Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Потокове виробництво є високоефективним методом організації виробничого процесу.

У умовах потоку виробничий процес здійснюється в максимальній відповідності з принципами його раціональної організації - прямою точністю, безперервністю, пропорційністю й ін.

Для потокового виробництва характерні наступні основні ознаки:

за групою робочих місць закріплюється обробка або зборка предмета одного найменування або обмеженої кількості найменувань предметів, родинних у конструктивно-технологічному відношенні;

робочі місця розташовуються по ходу технологічного процесу;

технологічний процес виготовлення виробу розбивається на операції і на кожному робочому місці виконується одна або декілька родинних операцій;

предмети передаються з операції на операцію поштучно або невеликими передатними (транспортними);

основні і допоміжні операції унаслідок вузької спеціалізації робочих місць відрізняються високим рівнем механізації й автоматизації. Широко застосовується спеціальний між операційний транспорт, що виконує не тільки функції переміщення оброблюваних предметів, але і підтримки ритму виробництва.

Основною ланкою потокового виробництва є потокова лінія що представляє собою групу робочих місць за який закріплене виготовлення одного або необмеженій кількості найменувань предметів праці і виробничий процес на який здійснюється відповідно до ознак потокового виробництва.

Ціль курсової роботи - закріпити знання теоретичного матеріалу й придбати практичні навички розрахунків основних техніко-економічних показників роботи однієї з виробничих ділянок підприємства.

В процесі досягнення цілі перед нами стоять такі завдання:

1. навчитися планувати потокову лінію;

2. провести економічні розрахунки по виробництву продукту.

1. Вихідні дані

Приймається:

Механічна дільниця яка виготовляє вироби типу втулка з вертикальним отвором і лисками з однієї сторони.

Перелік технологічних операцій та характеристика необхідного обладнання, що застосовується для механічної обробки, наведені в таблицях 1.1 та 1.2.

Таблиця 1.1 - Перелік технологічних операцій та характеристика обладнання:

№ операції	Назва операції	Обладнання
		Марка (орієнтовна)	Оптова ціна, грн.	Потужність двигуна, кВт	Габарити, мм	Займана площа, м2
1	Обробка отвору і торця	2Н135	24 000	4	2535Ч835	4,25
2	Протяжка отвору	7Б55У	124 800	18,5	4070Ч1600	26,05
3	Токарна обробка	1И611П	139 200	3	1790Ч670	8,83
4	Фрезерування торцевою фрезою	6Р80	48 000	3	1600Ч1875	14,3
5	Свердлення отвору Ш20	2Н125	1 920	2,2	2350Ч785	3,59
6	Слюсарна обробка	Слюсарний верстат	9 600	-	1000Ч800	4,1
7	Миття	Мийка	14 400	0,5	950Ч750	3,6
8	Термічна обробка	Термопіч	28 800	4	1020Ч950	6,2
9	Внутрішнє шліфування	3К227А	172 800	4	2815Ч1900	24,07
10	Зовнішнє шліфування	3А110В	148 800	1,5	1600Ч1670	17,03

Таблиця 1.2 - Тривалість технологічних операцій:

№ п/п	Показники	Номер операції	Розряд роботи	Значення
1.	Річний обсяг виробництва (Nр), шт./р.			52000
2.	Трудомісткість операції (tшт i), хв./шт.	1	3	8,4
		2	5	2,3
		3	5	11,5
		4	6	6,7
		5	3	4,1
		6	2	3,2
		7	2	2,3
		8	4	6,4
		9	6	10,7
		10	6	5,8
3.	Чиста маса деталі, кг/шт.			7,5
4.	Норма витрат металу, кг/шт. (НВМ)			8,30

2. Проектування потокової лінії механічної обробки деталі

2.1 Розрахунок такту потокової лінії

Такт потокової лінії - це проміжок часу, через який виходять з потокової лінії готові деталі.

Такт потокової лінії визначається по формулі:

ф =

ф =

Де:

Ф_доб - добовий фонд часу: (8х2)·60=960 хв., при 8-годинному робочому дні в дві зміни;

В_р - регламентовані витрати часу на технічне обслуговування верстата, прийняти В_р=60 хв.;

N_доб - добова програма випуску, шт.

Добова програма випуску розраховується по формулі:

.

Де:

N_р - задана річна програма випуску, шт.;

n_рд - кількість робочих днів в році.

2.2 Розрахунок кількості обладнання, його завантаження та ступеню синхронізації операцій технологічного процесу

Розрахунок кількості обладнання для кожної операції проводиться по формулі:

Для 1-ї операції

.

Де:

n_рi - розрахункове число верстатів на і-тій операції, шт.;

t_штi - штучний час на і-ту операцію, хв.;

ф - такт потокової лінії, хв./шт.

