Роль публічного управління у процесі цифровізації вищої освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Західноукраїнський національний університет

РОЛЬ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У ПРОЦЕСІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Крулевський Антон Валентинович

аспірант кафедри менеджменту,

публічного управління та персоналу

м. Тернопіль

Анотація

цифровий освіта управління навчальний

Дане дослідження спрямоване на визначення ролі публічного управління у цифровізації вищої освіти в Україні. У цій статті визначаються основні напрямки та елементи цифрової трансформації освітньої системи закладів вищої освіти, а також оцінюється вплив цифрових технологій на якість навчального процесу, ефективність управління навчальними закладами. Окрім цього, оцінюється вплив використання інформаційно-комунікаційних технологій на підвищення доступності вищої освіти, створення додаткових можливостей для дистанційного навчання, автоматизації адміністративних процесів, розвиток цифрових компетентностей у студентів та викладачів. Розглядається також міжнародний досвід у впровадженні цифрових рішень, цифровізації навчального процесу у закладах вищої освіти, розвитку цифрової інфраструктури, участі держави у процесі цифровізації вищої освіти.

Особлива увага у цій статті приділяється питанням ролі публічного управління у процесі створення цифрової системи вищої освіти, а саме розглядаються такі питання як необхідність відповідного законодавчого регулювання, здійснення фінансування та управління, контроль і оцінка процесу цифровізації вищої освіти з боку державних органів.

Будь-яка діяльність має свої виклики, недоліки та ризики. Відповідно, у цій статті виокремлюються основні виклики, недоліки та ризики, які характерні для процесу цифровізації вищої освіти та взаємодії з державою. До таких було віднесено недостатнє фінансування, технологічні бар'єри, низьку цифрову грамотність серед викладачів, питання кібербезпеки і захисту даних, ризик втрати базових когнітивних навичок, зниження якості освіти через надмірне використання технологій.

Стаття завершується рекомендаціями щодо використання потенційних шляхів та варіантів вирішення визначених викликів, проблем та ризиків для забезпечення ефективного процесу цифровізації вищої освіти. Додатково, також зазначено, що роль публічного управління у цьому процесі є ключовою. Державні органи мають забезпечувати законодавчу базу, фінансування та координацію. Важливою є розробка загальних стратегій, яка враховує світовий досвід та адаптує його до національних умов.

Ключові слова. публічне управління, цифровізація, цифрові технології, штучний інтелект, вища освіта, міжнародний досвід, кібербезпека, захист даних, держава, державні органи, цифрова грамотність, якість освіти.

Annotation

Krulevskyi Anton Valentynovych PhD candidate of the Department of Management, Public Administration and Personnel, West Ukrainian National University, Ternopil

THE ROLE OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE PROCESS OF DIGITALIZATION OF HIGHER EDUCATION IN UKRAINE

This research aims to determine the role of public administration in the digitalization of higher education in Ukraine. The article identifies the main directions and elements of the digital transformation of the educational system of higher education institutions and assesses the impact of digital technologies on the quality of the educational process and the efficiency of managing educational institutions. Additionally, it evaluates the influence of information and communication technologies on increasing the accessibility of higher education, creating additional opportunities for distance learning, automating administrative processes, and developing digital competencies among students and educators. The international experience in implementing digital solutions, digitalizing the educational process in higher education institutions, developing digital infrastructure, and the state's participation in the digitalization of higher education is also examined. This article pays special attention to the role of public administ legislative ration in the process of creating a digital higher education system, considering issues such as the need for appropriate legislative regulation, financing, management, and control and evaluation of the digitalization process by state authorities. Every activity has its challenges, shortcomings, and risks. Accordingly, this article highlights the main challenges, shortcomings, and risks characteristic of the digitalization of higher education and interaction with the state. These include insufficient funding, technological barriers, low digital literacy among educators, cybersecurity and data protection issues, the risk of losing basic cognitive skills, and the decline in the quality of education due to the excessive use of technologies. The article concludes with recommendations for utilizing potential ways and options to address the identified challenges, problems, and risks to ensure an effective digitalization process in higher education. It also emphasizes that the role of public administration in this process is crucial. State authorities must provide a legislative framework, funding, and coordination. The development of general strategies that consider global experience and adapt it to national conditions is important.

Keywords. public administration, digitalization, digital technologies, artificial intelligence, higher education, international experience, cybersecurity, data protection, state, state authorities, digital literacy, quality of education.

