Проект купажного апарату

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Техніко-економічне обґрунтування

2. Машинно-апаратурна схема

3. Будова, принцип роботи

4. Розрахункова частина

4.1 Технологічний розрахунок

4.2 Енергетичний розрахунок

4.3 Підбір муфти

4.4 Підбір опор апарата

4.5 Розрахунок сальникового ущільнення

4.6 Розрахунок патрубків

5. Правила експлуатації та техніки безпеки

6. Монтаж, налагоджування і ремонт

Список використаних джерел

Вступ

Особливого розвитку безалкогольна галузь набула протягом 1970 - 1992 років.

На більшості безалкогольних заводів - малих і середніх, які працювали протягом року на повну потужність, основні фонди були спрацьовані. І зважаючи на те, що безалкогольна галузь на ті роки фінансувалась за залишковим принципом, повністю відновити основні фонди, впровадити прогресивні технології, новітнє обладнання підприємства не змогли. На той час безалкогольні заводи були державними, тож про залучення інших коштів не могло бути й мови.

Це значною мірою впливало на якість продукції, її конкурентоспроможність, як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках.

Нині безалкогольна галузь - це близько 540 виробництв, у тому числі 90 заводів та цехів по розливу мінеральної води та 450 цехів по виробництву безалкогольних напоїв. Технічний рівень цих підприємств за деяким винятком дуже відстає від світового.

В1995 році ККЗ “Росинка” постачала на ринок 2млн. 34тис. дал продукції, в 1999-му - 7 млн. 68тис. дал. При цьому балансовий прибуток підприємства за 1999 рік, в порівнянні з1995, збільшився у 5 разів. І це за умови, що середньорічні потужності заводу лишились на одному рівні, але кожного року проходила заміна старого обладнання на нове, сучасного рівня, і за рахунок цього у 2,5 рази збільшено основні фонди. У 4 рази зросла заробітна плата працівників заводу.

Завдяки збереженню коштів ККЗ “Росинка” отримала нове обладнання, а також вийшла на якісно новий рівень. В1999 році ККЗ “Росинка” взяли кредит у розмірі 1,5 млн доларів і вже в 2000р. розрахувались. Отже, фінансовий стан заводу можна вважати стабільним.

На сьогоднішній день стан безалкогольної промисловості поступово покращується за рахунок залучення коштів у вигляді кредитів, пошуку спонсорів, інвесторів та партнерів, а також шляхів виходу на нові ринки збуту. Якщо держава буде створювати сприятливі умови для розвитку безалкогольної промисловості то потрібно буде не так і багато часу, щоб наздогнати інші, більш розвинені держави в цьому плані.

Подальші розділи курсового проекту дають можливість ознайомитися з будовою купажного апарату, принципом роботи, правилами експлуатації та техніки безпеки, монтажем, наладкою та ремонтом, а також приведено основні показники даного апарату.

1. Техніко-економічне обґрунтування

Для приготування купажних сиропів механічним способом використовують купажні апарати. В більшості випадків в якості перемішуючого пристрою для купажного сиропу використовується якірна мішалка. При низькій частоті обертання вона забезпечує достатньо високу ступінь перемішування, маючи при цьому низькі енергозатрати.

Приготування купажного сиропу ведеться холодним способом, тому теплових затрат не має.

Переваги цього апарата також в тому, що він не має складних вузлів, деталі з яких він складається можна легко виготовити силами підприємства, на якому використовується даний купажний апарат. Він простий у виготовленні, легко експлуатується і обслуговується.

Корпус апарата бажано виготовити з корозійностійкої сталі, але можливе виготовлення із звичайної конструкційної сталі з застосуванням захисного покриття. Для з'єднання апарата з комунікаціями застосовують стандартні фланці.

Враховуючи те, що даний купажний апарат розраховується для купажного сиропа з певними показниками, затрати енергії на його приготування будуть мінімальними.

2. Машинно-апаратурна схема

Цукор - пісок доставляється автотранспортом на завод. Мішки складаються на піддони і направляються у склад сировини. По мірі необхідності його використовують для приготування цукрового сиропу.

Готовий цукровий сироп перекачують у купажний цех в збірники цукрового сиропу (4). Після цього цукровий сироп пропускають через теплообмінник (6), фільтр - прес (7) і направляють в купажну ємкість (8) для приготування купажного сиропу.

