Удосконалення методу проектування силуетних конструкцій чоловічого піджака

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет технологій та дизайну

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Спеціальність 05.19.04 - технологія швейних виробів

удосконалення методу проектування силуетних конструкцій чоловічого піджака

Мица Вікторія Василівна

Київ - 2005

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний стан промислового виробництва одягу вимагає створення принципово нової методологічної бази проектування виробів на основі використання максимальних можливостей сучасної комп'ютерної техніки. Проте спроби формалізації етапу створення вихідних конструкцій одягу в рамках відомих методик конструювання одягу не дають задовільного результату внаслідок наближеного характеру розрахунково-графічних методів площинного вирішення задач об'ємного проектування.

Формування теоретико-методологічних передумов створення сучасних систем автоматизованого проектування одягу започатковане всередині 70-х років ХХ століття. На сьогоднішній день питанням дослідження та розробки конструкцій з використанням автоматизованих систем займаються науковці МДУДТ, С-Пб. ДУТД, КНУТД, ХНУ. Однак більшість робіт присвячена дослідженням жіночої фігури і відповідно жіночого одягу. Кожна робота пропонує побудову розгортки поверхні манекена фігури з використанням різних методів. Але завдання побудови силуетних конструкцій на основі розгортки вихідної поверхні фігури не в повній мірі враховує збереження стабільності окремих її зон в конструкції деталей виробів.

Однією із причин виникнення такої ситуації в традиційній постановці проектування одягу являється побудова розгорток складного просторового об'єкту без достатнього кількісного опису його зовнішньої форми. Чекають свого рішення в тривимірному проектуванні моделі відтворення заданої форми виробу.

Розвиток швейної галузі України свідчить про стабільний попит на одяг чоловічого асортименту, зокрема костюми, піджаки, штани. Аналіз технічного оснащення показує, що переважна більшість підприємств України, які спеціалізуються на виготовленні чоловічих костюмів, оснащена вітчизняними системами автоматизованого проектування одягу (САПРО).

Домінуюча перевага вітчизняних САПРО полягає у виваженому підході до особливостей роботи вітчизняних підприємств. Вони розвиваються відповідно до їх потреб і дозволяють здійснювати підготовку моделей одягу і розкрою тканини при роботі за існуючими схемами: давальницька, внутрішній ринок, індивідуальне замовлення.

Традиційно склалося, що чоловічий одяг за фасоном і конструкцією порівняно одноманітний. Обмеженість силуетних форм, наявність типових конструктивних рішень, досить повільна зміна класичних фасонів дозволяє автоматизувати процес створення силуетних конструкцій на базі розгортки поверхні манекена. Враховуючи, що чоловічий піджак являється одним із найбільш складних виробів в етапах конструкторської підготовки виробництва, проблема удосконалення методу проектування силуетних конструкцій є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах наукових досліджень, здійснюваних на кафедрі технології та конструювання швейних виробів Хмельницького національного університету з напрямку “Розробка методів дослідження матеріалів, проектування та технології виготовлення конкурентоздатних швейних виробів”, згідно рішення НТР університету, протокол №2 від 28.12.1999. Тема відповідає завданням напряму “Новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі”, викладеним у Законі України від 11 липня 2000 року № 2623 - ІІІ “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є удосконалення методу проектування чоловічого піджака на основі модифікаційних перетворень розгортки поверхні манекена в силуетну конструкцію в автоматизованому режимі.

Для досягнення поставленої мети в роботі були сформульовані та вирішені наступні основні задачі:

визначення антропометричної бази даних чоловіків молодшої вікової групи;

побудова цифрової моделі манекена типової фігури чоловіків молодшої вікової групи;

розробка геометричної моделі поверхні манекена чоловічої типової фігури на основі обґрунтування антропометричної графічної моделі;

розробка автоматизованого методу побудови розгортки поверхні манекена з дослідженням стабільності її зон;

трансформація розгортки поверхні манекена в матричну конструкцію чоловічого піджака;

розробка способу силуетної модифікації конструкції чоловічого піджака;

експериментальна перевірка модифікованих конструкцій чоловічого піджака.

Об'єкт дослідження - процес підвищення якості проектування силуетних конструкцій чоловічого піджака.

Предмет дослідження - силуетні конструкції чоловічого піджака.

