Конструкція та технологія виготовлення ящика під інструмент

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. ВСТУП

Столяр - одна з самих найдавніших професій у будівельній сім'ї. Раніше столярі та теслярі для роботи об'єднувалися в артілі, які виконували будівництво від качану до кінця. Тепер більше столярних виробів виготовляють у заводських умовах за допомогою механізмів та машин якими людина тільки керує. На будівництво вже поступають готові вироби одночасно і праця столяра зараз змінилась, стала більш різновидна і цікава. Маючи справу з деревом столяр винний бути добрі освіченим про її якість і властивість, а також знаті її не тільки позитивні сторони, а й негативні. У професії столяра головна ще одна сторона - можливість творчого підходу і вбудь-якому стані роботи столяра, є можливість вивчити свої творчі здібності.

У столярному ділі сховані великі можливості для раціоналізації і винахідливості. А практика показала, що людина творчого складу, шукаючи нових прогресивних рішень, алі постійно обновляючи ремесло столяра.

На території країни знаходиться велика площа лісонасаджень. Завдяки цьому в нашій країні одержує широкий розвиток лісна індустріалізація і втому числі деревообробна промисловість. Немає такої галузі де не використовувалась би деревина. Особливо велике використовування одержала деревина в будівництві.

З деревини виготовляють несучі конструкції в будівництві ферм, балки кроквяних конструкцій, а також огороджуючі елементи, панелі, перегородки, вікна, двері, підлогу, плінтуси. Крім того виготовляють Дерев'яні будинки, опалубки і підмостки. Робота столяра потребує до собі особливого відношення, особливого покликання.

Добрий столяр завжди пам'ятає: ділом його рук повинні радіти люди багато років.

2. Описання виробу

Життя справжнього домашнього майстра не мислима без великої кількості ручних і механічних помічників, застосовуваних для обробки деревини, металу, виконання різних видів робіт. Для зберігання інструментів використовуються різні пристосування промислового виробництва й самостійного виготовлення. Серед найпоширеніших способів зберігання й перенесення особливе місце займають інструментальні ящики.

Для самостійного створення подібних виробів можуть бути використані пиломатеріали або штучні деревні матеріали - ДСП, фанера або OSB плити.

Процес виконання подібного виробу дозволяє одержати ємність під розміри конкретних інструментів, на відміну від готових ящиків, що здобуваються.

Виріб, зображений нижче, може бути використане для тимчасового зберігання й переносу до місця робіт деяких інструментів.

3. Матеріал для виконання роботи

Виготовлення ящика необхідно підготовка наступних матеріалів:

· дошка хвойних або листяних порід товщиною 20 x 100 x 850 мм.

· круглий дерев'яний стрижень діаметром 20 і довжиною 260 мм;

· шурупи по дереву - 8 шт. довжиною 32 мм.;

· клей по дереву;

· наждаковий папір.

· Фанера 260х100х4;

Дошка -- пиломатеріал товщиною до 100 мм і шириною більше подвійної товщини. Дошки виготовляються з брёвен або брусьев. Використовуються в будівництві, у меблевій промисловості, у виробництві тари й ін.

Шуруп (нем.Schraube -- гвинт кріпильний виріб вигляді стрижня з головкою й спеціальним зовнішнім різьбленням, утворююче внутрішнє різьблення в отворі предмета, що з'єднується.

В випадку м'яких матеріалів отвір під шуруп або зовсім не свердлиться, або свердлиться діаметром, тридцятимільйонної 70 % від діаметра шурупа; у випадку твердих -- украй бажано попереднє свердління отвору на всю довжину кріпильного виробу із запасом. У кожному разі діаметр отвори може варіюватися у відносно широких межах, тоді як під стандартні різьблення гвинтів або болтів необхідні отвори строго певних діаметрів. Однак, у порівнянні із гвинтовими з'єднаннями, різьблення, нарізане шурупом у матеріалі, витримує лише невелике число повторних закручувань (типово 1-100), особливо якщо матеріал тонкий.

Клей ПВА супер ( ПВА-М) застосовується для склеювання виробів з дерева, паперу, картону, скла, порцеляни, шкіри, тканин, а також приклеювання фотографій, лінолеуму, лицювальних плиток при ремонті. По зовнішньому вигляді являє собою грузлу масу білого або злегка жовтуватого кольори, без грудок і сторонніх включень. Морозостійкість становить 6 циклів заморожування-відтавання при ?40 °C.

