Розpобка способу одержання тpикотажу заданої товщини зі скляних ниток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розpобка способу одержання тpикотажу заданої товщини зі скляних ниток

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах інтенсифікації виробництва, впровадження високих температур та тиску, а також глибокого холоду в промисловій технології, ракето - та авіабудівництві, атомній енергетиці та інших галузях значна увага надається термічній ізоляції. Це потребує розробки та впровадження прогресивних термоізоляційних конструкцій, а також технологій їх виготовлення.

Особлива увага також приділяється розробці та виробництву нових матеріалів, які дозволяють максимально замінити такий головний конструкційний матеріал, як метал. Такими матеріалами є пластмаси та композиційні матеріали. В деяких випадках композити мають такі унікальні властивості, яких не мають окремо взяті вихідні ні матеріали, ні просте їх сполучення.

Пошук матеріалів, які мають велику термостійкість, здатність затримувати шкідливе випромінювання, лужно-хімічну стійкість, зниження тепло - та звукопроводності призвели до появи текстильних виробів з вуглецевих, графітових, скляних, базальтових та інших ниток, які вважаються нетрадиційними для текстильного виробництва. Ці вироби з успіхом використовують як армуючі елементи (каркаси) в композитах, забезпечуючи їм високі механічні властивості.

Трикотажна промисловість забезпечує виробництво товарів як побутового, так і технічного та спеціального призначення.

Процес виробництва текстильних наповнювачів та ізоляційних виробів збільшеної товщини накладанням одне на друге полотен в декілька шарів та з'єднанням поміж собою шляхом прошивки є трудоємким та довготривалим.

Аналіз ефективності та технологічності відомих способів в'язання трикотажу великої товщини, виявлення найбільш простого способу виготовлення трикотажу без суттєвих переробок в'язального обладнання, розробка нових способів в'язання, які дають можливість варіювати в широких межах товщину трикотажа при виготовленні його з технічних видів сировини - все це дозволяє підвищити ефективність виробництва, покращити якість продукції та розширити асортимент трикотажних виробів технічного призначення.

Серед трикотажу технічного призначення видне місце посідає трикотаж зі скляних ниток, який з успіхом використовується як полотно та вироби в натуральному вигляді, так і для армування склопластиків. Огляд та аналіз наукових робіт з питань переробки склониток на в'язальному обладнанні показав, що ця сировина перероблюється зі значними труднощами і в кожному конкретному випадку необхідно створювати особливі умови в'язання.

В зв'язку з цим, вирішення питань, які пов'язані з розробкою нових способів виготовлення трикотажу технічного призначення заданої постійної або змінної в широких межах товщини в процесі в'язання, розробкою технології в'язання на існуючому в'язальному обладнанні, є актуальним.

З огляду на ці обставини дисертація присвячена розробці способу одержання трикотажу заданої товщини зі скляних ниток.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках госпрозрахункових робіт, які виконувалися на кафедрі технології трикотажного виробництва КНУТД в 1984-1989 рр., та науково-дослідної роботи, яка проводилася в Київському національному університеті технологій та дизайну в 2000-2002 рр. «Розробка основ теорії акустичних, теплофізичних, реологічних властивостей волокон, плівок, ниток, тканин та різних видів комплексної пряжи», рег. №0100U003055.

Мета і задачі дослідження.

Мета роботи - pозpобка способу одержання трикотажу заданої товщини зі скляних ниток, який дозволяє отримати теpмоізоляційний матеpіал та наповнювач товстостінних композитів.

Для досягнення поставленої мети в дисертації були намічені й вирішені наступні задачі:

аналіз ефективності й технологічності способів в'язання трикотажу заданої товщини;

виявлення найбільш простого способу його виготовлення на в'язальному обладнанні та pозpобка нового;

створення умов переробки склониток на в'язальному обладнанні;

вибіp методу проектування параметрів трикотажу заданої товщини;

промислова перевірка розробленого способу одержання трикотажу заданої товщини.