Округляємо n_рi до першого більшого або найближчого цілого числа - отримаємо прийняту кількість верстатів n_прi. Завантаження обладнання з_зi визначаємо також для кожної i - ої операції по формулі:

Для 1-ї операції:

.

Завантаження обладнання на окремих операціях не повинно перевищувати 85 - 90% для створення резерву обладнання з метою забезпечення безперебійної роботи потокової лінії. Якщо при розрахунках виявиться вищим за 85 - 90%, то слід збільшити кількість верстатів. Для ефективної роботи обладнання на потоковій лінії необхідно, щоб завантаження обладнання на більшості операцій було вищим за 60 - 70%. Низьке завантаження допустиме лише на окремих операціях (найчастіше - свердлувальних, різьбонарізних, слюсарних і т. д.).

Наводимо приклад розрахунку кількості обладнання та інших показників для першої операції, а результати розрахунків по решті операцій звести до таблиці 2.1. До таблиці 2.1 заносяться також результати розрахунків ступеню не синхронізації операцій, порядок розрахунку якого приведений нижче.

Таблиця 2.1 - Розрахунок обладнання на потоковій лінії:

№ операції	Назва операції	tштi, хв.	nрi,шт.	nпрi, шт.	ззі, %	tштi/nпрi	Ступінь не синхронізації, Сі
1	Обробка отвору і торця	8,4	1,92	3	64,07	2,8	-0,0508
2	Протяжка отвору	2,3	0,53	1	52,63	2,3	-0,2203
3	Токарна обробка	11,5	2,63	3	87,72	3,8333333	0,2994
4	Фрезерування торцевою фрезою	6,7	1,53	2	76,66	3,35	0,1356
5	Свердлення отвору Ш20	4,1	0,94	2	46,91	2,05	-0,3051
6	Слюсарна обробка	3,2	0,73	1	73,23	3,2	0,0847
7	Миття	2,3	0,53	1	52,63	2,3	-0,2203
8	Термічна обробка	6,4	1,46	2	73,23	3,2	0,0847
9	Внутрішнє шліфування	10,7	2,45	3	81,62	3,5666667	0,209
10	Зовнішнє шліфування	5,8	1,33	2	66,36	2,9	-0,0169
Разом	61,4	14,1	20	70,25	2,95

Середнє завантаження обладнання з_{з сер} розраховується по формулі:

.

Де:

m - число операцій.

Ступінь не синхронізації операцій розраховується по формулі:

Для 1-ї операції:

.

Де:

- робочий такт на і-тій операції;

- середній робочий такт потокової лінії.

Середній робочий такт потокової лінії знаходиться по формулі:

Рисунок 2.1 - Графік синхронізації операцій:

Рисунок 2.2 - Графік завантаження обладнання:

По ступеню синхронізації операцій на потоковій лінії визначається тип потокової лінії, від якого залежить організація робіт та вибір транспортних засобів.

Якщо на всіх операціях ступінь десинхронізації не перевищує , то така лінія є синхронізованою неперервною-потоковою. Якщо ж хоча б на одній операції ступінь десинхронізації перевищує вказану величину, то таку лінію слід називати прямо токовою або несинхронізованою. Лінію можна назвати прямою токовою або несинхронізованою.

2.3 Вибір обладнання

Вибір обладнання на практиці здійснюється одночасно з проектуванням технологічного процесу. При цьому найчастіше орієнтуються на наявний склад обладнання. Вибір верстатів звичайно треба проводити по прейскуранту оптових цін на металорізальні верстати. В курсовій роботі можна скористатися даними таблиці 1.1. Потім складається відомість обладнання на потоковій лінії (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 - Відомість обладнання на потоковій лінії:

Назва операції	Модель станка	Габаритні розміри станка, мм	Кількість верстатів	Ціна, грн.	Потужність
				одного станка	всього	одного верстата	всього
Обробка отвору і торця	2Н135	2535Ч835	3	13125	39375	4	12
Протяжка отвору	7Б55У	4070Ч1600	1	68250	68250	17	17
Токарна обробка	1И611П	1790Ч670	3	191625	574875	17	51
Фрезерування торцевою фрезою	6Р80	1600Ч1875	2	26250	52500	3	6
Свердління отвору Ш20	2Н125	2350Ч785	2	10500	21000	2,5	5
Слюсарна обробка	Слюсарний верстат	1000Ч800	1	5250	5250	-	-
Миття	Мийка	950Ч750	1	7875	7875	0,5	0,5
Термічна обробка	Термопіч	1020Ч950	2	15750	31500	4	8
Внутрішнє шліфування	3К227А	2815Ч1900	3	94500	283500	4	12
Зовнішнє шліфування	3А110В	1600Ч1670	2	81375	162750	4,2	8,4
Разом:	-	-	20	-	1246875	-	120

2.4 Планування потокової лінії

Планування обладнання (розміщення верстатів на плані) необхідно виконувати таким чином: на лист міліметрівки наноситься сітка колон, яка характеризується кроком колон і шириною прогону. Найбільш поширеними є сітка колон або метрів. Розміри колон мм або мм, ширина капітальної стіни - 400 мм; ширина віконних прорізів - 3000 мм.

