Це означає, що розгортці поверхні манекена і основі конструкції властиве відношення гомотопічної еквівалентності, оскільки існує таке неперервне відображення g:YX, що gofidx, fogidy.

Особливу складність представляє розробка основ теорії силуетного модифікування конструкцій.

Враховуючи, що геометрично гомотопію можна представити як безперервну деформацію відображення f у відображення g, яке проходить при змінюванні t від 0 до 1, в дослідженнях таким t прийнято додаток на силует ПСи по лінії грудей. наукове модульне проектування одяг

Силуетне модифікування матричної конструкції розглянуто з позиції гомотопічної еквівалентності просторів:

, (58)

де Н ₁ - гомотопія між f і g; Н ₂ - гомотопія між g і f і (fg) (gf).

Якщо H(x,0)=f(x), H(x,1)=h(x), це означає, що fg, gh fh.

Підтвердженням цього є діаграма розподілу додатку ПСи 31-37 в базових силуетах форми (рис. 12).

Рис. 12. Діаграма розподілу додатку ПСи 31-37 в базових силуетах.

Аналіз діаграми показав, що існує дифузія додатків у силуетах у вигляді співпадання значень додатку в різних модифікаціях силуету, тобто існує неперервність відображень силуетної форми від ПСи 0 до ПСи 35 (кінцевого значення ПСи 3). Отже відображення f ізоморфні відображенням g, що підтвердило гомотопію між g i f (fg) і подальші дослідження виконані для відображення f(ПСи 0):

ПСи 31-372,9М_{Пси 31-37}, (59)

де ПСи 31-37 - додаток на силует по лінії грудей; [2,9] - границі додатку ПСи 31-37; М_{ПСи 31-37} - многовид силуету ПСи 31-37.

Критерій еквівалентності [f]в силуетних модифікуваннях конструкції представлено наступним рядом:

ПСи 0=2см; ПСи 1=5см; ПСи 2=6,5см; ПСи 3=8см, в якому підпростір ПСи 0 прийнято S- вимірним остовом клітинного простору Х:

х^-1 х ⁰ х ¹ х ²....х, (60)

. (61)

де е_n - компоненти зв'язності простору Хⁿ\X^n-1.

Враховуючи, що АХ, підпростір А модифікованого силуету отримано на основі канонічних вкладень фактор - просторів топологічної суми Х Y по розбиттю. Число фактор - просторів силуетного модифікування відповідає числу базових силуетів: Си 0, Си 1, Си 2, Си 3.

Розглянутий клітинний простір силуетної трансформації відноситься до кінцевих, що дозволило зробити висновок про стабільний зв'язок додатку конструктивного ПК ділянки одягу і тіла людини у кожному базовому силуеті.

Виходячи із умови, що величини додатків ПК, поза межами базових силуетів, не є постійними і залежать від модного прилягання до фігури, в роботі лінійно - змінний характер зв'язку ділянок одягу і поверхні манекена досліджено на основі силуетного модифікування в ЦМо. Координати конструктивних точок для побудови ЦМо визначені за формулою:

(62)

де G_O - координата вузлової точки одягу вздовж радіуса r_i; G_i,j - координата вузлової точки поверхні манекена; ПСи 1 - додаток на Си 1 в конструктивній точці; ПСи 1,2 - приріст координати конструктивної точки між силуетами Си 1 і Си 2; ПСи 2,3 - приріст координати конструктивної точки між силуетами Си 2 і Си 3.

Топографія зон лінійно - змінного зв'язку поверхні манекена і поверхні одягу (Си 0Си 1) на рівні лінії грудей, яка є базовою для модифікування (рис. 13), підтвердила, що матрична конструкція (Си 0) являється тривіальним ядром для покриття F(Си 1, Си 2, Си 3), оскільки дискретний шар складається із кінцевого числа ізольованих точок і це дозволило задати підняття початку у просторі розшарування (т. 31,32,33,36,37).

Трансформація у межах силуету здійснюється тривіальним розшаруванням. Всі шари канонічних перерізів гомеоморфні простору F, що свідчить про стабільність покриття. Встановлено, що для модифікування ланцюжка силуетів ПСи 1ПСи 2ПСи 3 розшарування Р:ЕВ гомеоморфне, але не канонічне простору Е, у цьому випадку простір Е являється косим добутком на шар Е.

Отже, розглянута модель модифікування силуетів відповідає неперервності відображень топологічних просторів.

Враховуючи, що досліджувані топологічні простори відносяться до просторів n3, приймаємо, що топологічний, гладкий і кусково - лінійний многовиди співпадають. Це дозволило розповсюдити властивості покриття на силуетне модифікування конструктивних модулів. В цьому випадку для проектування силуетних варіантів достатньо видозмінювати контури вихідних горизонтальних перерізів на бажану величину, тобто Си 1 є базовою для Си 2, Си 3. Лінійно - змінне покриття дозволяє модифікувати окремі конструктивні модулі відповідно до вимог силуетних змін моди.

Використання в структурі графа вертикального (горизонтального) блоків формотворних членувань матричної конструкції дозволила скласти матрицю суміжності, в якій зафіксовані ребра з'єднань.

Виходячи із умов конструктивної, функціональної і технологічної сумісності примітивів, було отримано систему матриць, які дають можливість відтворити покриття просторів заданого типу конструкції. Запропонована система кодування з'єднань ребер виключає ймовірність випадкового пропуску можливих з'єднань або їхнього повторного розгляду.

В результаті сформовано дві таблиці кодування БМВ і БМГ, які складають матрицю 24х 24 і одна таблиця - матриця 6х 6. Усі три матриці включають елементарні матриці примітивів, які містять чотири ребра. Таким чином, М-матриця включає сукупність наборів сумісних примітивів для утворення підмножини Z_i можливих модельних КМ виробів, яка в свою чергу входить до множини D можливих варіантів конструкції плечового виробу.

Для модифікування модельної конструкції розроблена схема модельних змін М-матриці у вигляді виключення ліній з'єднання примітивів елементарної матриці операцією множення. Використовуючи схему модельних змін в модельній матриці, з'єднання примітивів у вертикальні блоки пілочки ВМК жіночого жакета має вигляд:

Б 1п П 1п, П 4п, П 7п, П 10п, П 13п, П 16п;

Б 2п П 2п, П 5п П 8п, П 11п П 14п, П 17п; (63)

Б 3п П 3п, П 6п П 9п, П 12п П 15п, П 18п.

