Трансформація фармацевтичного менеджменту в умовах посилення державного регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

ТРАНСФОРМАЦІЯ ФАРМАЦЕВТИЧНГО МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Ковалишин Остап Ярославович магістр з маркетингу

м. Київ

Анотація

фармацевтичний підприємство управлінський правовий

У сучасних умовах посилення державного регулювання фармацевтичної галузі, питання трансформації фармацевтичного менеджменту набуває особливої актуальності. Статтю присвячено дослідженню процесів адаптації фармацевтичних підприємств до нових вимог та стандартів, що виникають унаслідок змін у нормативно-правовому середовищі. зокрема в контексті євроінтеграційних процесів. Метою дослідження є аналіз основних аспектів трансформації фармацевтичного менеджменту, визначення ефективних методів, інструментів та управлінських моделей, які можуть забезпечити відповідність регуляторним вимогам та підвищення конкурентоспроможності фармацевтичних компаній України.

В статі розкрито окремі елементи сутності державного регулювання фармацевтичної діяльності, його задачі та призначення. Автори акцентують увагу на ключових аспектах регуляторної політики, спрямованої на забезпечення високої якості, безпеки та доступності лікарських засобів. Особлива увага приділяється впровадженню стандартів належної виробничої практики (GMP), посиленню контролю якості та управлінню ризиками. В дослідженні обґрунтовано, що посилення державного регулювання стимулює фармацевтичні компанії до інноваційного розвитку. Інвестиції в наукові дослідження та розробки нових лікарських засобів, використання біотехно- логій та передових методів лікування стають пріоритетними напрямками для фармацевтичного менеджменту. Автори аналізують моделі відкритих інновацій, які передбачають активну співпрацю з науково-дослідними установами, університетами та стартапами. Ці моделі дозволяють прискорити процес розробки нових продуктів, знизити витрати на дослідження та підвищити конкурентоспроможність на ринку.

Цифрові інструменти займають важливе місце в трансформації фармацевтичного менеджменту. В статті розглянуто ефективність впровадження ERP-систем, платформ для управління клінічними дослідженнями (CTMS), систем електронної документації (EDMS) та аналітики великих даних (Big Data Analytics). Використання цих інструментів сприяє автоматизації та оптимізації бізнес-процесів, підвищенню прозорості та підзвітності, а також забезпеченню відповідності регуляторним вимогам. У контексті підвищення вимог до якості та безпеки лікарських засобів, в статті підкреслено значення навчання та розвитку персоналу. Автори досліджують впровадження систем для електронного навчання (LMS) та програм підвищення кваліфікації, що дозволяють забезпечити високий рівень професійної підготовки працівників фармацевтичних компаній. Таким чином, трансформація фармацевтичного менеджменту в умовах посилення державного регулювання є багатогранним процесом, що включає впровадження нових методів, інструментів та управлінських моделей. Стаття надає комплексний аналіз цих процесів, виявляє ключові чинники успіху та формулює рекомендації для фармацевтичних компаній України. Висновки дослідження сприятимуть підвищенню ефективності фармацевтичного менеджменту, забезпеченню відповідності новим нормативним вимогам та підтримці конкурентоспроможності галузі на сучасному ринку.

Ключові слова: державне регулювання, ефективність, інновації, фарма- конагляд, фармацевтичний менеджмент.

Abstract

Kovalishyn Ostap Yaroslavovych master, head of the commercial efficiency department of Sandoz Ukraine LLC, Ukraine, Kyiv

TRANSFORMATION OF PHARMACEUTICAL MANAGEMENT IN THE CONDITIONS OF STRENGTHENING STATE REGULATION

In today's conditions of strengthening state regulation of the pharmaceutical industry, the issue of transformation of pharmaceutical management is gaining particular relevance. The article is devoted to the study of the processes of adaptation of pharmaceutical enterprises to new requirements and standards arising as a result of changes in the regulatory and legal environment. particularly in the context of European integration processes. The purpose of the study is to analyze the main aspects of the transformation of pharmaceutical management, to identify effective methods, tools and management models that can ensure compliance with regulatory requirements and increase the competitiveness of Ukrainian pharmaceutical companies.

The article discloses certain elements of the essence of state regulation of pharmaceutical activity, its tasks and purpose. The authors emphasize the key aspects of the regulatory policy aimed at ensuring high quality, safety and availability of medicines. Special attention is paid to the implementation of Good Manufacturing Practice (GMP) standards, strengthening of quality control and risk management. The study substantiates that the strengthening of state regulation stimulates pharmaceutical companies to innovative development. Investments in scientific research and development of new medicines, the use of biotechnology and advanced treatment methods are becoming priority directions for pharmaceutical management. The authors analyze open innovation models that involve active cooperation with research institutions, universities, and startups. These models make it possible to accelerate the process of developing new products, reduce research costs and increase competitiveness in the market.