Емульсії, концентрати, ароматизатори, композиції, лимонна кислота, бензонат натрію і інші складові напоїв поступають на склад сировини для зберігання. Потім по мірі необхідності згідно рецептури склад відпускає сировину в купажний цех. Лимонну кислоту розчиняють в ємкості для лимонної кислоти (2), звідки її задають в купажний апарат (8). Із проміжних збірників (3,1) поступають емульсії, композиції бензонат натрію і вода із відділення водопідготовки. Готовий купажний сироп ретельно перемішують, перевіряють його на органоліптичні і фізико-хімічні показники і насосом (9) перекачують в збірник - мірник купажного сиропу (10) звідки направляється на синхронно-змішувальну установку (18) для приготування напоїв.

Технологічна вода, яка використовується для виробництва безалкогольних напоїв підлягає пом'якшенню і обеззараженню. Процес водопідготовки проводиться реагентним способом. Вихідна вода із скважин №1 або №2 в автоматичному режимі поступає в центральний стакан декантатора (14), куди одночасно із ємкостей (11,12,13) поступають реагенти: вапняковий розчин, сірчано-кисле залізо, гідрохлорид натрію. Після проходження реакції і осадження солей жорсткості в нижній частині декантатора утворюється осад, який по мірі необхідності скидається в каналізацію. Для покращення проходження реакції осад частково насосом подається в верхню частину детонатора одночасно з водою. Після цього пом'якшена і обеззаражена вода з верхньої частини декантатора поступає на пісочний фільтр (15), де вона фільтрується проходить через буферну ємкість (21) яка служить для накопичення води і насосом подається на вугільний фільтр (17) для дехлорування і більш жорсткого фільтрування. Далі оброблена вода йде на технологічні потреби в сироповарочне відділення, купажне відділення і в цехи розливу на синхронно-змішувальну установку (18). На синхронно-змішувальній установці вода охолоджується у теплообміннику (19), деаерується насичується діоксидом вуглецю і змішується у визначеній пропорції з купажним сиропом. Готовий напій поступає на розливо-укупорювальний автомат (28). Діоксид вуглецю доставляють на завод в рідкому вигляді в спеціалізованих автоцистернах, з яких його зливають в спеціалізовані цистерни призначені для зберігання. По мірі необхідності диоксид вуглецю передають на станцію газифікації, з якої газоподібний діоксид вуглецю через гребінку поступає на синхронно змішувальну установку (18).

Пусту склотару на завод постачають автотранспортом. За допомогою автонавантажувача (20) штабеля ящиків з пляшками установлені на піддонах (21), знімають з автомашин і доставляють їх в склад тари. По мірі необхідності піддони з пляшками подають на деполітайзер (22), де ящики з пляшками знімаються з піддонів і транспортером направляють на автомат виймання пляшок з ящиків (24).

Пусті ящики переміщують до автомата для укладення пляшок (32), а пусті пляшки пластинчастим транспортером (25) переміщують до пляшкомийної машини (26).

Чисті пляшки які вийшли з пляшкомийної машини пластинчатим транспортером послідовно перемі-щують до світлового екрана (27), розливо-укупорювального автомата (28), бракеражного екрана готової продукції (29), етикетувального автомата (30), автомата для укладення пляшок в ящики (31), а потім ланцюговим транспортером ящики з готовою продукцією направляються до політайзера (32) (автомата укладення ящиків на піддони). Готову продукцію, сформовану в пакети, складену на піддони автонавантажувачем доставляють в склад готової продукції, або вантажать на автомобілі.

купажний апарат пристрій сироп

3. Будова принцип роботи

Купажний апарат складається з двох основних частин: нижня - циліндричний корпус (1) з привареним дном (7), верхня - кришка апарата (3). До нижньої частини приварено чотири опорні лапи (4) і зливний патрубок (8). До верхньої частини кріпиться мотор-редуктор (13) на стійці (5), якірна мішалка (2) в сальниковому у щільненні (6) і патрубки через які задаються компоненти купажного сиропу. Також в кришку вварений люк (4) для легкого доступу в середину апарата. Мотор - редуктор з якірною мішалкою з'єднаний повздовжньо-стяжною муфтою (12). Мішалка закріплена на радіально-упорному шариковому підшипнику (14) який розміщений між сальниковими набивками (10,11).