Наведена структура формул дозволяє враховувати лінії з'єднань: перший блок суцільний, другий і третій блок мають вертикальні лінії з'єднань.

Таким чином, отримані у розділі результати, теоретичні рішення дають можливість визначати оптимальні умови модифікування. При цьому раціональні геометричні модулі розгортки поверхні манекена і конструктивні модулі матричної конструкції вдалося вперше поєднати з повнотою покриття топологічного простору фігури людини (gofidx, fogidy), здійснити модифікування конструктивних модулів в заданих силуетних многовидах (), виконати комбінаторний синтез формотворних членувань на основі матриці суміжності.

У п'ятому розділі представлена формалізація методичного забезпечення гомеоморфних перетворень поверхонь одягу. З цією метою були застосовані сучасні методи формування показників однозв'язності перетворень ділянок поверхні тіла в поверхню модельної конструкції на рівні компонент системи "пакет". Антропоморфна база даних для формування каркасної моделі поверхні манекена сформована методом гармонізації класифікації типових фігур до сучасних вимог виробництва на основі використання бази околу змінного інтервалу байдужості (рис. 14).

Рис. 14. Схема задоволення інтервалом байдужості.

Це дає можливість побудувати гармонізовані ряди ведучих розмірних ознак (зріст, обхват грудей, обхват стегон) для групи розмірів 88-104, яка охоплює 92,6 % жіночого населення України і співпадає з першою групою Європейської системи, та виділити типову фігуру 158-88-96 як перший прототип для розробки матричних конструкцій на основі геометричних моделей типового манекена. Для автоматизованого проектування геометричних моделей поверхні тіла антропометрична база представлена трьома видами інформаційних моделей психологічного сприйняття жіночого населення молодшої вікової групи "Реальне Я", "Бажане Я", "Ідеальне Я" і сформована на основі досліджень додаткових вимірів верхньої опорної ділянки руки, антропометричних ознак розмірних стандартів корсетних виробів та параметризації розмірних ознак гармонійно складеної жіночої фігури, з повною математичною обробкою результатів. Відхилення антропометричних ознак типової фігури в інформаційних моделях знаходиться в межах 2,6-4,2 %, що підтвердило топологічне покриття просторів досліджуваних фігур.

Застосування методу аналогій у подібних дослідженнях здійснено вперше щодо типізації фігур і геометричних моделей на їх основі. Дослідження психологічних типів споживачів одягу (типи орієнтованих характерів, типи відношень до одягу, групи споживачів) проводились на основі сегментації споживачів (рис. 15, 16). Враховано, що у онтогенезі особистості вікова група від 15 до 25 років має сформований характер і це сама активна група споживачів моди. Виявлено, що у сприйнятті нової моди основними психологічними групами існує 11,5 річний цикл, який відповідає циклічності сонячної активності, крім того одяг демонструє риси характеру (табл. 1).

Рис. 15. Типи орієнтованих характерів досліджуваного сегменту споживачів: лабільний - 29,5 %, гіпертим - 11,4 %, циклоїд - 20,5 %, психостеноїд - 13,6 %, конформний - 6,8 %, інші - 18,2 %.

Рис. 16. Типи відношень до одягу: естетичний - 3 %, раціональний-25 %, ексклюзивний - 16 %, престижний - 3 %, одержимий - 10 %, невпевнений - 10 %, стандартний - 4 %, виділяються - 1,5 %, байдужі - 1,5 %, акуратний - 3 %, комфортний - 5 %, гармонійний - 3 %.

Таблиця 1.

Зв'язок групи споживача, характеру і відношення до одягу

Група споживача	Тип акцентуації характеру	Відношення до одягу
Авангардні	Лабільний	Естетичний, комфортний, одержимий
Престижні	Гіпертим	Гармонійний, престижний
Помірні	Циклоїд	Гармонійний, комфортний
Практичні	Психостеноїд	Невпевнений, акуратний, раціональний, стандартний
Байдужі	Конформний	Стандартний, естетичний, раціональний

Для досліджуваного сегменту споживачів характерна наступна особистість: біотип А+НА- змішаний; група споживачів - авангардні, помірні; тип орієнтації характеру - лабільний, циклоїд; тип відношення до одягу - естетичний, комфортний.

Окрім цього, дослідження охопили визначення періодів проектування стабільних і мобільних елементів форми. Порівняльні дані періодів розвитку форми виявили гістерезис циклічного розвитку структури форми (рис. 17), який перевірено 24-річним розвитком додатку по лінії грудей у класичному жіночому жакеті. При цьому амплітуда відхилень площі гістерезису склала 1,83 см, що підтверджує пульсацію типів форми в межах бази околу розміру виробу, який відповідає розмірному інтервалу байдужості - 2 см.

Рис. 17. Гістерезис циклічного розвитку структури форми: ФСпі - похідні силуети; ФСоі - основні силуети; ПФі - похідні форми; БФі - базові форми; Ф-тип форми.

Виходячи з програми досліджень, множина форми розглянута у вигляді співвідношень структурних елементів форми у 12-річному циклі. Це забезпечило виділення трьох етапів пульсації її розмірів, які в досліджуваному асортименті мають наступні геометричні символи: "прямокутник" - зародження форми, "трапеція" - розвиток класики крою, "овал" - спад у вигляді протистояння ліній. Така ж послідовність етапів у періодизації мобільних елементів форми, які визначають психологічну комфортність матеріалів.

Ретроспективне дослідження кількісної характеристики структурних ознак форми в пропорціях жакета виконано інтерполюванням графічних функцій. Наявні гармоніки підтвердили достатню стабільність вертикальних пульсацій у часі, вони характеризуються задовільним ступенем зв'язку (0,442-0,567). Горизонтальні пульсації по ширині більш відчутні для споживача і характеризуються сильним ступенем зв'язку (0,784-0,826). Також виявлена автокореляція аналізованих елементів форми. Перевірка за критерієм Дурбіна - Ватсона d_розр=0,813<d_п=1,08 підтвердила наявність наступних часових зсувів: для стабільних елементів 3 роки, для мобільних елементів 1 рік, що підтверджує дифузію моди у часі і чередування пошукового, робочого і промислового проектування.

Гармонізація внутрішніх членувань, які створюють композиційне напруження, виконана відносно технічного ескізу гармонійно складеної фігури жінки способами пропорційних відношень сторін трикутника Піфагора, що дозволило створити базу околу для операцій модифікування за принципом неперервності відображень в гомеоморфних перетвореннях.

