Огляд інноваційних методів та технологій у сфері гуманітарної допомоги

Размещено на http://www.allbest.ru/

Огляд інноваційних методів та технологій у сфері гуманітарної допомоги

Малюхов Олександр Сергійович доктор філософії зі спеціальності 281 Публічне управління та адміністрування



Анотація

У статті здійснено огляд інноваційних методів та технологій у сфері гуманітарної допомоги, які її суттєво модифікують. До них віднесено: мобільні технології, штучний інтелект, аналіз даних, віртуальну і доповнену реальність, відновлювальні джерела енергії, громадянські ініціативи, технології фандрайзингу і блокчейну, використання безпілотних літальних апаратів, чат-ботів, систем цифрової ідентифікації. Вказується, що сфера гуманітарної допомоги у сучасному світі зазнає об'єктивної трансформації через необхідність гуманітарних організацій швидко реагувати на кризи. Стверджується, що традиційні гуманітарні інструменти та послуги на практиці часто є не ефективними у вирішенні сучасних надзвичайних ситуацій, особливо зумовлених військовими конфліктами, передусім російсько- українською війною, та потребують трансформації способів надання гуманітарної допомоги задля досягнення її ефективності. Інновації дають змогу швидше отримати необхідну інформацію, покращити взаємодії між учасниками, здійснити моніторинг та оцінку, відображати кризові ситуації в режимі реального часу, використовувати онлайн-платформи, реальні методи збору та аналізу даних тощо. Технологічний розвиток розглядається як фундаментальний контекстний рушій гуманітарної діяльності. Звернено увагу на концепцію гуманітарних інновацій, її еволюцію. З'ясовано, що технологічні інновації сприяють комплексному управлінню ризиками й мають ряд переваг та можливостей для переміщених осіб. Розглянуто сутність та головні підходи до трактування гуманітарних інновацій, а також поняття управління гуманітарним ланцюгом поставок (HSCM). Зазначено, що потрібно сформувати більш цілісні підходи щодо реалізації гуманітарної допомоги інноваційними методами, які на практиці часто є фрагментарними.

Ключові слова: управління, гуманітарна допомога, інновації, фандрайзинг, блокчейн, громадянські ініціативи, інноваційні технології, штучний інтелект.



Abstract

Maliukhov Oleksandr Serhiyovych PhD of Public Administration,

REVIEW OF INNOVATIVE METHODS AND TECHNOLOGIES IN THE FIELD OF HUMANITARIAN ASSISTANCE

The article provides an overview of innovative methods and technologies in the field of humanitarian aid that significantly modify it. These include: mobile technologies, artificial intelligence, data analysis, virtual and augmented reality, renewable energy sources, civic initiatives, fundraising and blockchain technologies, the use of unmanned aerial vehicles, chatbots, and digital identification systems. It is pointed out that the sphere of humanitarian assistance in the modern world is undergoing an objective transformation due to the need for humanitarian organizations to respond quickly to crises. It is argued that traditional humanitarian tools and services are often ineffective in addressing modern emergencies, especially those caused by military conflicts, especially the Russian- Ukrainian war, and require a transformation of the ways of providing humanitarian assistance to achieve its effectiveness. Innovations make it possible to obtain the necessary information faster, improve interaction between actors, carry out monitoring and evaluation, display crisis situations in real time, use online platforms, real methods of data collection and analysis, etc. Technological development is seen as a fundamental contextual driver of humanitarian action. Attention is paid to the concept of humanitarian innovation and its evolution. It is found that technological innovations contribute to integrated risk management and have a number of advantages and opportunities for displaced persons. The essence and main approaches to the interpretation of humanitarian innovations, as well as the concept of humanitarian supply chain management (HSCM) are considered. It is noted that it is necessary to form more holistic approaches to the implementation of humanitarian assistance using innovative methods, which in practice are often fragmented.

Keywords: management, humanitarian aid, innovations, fundraising, blockchain, public initiatives, innovative technologies, artificial intelligence.



Постановка проблеми

Сучасні міжнародні тенденції, які особливо пов'язані із глобальною кризою охорони здоров'я, світової безпеки, новими викликами та загрозами неминуче передбачають модифікацію та оновлення методів та інструментів надання гуманітарної допомоги у світі. Враховуючи обмеженість ресурсів, доступних для вирішення багатьох гуманітарних проблем, цілком зрозуміло та обґрунтовано, що гуманітарна сфера, особливо у вимірі надання ефективнішої гуманітарної допомоги, нині потребує застосування інноваційних методів та технологій. Для України, яка досі потерпає від широкомасштабного вторгнення РФ, яке спричинило численні гуманітарні проблеми, застосування інновацій у наданні гуманітарної допомоги є нагальною потребою і необхідністю на користь постраждалих від війни громадян і вразливих верств населення.