Наждакова (шліфувальна) папір -- гнучкий абразивний матеріал, що складається з тканевої або паперової основи з нанесеним на неї шаром абразивного зерна (порошку). Призначений для ручної й машинної обробки поверхонь різних матеріалів (метал, дерево, скло, пластик) -- видалення старої фарби, підготовки поверхні для ґрунтовки й фарбування, шліфування пофарбованих поверхонь та ін.

4. Інструменти для виконання роботи

Лобзик - один з найбільше часто використовуваних по господарству інструментів. З його допомогою можна робити прямолінійні й криволінійні розпили:

- у різних породах дерева

- у штучних матеріалах

- у пластиках, кольорових металах, сталі

- у цеглах, керамічній плитці, склі

Електролобзики випускаються зі скобообразної і із грибообразної рукояткою. Оскільки про зручність того або іншого типу сперечатися важко, лобзики з рукоятками обох типів випускаються з аналогічними характеристиками.

Карандамш (тюрк.karadaљ,карадаш -- чорний камінь)[1]-- інструменту вигляді стержня,вугля,графита, стрижняі т.п.) застосовуваний для письма, малювання, креслення. Часто, з метою зручності, що пише стрижень олівця вставляється в спеціальну оправу. простий олівець має графітовий грифель і пише сірим кольором з відтінками від світлого до майже чорного (залежить від твердості графіту).

Рулетка -- інструмент для виміру ліни. Являє собою металевую або пластмасову стрічку з нанесеними розподілами, що намотана на котушку, укладену в корпус, постачений механізмом для змотування стрічки.

Кутник-Інструмент для виміру 45 і 90 градусів, має також лінійку

Фрезерною машинкою можна обробляти з'єднання у чверть деталі, для з'єднання на шип або в шпунт і гребінь, вести фуговку деталей різного призначення. При цьому забезпечується висока точність їхньої обробки й відповідно складання. Машинка дозволяє фрезерувати складні декоративні профілі й тім самим значно розширює можливості художньої обробки меблів власного виготовлення.

Шуруповерт, дриль-дриль-шуруповерт -- ручний електроінструмент с регульованим крутячим моментом, призначений для закручування й відгвинтивши гвинтів, саморізів, гвинтів, Дюбелі і інших видів Кріпильні вироби загальномашинобудівного застосування, а також свердлення отворів. Як правило, шуруповерт працює от акумуляторної батареї.

Електрический рубанок -- рубанок

або стаціонарний електроінструмент

Фрезерною машинкою можна обробляти з'єднання у чверть деталі, для з'єднання на шип або в шпунт і гребінь, вести фуговку деталей різного призначення. При цьому забезпечується висока точність їхньої обробки й відповідно складання. Машинка дозволяє фрезерувати складні декоративні профілі й тім самим значно розширює можливості художньої обробки меблів власного виготовлення.

Наждачний папір -- паперове або тканинне полотно (основа) з нанесеним на нього електростатичним або іншим методом кулі абразивного порошку і закріпленого за допомогою синтетичних або інших клейких речовин. Застосовується для чорнової або чистової обробки деталей, а також для заточування інструменту. Чим більше зернистість матеріалу, тім легше шліфування таких поверхонь як дерево.

Широка ножівка застосовують для поперечного розкрою дощок і брусків, плитних матеріалів. Загальна довжина становить 750 мм, ширина полотна від 60 до 160 мм, товщина від 1 до 1,5 мм. Зуби мають форму рівнобедреного або прямокутного трикутника. Гуляй різання й заточення такі ж, як у лучкових пилянь.

5. Виконання інструкційно-технологічної карти

З інструментів необхідно підготувати лінійку, олівець, електролобзік, дриль, шуруповерт і шліф машинку будь-якого виду.

Роботу починаємо з розмітки деталей. Для цього на підготовлену простроганую дошку наносимо контури майбутніх деталей - торцевих і бічних стінок, дна.

Випилюємо деталі електролобзіком, установивши попередньо пиляння для чистого реза. Крайки й площини отриманих деталей ретельно обробляємо наждаковим папером.