Постановка проблеми

Глобальна цифрова трансформація є актуальним питанням сьогодення, яке охоплює велику кількість сфер життя. Вища освіта в Україні є однією з таких сфер. Цифровізація вищої освіти перебуває на початковому етапі, оскільки активізувалася в основному через виклики, які постали перед вищою освітою в Україні. Такими викликами стали пандемія та війна, які змусили сферу вищої освіти шукати шляхи для забезпечення безперервного та якісного навчального процесу. Важлива роль у цьому процесі також відводиться публічному управлінню, яке повинне забезпечувати нормативно-правову базу щодо цифровізації освіти та особливості здійснення навчального процесу, організацію фінансування та залучення інвестицій. Цифровізація вищої освіти потребує дослідження та удосконалення таких основних аспектів, як впровадження сучасних інформаційно - комунікаційних технологій, створення цифрових платформ для дистанційного навчання, розвиток цифрової інфраструктури, підвищення цифрової грамотності(особливо для викладачів).

В процесі цифровізації вищої освіти також виникають ряд проблем, які потрібно розглянути, а саме: проблема фінансування та інвестицій, технологічні бар'єри, низький рівень цифрової компетентності викладачів, проблеми кібербезпеки та захисту даних, недостатня залученість та зацікавленість публічного управління та відсутність загальної ефективної стратегії. Більшість цих проблем потребують саме участі державних та місцевих органів, а тому і розгляду та визначення ролі публічного управління у процесі цифровізації вищої освіти.

Розв'язання цих проблем є важливим для підвищення якості вищої освіти, організації ефективної цифровізації, відповідності сучасному розвитку світу та суспільства і забезпечення конкурентоспроможності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В останні роки, питання цифровізації освіти та публічного управління стали предметом для проведення численних досліджень. У дослідженнях авторів розглядаються різноманітні питання, такі як трени цифрової трансформації, нормативно-законодавча база, виклики, проблеми та переваги цифровізації, взаємодія між цифровізацією публічного управління та цифровізацією вищої освіти та багато інших питань. Для написання цієї статті були проаналізовано наукові праці щодо питань ролі публічного управління у процесі цифровізації вищої освіти в Україні, які написали науковці у період 2020-2024 рр., зокрема: Ніколіна І.І. [1], Макарова І., Пігарєв Ю., Сметаніна Л. [2], Чорний С.В. [3], Вовк Н., Марковець О. [4], Квітка С., Новіченко Н., Гусаревич Н., Піскоха Н., Бардах О., Демошенко Г. [5], Рагуліна А.О. [6], Сурай А. [7], Арешонков В.Ю. [8], Сипченко О. [9], Савіцька В.В. [10], Гуралюк А.Г. [11], Демянчук М., Боднарук І. [12], Захарова Е.В., Пахомович А.В., Джежела В.А. [13], Дубасенюк О.А. [14], Новікова О.С. [15].

Попри значний прогрес у дослідженні та впровадженні цифрових технологій, залишаються невирішеними питання ефективного фінансування цифровізації, подолання технологічних бар'єрів та забезпечення кібербезпеки. Недостатня цифрова грамотність серед викладачів також є серйозною перешкодою для успішної цифровізації.

Ця стаття присвячена визначенню ролі публічного управління у вирішенні зазначених проблем та розробці рекомендацій для подальшого розвитку цифровізації вищої освіти в Україні. Особливу увагу приділено питанням створення нормативно-правової бази, забезпеченню фінансової підтримки та розвитку цифрової інфраструктури, а також підвищенню рівня цифрової грамотності всіх учасників освітнього процесу.

Мета статті (постановка завдання)

Метою цієї статті є дослідження та визначення ролі публічного управління в процесу цифровізації вищої освіти в Україні. Основними завданнями цієї статті є: визначення основних напрямків та етапів цифровізації освітньої системи закладів вищої освіти; оцінка впливу цифрових технологій на якість навчального процесу та ефективність управління навчальними закладами; дослідження основних викликів та ризиків цифровізації вищої освіти і визначення ролі публічного управління у процесі їх подолання; розроблення рекомендацій щодо розвитку нормативно-правової бази, забезпечення фінансової підтримки, розвитку цифрової інфраструктури, підвищення рівня цифрової грамотності викладачів.