Об'єкт дослідження - спосіб виготовлення трикотажу заданої товщини.

Предмет дослідження - трикотаж технічного призначення із скляних ниток.

Методи дослідження. Методологічною й теоретичною основою методики виконаних досліджень є праці ведучих вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі техніки та технології трикотажного виробництва. При вирішенні задач дослідження використовувалися теоретичні методи аналізу та синтезу, наукового передбачення та практики, планування й аналізу експерименту, геометричні моделі. Під час експериментальних досліджень використовувалася сучасна електронно-вимірювальна апаратура, ЕОМ, оптичні прилади, спеціальні методики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

розроблено спосіб отримання та стpуктуpу тpикотажу, які дозволяють ваpіювати товщину в межах до 40 мм і більше;

запропоновано формули для pозрахунку параметрів трикотажу заданої товщини із скляних ниток;

встановлено математичну залежність величини перетяжки нитки від робочих розмірів платини круглов'язальної машини;

розpоблено математичні моделі товщини та об'ємної щільності тpикотажу із скляних ниток.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

розроблені спосіб одержання й технологія в'язання багатошарового кулірного трикотажу із скляних ниток дозволяють у виробничих умовах отримувати високоякісний трикотаж для каркасу композиційних матеріалів та матеріалів для вібро-, теpмоізоляції при значному підвищенні продуктивності праці й економному використанні сировини шляхом повного виключення швейних операцій;

розpоблено конструкції голкового замка та платини круглов'язальної машини, які захищені авторськими свідоцтвами СРСР №1622453 та №1384632;

розроблені спосіб отримання й технологія в'язання багатошарового кулірного трикотажу впроваджено на підприємствах ОКТБ ІПМ НАН України.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці та розв'язанні теоретичних та експериментальних задач. Безпосередньо автором розроблена структура трикотажу, виготовлено дослідні зразки трикотажних полотен та досліджено їх властивості, отримано математичні моделі товщини та об'ємної щільності трикотажу. Здобувачу належать також головні ідеї, узагальнення і висновки за результатами досліджень.

У роботах, виконаних у співавторстві, особистий внесок автора дисертації полягає в постановці задач, розробці методів та узагальненні результатів досліджень 2, 3, 6, 8, 10-15. У розробці принципово нових конструкцій платини вязального механізму 4 та голкового замка кругловязальної машини 5 автору належать основні ідеї, а також узагальнення та аналіз результатів перевірок їх працездатності та ефективності роботи.

Апробація дисертації. Основні теоретичні та експериментальні положення дисертації доповідались та були схвалені:

на семінарах комплекса підприємств п/с В-2572 та ІПМ НАН України (1985,1988 р.р.);

на наукових конференціях молодих вчених та професорсько-викладацького складу КНУТД (1988-1991 р.р.);

на засіданнях кафедри технології трикотажного виробництва КНУТД (1992 р., 1995 р. та 2002 р.);

на міжкафедральному науковому семінарі КНУТД (2002 р.), де була рекомендована до захисту;

на науковому семінарі Київського державного науково-дослідного інституту текстильно-галантерейної промисловості (2003 р.).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 15 робіт, серед яких 3 - в спеціалізованих виданнях, зареєстрованих в ВАК України, на 2 отримано авторські свідоцтва СРСР на винаходи.

Структура й об'єм роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, який містить 135 найменувань, та 4 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 193 сторінки. Зміст дисертації викладено на 138 сторінках машинописного тексту, 30 рисунках та в 25 таблицях.

Основний зміст роботи

У вступі дано стислий аналіз стану проблеми, обгрунтовано актуальність теми дослідження, вказані мета та задачі роботи, показані наукова новизна і практичне значення отриманих результатів та висновків.

У першому розділі проведено критичний аналіз сучасного стану розробки структур та способів виготовлення трикотажних полотен збільшеної товщини. Проведений аналіз показав, що доцільно розробляти технічні рішення отримання трикотажу заданої товщини, в якому петлі мають зв'язок між собою в трьох напрямках, при незначних змінах існуючого в'язального обладнання.