Методи дослідження. Дослідження проводились з позицій комплексного підходу до проектування чоловічого одягу. В роботі використані традиційні та сучасні методи дослідження: методи антропометрії - для експериментальних досліджень фігур чоловіків; апарат теорії ймовірностей та математичної статистики - для обробки результатів обміру; теорії комп'ютерної графіки - для побудови цифрової моделі манекена; методи математичного моделювання - для топологічних перетворень конструкції; методи аналітичної геометрії - для побудови та оцінки розгортки поверхні; теорія статики - для оцінки ергономічної відповідності конструкції чоловічого піджака.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні закономірностей перетворення поверхні манекена у функціонально-адекватну множину плоских деталей конструкції. Для цього:

розроблено спосіб визначення координат точок поверхні манекена (Пат. 63491 Україна, МПК А41Н1/00);

одержано геометричну модель поверхні манекена за допомогою прикладної програми побудови сітчастого каркаса в системі Auto CAD;

розроблено математичне забезпечення силуетної модифікації конструкції чоловічого піджака.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що:

систематизовано типові фігури чоловіків, що забезпечило адаптацію діючих антропометричних стандартів України до нормативної документації різних країн;

розроблено спосіб визначення координат точок поверхні манекена для побудови цифрової моделі манекена;

розроблено алгоритм і прикладну програму тривимірного задання поверхні типового манекена чоловічої фігури, що забезпечують візуалізацію поверхневої моделі манекена;

розроблено прикладну програму побудови розгортки поверхні манекена та виконано дослідження стабільності її зон;

запропоновано спосіб трансформації геометричних модулів розгортки поверхні манекена в конструкцію чоловічого піджака;

розроблено спосіб силуетної модифікації конструкції чоловічого піджака в автоматизованому режимі, який успішно апробований на АТВТ “Трембіта” (м. Чернівці), ВАТ “Бердичівська фабрика одежі” (м. Бердичів), ЗАТ “Старт” (м. Хуст, Закарпатська обл.).

Результати досліджень використовуються в навчальному процесі Хмельницького національного університету для проведення лекційних і лабораторних занять з дисциплін “Основи комп'ютерного конструювання одягу”, “САПР одягу”, “Конструкторська підготовка виробництва” а також в НДРС, дипломному проектуванні для студентів спеціальності 8.091801 “Швейні вироби”.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно виконала усі експериментальні і теоретичні дослідження, здійснила планування експерименту та математичну обробку отриманих даних, проаналізувала і узагальнила результати, підготувала дисертаційну роботу.

В статті “Синхронізація позначень розмірів побутового одягу для чоловіків” здобувачем проаналізовані результати аналізу, виконаного за участю наукового керівника, зроблені висновки та рекомендації. В наукових працях “Методологічні основи побудови тривимірних моделей для цілей конструювання одягу”, “Особливості проектування геометричних моделей поверхні манекенів фігур”, “Дослідження стабільності зон розгортки манекена на основі використання системи Auto CAD” здобувачеві належать розробка інформаційного забезпечення побудови цифрової моделі та розгортки поверхні манекена в автоматизованому режимі. В статті “Дослідження контурів конструкції чоловічого піджака в системі додатків до основи” здобувачем розроблені схеми переміщень конструктивних точок на основі досліджень, виконаних за участю співавторів. Теоретичне обґрунтування патенту належить здобувачеві. Тези доповідей висвітлюють результати антропометричного дослідження чоловічого населення, експериментального дослідження геометричних моделей поверхні манекена та конструкцій чоловічого піджака проведених безпосередньо здобувачем в рамках виконання дисертаційної роботи. Підготовка до публікації усіх зазначених наукових робіт належить здобувачеві особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися та здобули позитивну оцінку на міжнародній науково-технічній конференції “Ресурсо- та енергозберігаючі технології в легкій, текстильній промисловості та сервісі” м. Хмельницький (2000 р.), на Всеукраїнських наукових конференціях молодих вчених і студентів м. Київ, КНУТД (2001-2003 р.р.), на щорічних Науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи на кафедрі технології та конструювання швейних виробів м. Хмельницький, ТУ Поділля (2001-2003 р.р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції м. Хмельницький, ТУ Поділля (2003 р.), розширеному науковому семінарі кафедри технології та конструювання виробів ХДУ (м. Хмельницький, 2004 р.) та кафедри технології та конструювання швейних виробів КНУТД (м. Київ, 2004 р.).