Принцип роботи полягає в перемішуванні між собою компонентів купажного сиропу.

Складові компоненти купажного сиропу із збірників, в певному порядку, задаються в купажний апарат через патрубки, вварені через кришку апарата. Включається привід мішалки і проводиться перемішування компонентів купажного сиропу. Після цього сироп перевіряється на органолептичні та фізико-хімічні показники. Потім якщо сироп не відповідає потрібному складу додаються компоненти, яких не вистачає. Знову перемішується, перевіряється і якщо все гаразд через зливний патрубок готовий купажний сироп відправляється на виробництво.

Технічна характеристика основних параметрів апарата:

Об'єм апарата:

повний - 3,36 м³

робочий - 2,8 м³

Габаритні розміри:

висота - 3360 мм

діаметр - 1600 мм

Розміри мішалки:

висота - 620 мм

діаметр - 1300 мм

Мотор - редуктор МПз2 - 40

частота обертання вихідного вала,об/хв 18

потужність двигуна, кВт 0,55

Вага апарата, кг 1346

4. Розрахункова частина

4.1 Технологічний розрахунок

Виходячи з продуктивності заводу P=2,5 10⁶ дал/рік, визначаємо продуктивність заводу за добу

Р=Р_з 10/238=2,5 10⁶ 10/238=105042 л/добу (4.1)

де Р_з - продуктивність заводу в рік;

10 - перевідний коефіцієнт з дал в літри;

238 - кількість робочих днів в році.

Визначаємо кількість купажного сиропу за добу з кількісної дози купажу (0,2 л на 1л напою)

V_к =P_д v_к =105042 0,2=21008,4л/добу (4.2)

де v_к - доза купажного сиропу на літр напою з урахуванням витрат на виробництві 1% і запасу ємкості 15%, визначаємо корисний об'єм купажних резервуарів.

V_кор =V_к K_вт K_зап =21008,4 1,01 1,15=24401,2л/добу (4.3)

де К_вт - коефіцієнт витрат купажного сиропу на виробництві;

К _зап- коефіцієнт запасу об'єму.

Обертаємість купажного апарата визначається з формули

Z =480/ t =480/110=4,36 (4.4)

де t--- тривалість приготування купажу. Приймаємо 110 хв в середньому за зміну;

480 - кількість хвилин в зміні .

Знаходимо число купажних апаратів. Приймаємо корисний об'єм одного купажного апарата 2,8 м³

n=V_кор10³/(V₁Z_к)=24401,26 10³/(2,8 4,36)=2шт (4.5)

де 10³ - перевідний коефіцієнт з літрів в м;

V₁-корисний об'єм одного купажного апарата;

Z_к - обертаємість купажного апарата.

Визначаємо основні геометричні розміри апарата задавшись його діаметром. Приймаємо D=1,4м. Купажний апарат складається з циліндричної частини і сферичного дна, висоту якого приймаємо h =0,2м.

З формули визначаємо об'єм сферичного дна

V = p--h/6(h²+3(D/2)²)=3,14 0,2/6(0,2²+3(1,4/2)²)=0,16 м³ (4.6)

Визначаємо корисний об'єм циліндричної частини з формули

V_цил=(V₁ - V_сфд )=2,8-0,16=2,64м³ (4.7)

З формули визначаємо висоту циліндричної частини заповненої купажним сиропом

V_цил=pD²H/4 звідки

H=V_цил/(pD²/4)=2,64/(3,14 1,4²/4)=1,7м (4.8)

Оскільки апарат заповнюється не повністю то об'єм циліндричної частини збільшуємо на 20%

V_{цил п}=V_цил1,2=3,2 м³ (4.9)

Повна висота циліндричної частини

Н_п = V_цил /(pD²/4)=3,2/(3,14 1,4²/4)=2,1м (4.10)

4.2 Енергетичний розрахунок

Знаходимо геометричні розміри мішалки. Діаметр мішалки приймаємо d=1,3м. Висоту мішалки h_м знаходимо із співвідношення

h /H =0,62

звідки

h_м=H 0,62 =1,7 0,62 =1,06м (4.11)

де Н - повна висота корисного об'єму.