У другому розділі запропоновано спосіб отримання трикотажу заданої товщини. За цим способом трикотаж складається з каркасу трубчатої або плоскої форми і примикаючих до нього шарів у вигляді здвоєних полотен. Товщину виробляємого трикотажу достатньо легко змінити шляхом в'язання розрахункової кількості петельних рядів у здвоєному полотні.

Для одержання шарів заданої висоти можна використати способи отримання подвійних бортів трикотажних виробів на сучасних в'язальних автоматах. Напрацьована у сукупності необхідна кількість здвоєних полотен забезпечує розрахункову товщину трикотажу.

Для оцінки можливостей отримання тpикотaжу зaдaної товщини нa існуючому в'язальному обладнaнні проаналізовані відомі способи в'язання здвоєного тpикотaжу: на котонних машинах способами «на кожну голку» та «через голку», на однофонтурних круглов'язальних машинах з бортовими крючками та на машинах, які мають індивідуальний або груповий відбір голок.

Відносна простота в'язання трикотажу заданої товщини на круглов'язальних машинах без бортових крючків дозволяє вважати цей спосіб одним з найбільш раціональних. Відомі круглов'язальні машини з голковим циліндром діаметром до 1000 мм. На таких машинах можна отримати запропонованим нами способом трикотаж товщиною до 500 мм. На круглов'язальних машинах типу ТВМ можна отримати трикотаж заданої товщини, який містить основні та утокові нитки, які забезпечують нерозтяжність виробу в повздовжньому та поперечному напрямках.

Третій розділ присвячено нормалізації процесу в'язання трикотажу заданої товщини на круглов'язальних машинах. Для дослідження особливостей виконання операцій процесу петлетворення на в'язальних машинах при в'язанні трикотажу заданої товщини можливими способами на круглов'язальному обладнанні з голковим циліндром малого (панчішні автомати) та великого (типу МС та ТВМ) діаметрами були створені стендові установки на базі машин ЧА-9С та МС-5.

При в'язанні зразків трикотажу заданої товщини довжину нитки в петлях розраховували за формулою проф. В.А.Зінов'євої з нашими доповненнями:

, (1)

трикотаж в'язання склонитка

де и - велика та мала напіввісі еліпсу перерізу головки голки з закритим язичком, мм;

- умовний диаметр нитки, мм;

? - кут тертя нитки по металу, град;

n - кількість голок, які виключено з роботи між сусідніми працюючими голками;

t - голковий крок, мм.

В результаті досліджень отримано рівняння, яке забезпечує умови напіввільного обхвату робочих органів в'язальної машини ниткою петлі при виготовленні трикотажу заданої товщини:

, (2)

де M - маса трикотажу, який висить на виключених голках, кг;

g - прискорення вільного падіння, м/с²;

- кількість голок, які виключені з роботи при в'язанні здвоєного трикотажу;

Е₁ - початковий модуль жорсткості нитки, Па;

I - момент інерції поперечного перерізу сплющеної нитки, м⁴.

Для успішної переробки крихкої нитки на в'язальному обладнанні необхідно створити відповідні умови для процесу петлетворення, які дозволяють значно знизити натяг нитки. Такими умовами є в'язання петель з мінімальним вхідним натягом нитки та кулірування з віддачою, тобто з перетягуванням частини нитки з попередньо утвореної петлі. Такі умови на машині типу ТВМ, на якій здійснювалось в'язання полотен, відсутні. Тому нами розроблена конструкція платини для названої машини (А.с. СРСР №1384632), яка забезпечує кулірування з постійною величиною перетягування нитки зі сміжної петлі, в наслідок чого значно зменьшується натяг нитки при куліруванні. Конструкція такої платини приведена на рис. 2.