Публікації. За темою досліджень опубліковано 12 робіт, у тому числі 7 наукових статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 тези доповідей на наукових конференціях, 1 деклараційний патент України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота викладена на 152 сторінках, містить 42 ілюстрації, 21 таблицю. Список використаних джерел із 146 найменувань. Додаток включає 62 сторінки.

ЗМІСТ РОБОТИ

силуетний піджак конструкція фігура

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета, задачі та методи досліджень, визначені наукова новизна роботи та практична цінність отриманих результатів.

У першому розділі проведено аналіз літературних джерел щодо конструкторського забезпечення автоматизованого проектування чоловічого верхнього одягу з вибору типу інформаційної моделі для дослідження об'єктів складної форми.

Аналіз робіт свідчить про розширення використання комп'ютерної графіки для проектування геометричних моделей манекенів та одягу. Встановлено, що діючі вітчизняні антропометричні стандарти об'єктивно відображають розмірну типологічну різноманітність сукупності споживачів, але не дають достатньої інформації для графічного відтворення поверхні тіла людини та манекена.

Розвиток модулів тривимірного проектування одягу у вітчизняних САПР вимагає більш детальної проробки за схемою наскрізного проектування манекен - розгортка - конструкція. Виникає необхідність в розробці інтегрованої конструкторської системи, яка б логічно об'єднувала всі альтернативні види проектування одягу (об'ємне проектування, площинне конструювання, конструктивне модифікування). При цьому визначено, що в процесі тривимірного моделювання здійснюється пошук просторової силуетної форми виробу, яка відтворюється в силуетній конструкції. Оскільки в ній вирішені питання завдання всіх прибавок, силуету і пропорцій, вона більш наближена до модельної конструкції проектованого виробу, ніж традиційна базова конструкція.

Встановлено, що для опису об'єкту складної форми, яким є поверхня тіла людини, найбільш інформаційними являються каркасна і поверхнева моделі. Розробка інформаційних технологій побудови тривимірних поверхонь та розгорток манекенів в автоматизованих системах проектування забезпечить точність результатів проектування із виключенням повторів окремих етапів.

У другому розділі виконане антропометричне обстеження чоловіків для вибору типової фігури та побудована тривимірна геометрична модель поверхні типового манекена.

За демографічною картиною чоловічого населення міста Хмельницького найбільш стабільною є молодша вікова група. Для уточнення базової фігури та дослідження впливу акселерації було проведено антропометричне дослідження 250 осіб. До спеціальної програми обміру включено 34 розмірні ознаки, що відповідають ГОСТ 17315-72 та 1 додаткову - “довжина руки від переднього кута пахвової западини до лінії обхвату зап'ястя”, оскільки для розмірної ознаки такого типу характерне максимальне значення динамічного приросту (45,6%). Достовірність сформованої антропометричної бази даних підтверджена математичною обробкою отриманих даних та порівняльним аналізом із стандартними значеннями антропометричних ознак.

При порівнянні абсолютних величин розмірних ознак спостерігається їх відхилення в бік збільшення або зменшення. В середньому на 3% зростають висоти антропометричних точок: верхівкової (1), основи шиї (4), плечової (5), колінної (9); в середньому на 3,5% зменшуються величини розмірних ознак обхват зап'ястка (29), обхват кисті (30), ширина плечового схилу (31). Порівняльна характеристика виділених ознак підтвердила прояв явища акселерації у досліджуваній групі чоловіків.

В результаті, за об'єкт дослідження прийнято типову чоловічу фігуру 176-92-80, оскільки ця фігура є репрезентативною для популяції чоловіків молодшої вікової групи. Найближчим до виділеної типової фігури є типовий манекен зросту 176 см, півобхвату грудей - 46 см, півобхвату талії - 38 см, тому його обрано як вихідну поверхню для формування тривимірної антропометричної бази даних.

Геометрична модель в комп'ютерній графіці складається з цифрової моделі манекена (ЦМм), візуального зображення манекена (ВЗм), проекцій та перерізів.

