Методи та системи електромагнітного збудження вібрацій та ударів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МАШИНОБУДУВАННЯ ім. А.М. ПІДГОРНОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

МЕТОДИ ТА СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО

ЗБУДЖЕННЯ ВІБРАЦІЙ ТА УДАРІВ

спеціальність: Динаміка та міцність машин

Мягкохліб К.Б.

Харків, 2008 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для вирішення задач, що стоять перед промисловістю України, зокрема енергетичним машинобудуванням, авіаційною і космічною технікою, актуальною є розробка ефективних методів і технічних засобів для динамічних випробувань, які дозволяють одержати достовірні оцінки технічного стану машин та обладнання при нижчій собівартості.

Також є актуальним створення методів та засобів електромагнітного збудження вібрації для контролювання параметрів коливань енергетичних машин та в технологічних процесах, таких як зменшення залишкових напружень у деталях, транспортування матеріалів, використання вібрації при литті металів, вібраційного різання, ущільнення середовищ тощо. Створювана на базі теоретичних методів вібраційна техніка спрямована на підвищення точності отриманих оцінок при проведенні прискорених вібраційних випробувань на надійність і контролі параметрів вібрації з використанням економічного обладнання.

При використанні вібрації в технологічному процесі лиття підвищується якість зливків.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Інституті проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України відповідно до робочих планів:

- бюджетної теми «Створення методів і систем ефективного використання електромагнітної енергії для збудження й контролю механічних коливань, діагностики енергетичних машин і технологічних процесів» (ДР№ 0105U002643) за період 2005 - 2009 рр.

- прикладної теми «Розробка систем електромагнітного збудження механічних коливань розплавів для технологічних процесів лиття» (ДР№ 0105U002832) за 2005 р.

- прикладної теми «Розробка теоретичних основ та способів підвищення ефективності обробки важкооброблюваних виробів шляхом використання електрофізичних та вібраційних впливів» (ДР№ 0107U008041) за період 2007 рр.

- бюджетної теми «Розробка розрахунково-експериментальних методів підвищення надійності турбомашин на основі використання результатів прискорених вібраційних випробувань відповідальних елементів обладнання» (ДР№ 0107U003664) за період 2007 - 2011 рр.

Мета та задачі дослідження. Метою роботи є подальший розвиток теорії електромагнітного збудження вібрацій та ударів.

Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішені такі задачі:

- здійснити математичне моделювання електромеханічних процесів в системі електромагнітних ЕМВ з урахуванням реактивних мас;

- дослідити питання відтворення удару на ЕМВ та розробити метод гасіння післяударних коливань;

- проаналізувати енергетичні співвідношення в ЕМВ та використання їх при розрахунку конструктивних параметрів та розробці систем керування ЕМВ;

- визначити функціональні залежності параметрів коливальної системи ЕМВ: вагового навантаження, коефіцієнту жорсткості, коефіцієнту дисипації від електромагнітних та геометричних величин;

- розробити методи підвищення ефективності функціонування ЕМВ;

- провести дослідження з розширення області застосування ЕМВ.

Об'єктом дослідження є електромеханічні процеси електромагнітного збудження вібрації та ударів.

Предметом дослідження є методи та системи електромагнітного збудження вібрації й ударів.

Методи дослідження. При розробці математичних моделей електромагнітних збуджувачів вібрації використовувалися операторних метод, при формулюванні задачі динаміки вібраційних стендів - системи рівнянь Лагранжа, теорія коливань, основи теоретичної механіки, електротехніки та магнетизму.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі отримані такі нові наукові результати:

- вперше розроблено математичні моделі нових схем ЕМВ, що враховують реактивну масу, та за допомогою цих моделей і удосконаленої системи керування досліджено динаміку електромеханічної системи;

- розроблено новий варіант методу оптимального гасіння після ударних коливань при випробуванні на удар, що ґрунтується на теорії оптимального керування;

- набув подальшого розвитку метод визначення функціональної залежності потужності ЕМВ від електромагнітних та геометричних параметрів;

- удосконалено метод визначення параметрів електромагнітних збуджувачів вібрації (вагове навантаження, коефіцієнт жорсткості, коефіцієнт дисипації, координати випробуваного обєкту, площа поперечного перерізу магнітопроводу біля полюсів), який враховує взаємовплив параметрів електричних, магнітних та механічних частин системи ЕМВ;

- набув подальшого розвитку метод підвищення ефективності функціонування ЕМВ, що передбачає створення в системі керування ЕМВ режиму резонансу токів та збільшення числа обмоток в ЕМВ.