Для планування використовуються габарити верстатів, які приведені в таблиці 1.1. Обладнання повинно бути розставленим по ходу технологічного процесу, згідно з послідовністю виконання операцій в декілька паралельних рядів. Транспортні засоби на потоці повинні економити працю робітників. Потрібно вказати, які основні вимоги до них пред'являються. Рекомендується на несинхронізованих лініях - стандартна ширина роликів рольгангів складає: 300, 400, 500, 650, 800, 1000 мм. Ширина рольгангу на 48 мм більше.

2.5 Побудова графіка-регламенту роботи потокової лінії

За допомогою графіка-регламенту можливо визначити ступінь завантаження недовантажених робочих місць і час їх роботи впродовж періоду обслуговування, виявити економічно оправдане використання робітників на лінії і тим самим усунути простої, визначити внутрішньо лінійні і оборотні заділи та побудувати графіки руху останніх (епюри оборотних заділів).

Приклад побудови графіка-регламенту роботи потокової лінії наведено на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3 - Графік-регламент роботи потокової лінії:

2.6 Розрахунок заділів на потоковій лінії

Для забезпечення безперервності роботи потокової лінії поряд з іншими заходами необхідно створити ряд заділів.

Заділ - це виробничий запас заготівок або складових частин виробу для забезпечення безперервного протікання виробничого процесу на потоковій лінії.

Внутрішньо-лінійні заділи на потокових лініях бувають: технологічними, транспортними, страховими та оборотними. Останній вид заділів в даній курсовій роботі не розраховується.

Технологічний заділ (З_техн) - загальна кількість деталей, що знаходяться в даний момент в процесі обробки на всіх операціях лінії:

Де:

т - кількість операцій на лінії (m=10);

- кількість робочих місць на кожній операції;

- кількість одночасно оброблюваних деталей на кожному робочому місці, d = 1.

Для 1-ої операції

Де:

т - кількість операцій на лінії;

п_і - кількість робочих місць на кожній операції;

S - кількість одночасно оброблюваних деталей на кожному робочому місці, S = 1. Транспортний заділ (З_тр) створюється деталями, які знаходяться на потоковій лінії поміж робочими місцями:



Де:

р - розмір транспортної партії деталей.

При поштучній передачі деталей з операції на операцію величина р = 1.

Для 1-ої операції:

.

Страховий заділ (З_стр) створюється перед найбільш відповідальною (як правило, це найбільш трудомістка) операцією. Його величина встановлюється в розмірі 4-5% змінного завдання. Окрім цього, перед кожною операцією створюється 15-20 хвилинний страховий заділ деталей з метою створення можливості для незалежного початку роботи:

Де:

З_{стр і} - страховий заділ на і-тій операції, штук;

п_і - кількість верстатів на даній операції, штук;

t_шті - трудомісткість операції, хвилин.

.

З_стр2 = 20/2,3*1=9 шт. З_стр3 = 20/11,5*4=5 шт.

З_стр4 = 20/6,7*2=6 шт. З_стр5 = 20/4,1*2=10 шт.

З_стр6 = 20/3,2*1=6 шт. З_стр7 = 20/2,3*1=9 шт.

З_стр8 = 20/6,4*2=6 шт. З_стр9 = 20/10,7*3=6 шт.

З_стр2 = 20/5,8*2=7 шт.

2.7 Розрахунок основних і оборотних засобів дільниці

Основні засоби - це засоби виробництва, що беруть участь у процесі виробництва довгий час.

Оборотні засоби - це предмети праці, що беруть участь у виробництві один раз, при цьому їхня вартість входить у собівартість продукції.

Вартість основних фондів дільниці розраховується наступним чином:

1) вартість будівель:

В_Б=1,2 * S * В_S

Де:

В_Б - вартість будівель, грн.;

1,2 - коефіцієнт, який враховує частку іншої площі цеху, що припадає на дільницю;

S - площа дільниці (із планування), вирахувана із внутрішньої частини будівлі, м²;

В_S - вартість 1 м² виробничої площі (приймаємо 250 грн./м²);

2) вартість споруд і передаточних пристроїв умовно приймаємо на дільниці в розмірі 3-5% від вартості будівлі дільниці;

3) вартість робочих машин та обладнання:

Де:

В_рм - вартість робочих машин та обладнання дільниці, грн.;

- сумарна вартість верстатів;

1,15 - коефіцієнт, який враховує витрати на транспортування і монтаж обладнання;

1,1 - коефіцієнт, який враховує вартість передаточних засобів і міжопераційного транспорту.