Модифікування "горизонталі" здійснено на основі досліджень трансформації конструктивних модулів вузла "пройма - окат", як визначального в характеристиці крою та структурній характеристиці типу форми. Запропонована методика параметризації гомеоморфних перетворень базових верхніх виточок враховує збереження об'ємно-просторової форми виробу і тектоніку плечової ділянки у сорочковому і напівреглан кроях. Побудова графа функцій модифікування дозволила виділити з'єднувальні місточки в гомеоморфних перетвореннях конструкції.

Методичне забезпечення гомеоморфних перетворень геометричних моделей одягу підтверджено чотирма патентами на спосіб.

Шостий розділ присвячений вибору предметів експериментальних досліджень. Складність цього питання зумовлена широким спектром прийомів модифікування конструкцій, які застосовуються при проектуванні одягу, та відсутністю достатньої бази даних щодо їх параметричних характеристик, необхідної для експериментальної перевірки отриманих в роботі топологічних залежностей.

Зважаючи на це, предметами експериментальних досліджень вибрано конструктивні модулі матричної конструкції трьох основних силуетів (ПСи 1, ПСи 2, ПСи 3) форм жіночого жакета, як прототипу модифікування, розширена характеристика яких наведена в таблицях та додатках до роботи.

Значення приростів x, y визначені методом тензорного обчислення. Геометрична трансформація матричної конструкції для додатків ПК_г, ПК_гпр, ПТ на товщину матеріалів, ПТ норми посадки здійснено за допомогою системи AutoCAD 2000.

Параметричні характеристики трансформованої матричної конструкції жіночого жакета в системі додатків (рис. 18) свідчать при суттєві розбіжності у варіаціях параметрів однойменних ділянок. Так, ширина спинки відрізняється в межах (-0,51…+0,59) см; ширина пройми (-0,5…+0,23) см; ширина переду (-0,26…+3,54) см; довжина виробу (0…+3,2) см; ширина окату (0…+0,45) см; висота окату (-0,78…+2,6) см; довжина рукава (-0,23…+0,83) см; ширина рукава (-0,09…+1,75) см. Виявлено, що більшість відхилень входить в межі 1,7 %, за виключенням ширини пройми в трансформації технологічного припуску на товщину матеріалів, що підтвердило доцільність вибору базовим модулем конструктивного модуля пройми. Решта модулів матричної конструкції підпорядковані йому. Закономірність мінливості положень точок нижньої частини пройми (КМ 2С, КМ 2П) безпосередньо пов'язані з інтервалом тиражування конструкцій і відповідає геометрії зміщення конструктивних точок в методах антропометричної модифікації. Змінювання параметрів конструктивних модулів в межах одного додатку носять лінійний характер.

Таким чином, уже попередні дані щодо параметричних характеристик конструктивних модулів в системі додатків свідчать про необхідність поетапної автоматизованої трансформації конструкції для кожного додатку з наступним генеруванням комплексного креслення. Комбінаторний синтез базової конструкції жіночого жакета заданого варіанту бази околу конструктивних додатків здійснено методом нашарування чотирьох типів виділеної конструкції з відповідних комплексних креслень.

Для базових форм одягу слід враховувати виконане дослідження впливу формотворних елементів верхньої опорної ділянки матричної конструкції на функціональні перетворення верхніх контурів в модифікуванні матричної конструкції в конструкції з поглибленою проймою та напівреглан, які підтвердили значення функціонального балансу плечової точки в 1 см в різниці глибин пройми переду і спинки. При цьому слід враховувати вплив проектної ситуації на неперервність гомеоморфних відображень в кожному етапі модульного проектування. Результати досліджень, наведені в розділі 7, підтвердили цю думку.

У сьомому розділі наведені дані експериментальних досліджень топологічних многовидів графічної інформації в системі "поверхня манекена - поверхня одягу" та результату експериментальної перевірки ефективності отриманої графічної документації.

Рис. 18. Діаграми параметричних характеристик предметів дослідження в системі додатків: а) ширини спинки; б) ширини пройми; в) ширини переду; г) довжини виробу; д) ширини окату рукава; е) висоти окату рукава; є) довжини рукава; ж) ширини рукава.

При цьому, виходячи з сформульованих у роботі загальних принципів формування системи "одяг" з позицій претензійної якості (розділ 1) та отриманих аналітичних рішень (розділи 2, 4), виникла необхідність у визначенні окремих проектних ситуацій, які характеризують якісні аспекти розвитку системи. Зважаючи на це, в роботі запропонована структурна схема інформаційних векторів проектування в системі претензійної якості одягу та схема формування "дерева" претензійної якості, стовбур якого представлений хордами К ₁, К ₂...К_і (критерії претензійної якості), а три головні гілки (В ₁, В ₂, В ₃) формують показники претензійної якості внутрішнього (F₃, F₄...F₆) і зовнішнього (F₁, F₂) походження. До показників претензійної якості внутрішнього походження віднесено коефіцієнт топологічних перетворень, коефіцієнт новизни, показники конструктивної трудомісткості виробів, які визначаються розрахунково-аналітичними методами по етапах проектування і виготовлення виробу. Показники зовнішнього походження характеризують антропометричну і психологічну невідповідність одягу і проявляються у формі психологічного дискомфорту. Такий підхід до визначення критеріїв претензійної оцінки і інформаційних масивів проектної документації дає можливість формалізувати деякі із наведених показників внутрішнього походження шляхом підбору раціональних способів модифікування в рамках реалізації гомеоморфної трансформації матричної конструкції. В той же час перебудова внутрішньої структури конструктивних модулів під дією формотворних чинників (модельні зміни, технологічні припуски, антропометричні прирости), які до того ж змінюються впливом психологічних і морфологічних властивостей особистості, потребують більш предметної їх оцінки, реалізованій в роботі із застосуванням різних методів.