Практична значущість отриманих результатів. Результати дисертаційної роботи використані на кафедрі механіки та проектування машин Української державної академії залізничного транспорту при вдосконаленні електромагнітних стендів для задач випробувань ходової частини тепловозів, електровозів та іншого рухомого складу.

В рамках співробітництва з державним підприємством Харківський машинобудівельний завод ФЕД був одержано патент України на винахід «Спосіб отримання зливків». Методи електромагнітного збудження вібрації, на яких базовий патент, планується використати на державному підприємстві Харківський машинобудівний завод «ФЕД» при створенні й впровадженні двох координатної віброустановки для технологічного процесу лиття. Розроблені технічні засоби можуть бути впроваджені на інших підприємствах різних галузей народного господарства України для підвищення якості як вібраційних випробувань, так і процесу лиття й інших технологічних процесів, що використовують як привод ЕМВ.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати, що наведені в дисертаційній роботі та опубліковані в роботах, отримані автором самостійно.

У роботах, опублікованих у співавторстві, авторові належать наступні результати:

- у роботі автором експериментальним шляхом доведено доцільність збільшення числа обмоток в ЕМВ із метою збільшення тягового зусилля при обмеженні тільки на конструктивні габарити магнітопроводу;

- у статті автором пропонується метод підвищення рівня збуджуваних вібрацій на основі створення в системі керування ЕМВ режиму резонансу;

- у публікації автором визначено вагове навантаження на ЕМВ з урахуванням параметрів коливань якоря, частоти, повітряного зазору;

- у статтях автором виведено формули визначення коефіцієнтів жорсткості ЕМВ, коефіцієнта дисипації та потужності ЕМВ у функції фізичних величин та інших параметрів;

- у роботі автором виведено формули повітряних зазорів в функції параметрів і фізичних величин ЕМВ;

- у статті автором розроблено метод вимірювання параметрів площинної вібрації;

- у роботі автором розроблено нові конструкції магнітопроводів ЕМВ, що дозволяють розділяти магнітний потік на два потоки, і цим одержувати можливість формування векторної вібрації;

- у докладі автором розроблено конструктивно-механічні схеми електромагнітних ударних стендів;

- у роботах автором виведені рівняння динаміки, тягового зусилля, координат руху якоря, визначені передатні функції в операторній формі, побудовані математичні моделі й структурні схеми;

- у роботі автором створено системи ЕМВ для збудження вібрацій у технологічному процесі лиття.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися на II, IV, V, VI, VII, X, XI міжнародних науково-технічних конференціях «Фізичні та комп'ютерні технології в народному господарстві», Україна, Харків, 2000 - 2005 рр. та на конференціях молодих вчених «Сучасні проблеми машинобудування», Україна, Харків 2003 - 2005 рр.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані у 27 наукових працях, серед яких 15 статей у фахових виданнях, три тези та сім доповідей на наукових конференціях, а також два патенти України на винаходи.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаної літератури зі 119 джерел на 7 сторінках й 1 додатка на 2 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 211 сторінок, у тому числі 68 рисунків та 1 таблицю.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність задачі досліджень за темою дисертаційної роботи, формулюються мета та задачі досліджень, вказується об'єкт, предмет і методи досліджень, відзначається наукова новизна й практична значущість отриманих результатів, а також особистий внесок автора в роботах, виконаних у співавторстві, апробація результатів дисертації й кількість публікацій, виконаних за темою дисертаційної роботи.