4) вартість вимірюючи і регулюючих пристроїв, лабораторного обладнання складає 4-6% вартості робочих машин та обладнання дільниці;

5) вартість транспорту складає 5% від вартості робочих машин і обладнання;

6) вартість інструмента та інвентарю 3-4% від вартості робочих машин і обладнання.

Вартість оборотних засобів дільниці складає 50% вартості основних фондів дільниці. Вартість будівель:

В_Б = 1,2*277*250 = 82 950 грн.

Вартість споруд і передаточних пристроїв:

В_сп = 82 950*0,05 = 4 147,5 грн.

Вартість робочих машин та обладнання дільниці:

В_рм = 1,15*1,1*1603200 = 2028048 грн.

Вартість вимірюючих пристроїв:

В_вп = 2028048*0,05 = 101402,4 грн.

Вартість транспорту:

В_тр = 2028048*0,05 = 101402,4 грн.

Вартість інструменту і інвентарю:

В_ін = 2028148*0,04 = 81121,92 грн.

2.8 Розрахунок амортизаційного фонду дільниці

Амортизація - процес переносу вартості основних фондів у плині терміну їхньої служби на вартість виготовленого товару й акумуляція її в амортизаційному фонді.

Таблиця 2.3 - Розрахунок амортизаційного фонду дільниці:

Група основних фондів	Вартість	Амортизаційні відрахування
		Норма амортизації, %	Сума амортизації, грн.
Будівлі	82950	2	1659
Споруди і передаточні засоби	4147,5	2	82,95
Робочі машини і обладнання	2028048	6	121682,88
Лабораторне обладнання	101402,4	6	6084,14
Транспорт	101402,4	10	10140,24
Інструмент, інвентар	81121,92	10	8112,19
Разом	2403913	-	147761,4

Квартальні амортизаційні відрахування визначаються в відсотках від вартості основних фондів по групах (нормах амортизаційних відрахувань).

Основні фонди підрозділяються на наступні групи:

1) група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передаточні засоби;

2) група 2 - транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі, меблі, конторське обладнання; побутові електромеханічні пристрої та інструменти;

3) група 3 - інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1, 2, 4;

4) група 4 - інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації; пристрої до них; системи зв'язку, включаючи мобільний.

Квартальні норми амортизаційних відрахувань встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного кварталу в наступних розмірах:

1) група 1 - 2%;

2) група 2 - 10%;

3) група 3 - 6%;

4) група 4 - 15%.

2.9 Розрахунок штатів потокової лінії

Явочну кількість основних робочих (п_яв) визначаємо із графіка регламенту по робочих місцях з врахуванням суміщення професій. Найбільший табельний номер робочого місця дорівнює явочній кількості робітників в одну зміну.

Спискова кількість робочих (п_сп) буде дорівнювати:

п_сп=

Де:

к_вик - коефіцієнт використання робочого часу (к_вик=0,9);

т - число робочих змін за добу(в проекті т=2).

Явочна кількість допоміжних робітників може бути визначена наступними методами:

1) по точках обслуговування (транспортні робітники);

2) по нормах обслуговування (наладчики, ремонтні робітники та інші);

3) у відсотках від чисельності основних робітників (укрупнений метод).

В проекті дільниці необхідно визначити лише деякі категорії допоміжних робітників, яких можна закріпити за даною потоковою лінією. Розрахунки зводимо до таблиці 2.4.

Явочна кількість допоміжних робочих (слюсарів-ремонтників і наладчиків (п_яв)) визначається за формулою:

Де:

О - число об'єктів обслуговування, штук;

N_О - норма обслуговування, штук/чол.в зміну;

т -число змін за добу (m=2).

Норма обслуговування для наладчиків на одного робочого звичайно знаходиться в межах 5-8 верстатів в зміну.

В роботі явочну кількість слюсарів-ремонтників можна прийняти в розмірі 2 чоловіка в зміну.

Контроль якості на потокових лініях звичайно виконується після кінцевої операції і тому можна прийняти, що лінію обслуговує один контролер в зміну.

Список чисельність допоміжних робочих звичайно визначається в цілому по цеху, а тому в роботі достатньо навести розрахункову формулу і обмежитися встановленням явочного числа робітників.

Чисельність службовців встановлюється виходячи з штатного розкладу цеху. Для дільниці приймемо:

1) 1 змінний майстер на 16-22 основних робочих;

2) 1 технолог-нормувальник;

3) 1 нарядчик у зміну;

4) 1 прибиральник у зміну.