Digital tools occupy an important place in the transformation of pharmaceutical management. The article considers the effectiveness of the implementation of ERP systems, platforms for clinical research management (CTMS), electronic documentation systems (EDMS) and big data analytics (Big Data Analytics). Using these tools helps automate and optimize business processes, increase transparency and accountability, and ensure compliance with regulatory requirements. In the context of increasing requirements for the quality and safety of medicinal products, the article emphasizes the importance of personnel training and development. The authors investigate the implementation of electronic learning systems (LMS) and professional development programs, which allow to ensure a high level of professional training of employees of pharmaceutical companies. Thus, the transformation of pharmaceutical management in the context of increased state regulation is a multifaceted process that includes the introduction of new methods, tools and management models. The article provides a comprehensive analysis of these processes, identifies key success factors and formulates recommendations for pharmaceutical companies of Ukraine. The research findings will contribute to increasing the efficiency of pharmaceutical management, ensuring compliance with new regulatory requirements and maintaining the industry's competitiveness in the modern market.

Keywords: state regulation, efficiency, innovations, pharmacovigilance, pharmaceutical management.

Постановка проблеми

В умовах стрімких змін у галузі охорони здоров'я, фармацевтичний менеджмент постає перед новими викликами, зумовленими посиленням державного регулювання. Ці зміни спричинені необхідністю підвищення якості лікарських засобів, забезпечення їхньої доступності для населення та запобігання розповсюдженню контрафактної продукції. Актуальність даного дослідження полягає в аналізі трансформаційних процесів у фармацевтичному менеджменті, які відбуваються внаслідок впровадження нових законодавчих норм та стандартів, що відповідають вимогам Європейського Союзу та міжнародних організацій.

Посилення державного регулювання фармацевтичної діяльності в Україні, зокрема, вимагає від фармацевтичних компаній дотримання стандартів належної виробничої практики (GMP), впровадження системи фармако- нагляду та посилення контролю за якістю лікарських засобів. Водночас, державні ініціативи, такі як програма «Доступні ліки», спрямовані на забезпечення фінансової доступності основних лікарських засобів для широких верств населення, що також впливає на стратегії та практики фармацевтичного менеджменту.

Ці тенденції вимагають від фармацевтичних підприємств не лише адаптації до нових регуляторних вимог, але й розробки ефективних стратегій для підтримки конкурентоспроможності на ринку. Однією з ключових складових трансформаційного процесу є інноваційний розвиток, який включає підтримку наукових досліджень, розвиток біотехнологій та впровадження нових лікарських засобів. Важливим аспектом є також прозорість та підзвітність у сфері ліцензування та державних закупівель, що сприяє боротьбі з корупцією та підвищенню довіри до фармацевтичної галузі.

З огляду на вищезазначене, дане дослідження має на меті аналіз змін у фармацевтичному менеджменті в умовах посилення державного регулювання, оцінку ефективності впроваджених заходів та визначення перспектив подальшого розвитку галузі. Особлива увага приділяється вивченню впливу нових регуляторних вимог на операційну діяльність фармацевтичних компаній, їхню здатність до інновацій та адаптації до ринкових умов. Також розглядаються питання підвищення якості та безпеки лікарських засобів, їх доступності для населення, а також удосконалення механізмів державного контролю та регулювання.

Таким чином, стаття спрямована на розкриття суті трансформаційних процесів у фармацевтичному менеджменті, які є наслідком посилення державного регулювання. Висновки та рекомендації дослідження мають на меті сприяти підвищенню ефективності управлінських рішень у фармацевтичній галузі, забезпечити стійкий розвиток підприємств та підвищити якість медичних послуг для населення України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В сучасній науковій літературі представлені численні дослідження сфери фармацевтичного менеджменту у різних аспектах. Зокрема, Н. Пачева презентує дослідження особливостей організації маркетингового менеджменту фармацевтичних підприємств [1], Р. Сагайдак-Нікітюк та К. Голубцова розкривають міжнародний досвід менеджменту таких підприємств [2], Н. Строітєлєва та Д. Комарова акцентують увагу на функціях фармацевтичного менеджменту [3]. Окремі аспекти менеджменту фармацевтичних підприємств розкриті в працях Є. Богуславського, Г. Воскобойнікова та А. Гой [4], Н. Демченко та Ю. Олійник [5], Д. Зоідзе [6], М. Колупаєвої та Ю. Братішко [7], К. Прус та, С. Коваленко [8], А. Сєрової та Я. Деренської [9], О. Сумець та В. Алькеми [10], А. Францішко та А. Лісної [11]. Роль державного управління у формуванні конкурентоспроможного середовища фармацевтичних підприємств досліджено в праці Т. Дзюби [12]. Водночас, в контексті євроінтеграційних процесів, зокрема долучення вітчизняного фармацевтичного ринку до виконання вимог Директиви Європейського парламенту і ради в частині дотримання Кодексу Співтовариства щодо лікарських засобів призначених для застосування людиною [13] та змін у сфері державного регулювання відповідного ринку [14, 15, 16], варто окремо приділити увагу трансформаціям методик та інструментів управління такими підприємствами для забезпечення їх максимальної ефективності.