Дослідження з упорядкування антропоморфної бази (розділ 5) виявили доцільність виділення параметричних рядів у класифікації типових фігур за ознаками покриття базою околу інтервалів байдужості. Як приклад, в табл.2 наведені розв'язувальні правила визначення ведучих розмірних ознак жіночої фігури у системі антропометричних топологічних просторів. Наведені співвідношення (Т_ij-T_i) являються базою околу ведучих розмірних ознак і забезпечують гомеоморфне відображення у процесі антропометричної модифікації і побудові графічних моделей манекенів та градації деталей конструкцій одягу. Для виділених типів фігур визначені співвідношення типів постави за середніми значеннями Т ₇₄ і Т ₇₂ та типів положення рук, що дозволило в цілому визначити координатні підпростори і фіксованої групи типових фігур: . У той же час відтворення візуального аналогу морфологічних типів забезпечує описова рубрикація, яка використовується також в характеристиці психологічних типів. Тому для цих типів дослідження морфологічних ознак виконано з позицій еквівалентності структурних характеристик у базі околу повнотних груп.

Таблиця 2.

Розв'язувальні правила визначення ведучих розмірних ознак жіночої типової фігури в системі антропометричних топологічних просторів

Співвідношення, см	Значення розмірних ознак, см
(T1j - T1) -3 (T1j - T1) ? 2,9	N=4; T1158,164,170,176 Базовий Т 1=164 - для БК Т 1=158 - для манекенів
(T16j - T16) -2 (T16j - T16) ? 1,9	N=5; T1688,92,96,100,104 Базовий Т 16=88 см
(T19j - T19) -2 (T19j - T19) ? 1,9	N=6; T1992,96,100,104,108,112 Базовий Т 19=96 см
(T19 - T16) ? 6	1-а повнотна група N=5; T1992,96,100,104,108
(T19 - T16) > 6 (T19 - T16) ? 10	2-а повнотна група N=5; T1996,100,104,108,112
(T19 - T16) > 10 (T19 - T16) ? 14	3-а повнотна група N=4; T19100,104,108,112

Запропонована п'ятирівнева класифікація морфологічних ознак тілобудови жінок відтворює особливості зовнішньої будови тіла реальних фігур і є основою розв'язувальних правил визначення типу тілобудови за заданим психологічним типом споживача. Це дозволило виділити базові типи орієнтації характерів (Т_ох), відношень до одягу (Т_во), які притаманні базовим групам споживачів (Г_с). На основі виявлених закономірностей для досліджуваного вікового сегменту жінок узагальнена характеристика особистості містить наступні дані: тип орієнтації характеру - лабільний, циклоїд; тип відношення до одягу-комфортний, естетичний; група споживачів - авангардні, помірні. Відповідність бази околу антропометричних ознак для узагальненої характеристики особистості перевірена кваліметричною оцінкою претензій за допомогою функції бажаності (рис. 19). Найвище значення комплексної оцінки (наближене до 5 балів) за претензійною якістю мають групи помірні (d₃=0,803) і авангардні (d₁=0,779), які є найбільш ваговими у досліджуваній групі. Це уможливлює застосування антропометричної бази першої розмірної групи жінок у межах околу першої і другої повнотної груп як такої, що забезпечує ізоморфність поверхонь тіла в антропометричній модифікації поверхні типового манекена.

Рис. 19. Функція бажаності оцінки відношення споживачів до одягу.

Таким чином, результати антропоморфних і психологічних досліджень жінок молодшої вікової групи виявили різні за характером та значенням співвідношення структурних характеристик типології фігури людини, залежно від яких необхідно здійснювати попередній добір антропометричних ознак для формування антропоморфної бази даних споживачів одягу.

Окрім цього, виходячи з результатів теоретичної оцінки умов проектних перетворень системи "тіло-одяг" (розділ 2) виникає потреба у дослідженнях модифікацій матричної конструкції з урахуванням виду функціональних перетворень (розділ 3) та визначення параметричних характеристик конструктивних модулів у операціях модифікування (розділ 4). При дослідженні впливу прийомів перетворень на графічне оформлення многовиду конструкції рукава враховувались різні варіанти висоти і ширини окату в залежності від параметрів функціональної пройми (довжина пройми тіла ДПт, довжина пройми манекена ДПман, довжина матричної пройми ДПмат, ДОР). Дослідження параметрів здійснювалось еліптичними перетвореннями пройми (рис. 20), які зберігають заданий тип попарних перетворень ДПТ ₃₈, Т ₅₇, що підтверджено розбіжністю ДПман і ДПмат в 2,1 %.

Для розрахунку довжини незамкненої пройми, яка зберігає еліптичний характер замкненої кривої для Т ₃₈, визначено значення коефіцієнта регресії - 0,87. Відхилення довжин пройми матричної конструкції розрахункової і фактичної складає 1 %, що відповідає нормативному допуску. Розрахунки довжин окату рукава за довжинами пройм манекена і матричної конструкції (відхилення склало 2,2 %) підтвердили правильність запропонованої нами моделі модульного проектування площинних розгорток поверхні одягу. Цей висновок підтверджують і наведені в роботі способи визначення ширини окату рукава ШОР і висоти окату рукава ВОР на основі алгебраїчних перетворень еліптичної кривої окату (табл. 3). Перевірка бази околу еліптичної кривої окату підтвердила входження середнього значення К_сер=0,924 в 5 % бази околу еліптичної кривої окату матричної конструкції, побудованої за ЄМКО РЕВ.

У зв'язку з цим можна констатувати, що гомеоморфні закономірності функціональних перетворень контурів пройми і окату рукава проявляються в наступних парах: ДПТ ₃₈, Т ₅₇; ДОРДП, Н, ШОРТ ₂₈, Т ₅₇; ВОРШОР, ДОР (рис. 21) у вигляді гомотетичних відображень. Цей висновок знайшов своє втілення при розробці рекомендацій для підприємств швейної галузі з розрахунку повної ширини окату і розподіл норми посадки рукава у модулях матричної конструкції, яка являється основою ряду у геометричній модифікації базових конструкцій.

Таблиця 3.