Слід акцентувати увагу, що в умовах російсько-української війни кількість гуманітарних проблем особливо зросла. Головними їх видами є: збільшення кількості внутрішньо-переміщених осіб, нестача їжі та води, проблеми медичного обслуговування, порушення прав людини і насильство, психологічні наслідки тощо [1, с. 84]. Російське військове вторгнення в Україну вже призвело до серйозної гуманітарної кризи як в всередині нашої держави, так і за її межами, адже наслідки дій країни-агресорки відчуваються на світових продовольчих та енергетичних ринках. Відповідно до даних Управління ООН з координації гуманітарних справ (OCHA) у 2022 р. 274 млн. людей потребували гуманітарної допомоги та захисту, що вже є найвищим показником за десятиліття. Скажімо у 2021 р. цей показник становив 235 млн. людей [2]. Одночасно спостерігається оперативний і фінансовий дефіцит спроможності урядів і гуманітарних організацій реагувати на гуманітарні потреби, оскільки нові виклики, які постають перед міжнародною гуманітарною сферою, у своїх масштабах лише зростають.

Доцільність застосування інновацій у сфері гуманітарної допомоги мотивована також тим, що традиційні гуманітарні інструменти та послуги на практиці часто є не ефективними у вирішенні сучасних надзвичайних ситуацій, особливо зумовлених військовими конфліктами, які потребують трансформації способів надання гуманітарної допомоги. Відтак інновації вважаються засобом запровадження таких трансформацій. Систематичне застосування, вивчення та впровадження інновацій загалом є новим явищем у гуманітарній сфері. гуманітарний інновація ланцюг поставка

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну проблема наукових досліджень з тематики гуманітарної допомоги та інновацій у цій сфері, де-факто набула нового виміру та особливої необхідності. Особливо варто відзначити дослідження іноземних науковців М. Брудера та Т. Баара, які вивчають ключові концепції гуманітарних інновацій [3]. Вчені Н. Алтай, Г. Хісліп, Д. Ковач, К. Спенс, П. Татем досліджують інновації в гуманітарних ланцюгах постачання [4]. Британські науковці Д. Едвардс, Н. Субраманян, А. Чаудхурі, П. Морлаккі та В. Цзен з'ясовують особливості використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для логістики гуманітарних операцій [5]. Серед українських наукових досліджень даної тематики вартою уваги є праця В. Письменного, в якій здійснено оцінку ефективності фінансування та реалізації гуманітарних проєктів в умовах російсько-української війни [1]. Відзначимо також працю М. Помазкова, М. Мнацаканяна та І. Маника, в якій запропоновано створення програми, яка з метою мінімізації ризиків у реальному часі визначатиме оптимальний та безпечний маршрут доставки гуманітарної допомоги [6]. Однак, незважаючи на низку наукових праць, в умовах безпекових трансформацій і загроз, що з ними пов'язані, тематика інноваційних методів та технологій у наданні гуманітарної допомоги потребує подальшого наукового вивчення і осмислення.

Мета статті - дослідження інноваційних методів та технологій у сфері надання гуманітарної допомоги та прикладів їх впровадження в Україні.

Виклад основного матеріалу

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає гуманітарну допомогу як допомогу, спрямовану на порятунок життів і полегшення страждань населення, яке опинилось в умовах кризи. Гуманітарні операції визначають як процеси та системи, пов'язані з мобілізацією людей, ресурсів, навичок і знань для надання допомоги вразливим людям, які постраждали від катастроф - як природних, так і спричинених людиною, повільних і раптових [5].

Треба розуміти, що гуманітарні операції з метою надання гуманітарної допомоги здійснюються невідривно від сучасного технологічного розвитку, при вдалому використанні якого можна досягнути її ефективності. Наприклад, очевидними технологічними перевагами реалізації гуманітарних цілей є покращення комунікацій завдяки Інтернету, мобільному зв'язку та координації. Цифрові інструменти дають змогу швидше отримати необхідну інформацію, покращити взаємодії між учасниками, здійснити моніторинг та оцінку, відображати кризові ситуації в режимі реального часу, використовувати онлайн-платформи, реальні методи збору та аналізу даних тощо. Технології відкрили двері для нових інноваційних практик у гуманітарній діяльності.

