Фототехнічні матеріали

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конспект лекції

Фототехнічні матеріали

Вступ

фототехнічний плівка проявлення

Завдання фотовідділення полягає у виготовленні з оригіналу негатива або діапозитива, які потім передаються у копіювальне відділення для отримання з них копій на формному матеріалі. Такий негатив або діапозитив називають фотоформою.Виготовлення фотоформ здійснюється у додрукарських процесах де за допомогою променевої енергії здійснюється відтворення або запис зображення на світлочутливому матеріалі у фоторепродукційному апараті, у контактно-копіювальній рамі або у фотовивідному пристрої.

Сьогодні у поліграфії як світлочутливий матеріал переважно застосовують чорно-білі фототехнічні срібловмісткі плівки. Разом із фототехнічними плівками до фототехнічних матеріалів відносять речовини для їх оброблення та речовини для коректування отримуваної фотоформи.

1. Будова фототехнічної плівки

Фототехнічна плівка являє собою багатошаровий світлочутливий матеріал, який складається з таких шарів:

1 - основа,

2 - підшар (адгезивний шар),

3 - контршар (протиореольний),

4 - емульсійний (світлочутливий шар),

5 - захисний шар.

Основою фототехнічної плівки служить негорюча, прозора, розміро- та хімічностійка плівка на яку наносять наступні функціональні шари. Сьогодні для виготовлення основи використовують лавсан.Товщина основи не є однаковою для всіх фототехнічних плівок. У більшості випадків вона знаходиться в діапазоні 50-350 мкм. Тонкі плівки (товщиною 50-80 мкм) застосовують для особливих робіт з підвищеними вимогами до рівня світлорозсіювання, наприклад, при роботі з високолініатурними зображеннями (растр понад 100 лін/см).

Для робіт середнього рівня складності, але з підвищеними вимогами до суміщенні зображень, наприклад, великого формату (плакати, афіші, настінні календарі) або при розташуванні на форматі багатьох малих зображень (етикетки, листівки, бірш, гнучке пакування і т. п.), можливим є застосування плівок товщиною понад 150 мкм.

Використання плівки неординарної товщини передбачає, що наявне експонуюче та обробне обладнанні допускає це.

Підшар або адгезійний шар, товщиною менше 1 мкм служить для надійного з'єднання емульсійного шару з основою.

Контршар або протиореольний шар містить барвник, що поглинає випромінювання в зоні спектральної чутливості емульсійного шару. Цей шар поглинає ту частину випромінювання, що при експонуванні плівки дійшла до основи і, таким чином, запобігає виникненню ореолів, відбивання. Окрім того, контршар попереджає самочинне скручування фототехнічної плівки підчас сушіння.

Захисний шар товщиною до 1-5 мкм, оберігає емульсійний шар від механічних пошкоджень. Щоб одержати матову поверхню фототехнічної плівки, у захисний шар можуть бути введені дрібнодисперсні (0,5-1,5 мкм) частинки полімеру. Матова поверхня забезпечує кращий контакт при контактному копіюванні фотоформи на формний матеріал, що є необхідною умовою для отримання якісних зображень.

Емульсійний або світлочутливий шар являє собою суспензію -- полімерне (желатинове) середовище в якому розподілені мікрокристали галогеніду срібла. Для фототехнічної плівки, товщина емульсійного шару знаходиться в діапазоні 4-25 мкм.

2.Експонування

При проектуванні на фототехнічну плівку зображення, при копіюванні зображення контактним способом у контактно-копіювальній рамі чи під час насвітлення зображення у фотовивідному пристрої -- під дією актинічного випромінювання (такого до якого чутливий матеріал) -- в емульсійному шарі відбувається реакція фотолізу.

Тобто під дією світлової енергії, яка відбивається від фотографічного об'єктиву частина галогеніду срібла відновлюється до металевого.

3. Обробка

Під час експонування фототехнічної плівки в емульсійному шарі утворюється приховане, невидиме оком, зображення. Воно складається з малоактивних до дії відновника (слабо або неекспонованих) мікрокристалів галогеніду срібла та достатньо експо­нованих мікрокристалів, що мають центри проявлення, завдяки яким вони з високою швидкістю реагують з відновником.