Метою даного дослідження є встановлення напрямків ефективної трансформації методів та інструментів фармацевтичного менеджменту в умовах посилення державного регулювання галузі.

Виклад основного матеріалу

Фармацевтичний менеджмент є важливою складовою сучасної системи охорони здоров'я, що охоплює управління всіма аспектами діяльності фармацевтичних компаній, аптечних мереж та установ, які займаються розробкою, виробництвом, розподілом і продажем лікарських засобів. Сутність фармацевтичного менеджменту полягає в комплексному підході до планування, організації, керування та контролю фармацевтичних процесів, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування фармацевтичних підприємств, задоволення потреб ринку та забезпечення доступності якісних лікарських засобів для населення.

Призначення фармацевтичного менеджменту полягає в тому, щоб забезпечити оптимізацію ресурсів, підвищення ефективності виробничих і логістичних процесів, а також забезпечити належний рівень якості та безпеки продукції. Фармацевтичний менеджмент відіграє ключову роль у розробці та реалізації стратегій, спрямованих на інноваційний розвиток компаній, підтримку конкурентоспроможності та адаптацію до змін у законодавчому і ринковому середовищі. Важливим аспектом є управління фінансовими потоками, зокрема, бюджетування, планування витрат, оптимізація закупівель і збуту лікарських засобів [3].

Крім того, фармацевтичний менеджмент включає в себе управління людськими ресурсами, що передбачає підбір, навчання та розвиток персоналу, створення сприятливих умов праці та мотивацію працівників для досягнення високих результатів. Особливу увагу приділяється комунікаціям з партнерами, регуляторними органами та споживачами, що є важливою складовою успішної діяльності фармацевтичних підприємств.

В умовах посилення державного регулювання фармацевтичний менеджмент також передбачає забезпечення відповідності діяльності підприємства вимогам законодавства, стандартів якості та безпеки, що вимагає впровадження систем управління якістю, належної виробничої практики (GMP) та фармаконагляду. Важливим завданням є також управління ризиками, пов'язаними з виробництвом, зберіганням та розповсюдженням лікарських засобів, а також зокрема управління кризовими ситуаціями.

Таким чином, фармацевтичний менеджмент є комплексною та багатогранною сферою, яка поєднує в собі різні аспекти управлінської діяльності з метою забезпечення ефективного функціонування фармацевтичних підприємств, високої якості продукції та задоволення потреб ринку. Його призначення полягає в досягненні балансу між комерційними інтересами компаній та суспільними потребами у доступності якісних та безпечних лікарських засобів, що є ключовим чинником у підтримці здоров'я населення та розвитку системи охорони здоров'я загалом.

Державне регулювання фармацевтичної діяльності є критично важливим аспектом національної системи охорони здоров'я, що спрямоване на забезпечення доступності, якості та безпеки лікарських засобів для населення. Сутність цього регулювання полягає у встановленні та впровадженні нормативно-правових актів, стандартів і контролюючих механізмів, які визначають умови виробництва, обігу, реклами та споживання лікарських засобів. Державне регулювання охоплює всі етапи фармацевтичного процесу, починаючи від наукових досліджень і розробок нових ліків, закінчуючи їх реалізацією кінцевому споживачу [12].

Основними задачами державного регулювання фармацевтичної діяльності є захист здоров'я громадян, забезпечення доступу до ефективних та безпечних лікарських засобів, а також запобігання розповсюдженню контрафактної продукції. Важливою складовою є також встановлення вимог до якості лікарських засобів, які мають відповідати міжнародним стандартам, зокрема, належної виробничої практики (GMP). Державні органи контролю здійснюють ліцензування фармацевтичних підприємств, сертифікацію продукції, а також моніторинг і нагляд за дотриманням встановлених стандартів.

Призначення державного регулювання фармацевтичної діяльності полягає в тому, щоб забезпечити стійкість і надійність фармацевтичного ринку, запобігти монополізації та забезпечити справедливу конкуренцію. Це включає в себе також регулювання цін на життєво необхідні лікарські засоби, щоб зробити їх доступними для широких верств населення. Державні програми, такі як реімбурсація вартості ліків для певних категорій пацієнтів, сприяють зниженню фінансового навантаження на громадян і підвищенню їхньої доступності до лікування.