Виклад основного матеріалу

У процесі цифровізації вищої освіти використовуються сучасні інформаційно-комунікаційні технології, які підвищують ефективність навчального процесу та управління освітніми закладами, а також забезпечують безперервність та гнучкість організації навчання у закладах вищої освіти. Цифрові інструменти дозволяють створити інтерактивне освітнє середовище, що працює на основні сучасних цифрових платформ, сприяє гнучкості навчання в залежності від типу студентів та їх потреб, побажань та можливостей, підвищенню доступності освітніх ресурсів та розвитку і удосконаленню кваліфікації викладачів у сфері цифрової освіти [1, 10].

Цифровізація вищої освіти в Україні містить ряд основних елементів, які забезпечують ефективне функціонування загальної цифрової системи вищої освіти, а саме:

- загальна стратегія впровадження та розвитку цифровізації вищої освіти в Україні і нормативно-правова база для регулювання цифрової системи вищої освіти. Публічне управління у цьому напрямку відіграє ключову роль;

- цифрові платформи для дистанційного навчання. Найбільш популярною на даний момент є Moodle. Також, варто до таких систем віднести Google Classroom, Microsoft Teams та інші. Проте, варто зазначити, що такі платформи, як Google Classroom і Microsoft Teams не зовсім відповідають вимогам, щодо забезпечення функціоналу повноцінної цифрової платформи для навчального процесу. Щодо Moodle, варто зазначити, що ця платформа, враховуючи сучасний темп розвитку та тенденції, є застарілою та дещо складною в розумінні;

- автоматизація адміністративних процесів(що у свою чергу, може бути складовою цифрової платформи для навчання). До елементів автоматизації адміністративних процесів можна віднести впровадження електронного документообігу, онлайн-запису на курси та електронних журналів для обліку успішності і оцінювання та інших ключових елементів управління навчальним закладом, які на даний момент перебувають у фізичному паперовому варіанті та потребують додаткового часу та зусиль. Публічне управління може забезпечити вирішення цього питання. Держава має хороші приклади для розроблення системи автоматизації адміністративних процесів у закладах вищої освіти. Цими прикладами є «Дія» та «Резерв+», які дозволили цифровізувати значну кількість адміністративних процесів і звести паперову роботу до одного кліку;

Зважаючи на особливості впровадження нових технологій та вдосконалення у різноманітних сферах, ці процеси невід'ємно пов'язані із наявністю викликів, ризиків та проблем, які потрібно визначати, досліджувати та шукати шляхи їх вирішення. Цифровізація вищої освіти також є таким процесом, що містить у собі ряд викликів та проблем [6]. До таких можемо віднести наступні:

- основною та найбільшою проблемою та викликом(принаймні на даний момент) є недостатнє фінансування. Ключовий вплив в даному випадку відіграє війна, оскільки основне фінансування здійснюється на потреби оборонної сфери. Держава старається забезпечувати освіти необхідним фінансування(в деяких випадках навіть підвищуючи суми фінансування), проте цього вистачає тільки на забезпечення основного функціонування закладу вищої освіти. Процес цифровізації, як правило, потребує залучення більших коштів не тільки від держави напряму, а і від потенційних інвесторів. Оскільки питання створення цифрової освітньої системи більше стоїть на рівні держави, ніж на рівні окремих закладів, держава(а саме Міністерство освіти та науки України та Міністерство цифрової трансформації) повинна забезпечити додаткове фінансування на сферу цифровізації вищої освіти, а також розробляти пропозиції та демонструвати результати для залучення потенційних інвесторів. Проте, варто зазначати, що проблема залучення інвесторів, є ще однією складовою, оскільки інвестори не виявляють великого бажання інвестувати у освіту воюючої країни [7, 15];

- наступною проблемою є технологічний бар'єр. На даний момент можна виокремити дві сторони цієї проблеми. Проблема перша напряму пов'язана з необхідністю фінансування та участю держави, оскільки для того, щоб запустити велику цифрову систему вищої освіти, потрібні сервери для зберігання даних та забезпечення їх безпеки. Заклади вищої освіти не в змозі забезпечити це самостійно, тому тут потрібна допомога саме від держави. Зважаючи це, державі також необхідно робити значну роботу у цифровізації публічного управління. До фінансування також варто віднести необхідність

забезпечення технологічним обладнанням для проведення якісного навчального процесу. Інша сторона цієї проблеми це війна. На даний момент багато територій України є тимчасово окупованими, а інші території знаходяться під постійними обстрілами, що унеможливлює розбудову системи цифрової трансформації вищої освіти на цих територіях [8, 10];

