Размещено на http://www.allbest.ru/

Лабораторна робота. Вивчення методів контролю чистоти поверхні оптичних деталей

Обладнання для виконання лабораторної роботи

1. Лупа або мікроскоп із збільшенням 8х.

2. Лампа розжарювання від 60 до 100 Вт.

3. Мікроскоп.

4. Оптичне скло по ГОСТ 3514-78 ГОСТ 9411-81.

5. Оптичні деталі.

6. ГОСТ 11141-84 ГОСТ 3514-78 ГОСТ 9411-81 ГОСТ 412-81 ГОСТ 25706-83.

Теоретичні положення

Класи чистоти поверхонь встановлюють по допустимим розмірам, числу і розташуванню подряпин та точок на поверхні оптичної деталі.

Подряпина - це продовгувата впадина поверхні з співвідношенням розмірів більшої осі до меншої більш ніж 3: 1.

Ділянки, на котрих подряпини настільки близько розташовані друг від друга, що між ними немає поверхні з параметром шорсткості не більш ніж 0.1 мкм, необхідно розглядати як одну подряпину. Точка - це впадина або виступ поверхні будь якого походження, в тому ж числі відкритий пузир, з співвідношенням розмірів більшої вісі до меншої не більш як 3:1. Половину суми розмірів більшої та меншої вісей приймають як діаметр точки.

Коли існує ділянка суміщення або доторкання подряпини з точкою, то її відносять до точки. Поперечний зріз заглиблення подряпини або точки при механічній обробці має кут при вершині біля 120?^. При цьому глибина подряпини або точки складає не більше як 0,3 ширини подряпини або діаметра точки. Чистоту поверхні встановлюють в зоні, яка потрапляє в межі світлового діаметра. В залежності від розташування оптичних деталей в приладі та їхнього призначення встановлюють наступні класи чистоти поверхонь:

0-10,0-20,0-40 - для поверхонь деталей (крім волоконно-оптичних виробів), розташованих в площині дійсного зображення або в площині предметів оптичної системи приладу. Останні дві цифри вказують на середнє значення фокусної відстані оптичної системи, що розташована за дослідною поверхнею;

І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VI, VII, VIII, VIII a, IX, IX a - для поверхонь деталей, котрі знаходяться поза площиною дійсного зображення або поза площиною предметів оптичної системи приладу а також волоконно-оптичних виробів.

Розмір подряпин та точок для класів чистоти 0-10, 0-20, 0-40 визначаються в трьох зонах світлового діаметру деталі: центральній, середній та крайній. Встановлюють зони для деталей діаметром 5 мм та більше. Кордонами центральної та середніх зон поверхні встановлюють концентричні кільця діаметром 1/3 та 2/3 світлового діаметру деталі. В центральній зоні поверхні не повинно бути точок діаметром та подряпин шириною 0,001 мм.

Розміри подряпин та точок в середній та крайній зонах та їхнє число в залежності від світлового діаметра деталі не повинні перевершувати значень вказаних в ГОСТ 11141-84.

В любій четвертині поверхні деталі не допускається більше ніж три точки при світловому діаметрі до 60 мм включно та більше ніж 5 точок при світловому діаметрі більше 60 мм. Подряпини шириною більше ніж 0,001 мм та точки діаметром не більше ніж 0,02 мм в середній крайній зоні не враховуються.

Для деталей діаметром менше ніж 5 мм допустима ширина подряпин та діаметр точок, що не перебільшує значення, котрі встановлені для середньої зони в ГОСТ 11141-84.

Для деталей із штрихами та іншими знаками (наприклад шкал, сіток та ін.) допустимо встановлення кордонів зон. Границі зон вказуються в таких випадках в кресленнях оптичних деталей по ГОСТ 2.412-81.

Для деталей, світлова частина котрих відрізняється від кола або має неробочі зони, світловий діаметр для розрахунку сумарної довжини подряпин та кількості точок приймають як половину суми найбільшої та найменшої вісей симетрії робочої частини поверхні.

На поверхні деталей, що переміщаються в полі зору приладу перпендикулярно до його оптичної вісі (скляні сітки, деталі із шкалами), границі зон паралельні напрямку руху деталі.

Розміри та кількість дефектів на поверхні деталі, котра рухається на будь якому проміжку світлового діаметру, котрий дорівнює діаметру поля зору приладу, повинні відповідати вказаним в ГОСТ 11141-84. На поверхні деталей, що належать до класу чистоти І-ІХ а, розміри подряпин та точок не повинні перевищувати значень, котрі вказані в ГОСТ 11141-84.

Сумарна довжина подряпин та кількість точок, близьких по ширині до подряпин та діаметру точок до максимально допустимим розмірам, не можуть бути більшими вказаних в ГОСТ 11141-84.

Подряпини та точки розміром, вказаним в ГОСТ1141-84, не враховуються.

Скупчення дефектів - це група дефектів, котрі розміщені таким чином, що відстань між двома точками та між точкою та подряпиною не перебільшує десятикратного розміру найбільшого дефекту (діаметру точки або ширини подряпини), а відстань між двома подряпинами не перебільшує в сто разів ширини найбільш широкої з них.

Скупчення дефектів не враховують, якщо загальна площа ділянок сукупності пошкоджень, не більше 30% площі поверхні, обмеженої світловим діаметром.

