Розробка прогресивного технологічного процесу механічної обробки деталі "Голка"

Схема траєкторії руху центра інструмента називається циклограмою. Під час контурного оброблення центр інструмента повинен переміщуватися по еквідистанті контуру деталі.

Опорна або вузлова точка - це точка, в якій інструмент (центр інструмента) переходить з одного елемента на інший, де відбувається зміна режиму обробки або технологічна зупинка.

Для токарних верстатів із ЧПК розрізняють систему координат верстата і систему координат деталі.

Початок системи координат верстата 0_в знаходиться в центрі дзеркала токарного патрона, тобто в центрі перерізу шпинделя перед посадковим конусом, на якому центрується патрон. Початок координат позначається символом.

3. Організація охорони праці і протипожежної безпеки. Охорона навколишнього середовища

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних мір та засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Дія закону розповсюджується на всі підприємства, установи та організації, на всіх працюючих громадян.

Вимоги безпеки перед початком роботи:

Привести у порядок робочий одяг.

Прийняти верстат у змінника.

Перед включенням верстата вдосконалитись, що пуск верстата нікому не загрожує небезпекою.

Про несправності верстата негайно повідомити майстра.

Перевірити наявність та справність заземлюючих пристроїв.

Перед включенням ввідного автомату необхідно закрити дверцята електрошафів.

Вимоги безпеки під час роботи:

Виконувати вказівки по обслуговуванню та уходу за верстатом.

Встановлювати та знімати різальний інструмент тільки після повної зупинки верстата.

Не брати і не подавати через працюючий верстат будь які предмети.

Не видаляти стружку від верстата руками та інструментом, користуватися спеціальним крючком.

Забороняється працювати у рукавицях чи печатках.

Не опиратися на верстат під час роботи.

Не обдувати повітрям зі шлангу верстат чи обробляєму поверхню.

Надійно кріпити обробляєму деталь.

Для безпеки праці на верстаті з ЧПК необхідно:

Виконувати загальні правила охорони праці;

В перший період пуску не рекомендується працювати на максимальних оборотах шпинделя;

При обробці деталей у патронах неможливий виступ кулачків за зовнішній діаметр патрона;

Надійне кріплення деталі;

Перевірити патрон та надійно закріпити.

Не здійснювати роботи на верстаті з відкритим огородженням.

Не торкатись до обертових частин верстата.

Не здійснювати прибирання, чистку, змащення, установку та знімання деталі при роботі верстата.

Постійно перевіряти рівень мастила.

У аварійній ситуації натиснути кнопку аварійної зупинки.

Організація робочого місця оператора верстатів з ЧПК

Планування робочого місця передбачає раціональне розташування обладнання й оснащення, найбільш ефективне використання виробничих площ, створення зручних і безпечних умов праці, а також продумане розташування інструментів, заготовок і деталей на робочому місці. Всі предмети й інструменти розташовують на робочому місці в межах досяжності витягнутих рук, щоб не робити зайвих нахилів, поворотів, присідань і інших рухів, що викликають додаткові витрати часу й прискорюють стомлюваність робітника. Усе, що доводиться брати лівою рукою, розташовують ліворуч, те, що беруть правою, розташовують праворуч. Матеріали й інструменти, які беруть обома руками, розташовують із того боку верстата, де під час роботи перебуває токар. Планування робочого місця повинне забезпечувати умови для виробітку звичних рухів. Якщо предмети праці розташовувати в строго певному порядку й завжди на тих самих місцях, то в робітника з'явиться навичка й навіть автоматизм рухів, що веде до зниження напруги й стомлюваності. Робоче місце оснащується відповідним інвентарем і меблями й повинне мати достатнє освітлення, у тому числі й місцеве.

У механічних цехах одиничного й дрібносерійного виробництва на робочому місці зберігається багато інструментів і пристроїв. Для зберігання використовується організаційно-технічне оснащення, до складу якого входять інструментальна тумбочка із планшетом, який служить для вивішування документації; прийомний столик, на верхній полиці якого встановлюють тару із заготовками й деталями, а на нижній зберігають пристрої й приладдя; решітка для ніг.

Заходи безпеки для обслуговуючого персоналу.

Персонал, допущений у встановленому на підприємстві порядку до роботи верстата, а також до робіт із програмування, налагодженню, експлуатації й ремонту верстата, зобов'язаний:

- одержати інструктаж з техніки безпеки відповідно до заводських інструкцій, розробленими на підставі посібника з експлуатації, типові інструкції з охорони праці, «Правил технічної експлуатації верстатів із пристроєм числового програмного керування»;

- ознайомитися із загальними правилами експлуатації й ремонту верстата й вказівками по безпеці праці, які втримуються в даному посібнику, посібнику з експлуатації електроустаткування й експлуатаційної документації, прикладеної до пристроїв і комплектуючих виробів, що входять до складу верстата;

- ознайомитися з конструктивними й технологічними особливостями верстата й пройти спеціальний інструктаж з роботи на верстаті даної моделі з даним типом ПЧПК.

На операторів і наладчиків верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК) поширюються загальні правила безпеки при роботі на металорізальних верстатах.

До самостійної роботи на токарному верстаті з ЧПК допускаються особи, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли вступний інструктаж з охорони праці й інструктаж на робочому місці. Непідготовлені працівники становлять потенційну небезпеку для самих себе й для встаткування.

