Види розвитку інноваційної діяльності підприємств в умовах екстремальних ситуацій

Вивчення, класифікація видів розвитку інноваційної діяльності підприємств в умовах екстремальних ситуацій має значне теоретичне та практичне значення. Систематизація інноваційних підходів сприяє виявленню нових можливостей та прогнозуванню розвитку подій.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.12.2024
Размер файла 37,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Види розвитку інноваційної діяльності підприємств в умовах екстремальних ситуацій

Рудюк Ярослав Анатолійович аспірант кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва, Національний університет «Львівська політехніка»

Русин-Гриник Роман Романович PhD, доцент кафедри підприємництва та екологічної експертизи товарів, Національний університет «Львівська політехніка»

Федорчак Олексій Євстахійович к.е.н., програміст SMSWords (USA)

Анотація

Побудова класифікації видів розвитку інноваційної діяльності підприємств в умовах екстремальних ситуацій є критично важливою як з теоретичної, так і з практичної точок зору. У теоретичному аспекті така класифікація допомагає формулювати чіткі та систематизовані рамки для аналізу впливу криз на інноваційну діяльність. Вона забезпечує наукове підґрунтя для розуміння механізмів адаптації підприємств до складних умов, дозволяє виявляти закономірності та прогнозувати розвиток подій в умовах невизначеності.

У статті доведено, що вивчення і класифікація видів розвитку інноваційної діяльності підприємств в умовах екстремальних ситуацій має значне теоретичне та практичне значення. Обгрунтовано, що така класифікація є ключовим інструментом для ефективного управління інноваціями, дозволяючи підприємствам адаптуватися до складних умов і мінімізувати втрати, використовуючи інновації для збільшення стійкості та конкурентоспроможності. Аргументовано, що систематизація інноваційних підходів сприяє виявленню нових можливостей та прогнозуванню розвитку подій, що важливо в умовах невизначеності та швидких змін. Такий аналіз допомагає не лише розуміти динаміку інновацій у складних умовах, а й надає практичні настанови для розвитку інноваційного менеджменту. Додатково обгрунтовано, що детальний розгляд різних типів розвитку інноваційної діяльності дозволяє підприємствам вибудовувати максимально ефективні стратегії з урахуванням конкретних умов та загроз. Аналізуючи вплив екстремальних ситуацій, таких як природні катастрофи, економічні кризи, технологічні аварії, пандемії, політичні та військові конфлікти, доведено, що відповідні інноваційні реакції можуть значно покращувати готовність та відновлюваність підприємств. Обгрунтовано, що застосування відповідних інноваційних підходів у кожному з цих сценаріїв не тільки зміцнює позиції підприємств на ринку, але й сприяє більшій соціальній відповідальності та здатності до швидкого адаптування у відповідь на зміни, що відбуваються. Використання цих стратегій демонструє, як інноваційне мислення та планування можуть виступати як драйвери змін у висококонкурентних та непередбачуваних умовах, забезпечуючи стійкість і довгостроковий розвиток. екстремальна ситуація інноваційне мислення

Ключові слова: інноваційна діяльність, підприємство, ефективні стратегії, екстремальні ситуації, інноваційне мислення.

Rudiuk Yaroslav Anatoliyovych graduate student of the Department of Management and International Entrepreneurship, Lviv Polytechnic National University

Rusyn-Hrynyk Roman Romanovych PhD, Associate Professor of the Department of Entrepreneurship and Environmental Expertise of Goods, Lviv Polytechnic National University

Fedorchak Oleksiy Evstakhiovych PhD, Senior Software Engineer SMSWords (USA)

TYPES OF DEVELOPMENT OF INNOVATIVE ACTIVITIES OF ENTERPRISES UNDER EXTREME SITUATIONS

Abstract. The classification of types of innovative activities development of enterprises in extreme situations is critically important both theoretically and practically. From a theoretical perspective, such classification helps to formulate clear and systematic frameworks for analyzing the impact of crises on innovative activities. It provides a scientific basis for understanding the mechanisms of enterprise adaptation to complex conditions, enabling the identification of patterns and the prediction of developments in times of uncertainty.

The article demonstrates that studying and classifying types of innovative activities development of enterprises in extreme situations holds significant theoretical and practical value. It argues that such classification is a key tool for effective innovation management, allowing enterprises to adapt to challenging conditions and minimize losses by using innovation to enhance resilience and competitiveness. It is argued that systematizing innovative approaches contributes to identifying new opportunities and forecasting developments, which is crucial in conditions of uncertainty and rapid change. Such analysis not only helps to understand the dynamics of innovation in complex conditions but also provides practical guidance for the development of innovation management. Additionally, it isjustified that a detailed examination of different types of innovative activities development enables enterprises to formulate the most effective strategies considering specific conditions and threats. Analyzing the impact of extreme situations such as natural disasters, economic crises, technological accidents, pandemics, political, and military conflicts, it is proven that appropriate innovative responses can significantly improve the readiness and resilience of enterprises. It is argued that applying appropriate innovative approaches in each of these scenarios not only strengthens enterprises' positions in the market but also promotes greater social responsibility and adaptability to changes. The use of these strategies demonstrates how innovative thinking and planning can act as drivers of change in highly competitive and unpredictable conditions, ensuring resilience and long-term development.

Keywords: innovative activity, enterprise, effective strategies, extreme situations, innovative thinking.

Постановка проблеми

Побудова класифікації видів розвитку інноваційної діяльності підприємств в умовах екстремальних ситуацій є критично важливою як з теоретичної, так і з практичної точок зору. У теоретичному аспекті така класифікація допомагає формулювати чіткі та систематизовані рамки для аналізу впливу криз на інноваційну діяльність. Вона забезпечує наукове підґрунтя для розуміння механізмів адаптації підприємств до складних умов, дозволяє виявляти закономірності та прогнозувати розвиток подій в умовах невизначеності. Це сприяє розвитку нових теоретичних моделей управління інноваціями, які можуть бути використані для глибшого вивчення інноваційних процесів. З практичної точки зору, розроблення такої класифікації дає підприємствам засоби для ефективнішого управління ризиками та використання можливостей, що виникають під час криз. Зокрема, це допомагає керівництву компаній здійснювати обґрунтоване стратегічне планування, спрямоване на мінімізацію втрат і максимізацію користі від нововведень.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

На сьогодні, багато вітчизняних підприємств повинні самостійно вирішувати завдання, які торкаються інноваційного розвитку, що підкреслює важливість ефективного управління інноваційною діяльністю у екстремальних умовах. Серед вітчизняних вчених можна виділити, таких як [1-8]: Ткаченко П., Мартиненко А., Перерва П., Ткаченко П., Богацька А., Гнилянська Л., Озарко К., Гречаник О., Хлєбнікова Т., Темченко О., Курбацька Л., Янченко Н., Безрук С., Орябинська В., які розглядаються різноманітні види розвитку інноваційної діяльності підприємств в умовах екстремальних ситуацій. Однак, вивчення опублікованих наукових праць виявило, що ця проблематика потребує подальших досліджень та вдосконалень як у теоретичному, так і у практичному плані.

