання. Оптимально для ефективного управління ризиками система управління ризиками господарської діяльності порту повинна функціонувати як складова загальної системи управління ефективністю господарської діяльності порту. Можна однозначно стверджувати, що управління ризиками діяльності морського порту завжди буде більш ефективним, якщо здійснювати його на безперервній основі.

В роботі проведена ідентифікація зовнішніх і внутрішніх ризиків в морських портах. Подальше дослідження проблеми має бути спрямовано на розробку галузевих систем ризик- менеджменту з урахуванням специфіки кожного окремого порту.



Список літератури

1. Вітлінський В.В., Великоіваненко Г.І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. Кіїв: КНЕУ, 2004. 480 с.

2. Жихарєва В.В. Методические основы оценки рисков в деятельности предприятий морского транспорта. Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. 2015. Вип. 1. С. 7-31.

3. Лук'янова В.В., Головач. К. Економічний ризик: Навч. посібник. Київ: Академвидав, 2007. 462 с.

4. Подольчак Н.Ю. Управління та зниження рівня ризиків енергозабезпечення підприємств: Монографія. Львів: Міські інформаційні системи, 2011. 258 с.

5. Посохов І.М. Теоретичні та практичні аспекти управління ризиками корпорацій: Монографія. Харків: ПВПП «СЛОВО», 2014. 499 с.

6. Постан М.Я., Балановська Т.В. Сучасні методи управління інвестиційними ризиками // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. 2014. № 4 (49). С. 53-67.

7. Старостіна А.О., Кравченко В.А. Ризик-менеджмент: теорія та практика: Навч. посібник. Київ: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2004. 200 с.

8. Тарасова К.І., Семенова К.Д. Ризики діяльності промислових підприємств: інтегральне оцінювання: Монографія. Одеса: ФОП Гуляєва В.М., 2017. 234 с.

9. Шегда А.В., Голованенко М.В. Ризики в підприємництві: оцінювання та управління: Навч. посібник. Київ: Знання, 2008. 271 с.

10. Crouhy M., Galai D., MarkR. Risk management. McGraw-Hill, 2011. 717p.

11. Lam J. Enterprise risk management: from incentives to controls. John Wiley &Sons, 2014. 496 p.

12. McNeil A.J. Frey R., Embrechts P. Quantitative risk management: Concepts, techniques and tools. Princeton university press, 2015. 720 p.

13. Frenkel M., Hommel U., Rudolf M. Risk Management: Challenge and Opportunity, 2nd revised and enlarged ed. Heidelberg: Springer, 2005. 838 p.

14. Haimes Y.Y., Sage A.P. Risk modelling, assessment, and management. John Wiley & Sons, 2015. 720 p.

15. Hopkin P. Fundamentals of Risk Management. Understanding, evaluating and implementing effective risk management. London. Kogan Page, 2017. 489 p.

16. Federation of European Risk Management Associations [FERMA]. Risk Management Standard (2002). URL: https://www.ferma.eu/app/uploads/ 2011/11/a-risk-management-standard-russian-version.pdf

17. Committee of Sponsoring Organizations of the Treadway Commission [COSO] (June 2017). Enterprise Risk Management - Integrating with Strategy and Performance - Executive Summary. URL: https://www.coso. org/Jiles/ugd/3059fc_61ea5985b03c4293960642fdce408eaa.pdf

18. International standard ISO 31000:2018(Е) Risk management - Guidelines. 14 p. URL: https://shahrdevelopment.ir/wp-content/uploads/2020/03/ISO- 31000.pdf

19. Розвиток транспорту з метою відновлення і зростання української економіки: Наукова доповідь / За ред. д-ра економ. наук О.І. Никифорук. Київ, 2018. 200 с. URL: http://ief.org.ua/docs/sr/300.pdf

20. Рязанова Н.О. Формування системи управління ризиками на промислових підприємствах // Академічний огляд. 2022. № 1 (56). С. 63-71. URL: https://acadrev. duan. edu. ua/images/PDF/2022/1/8.pdf

References

1. Vitlinskyi, V.V. & Velikoivanenko, G.I. (2004). Rizikologiya v ekonomitsIi ta pIdpriemnitstvi [Riskology in the economy and entrepreneurship]. Monohrafiia. K.: Kyiv. nats. ekon. un-t, 480. [in Ukrainian].

2. Zhikhareva, V.V. (2015) Metodicheskie osnovyi otsenki riskov v deyatelnosti predpriyatiy morskogo transporta [Methodological basis of risk assessment in activities of enterprises of marine transport]. Rozvitok metodiv uprav- linnya ta gospodaryuvannya na transporti. - Development of transport management and entrepreneurship methods. Issue 1. 7-31. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rmegt_2015_1_3 [in Russian].

