Розробка ізолювального спеціального одягу для очищення ємкостей від агресивних середовищ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Розробка ізолювального спеціального одягу для очищення ємкостей від агресивних середовищ

Хмельницький - 2006

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На підприємствах хімічної галузі проблема забезпечення робітників спеціальним одягом, який надійно захищав би від впливу агресивних речовин різного походження, що вважаються небезпечними та шкідливими виробничими факторами (НШВФ), може бути причиною не тільки травм і хімічних опіків, але привести до летальних наслідків. До таких виробничих об'єктів відносяться закриті ємкості різних геометричних форм і об'ємів, призначені як для проведення технологічних процесів та зберігання, так і для транспортування хімічної продукції. Тому, для проведення ремонтно-технологічних робіт у таких ємкостях, де окрім наявності НШВФ відсутня необхідна кількість кисню (19%) і, в зв'язку з цим, ці роботи відносять до небезпечних, захист працюючих повинен бути організованим з допомогою таких засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) ізолювального типу як ізолювальний костюм (ІК) з автономною або примусовою подачею повітря для дихання.

Якщо врахувати, що ІК повинен служити бар'єром, перешкоджаючим проникненню НШВФ (мінеральні кислоти, луги, окислювачі, розчини солей, аміак тощо) різних концентрацій при необхідному рівні забезпечення і збере - ження таких основних захисних показників, як хімічна стійкість (хемостійкість), непроникність спеціального матеріалу і герметичність виробу в цілому, а хімічні виробництва гостро їх потребують, то проблема, яка розглядається в даній дисертаційній роботі, підтверджує її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Робота виконана згідно «Програми розвитку і виготовлення засобів індивідуального захисту працюючих і відповідної наукової бази», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1995 року за №535 і «Програми розвитку і виготовлення засобів індивідуального захисту працюючих на 2001-2004 роки», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08. 08.2001 року за №952.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є підвищення захисної ефективності ізолювального костюма для проведення робіт в закритих ємкостях по їх очищенню від агресивних середовищ мінерального походження.

Відповідно до поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

- вивчити хімічну стійкість і проникність проб спеціальних матеріалів до дії сірчаної, соляної, азотної, фосфорної кислот і лугів різних концентрацій;

- розробити методику визначення хімічної стійкості і проникності проб спеціальних матеріалів до дії рідкого, а також газоподібного аміаку;

- удосконалити методику і вивчити стійкість проб спеціальних матеріалів до дії низьких температур в статичних умовах;

- вивчити стійкість проб спеціальних матеріалів до дії низьких температур в динамічних умовах;

- удосконалити методику оцінки міцнісних характеристик з'єднувальних ниткових швів деталей із матеріалу з полімерним покриттям;

- вибрати матеріали з полімерним покриттям, які відповідають вихід - ним вимогам, що пред'являються, по рівню захисних властивостей на основі результатів експериментальних досліджень;

- удосконалити і розробити конструкторсько-технологічне рішення ізолювального костюма для проведення робіт в закритих ємкостях, з урахуванням результатів вивчення динамічних поз;

- розробити конструкцію і спосіб виготовлення протиударных захисних ліктьових і наколінних накладок;

- вибрати технологічні режими обробки матеріалів при виготовленні ізолювального костюма та провести його фізіологічні і виробничі випробування.

Об'єкт дослідження - процес проектування засобів індивідуального захисту.

Предмет дослідження - агресивозахисний спеціальний одяг ізолювального типу для проведення робіт в закритих ємкостях.

Методи дослідження. Експериментальні дослідження проводилися на основі стандартних, вдосконалених і заново розроблених методів оцінки властивостей матеріалів і пристроїв, а отримані результати оброблялися із застосуванням ПК і математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

- вперше отримана залежність між морозостійкістю і фізико-механічними характеристиками проб матеріалів з полімерним покриттям в статичних умовах при режимі «заморожування-розморожування»;

вперше формалізована оцінка морозостійкості матеріалів з полімерним покриттям за допомогою коефіцієнта морозостійкості, який визначається відношенням вихідного значення їх повітропроникності (В₀) до повітропроникності (В₁) після проведення досліджень в режимі «заморожування-розморожування»;

вдосконалений метод визначення проникності проб матеріалів з полімерним покриттям до дії рідкого і газоподібного аміаку, який відрізняється тим, що проникність оцінюється індикаторним методом, а пакет матеріалів є моделлю костюма;