Мета статті

Провести характеристику видів розвитку інноваційної діяльності підприємств в умовах екстремальних ситуацій.

Виклад основного матеріалу

Підприємства можуть більш цілеспрямовано вибирати напрямки інновацій, визначати потреби в ресурсах та налагоджувати співпрацю з зовнішніми партнерами, що є особливо важливим в непередбачуваних умовах. Також це стимулює інвестиції в ті сфери, де вони найбільш потрібні для швидкого відновлення та подальшого розвитку. Враховуючи вищезгадані аспекти, класифікація видів розвитку інноваційної діяльності в умовах екстремальних ситуацій виступає як ключовий інструмент для підтримки стійкості та конкурентоспроможності підприємств. Вона забезпечує не лише теоретичне розуміння динаміки інновацій у складних умовах, а й практичні настанови для ефективного інноваційного менеджменту.

Побудуємо класифікацію видів розвитку інноваційної діяльності підприємств в умовах екстремальних ситуацій:

- за видами екстремальних ситуацій: природні катастрофи, економічні кризи, технологічні аварії, пандемії, політичні кризи, війна і військові конфлікти.

- за змістом: технологічний розвиток, організаційний розвиток, ринковий розвиток.

- за характером: інкрементальний розвиток, радикальний розвиток, деструктивний розвиток.

Ця класифікація надає чіткішу картину того, як підприємства можуть налаштовувати свої інноваційні стратегії та розвиткові підходи залежно від типу і специфіки екстремальної ситуації, з якою вони стикаються.

Адаптивний розвиток в інноваційній діяльності підприємств передбачає процес постійної модифікації продуктів і процесів з метою зниження вразливості до потенційних катастроф. Цей підхід орієнтований на превентивні дії, які дозволяють підприємству адаптуватися до змінених умов із мінімальними втратами. Основна увага при цьому зосереджується на розробці таких інновацій, які можуть покращити стійкість бізнесу до непередбачених подій, наприклад, природних катастроф або технологічних аварій. Одним із яскравих прикладів адаптивного розвитку є інженерні інновації у будівництві, які передбачають застосування матеріалів, здатних витримувати високі навантаження від землетрусів або ураганів. Такі технології, як сейсмічні ізолятори або гнучкі каркаси, дозволяють будівлям "поглинати" динамічні навантаження, значно знижуючи ризик зруйнувань. Це сприяє не тільки збереженню життя і здоров'я людей, а й мінімізує економічні втрати від стихійних лих.

Трансформаційний розвиток у контексті інноваційної діяльності підприємств означає впровадження глибоких і корінних змін, які не просто адаптують існуючі процеси та продукти, але кардинально переформатовують підходи до їхньої реалізації, спрямовані на підвищення стійкості до екстремальних викликів. Цей тип розвитку інновацій включає розробку інноваційних рішень, які допомагають підприємствам не тільки виживати, а й процвітати в умовах потенційних катастроф. Прикладом трансформаційного розвитку може бути впровадження водонепроникних технологій у будівництві. Це не просто застосування нових матеріалів для захисту від води, але цілковите перепроектування будівельних стандартів та методів з метою створення повністю водостійких конструкцій.

Консервативний розвиток в контексті інноваційної діяльності підприємств зазвичай орієнтований на оптимізацію витрат та підвищення ефективності існуючих процесів, без здійснення радикальних змін у продуктах або бізнес-моделях. Цей підхід зосереджений на покращенні внутрішньої роботи, що може включати зниження виробничих витрат, підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції та оптимізацію логістичних ланцюгів. Наприклад, підприємства можуть впроваджувати системи для автоматизації стандартних процесів, таких як облік, управління запасами чи обслуговування клієнтів. Застосування програмного забезпечення для управління відносинами з клієнтами (CRM) або планування ресурсів підприємства (ERP) може значно підвищити ефективність, знизивши витрати на ручну працю і помилки, що часто трапляються при людському факторі. Це дозволяє компаніям зменшувати оперативні витрати та підвищувати загальну продуктивність. Іншим прикладом консервативного розвитку може бути оптимізація виробничих ліній для зниження витрат на енергію та матеріали. Зміни в технологічних процесах, які дозволяють економічніше використовувати ресурси, не тільки знижують виробничі витрати, але й сприяють сталому розвитку, відповідаючи на суспільні виклики, пов'язані з охороною довкілля. Також підприємства можуть фокусуватися на підвищенні якості обслуговування клієнтів, що також є частиною консервативного розвитку. Вдосконалення процесів обслуговування, впровадження нових методик зворотного зв'язку від клієнтів та поліпшення швидкості реагування на запити клієнтів може забезпечити вищу задоволеність споживачів і, як наслідок, збільшення продажів та лояльності клієнтів. Консервативний розвиток, таким чином, є ключовим для підприємств, які прагнуть досягти високого рівня операційної ефективності і забезпечити стабільність своєї роботи, мінімізуючи ризики і витрати в умовах непередбачуваного бізнес- середовища.

Реактивний розвиток є стратегією інноваційної діяльності, яка передбачає швидке впровадження нових продуктів або послуг у відповідь на змінені ринкові умови, особливо в контексті економічних криз чи непередбачуваних подій. Цей підхід дозволяє компаніям ефективно реагувати на коливання ринку, забезпечуючи їхню конкурентоспроможність і адаптацію до нових викликів. Один з прикладів реактивного розвитку можна спостерігати в індустрії виробництва захисних масок та антисептиків під час пандемії COVID-19. Зі зростанням попиту на засоби індивідуального захисту, багато компаній, які раніше не займалися виробництвом медичних товарів, швидко переорієнтували своє виробництво для задоволення цього попиту. Фірми, що спеціалізувалися на текстильній продукції, почали виробляти маски, в той час як хімічні заводи налагодили виробництво дезінфекційних засобів. Ще один яскравий приклад реактивного розвитку можна побачити у сфері цифрових технологій. ІТ-компанії швидко впровадили рішення для підтримки дистанційної роботи, такі як покращені інструменти для відеоконференцій та засоби спільної роботи онлайн. Ці інновації не просто допомогли бізнесам продовжувати свою роботу в умовах локдаунів, а й сприяли трансформації робочих процесів на більш гнучкі та ефективні. Також значним є впровадження фінансових технологій, що допомагають компаніям та індивідуальним підприємцям управляти своїми фінансами в умовах нестабільного економічного клімату.