Крім того, державне регулювання фармацевтичної діяльності спрямоване на стимулювання інновацій і наукових досліджень у галузі. Це досягається через підтримку розробок нових лікарських засобів, біотехнологій і методів лікування, що дозволяє забезпечити постійний розвиток галузі та впровадження передових медичних технологій. Важливою складовою є також боротьба з корупцією, що забезпечує прозорість і підзвітність процесів ліцензування, сертифікації та державних закупівель лікарських засобів.

Таким чином, державне регулювання фармацевтичної діяльності є багатогранним процесом, який включає встановлення нормативних вимог, контроль за їх дотриманням, забезпечення доступності та безпеки лікарських засобів, а також підтримку інноваційного розвитку галузі. Його головне призначення полягає у створенні умов для ефективного функціонування фармацевтичного ринку, захисту здоров'я населення та забезпечення високих стандартів якості медичних послуг.

Посилення державного регулювання у фармацевтичній галузі суттєво впливає на менеджмент фармацевтичних компаній, викликаючи необхідність адаптації до нових вимог та стандартів. В умовах зростаючої регуляторної жорсткості [14, 15, 16], фармацевтичні менеджери зіштовхуються з низкою викликів, що вимагають впровадження комплексних управлінських рішень та стратегій для забезпечення відповідності новим нормативним вимогам. Перш за все, посилення контролю якості та безпеки лікарських засобів змушує компанії переглядати свої виробничі процеси, впроваджувати стандарти належної виробничої практики (GMP) та системи управління якістю. Це вимагає значних інвестицій у модернізацію обладнання, підготовку персоналу та запровадження нових технологій.

Державне регулювання також впливає на фінансове планування та бюджетування. Підвищення витрат на забезпечення відповідності новим вимогам змушує фармацевтичні компанії переглядати свої фінансові стратегії, шукати додаткові джерела фінансування та оптимізувати витрати. У цьому контексті важливого значення набуває стратегічне планування, що включає розробку довгострокових планів розвитку, інвестицій у наукові дослідження та розробку нових лікарських засобів.

Посилення державного регулювання також вимагає від фармацевтичних компаній підвищення прозорості та підзвітності своєї діяльності. Це включає більш детальний контроль за документацією, звітністю та дотриманням етичних стандартів. Менеджмент компаній зобов'язаний забезпечувати відкритість та підзвітність у відносинах з державними органами, партнерами та споживачами. Важливим аспектом є також боротьба з корупцією, що сприяє підвищенню довіри до фармацевтичного бізнесу та зменшенню ризиків, пов'язаних з корупційними схемами.

Зміни в законодавстві та посилення регуляторних вимог вимагають від фармацевтичних менеджерів постійного моніторингу правового середовища та адаптації до нових умов. Це означає необхідність створення спеціалізованих відділів або залучення експертів для забезпечення відповідності законодавчим вимогам та стандартам. Водночас, посилення державного регулювання стимулює фармацевтичні компанії до інновацій та вдосконалення процесів, що в кінцевому підсумку може підвищити їхню конкурентоспроможність на ринку.

Отже, посилення державного регулювання у фармацевтичній галузі має значний вплив на менеджмент, змушуючи компанії до адаптації, модернізації та підвищення ефективності управлінських процесів. Це створює додаткові виклики, але водночас відкриває нові можливості для розвитку та вдосконалення фармацевтичної діяльності, сприяючи забезпеченню високих стандартів якості та безпеки лікарських засобів для населення.

Процеси трансформації фармацевтичного менеджменту в умовах посилення державного регулювання охоплюють широкий спектр змін у методах, інструментах та управлінських моделях, спрямованих на адаптацію до нових вимог та забезпечення конкурентоспроможності. Однією з ключових складових цієї трансформації є впровадження систем управління якістю, що відповідають стандартам належної виробничої практики (GMP). Це вимагає від фармацевтичних підприємств модернізації виробничих потужностей, впровадження новітніх технологій та постійного контролю за якістю продукції на всіх етапах виробничого процесу [8].

Одним із методів, що використовується для забезпечення відповідності новим регуляторним вимогам, є впровадження комплексних систем управління ризиками. Це включає ідентифікацію потенційних загроз для якості та безпеки лікарських засобів, розробку планів дій для мінімізації цих ризиків та постійний моніторинг їхньої ефективності. Інструменти управління ризиками дозволяють фармацевтичним компаніям проактивно реагувати на можливі проблеми та забезпечувати стабільність виробничих процесів.

Інноваційний розвиток є ще одним важливим напрямком трансформації фармацевтичного менеджменту. Це включає інвестиції в наукові дослідження та розробки нових лікарських засобів, використання біотехнологій та інших передових методів лікування. Інструменти інноваційного менеджменту, такі як відкриті інновації, колаборації з науково-дослідними установами та стартапами, сприяють прискоренню процесу розробки нових продуктів та їх виходу на ринок.