У першому розділі виконаний огляд літератури та аналіз становища проблеми наукових досліджень за темою дисертаційної роботи. Значний внесок у розробку методів і систем відтворення вібрацій внесли такі відомі вчені як О.Є. Божко, І.І. Биховський, І.Ф. Гончаревич, М.В. Xвінгія, К.Ш. Ходжаєв, Е.Л. Львов, М.А. Любчик, В.Л. Рагульскене та інші. У результаті проведеного аналізу відзначаються недоліки та проблеми застосування існуючих методів, обґрунтовується необхідність створення математичних моделей нових схем ЕМВ, сучасних та ефективних методів відтворення удару на ЕМВ та методів оптимального гасіння після ударних коливань, також методів відтворення вібрацій електромагнітними збудниками для задач вібраційних випробувань на надійність, та використанні вібрації в технологічних процесах.

У другому розділі розроблені математичні моделі ЕМВ, необхідні для аналізу взаємовпливу різнорідних фізичних величин при перетворенні електричної енергії в магнітну і далі у механічну для створення системи керування. Використовуючи рівняння Лагранжа, були досліджені системи ЕМВ, конструктивно виконані без реактивної маси (РМ) та з РМ. При використанні ЕМВ великих габаритів РМ знижує паразитний вплив вібрації на фундамент і будівлю в цілому. Розглядалися два режими роботи ЕМВ: низькочастотний (приблизно до 400Гц) та високочастотний (понад 400Гц). Різниця полягає в тому, що при роботі на низьких частотах кріплення випробуваного об'єкта до платформи рухомої системи вважається жорстким, а при високих - кріплення відбувається за рахунок гнучких зв'язків; з'являється різниця фаз між сигналами з випробуваного об'єкта та платформи. Електромеханічна схема вібраційного стенда з РМ разом з випробуваним об'єктом при відтворенні вібрацій низької частоти зображена на рис. 1.

Рівняння динаміки даної електромеханічної системи матимуть вигляд:

Де:

b_оя, b_рм, с_оя, с_рм - коефіцієнти дисипації й жорсткості відповідно випробуваного об'єкта та якоря, реактивної маси;

w - число витків електричної обмотки;

G - магнітна провідність;

₀ - магнітна проникність повітря;

S - площа поперечного переріза полюса магнітопровода;

W_e - електрична енергія ЕМВ;

q - електричний заряд;

R - електричний опір;

L - електрична індуктивність;

F - тягове зусилля;

Ф - магнітний потік;

- повітряний зазор між якорем і полюсами статора;

t - час.

Електромеханічна схема вібраційного стенда з РМ разом з випробуваним об'єктом при відтворенні вібрацій високої частоти представлена на рис. 2.

Рівняння руху ЕМВ із реактивною масою на високих частотах матимуть вигляд:

Де:

с_о, с_я, с_рм - коефіцієнти жорсткості;

m_о, m_я, m_рм - маси випробуваного об'єкта, якоря разом з платформою та реактивна відповідно;

b_о, b_я, b_рм - коефіцієнти демпфірування.

Для розглянутих випадків низьких та високих частот, з урахуванням та без урахування РМ, в роботі представлені електромеханічні схеми ЕМВ, виведені рівняння динаміки, визначені передатні функції в операторній формі, побудовані математичні моделі й структурні схеми. При побудові математичних моделей ЕМВ показаний вплив координати руху якоря на розмір повітряного зазору, що, в свою чергу, впливає на тягове зусилля й на координату руху якоря. Також в цьому розділі запропоновано нові конструкції магнітопроводів ЕМВ, що дозволяють розділяти магнітний потік на два потоки й цим одержувати можливість формування векторної вібрації.

Вирішено задачу збільшення амплітуд вібрації якоря ЕМВ у зарезонансній області за допомогою включення в ЕМВ додаткової обмотки постійного струму (обмотки підмагнічування). У цьому випадку отримано залежності амплітуд вібрації якоря ЕМВ від електромагнітних та геометричних параметрів, яка має вид:

Де:

- частота коливань генератора, що задається.

Детально проаналізовані енергетичні властивості ЕМВ, виведені формули енергетичних співвідношень електричних, магнітних і механічних величин, що необхідно для вибору як конструктивних параметрів ЕМВ, так і систем керування. Середня потужність, яку повинен мати підсилювач потужності електромагнітного вібраційного стенду (ЕМВС) для збудження коливань х, визначається за співвідношенням:



При проектуванні ЕМВС варто враховувати потужність розсіювання, що дорівнює:

У випадку застосування для руху платформи декількох ЕМВ загальна потужність ЕМВС складає:

Де:

Р_k - потужність окремого k - го ЕМВ.