вперше введено методологічне поняття про коефіцієнт руйнування матеріалів з полімерним покриттям швейною голкою в залежності від її діаметра і кроку стібка, та рекомендована його формалізація;

вдосконалений процес розробки і конструкторсько-технологічно - го виготовлення ударозахисних накладок для колінно-ліктьових суглобів з урахуванням коефіцієнта комфортністі.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі теоретичних узагальнень і експериментальних досліджень були розроблені вихідні вимоги на матеріал з полімерним покриттям, внаслідок чого створена еластоштучшкіра-Т ІЗК вітчизняного виробництва (ТУ У 25.1-05389942.017 - 2003). В умовах експериментального виробництва ДержНДІТБХВ (м. Сєвєродонецьк) і відділу РВСО була розроблена конструкторсько-технологічна документація, виготовлені ізолювальні костюми КІ-Є «Сатурн» (ТУ У 18.2-00209102-054-2005), які після фізіологічних досліджень на придатність до експлуатації, були передані для впровадження на ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

Методики і прилади, розроблені для вивчення герметичності пружноеластичних матеріалів з полімерним покриттям, впроваджені в ДержНДІТБХВ. Результати випробувань використані під час розробки і виготовлення ІК для роботи в закритих ємкостях.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці і вирішенні основних теоретичних і експериментальних задач. При безпосередній участі автора розроблені методики вивчення захисних властивостей матеріалів, вдосконалені прилади. Проведено планування і проведення експериментів, оброблені отримані результати досліджень. Автору належать основні ідеї, узагальнення і висновки. Особистий внесок здобувача в публікації наукових робіт в співавторстві з науковим керівником полягає у вирішенні основних теоретичних і експериментальних питань.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи докладалися і обговорювалися на:

- науково-технічному семінарі «Програма розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001-2004 роки», 11 -15 червня 2002 р., смт Ласпі, Крим;

- Міжнародній виставці-форумі «Виробництво і захист - 2002», 23 -26 жовтня 2002 р., м. Київ;

- четвертій всеукраїнській науково-технічній конференції «Аварійно-рятувальна справа в Україні. Стан та перспектива розвитку», 23 -24 жовтня 2002 р., м. Київ;

- науково-технічній конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Технологія - 2003», 24 - 25 квітня 2003 р., м. Сєвєродонецьк;

- Міжнародній виставці-форумі «Технології захисту 2003», 22-24 жовтня 2003 р., м. Київ;

- семінарі Міністерства промислової політики України і виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України «Про стан охорони праці, виробничого середовища та пожежної безпеки на підприємствах промисловості Мінпромполітики України та заходи щодо поліпшення стану безпеки аварійно-небезпечних виробництв», 24-26 березня 2004 р., м. Сєвєродонецьк;

- науково-практичній нараді-семінарі «Питання розробки, сертифікації і збільшення виробництва засобів індивідуального захисту працівників промисловості України», 8 - 12 червня 2004 р., смт. Ласпі, Крим;

- семінарі Мінпромполітики України «Про стан охорони праці, виробничого середовища та пожежної безпеки на підприємствах промисловості Мінпромполітики України та заходи щодо поліпшення стану безпеки аварійно-небезпечних виробництв», 23-25 березня 2005 р., м. Сєвєродонецьк;

- Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми легкої і харчової промисловості», 23 -25 травня 2005 р., м. Євпаторія.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 15 наукових статтях, 8 з яких - в спеціалізованих виданнях, що входять до переліку ВАК України і захищені 5-ма патентами.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів з висновками, загальних висновків і рекомендацій. Робота виконана на 181 сторінках машинописного тексту, із 135 найменувань використаної літератури, 48 рисунків і 11 таблиць. Повний обсяг дисертації складає 316 сторінок, включаючи 10 додатків на 135 сторінках.

аміак кислота стійкість одяг

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначена мета, основні задачі і методи дослідження, наукова новизна і практичне значення роботи, апробація її результатів, а також публікації, структура і об'єм роботи.

В першому розділі дисертації освітлені питання і проблеми, пов'язані з розробкою спеціального захисного одягу ізолювального типу для проведення технологічних процесів, зберігання і транспортування хімічної продукції. Проведений аналіз умов праці слюсарів і апаратників, що виконують роботи по підготовці і очищенню закритих ємкостей від залишків хімічних речовин.