Для отримання видимого зображення необхідно провести обробку фототехнічної плівки. Вона полягає у вибірковому відновленні мікрокристалів галогеніду срібла залежно від ступеня їх експонування та у подальшому виведенні з шарів фототехнічної плівки невідновленого галогеніду срібла. Внаслідок чого утворюється зображення з непрозорих ділянок (атоми срібла) і прозорих (основа фотоплівки).

Проявлення. Процес відновлення галогеніду срібла в емульсійному шарі фототехнічної плівки називають проявленням.

Проявлення проходить декілька послідовних стадій:

-- набрякання емульсійного шару фототехнічної плівки у розчині проявника;

-- дифузія проявника в емульсійний шар;

-- адсорбція проявника на мікрокристали галогеніду срібла;

-- відновлення срібла (основна хімічна реакція проявлення);

-- десорбція продуктів реакції (окисленої форми проявник) та їх дифузія у розчин;

-- розчинення іонів галогеніду;

--розчинення відновленого срібла галогенідами та їх дифузія у розчин.Основні функціональні складники проявника:

1. Проявна речовина -- є основним компонентом проявника, який забезпечує відновлення галогеніду срібла.

2. Зберігальна (консервувальна) речовина -- це захисна речовина, що запобігає окисненню проявника. Зазвичай для цього використовують сульфіт натрію

3. Луг -- прискорювальна речовина, яка створю єліжне середовище, у якому проявна речовина знаходиться у найбільш активній формі.

4. Противуальна речовина -- підвищує вибірковість процесу проявлення, зокрема перешкоджає утворенню вуалі. Відомою противуальною речовиною є бромід калію .

5. Дубильна речовина протидіє набряканню емульсійного шару та підвищує його термостійкість.

6. Піногасник запобігає піноутворенню при машинному проявленні. Вода розчиняє компоненти проявника і є середовищем у якому відбувається процес проявлення.

Промивання проявленої фототехнічної плівки у воді припиняє процес проявлення за рахунок вимивання і значного зменшення концентрації проявника в емульсійному шарі.

Фіксування (тіосульфат натрія реагує з галогенідом срібла утворюючи розчинну сіль).

Процес фіксування полягає у розчиненні та виведенні з емульсійного шару фототехнічної плівки солей срібла.

Аналогічно до проявника у фіксаж можуть бути введені піногасник, дубильна речовина та інші. Розчинником всіх компонентів є вода.

Промивання. Обов'язковою операцією після фіксування є ретельне промивання отриманої фотоформи у воді. Промиванням видаляються з поверхні та з емульсійного шару сполуки, що при висиханні або тривалому зберіганні можуть утворювати плями.

Промивання проводять в проточній воді при невеликій швидкості її протікання. Оптимальна температура -- 14--18 °С.

Сушіння. Останньою стадією є сушіння фотоформ, що залежно від ступеня автоматизації виконується автоматично у проявній машині, окремій сушильній шафі або пристроїв (сушильних шаф або сушильні секцій проявних машин) більш якісне і швидке, оскільки ці прилади мають повітряний фільтр, вентилятор і нагрівач повітря.

Режими сушіння впливають на якість зображення та основи фототехючав плівок: при високій температурі підвищується контрастність та оптична шиьадк зображення, але одночасно зростає зернистість зображення. Пересушування плівки спричиняє жолоблення і усадку основи фототехнічної плівки. Залишкова вологість основи фототехнічної плівки повинна бути не меншою 15 % (при 10 % вологості плівка стає крихкою).

4. Виділення срібла з відходів виробництва

Фіксаж -- це хімічний розчин, що закріплює проявлене зображення, робить його стійким. Частинки солей срібла, що залишилися незасвіченими під час експонування, зберігають свої попередні властивості.У розчинах фіксажу всі незасвічені солі срібла переходять у водорозчинні сполуки і вимиваються з шару.