3. Lukyanova, V.V. & Golovach, K. (2007). Ekonomichniy rizik [Ekonomichniy rizik]. Navch. posIb. Kiyiv: Akademvidav. 462. [in Ukrainian].

4. Podolchak, N.Yu. (2011) Upravlinnya ta znizhennya rivnya rizikiv ener- gozabezpechennya pidpriemstv [Management and reduction of the level of risks of energy supply of enterprises]. Monografiya. Lviv: Miski informatsiyni sistemi. 258. [in Ukrainian].

5. Posokhov, I.M. (2014). Teoretichni ta praktichni aspekti upravlinnya rizikami korporatsiy [Theoretical and practical aspects of corporate risk management]. Monografiya. Kharkiv: PVPP "SLOVO". 499. [in Ukrainian].

6. Postan, M.Ya. & Balanovska, T.V. (2014). Suchasni metodi upravlinnya investitsiynimi rizikami [Modern methods of investment risk management]. Rozvitok metodiv upravlinnya ta gospodaryuvannya na transporti. - Development of transport management and management methods. Issue 4 (49). 53-67. [in Ukrainian].

7. Starostina, A.O. & Kravchenko, V.A. (2004). Rizik-menedzhment: teoriya ta praktika. [Risk management. Theory and practice]. Navchalniy posibnik. Kiyiv: IVTs «Vidavnitstvo «Politehnika». 199. [in Ukrainian].

8. Tarasova, K.I. & Semenova, K.D. (2017). Riziki diyalnosti promislovih pidpriemstv: integralne otsinyuvannya. [Risks of industrial enterprises: integral assessment]. Monografiya. Odesa: FOP Gulyaeva V.M. 234. [in Ukrainian].

9. Shegda, A.V. & Golovanenko, M.V. (2008). Riziki v pidpriemnitstvi: otsinyuvannya ta upravlinnya [Risks in entrepreneurship: assessment and management]. Navch. posib. Kiyiv: Znannya. 271. [in Ukrainian].

10. Crouhy, M. & Galai, D. & Mark, R. (2011). Risk management. McGraw-Hill, 717 p.

11. Lam, J. (2014). Enterprise risk management: from incentives to controls. John Wiley &Sons, 496 p.

12. McNeil, A.J. & Frey, R. & Embrechts, P. (2015). Quantitative risk management: Concepts, techniques and tools. Princeton university press, 720 p.

13. Frenkel, M. & Hommel, U. & Rudolf, M. (2005). Risk Management: Challenge and Opportunity, 2nd revised and enlarged ed. Heidelberg: Springer, 838 p.

14. Haimes, Y.Y. & Sage, A.P. (2015). Risk modelling, assessment and management. John Wiley & Sons, 720 p.

15. Hopkin, P. (2017). Fundamentals of Risk Management. Understanding, evaluating and implementing effective risk management. London. Kogan Page, 489 p.

16. Federation of European Risk Management Associations [FERMA]. Risk Management Standard (2002). Retrieved from: https://www.ferma.eu/app/ uploads/2011/11/a-risk-management-standard-russian-version.pdf

17. Committee of Sponsoring Organizations of the Treadway Commission [COSO] (June 2017). Enterprise Risk Management - Integrating with Strategy and Performance - Executive Summary. Retrieved from: https:// www. coso. org/Jiles/ugd/3059fc_61ea5985b03c4293960642fdce408eaa.pdf

18. International standard ISO 31000:2018(Е) Risk management - Guidelines. 14 p. Retrieved from: https://shahrdevelopment.ir/wp-content/uploads/2020/ 03/ISO-31000.pdf

19. Rozvitok transportu z metoyu vidnovlennya i zrostannya ukrayinskoyi ekonomiki (2018). [Development of transport for the purpose of recovery and growth of the Ukrainian economy]. Naukova dopovid za red. d-ra ekon. nauk O.I. Nikyforuk. Kiyiv. 200. Retrieved from: http://ief.org.ua/docs/sr/300.pdf. [in Ukrainian].

20. Ryazanova, N.O. (2022). Formuvannya sistemi upravlinnya rizikami na promislovih pidpriemstvah [Formation of the risk management system at industrial enterprises]. Akademichniy oglyad - Academic review. Issue 1 (56). 63-71. Retrieved from: https://acadrev.duan.edu.ua/ images/ PDF/2022/1/8.pdf. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...