Операція кулірування виконується відносно точки А відбійної лінії, яку утворює робоча грань 2 борідки 1 платини. В цей час платина максимально відведена від центру голкового циліндру машини. Після того, як голка досягне максимальної глибини кулірування, платина починає свій хід до центру голкового циліндру машини для відводу утвореної петлі за спинку голки. Якщо в цей час відбійну площину змістити назустріч голці, то натяг петлі ослабне, що сприятиме частковому перетягуванні нитки з цієї петлі. Для цього платина має скіс 3, який дозволяє при радіальному русі платини поступово опустити петлю на грань 4 на величину h', вивільнивши при цьому довжину нитки на величину приблизно 2h', яка і перетягнеться в петлю, що кулірується.

Для розрахунку величини перетягування нитки при куліруванні та формування нових петель зі скляних ниток розглянуто взаємне розташування робочих органів в'язальної машини й петель в цьому процесі. Платина нової конструкції має більшу висоту горловини, що дозволяє нормалізувати процес відтягування петель у процесі петлетворення. Розмір ДС такої платини дорівнює

ДС = L - АВ = t tg _пл - 2 d_у, (3)

де _пл - кут нахилу робочої грані клина для платин, град.

Дослідна перевірка впливу змінених платин на довжину нитки в петлі була проведена на стендовій установці для в'язання багатошарового кулірного трикотажу великої товщини на базі панчішного автомату 14 класу. Для цього панчішний автомат було заправлено на першій половині циліндру звичайними платинами, а на другій - зміненими.

Результати експерименту підтвердили можливості створення умов в'язання трикотажу зі зменьшенням довжини нитки в петлі за рахунок використання змінених платин в порівнянні з в'язанням трикотажу на звичайних платинах при інших однакових умовах в'язання.

Для визначення впливу змінених платин на якість склотрикотажу було виготовлено зразки трикотажу переплетенням гладь з текстурованої кремнеземної нитки лінійною густиною 170 текс. Глибина кулірування змінювалася шляхом переміщення по висоті відбійної площини й при цьому складала 2, О, 2,5, 3, О, 3,5 та 4, О мм. Порівняння залишкової міцності ниток, які вилучено з трикотажу, свідчить про значно вищу якість процесу в'язання з новими платинами.

Для пошуку можливості зниження вхідного натягу склонитки в ниткоподаючих пристроях проведено аналіз факторів, які чинять опір руху нитки. З цією метою було проведено дослідження по визначенню сили тертя при русі склониток по нерухомим пруткам з ебоніту, текстоліту і сталі. Диаметр прутків змінювався від 14 мм до 0,5 мм. Дослідженням підлягали наступні види склонитки: алюмоборосилікатна БС6 лінійною густиною 102 текс; текстурована алюмоборосилікатна БС7 лінійною густиною 141 текс та текстурована кремнеземна лінійною густиною 170 текс.

За основу досліджень була взята розроблена в КНУТД методика для визначення триботехнічних властивостей ниток. Результати проведеного експерименту дають можливість проаналізувати сили тертя, які виникають між склонитками й контртілами, та зробити наступні висновки. Для гасіння електростатичного заряду склонитки нитконаправлювачі слід виготовляти зі сталі та текстоліту або ебоніту, по черзі встановлюючи їх на шляху нитки. Найменші фрикційні властивості мають для текстурованої кремнеземної нитки нитконаправлювачі з ебоніту з радіусом кривизни поверхні 2,4 мм, для текстурованої алюмоборосилікатної нитки - з ебоніту з радіусом 2,4 мм, мастила - мила; для алюмоборосилікатної нитки - з текстоліту з радіусом 3,5 мм, мастила - вода. Вологість повітря в цеху й перероблюваної сировини повинна бути максимально можливою.

У процесі в'язання трикотажу заданої товщини на стендовій установці на базі в'язальної машини МС-5 в полотні хаотично утворювалися пресові петлі. Причина цього - затримка петель на окремих голках при їх підніманні на замикання. Відомо, що скляні нитки мають великий коефіцієнт тертя при переміщенні по робочим органам в'язальної машини. Тому петлі з них при переміщенні по голкам нахиляються під більшим приведеним кутом тертя, а отже необхідно збільшити величину переміщення голок при замиканні.