Ширину мішалки знаходимо із співвідношення

b/d =0,07

звідки

b = 0,07 d=0,07 1,3 =0,091м (4.12)

де b - ширина мішалки. Приймаємо b =0,9м;

d-діаметр мішалки.

Якірну частину мішалки виготовляють з стальної труби 9 4,5 мм

Знаходимо товщину стінки за формулою

d--=--p D/(2,3 [s--]j--+p)+C=0,3 1,4/(2,3 140 0,8 0,3)+0,001=0,00645м (4.13)

де D - зовнішній діаметр апарата, м;

[s--] - допустиме навантаження на розтяг матеріалу стінки, МПа;

j - коефіцієнт міцності зварного шва;

С - добавка до розрахункової товщини стінки, враховуюча корозію, м.

Товщину стінки приймаємо 7 мм.

Потужність, що споживається мішалкою в робочий період знаходимо за формулою

N_р=K_N d⁵ n³ r_k (4.14)

де d - діаметр мішалки, м;

n - частота обертання, об/с;

r _k - густина купажного сиропу, кг/м

К_N - коефіцієнт потужності.

Частоту обертання мішалки при перемішуванні купажа розраховуємо по формулі

n = C₂ r^_.3150.185D^X2/(r_к^0.5d^y2) (4.15)

де - поверхневий натяг суміші, Н/м;

C₂=3,02

x₂=1,3

y₂= 2,17

r - різниця густин складових купажа, кг/м;

D - внутрішній діаметр апарата, м;

d - діаметр мішалки, м;

r- густина купажа, кг/м.

Знаходимо різницю густин між водою і 65%-ним цукровим сиропом

r--=r_c-r_в=1321-1000=321 кг/м³ (4.16)

де r_с - густина цукрового сиропу, кг/м;

r_в - густина води, кг/м.

Поверхневий натяг купажа знаходимо за формулою

=(P_h r_к/М)⁴=(9 10^-3 1000/18)⁴=0,0625 H/м (4.17)

де Р_h -парахор-постійна залежна від поверхневого натягу рідини (для Н₂О Р=2 2,76 10³+3,52 10^-3=9 10^-3);

r_к - густина купажу;

М - молекулярна маса.

Знайшовши різницю густин і поверхневий натяг суміші, підставляємо їх у формулу (4.15) і знаходимо швидкість обертання мішалки

n=3,02 321^0.315 0,0625^0.1885 1,4^1.3/(1000^0.5 1,3^2.17)= =0,3 об/хв

Коефіцієнт потужності шукають по графіку за критерієм Рейнольдса. Критерій Рейнольдса обраховуємо за формулою

R_eм=nd²r_к/=0,3 1,3² 1000/(1000 10^-6)=507000 (4.18)

де - в'язкість рідини, Па с;

- густина купажа, кг/м ;

n - частота обертання, об/хв;

d-діаметр мішалки, м;

-в'язкість купажа, Па с.

Для якірної мішалки при R_eм =507000 коефіцієнт потужності буде К_N =0,4

Знайшовши коефіцієнт потужності і частоту обертання мішалки, підставляємо їх у формулу (4.14) і знаходимо потужність, що споживається мішалкою

N_P=0,4 1,5⁵ 0,3³ 1000=185,65 Вт

Обертальний момент обчислюємо за формулою

Т₁=9,55N_P/n=9,55 185,65/18=100 Hм (4.19)

Знаходимо діаметр вихідного кінця вала мішалки по формулі

d_в=16W_p/ (4.20)

де W_p - полярний момент опору.

Полярний момент опору знаходимо по формулі

W_p=T₁/[_к]=100/(20 10⁶)=5 10^-6 (4.21)

де [_к] - допустиме напруження на кручення для сталі 45 приймаємо [_к] =20Н/мм

Знайшовши полярний момент опору, підставляємо його в формулу (4.20) і знаходимо діаметр вихідного кінця вала мішалки

d_в=³16 5 10^-6/3,14-2,9 10^-2 м

Діаметр вихідного кінця вала мішалки приймаємо

d _в =35мм.

Для вала мішалки використовуємо трубу

60 4,5мм.

