Вивчення методів контролю чистоти поверхні оптичних деталей

Класи чистоти поверхонь оптичних деталей та особливості їх встановлення. Застосовування основних методів контролю поверхонь деталей з параметрами шорсткості не більше 0.1 мкм у відповідності з ГОСТ 11141-84. Обладнання для виконання лабораторної роботи.

Рубрика Производство и технологии
Вид лабораторная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.05.2013
Размер файла 19,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лабораторна робота. Вивчення методів контролю чистоти поверхні оптичних деталей

Мета роботи: познайомити студентів з класами чистоти поверхонь оптичних деталей, навчитись встановлювати класи чистоти і застосовувати методи контролю поверхонь деталей з параметрами шорсткості не більше 0.1 мкм у відповідності з ГОСТ 11141-84.

Завдання

1. Познайомитись з класами чистоти поверхонь оптичних деталей.

2. Вивчити методи контролю чистоти поверхонь оптичних деталей.

3. Провести контроль чистоти поверхонь деталей.

Обладнання для виконання лабораторної роботи

1. Лупа або мікроскоп із збільшенням 8х.

2. Лампа розжарювання від 60 до 100 Вт.

3. Мікроскоп.

4. Оптичне скло по ГОСТ 3514-78 ГОСТ 9411-81.

5. Оптичні деталі.

6. ГОСТ 11141-84 ГОСТ 3514-78 ГОСТ 9411-81 ГОСТ 412-81 ГОСТ 25706-83.

Теоретичні положення

Класи чистоти поверхонь встановлюють по допустимим розмірам, числу і розташуванню подряпин та точок на поверхні оптичної деталі.

Подряпина - це продовгувата впадина поверхні з співвідношенням розмірів більшої осі до меншої більш ніж 3: 1.

Ділянки, на котрих подряпини настільки близько розташовані друг від друга, що між ними немає поверхні з параметром шорсткості не більш ніж 0.1 мкм, необхідно розглядати як одну подряпину. Точка - це впадина або виступ поверхні будь якого походження, в тому ж числі відкритий пузир, з співвідношенням розмірів більшої вісі до меншої не більш як 3:1. Половину суми розмірів більшої та меншої вісей приймають як діаметр точки.

Коли існує ділянка суміщення або доторкання подряпини з точкою, то її відносять до точки. Поперечний зріз заглиблення подряпини або точки при механічній обробці має кут при вершині біля 120?. При цьому глибина подряпини або точки складає не більше як 0,3 ширини подряпини або діаметра точки. Чистоту поверхні встановлюють в зоні, яка потрапляє в межі світлового діаметра. В залежності від розташування оптичних деталей в приладі та їхнього призначення встановлюють наступні класи чистоти поверхонь:

0-10,0-20,0-40 - для поверхонь деталей (крім волоконно-оптичних виробів), розташованих в площині дійсного зображення або в площині предметів оптичної системи приладу. Останні дві цифри вказують на середнє значення фокусної відстані оптичної системи, що розташована за дослідною поверхнею;

І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VI, VII, VIII, VIII a, IX, IX a - для поверхонь деталей, котрі знаходяться поза площиною дійсного зображення або поза площиною предметів оптичної системи приладу а також волоконно-оптичних виробів.

Розмір подряпин та точок для класів чистоти 0-10, 0-20, 0-40 визначаються в трьох зонах світлового діаметру деталі: центральній, середній та крайній. Встановлюють зони для деталей діаметром 5 мм та більше. Кордонами центральної та середніх зон поверхні встановлюють концентричні кільця діаметром 1/3 та 2/3 світлового діаметру деталі. В центральній зоні поверхні не повинно бути точок діаметром та подряпин шириною 0,001 мм.

Розміри подряпин та точок в середній та крайній зонах та їхнє число в залежності від світлового діаметра деталі не повинні перевершувати значень вказаних в ГОСТ 11141-84.

В любій четвертині поверхні деталі не допускається більше ніж три точки при світловому діаметрі до 60 мм включно та більше ніж 5 точок при світловому діаметрі більше 60 мм. Подряпини шириною більше ніж 0,001 мм та точки діаметром не більше ніж 0,02 мм в середній крайній зоні не враховуються.

Для деталей діаметром менше ніж 5 мм допустима ширина подряпин та діаметр точок, що не перебільшує значення, котрі встановлені для середньої зони в ГОСТ 11141-84.