У торцевих стінках по центрі на рівній відстані від нижньої крайки розмічаємо центр і просвердлюємо глухий отвір глибиною біля десяти міліметрів, діаметр якого дорівнює діаметру круглого стрижня. Уздовж бічні й нижньої крайки просвердлюємо по трьох наскрізних отвору діаметром 4-5 міліметрів для установки шурупів. У такий же спосіб робимо два отвори в дні майбутнього ящика.

Після підготовки отворів можна приступати до складання виробу. Для забезпечення максимальної міцності крайки бічних стінок і дна змажте клеєм, нанеся його тонким шаром. Торці круглого стрижня також попередньо покрийте клеєм.

Установите бічні стінки й дно одним з торців до фігурних стінок і приєднаєте деталі саморезами. Установите в підготовлений отвір стрижень одним з торців. Після цього виконаєте ті ж операції із другою фігурною стінкою. Для захисту матеріалу ящика обробіть поверхні прозорим лаком на масляній або нитрооснове.

Конструкція другого ящика для інструментів більше містка, має збільшені в порівнянні з першим розміри. Для його виготовлення знадобляться аркуші фанери або OSB плити товщиною 15 і 10 міліметрів. Так само потрібно приготувати наступні інструменти: лінійка й олівець для виконання розмітки, электролобзик для випилювання деталей і ручки, шуруповерт, саморізи для складання довжиною 30 міліметрів, наждаковий папір або шліфувальний верстат для виконання обробки промок і площин деталей.

Розміри виробу 600?400х200 міліметрів. Усередині у верхній частині ємності встановлюються дві шухлядки для дрібних деталей і інструментів, склеєних з більше тонкої фанери. Для їхньої фіксації уздовж бічних стінок кріпляться дві напрямні, виготовлені у вигляді смуг товщиною не більше трьох сантиметрів.

Процес виготовлення ящика для інструментів починаємо з розмітки деталей великого й малих вставних ящиків. По необхідності, кожний майстер може варіювати передбачуваний розмір виробу залежно від призначення. Розмічені деталі випилюються электролобзиком і зачищаються шліфувальним папером. Деталі маленьких шухлядок збираються за допомогою клею. Для кращого з'єднання внутрішніх стінок, що розділяють простір на окремі секції можна виконати неглибокі пази по товщині матеріалу. Полегшити роботу зі склеювання допоможуть струбцини й інші пристосування для затискача.

Складання деталей великого ящика здійснюємо з використанням саморезів. Для підвищення якості складання вставляйте в заздалегідь просвердлені отвору.

Не забудьте закріпити саморезами два напрямні, паралельних дена ящика, на які будуть опиратися маленькі ємності.

Для виготовлення ручки можна використовувати варіант, запропонований у конструкції, зазначеної вище, або встановити на саморезах достатньої довжини круглий стрижень. Як заготівля для нього може підійти відрізок черешка для сільськогосподарського інвентарю, що не складно придбати в будь-якому господарському магазині.

Фанера не ставиться до вологостійких матеріалів. Для захисту виробу при роботі на вулиці необхідно просочити всі деталі ящика яким або захисним составом, морилкою або лаком.

Таким чином, виконавши кілька нескладних операцій, кожний може виготовити для себе зручне пристосування для переносу й зберігання інструментів. Використання подібного ящика значно полегшить процес виконання ремонтних і будівельних робіт не тільки усередині приміщення, але й на території земельної ділянки.

6. Розрахунок собівартості матеріалу

Собівартість підраховується за такою формулою:

Собівартість = Кількість х Ціна матеріалу

7. Контроль якості виконаної роботи

При виготовленні ящика під інструмент мі використовуємо наступний контроль якості:

Однією з найважливіших розумів при виготовлені ящика під інструмент є контроль якості виробу.

Контроль якості продукції - це контроль кількісних або якісних характеристик властивостей продукції. При цьому об'єктом контролю є продукція, що виготовляється, випускається або експлуатується в не переробленому вигляді.

Для оцінки її якості при контролі перевіряють основні ознаки даної продукції.