Знаходимо потужність на вихідному валу мотор - редуктора

N_д=1,3N_pf f /(1000)=1,3 186 1,1 1,1/(1000 0,8)=0,3 кВт (4,21)

де 1,3 - коефіцієнт враховуючий пусковий момент;

f_к - конструктивний коефіцієнт;

f_г - поправочний коефіцієнт враховуючий наявність гільзи термометра.

Приймаємо мотор - редуктор МПз2 - 40.

Радіуси розміщення осей сателітів першої і другої ступені - 32; 35мм

Частота обертання вихідного вала - 18 об/хв

Тип двигуна - 4АХ7В6Р3

Потужність електродвигуна - 0,55 кВт

Частота обертання вала електродвигуна - 920 об/хв

Діаметр вихідного вала 35 мм.

4.3 Підбір муфти

Для з'єднання вихідного вала мотор - редуктора і вала мішалки використовуємо продольно-стяжну муфту.

Оскільки муфта виготовлена для валів діаметром 30 мм, а діаметр вихідного кінця вала мотор - редуктора 35мм, то муфту потрібно розточити з 30мм до 35мм. При розточуванні муфта стягується болтами, при цьому між половинками муфти кладуться прокладки, або на болти надіваються шайби товщиною 1мм.

Болти муфти перевіряємо на розтяг по формулі

F_з=>2T₁/(d z f) (4.22)

де Т₁ -обертальний момент на валу мішалки, Н м;

d - діаметр кільцевої поверхні тертя, мм;

f - коефіцієнт тертя;

F_з - сила затяжки,МПа;

z - кількість болтів.

Оскільки різьба болтів відповідає М8 - М12. По таблиці 32 (збірник задач по деталям машин М.Я.Романов) приймаємо коефіцієнт запасу міцності n_бл=6,5 , для неконтрольованої затяжки болтів s_т=650МПа. Допустима напруга

[s_р]= s_т /n_бл =650/6,5=100МПа (4.23)

[s_р]= F_з =100МПа

F_з=100МПа>2T₁/(d z f)=2 100/(35 6 0,1)=9,5МПа (4.24)

Оскільки сила затяжки болтів набагато менше сили допустимого навантаження на розтяг. Тобто дана муфта придатна до застосування в даному випадку.

4.4 Підбір опор апарата

Для того щоб підібрати опори апарата потрібно знати його вагу, для цього необхідно знайти об'єм кожної його частини.

Знаходимо об'єм стінки циліндричної частини апарата

V_{с ц}=DH =3,14 1,4 1,9 0,007=0,0585 м³ (4.25)

Знаходимо об'єм стінки сферичного дна

V_{с сф д}=h²(D/2-1/3h)_к=h/6(h²+3(D/2)²) _к=

=3,14 0,2/6(0,2²+3(1,4/2)²) 0,008=0,012 м³ (4.26)

де _к-товщина кришки,мм (приймається конструктивно).

Об'єм кришки апарата приблизно такий самий як і дна апарата

V_{с кр}=V_{с сф д}=0,012 м³

Знаходимо повний об'єм стінок апарата

V_{с а}=V_сц+ Vс _{сф д}+V_{с кр}=0,059+0,012+0,0012=0,142 м (4.27)

Знаходимо вагу апарата по формулі

M₁=V_{c a c} K_п=0,142 7,9 10³ 1,2=1346,16 кг (4.28)

де _c - густина сталі, кг/м³;

К - поправочний коефіцієнт враховуючий вагу мотор-редуктора, мішалки, патрубків і інших частин.

Знаходимо вагу купажа

M₁=V_1к=2,8 1000=2800 кг (4.30)

Знаходимо вагу апарата заповненого купажним сиропом

M=M₁+M₂=1346+2800=4146 кг (4.31)

Знаходимо навантаження на одну лапу

Q=M/z=4146+4=1037 кг/лапа (4.31) де z -кількість опорних лап.

Лапи підбираємо по допустимому навантаженню.

4.5 Розрахунок сальникового ущільнення

Вага мішалки складається з ваги вала і якірної частини

G_м=G_в+G_{я ч} (4.32)

Знаходимо вагу вала

G_в=d_вH_{вс вс}=0,06 2,100 0,0045 7,8 10³=4,4 кг (4.33)

де dв - діаметр вала, м;

H_в - висота вала, м;

_{с в}-товщина стінки вала, м;

_с-густина сталі, кг/м.