Питання усунення недоліків, які властиві існуючим конструкціям голкових замків круглов'язальних машин типу МС, може бути вирішено при розробці конструкції голкових замків, які забезпечують роздільне регулювання замикаючого та кулірного клинів або протилежний рух клинів. Для цього автором дисертації запропонована конструкція голкового замка круглов'язальної машини, яка визнана винаходом (А.с. СРСР №1622453). Запропонований голковий замок складається з корпусу 1, гвинта регулювання глибини кулірування 2, упору 3, пружини 4, замикального клина 5, нижньої стійки 6 й виступів 7 на нижній та верхній 8 стійках, кулірного клина 9 та пружини 11. Клини 5 і 9 діють на п'ятки голок 10.

У четвертому розділі виявлено фактори, які впливають на товщину та об'ємну щільність трикотажу із скляних ниток. Головними є: частка працюючих голок при в'язанні каркасу (Х₁), кількість рядків в рапорті каркасу (Х₂), кількість рядків в шарі трикотажу (Х₃), частка працюючих голок при в'язанні шару (Х₄), глибина кулірування (Х₅), натяг нитки на вході в нитковод (Х₆). Для отримання математичної моделі досліджуваного трикотажу здійснили дробовий факторний експеримент ДФЕ типу 2^6-3 при чотирьох дублюючих дослідах. Зразки трикотажу вязали на стендовій установці на базі ЧА-9С. Частота обертання циліндру стендової установки 102 мин ^-1, лінійна швидкість 0,52 м/с.

Отримані лінійні математичні моделі мають вигляд:

для товщини трикотажу:

Y = 7,490 + 1,050 Х₁ 0,798 Х₂ + 3,170 Х₃; 4

для об'ємної щільності трикотажу:

Y = 0,149 + 0,014 Х₁ + 0,011Х₂ + 0,008 Х₆. (5)

В результаті аналізу рівняння 4 можна зробити висновок, що для збільшення товщини трикотажу необхідно збільшити кількість петельних рядів у кожному шарі, кількість працюючих голок при в'язанні каркасу та зменшити кількість рядків у каркасі між сусідніми шарами. Рівняння (5) показує, що об'ємна щільність трикотажу збільшується зі збільшенням кількості рядків при в'язанні каркасу між сусідніми шарами й кількості працюючих голок в каркасі.

Таким чином, для досягнення найбільшого ефекту в нарощуванні товщини трикотажу, ряди каркасу повинні створюватися при усіх працюючих голках і найменшій кількості рядів каркасу між сусідніми шарами. Враховуючи товщину шара, який складається зі здвоєного полотна з пружної на згин склонитки, приймаємо, що між сусідніми шарами містяться два рядки каркасу.

Виходячи з цих умов і враховуючи рекомендації по нормалізації процесу в'язання трикотажу із скляних ниток перейшли від багатофакторної моделі до однофакторної. Однофакторний експеримент проводили на круглов'язальній машині ТВМ-1 з використанням різних заправок (заправка №1 - алюмоборосилікатна нитка БС6-34 х 1 х З лінійною густиною 102 текс х 2КО, заправка №2 - текстурована алюмоборосилікатна нитка з вихідної БС7-34х1х4 лінійною густиною 140 текс та заправка №3 - текстурована кремнеземна з вихідної К11-С6-177БА лінійною густиною 170 текс).

Раппорт трикотажу по висоті складається з двох рядів каркасу й одного шару. Кількість рядів у шарі змінювалась від 12 до 60. Каркас в'язали при включенні в роботу всіх голок циліндру, а шари - голками циліндру через одну. Натяг нитки на вході в нитковод встановлювали оптимальним розрахунковим. Глибина кулірування виставлялася такою, щоб забезпечити розрахункові значення довжини нитки в петлях для кожної з заправок.