Для деталей із штрихами та іншими знаками (наприклад шкал, сіток та ін.) допустимо встановлення кордонів зон. Границі зон вказуються в таких випадках в кресленнях оптичних деталей по ГОСТ 2.412-81.

Для деталей, світлова частина котрих відрізняється від кола або має неробочі зони, світловий діаметр для розрахунку сумарної довжини подряпин та кількості точок приймають як половину суми найбільшої та найменшої вісей симетрії робочої частини поверхні.

На поверхні деталей, що переміщаються в полі зору приладу перпендикулярно до його оптичної вісі (скляні сітки, деталі із шкалами), границі зон паралельні напрямку руху деталі.

Розміри та кількість дефектів на поверхні деталі, котра рухається на будь якому проміжку світлового діаметру, котрий дорівнює діаметру поля зору приладу, повинні відповідати вказаним в ГОСТ 11141-84. На поверхні деталей, що належать до класу чистоти І-ІХ а, розміри подряпин та точок не повинні перевищувати значень, котрі вказані в ГОСТ 11141-84.

Сумарна довжина подряпин та кількість точок, близьких по ширині до подряпин та діаметру точок до максимально допустимим розмірам, не можуть бути більшими вказаних в ГОСТ 11141-84.

Подряпини та точки розміром, вказаним в ГОСТ1141-84, не враховуються.

Скупчення дефектів - це група дефектів, котрі розміщені таким чином, що відстань між двома точками та між точкою та подряпиною не перебільшує десятикратного розміру найбільшого дефекту (діаметру точки або ширини подряпини), а відстань між двома подряпинами не перебільшує в сто разів ширини найбільш широкої з них.

Скупчення дефектів не враховують, якщо загальна площа ділянок сукупності пошкоджень, не більше 30% площі поверхні, обмеженої світловим діаметром.

Сітка подряпин - це велика кількість подряпин, розташованих хаотично по всій поверхні деталей. ЇЇ не враховують при ширині подряпин вказаних в ГОСТ11141-84 для класів чистоти І-ІV, і при ширині не більше 0,004 мм для класів чистоти V-IXa.

Нормування подряпин, точок, зколів поверхні оптичних деталей поза світловим діаметром встановлюється по ГОСТ 2.412-81.

Виколки та зколи повинні бути не більші ніж 0,8 мм.

Виколка - це пошкодження з раковинною структурою злому. ЇЇ розмір визначається як діаметр точки.

Зкол - це не глибока тріщина, що утворилася від удару. Розмір визначається її довжиною.

Для різноманітних ділянок деталей допускається встановлювати різноманітні класи чистоти поверхонь. Позначення класів чистоти поверхонь оптичних деталей, якщо вони встановлюються по подряпинах і точках, то клас чистоти по подряпинах записують першим.

Приклад (для чистоти поверхні, що нормується по IV класу чистоти): Р V/IV

V - клас чистоти по подряпинах;

IV - клас чистоти по точках.

Глибина подряпин та точок не нормується.

Клас чистоти конкретних оптичних деталей встановлюється в стандартах, технічних вимогах або кресленнях на оптичну деталь по ГОСТ 2.412-81.

Основний зміст роботи

А. З поверхні деталі, котра підлягає контролю чистоти поверхні, потрібно видалити бруд.

клас чистота поверхня деталь

Для визначення розмірів подряпин та точок на поверхні деталей їх оглядають в косонаправленому пучку пройденого або відбитого світла, тобто під кутом до осі деталі на фоні чорного екрану. Джерелом світла служить лампа розжарювання потужністю 60-100 Вт.

1. Чистоту поверхонь різноманітних класів контролюють наступним чином. Для класів чистоти 0-10, 0-20, 0-40 контроль проводять вимірювальним приладом із збільшенням, під яким деталь розглядатиметься в приладі, для котрого призначена, але не менше 6х. Збільшення, крім 6х, заноситься в креслення оптичної деталі по ГОСТ 2.412-81.

2. Деталі класу чистоти І-ІІ контролюють за допомогою лупи або мікроскопу із збільшенням не менше 6х. Розміри подряпин і точок оцінюються порівняно з наборами виміряних зразків. Похибка окулярного мікрометра 0,001 мм.

3. Деталі класів чистоти IV-VI контролюють без застосування вимірювального пристрою. Якщо вимірювання виконують за допомогою мікроскопу, то похибка окулярного мікроскопу 0,004 мм.

4. Для класів чистоти VII-IX контролюють без застосування збільшуючого пристрою.