Знаходимо вагу якірної частини

G_{я ч}=d_ячl_ячячс=0,09 3 0,0045 7,8 10³=9,58 кг (4.34)

де d_яч - діаметр якірної частини,м;

l_яч - довжина якірної частини,м;

_яч - товщина стінки якірної частини,м;

_с - густина сталі,кг/м.

Знайшовши значення ваги вала і ваги якірної частини, підставляємо їх у формулу (4.32) і знаходимо вагу мішалки

G_м=4,4+9,58=14 кг

Вибираємо підшипник шариковий, радіально-упорний однорядний, легкої вузької серії 36209 і кільце упорне плоске зовнішнє концентричне для вала діаметром 45мм.

Товщину сальникової набивки знаходимо з співвідношення

S_н=(1,52,5)d ; мм (4.35)

товщина першої набивки

S_1н=2,5d=2,545=16,7 мм

приймаємо 16мм.

товщина другої набивки

S_2н=2,5d=2,570=20 мм

приймаємо 22мм

Висоту сальникової коробки вибираємо в межах

h_{с к}=(58)S_н ; мм (4.35)

Висота першої сальникової коробки

h_1ск=5 S_1н=5 16=80 мм

Висота другої сальникової коробки

h =8 S =8 22=176 мм

Висоту циліндричної частини нажимної кришки приймаємо з співвідношення

h =(0,40,5)h ; мм (4.36)

Висота першої нажимної кришки

h =0,4 h =0,4 80=32 ; мм

Висота другої нажимної кришки

H =0,5 h =0,5 176=88 мм

4.6 Розрахунок патрубків

Внутрішній діаметр патрубків розраховуємо за формулою

D_п=1,13V_в/v ; мм (4.37)

де V_в-об'ємні витрати, м /с;

v-швидкість руху продукту через патрубок, м/с.

Об'ємні витрати визначаємо за формулою

V_в=V/ ; м³/с (4.38)

де V-кількість продукту яку потрібно перекачати через патрубок, кг;

- час за який потрібно перекачати продукт,с.

Розраховуємо патрубок для зливу купажного сиропу з апарата об'ємом 2,8 м , швидкість перекачування приймаємо 2,0м/с, час перекачування 1200с.

Визначаємо об'ємні витрати купажного сиропу за формулою 4.38

Знаходимо внутрішній діаметр патрубка для зливу купажу за формулою 4.39

Для виготовлення патрубка застосовують трубку діаметром 45мм, умовний прохід 40мм.

Розраховуємо патрубок для подачі цукрового сиропу в купажний апарат. 65% цукровий сироп, який містить в собі 100кг цукру потрібного для приготування купажу, має об'єм 0,076м³ , швидкість перекачування - 0,5м/с, час перекачування - 600с.

Визначаємо об'ємні витрати цукрового сиропу з формули 4.38

Знаходимо внутрішній діаметр патрубка для цукрового сиропу з формули 4.37

Для виготовлення патрубка застосовуємо трубку діаметром 26мм, умовний прохід 20мм.

Розраховуємо патрубок для подачі 50% лимонної кислоти.

Об'єм лимонної кислоти визначаємо з формули 4.39

Визначаємо об'ємні витрати лимонної кислоти

Визначаємо внутрішній діаметр патрубка для подачі лимонної кислоти з формули 4.37

Для виготовлення патрубка застосовують трубку діаметром 15мм, умовний прохід 10мм.

Розраховуємо патрубок для внесення колера розведеного водою у відношенні 1 5.

Об'єм колера визначається за формулою 4.39

Розраховуємо об'ємні витрати колеру за формулою 4.38

Розраховуємо внутрішній діаметр патрубка для колеру з формули 4.37

Використовуємо для виготовлення патрубка трубку діаметром 14мм, умовний прохід 10мм.

Розраховуємо патрубок для соку. Визначаємо об ємні витрати за формулою 4 38

Розраховуємо внутрішній діаметр патрубка для сока з формули 4.37

Використовуємо для виготовлення патрубка трубку діаметром мм, умовний прохід мм

Розраховуємо внутрішній діаметр патрубка для подачі води за формулою 4 37

Використовуємо для виготовлення патрубка трубку діаметром 45мм, умовний прохід 40мм.