Контроль технологічного процесу -- це контроль режимів, характеристик і параметрів технологічного процесу. Залежно від стану технологічного процесу контроль може бути вхідним, операційним і приймальним.
Вхідний контроль -- це контроль продукції постачальника, яка надходити до споживача або замовника і використовується при виготовленні, ремонті або експлуатації продукції. Вхідний контроль дозволяє уникнути зниження рівня якості продукції через поставку сировини, матеріалів або комплектуючих деталей виробів незадовільної якості, зібрати об'єктивну інформацію про цю продукцію з метою пред'явлення претензій до постачальника або уточнення вимог щодо якості одержуваної продукції.

Значимість вхідного контролю тім більша, чим складніша продукція і чим вищі вимоги до її якості.

Операційний контроль -- це контроль продукції або технологічного процесу, що проводитися під час виконання або після завершення відповідної операції.

На сучасному етапі розвитку деревообробних виробництв особливого значення набуває операційний контроль технологічного процесу, завданням якого є одержання вичерпної інформації про дотримання встановлених вимог на всіх технологічних процесах. Якщо внаслідок контролю на будь-якому процесі буде виявлено відхилення від регламентованих технологією вимог, про це відразу треба повідомити відповідним ділянкам виробництва з метою ліквідації виявлених відхилень.

Приймальний контроль -- це контроль готової продукції, за результатами якого приймається рішення щодо її придатності і поставки або використання. Такий контроль попереджує поставку споживачам продукції неналежної якості. Приймальний контроль може бути суцільним і вибірковим.

Суцільний контроль -- це контроль кожної одиниці продукції. Суцільний контроль майже повністю виключає можливість попадання до споживача продукції з дефектом, алі в деяких випадках його застосовувати економічно недоцільно (при дуже великих програмах випуску) або навіть неможливо (якщо контроль зв'язаний у руйнуванням продукції).

Суцільний контроль широко застосовується для визначення естетичних показників якості продукції, встановлення ЇЇ сортності.

Вибірковий контроль -- це контроль виборок або проб з партії чи потоку продукції. Це може бути вибірковий контроль фізико-механічних властивостей деревинних матеріалів і продуктів, аналіз властивостей смол, фарб, лаків і т. ін.

Залежно від зв'язку з об'єктом контролю в часі розрізняють три види контролі: біжучий, безперервний і періодичний.

Біжучий контроль -- це контроль, який починається у випадкові моменти, що вибираються у встановленому порядку (наприклад, контроль якості декількох останніх виготовлених одиниць продукції). Ефективність біжучого контролю обумовлюється його раптовістю, правила забезпечення якої спеціально розробляються напередодні. Контроль здійснюється на місці виготовлення, зберігання, переміщення або ремонту продукції.
Безперервний контроль -- це контроль, при якому інформація про контролюючі ознаки надходити безперервно (наприклад, контроль сушильного агентства в процесі сушіння матеріалів у камерах).

Періодичний контроль - це контроль, при якому інформація про контролюючі ознаки надходити через встановлені інтервали години (наприклад, контроль через кожні ЗО хв коефіцієнта рефракції зв'язуючого при виробництві дерев'яностружкових плит).

При дотриманні всіх видів контролю якості продукції мі отримаємо тумбу високої якості.

Залежно від різних критеріїв загального зовнішнього вигляду плити (тобто, маються на увазі тріщини й відколи, різноманітне природне фарбування, численні плями, а також виступи й поглиблення) ДСП діляться на перший сорт (у цьому випадку дефекти категорично не прийнятні, крім самих мінімальних), другий сорт (отут припустимі тільки великі дефекти поверхні) і зовсім без сорту (наприклад, кардинальні дефекти поверхні, які використовуються в будівництві). Велике значення для класифікації має зовнішній лантуха: у цьому випадку виділяються плити з так званої поверхнею (у цьому випадку можливе стандартне облицювання полімерними матеріалами), а також звичайної (активно застосовується облицювання шпоною) і в тому числі грубозернистої (отут вона використовується в будівництві). За рівнем обробки плит ділять ДСП на шліфовану й нешліфовану. Розглядатися винний також клас загальної емісії формальдегіду: у цьому випадку по змісту в ста грамах сухої плити вільного чистого формальдегіду виділяються офіційно класи Е1 (тобто, менш 10 мг), а також Е2 (приблизно від 10 до 30 мг).

При виготовленні ящика під інструмент мі використовуємо будь який сорт деревини, так як мі виготовляємо ящика під інструмент.