Управлінські моделі, що застосовуються в умовах посилення державного регулювання, також зазнають змін. Традиційні ієрархічні структури поступаються місцем більш гнучким та адаптивним моделям управління, таким як матрична структура або agile-менеджмент. Ці моделі дозволяють швидше реагувати на зміни в законодавстві, адаптуватися до нових ринкових умов та забезпечувати ефективну комунікацію між різними підрозділами компанії.

Важливою складовою трансформаційних процесів є також підвищення рівня прозорості та підзвітності у фармацевтичному бізнесі. Це включає впровадження сучасних інформаційних систем для управління документацією, звітністю та комунікацією з регуляторними органами. Цифровізація процесів дозволяє знизити рівень бюрократії, підвищити ефективність управління та забезпечити відповідність законодавчим вимогам [6].

Навчання та розвиток персоналу також набувають важливого значення в умовах посилення державного регулювання. Компанії інвестують у програми підвищення кваліфікації, тренінги та освітні курси для своїх працівників, що дозволяє забезпечити високий рівень професійної компетентності та підготовленості до роботи в умовах змін.

Таким чином, процеси трансформації фармацевтичного менеджменту в умовах посилення державного регулювання є комплексними і багатогранними. Вони охоплюють модернізацію виробництва, впровадження систем управління якістю та ризиками, розвиток інновацій, адаптацію управлінських моделей та підвищення прозорості бізнес-процесів. Ці зміни сприяють забезпеченню відповідності новим регуляторним вимогам, підвищенню ефективності управління та конкурентоспроможності фармацевтичних компаній на сучасному ринку.

В умовах посилення державного регулювання фармацевтичної галузі України, інноваційні моделі менеджменту, що сприяють гнучкості, швидкості адаптації та підвищенню ефективності процесів, стають критично важливими. Розглянемо кілька інноваційних моделей, які мають потенціал стати найбільш ефективними для фармацевтичної галузі України:

1. Agile-менеджмент, або гнучке управління, характеризується високим рівнем адаптивності та швидкою реакцією на зміни зовнішнього середовища. Ця модель передбачає децентралізацію прийняття рішень, створення автономних команд, які можуть самостійно планувати та виконувати завдання. Впровадження agile-методологій дозволяє швидко адаптуватися до змін у регуляторному полі, ефективно впроваджувати нові продукти на ринок та підвищувати загальну продуктивність компанії.

2. Lean-менеджмент орієнтований на максимальну ефективність процесів за рахунок усунення всіх видів втрат та оптимізації ресурсів. Ця модель управління фокусується на підвищенні якості продукції та зниженні витрат, що є особливо важливим в умовах посилення державного контролю за якістю лікарських засобів. Lean-методології дозволяють підвищити продуктивність виробництва, забезпечити більш високу якість продукції та зменшити час циклу виробництва.

3. Модель відкритих інновацій - відкриті інновації передбачають активну співпрацю з зовнішніми партнерами, такими як науково-дослідні установи, університети, стартапи та інші компанії. Ця модель дозволяє фармацевтичним компаніям швидше впроваджувати нові технології та продукти, використовуючи зовнішні джерела знань та інновацій. Відкриті інновації сприяють зменшенню витрат на дослідження та розробки, підвищенню швидкості виходу нових продуктів на ринок та зниженню ризиків, пов'язаних з інноваційною діяльністю.

4. Платформні моделі бізнесу передбачають створення екосистем, де різні учасники ринку можуть взаємодіяти для створення доданої вартості. У фармацевтичній галузі це може включати платформи для спільних досліджень, обміну даними про клінічні випробування, логістики та дистрибуції. Такі моделі дозволяють об'єднувати ресурси та експертизу, підвищуючи загальну ефективність та інноваційність галузі.

5. Управління знаннями - інноваційні моделі управління знаннями передбачають створення систем для збору, збереження та поширення знань всередині компанії. Це дозволяє забезпечити швидкий доступ до актуальної інформації, сприяти постійному навчанню та розвитку персоналу, а також підвищувати якість прийняття управлінських рішень. Управління знаннями стає особливо важливим в умовах постійних змін у регуляторному середовищі та високої складності фармацевтичних процесів.

6. Цифрова трансформація включає впровадження передових інформаційних технологій для автоматизації та оптимізації бізнес-процесів. Використання систем штучного інтелекту, аналітики великих даних та інтернету речей (IoT) дозволяє покращити управління ланцюгами постачання, підвищити ефективність виробництва, забезпечити більш точний контроль якості та знизити ризики. Цифрові інструменти також сприяють покращенню комунікації з регуляторними органами та забезпеченню відповідності законодавчим вимогам.

Таким чином, впровадження цих інноваційних моделей менеджменту може суттєво підвищити ефективність, гнучкість та конкурентоспроможність фармацевтичних компаній України в умовах посилення державного регулювання.