Для фіксації центру рівноваги манекена орієнтація в сагітальній площині відносно вертикальної осі проведена шляхом зміни положення манекена, при якому забезпечується його рівновага:

аа₁ - бб₁ = П_к - В_т, (1)

де П_к - розмірна ознака “глибина шиї” (положення корпуса);

В_т - розмірна ознака - “глибина талії І”.

Для формування ЦМм розроблено пристрій визначення координат точок поверхні манекена, принцип дії якого ґрунтується на методі прямого ортоскопічного проектування. Завдяки використанню датчиків фіксування координат точок вирішується завдання щодо отримання значної кількості перетинів (більше 60-ти), необхідних для більш повної характеристики фігури манекена. Отримані координати точок безпосередньо із пристрою передаються через аналогово-цифровий перетворювач в пам'ять комп'ютера.

На основі використання даного пристрою, розроблено спосіб визначення координат точок поверхні манекена, новизна якого підтверджена деклараційним патентом України. В результаті, для побудови ЦМм проведено 70 горизонтальних перерізів з кроком по висоті 10 мм та 36 вертикально-радіальних січних напівплощин через кожні 10 і введено манекен в систему циліндричних координат. Таким чином, ЦМм представляє собою матрицю 70х36 і має 2520 вузлових точок.

Однозначне завдання вузлових точок тривимірних моделей в комп'ютерній графіці виконується в декартовій системі координат. Тому для створення електронного документа циліндричні координати переведені в декартові:

оскільки декартова (У) та циліндрична (У1) системи координат узгоджені,

Р = (ц, с, z)_У1 = (х, у, z)_У, то

х = сcosц, y = сsinц, z = z,(2)

де х, y, z - координати точки Р.

За математичну модель поверхні манекена G прийнята сукупність цифрових моделей точок-вузлів Р_ij сітчастого каркаса:

ММ G (Р_ij) = {Р_ij}, і = 1 70, j = 1 36.(3)

Кожна точка характеризується координатами:

P_i,j (x,y,z) = {x,y,z}.(4)

Формування сітчастого каркаса поверхні манекена виконано за розробленою блок-схемою, представленою в роботі.

В системі Auto CAD за командою 3DMESH (3D-СІТКА) побудовано поверхню манекена у вигляді сітки з регулярною топологією (polygon mesh) на основі двопараметричного (MхN) масиву вершин (рис.4). Вершини сітки поверхневої моделі манекена (ПМм) закодовано. Згладжування поверхні манекена виконано кубічними сплайнами.

Для відтворення та коригування силуетних ліній виконана візуалізація поверхневої моделі манекена за допомогою модуля AVE, який входить в базовий комплект Auto CAD.

Розроблені алгоритм та прикладна програма побудови ПМм і ВЗм забезпечують антропометричне корегування геометричних моделей поверхні манекена.

Розтягування поверхні манекена на величину різниці антропометричних вимірів реальної фігури та контрольних вимірів типового манекена виконано за командою Strethen.

В результаті, для проведення подальших досліджень, отримано уточнену геометричну модель манекена реальної фігури розміру 176-92-80.

У третьому розділі розроблено метод побудови розгортки поверхні манекена типової фігури та виконано дослідження стабільності її зон.

Для побудови розгорток деталей одягу на основі тривимірної бази даних (3D) використано інженерний метод проектування виробу по заданій жорсткій поверхні з використанням сітки геодезичних паралелей. Побудова розгортки поверхні манекена виконана у вигляді вертикальних смуг за допомогою градієнтних методів вирішення екстремальних задач для визначення реальних розмірів кожної комірки.

Максимальне відхилення вертикальних довжин однойменних зрізів на поверхні манекена і площині при 70 горизонтальних і 36 вертикальних перерізах манекена не перевищує 1%, що відповідає прийнятим в легкій промисловості вимогам точності.

Із сукупності вертикальних і горизонтальних перерізів виділено лінії, які проходять через антропометричні точки та визначають тектоніку форми тіла людини.

В результаті, для побудови розгорток переду та спинки чоловічого манекена ідентифіковано 7 вертикальних та 8 горизонтальних ліній, на відміну від манекена жіночої фігури, для якого пропонують 19 горизонтальних та 9 вертикальних ліній. Така ідентифікація ліній сітчастого каркасу дозволяє визначити оптимальне положення ліній членування поверхні та виділити геометричні модулі на поверхні манекена, що забезпечує трансформацію шаблонів розгортки в деталі конструкції.