- недостатня цифрова грамотність є також великою проблемою у процесі розбудови цифрової системи вищої освіти. Насамперед це стосується викладачів. У нас є велика кількість професорів та знаних діячів науки. Проте, через віковий показник їм важче працювати з новими технологіями, а деякі просто не хочуть в повній мірі використовувати сучасні технології, дотримуючись традиційного методу наукового процесу. Зі сторони держави розробляються курси з цифрової грамотності для того, щоб допомогти розібратися з цифровими технологіями. Проте цього недостатньо. Державі необхідно розробити обов'язкові курси для таких викладачів, а у разі неможливості чи небажання їх проходити, розробити програму з співпраці студентів та викладачів для передачі безцінних знань професорів та діячів науки у сучасному форматі та за допомогою сучасних технологій [5, 11, 14];

- як вже було зазначено вище, кібербезпека та захист даних також є проблемою, яка потребує комплексного рішення та залучення держави у процесу цифрової трансформації вищої освіти. Здійснення наукового процесу на цифрових платформах потребуватиме захисту даних як студентів, так і викладачів. Самостійно університети не зможуть це забезпечити ні фінансово, ні фізично [12].

Щодо ризиків, можемо виділити такі:

- розвиток цифрової системи вищої освіти, а також наявність та розвиток таких інструментів, як ChatGPT, Dall-E, Sora та інших інструментів, можуть призвести втрати базових когнітивних навичок у студентів. Тобто можливість використання інструментів штучного інтелекту може викликати у студентів небажання читати, писати, здобувати нові знання та виконувати будь-які завдання самостійно. У цьому випадку роль держави є значною, оскільки необхідно буде розробити ефективну нормативно- правову базу, яка буде регулювати використання штучного інтелекту та рівень цифрової трансформації;

- залежність від технологій. Потенційна можливість технічних збоїв, відсутність інтернету чи знищення необхідного обладнання(що є особливого актуальним під час війни) може вплинути на якість навчального процесу у цифровій системі вищої освіти. Проте, потенційно можливо знайти вирішення цього ризику;

- також важливим ризиком є соціальна складова. Впровадження цифрової системи вищої освіти може призвести до зниження соціально взаємодії студентами та викладачами, що є важливим аспектом навчально процесу. Проте, варто заначити, цифрововізація вищої освіти не обов'язково передбачає повну цифровізацію всього [11].

Україна має значний досвід у цифровізації різноманітних процесів у державі, як вже вище зазначалось, це Дія, Резерв+, Мрія. Проте, можна також і розглянути досвід європейських країн, що дозволить розробити ефективну цифрову платформу саме у сфері вищої освіти, а також перейняти особливості участі держави у підтримці розвитку цифрової системи вищої освіти [1, 4]. Для прикладу, Німеччина активно використовує такі цифрові платформ для дистанційного навчання, як Moodle та Blackboard, а держава здійснює активну підтримку розвитку цифрової інфраструктури в університетах. Франція у свою чергу, підтримує національні програми цифрової освіти, спрямовані на розвиток цифрової інфраструктури та підвищення цифрової грамотності викладачів і студентів. Окремим аспектом є використання інтерактивних освітніх курсів, таких як МООС'Б(масові відкриті онлайн-курси). А у Фінляндії активно розвивається концепція цифрових університетів, де використовуються новітні технології, такі як віртуальна та доповнена реальність для створення інтерактивного навчального середовища.

Беручи до уваги вищезазначені виклики, проблеми та ризики, пов'язані з впровадження цифрової системи вищої освіти, варто також навести перелік потенційних шляхів та рішень які допоможуть у їх подоланні:

- поки іде війна, проблему фінансування вирішити буде складно. Проте, одним із шляхів залучення інвестицій є місцевий бізнес та інвестори. Для цього потрібно розробити стратегію з їх потенційним залученням до процесу цифровізації вищої освіти та виокремити переваги, які вони зможуть отримати у результаті інвестицій та залучення до процесу;

- розвиток цифрової грамотності потребуватиме розробки спеціалізованих навчальних курсів для викладачів, а також для студентів, оскільки нова цифрова система вищої освіти потребуватиме деякий час для її освоєння [13];

- питання кібербезпеки та захисту даних також можна буде вирішити, оскільки у держави вже є напрацювання у цій сфері, оскільки забезпечується безпека даних у таких додатках, як Дія, Резерв+ та Мрія. А щодо кібербезпеки, то Україна веде активну співпрацю у цьому питанні з багатьма країнами та має досвідчених спеціалістів.;