Разом: 7 чоловік.

Таблиця 2.4 - Чисельність допоміжних робітників:

Професія	Назва об'єктів обслуговування	Число об'єктів обслуговування	Норма обслуговування на одного робочого за зміну	Явочна кількість допоміжних робочих
Наладчик	Верстати	20	7	6
Слюсар-ремонтник	Верстати	20	2	4
Контролер	Вироби	1	1	2
Разом	-	-	-	12

2.10 Розрахунок фондів заробітної плати

Фонд оплати праці робітників потокової лінії включає: річний фонд заробітної плати основних виробничих робочих, допоміжних робочих, службовців, а також додаткову заробітну плату вказаних категорій робітників.

Годинну тарифну ставку і-того розряду (Сгі) потрібно приймати в залежності від мінімальної місячної заробітної плати (М_З), галузевого коефіцієнта (К_гал), розмір якого для машинобудування знаходиться в межах 2,6-2,8, а також місячного фонду робочого часу, який в середньому дорівнює 176 годин, і тарифного коефіцієнта (К_Ті). Годинна тарифна ставка визначається за допомогою наступної формули:

Тарифні коефіцієнти приймаються у таких розмірах: 1-й розряд - 1,0; 2-й - 1,2; 3-й - 1,35; 4-й - 1,5; 5-й - 1,7; 6-й - 2,0.

За згодою керівника проекту можуть бути використані діючі годинні тарифні ставки робочих машинобудівних підприємств України, що діють на момент проектування.

Річний фонд заробітної плати основних виробничих робочих () з урахуванням всіх нарахувань на заробітну плату, а також доплат і додаткової заробітної плати визначається за формулою:

Де:

m - число операцій, m=10;

t_шті - штучний час (норма часу) на виконання і-тої операції, хв./шт.;

С_гі - годинна тарифна ставка робітника на і-тій операції, грн./год.;

N_р -річний обсяг виробництва, шт./рік;

К_д - коефіцієнт, який враховує розмір доплат до годинного фонду заробітної плати враховуючи фінансові можливості підприємства (К_д=1,06-1,10).

Всі розрахунки вести з точністю двох знаків після коми.

Таблиця 2.5- Розрахунок фондів заробітної плати основних виробничих робітників:

Номер операції	Розряд роботи	, грн./год.	, хв./шт.	грн./шт.	грн./шт.	грн./рік
1	2	3	4	5	6	7
1	3	19,15	8,4	2,68	2,9491	153353,2
2	5	24,11	2,3	0,92	1,0166	52865,1933
3	5	24,11	11,5	4,62	5,7764	300370,417
4	6	28,36	6,7	3,17	3,4836	181144,773
5	3	19,15	4,1	1,31	1,4394	74850,9667
6	2	17,02	3,2	0,91	1,1347	59002,6667
7	1		2,3	0,54	0,5979	31092,0133
8	4	21,27	6,4	2,27	2,4957	129775,36
9	6	28,36	10,7	5,06	6,3219	328739,667
10	6	28,36	5,8	2,74	3,0156	156811,893
Разом	28,23	1468006,15

Для оплати праці допоміжних робочих, як правило, використовується почасова форма оплати праці, тобто їх заробіток залежить від відпрацьованого часу.

Плановий річний фонд робочого часу допоміжних робочих визначається за формулою:

Т_роб=Ч_рд*t_зм*К_вик

Де:

Т_роб - річний бюджет робочого часу, год./рік;

Ч_рд - число робочих днів у рік;

t_зм - тривалість робочої зміни (t_зм=8 год.);

К_вик - коефіцієнт використання робочого часу (К_вик=0,9).

Річний фонд заробітної плати допоміжних робочих () визначаємо за формулою:

Де:

- середня годинна ставка допоміжних робітників, грн./год.;

- спискова чисельність допоміжних робітників, чол.(таблиця 2.4);

К_доп - коефіцієнт, який враховує доплати (К_доп = 1,01-1,05).

Середньомісячну зарплату для допоміжних робочих визначаємо аналогічно розрахункам по основних робочих.

Розряди допоміжних робітників:

1) наладчик - 6-й розряд;

2) слюсар по ремонту обладнання - 5-й розряд;

3) контролер - 4 розряд.

Фонд заробітної плати службовців виконується за формулою:

Де:

- місячний оклад і - ої категорії службовців, грн./міс.;

- чисельність і - ої категорії службовців (майстер зміни - 2, технолог-нормувальник - 1, нарядчик - 2, прибиральник - 2).

Орієнтовні розміри окладів:

1) змінний майстер - 1675 грн.;

2) технолог-нормувальник - 1275 грн.;

3) нарядчик - 1035 грн.;

4) прибиральник -941 грн.