Для дослідження стабільності зон розгортка поверхні манекена сітчастого каркаса обмежена параметрами базисної сітки, ширина якої дорівнює обхвату грудей ІІІ, а довжина - висоті манекена. Деформація сітки фіксує зони стискання і розтягування відносно лінії грудей, що відповідає знаку (-) чи (+) у кожній комірці сітки.

Максимальна абсолютна (115,3 мм) та відносна (-23,0%) величина в сітці деформації розгортки поверхні манекена спостерігається на ділянці, розташованій між горизонталями Г68, Г69. З урахуванням цього, для подальших досліджень розгортки поверхні манекена виключені горизонтальні перерізи вище точки основи шиї.

На ділянці між лінією обхвату грудей ІІІ (Г47) та обхвату стегон (Г7) в деформації сітки максимальне розтягування спостерігається на лінії талії (Г27). Це підтверджує, що горизонтальний переріз на рівні лінії талії в чоловічій фігурі є базовим в зональних дослідженнях розгорток.

Крім того, місця концентрації деформацій розтягування сітки виявлені на ділянках пройми і окату, стегон, а стискання - на бічних ділянках спинки, пілочки, лопаток, що підтверджує доцільність введення членувань.

Зважаючи на вищесказане, для забезпечення процесу переходу від розгортки манекена до матричної конструкції генерування вертикаль-них смуг розгортки поверхні манекена у вертикальні блоки деталей виконане з урахуванням конструктивних елементів формотворення.

Розхил виточок у вертикальних членуваннях по лінії талії наступний: В18 - 6,9 мм; В15 - 26,3 мм; В11 - 23,6 мм; В7 - 14,3 мм, що в загальному складає 71,1 мм. Розхил нагрудної виточки дорівнює 5. Для створення випуклої форми плеча (рис. 8б) по умовно виділеній лінії верхньої частини плеча необхідно виконати посадку на 27,02 (7,69 + 9,39 + 9,94) мм.

Таке генерування дозволило виділити 28 геометричних модулів стану та 4 геометричних модулів верхньої частини плеча, що підтвердило залежність кількості геометричних модулів від особливостей форми тіла людини. А також забезпечило формалізований опис генерування блоків деталей матричної конструкції як жорсткої розгортки поверхні манекена.

Перевірка геометричних модулів розгортки поверхні манекена та матричної конструкції, побудованої за методикою ЄМКО РЕВ, підтвердила їх еквівалентність (відхилення площ не перевищує 2%). Для перевірки за показниками статичної відповідності матричної конструкції і розгортки поверхні манекена виготовлені макети з костюмної напіввовняної тканини. Відхилення величин конструктивних параметрів варіюють в межах 0,3-9%. Це підтверджує можливість використання розгортки поверхні манекена для автоматизованого двовимірного проектування основних деталей чоловічого піджака на основі матричної конструкції.

Для формалізації процесу побудови розгортки поверхні манекена математична модель деталі розглянута як сукупність математичних моделей групової структури у вигляді графічних примітивів конструктивних модулів матричної конструкції як композиції неперервних відображень:

G G G і G G G, (5)

де G G - конструктивний модуль;

G G - елементи групової структури геометричних модулів.

На основі дослідження топологічних операцій з елементами групової структури конструкцій для забезпечення геометричного перетворення розгортки поверхні манекена в силуетну конструкцію запропоновано використання афінного перетворення “зсув” в інформативних точках конструкції.

Виходячи з вищенаведеного, для будь-якого елемента конструкції афінне перетворення зсувом на площині (рис.9) буде мати вигляд:

Обернене перетворення дає можливість розрахувати попередні координати точок за отриманими координатами:

(8) . (9)

Це дозволило використати в перетвореннях розгортки поверхні манекена у матричну конструкцію чоловічого піджака зсув координат конструктивних точок формотворних елементів спинки і пілочки.

В четвертому розділі розроблена база даних автоматизованого способу силуетної модифікації конструкції чоловічого піджака.