Варто вказати, що концепція гуманітарних інновацій вперше була представлена у 2008 р. Мережею активного навчання підзвітності та ефективності гуманітарної діяльності (ALNAP) і розпочалась з так званого ярмарку інновацій на 25-му щорічному засіданні ALNAP, на якому було презентовано 23 «реальні приклади інновацій, які допомогли змінити спосіб надання гуманітарної діяльності» [3]. Згодом, Департамент міжнародного розвитку Великої Британії (DFID) оголосив про інвестиції в 3 млн. фунтів стерлінгів в інновації в гуманітарній системі, Всесвітня продовольча програма та OCHA заснували власні гранти на інновації. Подібні ініціативи виникли також в Агентстві ООН у справах біженців (УВКБ ООН) і Міжнародному комітеті Червоного Хреста (МКЧХ). Ця концепція стала мейнстрімом у 2016 р., коли інновації були визначені однією з головних тем Всесвітнього гуманітарного саміту (WHS).

WHS заявив, що «впроваджувати інновації означає робити речі по- новому або кращими способами» [3]. Того ж року в Порядку денному ООН закріплено тезу, що для досягнення ефективних колективних результатів гуманітарний сектор має зосередитися на інноваціях. Після нього інтерес до заходів, публікацій і проєктів, спрямованих на інновації, та їх фінансування суттєво підвищився. Слід наголосити на тому, що інноваційні процеси загалом трансформують мислення щодо надання гуманітарної допомоги.

У науковій літературі гуманітарні інновації визначають такими, що «змінюють правила гри» і, тим самим, покращують способи надання гуманітарної допомоги. Вони ефективно сприяють комплексному управлінню ризиками, надають низку інших переваг та можливостей, зокрема є корисними для переміщених осіб тощо. Здебільшого гуманітарні інновації визначають як: а) засіб робити речі новими або кращими способами; б) нові ідеї та продукти для вирішення проблем у реальному часі; в) використання знань, ідей, технологій і процесів у продуктах, процедурах і послугах, які приносять додаткову вартість і є новими в певному контексті; г) процес змін, який призводить до позитивного соціального впливу [4].

Слід також звернути увагу на підходи до трактування гуманітарних інновацій: 1) інновації включають технології, але не зводяться до них: згідно пояснень OCHA, інновація не тотожна винахідництву, оскільки вона не вимагає створення чогось нового, а включає адаптацію наявних технологій до іншого контексту; 2) за визначенням Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), навпаки, інновації є новими бізнес або організаційними моделями, виробничими процесами або продуктами чи послугами, які призводять до суттєвих покращень у вирішенні гуманітарних викликів; 3) Гуманітарний інноваційний фонд (HIF) визначає гуманітарну інновацію як з точки зору її передбачуваного результату (креативне рішення або нова ідея, яка допомагає вирішити проблему або використати можливість), так і процесу, який визначає, коригує та поширює ідеї для покращення гуманітарної діяльності; 4) спосіб потенційної трансформації гуманітарної практики; 5) інновації - це динамічні процеси, які зосереджені на створенні та впровадженні нових або вдосконалених продуктів і послуг, процесів, позицій і парадигм [3].

Варто зазначити, що гуманітарна допомога передбачає управління ланцюгом поставок (HSCM) - це системна, стратегічна координація пошуку, закупівлі, зберігання та переміщення матеріальної допомоги та пожертвувань, а також тактика цих функцій у конкретній гуманітарній організації та між іншими учасниками гуманітарної системи, з метою полегшення людських страждань.

HSCM відіграють подвійну роль щодо інновацій. По-перше, інновації трансформують ланцюги поставок. По-друге, ланцюги поставок можуть сприяти поширенню інновацій між організаціями. Відповідно, з метою підвищення ефективності HSCM, гуманітарні організації почали розробляти низку інноваційних рішень. Наприклад, вони створили власні інноваційні центри (Глобальний інноваційний центр ЮНІСЕФ або Інноваційна служба УВКБ ООН) і об'єднали зусилля для спільного розвитку інноваційних центрів, таких як Глобальна гуманітарна лабораторія або Гуманітарний інноваційний фонд. Останній має на меті сприяти імплементації інновацій, процесів професіоналізації та побудови партнерств, підвищуючи тим самим ефективність гуманітарної допомоги [4].