Вихідні дані для розрахунків функціональних залежностей ВОР, ШОР, ДОР в гомеоморфних перетвореннях конструкції рукава

Тип конструкції	Параметричні характеристики
	ВОР, см	ШОР, см	ДОР, см	а, 0,5ДОР	х, ШОР/ДОР	у, ВОР/ДОР	в	в/а, у/	х 2
Поверхня тіла	11,2	14,5	39,6	18,8	0,366	0,282	0,882	0,829	0,134	0,34
Матрична конструкція манекена	14,2	15,5	42,7	21,35	0,362	0,333	0,333	0,962	0,131	0,346
Функціональна матрична конструкція	13,7	20,5	51,2	25,3	0,405	0,271	0,338	0,924	0,164	0,293
Матрична конструкція напівреглану	15,2	16,5	48,4	24,2	0,320	0,314	0,314	0,818	0,102	0,384
Функціо-нальна матрична конструкція напівреглану	14,7	20,5	49,2	24,6	0,416	0,299	0,288	1,087	0,173	0,275

Рис. 21. Модифікування модуля поверхневої бази околу замкненого контуру окату рукава: а) пройма руки - пройма матричної конструкції; б) пройма матричної конструкції - пройма функціональної конструкції; в) пройма матричної конструкції - пройма матричного напівреглану; г)пройма матричного напівреглану - пройма функціонального напівреглану

Другим важливим для практики висновком є те, що модульне проектування похідних кроїв залежить від геометричного модифікування пройми та рукава і може бути досягнуто за рахунок гомеоморфних перетворень відповідних контурів у базі околу формотворних елементів, при цьому обов'язковою є умова спряженості. Експериментальні дослідження підтвердили, що в функціональних матричних конструкціях з сорочковим кроєм рукава та напівреглан доцільне використання для оформлення контурів пройми біарків кіл із заданими радіусами, в яких враховані ФСО точокфункціональної пройми (рис. 22, а) та властивості симетричного тензору другого виду: Т_ік=Т_кі. Наприклад, у модифікуванні многовиду функціонального напівреглану (рис. 22, б). До завдання досліджень входила параметрична оцінка конструкцій рукава у модифікаціях базових форм матричної конструкції і відпрацювання методики вибору основних параметрів модульного модифікування, які забезпечують статичну відповідність досліджуваного виробу. У зв'язку з тим, що абсолютні виміри являються лише контрольними, додатково досліджена площинна гомотетія модифікацій рукава (розділ 5). Площі конструктивних модулів визначали методом інтегрування контурів КМ. Похибка розрахункових і фактичних площ КМ не перевищила 1,5 % - для пройм; 2 % - для рукава. Аналіз складових конструктивних модулів КМ 12 і КМ 13, які є визначальними у тектонічній характеристиці рівнів плечей і глибини пройми у плечових виробах, показав, що відмінності площ замкненого контуру пройми тіла S_o і манекена S₁ складають 27,5 %, в шаблонах окату рукава матричної конструкції S_2м і функціональної конструкції S_2ф - 1,5 %, в шаблонах передньої і задньої частин окату рукава - відповідно 25 % і 27,3 %, в загальних площах матричної і функціональної конструкції рукава - 12,1 %, в рукаві напівреглан - 18 %. Як видно із наведених даних значення відмінностей площ є нижчим 30 % рівня позитивної оцінки появи дефектів, що підтвердило топологічне відображення кривих за допомогою афінних перетворень у вигляді гомотетії.

Рис. 22. Конструкція функціонального напівреглану: а) пройми; б) рукава.

Таким чином, отримані гомеоморфним перетворенням конструкції відповідають вимогам ізоморфного відображення, що отримало підтвердження ергономічною оцінкою статичної відповідності модифікацій матричної конструкції з використанням шкали бажаності. Враховуючи, що узагальнений критерій бажаності D_ст і окремих бажаностей d наближені до 0,8, можна зробити висновок про доцільність використання матричних конструкцій базових форм для трансформації силуетних конструкцій.

Оцінюючи в цілому отримані результати, слід констатувати, що модифікування модельної конструкції та лекал виконують відносно основних конструктивних точок, які в евклідовому просторі представлені координатами. Особливо це стосується межових точок, які визначають тектоніку поверхонь тіла та одягу. Встановлено, що визначення координат у практичній побудові вихідної конструкції виконується системою регресійних рівнянь модулів параметричного конструювання МПК, коефіцієнти регресії яких, за нашими дослідженнями, відповідають умові неперервності відображень многовиду розмірних ознак у многовид розгортки поверхні одягу. Таким чином, результати досліджень гомеоморфних перетворень поверхні тіла у поверхню конструкції виявили доцільність використання для многовидів модифікування координат межових точок у якості тензорів другого рангу, компонентами яких у конструкції деталі являються х_і, y_i.

Експериментальне дослідження етапу побудови основних лекал виконано на основі математичного забезпечення гомеоморфного перетворення координат конструктивних точок технічного креслення деталі шляхом еквідистантного переміщення її контурів на величини технологічних припусків. Значення технологічних припусків враховують схему взаємозв'язку зрізів у технологічних операціях з'єднання. Математичний опис побудови похідних лекал враховує тип перетворення контуру основних лекал. На основі аналізу інформації про типи перетворень у похідних лекалах підкладки встановлено, що для зовнішнього контуру найпоширенішим являється тип 200, що відповідає змінам координат К=2. Афінне перетворення 200 представляє собою гомотетію, яка у модифікуванні похідних лекал здійснюється під кутом до осі абсцис. Приклад формування вихідних даних для розрахунку афінних координат наведено для кривої другого порядку (рис. 23). Враховуючи, що в антропометричному модифікуванні на етапі градації лекал координати кутових точок однозначно визначені і задані у вигляді приростів до відповідних точок прообразу, при цьому дотримується умова збереження характеру оригіналу (Р_п=200). Для математичного опису використана матрична форма афінного зсуву на x i yі (рис. 24). Запропонована організація бази даних відповідає вимогам неперервності відображень градації лекал, оскільки враховує варіанти задання системи розміро - зростів (табл 4, рис. 25). Експериментальні дослідження процесів побудови лекал реалізовані за допомогою системи Julivi (Луганськ).

Рис. 23. Вихідні дані для розрахунку афінних координат точки 3П кривої пройми.

Рис. 24. Афінні перетворення контуру при градації горловини спинки.

Таблиця 4.

Кодувальна таблиця системи розмірозростів

Т 1	Т 16
	88	92	96	100	104
158	1	2	3	4	5
164	6	7	8	9	10
170	11	12	13	14	15

З урахуванням етапів проектних перетворень поверхні одягу у конструкторську документацію запропонована методика комплексної оцінки претензійної якості у системі модульного проектування одягу, в якій розглянуто три комплексні показники (В ₁ - вектор пошукового проектування; В ₂ - вектор робочого проектування; В ₃ - вектор промислового проектування), шість групових показників функцій (F₁- соціально - антропоморфні; F₂ - естетичні; F₃ - розмірно - інформаційні; F₄ - конструктивно - ергономічні; F₅ - асортиментно-структурні; F₆ - типізація технологічних процесів) та 18 одиничних показників відповідності. Загальне число груп комплексних показників складає 10 (шість груп, три підсистеми і одна система оцінки якості в цілому), тобто І=1,10, що дозволило проіндексувати у розрахунках комплексних показників коефіцієнти відносних показників претензійної якості К_і. Коефіцієнти вагомості одиничних показників претензійної якості G_i визначені шляхом парного порівняння рангів (табл. 5). Як видно із наведених даних АК _1,18=0,814, який в 100-бальній шкалі якості дорівнює 81,4 бали, що підтвердило високий рівень проектних робіт. Одночасно за властивостями зворотного відображення , що відповідає умові мінімізації претензій.