Превентивний розвиток в інноваційній діяльності підприємств фокусується на розробці та впровадженні інновацій, які підвищують безпеку та надійність технологій з метою запобігання потенційним проблемам та кризам, перш ніж вони матимуть місце. Цей підхід допомагає зменшити ризики, пов'язані з аваріями, збоями в роботі технологій або іншими небажаними подіями. Один з видимих прикладів превентивного розвитку можна знайти в автомобільній промисловості, де сучасні технології активної безпеки, такі як антиблокувальні гальмівні системи (ABS), системи стабілізації автомобіля (ESP), та автономні системи екстреного гальмування, впроваджуються для зниження ймовірності дорожньо-транспортних пригод. Ці системи сприяють кращому контролю над автомобілем у критичних ситуаціях, забезпечуючи вищий рівень безпеки для водіїв та пасажирів. У сфері виробництва, превентивний розвиток часто пов'язаний з впровадженням систем моніторингу та діагностики стану обладнання. Сучасні сенсори та інтернет речей (IoT) дозволяють реально оцінювати стан машин та обладнання, прогнозуючи можливі поломки до того, як вони стануть причиною серйозних збоїв. Ефективне використання таких технологій може значно знизити час простою виробництва та витрати на ремонт.

Відновлювальний розвиток спрямований на швидке відновлення бізнес- операцій після аварій або надзвичайних ситуацій, які порушили звичний хід роботи підприємства. Цей підхід включає розробку рішень, що дозволяють компаніям оперативно відновлювати свою діяльність, зменшувати збитки і повертати виробництво до попереднього рівня. Приклад відновлювального розвитку можна спостерігати у галузі виробництва, де компанії інвестують у модульні та мобільні виробничі системи, які можуть бути швидко задіяні у випадку втрати основних виробничих потужностей. Наприклад, під час пожежі або наводнення, коли основні заводи вимушено зупиняють роботу, модульні установки можуть бути введені в дію, забезпечуючи континуацію виробничих процесів. У сфері ІТ та телекомунікацій відновлювальний розвиток може включати використання розподілених мереж та хмарних технологій, що забезпечують резервне копіювання даних та їх швидке відновлення. Великі ІТ-компанії, такі як Amazon та Microsoft, пропонують хмарні рішення, які дозволяють бізнесам майже миттєво відновити доступ до важливої інформації та прикладних програм після кібератак або інших аварій, пов'язаних з втратою даних. В енергетичній галузі відновлювальний розвиток може означати створення інфраструктури для швидкого реагування на аварії.

Флексибільний розвиток спрямований на впровадження технологій, які підтримують дистанційну роботу та автоматизацію, дозволяючи компаніям швидко адаптуватися до змін у робочому середовищі та ринкових умовах. Цей підхід допомагає підприємствам зберігати високий рівень продуктивності та ефективності незалежно від зовнішніх обставин, забезпечуючи безперервність бізнесу. Один з найяскравіших прикладів флексибільного розвитку можна спостерігати в глобальному переході до дистанційної роботи, який було активізовано пандемією COVID-19. Компанії по всьому світу швидко інтегрували платформи для відеоконференцій та спільної роботи, такі як Zoom, Microsoft Teams та Slack, що дозволило зберегти співпрацю між командами, незважаючи на фізичну ізоляцію. Ці інструменти не тільки забезпечили комунікацію та управління проектами, але й допомогли підтримувати корпоративну культуру. Крім того, багато ритейлерів та ресторанів відреагували на обмеження, пов'язані з карантином, впровадивши та розширивши свої послуги онлайн-замовлень та доставки. Це включало розробку мобільних додатків та інтеграцію з платформами третіх сторін для обробки платежів і логістики доставки. Внаслідок цих змін багато бізнесів не тільки вижили в складний період, але й розширили свою клієнтську базу. У промисловому секторі, флексибільний розвиток проявляється через автоматизацію виробничих ліній. Роботизовані системи, які можуть бути дистанційно керовані та програмовані, дозволяють здійснювати виробництво з мінімальним людським втручанням. Така автоматизація допомагає знижувати виробничі витрати, забезпечувати сталість виробництва та підвищувати безпеку робочого місця, особливо в умовах, коли присутність людини може бути ризикованою. Відновлювальний розвиток забезпечує компаніям гнучкість та стійкість у викликах сучасного динамічного бізнес- середовища, допомагаючи адаптуватися до будь-яких змін та підтримувати безперервну діяльність незалежно від обставин.

Інноваційний розвиток у медичній та охоронній галузях фокусується на створенні нових продуктів та технологій, які покращують якість та ефективність охорони здоров'я. Це включає розробку новітніх лікарських препаратів, медичних приладів, діагностичних інструментів та технологій дистанційного моніторингу здоров'я. Одним із яскравих прикладів інноваційного розвитку є впровадження телемедицини та мобільних додатків для здоров'я, які дозволяють пацієнтам вести моніторинг свого стану здоров'я на відстані. Ці технології дозволяють лікарям стежити за пацієнтами в реальному часі, отримуючи дані про серцевий ритм, кров'яний тиск та інші важливі показники, що сприяє своєчасному виявленню та лікуванню станів. Ще один приклад інноваційного розвитку в медицині -- розробка персоналізованих медичних рішень на основі генетичних даних. Компанії, такі як 23andMe та Genomic Prediction, надають послуги генетичного тестування, які допомагають ідентифікувати ризик розвитку певних захворювань та адаптувати індивідуальні стратегії лікування та профілактики. У сфері охорони та безпеки інноваційний розвиток може бути представлений розробкою розумних систем відеоспостереження, які використовують алгоритми штучного інтелекту для аналізу відеоданих. Такі системи можуть автоматично ідентифікувати підозрілі дії або поведінку, сповіщаючи охоронні служби про можливі загрози безпеці.