Успіх інновацій переважно оцінюється за критеріями: 1) прийняття: нововведення масштабується та використовується іншими для покращення гуманітарної діяльності; 2) удосконалення рішення: інновація пропонує покращення ефективності, якості чи ефективності порівняно з поточними підходами до проблеми; 3) консолідованого навчання та доказів: нові знання або розширена база доказів у тій сфері, на яку спрямована інновація, результативність самої інновації [3].

До інноваційних методів і технологій гуманітарної допомоги належать:

Інновації в доступі до Інтернету та підключенні, мобільні технології. Мобільний зв'язок усунув бар'єри для гуманітарних працівників, дає змогу постраждалим від стихійного лиха миттєво повідомляти про ситуацію, запитувати про запаси та отримувати доступ до необхідної інформації, координувати дії віддалено тощо. Інтернет, який за рішенням Ради ООН з прав людини, визнаний основним правом людини, особливо важливий для переміщених осіб, які залежать від нього, щоб зв'язатися з рідними, планувати своє майбутнє тощо. Все більше створюють ініціатив і програм надання Wi-Fi біженцям і мігрантам в багатьох країнах, зокрема ЄС. Наприклад, додаток Khabrona.info (йорданська версія Refugee.info) і його сторінка в соціальних мережах містять важливу інформацію, що стосується документації та способів отримання легального статусу.

Штучний інтелект (ШІ). Помічники зі штучним інтелектом дедалі частіше допомагають аналізувати величезні масиви даних. ШІ може передбачати кризи і превентивно спрямовувати дефіцитні ресурси в нестабільні райони. Автоматизоване моделювання ризиків також постійно покращує реагування, виявляючи вразливих осіб для надання допомоги.

Покращений аналіз даних. Раніше величезні обсяги гуманітарних даних не аналізувалися, але нині можна з'ясувати всі відомості, які спрямовують дії з порятунку життя. Виявляючи закономірності в демографічних, економічних даних і даних про наслідки криз, аналітика дає змогу групам допомоги попереджати кризи та надавати допомогу лише тим, хто знаходиться в зоні найбільшого ризику. Постійне вивчення і вдосконалення алгоритмів також допомагає приймати оптимальні і ефективні рішення.

Віртуальна реальність (VR) і доповнена реальність (AR). Ці технології безпрецедентно втілюють реальність у досвід, який переносить глядача безпосередньо в кризові ситуації, що сприяє покращенню навчання та планування і є, свого роду, віртуальними маршрутами надання допомоги. Коли кожна пожертва має значення, віртуальна і доповнена реальність нагадують людям про цінності і дають змогу громадам об'єднуватися заради інших.

Відновлювальні джерела енергії. На територіях, де стихійні лиха часто руйнують електромережі, відновлювальні джерела забезпечують безперебійну роботу надання гуманітарної допомоги. До прикладу, для переміщених осіб вони відновлюють здатність готувати їжу, вчитися та спілкуватися тощо [7];

Громадські ініціативи, які спрямовані на збір коштів на різні гуманітарні проєкти для вирішення поточних проблем. Їх методом часто є співпраця з бенефіціарами, тобто постраждалим населенням, що загалом є запорукою успішності інновацій. Що важливо, залучення громади може принести користь і виконавцям - внесок у створення інновацій, відгуки про інноваційні операції та їх просування тощо. Безпосередніми перевагами для місцевого населення тут є: залучення місцевих жителів до нових проєктів, навчання, розвиток талантів і створення практичних рішень. Залучення місцевих груп дає змогу ефективніше зрозуміти і визначити проблеми, розробити рішення та реалізувати зворотній зв'язок «знизу вгору» [3].

Цей метод гуманітарної допомоги особливо активізувався в контексті російсько-української війни. Спектр діяльності громадських ініціатив досить широкий - від базової підтримки постраждалих від війни та обстрілів у їжі, житлі, психологічній допомозі до успішних кейсів реалізації програм протезування та реабілітації військових та цивільних осіб. Найбільш відомими нині є проєкти Recovery та Return, які спрямовані на психологічну реабілітацію та протезування та гуманітарну допомогу військовим, а також благодійні фонди «Голоси дітей», «Hope.ua», «Future for Ukraine», «Dobrobut Foundation», благодійна організація «Карітас Україна», волонтерська група «Зграя» та інші, які надають безпосередню гуманітарну допомогу постраждалим громадянам України [1, с. 86].