- ризик втрати базових когнітивних навичок можна вирішити за допомогою розробки нормативно-правової бази для регулювання використання штучного інтелекту і процесу цифровізації вищої освіти та створення ефективної і цікавої системи цифрової освіти, яка буде мінімізувати можливість використання штучного інтелекту у процесі виконання практичних завдань;

- щодо залежності від технологій, то можливим вирішенням є забезпечення продовження освіти у випадку відсутності інтернету чи світла, з можливістю створення офлайн функціонування цифрової системи вищої освіти, а також створення фізичних копій навчального матеріалу;

- питання соціальної взаємодії також можна буде досить легко вирішити, оскільки цифрова система вищої освіти передбачає в основу цифровізацію адміністративних процесів та теоретичного навчання. Щодо практичного навчання. то пропонується перепрофілювання університетів на навчальні хаби, що дозволить студентам та викладачам взаємодіяти у неформальному форматі, а практичні заняття проводити у сучасних аудиторіях-лабораторіях з використанням сучасних інструментів, таких як доповнена та віртуальна реальність, моделювання практичних ситуацій та інше.

Важливо також з вищезазначеного, окремо виділити роль публічного управління у цьому процесів. Державні органи мають ключову роль у забезпе - ченні підтримки та координації процесу цифровізації. Вони відповідають за розробку нормативно-правової бази, фінансування проєктів цифрової трансформації, а також за контроль над впровадженням цифрових технологій у навчальний процес [2, 3].

Зважаючи на сучасний стан цифровізації вищої освіти в Україні, основними майбутніми завданнями та перспективними напрямками у процесі цифровізації вищої освіти є:

- розробка нормативно-правової бази. Створення законодавчих актів та регуляторних документів, що забезпечують правове регулювання процесу цифровізації;

- фінансування проєктів цифровізації. Забезпечення фінансової підтримки для реалізації проєктів цифрової трансформації, включаючи закупівлю обладнання та програмного забезпечення, а також фінансування тренінгів та курсів підвищення кваліфікації;

- координація процесу цифровізації. Забезпечення взаємодії між різними державними органами, навчальними закладами та іншими зацікавленими сторонами для ефективної реалізації проєктів цифровізації;

- контроль за впровадження цифрових технологій. Моніторинг та оцінка ефективності впровадження цифрових технологій у начальний процес, виявлення проблем та їх оперативне вирішення [9].

Висновки

Підсумовуючи вищезазначене, можемо сказати, що публічне управління відіграє величезну роль у процесі розробки та впровадження цифрової системи вищої освіти. Цифровізація вищої освіти потребує залучення держави у багатьох процесах, зокрема у вирішення викликів, проблем та ризиків, які виникають у процесі цифровізації. До них було віднесено проблему фінансування, недостатню цифрову грамотність, кібребезпеку та захист даних, а також ризик втрати базових когнітивних навичок, залежності від технологій та соціальної взаємодії. На основі цих викликів, проблем та ризиків було визначено роль публічного управління у процесі цифровізації та запропоновано потенційні шляхи вирішення зазначених викликів, проблем та ризиків із залучення держави.

Проте, ця сфера також потребує подальших дослідженнях у певних питаннях для забезпечення організації ефективної розробки та впровадження цифрової системи вищої освіти. До таких питань можемо віднести наступні:

- поглиблене дослідження впливу цифровізації на якість освіти, академічні результати студентів та ефективність управління закладами вищої освіти;

- детальне дослідження аспектів кібербезпеки та захисту даних з метою розроблення ефективних механізмів захисту;

- дослідження можливих варіантів підвищення цифрових компетенції із залученням міжнародного досвіду;

- дослідження можливостей моніторингу та оцінки цифровізації, що дозволить розробити та впровадити ефективні інструменти для моніторингу та оцінки ефективності впровадження цифрових технологій у навчальний процес для пошуку проблем, а також для вдосконалення та адаптації цифровізаації;

- пошук та аналіз наявних інноваційних технологій, оцінка можливості та ефективності їх застосування у навчальному процесі для покращення освітніх результатів у цифровій системі вищої освіти.

Література

1. Ніколіна І.І. Аналіз тренду цифрової трансформації публічного управління та адміністрування в Україні. Публічне управління і адміністрування в Україні. Механізми публічного управління. Одеса, 2020. № 19. С. 53-59. URL: https://ir.vtei.edu.Ua/g.php? fname=25758.pdf.