Таблиця 5.

Значення відносного К_і і середньоарифметичного А_і показників претензійної якості

	Індекси
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
Кі	0,8	0,72	0,46	1,0	0,85	0,93	0,76	0,95	0,89	0,97	0,87	0,76	1	1	0,7	0,9	0,9	0,8
Аі	0,072	0,058	0,042	0,058	0,049	0,072	0,058	0,073	0,041	0,045	0,26	0,040	0,026	0,026	0,048	0,002	0,02	0,02

Розробка перебіркового алгоритму процесу модульного проектування одягу показала, що ефективність конструкторської підготовки виробництва визначається показниками мінімізації проектних ситуацій St (розділ 2). При цьому встановлено, що локальна оптимізація можлива на основі перебору операцій модифікування шляхом методу гілок і границь, який в роботі представлений узагальненим графом операцій модифікування базових форм, оскільки цей етап, на відміну від етапу проектування лекал, немає жорсткого алгоритму.

Отримані результати визначення найбільш ефективних прийомів модифікування у гомеоморфних перетвореннях проектної документації повністю відповідають теоретичним висновкам, зробленим у розділі 3 та розділі 4 (метод аналогій відображень топологічного простору конструктивних модулів). Результати розрахунків і побудови графічних моделей поверхонь манекена і розгорток матричних конструкцій, здійснених з допомогою універсального програмного забезпечення для сформованих цифрових моделей поверхонь одягу, також підтвердили відповідність запропонованих наукових основ топологічних процесів модульного проектування одягу вимогам мінімізації претензійної якості.

ВИСНОВКИ

1. На основі комплексного підходу сформульовані модульні принципи етапів топологічних перетворень системи "людина - одяг - середовище", які реалізовані на основі морфологічних властивостей проектних рішень.

2. Показано, що в основу формування інтегральних показників претензійної якості одягу і ефективної реалізації процесів проектування покладені типологічні властивості людини (антропометричні, морфологічні, психологічні), асортиментна структура конструкції і матеріалів, знання яких дає можливість цілеспрямованого обмеження проектних ситуацій.

3. Показано, що за наявності поліваріантності методів проектування альтернативою традиційним методам являються методи типового проектування, серед яких найбільш ефективний метод модульного синтезу. При цьому стримуючим фактором розвитку наукових основ модульного проектування одягу, декомпозиції поверхні тіла на ділянки покриття деталями одягу є обмеженість бази даних про поверхню тіла, особливо про його прототип манекен, та про механізм взаємодії системи "конструктивний модуль - додаток" в гомеоморфних перетвореннях.

4. Уперше теоретично доведено, що для отримання прогнозованої інваріантності силуетних форм необхідно сформувати множину В_xy координат інформативних точок конструктивного прототипу КА, з урахуванням яких можна визначати оператор пошуку вихідної конструкції із заданою сукупністю конструктивних модулів і виконувати повний обсяг рівневих перетворень в структурних одиницях конструкторської документації.

5. Уперше використані методи топологічних перетворень і принцип неперервності в розробці бази околу, що дозволило спростити гомеоморфні перетворення конструктивних модулів в основних типах відображень системи "манекен - конструкція", і отримати відношення еквівалентності p:xx:aK_a, які описують взаємозв'язки структурних примітивів у топологічних просторах поверхні одягу.

6. Аналітично, у гомеоморфному наближенні, вирішено завдання тріангуляції компактного двовимірного многовиду розгортки поверхні одягу перебірковим склеюванням трикутників многовиду сфери S².

7. Уперше, виходячи із прийнятих гіпотез, допущень і обмежувальних умов, вирішене завдання неперервності перетворень криволінійної поверхні манекена у модульні розгортки поверхні одягу методами генерування елементів ОГі і модифікування клітинного простору конструктивних модулів. Отримані рівняння дають можливість синтезувати каркасні моделі поверхні манекена із різними метриками топологічного простору у автоматизованому режимі і виконати комбінаторне модифікування конструктивних модулів у матричній конструкції з урахуванням ізоморфності відображень силуетних додатків [f], фактор - просторів Си 0, Си 1, Си 2, Си 3 і приростів ПСи 1,2, ПСи 2,3.

8. Уперше запропонована модель формування антропометричної бази даних на основі схеми прямого, додаткового і побічного задоволення інтервалом байдужості у гармонізованій до Європейської системи класифікації типових жіночих фігур і побудовані графічні моделі базового розміру типової жіночої фігури для трьох типів психологічного сприйняття "Реальне Я", "Бажане Я", "Ідеальне Я", які підтверджені двома патентами. Визначені періодизація проектних робіт у циклічному розвитку стабільних і мобільних елементів форми та вектори модифікування і встановлено, що тип акцентуації характеру є визначальним для виділення групи споживачів і типів їх відношення до одягу.

9. У роботі застосовані сучасні методи експериментальних досліджень геометричних модифікацій матричної конструкції для чотирьох видів перетворень: силует, поглиблення пройми, товщина матеріалів, норма на посадку. Запропоновані способи геометричної трансформації базових конструктивних модулів підтверджені двома патентами.

10. Уперше експериментально визначені закономірності зв'язків параметрів ширини і довжини опорних ділянок функціонального вузла "пройма - рукав": ДПТ ₃₈, Т ₅₇; ДОРДП,Н, ШОРТ ₂₈, Т ₅₇; ВОРШОР, ДОР. Показано, що запропонований математичний апарат побудови зберігає структуру розрахункових формул, змінюються лише окремі коефіцієнти регресії.