Стратегічний розвиток, який фокусується на адаптації до нових законодавчих рамок та змінних політичних умов, є критично важливим для підприємств, що працюють в динамічних або нестабільних регіонах або секторах. Цей вид розвитку забезпечує, що організація може ефективно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі, зменшуючи ризики і зберігаючи свою конкурентоспроможність. Наприклад, компанії, що діють у фармацевтичній індустрії, часто стикаються з необхідністю адаптуватися до нових норм і регуляцій, пов'язаних з розробкою, тестуванням, виробництвом та розподілом медичних препаратів. Зміни у законодавстві можуть вимагати перегляду клінічних протоколів, що, у свою чергу, вимагає значних інвестицій у дослідження та розвиток. Щоб відповідати цим вимогам, компанії можуть розробляти нові стратегії та процедури, що включають партнерства з академічними установами або іншими корпораціями для спільних досліджень і розробок. Також, глобальні IT-компанії, такі як Google та Facebook, мають постійно адаптуватися до змін у політиці конфіденційності та захисту даних. Нові законодавчі ініціативи, такі як загальний регламент захисту даних (GDPR) в Європейському Союзі, вимагають перегляду та оновлення політик збору та обробки даних. У відповідь на це, компанії вводять нові технології та процеси для забезпечення відповідності своїх продуктів і сервісів цим нормам. В енергетичній галузі, компанії, які займаються видобутком та розподілом нафти та газу, часто зустрічаються з потребою адаптації до політичних змін або нових екологічних законів. Вони можуть відреагувати розробкою нових технологій для зменшення викидів або переходом на альтернативні джерела енергії, що не тільки допомагає їм відповідати законодавчим вимогам, але й відкриває нові ринки і можливості для зростання.

Диверсифікаційний розвиток зосереджений на виході на нові ринки або розширенні спектру продукції, що є стратегією мінімізації ризиків через розподіл бізнес-активностей. Цей підхід дозволяє компаніям зменшувати залежність від одного продукту або ринку та забезпечує більш стабільний дохід у випадку коливань попиту чи змін у ринкових умовах. Одним з прикладів успішної диверсифікації є компанія Amazon, яка починала як інтернет-магазин книг, але потім розширила свій асортимент до майже безлічі категорій товарів і послуг, включаючи електроніку, одяг, харчові продукти, а також стримінгові сервіси та обчислювальну хмару. Ця стратегія не тільки збільшила ринкову вартість Amazon, але й забезпечила компанію джерелами доходу з різних секторів. Інший приклад -- компанія Apple, яка традиційно зосереджувалася на виробництві комп'ютерів, але з часом вийшла на ринок мобільних телефонів, медіаплеєрів та ношуваної електроніки. Введення iPhone, iPad і Apple Watch відкрило для компанії нові ринки та джерела прибутку, значно знижуючи ризики, пов'язані з можливими змінами в технологічних уподобаннях споживачів. Компанія Coca-Cola також слугує прикладом диверсифікації, поширюючи свою діяльність на ринки нездорових напоїв, таких як вода, енергетичні напої, і навіть кава та чай. Різноманітність брендів та продуктів дозволяє Coca-Cola бути менш вразливою до змін у споживчих вподобаннях та політичних регулюваннях, пов'язаних зі здоров'ям та дієтами.

Оборонний розвиток включає інтенсивну розробку та виробництво оборонних продуктів та технологій, які є критично важливими для національної безпеки та оборони. Цей напрямок охоплює широкий спектр продуктів, від бронежилетів до складних озброєнь та військової електроніки, які допомагають забезпечити захист і ефективність військових операцій. Бронежилети є одним з основних елементів індивідуального захисту солдатів. Вони розроблені таким чином, щоб забезпечити захист від куль та осколків вибухів, значно знижуючи ризик поранень в критичні частини тіла. Сучасні бронежилети використовують інноваційні матеріали, такі як кевлар або ультрависокомолекулярний поліетилен, які забезпечують високий рівень захисту при відносно низькій вазі. Озброєння, що включає автоматичну стрілецьку зброю, артилерію та ракетні системи, також є важливою частиною оборонного розвитку. Розробка нових моделей стрілецької зброї часто спрямована на підвищення точності, надійності та ергономіки, щоб забезпечити солдатам перевагу на полі бою. Також важливим є розвиток артилерійських систем, які можуть забезпечувати високу точність ураження цілей на великі відстані. Захисні системи, такі як протиповітряна оборона та протиракетні системи, відіграють ключову роль у захисті територій від повітряних і ракетних атак. Розробка цих систем включає створення складних радіолокаційних та навігаційних технологій, які дозволяють виявляти, відстежувати та знищувати ворожі цілі з великої відстані. Військова електроніка охоплює широкий спектр технологій, від систем зв'язку до електронних систем управління та навігації. Розвиток військової електроніки дозволяє підвищити ефективність ведення бойових дій, забезпечуючи військовим надійні засоби зв'язку, керування дронами, автоматизацію військових операцій та кіберзахист. Оборонний розвиток важливий не лише для забезпечення безпеки держави, але й для підтримання технологічного лідерства в умовах глобальної конкуренції і політичних викликів.

Логістичний розвиток у воєнний час фокусується на створенні та вдосконаленні систем, які забезпечують ефективне та надійне постачання, транспортування та координацію ресурсів і військ. Особлива увага приділяється розробці та впровадженню технологій, які можуть витримати виклики, пов'язані з воєнними діями, забезпечуючи безперебійність і безпеку логістичних операцій. Один з ключових аспектів логістичного розвитку включає створення розширених систем зв'язку, які дозволяють військовим та логістичним підрозділам підтримувати стійке з'єднання навіть у важкодоступних або конфліктних зонах. Наприклад, застосування супутникового зв'язку та захищених мереж дозволяє координувати переміщення військових конвоїв, управляти постачанням боєприпасів, харчів та медичних ресурсів, а також оперативно реагувати на зміни у бойовій обстановці. Крім того, логістичний розвиток охоплює впровадження автоматизованих систем управління запасами, які використовують передові алгоритми для прогнозування потреб у ресурсах, оптимізації зберігання та планування поставок. Ці системи допомагають мінімізувати втрати та гарантувати ефективне використання ресурсів у воєнний час. Також важливою є інтеграція новітніх технологій GPS та ГІС (геоінформаційних систем) у логістичні процеси. Ці технології дозволяють точно відстежувати переміщення та розміщення військової техніки та особового складу, забезпечуючи керівництву детальну картину логістичної ситуації в реальному часі. Таке використання технологій сприяє кращій координації і плануванню військових операцій.

Технологічний розвиток в області кібербезпеки займає важливе місце в сучасному світі, оскільки забезпечує захист інформації та інфраструктур від кібератак. У воєнний час, коли ризик кіберзагроз значно зростає, цей напрямок стає критично важливим, зокрема для захисту військових комунікацій і критично важливої інфраструктури. Один з ключових аспектів цього розвитку -- створення та впровадження систем захисту від кібератак. Такі системи включають використання фаєрволів, антивірусного програмного забезпечення, інструментів для виявлення та запобігання вторгнень (IDS/IPS), а також криптографічних засобів для захисту передачі даних. Великі технологічні компанії, як-от Cisco та Symantec, розробляють складні рішення для захисту корпоративних мереж, які можуть бути адаптовані для військових потреб. Інший важливий елемент -- захист критично важливої інфраструктури, такої як енергетичні системи, водопостачання та транспортні мережі. Наприклад, програмне забезпечення для кіберзахисту енергетичних установок може включати спеціалізовані інструменти для моніторингу та керування доступом до систем управління енергоспоживанням, а також технології штучного інтелекту для прогнозування та виявлення аномалій у роботі цих систем.