Однофакторний експеримент складався з п'яти дослідів у п'яти повторах. Після математичної обробки результатів експерименту отримали кореляційні математичні залежності товщини (Т) трикотажа від кількості рядів у шарі (Р_с):

для заправки №1 Т = 0,89 Р_с - 4,80; (6)

для заправки №2 Т = 0,75 Р_с - 3,30; (7)

для заправки №3 Т = 0,89 Р_с + 2,30; (8)

та об'ємної щільності (M_v) трикотажа від його товщини (Т):

для заправки №1 M_v = -229,0 ln Т - 602,6; (9)

для заправки №2 M_v = - 59,3 ln Т - 112,6; (10)

для заправки №3 M_v = - 1565 Т + 185. (11)

трикотаж в'язання склонитка

У відповідності з даними математичними моделями були складені заправочні карти на в'язання розробленого трикотажу.

П'ятий розділ присвячено виробничій перевірці економічної ефективності впровадження у виробництво трикотажу заданої товщини зі скляних ниток. При розрахунку очікуваної економічної ефективності прийнято укрупнені передбачувані показники виробництва трикотажу товщиною не меншее 40 мм зі скляних ниток трьох вариантів заправки на в'язальній машині ТВМ-1, які порівнюються з укрупненими передбачуваними показниками швейного способу виготовлення теплоізоляційних матів зі склотканин.

Економічна ефективність використання в'язального способу виробництва склотрикотажу заданої товщини замість швейного способу виготовлення матів зі склотканини досягається за рахунок: зниження витрати сировини, зростання продуктивності праці, зменьшення собівартості одиниці (1 м³) виробу.

Запропонований спосіб в'язання трикотажу заданої товщини впроваджено в ОКТБ ІПМ НАН України. Апробація результатів науково-дослідної роботи у виробничих умовах підприємства п/с В-2572 підтверджує можливість зниження об'ємної щільності теплоізоляційних покриттів та спрощення технології їх виготовлення. Відмічено гарне просочування склотрикотажу матричним складом.

Проведені в інституті проблем енергозбереження НАН України дослідження по визначенню теплофізичних властивостей зразків трикотажу заданої товщини зі скляних ниток виявили його придатність до використання у якості теплоізоляційного матеріалу для трубопроводів електростанцій та інших промислових та побутових об'єктів. Їх теплопровідність складає: для заправки №1 - 6,76 · 10^-2 Вт/МК, для заправки №2 - 5,52 · 1О^-2 Вт/МК, для заправки №3 - 5,75 · 10^-2 Вт/МК.

Висновки

Відомі способи в'язання багатошарового трикотажу не дозволяють одержати трикотажні полотна та вироби з заданою в широких межах товщиною. Нами запропоновано спосіб отримання трикотажу заданої товщини та розроблена технологія його в'язання зі скляних ниток.

Розроблені механізм в'язання та конструкція платини, які сприяють нормалізції процесу в'язання трикотажу заданої товщини зі скляних ниток.

Визначено фактори, які найбільше впливають на товщину трикотажу та його об'ємну шільність. До них відносяться: глибина кулірування, вхідний натяг нитки, частка працюючих голок, кількість рядків на окремих ділянках трикотажу. Розроблені математичні моделі товщини трикотажу та його об'ємної шільності.

У результаті досліджень освоєно виробництво трикотажу заданої товщини в умовах ОКТБ ІПМ НАН України та спрощена технологія виготовлення теплоізоляційних покриттів з безлужних склониток в умовах комплекса підприємств п/с В-2572.

Розроблений спосіб отримання трикотажу заданої товщини зі скляних ниток може використовуватися у виробництві теплоізоляційного матеріалу для гарячих поверхонь та трубопроводів електростанцій та інших промислових об'єктів, для ізоляції об'єктів з низькими температурами, як армуючий елемент композиційних матеріалів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Рогатин Е.А. Кулирный трикотаж заданной толщины // Известия ВУЗов. Технология легкой промышленности. - 1990. - №6. - С. 126.