У третьому розділі розроблена система електромагнітного збудження ударів.

Вона відображена у конструктивній схемі електромагнітного ударного стенду (ЕМУС), принциповий вид якого представлено на рис. 3.

Показано, що для збільшення крутості удару.

Зменшення тривалості переднього фронту доцільно на шляху руху якоря ставити стопори.

Запропоновано новий метод гасіння після ударних коливань якоря, що ґрунтується на теорії оптимального керування.

Це дало змогу вивести формулу керуючих напруг, що забезпечують максимальне гасіння після ударних коливань якоря ЕМВ, яка має вид:

Де:

Де:

_0k, _0k - дійсна й уявна частини кореня характеристичного рівняння оптимального керування U.

Четвертий розділ присвячений удосконаленню методів теоретичного та експериментального визначення параметрів ЕМВ. Встановлено припустиме вагове навантаження на ЕМВ з урахуванням амплітуд коливань якоря, частоти та повітряного зазору, яке визначається за формулою:

Для забезпечення необхідного рівня амплітуд коливань в ЕМВ отримано розв'язок задачі визначення коефіцієнта дисипації у функції фізичних та конструктивних параметрів.



У випадку відсутності реактивної маси вираз для коефіцієнта дисипації має вид:

А при наявності реактивної маси - визначаються за формулами:

У роботі розглянуто дві схеми ланцюга керування ЕМВ, що впливає на визначення коефіцієнта жорсткості. За наявності в ланцюзі керування ЕМВ ланки добування квадратного кореня із вхідного сигналу - напруги, формула визначення коефіцієнта жорсткості має вигляд:

А за відсутності цієї ланки визначається за формулою:

На основі електромагнітної й механічної потужностей в ЕМВ запропоновано метод визначення координат рухомого якоря. Розроблено метод оцінки повітряного зазору ЕМВ, за допомогою якого встановлено межі величин повітряних зазорів. Також виведено формули оцінки площі поперечного перерізу магнітопроводу ЕМВ на полюсах біля повітряних зазорів як функції електричних параметрів - напруги U та струму i:

П'ятий розділ присвячений підвищенню ефективності функціонування ЕМВ, в якому запропоновані ефективні методи й рекомендації з модернізації ЕМВ, які стосуються модифікації схеми магнітопроводу ЕМВ (рис. 4), що дозволяє здійснювати збудження двох координатних вібрацій за наявності однієї електричної обмотки із керуючим сигналом.

Динаміка ЕМВ як механічної системи досліджується за системою рівнянь:

Розв'язком якої є амплітуди коливань модифікованого ЕМВ:

Різне розташування запропонованих магнітопроводів щодо рухомої платформи ЕМВ дозволяє збуджувати в якорі просторову вібрацію.

Запропонований метод підвищення рівня збуджуваних вібрацій на основі створення в системі керування ЕМВ режиму резонансу токів (послідовне включення з обмоткою відповідної електричної ємності). Отримано розрахункові співвідношення методу, які поширено на відтворення полі гармонічної вібрації. Доведено доцільність збільшення числа обмоток в ЕМВ із метою збільшення тягового зусилля. Обмеженням для цієї рекомендації є тільки конструктивні габарити магнітопроводу.

Теоретично розглянуті умови стабілізації рівня вібрацій на заданому частотному діапазоні для ЕМВ.

У шостому розділі показано, що ЕМВ можуть знаходити широке застосування. Розглянуті окремі способи використання ЕМВ, за якими зроблено висновки, обґрунтування яких наведено у роботі, та які полягають у наступному:

- для оцінки параметрів різних коливальних систем доцільно використовувати систему ідентифікації на основі ЕМВ;

- електромагніті віброперетворювачі у системах збудження можуть бути використані у запропонованій схемі для вимірювання параметрів площинної вібрації;

- існує можливість створення на основі ЕМВ каліброваних вібростендів;

- доцільне використання ЕМВ у технологічному процесі лиття для підвищення якості зливків.