Одночасно, з метою ефективного використання коштів, донори вдаються й до нових методів гуманітарного фінансування. Приміром надають пожертви гуманітарним організаціям у формі багаторічних внесків, що для новаторів сприймається надійним джерелом фінансування. Це дозволяє одержувачам допомоги формувати стратегічні цілі, перш за все для отримання максимальної користі від донорських коштів, інвестицій в інноваційні технології та адаптації до мінливих ситуацій у надзвичайних ситуаціях [3]. В цьому контексті слід вказати на такий інноваційний спосіб фінансування як фандрайзинг.

Фандрайзинг. Його суть полягає у реалізації гуманітарних проєктів завдяки підтримці спільноти однодумців через публічний збір коштів (благодійних пожертв). Фандрайзинг можливий за допомогою засобів електронних комунікацій у соцмережах, зокрема благодійного електронно- комунікаційного повідомлення. Головним чином кошти надходять від громадян різних країн через онлайн-платформи [1, с. 83]. Технологія може поширюватися за межі постраждалого населення та приносити користь гуманітарній сфері загалом.

Блокчейн є доволі ефективною технологією у надзвичайних ситуаціях, коли кожна секунда має значення. Блокчейн усуває бюрократичну тяганину, щоб передавати кошти безпосередньо тим, хто їх найбільше потребує. Ця технологія допомагає забезпечити безпосереднє надходження коштів чи товарів у потрібні руки. Як для агентств, так і для донорів блокчейн гарантує обмежені благодійні ресурси для досягнення максимального ефекту.

У контексті надання гуманітарної допомоги блокчейн сприяє створенню децентралізованих систем ідентифікації, забезпечуючи безпеку даних для переміщеного населення. Це сприяє ефективному наданню допомоги, а також фінансовій доступності для тих, хто не має доступу до банківських послуг. Крім того, блокчейн покращує прозорість ланцюжка поставок, дозволяє відстежувати надходження і розподіл пожертв, зменшуючи тим самим шахрайство та забезпечуючи якість наданих товарів [8].

Одним із ключових аспектів технології блокчейн є її здатність сприяти прозорим і захищеним від фальсифікацій транзакцій, передусім завдяки впровадженню смарт-контрактів. Слід наголосити, що смарт-контракти - це самодостатні контракти із заздалегідь визначеними правилами та умовами, записаними в коді. Ця особливість має величезні перспективи для гуманітарної допомоги. Смарт-контракти можуть автоматизувати та впорядкувати процеси розподілу допомоги, зменшуючи потребу в посередниках та мінімізуючи ризик корупції. Результатом є більш прямий, ефективний і підзвітний потік ресурсів до тих, хто їх потребує. У сфері гуманітарної допомоги смарт-контракти автоматизують виділення коштів і ресурсів на основі заздалегідь визначених критеріїв.

Кейси її реального застосування:

Всесвітня продовольча програма (ВПП) реалізувала проєкт Building Blocks, використовуючи блокчейн для підвищення ефективності грошових переказів для грошових переказів для біженців. Завдяки блокчейну ВПП забезпечила безпечні та прозорі транзакції, зменшивши рівень шахрайства та гарантуючи, що допомога потрапляє до адресатів.

Проект ЮНІСЕФ «Connect» спрямований на забезпечення зв'язку в школах по всьому світі. Використовуючи технологію блокчейн, ЮНІСЕФ прагне створити децентралізовану і безпечну ідентичність для кожної школи. Ця ініціатива впорядковує розподіл ресурсів, уможливлюючи ефективну та адресну підтримку шкіл, які її потребують [8, с.1206-1207].

Загалом технологія блокчейн є потужним інструментом у трансформації гуманітарної допомоги, яка пропонує ефективні рішення для поширених проблем: передбачає зменшення кількості посередників, мінімізує ризик корупції, скорочує адміністративні витрати, забезпечує більш ефективний і прямий розподіл ресурсів.