Необхідність вилучення срібла з фотографічних розчинів обумовлюється рядом причин. Перш за все, що виділяється срібло не тільки саме по собі є цінним продуктом, але і дозволяє економити природні ресурси. Щорічно тільки 65% загальної кількості срібла, що використовується промисловістю, добувається в копальнях. Інша кількість срібла надходить з інших джерел, у тому числі витягується з промислових відходів.Таким чином, вилучення срібла з відходів поліграфічної промисловості має велике значення для економії срібла.

Другий дуже важливою причиною для вилучення срібла з фотографічних відходів є той факт, що срібло забруднює водойми, а його солі роблять дуже значний негативний ефект на організм людини.

Срібло з фотографічних розчинів виділяють шляхом електролізу.Розчин, подається в мірний резервуар, де накопичується до досягнення певного обсягу. Після цього він автоматично, за допомогою сифона з тригерним пристроєм, подається в електролізер більшого обсягу, ніж обсяг мірного резервуара. Одночасно автоматично включається постійний струм між катодом і анодом і відбувається висаджування срібла на катоді. Розчин в ході електролізу перемішується мішалкою, переважно магнітній, що дозволяє досягати максимальної ступеня виділення срібла. При підкисленні відбувається осадження срібла, пов'язаного з желатином і з'єднань срібла; випадання осаду відбувається у відстійнику. Рідину зливають з осаду, нейтралізують і скидають у каналізацію. Осад видаляють з резервуара і виділяють із нього срібло, наприклад шляхом спалювання.

5. Основні технічні характеристики фотоформ

Густина вуалі створюється сумою оптичної густини матеріалу фототехнічної плівки та шкідливого зображення (вуалі), що утворюється по всій площі неекспонованої плівки після її обробки.Чим менше значення тим краще.

Максимальна оптична густина, яку можна досягти на даній фототехнічній плівці є такою ж важливою величиною характеристикою плівки . Мінімально допустиме значення жорстко регламентується формними процесами і головним чином впливає на вибір тієї чи іншої фототехнічної плівки для того чи іншого формного процесу.

Загальна світлочутливість фототехнічної плівки характеризується здатністю реагувати на випромінювання. Чим меншою є експозиція/енергетична дія, що називають критеріальною, тим більш чутливою є плівка.

Спектральна світлочутливість -це чутливість фотоматеріалу до різних спектрів (довжин хвиль).

В залежності від цього фотоматеріали є:

· Несенсибілізованими (чутливими до синьофіолетового спектру 380-500 нм);

· Сенсибілізовані (чутливі до різних спектрів: ортохроматичні (380-600 нм); панхроматичні (380-700 нм).

Контрастність фотоматеріалу - це характеристика градаційних властивостей фотоматеріалу, його здатності передавати деяку сукупність яскравостей об'єкта або змін інтенсивності випромінювання тим чи іншим рядом оптичних густин зображення на фотоформі.

Роздільна здатність фотоматеріалу, характеризує його здатність передавати дрібні елементи зображення. Вона визначається максимальною кількістю ліній, які роздільно спостерігаються на 1 мм зображення (лін/мм).

Видільна здатність -- характеризує здатність фотоматеріалу відтворював окремі дрібні деталі зображення. Вона визначається шириною (мкм) найдрібнішого елемента зображення, що відтворюється без спотворень.

6. Основні типи фототехнічних плівок

Фотографічні матеріали класифікують:

1. за призначенням:

- загального призначення;

- спец. Призначення;

2. по відтворенню кольору об'єкту зйомки :

- на чорно-білі;

- кольорові;

- монохроматичні (з однотонним забарвленим зображенням);

3. за способом застосування:

- на негативні;

- позитивні;

- обертові (для прямого одержання позитивного зображення);

4. по виду під ложки:

- на гнучкій полімерній основі;

- на жорсткій основі (фотопластини, найчастіше зі скла, рідше кераміки, металу та ін);

-на папері;

-без основи; 5. за форматом-на листові -рулонні (перфоровані і неперфоровані).

Размещено на Allbest.ru