Якщо застосовується мікроскоп, то похибка окулярного мікрометру 0,01мм. Розміри подряпин і точок для деталей діаметром більше 300 мм дозволяється вимірювати за допомогою лупи типу ЛИ-3-10 по ГОСТ 25706-83.

Якщо на поверхні деталей класів чистоти І-VІІ, що нормуються по скупченню дефектів, виявляються скупчення подряпин та точок, то в таких місцях необхідно визначити загальну площу дефектів на обмеженій ділянці по всій пошкодженій поверхні.

Розмір виколок та зколів на краю деталі вимірюють від краю фаски до центру робочої поверхні.

Б. Чистоту поверхні деталі згідно скупченню врахованих дефектів для класу чистоти І-ІІІ контролюють наступним чином.

1. Визначають окремо площу поверхні, котра зайнята точками і подряпинами, що знаходяться на обмеженій ділянці, діаметр котрої вибирають по ГОСТ 11141-84.

2. Підраховують площу поверхні, що вкрита точками, по формулі, мм2:

де рх - клас чистоти поверхні;

D - максимальний і мінімальний діаметри точок на вибраній ділянці, мм;

ПD - число точок;

KD - коефіцієнт, що відповідає діаметру D.

Підраховують число точок по діаметрам D, що знаходяться на вибраній обмеженій ділянці.

В залежності від діаметра точок D по ГОСТ 11141-84 вибирають коефіцієнт KD.

Для точки, діаметр котрої відрізняється від вказаного в таблиці, коефіцієнт KD приймають рівним коефіцієнту, що відповідає найближчому великому значенню діаметра.

Значення Арх для класів чистоти І, ІІ, ІІІ не повинні перевершувати відповідно 13, 3, 2.

3. Підраховують максимально допустиму площу поверхні, котру можуть займати подряпини, за формулами, мм2:

де SI, S, SIІІ - максимально допустима площа подряпин відповідно для класів чистоти І, ІІ, ІІІ.

Підраховують площу поверхні, фактично зайняту подряпинами на вибраній ділянці. Вона не повинна бути більше максимально допустимої.

Порядок виконання роботи

1. Познайомитись з класами чистоти поверхні оптичних деталей.

2. Познайомитись з методами контролю чистоти поверхонь.

3. Провести контроль чистоти поверхні запропонованої деталі.

4. Зробити висновки по роботі, оформити звіт.

Звіт повинен містити:

1. Мету роботи.

2. Обладнання та засоби.

3. Метод контролю.

4. Опис заготовок, деталей та результатів контролю.

5. Висновки по роботі.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Метрологічне забезпечення точності технологічного процесу. Методи технічного контролю якості деталей. Операційний контроль на всіх стадіях виробництва. Правила вибору технологічного оснащення. Перевірка відхилень від круглості циліндричних поверхонь.

    реферат [686,8 K], добавлен 24.07.2011

  • Способи спрощення механізму пристосування при відновленні наплавленням габаритних деталей та покращення якості наплавлювальної поверхні. Аналіз основних несправностей гусениць тракторів, дослідження основних методів і конструкцій відновлення їх ланок.

    дипломная работа [3,1 M], добавлен 28.07.2011

  • Обробка зовнішніх площин корпусних деталей із застосуванням стругання, фрезерування, точіння, шліфування та протягування. Продуктивність основних методів обробки. Методи обробки зовнішніх площин, основних та кріпильних отворів. Контроль корпусних деталей.

    реферат [229,3 K], добавлен 11.08.2011

  • Класифікація фасонних поверхонь та методів їх обробки. Обробка фасонних поверхонь обертання. Гідрокопіювальні верстати та особливості їх практичного використання на сучасному етапі. Підвищення продуктивності та точності обточування фасонних поверхонь.

    контрольная работа [388,5 K], добавлен 28.08.2011

  • Переваги та недоліки використання акустичного (ультразвукового) методу неруйнівного контролю для виявлення дефектів деталей і вузлів літальних апаратів. Випромінювання і приймання ультразвукових коливань. Особливості резонансного та імпедансного методів.

    реферат [127,0 K], добавлен 05.01.2014

  • Технічні вимоги щодо розташування поверхонь в кресленнях деталей. Державні стандарти визначення допусків на розміри, що координують осі кріпильних отворів в різних системах координат. Формули розрахунку невказаних допусків відхилення від паралельності.