Безпілотні літальні апарати або дрони (БПЛА), які мають досить широку сферу застосування. Наприклад, БПЛА можуть використовуватись для надання допомоги при стихійних лихах, транспортування та доставки медичних товарів, моніторингу ситуації, визначення місцезнаходження тих, хто вижив, проведення аналізу пошкодженої інфраструктури, доставки необхідних матеріалів і обладнання, допомоги в гасінні пожеж тощо. Дрони визнані однією з найбільш перспективних технологій для реагування на катастрофи та гуманітарних операцій і у перспективі можуть значно підвищити ефективність і результативність варіантів доставки гуманітарної допомоги [5].

Застосування безпілотників також покращує гуманітарну логістику. Приміром, якщо через стихійне лихо заблоковані дороги, дронів можна використовувати для обслуговування постраждалого від лиха регіону. Проте слід розуміти, що дрони можуть використовуватися для доставки лише легких вантажів, наприклад вакцин, під час гуманітарних катастроф. Доповнення технологій БПЛА сучасними інформаційними системами обробки та аналізу інформації (експертними системами, машинним навчанням, обчислювальним інтелектом, розподіленим штучним інтелектом, нейронними мережами тощо), у тому числі просторовими геоінформаційними системами (ГІС), відкриває великі перспективи в галузі гуманітарного розмінування територій [5].

Приміром, успішні кейси із застосування цієї технології спостерігаються нині в Україні, що розробляють та виробляють БПЛА вертолітного типу, зокрема «РС-1» (ТОВ «Укрспецсистем»); «Химера», «Командор» (ОКБ «Матриця Технологій»). Проте спроби застосовувати їх для виявлення мін тривають на дослідницькому рівні. Наприклад, канадська компанія DraganFly та український фонд «Жовто-блакитні» представили власну програму розмінування територій за допомогою БПЛА з дистанційними датчиками, які на глибині 3 м реагують на компоненти вибухонебезпечних предметів. Датчики збирають просторову інформацію не тільки про тривимірну модель місцевості, наявність металевих предметів, а й про їх розташування на різних значеннях глибинних ділянок. Процес збору даних складається з кількох етапів і процесів, розділених між Україною та Канадою. Після обльоту області програмне забезпечення із ШІ адаптує зібрані дані для пошуку та виявлення різних мін на основі форми, розміру, матеріалу, типу вибухівки тощо. Дані для порівняння були розроблені саперами з різних країн, які мають досвід роботи розмінування. Точність виявлення мінно-вибухонебезпечних предметів у цьому випадку наближається до 100%. Площа в 1 га займає 1 годину [9].

Чат-боти. Це інноваційні інструменти, які активно використовуються в умовах воєнного стану в Україні. Вони діляться корисною інформацією в месенджері або збирають її за заздалегідь підготовленими сценаріями. Їх важливими функціями є: фіксація воєнних злочинів, протидія дезінформації, допомага військовим та цивільним. Успішними кейсами про допомогу захисникам, цивільним та переселенцям в Україні є такі чат-боти:

SolidarnistBot, до його розробки долучились органи місцевої влади у декількох регіонах України та Міністерство освіти та науки України, а основне навантаження по його роботі взяли на себе низка громадських об'єднань, профспілок та спільнот. Завдяки цьому чат-боту можна зробити благодійну пожертву ЗСУ; допомогти вимушеним переселенцям; надати безкоштовну юридичну консультацію тим, хто її потребує; долучитись до лав медиків- волонтерів; подати запит на отримання адресної допомоги тощо.

WarShelterBot, який створений з метою врегулювання проблеми житла для масових переселенців із регіонів активних бойових дій, головним чином у західні регіони нашої держави. Ефективність його роботи обумовила ідеї створення нових послуг для переселенців: пошуку роботи, влаштувати дітей до школи, отримання психологічної допомоги тощо.

ChelTcoordinationBot, що допомагає ЗСУ та ТРО в м. Чернігів. Його створили розробники чернігівського IT-кластера Chernihiv.IT. Цей чат-бот виконує наступні функції: збір інформації щодо переміщення ворожих військ від місцевого населення; зводить тих, хто може допомогти товарами, продуктами, медикаментами чи авто з тими, хто їх потребує; збирає пожертви на рахунок ЗСУ.

KartamaraBot, що допомагає знайти найближчі об'єкти інфраструктури на Google Maps. Розробники поставили за мету спростити адаптацію переселенців у нових містах, а також оперативно надавати важливу інформацію місцевому населенню [10].