Важливу роль відіграє також захист військових комунікацій. Розробка захищених каналів зв'язку, які використовують передові методи шифрування, дозволяє забезпечити конфіденційність та цілісність військових повідомлень.

Медичний інноваційний розвиток займає ключове місце у сучасній військовій медицині, забезпечуючи значні покращення у способах надання допомоги пораненим на полі бою. Цей розвиток охоплює створення новітніх медичних приладів та обладнання, які допомагають врятувати життя та знизити рівень травматизму серед військовослужбовців та цивільних осіб у конфліктних зонах. Одним із яскравих прикладів медичного інноваційного розвитку є розробка портативних дефібриляторів, які можуть використовуватися на полі бою для надання невідкладної допомоги при серцевих зупинках. Ці прилади спроектовані таким чином, щоб бути максимально компактними, легкими та простими у використанні навіть неспеціалістами. Інший важливий аспект -- розробка рішень для швидкої евакуації поранених. Це включає вдосконалення носилок, які легкі, міцні та можуть швидко трансформуватися для різних ситуацій, а також використання безпілотних літальних апаратів для евакуації тяжко поранених з місця бойових дій. Розвиток технологій телемедицини також відіграє значущу роль у медичному інноваційному розвитку. Це дозволяє медичним фахівцям надавати консультації та вести нагляд за станом поранених на великі відстані, забезпечуючи ефективну підтримку до та після евакуації.

Розвиток інформаційних технологій відіграє ключову роль у сучасних військових та стратегічних операціях, дозволяючи арміям та урядам використовувати дані для покращення обороноздатності та безпеки. Це охоплює широкий спектр технологій від систем збору даних до їх аналізу та моніторингу, що дозволяє ефективніше реагувати на загрози та керувати військовими ресурсами. Одним із прикладів такого розвитку є створення та вдосконалення систем раннього попередження, які використовують радари та супутникові технології для виявлення ворожих дій на значні відстані. Ці системи забезпечують збір даних у реальному часі та їх аналіз для прогнозування потенційних загроз, дозволяючи військовим командам оперативно готуватись та відповідати на можливі атаки. Ще одним важливим аспектом є розробка систем моніторингу, які інтегрують дані з різних джерел, включаючи безпілотні літальні апарати та наземні спостережні пости. Це дозволяє арміям та стратегічним планувальникам мати повний огляд бойової ситуації, ефективно розподіляти ресурси та координувати дії військ. Інформаційні технології також застосовуються для розробки автоматизованих систем керування боєприпасами та логістики, які використовують алгоритми штучного інтелекту для оптимізації використання ресурсів та запобігання витокам інформації. Ці системи можуть автоматично замовляти поповнення запасів, координувати доставку та забезпечувати війська необхідним обладнанням без зайвих затримок. Крім того, розвиток мобільних додатків для військових потреб включає створення програм, які допомагають військовослужбовцям в навігації, медичній допомозі та тактичному плануванні. Такі додатки можуть забезпечувати доступ до карт, інструкцій, а також інструментів для зв'язку та обміну інформацією між підрозділами на полі бою. Розвиток інформаційних технологій у військовій сфері є фундаментальним для підтримки національної безпеки, покращення оборонних можливостей та забезпечення ефективної реакції на сучасні загрози. Це включає неперервне оновлення та інновації у сфері кіберзахисту, обробки даних та телекомунікаційних технологій.

Психологічний та соціальний розвиток у контексті військових та кризових ситуацій зосереджується на підтримці морального духу та стійкості як військовослужбовців, так і цивільного населення. Розробка відповідних ініціатив та програм спрямована на забезпечення ефективної психологічної підтримки, зменшення стресу та впливу травматичних подій. Одним із прикладів такого розвитку є створення програм психологічної реабілітації для ветеранів, які повертаються з зони бойових дій. Ці програми можуть включати курси групової та індивідуальної терапії, заняття з медитації та релаксації, які допомагають учасникам адаптуватися до повсякденного життя та зменшити наслідки посттравматичного стресового розладу. Ще одна важлива ініціатива -- розробка та впровадження інформаційних кампаній, спрямованих на підвищення обізнаності про важливість психологічної підтримки серед військовослужбовців та цивільних. Ці кампанії можуть використовувати різні медіа-платформи для надання інформації про доступні ресурси, методи самодопомоги та способи отримання професійної допомоги. Для цивільного населення, яке живе в умовах постійної небезпеки чи було вимушено переселитися, розвиваються системи соціальної підтримки. Це може включати створення центрів допомоги, де люди можуть отримати як психологічну, так і матеріальну допомогу. Також формуються мережі волонтерів, які допомагають у координації допомоги та наданні необхідних ресурсів. Особливу увагу також приділяють програмам для дітей, які включають освітні і розважальні заходи, спрямовані на відновлення почуття нормальності та безпеки у їхньому житті. Ці програми можуть бути реалізовані у школах та спільнотах з метою забезпечення дітям стабільного та підтримуючого середовища. Ці та інші подібні ініціативи покликані забезпечити комплексний підхід до підтримки емоційного та психологічного благополуччя як військовослужбовців, так і цивільного населення в умовах кризи. Ці програми створені для того, щоб мінімізувати довгострокові негативні наслідки війни, сприяти швидкому відновленню після травм та впевнено відновлювати соціальні зв'язки та нормальне життя. Також існують ініціативи з розвитку комунікаційних платформ, які забезпечують військовим та їхнім сім'ям засоби для постійного зв'язку, що є критично важливим для підтримки морального духу та емоційної підтримки. Подібні платформи можуть включати захищені чати, відеодзвінки та інші цифрові засоби комунікації, які допомагають зменшити відчуття ізоляції та віддаленості від рідних. Програми професійної підготовки та зайнятості для ветеранів також є важливою частиною психологічного та соціального розвитку. Вони спрямовані на допомогу ветеранам у знаходженні нових можливостей після повернення до цивільного життя, включаючи перекваліфікацію та стажування, що сприяє їхній соціальній адаптації та професійній інтеграції. Важливим аспектом є і розробка спеціальних програм для дітей, які пережили травматичні події, включно з втратою батьків чи близьких через військові конфлікти.