Умови посилення державного регулювання фармацевтичної галузі України вимагають від компаній впровадження сучасних діджитал- інструментів для забезпечення ефективності, відповідності законодавчим вимогам та підвищення конкурентоспроможності. Основні діджитал- інструменти, які можуть стати найбільш ефективними для фармацевтичної галузі України узагальнено в таблиці 1.

Таблиця 1

Трансформовані діжитал-інструменти для фармацевтичної галузі України

Джерело: складено автором

Впровадження цих діджитал-інструментів сприятиме підвищенню ефективності фармацевтичного менеджменту, забезпеченню відповідності регуляторним вимогам та підтримці конкурентоспроможності фармацевтичних компаній України.

Висновки

Посилення державного регулювання є неминучою та необхідною умовою для забезпечення високої якості, безпеки та доступності лікарських засобів. Водночас, це викликає серйозні виклики для фармацевтичного менеджменту, які вимагають впровадження нових підходів, інструментів та моделей управління.

Одним із ключових аспектів трансформації фармацевтичного менеджменту є адаптація до нових регуляторних вимог, що передбачає впровадження стандартів належної виробничої практики (GMP), посилення контролю якості та управління ризиками. Це вимагає значних інвестицій у модернізацію виробничих потужностей, впровадження сучасних інформаційних систем та підвищення кваліфікації персоналу. Впровадження систем управління якістю (QMS) та комплексних систем управління ризиками (ERM) стає критично важливим для забезпечення відповідності новим нормативним вимогам.

Посилення державного регулювання також стимулює фармацевтичні компанії до інноваційного розвитку. Інвестиції в наукові дослідження та розробки нових лікарських засобів, використання біотехнологій та передових методів лікування стають пріоритетом для фармацевтичного менеджменту. Моделі відкритих інновацій, що передбачають співпрацю з науково- дослідними установами, університетами та стартапами, дозволяють прискорити процес розробки нових продуктів та підвищити їхню конкурентоспроможність на ринку.

Важливим аспектом трансформації фармацевтичного менеджменту є впровадження цифрових інструментів, які сприяють автоматизації та оптимізації бізнес-процесів. Використання ERP-систем, платформ для управління клінічними дослідженнями (CTMS), систем електронної документації (EDMS) та аналітики великих даних (Big Data Analytics) дозволяє забезпечити ефективне управління виробництвом, фінансами, логістикою та комунікаціями. Це сприяє підвищенню прозорості та підзвітності фармацевтичної діяльності, що є важливою умовою для запобігання корупції та забезпечення довіри до фармацевтичного бізнесу.

Навчання та розвиток персоналу також набувають особливої значущості в умовах посилення державного регулювання. Впровадження систем для електронного навчання (LMS) та програм підвищення кваліфікації дозволяє забезпечити високу професійну компетентність працівників, що є необхідною умовою для ефективної роботи в умовах змін.

Таким чином, трансформація фармацевтичного менеджменту в умовах посилення державного регулювання є комплексним та багатогранним процесом, що вимагає впровадження нових методів, інструментів та управлінських моделей. Впровадження стандартів якості, інноваційний розвиток, цифровізація та підвищення кваліфікації персоналу є ключовими чинниками успіху фармацевтичних компаній у сучасних умовах. Висновки та рекомендації, зроблені в даному дослідженні, сприятимуть підвищенню ефективності фармацевтичного менеджменту, забезпеченню відповідності регуляторним вимогам та підтримці конкурентоспроможності фармацевтичної галузі України.

Література

1. Пачева Н. Особливості організації маркетингового менеджменту на фармацевтичних підприємствах. Економічні горизонти 1 (23). 2023. С.133-141. DOI: https://doi.org/ 10.31499/2616-5236.1(23).2023.274309 (дата звернення: 10.07.2024).

2. Сагайдак-Нікітюк Р. В., Голубцова К. К. Дослідження міжнародного досвіду адаптивного управління фармацевтичними підприємствами. Збірник матеріалів XIV науково- практичної конференції "Управління якістю в фармації" 22.05.2020. URL: https://dspace. nuph.edu.ua/bitstream/123456789/23707/1/154.pdf (дата звернення: 10.07.2024).

3. Строітєлєва Н. І., Комарова Д. І. Розробка онтології функцій фармацевтичного менеджменту. Стан, досягнення та перспективи інформаційних систем і технологій: матеріалиXXIIВсеукр. наук.-техн. конф. молодих вчених, аспірантів та студентів. Одеса, 21-22 квіт. 2022 р. ОНТУ. С. 241-243.

4. Богуславський Є. П., Воскобойнікова Г. Л., Гой А. М. Інноваційний розвиток та удосконалення управління якістю сучасного фармацевтичного підприємства. Управління якістю в фармації. Матеріали XIVнаук.-практ. конф., м. Харків. 2020. Вип. 22. С. 19-21.