Наладчик верстатів з ЧПК повинен:

- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

- виконувати тільки ту роботу, котру доручив керівник і по котрій він проінструктований;

- користуватися спецодягом і засобами індивідуального захисту;

- утримувати в чистоті і порядку робоче місце;

- не захаращувати проходи;

- не допускати на робоче місце сторонніх осіб;

- пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і за безпеку товаришів по службі.

При роботі на верстаті з ЧПК можуть відбутися: виривання деталі з патрона (планшайби), центрів, поломки різців, виривання різців з різцетримачів, мимовільне вмикання/вимикання верстата та інше.

У випадку виникнення аварії або ситуації, що може привести до аварії, нещасному випадку, необхідно негайно зупинити верстат, відключивши його від електромережі, повідомити про те, що відбулося, керівнику робіт; не допускати сторонніх осіб у небезпечну зону.

Якщо є потерпілі, необхідно зробити їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори при технічному обслуговуванні.

При ремонтах і технічному обслуговуванні програмного обладнання найбільш істотними з небезпечних і шкідливих факторів є: 1) машини, що рухаються, і механізми; 2) гострі крайки й висока температура поверхні інструмента й обладнання, заготовок і часток, оброблюваного матеріалу, що відлітають; 3) висока електрична напруга; 4) відсутність зручних площадок, розташування робочих місць на значній висоті над рівнем підлоги; 5) високі рівні шуму й вібрації; 6) запиленість і загазованість повітряного середовища, підвищена рухомість повітря робочої зони; 7) вплив ультрафіолетового випромінювання при зварювальних роботах.

Хімічно небезпечні фактори обумовлені наявністю в повітрі робочої зони складної суміші шкідливих парів і аерозолів, що виникають при пайці й зварюванні, а також летучими продуктами розчинників і ароматичних вуглеводнів, застосовуваних при очищенні вузлів і деталей обладнання.

Розчинники, нафтові мастила й МОР можуть спричинити також дратівний вплив на шкірні покриви. Крім дратівного впливу МОР є джерелом біологічної небезпеки, що пов'язана з розвитком хвороботворних мікроорганізмів і бактерій при тривалій її експлуатації.

Пожежна безпека при ремонті верстатів з ЧПК.

До факторів, що приводять до появи вогнища загоряння при ремонті обладнання з ЧПК, можна віднести; 1) порушення правил експлуатації електроустановок; 2) несправність технічних засобів захисту від статичної електрики; 3) порушення правил використання легкозаймистих рідин (ЛЗР); 4) самозапалювання дрантя, несправності опалювальних приборів; 5) порушення правил експлуатації обладнання, що приводить до розігріву тертьових частин при відсутності мастильного матеріалу; 6) необережне поводження з вогнем.

Система мер пожежної безпеки повинна бути спрямована на усунення причин, що приводять до утворення вогнищ загоряння у виробничих приміщеннях. При вході у виробничі приміщення вивішують таблички із зазначенням класу пожежонебезпеки, у приміщеннях забороняється встановлювати системи опалення, вентиляції, висвітлення, що не відповідають зазначеному класу пожежонебезпеки. Приміщення, обладнання й установки, розміщені в них, повинні регулярно очищатися від горючих матеріалів і сторонніх предметів. Джерела штучного висвітлення повинні бути розташовані так, щоб забезпечити безпечну відстань між освітлювальними арматурами й конструкціями або матеріалами, що піддані згорянню. Виробничі приміщення обладнують вогнегасниками, ящикам з піском, пожежним інвентарем і сигналізацією.

Висновок

У дипломній роботі розроблений прогресивний технологічний процес механічної обробки деталі „Голка”.

По заданій річній програмі визначений тип виробництва.

При проектуванні заготовки вибрані міжопераційні припуски та допуски, обґрунтований метод отримання заготовки, розраховані її розміри, маса, визначений коефіцієнт використання матеріалу. В роботі розраховані раціональні режими різання та виконано технічне нормування операції.

В роботі приведені технічна характеристика, основні вузли, налагоджування, технічне обслуговування та регулювання токарно-гвинторізного верстата 16К20Т1 з ПЧПК 2Р22.

Перелік посилань

1. Методические указания по оформлению дипломных, курсовых проектов и других видов письменных работ учащихся, выполняемых в ВПУ № 67 / Сост. Т.В. Коваленко, Т.И. Матюха, Н.Н. Шаповалова, Н.И. Журавлева, - Донецк, ВПУ №67, 2001 г.

2. Справочник технолога-машиностроителя в 2-х т. /Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. - М.: Машиностроение, 1985. - т.1. - 512с.

3. Обработка металлов резанием: А.А. Панов, В.В. Аникин, Н.Г. Байм и др.; Под общ. Ред. А.А. Панова - М.: Машиностроение, 1988.- 736 с.

4. Справочник технолога-машиностроителя в 2-х т. /Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. - М.: Машиностроение, 1985. - т. 2.- 496 с.

5. Зайцев Б.Г., Рыцев С.Б. Справочник молодого токаря. / М.: Высшая школа, 1988.

6. Щербаков В.П. Програмування оброблення на токарному верстаті з пристроєм ЧПК моделі „Електроніка НЦ-31”: Пробний навч. посіб.-К.: Вища шк., 2003-221с.: іл.

7. Технологія механічної обробки на металообробних верстатах/ Г.М. Стискін, М.П. Ревнівцев, В.В. Томашенко, М.М. Берізко. - К.:Техніка, 2005.- 512 с.

Размещено на Allbest.ru