2. Макарова І., Пігарєв Ю., Сметаніна Л. Цифровізація публічного управління на регіональному та міському рівнях. Актуальні проблеми державного управління. Механізми державного управління. Одеса, 2021. № 2(83). С. 86-91. URL: http://uran.oridu.odessa.ua/ article/view/237255/235909.

3. Чорний С.В. Поняття та перспективи розвитку цифровізації у сфері публічного управління. Київський часопис права. Київ, 2021. № 4. С. 224-229. URL: http:// kyivchasprava.kneu.in.ua/index.php/kyivchasprava/article/view/107/96.

4. Vovk N., Markovets O. Public governance digitalization: EU experience and prospects for Ukraine. The formation and peculiarities of the implementation of the European Union's Eastern policy. Riga, Latvia., 2022. P. 71-86. Retrieved from: http://www.baltijapublishing.lv/ omp/index.php/bp/catalog/download/246/6931/14437-1?inline=1 [in Ukrainian].

5. Квітка С., Новіченко Н., Гусаревич Н., Піскоха Н., Бардах О., Демошенко Г. Перспективні напрямки цифрової трансформації публічного управління. Аспекти публічного управління. Дніпро, 2020. № 4(8). С. 129-146. URL: https://ir.nmu.org.ua/bitstream/ handle/123456789/163192/%d0%ba%d0%b2%d1 %96%d1%82%d0%ba%d0%b0%2016.pdf?se quence=1&isAllowed=y.

6. Рагуліна А.О. Цифровізація у сфері публічного управління. Моделювання соціально- економічного розвитку в системі забезпечення продовольчої безпеки: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Миколаїв, 10-11 трав. 2023 р. Миколаїв, 2023. С. 104-106. URL: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/13925/1/Model_10-11_05_2023-104-106.pdf.

7. Сурай А. Цифровізація публічного управління в Україні: організаційний аспект. Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення. Переяслав, 2024. № 7. С. 116-124. URL: https://pa.journal.in.ua/index.php/pa/article/view/128/131.

8. Арешонков В.Ю. Цифровізація вищої освіти: виклики та відповіді. Вісник НАПН України. Київ, 2020. №2(2). С. 1-6. URL: https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal/artic le/view/106/136.

9. Сипченко О. Цифровізація вищої освіти як важлива вимога часу. Розвиток освітніх систем в умовах євроінтеграційних трансформацій: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Чернівці, 26-27 трав. 2021 р. Чернівці, 2021. С. 276-281. URL: http://dspace.ddpu.edu.ua/ ddpu/bitstream/123456789/671/1/%d0%a1%d0%b8%d0%bf%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b a%d0%be%20%d0%9e.%d0%9c.%20%d0%a6%d0%b8%d1%84%d1%80%d0%be%d0%b2%d 1%96%d0%b7%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%8f%20%d0%b2%d0%b8%d1%89%d0%be%d1 %97%20%d0%be%d1%81%d0%b2%d1%96%d1%82%d0%b8%20%d1%8f%d0%ba%20%d0% b2%d0%b0%d0%b6%d0%bb%d0%b8%d0%b2%d0%b0%20%d0%b2%d0%b8%d0%bc%d0%b e%d0%b3%d0%b0%20%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%83%2c%202021%20%d1%80..pdf.

10. Савіцька В.В. Цифровізація освітнього процесу у закладах вищої освіти: ризики і перспективи в сучасних умовах. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. Харків, № 59. С. 76-85. URL: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/sciencemeans/article/vie w/10949/4201.

11. Гуралюк А.Г. Цифровізація як умова розвитку системи освіти. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Педагогічні науки. Тенденції розвитку вищої освіти. Чернігів, 2023. № 13(169). С. 3-8. URL: https://visnyk.chnpu.edu.ua/ index.php/visnyk/article/view/349/378.

12. Демянчук М., Боднарук І. Цифровізація освіти як вектор підготовки фахівців XXI століття. Viae Educationis: Studies of Education and Didactics. Torun, 2022. Vol.1, No. 4. P. 74-81. Retrieved from: https://bibliotekanauki.pl/articles/16647663.pdf [in Ukrainian].

13. Захарова Е.В., Пахомович А.В., Джежела В.А. Цифровізація вищої освіти в Україні. Екологічно орієнтована вища освіта. Методологія та практика - 2022: матеріали Всеук. конф.з міжнар. участю, м. Харків, 28 жовт. 2022 р. Харків, 2022. С. 39-41. URL: https://api.dspace.khadi.kharkov.ua/server/api/core/bitstreams/6f3b13a2-824e-44fe-9af8-d402cb 5b6169/content/.