Таким чином загальний фонд заробітної плати по дільниці складе:

Фонд оплати праці по дільниці:

- коефіцієнт, який враховує додаткову заробітну плату робітників дільниці ().

2.11 Розрахунок відрахувань на соціальні заходи

Відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку до складу відрахувань на соціальні заходи включаються:

- відрахування на пенсійне забезпечення - 33,2%;

- відрахування на соціальне страхування - 1,4%;

- відрахування у фонд зайнятості - 1,6%;

- відрахування на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професіональних захворювань - 2,27%.

Приймаються у відповідності з діючими у поточному році нормативами нарахувань.

Відрахування на соціальні заходи розраховуються за формулою:



Де:

- коефіцієнт відрахувань на соціальні заходи.

2.12 Розрахунок кошторису витрат на утримання та експлуатацію обладнання

2.12.1 Витрати на електричну енергію

Річна спожита кількість електричної енергії на виробничу програму може бути приблизно визначена по формулі:

Де:

N_д - сумарна потужність енергообладнання (двигунів) дільниці, кВт;

Ф_рд - дійсний річний фонд часу роботи обладнання, год./рік;

К_о - коефіцієнт одночасної роботи обладнання (К_о=0,7);

К_в - коефіцієнт, який враховує втрати електроенергії в мережі (К_в=0,9);

з_з - коефіцієнт середнього завантаження обладнання (з_з=0,75);

з_д - коефіцієнт корисної дії двигунів та іншого обладнання (з_д=0,9).

Дійсний річний фонд часу Ф_рд роботи обладнання обчислюється по формулі:

Ф_рд=Ф_реж - t_ТоіР

Де:

Ф_реж -річний режимний фонд часу, год.;

t_ТоіР - витрати часу на технічне обслуговування і ремонт обладнання.

Річний режимний фонд часу визначається по формулі:

Ф_реж=Ч_рд*п_зм*t_зм

Де:

Ч_рд - число робочих днів у рік;

п_зм - число змін (п_зм=2);

t_зм - тривалість робочої зміни (t_зм=8 годин).

Річні витрати на електроенергію складуть, грн.:

Де:

- діючий тариф на електроенергію для промислових підприємств, коп./кВт*год.

Відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) тарифи на електроенергію диференціюються залежно від класу напруги споживачів:

I клас - 35 кВ і вище;

II клас - менше 35 кВ.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2005 №745 «Про перехід до єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам» та постановою НКРЕ від 23.02.2010 №155 роздрібні тарифи на електроенергію для споживачів (крім населення) з урахуванням граничних рівнів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів.

Згідно таблиці 1.1 обладнання, розташоване на потоковій лінії належить до споживачів II класу. Величину тарифу на електроенергію беремо без ПДВ.

Таблиця 2.6 - Роздрібні тарифи для споживачів енергії з урахуванням ПДВ, які вводяться в дію у березні 2010 р:

Споживачі	І клас напруги - 27,5 кВ і вище	Крім того, ПДВ	Разом з ПДВ	ІІ клас напруги - до 27,5 кВ	Крім того, ПДВ	Разом з ПДВ
Всі споживачі, крім населення та населених пунктів, міського електричного транспорту, коп./кВт*год.	48,50	9,70	58,20	64,28	12,86	77,14

2.12.2 Витрати на стиснуте повітря для промислових потреб

Кількість верстатів, що мають пристрої з пневматичними зажимами, складає від 30% до 50% загальної кількості верстатів дільниці.

Витрати на стиснуте повітря (В_сп) визначаємо по формулі:

В_сп=С_сп*

С_сп - вартість 1 м³ стиснутого повітря (0,02 грн./м³);

- річна кількість спожитого стиснутого повітря, м³/рік, яка визначається по формулі:

=*Ф_рд*q_сп

Де:

- кількість верстатів з пневмозажимами, шт.;

q_сп - витрати стиснутого повітря на один верстат в годину (q_сп=0,9 м³/год.).

2.12.3 Витрати на воду для технологічних потреб

Річна потреба в технічній воді визначається за формулою, м³:

Де:

- кількість верстатів, які потребують охолодження водою, шт.( = 4 верстати);

q_тв - витрати технічної води на один верстат в 1 годину (q_тв=0,05 л/год.);

з_з - коефіцієнт середнього завантаження обладнання (з_з=0,75).

Витрати на воду для технологічних потреб визначаємо за формулою:

В_тв=С_тв*Q_тв

Де:

С_тв - вартість 1 м³ технічної води, грн./м³ (С_тв=1,065 грн./м³);

Q_тв - річна потреба в технічній воді, м³.

2.12.4 Витрати на утримання обладнання

Витрати на утримання обладнання враховують оплату праці допоміжних робочих та інші витрати і приймаються в розмірі 5% від вартості робочих машин та обладнання.