Технологічний розвиток означає впровадження нових технологій або значне оновлення існуючих систем, що включає модернізацію обладнання, процесів або програмного забезпечення. Цей тип розвитку допомагає підприємствам підвищувати ефективність, знижувати витрати та впроваджувати інновації у свої продукти чи послуги. Одним із яскравих прикладів технологічного розвитку є використання штучного інтелекту та машинного навчання в різних галузях. Наприклад, в автомобільній промисловості використання штучного інтелекту для розробки автономних транспортних засобів дозволяє значно знижувати ризик дорожніх аварій та оптимізувати логістику. Компанії, такі як Tesla та Waymo, активно розвивають системи автономного водіння, що перетворюють спосіб, яким ми думаємо про водіння та транспорт. Інша галузь, де технологічний розвиток відіграє ключову роль, -- це охорона здоров'я. Розвиток телемедицини та цифрових охоронних технологій дозволяє лікарям віддалено моніторити стан пацієнтів, проводити консультації та навіть виконувати дистанційні хірургічні втручання. Це важливо для віддалених та недостатньо обслуговуваних регіонів, де доступ до якісних медичних послуг може бути обмеженим. У фінансовому секторі технологічний розвиток проявляється через впровадження блокчейн технологій, які забезпечують більшу прозорість, безпеку та ефективність фінансових транзакцій. Криптовалюти та розумні контракти вже стали революційними інструментами у світі інвестицій і банківської справи, змінюючи способи управління активами та проведення транзакцій.

Організаційний розвиток охоплює зміни у структурі, управлінні, а також підходах до внутрішньої та зовнішньої співпраці, що спрямовані на підвищення ефективності та адаптивності організації. Зміни в цих аспектах можуть включати перегляд корпоративної культури, впровадження нових управлінських методик або структурних інновацій, що дозволяють краще відповідати на зовнішні виклики та ринкові зміни. Прикладом організаційного розвитку може служити Google, компанія, відома своєю інноваційною корпоративною культурою, яка заохочує креативність та інновації серед своїх працівників. Google впроваджує плоску організаційну структуру, що зменшує бар'єри між керівництвом і співробітниками та сприяє відкритому обміну ідеями. Компанія також використовує методи аналізу даних для оцінки продуктивності і задоволення працівників, що допомагає їм покращувати умови роботи та розвивати таланти. Ще один приклад -- компанія Toyota, яка впровадила концепцію «бережливого виробництва», яка змінила підходи до виробничих процесів в автомобільній промисловості на глобальному рівні. Ця система зосереджена на мінімізації втрат і максимізації продуктивності, включаючи такі інновації, як система «Just-in-time» (точно в строк), яка вимагає точного планування та великої дисципліни в логістиці та запасах. На рівні малого бізнесу, організаційний розвиток може бути представлений впровадженням систем CRM (управління відносинами з клієнтами), які допомагають покращити взаємодію з клієнтами та оптимізувати маркетингові та продажові стратегії. Це забезпечує більшу ефективність у роботі з клієнтською базою і допомагає у зростанні бізнесу. Ці приклади демонструють, як організаційний розвиток сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств через вдосконалення внутрішніх процесів та адаптацію до вимог ринку, дозволяючи організаціям бути більш гнучкими і ефективними у своїй діяльності.

Ринковий розвиток означає стратегію виходу на нові ринки або розширення діяльності на існуючих ринках за допомогою інновацій. Цей підхід дозволяє компаніям знаходити нові можливості для зростання та збільшення доходів, адаптуючи свої продукти та послуги до потреб нових сегментів споживачів або вдосконалюючи існуючі пропозиції для збільшення частки ринку. Прикладом ринкового розвитку є діяльність компанії Starbucks, яка вийшла з американського ринку кав'ярень на міжнародний рівень, відкриваючи філії у Китаї, Індії та інших країнах. Для кожного нового ринку Starbucks адаптує своє меню до місцевих смаків та культурних особливостей, пропонуючи спеціальні напої та продукти, що відповідають перевагам місцевих споживачів. Інший важливий приклад - компанія Netflix, яка розширила свою діяльність з онлайн-прокату DVD у Сполучених Штатах до глобальної стрімінгової служби. Netflix використовувала інноваційний підхід до контенту, включаючи виробництво власних фільмів та серіалів, що дозволило привабити аудиторію у багатьох країнах, адаптуючи продукт до різних мов та культурних контекстів. Компанія Apple також активно використовує стратегію ринкового розвитку, регулярно представляючи інноваційні продукти, такі як iPhone, iPad та Apple Watch, які відкривають нові ринкові можливості. Запускаючи кожен новий продукт, Apple не тільки розширює свій портфель, але й створює нові ринкові ніші, ефективно збільшуючи свою ринкову частку та доходи.

Інкрементальний розвиток відіграє ключову роль у стратегії багатьох компаній, оскільки він зосереджений на поступовому вдосконаленні існуючих продуктів, послуг, технологій або процесів. Цей підхід дозволяє організаціям зберігати конкурентну перевагу, систематично покращуючи свої пропозиції та адаптуючись до змін у споживчих вподобаннях та технологічних інноваціях без радикальних змін або великих інвестицій. Прикладом інкрементального розвитку у технологічній індустрії є регулярні оновлення програмного забезпечення, які забезпечують виправлення помилок, підвищення безпеки та вдосконалення інтерфейсу користувача. Наприклад, Microsoft постійно випускає оновлення для Windows, кожне з яких включає поліпшення, що робить операційну систему більш стабільною, безпечною та легкою в користуванні. У автомобільній галузі, Toyota використовує інкрементальний підхід у своєму процесі вдосконалення автомобілів. Компанія постійно працює над покращенням паливної ефективності, безпеки та комфорту своїх моделей. Це не тільки зберігає високий рівень задоволеності клієнтів, але й забезпечує відповідність останнім регуляторним вимогам без потреби у великомасштабних перепроектуваннях. У сфері ресторанного бізнесу, інкрементальний розвиток може включати введення нових страв або удосконалення існуючих рецептів у меню, щоб відповідати змінним смакам споживачів та трендам здорового харчування. Компанії, такі як McDonald's, регулярно вводять обмежені серії страв або оновлюють інгредієнти для покращення якості та привабливості своїх меню.