3D-dpyK. Ця технологія надає можливості для інновацій у гуманітарній сфері. Доступ до SD-принтера дозволяє надрукувати потрібні деталі на вимогу і особливо є корисним для виготовлення пошкодженого обладнання на місцях, медичного також (протези, інші допоміжні інструменти). SD-принтери мають стати невід'ємним елементом пакетів для команд реагування на надзвичайні ситуації і надання гуманітарної допомоги.

Системи цифрової ідентифікації та цифровий гуманізм. Незважаючи на суперечності, технології ідентифікації, такі як біометрія, стали складовою політики розширення можливостей, особливо в контексті міжнародної гуманітарної допомоги. Технологічні підходи, які використовують штучний інтелект (ШІ), машинне навчання та алгоритми, централізують ідею цифрового гуманізму у гуманітарної діяльності. Варто зазначити, що цифровий гуманізм трактують як запровадження соціальних та інституційних мереж, технологій і практик, які дозволяють великій кількості людей співпрацювати в гуманітарному управлінні за допомогою цифрових технологій [11]. Концепція цифрового гуманізму показує, як нові технологічні інструменти здатні полегшити збір великих обсягів даних. Цифровий гуманізм також сприяє застосуванню методів дистанційного управління в гуманітарній діяльності. Наприклад, в Україні для отримання гуманітарної допомоги юридичній особі потрібно зареєструватись в Реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, отримати персональний код і створити електронний кабінет отримувача, в якому міститиметься вся інформація щодо ввезених чи отриманих вантажів. Це, так званий, цифровий механізм імпорту гуманітарної допомоги в Україну, який діє з грудня 2023 року. Загалом, цифрування та переведення даних є важливою складовою процесу надання гуманітарної допомоги.

Підсумовуючи, можемо констатувати необхідність формування більш системних підходів щодо реалізації інновацій у гуманітарній допомозі. Як слушно, з цього приводу вказують М. Брудер та Т. Баар, зусилля з реформування гуманітарної системи шляхом залучення інновацій здебільшого є фрагментарними та переслідують окремі цілі. Це призводить до впровадження поступових і часткових покращень, а не повноцінних змін гуманітарної сфери.

В цілому для вирішення вказаних проблем необхідно: 1) забезпечити активну участь і залучення постраждалого населення в інноваційні програми та процеси; 2) посилити спільні зусилля між суб'єктами (донорами, практиками, приватним сектором, посередниками, НУО) у гуманітарному секторі для покращення координації, обміну знаннями та об'єднання ресурсів для інновацій; 3) сприяти підходам, що ґрунтуються на фактах, і прийняттю рішень на основі даних для введення в дію відповідних інновацій; 4) спрямувати фінансування на інновації, які чітко задовольняють потреби постраждалого населення [3].

Важливим для вдосконалення сфери гуманітарної допомоги є застосування індексних методів для оцінки ризиків надання фінансування і розподілу коштів. Зокрема на рівні ЄС вже діють індекси INFORM Risk (глобальна оцінка ризиків гуманітарних криз і катастроф) та INFORM Severity (складний індикатор, який узагальнює широкий спектр кількісної інформації про глибину та масштаби кризи, дає змогу виміряти та порівняти серйозність гуманітарних криз і катастроф), які позитивно впливають на гуманітарне реагування, підвищують ефективність і результативність гуманітарних операцій.



Висновки

Сфера гуманітарної допомоги вдосконалюється через застосування сучасних технологій та інновацій, які також сприяють її ефективності. Тотальні потреби України в гуманітарній допомозі, зумовлені зовнішньою військовою інтервенцією, змушують її застосувати низку гуманітарних інноваційних методів і вдосконалювати їх в режимі реального часу, формувати гнучку систему надання гуманітарної допомоги тощо. Розглянуті інновації та нові технології, загалом, полегшують учасникам гуманітарної діяльності збір, обробку, управління, представлення та інтерпретацію великих обсягів даних та інформації. Особливо цьому сприяє цифровізація. Однак слід розуміти, що застосування інновацій у сфері гуманітарної допомоги залежить від міжнародних стандартів, які часто можуть не враховувати культурний контекст чи певні місцеві особливості її отримувачів. На їх ефективність впливають законодавчі та адміністративні аспекти, очікування учасників, криза довіри і відповідальності тощо. Перспективою подальших розвідок у даному напрямі є вивчення недоліків і перешкод застосування інноваційних практик у сфері гуманітарної допомоги.



Література

1. Письменний В. В. Інноваційні інструменти фінансування гуманітарних проєктів в умовах війни: досвід України. Галицький економічний вісник. 2023. Т. 84, №5. С. 81-91.