5. Демченко Н. В. Олійник Ю. С. Формування стратегії управління сучасним фармацевтичним підприємством: маркетингово-орієнтований підхід. Менеджмент та маркетинг у складі сучасної економіки, науки, освіти, практики: матеріали XI міжнар. наук.-практ. дистанційної конф, м. Харків, 21 берез. 2024 р. Харків: НФаУ, 2024. С. 218-224.

6. Зоідзе Д. Р. Бенчмаркінг як необхідна складова менеджменту якості на фармацевтичних підприємствах. 2020. URL: https://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/ 21979/1/b4c 141 c2-da8d-47ad-a957-4e1126162f84%20-%2017.pdf (дата звернення: 10.07.2024).

7. Колупаєва М. Г., Братішко Ю. С. Сутність соціального менеджменту у фармації. 2022. URL: https://dspace.nuph.edu.Ua/bitstream/123456789/28855/1/333-334.pdf (дата звернення.

8. Прус К. В., Коваленко С. М. Необхідність впровадження інтегрованої системи менеджменту на фармацевтичних підприємствах. Збірник матеріалів XV науково-практичної конференції "Управлінняякістю в фармації". 25.05.2021 р. с. 113-115.

9. Сєрова А. В., Деренська Я. М. Етапи впровадження системи ризик-менеджменту на фармацевтичному підприємстві. 2022. URL: https://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/ 23640/1/139- 141.pdf (дата звернення: 10.07.2024).

10. Сумець О., Алькема В. Забезпечення конкурентоспроможності фармацевтичних компаній через функціонал менеджменту клінічних досліджень. Актуальні питання у сучасній науці. 2023. №5 (11). URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/sn/article/download/ 4665/4689 (дата звернення: 10.07.2024).

11. Францішко А. Д., Лісна А. Г. Удосконалення управління фармацевтичним підприємством на засадах антикризової стратегії. 2021. URL: https://dspace.nuph.edu.ua/ bitstream/123456789/32524/1/491-493.pdf (дата звернення: 10.07.2024).

12. Дзюба Т. В. Роль державного управління у формуванні конкурентоспроможного середовища для фармацевтичних підприємств. Ефективність державного управління. 2023. №7(74/75). С. 21-25. DOI: https://doi.org/10.36930/507403 (дата звернення: 10.07.2024).

13. Директива Європейського парламенту і ради 2001/83/ЄС від 6 листопада 2001 року про Кодекс Співтовариства щодо лікарських засобів призначених для застосування людиною. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/984_013-01#Text (дата звернення: 10.07.2024).

14. Закон України "Про лікарські засоби" від 4 квітня 1996 року № 123/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 10.07.2024).

15. Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі» від 29.09.2014 № 677. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1515-14#Text (дата звернення: 10.07.2024).

16. Розпорядження Кабінету Міністрів України Про схвалення Концепції розвитку електронної охорони здоров'я від 28 грудня 2020 р. № 1671-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1671-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 10.07.2024).

References

1. Pacheva N. Osoblyvosti orhanizatsii marketynhovoho menedzhmentu na farmatsevtychnykh pidpryiemstvakh [Peculiarities of the organization of marketing management at pharmaceutical enterprises]. Ekonomichni horyzonty. 2023. №1 (23). S.133-141. DOI: https://doi.org/10.31499/ 2616-5236.1(23).2023.274309 (last accessed: 10.07.2024) [In Ukrainian].

2. Sahaidak-Nikitiuk R. V., Holubtsova K. K. Doslidzhennia mizhnarodnoho dosvidu adaptyvnoho upravlinnia farmatsevtychnymy pidpryiemstvamy [Researching the International Experience of Adaptive Management of Pharmaceutical Enterprises]. Zbirnyk materially KhIV naukovo-praktychnoi konferentsii "Upravlinnia yakistiu v farmatsii" 22.05.2020. URL: https://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/23707/1/154.pdf (last accessed: 10.07.2024) [In Ukrainian].

3. Stroitielieva N. I., Komarova D. I. Rozrobka ontolohii funktsii farmatsevtychnoho menedzhmentu [Development of ontology of pharmaceutical management functions]. Stan, dosiahnennia taperspektyvy informatsiinykh system i tekhnolohii: materialy XXII Vseukr. nauk.- tekhn. konf. molodykh vchenykh, aspirantiv ta studentiv, Odesa, 21-22 kvit. 2022 r. ONTU. S. 241-243. [In Ukrainian].

4. Bohuslavskyi Y. P., Voskoboinikova H. L., Hoi A. M. Innovatsiinyi rozvytok ta udoskonalennia upravlinnia yakistiu suchasnoho farmatsevtychnoho pidpryiemstva [Innovative development and improvement of quality management of modern pharmaceutical enterprise]. Upravlinnia yakistiu v farmatsii. Materialy KhIV nauk.-prakt. konf., m. Kharkiv. 2020. Vyp. 22. S. 19-21. [In Ukrainian].