11. Експериментально підтверджена достовірність основних теоретичних положень теорії топологічних перетворень у модульному проектуванні. На цій основі виявлені рівномірні змінювання параметрів ширини і висоти окату рукава у досліджуваних парах модифікацій матричних конструкцій: матрична конструкція - функціональна конструкція з поглибленою проймою; матрична конструкція - матрична конструкція крою напівреглан; функціональна конструкція з поглибленою проймою - функціональна конструкція крою напівреглан. Експериментальна перевірка встановлених залежностей топологічних перетворень підтвердила ефективність запропонованої технології модульного проектування.

12. Результати досліджень широко впроваджені у практику виробництва і навчальний процес. Розроблені наукові основи теорії модульного проектування одягу дають можливість, застосовуючи топологічні характеристики поверхонь одягу, визначати раціональні маршрути модифікування конструктивних модулів у базових формах одягу, параметри гомеоморфних перетворень на кожному етапі проектування із застосуванням швидкодіючих персональних комп'ютерів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Славінська А.Л. Побудова лекал деталей одягу різного асортименту. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. - 2-е видання. - Хмельницький: ТУП, 2002. -142с.

2. Славінська А.Л. Концепція методики проектування моделей ділового одягу як художніх систем // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1998. - № 2. - С. 46-48.

3. Славінська А.Л. Основи структурування інформаційних потоків в наскрізному автоматизованому проектуванні одягу // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1999. №4. - С. 7-9.

4. Славінська А.Л. Метод визначення зон модифікування поверхні манекена для розробки силуетних форм базових конструкцій одягу // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 1999. - № 2. - С. 147-151.

5. Славінська А.Л. Структура розмірів одягу для чоловіків в гармонізованій класифікації типових фігур//Вісник Технологічного університету Поділля. - 2000. № 1. - С. 35-40.

6. Славінська А.Л. Метод трансформації конструктивних модулів вихідної базової конструкції в модифікуванні формотворних елементів плечових виробів // Вісник. Державна академія легкої промисловості. - 2000. - № 2. - С. 131-135.

7. Славінська А.Л. Роль дизайну в образній трансформації особистості // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2002. № 4. - ч. 1. Технічні науки. - С. 181-183.

8. Славінська А.Л. Основи теорії топологічного моделювання систем криволінійних поверхонь одягу //Вісник Технологічного університету Поділля. - 2003. -№6. - Ч.1. т. 2. Технічні науки. -С. 163-167.

9. Кулешова С.Г., Славінська А.Л. Структуризація вихідної інформації для формування бібліотеки даних побудови манекенів типових жіночих фігур в автоматизованому режимі // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1998. - № 1. - С. 32-35.

10. Славінська А.Л., Савчук Н.Г. Технологія формування масивів конструкторсько - технологічної документації для автоматизованого проектування офісного одягу // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1998. - № 4. - С. 26-29.

11. Славінська А.Л., Кулешова С.Г. Автоматизація проектування вихідної базової конструкції жіночого жакета з вшивним двошовним рукавом // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1998. -№ 4. - С. 30-32.

12. Кулешова С.Г., Славінська А.Л., Блажієвський П.В. Адаптація методики конструювання для інтерактивного режиму побудови конструкції плечового одягу в графічному середовищі AUTO CAD // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1999. - № 1. - С. 16-19.

13. Славінська А.Л., Кулешова С.Г., Горецький В.Е. Математична модель модульного проектування розгорток деталей швейних виробів // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1999. - № 2. - С. 28-31.

14. Славінська А.Л., Кулешова С.Г. Розробка методики модульного проектування за схемою конструктивних відрізків // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1999. № 6. - С. 113-116.

15. Домбровська О.М., Славінська А.Л. Систематизація антропометричних вихідних даних для формування вузла "пройма - окат" у жіночому одязі // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2000. № 3. - С. 69-71.

16. Славінська А.Л., Мица В.В. Синхронізація позначень розмірів побутового одягу для чоловіків // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2000. № 5. - ч. 1. Технічні науки. -С. 108-110.

17. Славінська А.Л., Домбровська О.М. Вибір вихідних антропометричних даних для формування каркасу верхньої опорної ділянки манекена руки // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2000. № 6. - ч. 3. Технічні науки. - С. 98-101.

18. Домбровська О.М., Славінська А.Л. Дослідження геометричної трансформації конструкції пройми жіночої сукні прилеглого силуету в границях прибавки на свободу облягання// Проблемы легкой и текстильной промышленности. Межвузовский журнал. - 2000. -№ 3. - С. 88-90.

19. Гладун О.П., Славінська А.Л. Характеристика конституційних типів тілобудови жінок//Вісник Технологічного університету Поділля. - 2001. № 1. - ч.1. Технічні науки. -С. 51-57.

20. Славінська А.Л., Дубіневич О.Г. Дослідження актуальності службового одягу для співробітників Технологічного університету Поділля як об'єкту художнього проектування // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2001. № 3. - ч. 1. Технічні науки. С. 171-174.

21. Славінська А.Л., Любанська О.В., Березненко М.П. Роль психологічного фактору в маркетингових дослідженнях розвитку сучасного ринку одягу // Вісник. Київський державний університет технологій та дизайну. - 2001. - № 1. С. 19-26.

22. Славінська А.Л., Березненко М.П. Топологічний підхід до технічної структури серії моделей конструктивно - уніфікованого ряду // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2001. № 5. Технічні науки. - С. 19-21.

23. Славінська А.Л., Домбровська О.М. Аналіз впливу історичного розвитку крою одягу на форму і конструкцію рукава // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2001. № 5. Технічні науки. - С. 130-132.

24. Гладун О.П., Славінська А.Л. Розробка параметричної характеристики гармонійної фігури жінки//Вісник Технологічного університету Поділля. - 2002. № 1. Технічні науки. - С. 35-40.

25. Кулешова С.Г., Дубіневич О.Г., Славінська А.Л. Автоматизація робіт творчого характеру // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2002. № 4. - ч.1. Технічні науки. - С. 35-40.

26. Славінська А.Л., Савчук Н.Г., Дубіневич О.Г. Структурно - логічна модель підготовки технічної інформації для виготовлення службового одягу // Проблемы легкой и текстильной промышленности. Межвузовский журнал. - 2001. - № 5. - С. 261-264.

27. Гладун О.П., Славінська А.Л. Морфологічна характеристика типологічних особливостей тілобудови жінок // Проблемы легкой и текстильной промышленности. Межвузовский журнал. - 2000. - № 4. - С. 110-114.

28. Славінська А.Л., Дубіневич О.Г., Мица В.В. Використання елементів українського народного костюму при розробці чоловічого форменого одягу // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2003. № 1. - ч. 1. Технічні науки. - С. 53-55.