5. Правила експлуатації та техніки безпеки

Перед початком роботи потрібно перевірити наявність, справність і надійність кріплення захисних засобів деталей,що обертаються; відсутність течі у фланцевих з'єднаннях. Перевірити наявність заземлення купажного апарата і мотор-редуктора. Впевніться, що на апараті і в середині нього нема сторонніх предметів і що він чистий (якщо апарат деякий час не використовувався, його слід промити).

Процес приготування купажів для безалкогольних напоїв проводиться у відповідності до встановленої рецептури. Під час роботи контролювати процес змішування компонентів. Недопускати попадання мастила в продукт.

Якщо під час роботи виникають сторонні шуми, роботу купажного апарата потрібно негайно припинити, з'ясувати несправності і усунути їх. Усувати недоліки під час роботи апарата забороняється.

Під час ремонту всі технологічні комунікації перекриваються і від'єднуються від апарата. Електродвигун від'єднується від електромережі. На щиту управління вивішується табличка “НЕ ВКЛЮЧАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!”.

По закінченню роботи потрібно видалити залишки продукту і промити апарат.

6. Монтаж, налагоджування і ремонт

Купажний апарат до місця монтажа доставляється в розібраному вигляді. Його монтують на спеціальній площадці. Кріпиться апарат до площадки за допомогою підвісних лап. Лапи кріпляться до площадки за допомогою болтових з'єднань. Апарат встановлюють в строго вертикальному положенні. Вертикальність контролюють за допомогою відвісу. При необхідності під лапи апарата підкладають металеві пластини. Після установки апарата, монтуємо якірну мішалку з мотор - редуктором. До місця монтажу електродвигун з редуктором поступає в зібраному вигляді. Мотор - редуктор кріпиться до стійки яка в свою чергу до кришки апарата.

Після кріплення мотор - редуктора проводять вивірку положення відносно вала мішалки. Для досягнення горизонтального положення мотор - редуктора, під його кріплення в випадку необхідності кладуть металеві підкладки. Особливу увагу приділяють точності центрування валів мотор - редуктора і мішалки. Після вивірки положення мотор - редуктора проводять кінцеву затяжку болтів.

Після закінчення зборки проводять ревізію електродвигуна мотор - редуктора електриками. Потім роблять пробний пуск в присутності електрика. Після цього герметично закривають кришку апарата і його люк. Проводять трубопроводи і комунікації, які кріпляться до апарата за допомогою фланців.

В процесі монтажу трубопроводів особливу увагу звертають на щільність фланцевих з'єднань.

По закінченні монтажу апарата проводять його випробування на герметичність.

В процесі роботи купажного апарата найбільшому зносу підлягають прокладки фланцевих з'єднань. Необхідно проводить заміну прокладок. Для цього перекривають трубопроводи, розвантажують апарат, роблять розборку з'єднань, видаляють залишки старої прокладки і ставлять нові.

При виході з ладу мотор - редуктора з'ясовують причину поломки, а потім її ліквідують. В мотор - редукторі найчастіше виходять з ладу підшипники двигуна. При виході з ладу підшипників, мотор - редуктор розбирають, знімають спрацьовані підшипники і ставлять нові.

Список використаних джерел

1. Николаев Л.К., Листовский Р.Р. Теплообменные аппараты бродильной промышленности - М.: Пищевая промышленность, 1973. - 165с.

2.Баранцев В.И. Сборник задач по процессам и аппаратам пищевых производств - М.: Агропромиздат, 1985. - 136с.

Балашов В.Е. Дипломное проектирование предприятий по производству пива и безалкогольных напитков - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. - 288с.

Калунянц К.А., Колчева Р.А., Херсонова Л.А., Садова А.И. Дипломное проектирование заводов по производству пива и безалкогольных напитков - М.: Агропромиздат, 1987. - 272с.

Кононюк А.Е., Басанько В.А. Справочник конструктора оборудования пищевых производств - К.: Техніка, 1981. - 320с.

Лунин О.Г., Вельтищев В.Н. Теплообменные аппараты пищевых производств - М.: Агропромиздат, 1987. - 239с.

Размещено на Allbest.ru

...