14. Дубасенюк О.А. Цифровізація вищої освіти: сучасні виклики, ризики, досвід. Цифрова трансформація та диджитал технології для сталого розвитку всіх галузей сучасної освіти, науки і практики: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Житомир, 26 січ.2023 р. Житомир, 2023. С. 307-311. URL: http://eprints.zu.edu.ua/36576/.

15. Новікова О.С. Цифровізація у системі вищої освіти України. Цифрова трансформація та диджитал технології для сталого розвитку всіх галузей сучасної освіти, науки і практики: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Житомир, 26 січ.2023 р. Житомир, С. 48-50. URL: https://repo.btu.kharkov.ua/bitstream/123456789/29785/1/Zbi%C3%B3r_ prac_3_2023-48-50.pdf.

References

1. Nikolina I.I. (2020). Analiz trendu tsyfrovoi transformatsii publichnoho upravlinnia ta administruvannia v Ukraini [Analysis of the trend of digital transformation of public administration and management in Ukraine]. Publichne upravlinnia i administruvannia v Ukraini. Mekhanizmy publichnoho upravlinnia - Public administration and management in Ukraine. Mechanisms of public administration, 19, 53-59. Retrieved from https://ir.vtei.edu.ua/g.php? fname=25758.pdf [in Ukrainian].

2. Makarova I., Pihariev Yu., Smetanina L. (2021). Tsyfrovizatsiia publichnoho upravlinnia na rehionalnomu ta miskomu rivniakh [Digitalization of public administration at the regional and municipal levels]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia. Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia - Actual problems ofpublic administration. Mechanisms ofpublic administration, 2(83), 86-91. Retrieved from http://uran.oridu.odessa.ua/article/view/237255/23 5909 [in Ukrainian].

3. Chornyi S.V. (2021). Poniattia ta perspektyvy rozvytku tsyfrovizatsii u sferi publichnoho upravlinnia [Concepts and prospects of digitalization in the field of public administration]. Kyivskyi chasopys prava - Kyiv Journal of Law, 4, 224-229. Retrieved from http://kyivchasprava. kneu.in.ua/index.php/kyivchasprava/article/view/107/96 [in Ukrainian].

4. Vovk N., Markovets O. (2022). Tsyfrovizatsiia publichnoho upravlinnia dosvid YES ta perspektyvy dlia Ukrainy [Public governance digitalization: EU experience and prospects for Ukraine]. Formuvannia ta osoblyvosti vprovadzhennia skhidnoipolityky Yevropeiskoho Soiuzu - The formation and peculiarities of the implementation of the European Union's Eastern policy, 71-86. Retrieved from http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/246/ 6931/14437-1?inline=1 [in Ukrainian].

5. Kvitka S., Novichenko N., Husarevych N., Piskokha N., Bardakh O., Demoshenko H. (2020). Perspektyvni napriamky tsyfrovoi transformatsii publichnoho upravlinnia [Promising directions of digital transformation in public administration]. Aspekty publichnoho upravlinnia - Aspects of public administration, 4(8), 129-146. Retrieved from https://ir.nmu.org.ua/bitstream/ handle/123456789/163192/%d0%ba%d0%b2%d1%96%d1%82%d0%ba%d0%b0%2016.pdf?se quence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].

6. Rahulina A.O. (2023). Tsyfrovizatsiia u sferi publichnoho upravlinnia [Digitalization in the field of public administration]. Modeliuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku v systemi zabezpechennia prodovolchoi bezpeky - Modeling of socio-economic development in the food security system: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific ad practical Conference. (pp. 104-106). Retrieved from https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/13925/1/Model_10-11_ 05_2023-104-106.pdf [in Ukrainian].

7. Surai A. (2024). Tsyfrovizatsiia publichnoho upravlinnia v Ukraini: orhanizatsiinyi aspekt [Digitalization of public administration in Ukraine: organizational aspect]. Publichne upravlinnia: kontseptsii, paradyhma, rozvytok, udoskonalennia - Public administration: concepts, paradigm, development, improvement, 7, 116-124. Retrieved from https://pa.journal.in.ua/index. php/pa/article/view/128/131 [in Ukrainian].

8. Areshonkov V.YU. (2020). Tsyfrovizatsiia vyshchoi osvity: vyklyky ta vidpovidi [Digitalization of higher education: challenges and responses]. Visnyk NAPN Ukrainy - Herald of the NAPS of Ukraine, 2(2), 1-6. Retrieved from https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal/ article/view/106/136 [in Ukrainian].