29. Славинская А.Л., Троян Г.Ф. Прогнозирование динамики развития конструктивных решений бытовой одежды// Известия вузов. Технология легкой промышленности. - 1989. -№ 1. - С. 72-75.

30. Славінська А.Л., Мица В.В. Особливості проектування геометричних моделей поверхні манекенів фігур // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2003. № 4. - ч. 2. Технічні науки. - С. 120-124.

31. Славінська А.Л., Домбровська О.М. Прогнозування появи дефектів в результаті силуетної трансформації конструктивного вузла "пройма - окат" // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2003. № 4. - ч. 2. Технічні науки. - С. 118-120.

32. Славінська А.Л., Мица В.В. Дослідження стабільності зон розгортки манекена на основі використання системи AutoCAD // Вісник Технологічного університету Поділля. -2000. -№5. - ч.1. Технічні науки. -С. 108-110.

33. Декл. пат. 45088А Україна. МПК А 41Н 3/00. Спосіб силуетного перетворення модуля пройми/А.Л. Славінська, О.М. Домбровська. -№ 2001053034; Заявлено 04.05.2001; Опубл. 15.03.2002. Бюл. №3.

34. Декл. пат. 57226А Україна А 41Н 3/00 Спосіб побудови технічного ескізу гармонійної фігури жінки/ Славінська А.Л., Гладун О.П. №2002042687; Заявлено 04.04.2002; Опубл. 16.06.2003. Бюл №6.

35. Декл. пат. 63490А Україна. МПК А 41Н 3/00. Спосіб силуетного перетворення модуля окату рукава/О.М. Домбровська, А.Л. Славінська. -№ 2003043788; Заявлено 24.04.2003; Опубл. 15.01.2004, Бюл. №1.

36. Декл. пат. 63491 Україна, МПК А 41Н 1/00. Спосіб визначення координат точок поверхні манекена / В.В. Мица, А.Л. Славінська, Ю.Б. Михайловський. - №2003043789; Заявлено 24.04.2003; Опубл. 15.01.2004, Бюл. №1.

37. Славинская А.Л., Терещенко Т.Д. Исследование потребительских предпочтений в молодежной одежде и разработка технологических режимов ее изготовления // Депонент Укр. НИИНТИ №12-УК-89. -К:1989,-10с.

38. Домбровська О.М., Славінська А.Л. Вплив зміни вихідних параметрів пройми на параметри окату рукава //Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів, 15-17 травня 2001року, Т.1. - К., КНУТД, - 2001р. С. 47.

39. Славинская А.Л. Смуток О.И. Блажиевский П.В. Разработка базы данных для автоматизированного построения технического эскиза женской фигуры // Мода и дизайн: исторический опыт - новые технологии. Материалы 6-й международной научной конференции Санкт-Петербург, 30 июня-3 июля 2003. - Санкт-Петербург: СПГУТД, 2003. - С. 215-217.

40. Славінська А.Л., Кулешова С. Г. Застосування ЕОМ при проектуванні конструктивно-декоративних елементів в жіночому легкому одязі // Технологічний університет в системі реформування освітньої та наукової діяльності Подільського регіону: Тези доповідей науково-практичної конференції. -ТУП, 1995. -С. 386.

41. Славінська А.Л., Засорнов О.С. Автоматизована компоновка моделей-пропозицій проектованого виробу // Якість і конкурентоздатність товарів широкого вжитку. - Збірник наукових праць. - Хмельницький: ХТІ. -1993. -С. 86-87.

42. Славінська А.Л. Методика структурування вихідної інформації на етапах пошукового проектування моделей одягу // Якість і конкурентоздатність товарів широкого вжитку. - Збірник наукових праць. - Хмельницький: ХТІ. -1993. -С. 86-87.

43. Кулешова С. Г., Славінська А.Л. Підготовка вхідної інформації для проектування комірів базових форм в автоматизованому режимі // Збірник наукових праць молодих вчених та студентів. Ч.1. -.: ДАЛПУ,1996. -С. 33.

44. Кулешова С. Г., Славінська А.Л. Розробка цифрової моделі манекенів типових жіночих фігур та побудова розгорток в графічному середовищі Auto CAD 13 // Наукові праці молодих вчених та студентів. -К.: ДАЛПУ,1998. -С. 33.

45. Славинская А.Л. Принципы агрегирования конструкций швейных изделий, изготавливаемых на предприятиях службы быта // Совершенствование технологии и организации производства на предприятиях бытового обслуживания. - Хмельницкий, 1986. -С. 222-224.

46. Славинская А.Л. Методическое обеспечение синтеза технического предложения новой модели одежды в автоматизированном режиме // Интенсификация швейного производства и методы технико-экономического обеспечения ее результатов. - Межвузовский сборник научных трудов. -Ленинград. -1991. -С. 23-25.

47. Славінська А.Л., Пащенко О.В., Сідковська С. Г. Застосування трансформуючих елементів при проектуванні та виготовленні дитячого одягу // Наукові основи сучасних прогресивних технологій. Збірник наукових праць. - Хмельницький: ТУП. -1994. -С. 17-18.

48. Славинская А.Л., Шаврова Л.А., Вусык С. Д. Исследования и разработка конструкторско-технологических решений конкурентоспособных изделий из тканей комбината. -Отчет по хоздоговорной теме №25-89. - Госрегистр №01.89.0014549. -Хмельницкий:1989. -51с.

49. Славинская А.Л., Кустова О.Г., Пащенко О.В., Терещенко А.Ф., Коротич О.А., Шаврова Л.А. Исследование методов механизированной отделки швейных изделий складками плиссе. - Отчет по хоздоговорной теме №8П-89. -Госрегистр №01.89.0077136. -Хмельницкий: 1989. -38с.

50. Андрухова Г.С., Славінська А.Л. Розвиток форм та силуетів жіночого костюма ділового призначення // Збірник наукових праць студентів факультету технологій і дизайну за результатами науково - дослідної роботи за 2002-2003 рр. - Хмельницький: ТУП. - 2003. - С. 38-41.

51. Ткачук О.В., Славінська А.Л. Дослідження впливу ліній внутрішніх членувань на якість посадки виробу // Збірник наукових праць студентів факультету технологій і дизайну за результатами науково-дослідної роботи за 2002-2003 р.р. - Хмельницький: ТУП. - 2003. - С. 86-89.

...