2. Україна: гуманітарне реагування у 2024 році. ОСНА. 2024.

3. Bruder M., Baar T. Innovation in humanitarian assistance - a systematic literature review. Journal of International Humanitarian Action. 2024. Vol 9, No 2.

4. Altay N., Heaslip G., Kovacs G., Spens K., Tatham P. Innovation in humanitarian logistics and supply chain management: a systematic review. Annals of Operations Research. 2023. Vol. 335. P. 965-987.

5. Edwards D. Subramanian N., Chaudhuri A., Morlacchi P., Zeng W. Use of delivery drones for humanitarian operations: analysis of adoption barriers among logistics service providers from the technology acceptance model perspective. Annals of Operations Research. 2023. Vol. 335. P. 1645-1667.

6. Помазков М., Мнацаканян М., Маник І. Моделювання інтелектуальних маршрутів перевезення гуманітарних вантажів в умовах воєнного часу. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2023. № 41. С. 46-53.

7. Usmani T. How Technology Helps in Increasing Humanitarian Aid? Innovation Consulting & Solutions. 2023.

8. Adediran F., Okunade B., Daraojimba R., Adewusi O. Blockchain for social good: A review of applications in humanitarian aid and social initiatives. International Journal of Science and Research Archive (IJSRA). 2024. Volume 12, Issue 1. P. 1203-1216.

9. Hutsul T., Khobzei M., Tkach V. Review of approaches to the use of unmanned aerial vehicles, remote sensing and geographic information systems in humanitarian demining: Ukrainian case. Heliyon. 2024. Vol. 10, Is. 7. P.

10. Як чат-боти на базі SendPulse допомагають під час війни: 4 кейси про допомогу захисникам, цивільним та переселенцям. SendPulse. 2024.

11. Fejerskov A., Clausen M., Seddig S. Humanitarian ignorance: towards a new paradigm of non-knowledge in digital humanitarianism. Wiley. 2023.

References

1. Pysmennyi V. V. Innovatsiini instrumenty finansuvannia humanitarnykh proiektiv v umovakh viiny: dosvid Ukrainy. Halytskyi ekonomichnyi visnyk. 2023. T. 84. №5. S. 81-91.

2. Ukraina: humanitarne reahuvannia u 2024 rotsi. OSNA. 2024.

3. Bruder M., Baar T. Innovation in humanitarian assistance - a systematic literature review. Journal of International Humanitarian Action. 2024. Vol 9, No 2.

4. Altay N., Heaslip G., Kovacs G., Spens K., Tatham P. Innovation in humanitarian logistics and supply chain management: a systematic review. Annals of Operations Research. 2023. Vol. 335. P. 965-987.

5. Edwards D. Subramanian N., Chaudhuri A., Morlacchi P., Zeng W. Use of delivery drones for humanitarian operations: analysis of adoption barriers among logistics service providers from the technology acceptance model perspective. Annals of Operations Research. 2023. Vol. 335. P. 1645-1667.

6. Pomazkov M., Mnatsakanian M., Manyk I. Modeliuvannia intelektualnykh marshrutiv perevezennia humanitarnykh vantazhiv v umovakh voiennoho chasu. Podilskyi visnyk: silske hospodarstvo, tekhnika, ekonomika. 2023. № 41. S. 46-53.

7. Usmani T. How Technology Helps in Increasing Humanitarian Aid? Innovation Consulting & Solutions. 2023.

8. Adediran F., Okunade B., Daraojimba R., Adewusi O. Blockchain for social good: A review of applications in humanitarian aid and social initiatives. International Journal of Science and Research Archive (IJSRA). 2024. Volume 12, Issue 1. P. 1203-1216.

9. Hutsul T., Khobzei M., Tkach V. Review of approaches to the use of unmanned aerial vehicles, remote sensing and geographic information systems in humanitarian demining: Ukrainian case. Heliyon. 2024. Vol. 10, Is. 7. P

10. Yak chat-boty na bazi SendPulse dopomahaiut pid chas viiny: 4 keisy pro dopomohu zakhysnykam, tsyvilnym ta pereselentsiam. SendPulse. 2024.

11. Fejerskov A., Clausen M., Seddig S. Humanitarian ignorance: towards a new paradigm of non-knowledge in digital humanitarianism. Wiley. 2023.

Размещено на Allbest.ru

...