Експериментальним дослідженням варіативності конструктивних параметрів 7-ми конструкцій стану чоловічого піджака напівприлеглого силуету (базовий розмір 176-92-80, ІІ повнота) виявлена суттєва розбіжність у варіаціях контрольних вимірів. Так, ширина виробу по лінії грудей відрізняється в межах (-1,8…+2,1 см), ширина спинки по лінії грудей (-1,0…+0,8 см), ширина переду по лінії грудей (-1,1…+1,5 см), довжина виробу (-2,1…+2,4 см), довжина плеча (-0,2…+0,3см). Визначено, що відхилення ширини стану по лінії грудей входить в межі 0,5-6,0%, що важливо для урахування точності в силуетних перетвореннях конструкції на основі прибавки по лінії грудей.

Доцільність використання системи прибавок методики ЄМКО РЕВ підтвердили найменші відхилення величин основних вимірів від середніх значень в конструкції, побудованій за методикою ЄМКО РЕВ та послідовне нарощування об'єму одягу з урахуванням конструктивних, композиційних і технологічних складових. Експериментальне дослідження суміщень матричної конструкції і силуетної виявило нерівномірність зсуву основних конструктивних точок, яка підтверджує особливості розподілу композиційної прибавки в межах силуетної форми.

На першому етапі дослідження розраховані величини переміщень основних конструктивних точок в системі Си0 (матрична конструкція) Си1 (конструкція прилеглого силуету) на основі використання топологічної операції зсуву (рис.11):

N1 (х₁; у₁) (х₀ + х₀); (у₀ + у₀), (10)

де х₀, у₀ - координати конструктивних точок конструкції Си0;

х₀, у₀ - величина переміщення відповідних конструктивних точок,

яка забезпечує перехід Си0 в Си1.

На другому етапі розроблено електронні таблиці прибавок, систематизованих за лінійною зміною основних силуетів чоловічого піджака: Си1 - прилеглий; Си2 - напівприлеглий; Си3 - прямий.

На основі побудови конструкцій трьох силуетів розраховані величини та визначені напрямки переміщень основних конструктивних точок в силуетній модифікації конструкції чоловічого піджака (рис.12):

N2 (х₂; у₂) (х₁ х₁); (у₁ у₁), (11)

де х₁, у₁ - координати конструктивних точок конструкції Си1;

х₁, у₁ - величина переміщень відповідних конструктивних точок, яка

забезпечує перехід в системі Си1 Си2; Си2 Си3.

“+” при прямому перетворенні (Си1 Си2 Си3);

“-” при оберненому перетворенні (Си3 Си2 Си1).

Розраховані величини переміщень основних конструктивних точок в системі Си0 Си1 Си2 Си3 зведені в таблицю 1.

Таблиця 1. Величини переміщень основних конструктивних точок в горизонтальному та вертикальному напрямках