2.12.5 Витрати на планові поточні огляди і ремонти

Витрати на планові ПОіР (окрім капітального ремонту) спрощено розраховуємо по формулі:

В_ПОіР=Q_рс*С_г*Ф_рд*з_з

Q_рс - сума одиниць ремонтної складності всіх верстатів:

Q_рс = 8 * n_пр

8 - кількість одиниць ремонтної складності одного верстата);

С_г - питомі годинні витрати на поточні огляди і ремонти одиниці ремонтної складності.

(С_г= 0,02 грн./год.*од. рем. скл.).

2.12.6 Вартість допоміжних матеріалів

Вартість допоміжних матеріалів можна прийняти в розмірі 50 грн. в рік в розрахунку на один верстат.

2.12.7 Знос малоцінного інструменту, інвентарю, пристосувань

Знос малоцінного інструменту, інвентарю, пристосувань прийняти із розрахунку 500 грн. в рік на одного основного виробничого робітника.

Таблиця 2.8 - Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання:

Найменування статей	Сума, грн.
Витрати на електричну енергію	10194,42
Витрати на стиснуте повітря для промислових потреб	555,17
Витрати на воду для технологічних потреб	5,47
Витрати на утримання обладнання	6084,14
Витрати на планові ПОіР	7402,32
Вартість допоміжних матеріалів	900
Амортизаційні відрахування	121682,88
Знос малоцінного інструменту, інвентаря, пристосувань	20000
Разом:	166824,4

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання розподіляються на собівартість окремих виробів пропорційно сумі тарифної заробітної плати основних виробничих робітників.

2.13 Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат

2.13.1 Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом

В цій статті враховуємо заробітну плату службовців дільниці, а також всі нарахування на неї цієї категорії працівників.

Вупр = 142518,86 грн.

2.13.2 Витрати на електричну енергію для освітлення

Кількість електроенергії, витрачаємої для освітлення, визначаємо по формулі:

=Т_рос*S*q_е

Де:

Т_рос - річне число годин освітлення (Т_рос=2700 годин);

S - площа дільниці, м²;

q_е - питомі витрати електроенергії на освітлення 1 м² площі (прийняти рівними 0,015 кВт*година плюс 5% на чергове освітлення).

Розрахунок грошових витрат визначається по формулі:

=*С_ел

Де:

С_ел - вартість 1 кВт*години (див. розділ 2.12.1).

2.13.3 Витрати на пару для опалення

Витрати на пару для опалення визначаються виходячи з норми її витрачання на 1 м³ виробничого приміщення та тарифів на теплову енергію. Вартість теплової енергії (В_те) визначаємо за формулою:

В_те=S*h*Т_роп*q_п*і_п*Ц_те

Де:

S - площа дільниці, м²;

h - висота виробничого приміщення, м (прийняти h = 6 м);

Т_роп - річна тривалість опалювального сезону, годин (1500-1700 годин);

q_п - норма витрати пари в годину на нагрівання 1 м³ приміщення (0,015 кг/м³);

і_п - тепловміст (ентальпія) 1 т пари, Гкал/т (прийняти 0,75 Гкал/т);

Ц_те - тариф на теплову енергію, грн./Гкал (прийняти 70 грн./Гкал).

2.13.4 Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв

Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв приймаємо в розмірі 1-2% від їх вартості.

2.13.5 Витрати на амортизацію будівель, споруд і передаточних пристроїв

Витрати на амортизацію будівель, споруд і передаточних пристроїв біло визначено в таблиці 2.3.

2.13.6 Витрати на охорону праці і техніку безпеки

Витрати на охорону праці і техніку безпеки визначаємо укрупнено в розмірі 20-30 грн. на одного працюючого.

2.13.7 Витрати по винахідництву та раціоналізації

Витрати по винахідництву та раціоналізації приймаємо в розмірі 30-40 грн. на одного працюючого.

2.13.8 Інші витрати

Інші витрати визначаємо в розмірі 5% від суми витрат по попереднім статтям.

Таблиця 2.9 - Кошторис загальновиробничих витрат:

Найменування статей витрат	Сума, грн.
Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом	142518,8628
Витрати на електричну енергію для освітлення	359,911755
Витрати на пару для опалення	22209,86
Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв	1741,95
Амортизація будівель, споруд і передаточних пристроїв	1741,95
Витрати на охорону праці	1450
Витрати по винахідництву та раціоналізації	2030
Інші витрати	8602,63
Разом:	180655,1646

Загальновиробничі витрати розподіляються на собівартість окремих виробів пропорційно сумі тарифної заробітної плати основних виробничих робітників і сумі витрат на утримання і експлуатацію обладнання:

2.14 Калькулювання собівартості та ціни деталі

Калькуляцію собівартості складають на одну деталь.