Сітка подряпин - це велика кількість подряпин, розташованих хаотично по всій поверхні деталей. ЇЇ не враховують при ширині подряпин вказаних в ГОСТ11141-84 для класів чистоти І-ІV, і при ширині не більше 0,004 мм для класів чистоти V-IXa.

Нормування подряпин, точок, зколів поверхні оптичних деталей поза світловим діаметром встановлюється по ГОСТ 2.412-81.

Виколки та зколи повинні бути не більші ніж 0,8 мм.

Виколка - це пошкодження з раковинною структурою злому. ЇЇ розмір визначається як діаметр точки.

Зкол - це не глибока тріщина, що утворилася від удару. Розмір визначається її довжиною.

Для різноманітних ділянок деталей допускається встановлювати різноманітні класи чистоти поверхонь. Позначення класів чистоти поверхонь оптичних деталей, якщо вони встановлюються по подряпинах і точках, то клас чистоти по подряпинах записують першим.

Приклад (для чистоти поверхні, що нормується по IV класу чистоти): Р V/IV

V - клас чистоти по подряпинах;

IV - клас чистоти по точках.

Глибина подряпин та точок не нормується.

Клас чистоти конкретних оптичних деталей встановлюється в стандартах, технічних вимогах або кресленнях на оптичну деталь по ГОСТ 2.412-81.

Основний зміст роботи

А. З поверхні деталі, котра підлягає контролю чистоти поверхні, потрібно видалити бруд.

клас чистота поверхня деталь

Для визначення розмірів подряпин та точок на поверхні деталей їх оглядають в косонаправленому пучку пройденого або відбитого світла, тобто під кутом до осі деталі на фоні чорного екрану. Джерелом світла служить лампа розжарювання потужністю 60-100 Вт.

1. Чистоту поверхонь різноманітних класів контролюють наступним чином. Для класів чистоти 0-10, 0-20, 0-40 контроль проводять вимірювальним приладом із збільшенням, під яким деталь розглядатиметься в приладі, для котрого призначена, але не менше 6^х. Збільшення, крім 6^х, заноситься в креслення оптичної деталі по ГОСТ 2.412-81.

2. Деталі класу чистоти І-ІІ контролюють за допомогою лупи або мікроскопу із збільшенням не менше 6^х. Розміри подряпин і точок оцінюються порівняно з наборами виміряних зразків. Похибка окулярного мікрометра 0,001 мм.

3. Деталі класів чистоти IV-VI контролюють без застосування вимірювального пристрою. Якщо вимірювання виконують за допомогою мікроскопу, то похибка окулярного мікроскопу 0,004 мм.

4. Для класів чистоти VII-IX контролюють без застосування збільшуючого пристрою.

Якщо застосовується мікроскоп, то похибка окулярного мікрометру 0,01мм. Розміри подряпин і точок для деталей діаметром більше 300 мм дозволяється вимірювати за допомогою лупи типу ЛИ-3-10 по ГОСТ 25706-83.

Якщо на поверхні деталей класів чистоти І-VІІ, що нормуються по скупченню дефектів, виявляються скупчення подряпин та точок, то в таких місцях необхідно визначити загальну площу дефектів на обмеженій ділянці по всій пошкодженій поверхні.

Розмір виколок та зколів на краю деталі вимірюють від краю фаски до центру робочої поверхні.

Б. Чистоту поверхні деталі згідно скупченню врахованих дефектів для класу чистоти І-ІІІ контролюють наступним чином.

1. Визначають окремо площу поверхні, котра зайнята точками і подряпинами, що знаходяться на обмеженій ділянці, діаметр котрої вибирають по ГОСТ 11141-84.

2. Підраховують площу поверхні, що вкрита точками, по формулі, мм²:

де рх - клас чистоти поверхні;

D - максимальний і мінімальний діаметри точок на вибраній ділянці, мм;

П_{D -} число точок;

K_D - коефіцієнт, що відповідає діаметру D.

Підраховують число точок по діаметрам D, що знаходяться на вибраній обмеженій ділянці.

В залежності від діаметра точок D по ГОСТ 11141-84 вибирають коефіцієнт K_D.

Для точки, діаметр котрої відрізняється від вказаного в таблиці, коефіцієнт K_D приймають рівним коефіцієнту, що відповідає найближчому великому значенню діаметра.

Значення А_рх для класів чистоти І, ІІ, ІІІ не повинні перевершувати відповідно 13, 3, 2.

3. Підраховують максимально допустиму площу поверхні, котру можуть займати подряпини, за формулами, мм²:

де S_I, S_IІ, S_IІІ - максимально допустима площа подряпин відповідно для класів чистоти І, ІІ, ІІІ.

Підраховують площу поверхні, фактично зайняту подряпинами на вибраній ділянці. Вона не повинна бути більше максимально допустимої.

Порядок виконання роботи

1. Познайомитись з класами чистоти поверхні оптичних деталей.

2. Познайомитись з методами контролю чистоти поверхонь.

3. Провести контроль чистоти поверхні запропонованої деталі.

4. Зробити висновки по роботі, оформити звіт.

Звіт повинен містити:

1. Мету роботи.

2. Обладнання та засоби.

3. Метод контролю.

4. Опис заготовок, деталей та результатів контролю.

5. Висновки по роботі.

Размещено на Allbest.ru