Позначення конструктивної точки	Си0Си1	Си1Си2	Си1Си3
	По горизонталі	По вертикалі	По горизонталі	По вертикалі	По горизонталі	По вертикалі
1	2	3	4	5	6	7
Стан
11	-2,5	+1,9	-1,1	0	-2,2	0
121	-2,1	+1,3	-1,1	0	-2,2	0
123	+2,2	+1,5	-0,9	0	-1,7	0
22	-1,7	+0,8	-1,0	0	-2,0	0
123	-2,0	+1,6	-0,9	0	-1,7	+0,1
14	-1,7	+1,8	-0,5	0	-1,1	0
332	-1,9	-2,1	-0,5	+0,5	-1,0	+1,0
33	-1,9	0	-0,5	0	-1,0	0
331	-1,9	-4,0	-0,5	0	-1,0	0
351	+1,2	-4,0	+0,3	0	+0,6	0
352	+1,2	-2,8	+0,3	+0,3	+0,6	+0,6
14	+2,6	+2,7	+0,3	0	+0,5	0
16	+2,7	+2,3	+0,9	0	+1,8	0
161	+2,7	+1,4	+0,9	0	+1,8	0
17	+3,6	+1,4	+0,9	0	+1,8	0
37	0	0	+0,9	0	+1,8	0
371	+3,5	+0,3	+0,9	0	+1,8	0
36	+2,4	0,3	+0,9	0	+1,8	0
371	+3,5	+0,4	+0,9	0	+1,8	0
47	+3,5	-0,5	0	0	0	0
471	0	0	+0,9	0	+1,8	0
46	0	0	+0,9	0	+1,8	0
471	0	0	+0,9	0	+1,8	0
57	+5,2	-0,9	+0,9	0	+1,8	0
97	+3,5	-0,8	+0,9	0	+1,8	0
432	-2,3	-0,4	-0,2	0	-0,4	0
432	-1,4	-0,4	-0,7	0	-1,4	0
542	+0,9	-0,4	+0,4	0	+0,8	0
542	+1,2	-0,4	+0,3	0	+0,6	0
532	-2,4	-0,6	-0,6	0	-1,2	0
532	-1,4	-0,6	-0,8	0	-1,6	0
931	-2,4	-0,8	-0,3	0	-0,6	0
931	-1,4	-0,8	-0,8	0	-1,6	0
91	-2,5	-0,8	-1,1	0	-2,2	0
51	-2,5	-0,9	-1,1	0	-2,2	0
41	-2,5	-0,5	-1,1	0	-2,2	0
31	-2,5	0	-1,1	0	-2,2	0
Рукав
131	-2,5	+4,1	-0,4	-0,4	-0,8	-0,8
1	2	3	4	5	6	7
332	-2,0	+2,0	-0,5	+0,5	-1,0	+1,0
14	-0,9	+5,9	-0,3	-0,6	-0,6	-1,2
352	+1,2	+1,0	+0,2	0	+0,4	+0,1
351	+1,2	0	+0,3	0	+0,6	0
451	+1,2	+1,8	+0,3	0	+0,6	0
951	+1,2	-0,7	+0,3	+0,3	+0,6	+0,6
95	+1,2	-0,7	+0,3	0	+0,6	0
94	-1,9	-0,8	+0,3	0	+0,6	0
933	-5,0	-1,0	+0,4	-0,2	+0,8	-0,5
433	-2,5	-0,9	-0,7	0	-1,4	0
333	-3,9	+1,6	-0,5	0	-1,0	0

Таким чином, запропонований спосіб силуетної модифікації конструкції чоловічого піджака дозволяє побудувати задану силуетну конструкцію для кожного виду вихідної інформації (Си0, Си1, Си2, Си3) шляхом переміщення основних конструктивних точок (рис.13) на розраховану величину у визначеному напрямку.

Для використання розробленого способу силуетної модифікації як конструкцій, так і промислових лекал, в промислову систему автоматизованого проектування одягу “Julivi” введені величини переміщень і збережені для використання їх в подальшому як довідника стандартних переміщень, оскільки ця система за режимом дозволяє перетворювати лекала шля-хом завдання координат зміщення точки відносно вихідної точки.

Диференційована і комплексна оцінка ергономічних показників антропометричної відповідності модифікованих конструкцій свідчить про достатній рівень посадки (від 5 до 3,5 балів) усіх зразків.

Промислова апробація методу силуетної модифікації конструкцій чоловічого піджака на базі: АТВТ “Трембіта” м. Чернівці; ВАТ “Бердичівська фабрика одежі” м. Бердичів; ЗАТ “Старт” Закарпатська обл., м. Хуст підтвердила доцільність широкого використання розробленого методу на підприємствах України, оснащених сучасними системами автоматизованого проектування.

ВИСНОВКИ

Виявлено, що вітчизняні САПРО враховують особливості роботи конкретних підприємств і розвиваються відповідно до їх вимог. Потребує доопрацювання етап створення тривимірних моделей типових фігур, які адекватно відтворюють сучасну популяцію чоловічого дорослого населення та забезпечують перетворення поверхні манекена в площинну конструкцію деталей.

Обґрунтована програма обміру чоловічого населення для формування антропометричної бази на основі 34-х розмірних ознак, достатніх для побудови конструкції чоловічого піджака та коригування геометричної моделі поверхні манекена за контрольними вимірами. В результаті антропометричного обстеження 250-ти чоловіків молодшої вікової групи обрано базову фігуру для подальших досліджень - 176-92-80, антропометричну характеристику якої відтворює типовий манекен.

Обґрунтовано метод прямого отоскопічного проектування, на основі якого запропоновано спосіб визначення координат точок поверхні манекена. Виконана адаптація системи координат для формування цифрової моделі сітчастого каркаса на основі 70-ти горизонтальних та 36-ти вертикальних перерізів в системі Auto CAD 2000, що забезпечило побудову геометричної моделі поверхні манекена.