ВИСНОВКИ

У результаті досліджень, проведених у дисертаційній роботі, вирішена наукова задача, що пов'язана зі створенням нових методів і систем електромагнітного збудження вібрацій та ударів.

В результаті проведеної роботи:

- вперше розроблено математичні моделі ЕМВ що побудовані за новими схемами з урахуванням реактивної маси. Виконано дослідження побудованих електромеханічних моделей ЕМВ за допомогою операторного метода, де визначені передатні функції та побудовані структурні схеми;

- на основі теорії оптимального керування побудовано новий варіант методу гасіння після ударних коливань при відтворенні ударної дії. Метод дозволяє зменшити час гасіння після ударних коливань;

- розвинуто метод розрахунку потужності ЕМВ, який дозволив встановити аналітичні залежності величини потужності від електромагнітних та геометричних параметрів. Встановлені залежності використовуються при проектуванні системи керування;

- удосконалено метод визначення параметрів електромагнітних збуджувачів вібрації, якими є вагове навантаження, коефіцієнт жорсткості, коефіцієнт дисипації, координати випробуваного обєкту, площа поперечного перерізу магнітопроводу біля полюсів. Отримані за методом співвідношення дозволили проаналізувати взаємовплив параметрів електричних, магнітних та механічних частин системи та використані при побудові раціональної конструкції ЕМВ;

- розвинуто метод підвищення ефективності функціонування ЕМВ, що дозволяє збільшити амплітуду відтворюваної вібрації та тягового зусилля. Ефективність досягається при відтворенні гармонічних коливань створенням в системі керування ЕМВ режиму резонансу токів або збільшенням числа обмоток, а при відтворенні полі гармонічних коливань - застосуванням обох вказаних заходів;

- проведено обґрунтування та показано можливість і доцільність використання електромагнітів в задачах ідентифікації параметрів коливальної системи, вимірювання вібрацій машин та для технологічного процесу лиття. За результатами цих досліджень отримано патент України на винахід «Спосіб одержання зливків»;

- результати роботи використані на кафедрі механіки та проектування машин Української державної академії залізничного транспорту при вдосконаленні електромагнітних стендів для задач випробувань ходової частини тепловозів, електровозів;

- результати теоретичних досліджень перевірені та узгоджуються з експериментальними даними, отриманими на випробувальних стендах.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

віброударний машина магнітопровід

1. Божко А.Е., Личкатый Е.А., Мягкохлеб К.Б. Метод повышения амплитуд вибраций электромагнитных вибровозбудителей // Проблемы машиностроения. - 2002. - Т. 5, № 1. - С. 44 - 48.

2. Божко А.Е., Мягкохлеб К.Б. Об идентификации параметров колебательных систем на основе электромагнитного вибровозбудителя // Вестник НТУ «ХПИ». Динаміка та міцність машин: Зб. наук. праць. - Харків, 2002 - Т. 2., № 10. - С. 15 - 18.

3. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б., Худякова Т.А. Линеаризация уравнений движения электромагнитных вибровозбудителей // Підвищення надійності відновлених деталей машин, фізичні та комп'ютерні технології: Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства: Зб. наук. праць. - Харків, 2002, випуск 10. - С. 287 - 291.

4. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б. О модифицированном электромагнитном вибровозбудителе // Доповіді Національної Академії Наук України. - 2003. - № 1. - С. 44 - 48.

5. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б. Об одном методе повышения уровня вибраций электромагнитного вибрационного стенда // Доповіді Національної Академії Наук України. - 2003. - № 5. - С. 86 - 91.

6. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б. О весовой нагрузке на электромагнитном вибростенде // Доповіді Національної Академії Наук України. - 2003. - № 7. - С. 87 - 90.

7. Божко А.Е., Мягкохлеб К.Б. Оценка и анализ параметров жесткости в электромагнитных вибрационных стендах // Проблемы машиностроения. - 2003. - Т. 6, № 3. - С. 53 - 57.

8. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б. Сравнительный анализ П и Ш-образных магнитопроводов электромагнитных вибровозбудителей // Компрессорное и энергетическое машиностроение. - 2006. - № 4(6). - С. 191-193.

9. Божко А.Е., Мягкохлеб К.Б. Принципы построения авторезонансных электромагнитных виброиспытательных систем // Доповіді Національної Академії Наук України. - 2004. - № 5. - С. 94 - 96.

10. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б. О выборе мощности электромагнитных вибровозбудителей // Доповіді Національної Академії Наук України. - 2004. - № 4. - С. 81 - 85.

11. Божко А.Е., Мягкохлеб К.Б. О повышении точности воспроизведения вибраций электромагнитными вибровозбудителями // Проблемы машиностроения. - 2004. - Т. 7, № 2. - С. 30 - 34.

12. Божко А.Е., Мягкохлеб К.Б. Метод определения величин воздушных зазоров в электромагнитных вибровозбудителях // Доповіді Національної Академії Наук України. - 2005. - № 12.

13. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б. Математические модели и структурные схемы электромагнитных вибровозбудителей // Проблемы машиностроения. - 2005. - Т. 8, № 4. - С. 30-35.

14. Божко А.Е., Мягкохлеб К.Б. Об определении коэффициентов демпфирования в электромагнитных вибрационных стендах // Проблемы машиностроения. - 2006. - Т. 9, № 1. - С. 46 - 50.

15. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б. Метод и система определения параметров плоскостной вибрации машин// Проблемы машиностроения. - 2007. - Т. 10, № 3. - С. 35 - 38.

16. Патент України № 43014 А. МКИ⁷ G01 M 7/00. Багатокоординатний вібростенд / О.Є. Божко, В.І. Бєлих, К.Б. Мягкохліб. - 2001, Бюл. № 10.

17. Патент України на корисну модель № 27319. МПК В22D 11/10. Спосіб одержання зливків / О.Є. Божко, В.І. Бєлих, К.Б. Мягкохліб, С.В. Шепель, В.В. Борисов. - 2007, Бюл. № 17.

18. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б. Особенности формирования вектора вибрации в электромагнитных многокоординатных стендах с общей катушкой возбуждения// Вісник інженерної академії України 2000. Інформація по 2-ій міжнародній науково-технічній конференції «Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве». - Харьков: ФЭД, 1-3 ноября 2000, С. 495 - 497.

19. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б. Разработка ударных вибростендов // Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве: Труды 4-ой междунар. науч.-техн. конф. - Харьков: ФЭД, 2001. - С. 338 - 341.

20. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б., Худякова Т.А. Снижение нелинейности характеристик электромагнитных вибровозбудителей за счет обратных связей// Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве: Труды 5-ой междунар. науч.-техн. конф. - Харьков: ФЭД, 2002. - С. 576 - 578.

21. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б. О проектировании калибровочных электромагнитных вибростендов// Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве: Труды 6-ой междунар. науч.-техн. конф. - Харьков: ФЭД, 2002. - С. 275 - 277.

22. Мягкохлеб К.Б. Новые результаты анализа и синтеза электромагнитных вибровозбудителей // Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве: Труды 7-ой междунар. науч.-техн. конф. - Харьков: ФЭД, 2003.

23. Мягкохлеб К.Б. Способ определения координатдвижения платформы двухкоординатного электромагнитного вибростенда// Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве: Труды 9-ой междунар. науч.-техн. конф. - Харьков: ФЭД, 2004. - С. 136 - 137.

24. Божко А.Е., Белых В.И., Мягкохлеб К.Б. Математическая модель и структурная схема трехкоординатного электромагнитного вибростенда // Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве: Труды 10-ой междунар. науч.-техн. конф. - Харьков: ФЭД, 2004. - С. 213 - 216.

25. Мягкохлеб К.Б. Методы стабилизации динамических и определения весовых нагрузок в электромагнитном вибровозбудителе// Современные проблемы машиностроения: Конференция молодых ученых и специалистов. Харьков, 2003. - С. 6.

26. Мягкохлеб К.Б. Методы определения динамических характеристик электромагнитных вибрационных стендов// Современные проблемы машиностроения: Конференция молодых ученых и специалистов. Харьков, 2004. - С. 9.

27. Мягкохлеб К.Б. Метод выбора мощности электромагнитных вибровозбудителей// Современные проблемы машиностроения: Конференция молодых ученых и специалистов. Харьков, 2005. - С. 13.

Размещено на Allbest.ru

...