5. Demchenko N. V. Oliinyk Y. S. Formuvannia stratehii upravlinnia suchasnym farmatsevtychnym pidpryiemstvom: marketynhovo-oriientovanyi pidkhid [Formation of a strategy for managing a modern pharmaceutical enterprise: a marketing-oriented approach]. Menedzhment ta marketynh u skladi suchasnoi ekonomiky, nauky, osvity, praktyky: materialy XI mizhnar. nauk.-prakt. dystantsiinoi konf, m. Kharkiv, 21 berez. 2024 r. Kharkiv: NFaU, 2024. S. 218-224. [In Ukrainian].

6. Zoidze D. R. Benchmarkinh yak neobkhidna skladova menedzhmentu yakosti na farmatsevtychnykh pidpryiemstvakh [Benchmarking as a Necessary Component of Quality Management at Pharmaceutical Enterprises]. 2020. URL: https://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/ 123456789/21979/1/b4c141c2-da8d-47ad-a957-4e1126162f84%20-%2017.pdf (last accessed: [In Ukrainian].

7. Kolupaieva M.H.,Bratishko Iu. S. Sutnist sotsialnoho menedzhmentu u farmatsii [Essence of social management in pharmacy]. 2022. URL: https://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456 789/28855/1/333-334.pdf (last accessed: 10.07.2024) [In Ukrainian].

8. Prus K. V., Kovalenko S. M. Neobkhidnist vprovadzhennia intehrovanoi systemy menedzhmentu na farmatsevtychnykh pidpryiemstvakh [The need to implement an integrated management system at pharmaceutical enterprises]. Zbirnyk materialiv KhV naukovo-praktychnoi konferentsii "Upravlinniayakistiu vfarmatsii". 25.05.2021 r. s. 113-115. [In Ukrainian].

9. Sierova A. V., Derenska Y. M. Etapy vprovadzhennia systemy ryzyk-menedzhmentu na farmatsevtychnomu pidpryiemstvi [Stages of implementation of the risk management system at the pharmaceutical enterprise]. 2022. URL: https://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/ 23640/1/139-141.pdf (last accessed: 10.07.2024) [In Ukrainian].

10. Sumets O., Alkema V. Zabezpechennia konkurentospromozhnosti farmatsevtychnykh kompanii cherez funktsional menedzhmentu klinichnykh doslidzhen [Ensuring the competitiveness of pharmaceutical companies through the functionality of clinical trial management]. Aktualni pytannia u suchasnii nautsi. 2023. №5 (11). URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/sn/article/ download/4665/4689 (last accessed: 10.07.2024) [In Ukrainian].

11. Frantsishko A. D., Lisna A. H. Udoskonalennia upravlinnia farmatsevtychnym pidpryiemstvom na zasadakh antykryzovoi stratehii [Improving the management of a pharmaceutical enterprise on the basis of anti-crisis strategy]. 2021. URL: https://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/ 123456789/32524/1/491-493.pdf (last accessed: 10.07.2024) [In Ukrainian].

12. Dziuba T. V. Rol derzhavnoho upravlinnia u formuvanni konkurentospromozhnoho seredovyshcha dlia farmatsevtychnykh pidpryiemstv [Role of public administration in the formation of a competitive environment for pharmaceutical enterprises]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia. 2023. №1(74/75). S. 21-25. DOI: https://doi.org/10.36930/507403 (last accessed: [In Ukrainian].

13. Dyrektyva Yevropeiskoho parlamentu i rady 2001/83/IeS vid 6 lystopada 2001 roku pro Kodeks Spivtovarystva shchodo likarskykh zasobiv pryznachenykh dlia zastosuvannia liudynoiu [Directive 2001/83/EC of the European Parliament and of the Council of 6 November 2001 on the Community Code for Medicinal Products for Human Use]. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/984_013-01#Text (last accessed: 10.07.2024) [In Ukrainian].

14. Zakon Ukrainy "Pro likarski zasoby" [On Medicinal Products] vid 4 kvitnia 1996 roku № 123/96-VR. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#Text (last accessed: 10.07.2024) [In Ukrainian].

15. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy «Pro zatverdzhennia Poriadku kontroliu yakosti likarskykh zasobiv pid chas optovoi ta rozdribnoi torhivli» [On Approval of the Procedure for Quality Control of Medicines in Wholesale and Retail Trade] vid 29.09.2014 № 677. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1515-14#Text (last accessed: 10.07.2024).

16. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku elektronnoi okhorony zdorovia [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine On Approval of the Concept for the Development of Health] vid 28 hrudnia 2020 r. № 1671-r. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1671-2020-%D1%80#Text (last accessed: 10.07.2024).

Размещено на Allbest.ru