Вперше в практиці вітчизняних досліджень виконане антропометричне коригування геометричної моделі поверхні манекена операцією розтягування на величину різниці антропометричних вимірів фігури та контрольних вимірів манекена.

Для дослідження стабільності зон розгортки поверхні манекена застосована деформація сітки, яка фіксує зони стискання і розтягування відносно лінії грудей. На цій основі виявлені місця концентрації деформацій та доведена доцільність генерування вертикальних смуг у блоки деталей.

За допомогою досліджень еквівалентності конструктивних модулів матричної конструкції та геометричних модулів розгортки поверхні манекена виявлена можливість практичного застосування розгортки поверхні манекена в переході від 3D до 2D автоматизованого проектування. Обґрунтовано використання топологічної операції “зсув” в елементах конструкції для забезпечення геометричного перетворення розгортки манекена в силуетну конструкцію.

Методом афінних перетворень визначені величини і напрямки переміщень основних конструктивних точок в силуетних модифікаціях конструкцій чоловічого піджака та виділені етапи перетворень, на основі яких розроблено спосіб силуетної модифікації конструкцій чоловічого піджака.

Проведено адаптацію способу силуетної модифікації конструкцій і промислових лекал до промислової системи автоматизованого проектування одягу “Julivi”. Диференційована і комплексна оцінка модифікованих конструкцій підтвердила достатній рівень якості посадки чоловічих піджаків. Розроблена технологія проектування чоловічого піджака створює необхідні умови для удосконалення промислових автоматизованих систем проектування одягу.

ЛІТЕРАТУРА

Славінська А.Л., Мица В.В. Синхронізація позначень розмірів побутового одягу для чоловіків // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2000. № 5. - ч. 1. Технічні науки. - С. 108-110.

Мица В.В. Проблеми адаптації іноземних систем розмірів одягу для експортного виробництва в швейній промисловості України // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2002. - №1. - С.117-119.

Мица В.В. Шляхи раціоналізації системи стандартизації розмірів готового одягу // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2002. - №4. - С.183-186.

Славінська А.Л., Мица В.В. Особливості проектування геометричних моделей поверхні манекенів фігур // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2003. № 4. - ч. 2. Технічні науки. - С. 120-124.

Славінська А.Л., Мица В.В. Дослідження стабільності зон розгортки манекена на основі використання системи AUTO CAD // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2003. № 5. - ч. 1. Технічні науки. - С. 12-15.

Мица В.В., Домбровська О.М., Славінська А.Л. Дослідження контурів конструкції чоловічого піджака в системі додатків до основи // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2004. - №1. - ч. 1. Технічні науки. - С.119-122.

Домбровська О.М., Мица В.В. Методологічні основи побудови тривимірних моделей для цілей конструювання одягу // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2004. - №5. - С.139-142.

Декл. пат. 63491 Україна, МПК А41Н1/00. Спосіб визначення координат точок поверхні манекена / В.В. Мица, А.Л. Славінська, Ю.Б. Михайловський. - №2003043789; Заявлено 24.04.2003; Опубл. 15.01.2004, Бюл. №1

Мица В.В., Славінська А.Л. Шляхи удосконалення автоматизованого модульного проектування чоловічого верхнього одягу // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів, 15-17 травня 2001 року, Т.1. - К., КНУТД. - 2001. - С.47.

Мица В.В., Славінська А.Л. Особливості технологічної програми розмірних ознак чоловічих фігур для корегування антропометричної бази даних // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів, 24-26 квітня 2002 року, Т.1. - К., КНУТД. - 2002. - С.32.

Мица В.В., Славінська А.Л. Побудова геометричних моделей поверхні манекена на основі тривимірної бази даних // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів, 23-24 квітня 2003 року, Т.1. - К., КНУТД. - 2003. - С.47.

Головко Г.С., Михайловський Ю.Б., Мица В.В. Розробка геометричного ядра та його тестування на базі методики конструювання одягу ЄМКО РЕВ для створення САПРО // Збірник науково-методичних та наукових праць за результатами всеукраїнської науково-методичної конференції 9-11 жовтня 2003 року. - Хмельницький. - 2003. - С. 108-111.

Размещено на Allbest.ru

...