Готовий виріб перевіряють за допомогою кутника та рулетки, витримка заданих розмірів та діагоналі, кутів.

8. Можливі дефекти та способи їх усунення

Дефекти обробки деревини - пороки деревини механічного походження, що виникають при обробці деревини людиною: заготівлі, транспортуванню, пилянні й т. д

Дефекти виникають як у результаті свідомого впливу на дерево людиною , так і в результаті несправності або неправильного налагодження деревообробного інструмента й можуть служити показниками якості обробки деревини, не зменшуючи її міцності (ризики, опік і брижі шпони). Також дефекти можуть з'являтися як наслідок природних пороків деревини (наприклад, кривизни стовбура). Обдир кори, що може нанести дереву як людина, так і тварина, і стороннє включення теж включені в розряд дефектів деревини.

Відкол -- ділянка з деревиною, що відпала.. Виникає при заготівлі або розпилюванні матеріалів - необхідно замінити або зашпаклювати дана ділянка;

Виривши -- поглиблення на поверхні матеріалу - необхідно замінити або зашпаклювати дана ділянка, якщо це не можливо те замінити деталь;

Ризики -- періодично повторювані глибокі сліди, залишені на поверхні матеріалу різальними інструмент (пилками, торцевими фрезами - необхідно зашпаклювати й шліфувати;

Хвилястість -- непрямолінійний пропил або нерівності на поверхні - необхідно обробити рубанком і шліфувати;

Ворсистість -- присутність на поверхні матеріалу часто розташованих неповністю відділених волокон деревини, що надають йому шорсткість- необхідно шліфувати;

Недошліфування -- нешліфована ділянка поверхні матеріалу - піддаються шліфуванню

Опік -- ділянка поверхні деревини, що стемнів у результаті часткового обвуглювання від впливу високих температур, що виникають при підвищеному терті різальних інструмент об деревину. Погіршує зовнішній вигляд виробу - піддається шліфуванню

9. Техніка безпеки та охорона праці при виготовленні ящика під інструмент

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці.

Законодавство про охорону праці складається з Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів.

У разі, коли міжнародними договорами або угодами, у яких бере частка Україна, встановлено більш високі вимоги до охорони праці, ніж передбачені законодавством України, застосовують правила міжнародного договору або догоди.

Знання основ охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії й протипожежних заходів є одним з важливих факторів запобігання виробничим травмам, професійним захворюванням і ліквідації їх.

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ РУЧНІЙ ОБРОБЦІ ДЕРЕВИНИ

Ручна обробка деревини та ЛДСП потрібна для припасовування окремих деталей, вузлів та інших дерев'яних конструкцій. При цьому застосовують ручні столярні інструменти (пиляння, рубанки, долота, молотки тощо), неправильне користування якими може призвести до значних травм.

Дерев'яні рукоятки ручних столярних інструментів виготовляють з деревини твердих і в'язких порід (кизил, дуб, граб, береза) вологістю не більше ніж 12%, смороду мають бути гладенько оброблені, акуратно підігнані, надійно закріплені та мають відповідати таким стандартам: ручки стамесок ДЕРЖСТАНДАРТ 1184-80; ручки молотків - ДЕРЖСТАНДАРТ 2310-77; колодки рубанків - ДЕРЖСТАНДАРТ 15987-91. Напилки, стамески, долота, викрутки та інші ручні інструменти йз загостреними неробочими кінцями повинні міцно закріплюватися в точених, гладенько й рівно зачищених рукоятках.

Довжина рукоятки має відповідати розмірам інструментів, алі бути не меншою ніж 150 мм. Рукоятки стискають металевими кільцями, щоб запобігти розколюванню.

Ручки молотків і кувалд повинні бути прямими, овального перерізу, з незначним потовщенням вільного кінця; поверхня ручки - гладенькою, рівною, без тріщин, задирів і сучків. Молотки й кувалди повинні мати трохи опуклу поверхню бойка - гладеньку, незбиту, без задирів, вибоїв, вм'ятин, тріщин. Усі інструменти мають бути щільно посаджені та заклиновані.

Під година ручної обробки деревини, ЛДСП матеріал слід міцно закріплювати у верстат або інший пристрій.

Щоб направити пиляння по рисці під годину пиляння вручну, не можна ставити палець біля ризики (краще користуватись брусочками).