Таблиця 2.10 - Калькуляція собівартості та ціни деталі:

№ п/п	Найменування статті калькуляції	Сума, грн
1	Основні матеріали	14,94
2	Зворотні відходи	0,75
3	Разом за відрахуванням зворотних відходів	0,15
4	Основна заробітна плата виробничих робочих	15,54
5	Додаткова заробітна плата виробничих робочих	28,23
6	Відрахування на соціальні потреби	3,11
7	Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	12,06
8	Загальновиробничі витрати	4,93
9	Інші виробничі витрати	1,38
10	Разом виробнича собівартість	70,59
11	Адміністративні витрати	6,63
12	Витрати на збут	1,41
13	Разом повна собівартість	78,64
14	Прибуток	15,73
15	Оптова ціна підприємства	94,37
16	Податок на добавлену вартість	18,87
17	Відпускна ціна	113,24

Порядок розрахунку статей витрат наступний.

Вартість основних матеріалів (В_ОМ) визначається за формулою:

В_ОМ=Н_ВМ*Ц_М*К_трв

Де:

Н_ВМ - норма витрат металу, кг/шт.;

Ц_М - ціна придбання металу без податку на добавлену вартість, грн./кг (Ц_М = 1,2грн./кг);

К_трв - коефіцієнт, який враховує транспортно-заготівельні витрати (К_трв = 1,05).

Вартість зворотних відходів (В_ЗВ) визначаємо за формулою:

В_ЗВ=(Н_ВМ-М_Ч)*К_ЗВ*Ц_В

Де:

М_Ч - чиста маса деталі, кг;

К_ЗВ - коефіцієнт, що враховує масу зворотних відходів (металу) (прийняти К_ЗВ=0,7-0,8);

Ц_В - ціна відходів, грн./кг (Ц_В= 20% від Ц_М).

Вартість зворотних відходів віднімаємо від вартості основних матеріалів.

Додаткова заробітна плата виробничих робочих складає 12% від основної заробітної плати.

Відрахування на соціальне страхування - % від суми основної і додаткової заробітної плати відповідно з діючими в поточному році нормативами відрахувань.

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання (ВУЕО) визначаються за формулою:

Загальновиробничі витрати (ЗВВ) визначаються за формулою:

Інші витрати складають до 2% від виробничої собівартості. Адміністративні витрати прийняти в розмірі 20% від суми тарифної зарплати виробничих робочих та витрат на утримання та експлуатацію обладнання. Витрати на збут прийняти в розмірі 2% - 5% виробничої собівартості.

Повна собівартість складається із суми виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.

Прибуток можна прийняти в розмірі 15 - 20% повної собівартості деталі.

Оптова ціна деталі дорівнює сумі повної собівартості та прибутку.

Податок на добавлену вартість складає 20% оптової ціни підприємства.

Відпускна ціна є сума оптової ціни підприємства та податку на добавлену вартість.

Висновок

Завантаження обладнання на окремих операціях перевищує 85 - 90% і тому потрібно створювати резерв обладнання з метою забезпечення безперебійної роботи потокової лінії.

Потокову лінію можна назвати прямою токовою або несинхронізованою, тому що на всіх операціях ступінь десинхронізації перевищує значення середнього робочого такту.

Після того, як був графік-регламент роботи потокової лінії стало зрозуміло, що два працівники можуть робити два різних типи робіт за один цикл виробництва.

В цілому можна зробити висновок, що економічні розрахунки по даному продукту проведені успішно без значних відхилень. А також проведене планування потокової лінії.

Література

1. М.Е. Егоров. Основы проектирования машиностроительных заводов. - 6-е изд., испр. и допол. - М.: Высш. школа, 1969 - 464 с.

2. С.М. Мерков. Проектирование участка механического цеха.

3. Организация и планирование машиностроительного завода // уч. пособие под ред. И.М. Разумова - 3-е изд., перер. и доп. - М.: «Машиностроение», 1974 - 597 с.

4. Организация, планирование и управление на приборостроительных предприятиях // уч. пособие под ред. В.А. Мищенко и Н.И. Погорелова - Киев УМК ВО, 1992 - 400 с.

5. Перерва П.Г., Погорелов Н.И. Маркетинг машиностроительной продукции // уч. пособие под ред. Погорелова Н.И., Киев, ИСМО МО Украины, 1997 - 176 с. механічний деталь обладнання

6. Типовая система технического обслуживания и ремонта металлорежущего оборудования. М.: ЭНИМС, 1987 - 672 с.

7. Економіка та організація праці // уч. посібник за ред. Перерви П.Г., Погорєлова М.І., Х.:НТУ «ХПІ», 2006 - 587 с.

Размещено на Allbest.ru

...