9. Sypchenko O. (2021). Tsyfrovizatsiia vyshchoi osvity yak vazhlyva vymoha chasu [Digitalization of higher education as an important requirement of the time]. Rozvytok osvitnikh system v umovakh yevrointehratsiinykh transformatsii - Development of educational systems in the context of European integration transformations: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. (pp. 276-281). Retrieved from http://dspace.ddpu.edu.ua/ddpu/ bitstream/123456789/671/1/%d0%a1%d0%b8%d0%bf%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0% be%20%d0%9e.%d0%9c.%20%d0%a6%d0%b8%d1%84%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%96% d0%b7%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%8f⁾/o20%d0%b2%d0%b8%d1%89%d0%be%d1%97%20% d0%be%d 1%81 %d0%b2%d 1 %96%d1 %82%d0%b8%20%d 1 %8P/od0%ba%20%d0%b2%d0%b0% d0%b6%d0%bb%d0%b8%d0%b2%d0%b0%20%d0%b2%d0%b8%d0%bc%d0%be%d0%b3%d0% b0%20%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%83%2c%202021%20%d1%80..pdf [in Ukrainian].

10. Savitska V.V. (2022). Tsyfrovizatsiia osvitnoho protsesu u zakladakh vyshchoi osvity: ryzyky i perspektyvy v suchasnykh umovakh [Digitalization of the educational process in higher education institutions: risks and prospects in modern conditions]. Zasoby navchalnoi ta naukovo-doslidnoi roboty - Means of educational and research work, 59, 76-85. Retrieved from http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/sciencemeans/article/view/10949/4201 [in Ukrainian].

11. Huraliuk A.H. (2023). Tsyfrovizatsiia yak umova rozvytku systemy osvity [Digitalization as a condition for the development of the education system]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Сhemihivskyi kolehium» imeni T H Shevchenka. Pedahohichni nauky. Tendentsii rozvytku vyshchoi osvity - Herald of the National University "Chernihiv Collegium " named after T. G. Shevchenko. Pedagogical Sciences. Trends in the development of higher education, 13(169), 3-8. Retrieved from https://visnyk.chnpu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/349/378 [in Ukrainian].

12. Demianchuk M., Bodnaruk I. (2022). Tsyfrovizatsiia osvity yak vektor pidhotovky fakhivtsiv XXI stolittia [Digitalization of education as a vector for training specialists of the XXI century]. Viae Educations: doslidzhennia osvity ta dydaktyky - Viae Educationis: Studies of Education and Didactic, 1(4), 74-81. Retrieved from https://bibliotekanauki.pl/articles/16647663.pdf [in Ukrainian].

13. Zakharova E.V., Pakhomovych A.V., Dzhezhela V.A. (2022). Tsyfrovizatsiia vyshchoi osvity v Ukraini [Digitalization of higher education in Ukraine]. Ekolohichno oriientovana vyshcha osvita. Metodolohiia ta praktyka - 2022 - Environmentally oriented higher education. Methodology and practice -2022: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific ad practical Conference. (pp. 39-41). Retrieved from https://api.dspace.khadi.kharkov.ua/server/api/core/bitst reams/6f3b13 a2-824e-44fe-9af8-d402cb5b6169/content/ [in Ukrainian].

14. Duvaseniuk O.A. (2023). Tsyfrovizatsiia vyshchoi osvity: suchasni vyklyky, ryzyky, dosvid [Digitalization of higher education: current challenges, risks, experience]. Tsyfrova transformatsiia ta dydzhytal tekhnolohii dlia staloho rozvytku vsikh haluzei suchasnoi osvity, nauky i praktyky - Digital transformation and digital technologies_ for sustainable development of all fields of modern education, science, and practice: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. (pp. 307-311). Retrieved from http://eprints.zu.edu.ua/36576/ [in Ukrainian].

15. Novikova O.S. (2023). Tsyfrovizatsiia u systemi vyshchoi osvity Ukrainy [Digitalization in the higher education system of Ukraine]. Tsyfrova transformatsiia ta dydzhytal tekhnolohii dlia staloho rozvytku vsikh haluzei suchasnoi osvity, nauky i praktyky - Digital transformation and digital technologies for sustainable development of all fields of modern education, science, and practice: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. (48-50). Retrieved from https://repo.btu.kharkov.ua/bitstream/123456789/29785/1/Zbi%C3%B3r_prac_3_2023-48- 50.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru