Загальні вимоги до побудови стандарту

Размещено на http://www.allbest.ru

Варіант 9

Загальні вимоги до побудови стандарту

В умовах сучасної багатогалузевої промисловості розроблення стандартів є складною науково-технічною працею, що потребує значного часу та коштів. Загальні вимоги до побудови стандарту висвітлені в ДСТУ 1.5:2003 “Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів”.

Побудова стандартів усіх категорій та видів повинно відповідати наступній типовій структурі: найменування стандарту; ввідна частина (за необхідністю); основна частина; інформаційні дані; зміст (при великому об'ємі тексту або в збірниках). Встановлені вимоги до кожного з елементів структури забезпечують чіткість побудови стандартів, стислість тексту, визначення викладених норм та правил полегшує пошук стандартів по найменуванню, а елементи основної частини стандарти - по нумерації, що відображає структуру даної частини.

Тому під час розроблення стандартів слід дотримуватися таких основних вимог:

1. Стандарти необхідно розробляти тільки за потребою. В першу чергу мають розроблятися ті, які забезпечують безпеку життя населення, охорону навколишнього середовища, сумісність та взаємозамінність продукції.

2. Необхідно взаємне прагнення всіх зацікавлених сторін, які роз->бляють, виготовляють та споживають продукцію, до досягнення згоди одо управління її якістю, сумісністю та взаємозамінністю. 3. Керуватися вимогами споживачів, для чого представники органів іргівлі та спілка споживачів мають брати участь у розробленні проектів андартів, готувати пропозиції щодо розробки, перегляду та зміни андартів. 4. Використовувати сучасні методи стандартизації. 5. Встановлювати такі вимоги до основних властивостей об'єкта стандартизації, які відповідають дійсності.

6. Потрібно виключати одночасне розроблення стандартів на ідентичні об'єкти стандартизації.

7. Стандарти мають бути викладені чітко для забезпечення однозначності розуміння їх вимог.

Стандарти розробляють відповідно до плану державної стандартизації з урахуванням норм чинного законодавства України, вимог ДСС України та документів міжнародних і регіональних організацій зі стандартизації.

Стандарт - це текстовий документ, що складає в собі при необхідності текст з графічним матеріалом і таблицями. Вимоги до тексту сприяють точності викладення застосування стандартизованих термінів та позначень, виключенню зворотів розмовної мови, іншомовних слів і термінів при наявності рівнозначних їм в українській мові. Встановлені вимоги до заголовків, формул, таблиць, графічних матеріалів, посилань, алфавітних покажчиків, приміток, умовних позначень та ін. Даються типові фрагменти тексту, наприклад: «Стандарт повністю відповідає міжнародному стандарту ISO (IEC)...», «Затверджений та введений у дію наказом Держстандарту України.....» та ін.

Технічні комітети стандартизації та їх функції, завдання

Технічний комітет - це суб'єкт національної системи стандартизації, який реалізує встановлені завдання державної політики в закріпленій сфері діяльності та стосовно певних об'єктів стандартизації.

Технічні комітети стандартизації формуються з урахуванням принципу представництва всіх заінтересованих сторін. До роботи в технічних комітетах стандартизації залучаються на добровільних засадах уповноважені представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та їх об'єднань, науково-технічних та інженерних товариств (спілок), товариств (спілок) споживачів, відповідних громадських організацій, провідні науковці і фахівці.

Організаційне забезпечення діяльності технічних комітетів здійснюють їх секретаріати.

Положення про технічні комітети затверджує центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації.

Технічні комітети стандартизації не можуть мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.

Членство в технічних комітетах стандартизації є добровільним, а будь-яке обмеження членства чи монополізація діяльності комітету недопустимо.

Діяльність технічних комітетів за встановленими процедурами і методичними підходами є одним із важелів забезпечення як реалізації державної політики у сфері стандартизації, так і дотримання міжнародно визнаних принципів.

За кожним технічним комітетом стандартизації закріплюється певна сфера діяльності, яка охоплює визначену групу продукції, процесів чи вид діяльності.

При створенні технічних комітетів їх номенклатуру та сфери діяльності гармонізують з номенклатурою та сферами діяльності міжнародних та регіональних організацій стандартизації задля узгодженості національної системи стандартизації із зазначеними системами та розвитку співпраці технічних комітетів.

Технічний комітет стандартизації є зібранням фахівців, зацікавлених у стандартизації та застосуванні її результатів. Саме у межах технічного комітету створюється і функціонує те середовище, де не тільки формується положення (текст) стандарту, але й досягається баланс інтересів зацікавлених сторін, насамперед виробників і споживачів приватного сектора і держави. Всебічний та системний аналіз у технічному комітеті повинен визначати як саму потребу унормування, так і суспільно необхідний рівень показників, економічно обґрунтований та технічно досяжний.

Технічні комітети зі стандартизації створюються за рішенням Держстандарту України для організації та забезпечення розроблення, розгляду, експертизи, погодження і підготовки до затвердження державних стандартів України, інших нормативних документів із стандартизації, а також для проведення робіт з регіональної та міжнародної стандартизації. За рішенням Держстандарту України, створено 127 технічних комітетів (ТК) з різних галузей народного господарства. До роботи у технічні комітети залучаються на добровільних засадах уповноважені представники зацікавлених підприємств, установ і організацій замовників, розробників, виробників продукції (процесів, послуг), органів із стандартизації, товариств (спілок) споживачів, науково-технічних та інженерних товариств, інших громадських організацій, провідні вчені та фахівці.

На ТК покладають функції розроблення, розгляду та погодження національних стандартів, участь у роботі споріднених ТК міжнародних та регіональних організацій і формування позиції України щодо розроблюваних нормативних документів цих організацій.

У сфері стандартизації ТК організовує та здійснює такі роботи:

розробляє, розглядає і погоджує і проекти національних (ДСТУ) і міждержавних (ГОСТ) стандартів; переглядає і перевіряє стандарти, готує зміни до них і пропозиції щодо скасування ДСТУ та ГОСТ, а також, за дорученням Держспоживстандарту України; готує пропозиції для голосування щодо проектів міжнародних і регіональних стандартів; сприяє застосуванню національних стандартів інших країн як національних стандартів України;

розробляє національні і міждержавні стандарти, гармонізовані з міжнародними і регіональними; визначає пріоритетність прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів; співпрацює з такими технічними комітетами в суміжних сферах діяльності: "Науково-технічна термінологія",

"Інформаційні технології","Прилади для вимірювання маси, сили, деформації та визначеннямеханічних характеристик матеріалів", "Загальні норми і правила державної системи забезпечення єдності вимірювань", "Охорона навколишнього природного середовища України", "Оцінка відповідності", "Інформація і документація"; співпрацює з підприємствами (організаціями) - користувачами стандартів, зокрема з об'єднаннями споживачів, випробувальними центрами (лабораторіями) і органами сертифікації, іншими заінтересованими сторонами; розробляє частину програми робіт із стандартизації за закріпленими об'єктами стандартизації або сферами діяльності; розглядає пропозиції щодо внесення змін до чинних НД або їх перегляд чи скасування. Відносини ТК із суб'єктами господарювання, органами державної влади та громадськими організаціями регулюються на підставі договорів (контрактів) і угод про співробітництво, що укладаються з Науково-дослідний інститут геодезії і картографії, якщо інше не передбачено чинним законодавством.Бюджетне фінансування робіт із стандартизації забороняється використовувати на інші потреби. ТКможе розробляти й інші нормативні документи із стандартизації, метрології і сертифікації. ТК створює і веде фонди нормативних документів та нормативно-правових актів для забезпечення своєї діяльності. ТК надає науково-методичну і консультативну допомогу іншим суб'єктам стандартизації та користувачам стандартів, споживачам за погодженими з ними умовами. ТК за наявності замовлення організовує виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, щоб виявити потреби в розробленні нових вимог до об'єктів стандартизації та розвитку стандартизації в закріпленій за ним сфері діяльності. ТК готує пропозиції щодо виконавців робіт у закріпленій сфері діяльності за конкретними робочими темами та пропонує їх замовникові робіт, організовує технічний нагляд за розробленням цих тем, надає організаційно-методичну допомогу виконавцю.

ТК організовує та проводить семінари, науково-практичні конференції тощо.

ТК може видавати і розповсюджувати власні інформаційні матеріали та документи, що стосуються його діяльності, у друкованих і електронних засобах масової інформації.

Значення міжнародних стандартів у Світовій торгівлі

Національна стандартизація будь-якої країни відображає у своїх стандартах особливості та рівень промислового розвитку. Тому національні стандарти різних країн на однотипну продукцію чи матеріали містять різні вимоги, що є серйозною перешкодою для розвитку міжнародної торгівлі. Для успішного проведення торговельного обміну необхідно погоджувати характеристики тієї чи іншої продукції з країною, яка купує цю продукцію.

Розвиток міжнародної торгівлі вимагає єдиного підходу до оцінки якості продукції, її характеристики вимог до маркування, пакування, збереження та транспортування. У міжнародній стандартизації зацікавлені як промислово розвинені країни, так і країни, що розвиваються, які створюють власну національну економіку. Ця зацікавленість пов'язана з поширенням міжнародних науково-технічних і торговельно-економічних зв'язків.

Завдяки міжнародному співробітництву в галузі стандартизації, початок якого можна віднести на кінець XIX - початок XX ст., фахівці усіх країн говорять нині на єдиній "технічній мові", яка обслуговує телефонний зв'язок між різними країнами, міжнародні польоти літаків, діяльність міжнародних банків та інше.

Міжнародні стандарти одночасно є наслідком та інструментом управління науково-технічним і економічним розвитком у світі. Вони сформувалась на базі міжнародного розподілу праці, поглиблення ні цій основі процесів спеціалізації та кооперації виробництва. Міжнародний розподіл праці сприяє підвищенню ефективності суспільного виробництва.

Економічне і науково-технічне співробітництво між країнами, характеризується нині швидкими темпами зростання міжнародної торгівлі, підвищенням частки наукоємної та технічно складної продукції в загальному обсягу товарообігу, прискореним упровадженням досягнень науково-технічного прогресу в виробництві продукції, підвищенням попиту споживачів до її якості та надійності. В цих умовах значно зростає роль міжнародних стандартів як організаційно-технічної основи співробітництва країн у різних галузях науки, техніки, економіки, виробництва, що покликана пов'язати та систематизувати вимоги світової торгівлі, інтереси споживачів, сприяти найбільш повному використанню продуктивних сил.

Особливе значення міжнародні стандарти набувають в світлі рішучих заходів, які здійснюються світовим товариством щодо ліквідації перешкод та обмежень у торгівлі між країнами. Стандартизація у міжнародному масштабі створює сприятливі умови для торгівлі за рахунок єдиних підходів до якості продукції, її взаємозамінності, технічної сумісності, безпеки й охорони навколишнього середовища, що пов'язано з розробкою міжнародних стандартів (МС). Використання МС, досвіду міжнародної стандартизації дозволяє швидко розвивати і піднімати виробництво до рівня передових промислових країн і тим самим розвивати та поглиблювати торговельно-економічні відносини між країнами. МС, які розробляються різними міжнародними організаціями, усувають технічні бар'єри в торгівлі (ТБТ), що пов'язано з розрізненнями у національних стандартах країн світу. Крім того, на перший план висувається проблема якості продукції.

Міжнародні рекомендації, наведені у стандартах, не обов'язкові для країн, але відповідність продукції нормам подібних стандартів визначає її вартість і конкурентоспроможність на світовому ринку. Останнє є важливим стимулом для країн, які бажають брати участь у міжнародній діяльності зі стандартизації. Нині стандарти є одним із діючих засобів забезпечення високоякісною та конкурентоспроможною продукцією споживачів, а також має першорядне значення для підвищення зовнішньоторговельного обігу країни.

Зовнішня торговельна діяльність країн залежить від розвитку національних систем стандартизації, їх відповідності вимогам Генеральної угоди тарифів і торгівлі (GATT) та Кодексу цієї організації. GATT є всебічним міжурядовим договором, чинним з 1947 p., що визначає права і зобов'язання сторін-учасників у галузі зовнішньої торгівлі, яка об'єднує більше 100 країн. Усі учасники GATT і ті країни, які бажають приєднатися до цієї організації, мають виконувати принципові, правила Кодексу стандартів із 40 позицій.З метою досягнення рівня потенційних можливостей промисловості розвинених країн, національні стратегії економічного розвитку в країнах, що розвиваються, мають зосередитись на досягненні світового рівня конкуренто-спроможності технологій та належного розуміння технічних вимог, на яких ґрунтується торгівля на світовому ринку. В обох цих галузях знання щодо того, як використовувати міжнародні стандарти, можуть дати значні переваги засновникам нових підприємств та компаній в країнах, що розвиваються, та прискорити загальний економічний процес в країні.

Світова організація торгівлі (WTO) та Світовий Банк, як і багато інших міжнародних органів, погодились з великим значенням міжнародних стандартів для прискорення торгівлі, і цей факт може вважатися їхньою політикою та програмою в багатьох контекстах. Фактично всі члени WTO будуть використовувати міжнародні стандарти як основу для своїх національних технічних нормативних актів із метою поступового усунення технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі.

Як правило, стандарти (ті, які затверджені в процесі консенсусу між учасниками ринку) присвячені технічним вимогам та вимогам до робочих показників продукції і послуг, які дозволяють їм бути сумісними, взаємозамінними, простими під час використання та добре зрозумілими. Виділяють також стандарти щодо професійної кваліфікації, систем якості та аудиторів і т.п.

Проведіть аналіз системи державних стандартів у сфері охорони природи - ГОСТ 17.Х

Система державних стандартів ГОСТ 17.Х- це система стандартів в області охорони природи і поліпшення викориристання природних ресурсів.

Діючі стандарти встановлюють основні положення системи стандартів, направлених на охорону природи і поліпшення використання природних ресурсів (далі - ССОП).

Система стандартів в області охорони природи повинна складатися з комплексів взаємозв'язаних стандартів, направлених на збереження, відновлення і раціональне використання природних ресурсів.

Охорона природи - система заходів, що направлена на підтримку раціональної взаємодії між діяльністю людини і навколишнім природним середовищем, забезпечує збереження і відновлення природних багатств, раціональне використання природних ресурсів, застерігає від прямого і непрямого шкідливого впливу результатів діяльності суспільства на природу і здоров'я людини.

Основними завданнями ССОП є введення в стандарти правив і норм, направлених на:

забезпечення збереження природних комплексів;

сприяння відновленню і раціональному використанню природних ресурсів;

сприяння збереженню рівноваги між розвитком виробництва і стійкістю навколишнього природного середовища;

вдосконалення управління якістю навколишнього природного середовища на користь людства.

ССОП повинна сприяти вирішенню важливих народногосподарських завдань:

обмеженню надходжень в навколишнє природне середовище промислових, транспортних, сільськогосподарських і побутових стічних вод і викидів для зниження змісту забруднюючих речовин в атмосфері, природних водах і грунтах до кількостей, що не перевищують гранично допустимі концентрації;

раціональному використанню і охороні водотоков, внутрішніх водоймищ і моря в національних межах , їх водних і біологічних ресурсів;

впорядкуванню землевпоряджувальних робіт, охороні і раціональному використанню землі, дотриманню оптимальних нормативів відведення земель для потреб будівництва промисловості і транспорту;

збереженню і раціональному використанню біологічних ресурсів;

забезпеченню відтворення диких тварин, підтримці в сприятливому стані умов їх проживання;

збереженню генофонду рослинного і тваринного миру, зокрема рідкісних і зникаючих видів;

охороні природно-заповідних фондів (заповідників, заповідників, пам'ятних і національних парків, водних об'єктів і ін.);

поліпшенню використання надр.

ССОП розробляється з урахуванням екологічних, санітарно-гігієнічних, технічних і економічних вимог.

Групи стандартів, що входять в ССОП, повинні відповідати приведеним в табл.1.

Таблиця 1

стандарт міжнародний технічний природа

Залежно від характеру об'єкту, що стандартизується стандарти ССОП підрозділяються на види, вказані в табл.2.

Таблиця 2

Позначення стандартів ССПО складається з індексу (ГОСТ), номера системи по Загальносоюзному класифікаторові стандартів і технічних умов (17), крапки, номера групи по табл.1, крапки, номера вигляду по табл.2, крапки, порядкового номера стандарту і відокремлених останніх цифр року твердження або перегляду стандарту.

Приклад: ГОСТ 17.1.3.13-86 "Охорона природи. Гідросфера. Загальні вимоги до охорони поверхневих вод від забруднення"

Размещено на Allbest.ru