Радикальний розвиток відрізняється від інших типів інноваційних підходів своєю орієнтацією на корінні зміни, які здатні кардинально змінити існуючі ринки або створити зовсім нові. Цей тип розвитку часто включає впровадження принципово нових продуктів, технологій або бізнес-моделей, що виходять за рамки поступових удосконалень і мають потенціал значно впливати на індустрію або спосіб життя споживачів. Один з найбільш яскравих прикладів радикального розвитку в історії -- створення першого iPhone компанією Apple. Випуск цього пристрою не просто ознаменував собою появу нового гаджета, а змінив саму концепцію мобільних телефонів, інтегрувавши телефон, інтернет-браузер та мультимедійний плеєр в один компактний пристрій. Ця інновація радикально змінила індустрію мобільних телефонів та спосіб спілкування людей. Ще один приклад -- впровадження електромобілів компанією Tesla. Хоча електромобілі існували до Tesla, компанія змогла комерціалізувати їх на великому масштабі, пропонуючи високу продуктивність і значну дальність їзди на одному заряді. Така інновація не лише покращила сприйняття електромобілів у суспільстві, але й стимулювала автомобільну індустрію до переходу на альтернативні джерела енергії. Компанія Netflix також демонструє приклад радикального розвитку, коли вона перейшла від моделі DVD-прокату до стрімінгу відео. Цей перехід не тільки радикально змінив бізнес-модель компанії, але й вплинув на всю індустрію розваг, спонукаючи багатьох гравців ринку переорієнтуватися на онлайн-формати.

Деструктивний розвиток характеризується впровадженням інновацій, які кардинально змінюють існуючі ринки або технології, часто призводячи до їхнього занепаду. Цей тип розвитку створює нові індустрії та бізнес-моделі, які можуть повністю витіснити застарілі системи та підходи. Прикладом деструктивного розвитку є поява цифрових фотоапаратів, які змінили індустрію фотографії, майже повністю витіснивши плівкові камери. Компанії, такі як Kodak, які колись домінували на ринку плівкової фотографії, зазнали значних втрат через невміння своєчасно адаптуватися до цифрових технологій. Натомість бренди, які прийняли цифрові технології, змогли захопити лідерство на ринку. Ще один яскравий приклад -- поява стрімінгових сервісів, таких як Netflix та Spotify, які радикально змінили індустрії телебачення та музики. Netflix трансформував спосіб, яким люди споживають відеоконтент, відійшовши від традиційного телебачення та DVD- прокату до онлайн-стрімінгу, що призвело до значного скорочення попиту на традиційні телевізійні послуги та відеопрокат. Spotify змінив музичну індустрію, зробивши покупку музичних альбомів майже застарілою, замінивши її на доступ до величезних бібліотек музики за фіксовану щомісячну плату. Електромобілі, зокрема ті, що випускає Tesla, також є прикладом деструктивного розвитку, оскільки вони сприяють зменшенню залежності автомобільної індустрії від викопного палива. Ця тенденція спонукає автовиробників по всьому світу переосмислити свої виробничі лінії та стратегії бізнесу.

Висновки

Вивчення і класифікація розвитку інноваційної діяльності підприємств в умовах екстремальних ситуацій забезпечує критично важливі теоретичні та практичні інструменти для адаптації та збереження конкурентоспроможності. Систематизація підходів до інновацій допомагає підприємствам виявляти закономірності, прогнозувати події та ефективно управляти ризиками в умовах невизначеності. Розроблені стратегії інноваційного розвитку відіграють ключову роль у забезпеченні стійкості бізнесу та його здатності до швидкого відновлення після кризових подій.

Література:

1. Ткаченко П. Принципи ведення інноваційної діяльності на підприємствах. Економіка та суспільство, 2021, (29). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-45

2. Мартиненко А., Перерва П. Інноваційний процес як основа ефективної діяльності підприємства. Теоретичні та практичні дослідження молодих науковців : праці ХІІІ Між нар. наук.-практ . конф. магіст рант ів та аспірант ів, м. Харків, 19-22 лист опада 2019 р. Харків, 2019.

3. Ткаченко П. Теоретичне підґрунтя інноваційної діяльності підприємств. Підприємництво та інновації, 2021, № 19.

4. Богацька Н. Аналіз залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. Економіка та суспільство, 2017, № 10, С. 28-31.

5. Гнилянська Л., Озарко К., та Рудюк Я. Прогнозування інноваційної діяльності підприємств в екстремальних умовах: прикладний аспект. Економіка та суспільство, 2024, №60. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-16.

6. Гречаник О., Хлєбнікова Т., Темченко О. Сучасні проблеми управління інноваційно- активними підприємствами: досвід України та ЄС. Інвестиції: практика та досвід, 2022, № 2, С. 74-80.

7. Курбацька Л., Самілик Т., Шутько Т. Сучасні форми організації бізнес-процесів: аналітика та оцінка ефективності. Економіка та держава, 2021, № 7, С. 57-61.

8. Янченко Н. В., Безрук С. О., Орябинська В. А. Управління розвитком підприємства за допомогою інновацій. Молодий вчений, 2018, № 5.1 (57.1), С.102-106.

References:

1. Tkachenko P. (2021). Pryntsypy vedennya innovatsiynoyi diyal'nosti na pidpryyemstvakh [Principles of innovative activity at enterprises]. Ekonomika ta suspil'stvo, (29). https://doi.org/ 10.32782/2524-0072/2021-29-4. (in Ukrainian).

2. Martynenko A. &Pererva P. (2019). Innovatsiynyy protses yak osnova efektyvnoyi diyal'nosti pidpryyemstva [Innovation process as the basis of effective enterprise activity]. Teoretychni ta praktychni doslidzhennya molodykh naukovtsiv : pratsi KHIII Mizhnar. nauk.- prakt. konf. mahistrantiv ta aspirantiv, m. Kharkiv, 19-22 lystopada 2019 r. Kharkiv. (in Ukrainian).

3. Tkachenko P. (2021). Teoretychne pidgruntya innovatsiynoyi diyal'nosti pidpryyemstv [Theoretical background of innovative activity of enterprises]. Pidpryyemnytstvo ta innovatsiyi, № 19. (in Ukrainian).

4. Bohatska N. (2017). Analiz zaluchennia priamykh inozemnykh investytsii v ekonomiku Ukrainy [Analysis of attracting foreign direct investment in the economy of Ukraine]. Ekonomika ta suspilstvo, no. 10, pp. 28-31. (in Ukrainian).

5. Hnylyans'ka L., Ozarko K., & Rudyuk YA. (2024). Prohnozuvannya innovatsiynoyi diyal'nosti pidpryyemstv v ekstremal'nykh umovakh: prykladnyy aspekt [Forecasting innovative activity of enterprises in extreme conditions: an applied aspect]. Ekonomika ta suspil'stvo, №60. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-16. (in Ukrainian).

6. Grеchаnyk О. Ye., Khlebnikova Т.М., & Теmchеnkо О.У. (2022). Suchasrn рrоblemy ^ravlinya іnоvаcіjnо-аktyvnymy pіdpryjemstvamy: dоsvіd Ukrajiny tа ES [Modern problems of management of innovative and active enterprises: the experience of Ukraine and the EU]. Іnvеstyciji: рrаktykа tа dоsvіd, vol. 2, рр. 74-80. (in Ukrainian).

7. Kurbatska L. M. (2021) Suchasni formy orhanizatsii biznes-protsesiv: analityka ta otsinka efektyvnosti Ekonomika ta derzhava. [Modern forms of organization of business processes: analytics and efficiency assessment. Economy and the state.] No. 7. P. pp.57-61. (in Ukrainian).

8. Yanchenko N. V., Bezruk S. O., & Oryabyns'ka V. A. (2018). Upravlinnya rozvytkom pidpryyemstva za dopomohoyu innovatsiy [Management of enterprise development with the help of innovations]. Molodyy vchenyy, № 5.1 (57.1), pp.102-106. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Інновації, історія їх виникнення, значення для підвищення конкурентоспроможності країни. Форми інноваційної діяльності підприємств. Інноваційний проект як інструмент інноваційної діяльності. Оцінка результатів інноваційної діяльності на АКБ "Антонова".

    дипломная работа [848,5 K], добавлен 24.09.2016

  • Розробка універсальної моделі адміністративного супроводження циклу функціонування організації. Розвиток методичних підходів щодо реалізації управлінської та контрольної функції. Економіко-статистичне дослідження інноваційної діяльності підприємств.

    статья [465,1 K], добавлен 05.10.2017

  • Сутність та об’єкт інноваційної діяльності підприємств. Види планування та особливості їх застосування до цієї сфери. Визначення методів управління інноваційним процесом на підприємстві. Розробка проекту розвитку підприємства. Аналіз його ефективності.

    курсовая работа [174,9 K], добавлен 06.06.2016

  • Значення формування активної інноваційної політики держави. Організаційно-економічні особливості інноваційної діяльності, її основні складові. Ринок інновацій та шляхи його розвитку. Проблеми інноваційного розвитку в Україні та шляхи їх вирішення.

    реферат [27,4 K], добавлен 07.11.2009

  • Сутність інноваційної діяльності в умовах економічного і соціального розвитку суспільства. Впровадження автоматизації та інформатизації процесів на підприємстві ресторанного господарства. Використання можливостей Інтернету і телекомунікаційних технологій.

    реферат [20,8 K], добавлен 05.11.2011

  • Середовище організації, як простір для реалізації нововведень. Функції інноваційного менеджменту. Формування й оцінка інноваційного потенціалу, реалізація інноваційної стратегії. Мотивація інноваційної діяльності на прикладі вітчизняних підприємств.

    курсовая работа [63,3 K], добавлен 04.12.2010

  • Малий інноваційний бізнес, життєвий цикл і тенденції розвитку, поява й розвиток бізнес-інкубаторів. Роль венчурного бізнесу в розвитку інноваційної діяльності, інноваційна спрямованість та гнучкість управління, специфічність ризикового підприємництва.

    реферат [15,3 K], добавлен 11.04.2010

  • Вплив інноваційної діяльності на різні сторони життєдіяльності суспільства. Поняття інновації, інноваційної діяльності, інноваційного процесу. Типи шляхів економічного розвитку. Методи, функції, система управління інноваційним розвитком на макрорівні.

    лекция [65,0 K], добавлен 17.11.2009

  • Принципи оцінювання і показники ефективності інноваційної діяльності. Підвищення конкурентоспроможності підприємств. Показники економічної ефективності інноваційних проектів. Ступінь вирішення властивих регіону соціально-економічних і екологічних проблем.

    реферат [346,8 K], добавлен 20.01.2011

  • Напрямки здійснення інноваційної діяльності. Ієрархія потреб за Маслоу. Мотиваційний механізм управління як саморегулююча система мотивів та стимулів. Системи податкових заходів, необхідна для активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств.

    реферат [76,9 K], добавлен 21.03.2011

  • Види та функції стратегій інноваційної діяльності в управлінні підприємством. Особливості та діагностика ефективності використання інноваційних стратегій в управлінні. Практичні рекомендації щодо використання інноваційної діяльності на підприємстві.

    курсовая работа [61,7 K], добавлен 14.08.2011

  • Мета організації інноваційної діяльності. Завдання менеджерів щодо впровадження новацій для підвищення конкурентоспроможності, зміцнення ринкових позицій, забезпечення розвитку підприємства. Наукова, технічна та виробнича стадії інноваційного процесу.

    реферат [146,0 K], добавлен 20.05.2011

  • Поняття інновацій та їх характеристика. Реінжиніринг як фундаментальне переосмислення бізнес-процесів компаній, його базові види. Реінжиніринг як важливий напрям інноваційної діяльності. Етапи його впровадження та приклади застосування за кордоном.

    контрольная работа [296,5 K], добавлен 17.05.2010

  • Основи інноваційної діяльності. Характеристика підприємства ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха", аналіз результатів виробничо-господарської діяльності. Розроблення заходів щодо покращення організування інноваційної діяльності на даному підприємстві.

    дипломная работа [612,4 K], добавлен 17.12.2014

  • Поняття, класифікація, порівняльна характеристика напрямків інноваційного розвитку. Сутність, етапи та принципова схема його моделі. Критерії і методичні основи вибору напрямків інноваційного розвитку підприємств, "площини" вибору альтернативних вирішень.

    реферат [134,7 K], добавлен 17.11.2009

  • Історія розвитку менеджменту в XX столітті. Сутність і тенденції організаційного розвитку підприємств. Еволюція організаційних структур управління підприємствами. Основні сучасні напрямки модифікації підприємств і структур управління підприємств.

    реферат [266,5 K], добавлен 11.12.2010

  • Актуальність і роль інноваційної логістики як невід’ємної складової ефективної діяльності підприємств. Переваги, які організація отримує в результаті її імплементації. Аналіз форм логістичних інтеграцій, їх зв’язок з концепціями інноваційного управління.

    статья [116,2 K], добавлен 22.02.2018

  • Методи та функції менеджменту. Сутність такого явища як "криза" та умови кризових ситуацій на підприємстві. Умови кризових ситуацій на підприємстві. Аналіз можливостей виникнення кризових ситуацій й використання антикризового менеджменту на підприємстві.

    дипломная работа [931,6 K], добавлен 06.06.2016

  • Сутність і зміст планування діяльності підприємства, його основна мета та значення. Класифікація та різновиди планів, їх відмінні риси та особливості застосування. Загальні поняття й організація стратегічного планування, функції тактичного плану.

    курсовая работа [54,0 K], добавлен 23.01.2010

  • Аналіз бюджетного фінансування досліджень і розробок, джерел фінансування інноваційної діяльності. Дослідження ролі фінансових інститутів у залученні коштів до інноваційної сфери. Зарубіжний досвід організації підприємницьких структур венчурного капіталу.

    статья [531,1 K], добавлен 31.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.