Працюючи стамескою, не можна різати в напрямку до собі, а також без опори. Забороняється ставити руку в напрямку різання стамески.

Щоб не поранити собі різальним інструментом, не слід класти його лезом догори, до собі.

Передають інструмент з рук у руки лише ручкою вперед. Під година встановлення й кріплення заліза рубанків, фуганків та інших стругальних інструментів необхідно підтримувати його великим пальцем лівої руки. Всі інструменти мають бути добрі нагострені, міцно закріплені або насаджені на ручки. Користуватись інструментом без ручок категорично забороняється.

Під година перенесення та перевезення ручних інструментів леза їх мають бути закриті (застосовують спеціальні ящики). У деревообробному виробництві багато робіт пов'язано з переміщенням вантажів. Для полегшення цих робіт, підвищення продуктивності та безпеки праці на підприємствах застосовують різні механізми: підіймачі, електрокари, контейнери тощо. Проте деякі вантажі доводити переносити. По горизонтальній поверхні чоловікам можна переносити вантажі до 50 кг, а жінкам - до 20 кг. У вертикальному напрямку без пристроїв можна переміщати ці вантажі на висоту до 1,5 м, по похилій площині - на висоту до 3м. Ці норми не слід перевищувати, оскільки можуть розминутися різні захворювання, зокрема, плоскостопість, розширення вен тощо.

Заточувати інструменти на наждаковому точилі можна лише в захисних окулярах. Наждачний коло має бути закритий кожухом. Верстати для сухого заточування інструментів обладнують пристроями для відсмоктування пиляння, що утворюється при заточуванні.

Деякі частини електричного обладнання, котрі в нормальних умовах не перебувають під напругою, у разі пошкодження ізоляції можуть виявитись небезпечними. Тому потрібно уважно стежити за справністю ізоляції.

Для людини вважають безпечним електричний струм до 0,05А; від 0,05 до 0,1 А - небезпечним, а струм 0,1 А й вище - смертельним. Напруга нижча за 40 У - безпечна, а понад 40 У - небезпечна. Струм, який проходити через людський організм при ураженні струмом, залежить від відношення напруги до опору організму. Опір організму людини не сталий, він залежить від стану шкіри в місці дотику (суха чи спітніла), від шляху проходження струму через людський організм, від нервового стану й у середньому дорівнює 1000 Ом, а іноді знижується до 200 - 300 Ом.

Від ураження електричним струмом захищає заземлення. Воно полягає в тому, що металеві частини машин і механізмів, які в нормальних умовах не перебувають під напругою, з'єднують із землею. Найчастіше для заземлення використовують сталеві сурми діаметром 35 -- 65 км, завдовжки 2 --3 м. Ці сурми забивають у землю на відстані близько 3 м і з'єднують штабою за допомогою зварювання. Устаткування, якові заземлюють, також з'єднують штабою (що має в перерізі не менш як 48 мм2) із заземлювачем. Опір захисного заземлення не винний перевищувати 4 Ом. Заземлене устаткування при пошкодженні ізоляції не буде під небезпечною для життя людини напругою. Працювати на незаземленому устаткуванні забороняється.

Під година користування електрифікованим інструментом необхідно стежити за справністю заземлення. Електрифікований інструмент трифазного струму вмикають у мережу чотирижильним кабелем, одна жила якого призначена для заземлення. Кабель захищають від механічних пошкоджень і потрапляння на нього оливи. Оглядаючи устаткування, обов'язково слід оглянути електропроводку, звернути особливу увагу на цілість ізоляції, оголені місця електричних проводів негайно ізолювати. Особливо обережно слід поводитись з електрокабелем переносних електрифікованих інструментів.

Список використаної літератури

інструмент ящик дефект деталь

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - К.: Радянська школа. 1983.

2. Бугаєвич І.В. Праця як навчальний предмет. - К.: Радянська школа, 1970.

3. Дидактика середньої школи. - 2-ое изд. / Під ред. М.Н.Скаткина. - М.: Освіта, 1982.

4. Меблі для будинку й дачі своїми руками.

5. Матеріалознавство для столярів, В. В. Бруква, Т. В. Пятничук, Київ, «Техніка», 2006

6. www.wikipedia.ua

Размещено на Allbest.ru