    реферат [580,9 K], добавлен 16.07.2011

  • Вихідні дані при виборі баз, вирішення технологічного забезпечення процесу проектування встановленням послідовності та методів механічної обробки поверхонь та її продуктивності; принцип "сталості" і "суміщення баз"; алгоритм вибору варіанту базування.

    реферат [69,0 K], добавлен 16.07.2011

  • Технологічне оснащення та узагальнення основних засобів контролю поверхонь і поверхневого шару. Метод гамма-променевої фотоелектронної спектроскопії. Метод електронної ОЖЕ-спектроскопії. Метод Раман-спектроскопії. Метод скануючої тунельної мікроскопії.

    реферат [2,9 M], добавлен 09.05.2011

  • Выбор средств по контролю и сортировке деталей. Описание устройства и особенностей работы стенда для гидравлического испытания блоков и головок цилиндров модели К-169 и 5026А: технические характеристики, техника безопасности, преимущества и недостатки.

    практическая работа [508,8 K], добавлен 25.02.2010

  • Розроблення схеми розташування полів допусків внутрішнього, зовнішнього кілець підшипника, вала і отвору в корпус. Розрахунок калібрів для контролю гладких циліндричних деталей. Спряження зубчастих коліс. Розрахунок граничних розмірів різьбових поверхонь.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 23.01.2013

  • Умови роботи бурових лебідок і причини виходу з ладу вузлів і деталей. Чотири види тертя поверхонь. Планування техогляду та ремонту бурових лебідок. Порядок здавання лебідок в ремонт та їх розбирання. Дефектування деталей і складання дефектної відомості.

    реферат [21,3 K], добавлен 20.02.2009

  • Залежність продуктивності та собівартості обробки заготовок від вимог точності та шорсткості поверхонь деталей. Економічність застосування типорозміру верстата чи технологічного оснащення. Структура і сума затрат по експлуатації верстатів різного типу.

    реферат [467,4 K], добавлен 17.06.2011

  • Поняття про розміри, їх відхилення та допуски. Характеристики з’єднань робочих поверхонь деталей, система отвору і вала. Взаємозамінність гладких циліндричних з’єднань. Параметри шорсткості та її нормування. Контроль якості продукції у машинобудуванні.

    курс лекций [2,3 M], добавлен 23.05.2010

  • Методи обробки поверхонь деталі. Параметри шорсткості поверхонь. Забезпечення точності розмірів і поворотів. Сумарна похибка на операцію. Розміри різального інструменту. Точність обробки по варіантах технологічного процесу. Точність виконання розміру.

    практическая работа [500,0 K], добавлен 21.07.2011

  • Абразивне зношування та його основні закономірності. Особливості гідроабразивного зношування конструкційних матеріалів. Аналіз методів відновлення зношених деталей машин. Композиційні матеріали, що використовуються для нанесення відновних покриттів.

    дипломная работа [8,9 M], добавлен 22.01.2017

  • Призначення, конструктивні особливості роботи талевих блоків типу УТБ-5-225. Умови роботи та причини виходу з ладу вузлів і деталей, порядок здавання в ремонт. Перевірочні розрахунки деталей талевого блока на міцність, зусиль розпресування деталей.

    курсовая работа [666,5 K], добавлен 12.01.2012

  • Оцінка впливу шорсткості поверхні на міцність пресованих з'єднань деталі. Визначення залежності показників втомленої міцності заготовки від дії залишкових напружень. Деформаційний наклеп металу як ефективний спосіб підвищення зносостійкості матеріалу.

    реферат [648,3 K], добавлен 08.06.2011

  • Дефектація корпусних деталей трансмісії, методи обробки при відновленні. Пристосування для відновлення отворів корпусних деталей: характеристика, будова, принцип роботи, особливості конструкції. Розрахунок потужності електродвигуна, шпоночного з’єднання.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 03.04.2011

  • Технологические требования к конструкции деталей. Литье под давлением. Формообразование деталей методом литья по выплавляемым моделям. Технологические особенности конструирования пластмассовых деталей. Изготовление деталей из термореактивных пластмасс.

    учебное пособие [55,3 K], добавлен 10.03.2009

  • Призначення, конструктивні особливості і принцип роботи талевих блоків УТБА-5-170. Порядок здавання обладнання в ремонт. Перевірочні розрахунки деталей талевого блока на міцність. Розрахунок зусиль розпресування і запресування деталей, технологія ремонту.

    курсовая работа [536,7 K], добавлен 17.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.