Рогатін Є.О., Кизимчук О.П., Зубович К.А. Умови в'язання трикотажу із скляних та інших фрикційних ниток // Вісник Херсонського державного технічного університету. - 2001. - №4 (13). - С. 447-448.

Рогатін Є.О., Кизимчук О.П. Економічна ефективність виробництва технічного трикотажу заданої товщини // Вісник КДУТД. - 2001. - №3. - С. 116-117.

А.с. СССР №1384632 А1, МКИ 5 D 04 B 15/32. Механизм вязания. // В.Н. Павлюк, Е.А. Рогатин, М.А. Лазаренко. - №3907366/31-12. Заявл.07.06.85. Опубл. 30,03,88. Бюл. №12.

А.с. СССР №№1622453 А1, МКИ 5 D 04 B 15/32. Игольный замок кругловязальной машины. // В.Н. Павлюк, Е.А. Рогатин, М.А. Лазаренко, А.И. Клочко. - №4606354/12. Заявл. 21.11.88. Опубл. 23.01.91. Бюл. №3.

Рогатин Е.А., Науменко В.Н., Ващинский Л.К. О влиянии некоторых технологических факторов на толщину и объемную плотность трикотажа из стеклонити. - К., 1988. - 7 с. - Рус. Деп. в ЦНИИТЭИлегпром, №2414-ЛП.

Рогатин Е.А. Обеспечение операции кулирования с отдачей на однофонтурных кругловязальных машинах. - К., 1989. - 11 с. - Рус. Деп. в ЦНИИТЭИлегпром, №2827-ЛП.

Рогатин Е.А., Гринчук Р.С., Ващинский Л.К. Зависимость толщины кулирного объемного трикотажа из стеклонитеей от удельного давления на его поверхность. - К., 1990. - 9 с. - Рус. Деп. в УкрНИИНТИ, №169-Ук.90.

Рогатин Е.А. Нормализация процесса вязания кулирного трикотажа из стеклянных нитей на однофонтурных машинах. // Тезисы докладов юбилейной 42-й научной и 10-й научно-методической конференции проф.-препод. состава, посвященных 60-летию основания института, 17-24 апpеля 1990 года - К.:КТИЛП, 1990. - С.С. 168-169.

Разработка ТУ на производство трикотажных полотен из новых органических нитей СВМ с исследованием характеристик трикотажа и наработка партий трикотажа, необходимых для изготовления конструкций. / Под рук. Моисеенко Ф.А. Отчет о НИР. - Рег. №81032402 - К.:КТИЛП, 1982. - 48 с.

Исследование возможности и разработка рекомендаций с целью получения трикотажа заданной формы для изделий из композиционных материалов. / Под рук. Ващинского Л.К. Отчет о НИР. - Рег. №81032406 - К.:КТИЛП, 1984. - 217 с.

Разработка способов получения трикотажа специального назначения на основе стеклянных безщелочных и полиформальдегидных нитей. / Под рук. Ващинского Л.К. Отчет о НИР. - Рег. №01.85.0072488. - К.:КТИЛП, 1986. - 129 с.

Разработка способа и специализированного оборудования для вязания трикотажа регулируемой толщины из углеродных нитей. / Под рук. Ващинского Л.К. Отчет о НИР. - Рег. №02.87.0036827. - К.:КТИЛП, 1986. - 162 с.

Создание и исследование структур и способов выработки трикотажа специального назначения. / Под рук. Ващинского Л.К. Отчет о НИР. - Рег. №01.88.0019778. - К.:КТИЛП, 1989. - 136 с.

Оптимизация параметров трикотажа специального назначения. / Под рук. Шаповаленко С.И. Отчет о НИР. - Рег. №02.91.0021369. - К.:КТИЛП, 1989. - 142 с.

Размещено на Allbest.ru

...