Закриті ємкості, що використовуються для зберігання і транспортування хімічних речовин (сировина, готова продукція), постійно знаходяться під особливим наглядом і контролем спеціальних підрозділів хімічних підприємств, залізниць і морських портів. В результаті цих заходів ємкості піддаються постійному огляду, ремонту і очищенню від забруднень. Робота по очищенню ємкостей за класифікацією відноситься до категорії «середньої і важкої», а тому відноситься до особливо небезпечних видів робіт. Очищення ємкостей проводиться цілодобово при різних температурних режимах навколишнього середовища, фізичних і психологічних навантаженнях, наявності агресивних середовищ, таких як мінеральні кислоти, луги і аміак. Залежно від кількості кисню робота класифікується по трьох групах небезпеки: 1 група - менше 16%, II група - до 16%, III група - до 19%. Засоби індивідуального захисту слюсарів і апаратників по очищенню закритих ємкостей повинні бути надійними за фізико-механічними показниками, ізолювальними за способами захисту і ефективними за функціональним призначенням.

Проведений аналіз асортименту спеціального одягу, матеріалів, методів з'єднання що використовуються для його виготовлення і методик оцінки їх захисних властивостей, показав, що ЗІЗ, які зараз використовуються, повністю не захищають працюючого від НШВФ, а відомі методики, особливо з вивчення захисних властивостей матеріалів з полімерним покриттям, не завжди враховують особливості впливу агресивних середовищ на конкретному виробництві. Це дозволило визначити основні напрямки вдосконалення методичного і приладового забезпечення процесу проектування захисного одягу ізолювального типу.

Аналіз доступних джерел літератури і топографія дії НШВФ на спеціальний одяг показали, що для проведення робіт в закритих ємкостях ЗІЗ повинні бути герметичними, тобто відноситися до класу ізолювального типу, включаючи і органи дихання.

У другому розділі, запропонована функціонально-логічна схема вибору і оцінки захисних властивостей спеціальних матеріалів для виготовлення ІК, методична сутність якої полягає в тому, щоб за допомогою «найактивнішого фактора», що входить в перелік НШВФ конкретного хімічного виробництва, можна було з мінімальною втратою часу і засобів на стадії конфекціонування вибрати з наявного асортименту той необхідний матеріал, який відповідає вихідним вимогам ЗІЗ. Якщо врахувати результати НДР, то «най-активнішим фактором», який надає змоги науково обгрунтовано проводити експерименти, був вибраний такий показник, як стійкість при згинанні проб за умови низьких (мінус 40° С) температур.

Розроблена методика для вивчення морозостійкості матеріалів в статичних умовах. Критерієм оцінки впливу низьких температур вибраний такий показник, як повітропроникність, який відноситься до достатньо інформативного і легковизначаюмого. Що ж до морозостійкості, то рекомендується характеризувати її коефіцієнтом морозостійкості:

, (1)

де - В₀ - вихідна повітропроникність, дм³/м²; В₁ - повітропроникність після проведення досліджень в режимі «заморожування-розморожування», дм³/м².

Аналіз запропонованого співвідношення показує, що при рівності абсолютних значень контрольованих показників, коефіцієнт морозостійкості буде рівний одиниці, а при збільшенні В₁, його величина зменшуватиметься, прагнучи до нуля. Таким чином, коефіцієнт морозостійкості К і є основним критерієм.

Розроблений спосіб і пристрій для визначення повітропроникності матеріалів з полімерним покриттям. Результати проведених досліджень показали, що величина повітропроникності залежить від товщини текстильних матеріалів, пористості, виду їх переплетення, волокнистого складу, наявності обробки, утеплюючих прокладок, температури і вологості навколишнього простору, а в нашому випадку - полімерного покриття. На підставі аналізу існуючих методів визначення повітропроникності штучних шкір, матеріалів з полімерним покриттям, встановлено, що прилади типу ВПТМ недоцільні через їх малу потужність, оскільки різниця тиску по обидві сторони зразка (49 ± 0,1 Па) створюється вентилятором або насосом і її значення є недостатнім. Тому, для створення різниці тиску, величину якої можна регулювати - запропонований спосіб створення необхідного розрядження у випробувальній камері за допомогою вакуумометрії на базі приладу МПЗ.

Розроблена методика для визначення хімічної стійкості проб спеціальних матеріалів до дії аміаку, яка на відміну від існуючих методів, полягає в тому, що і технологічна обробка зразків аміаком і констатація факту його проникнення через товщу досліджуваної проби проводяться одночасно, тобто в єдиному пакеті. Обробка матеріалів проводиться в одному з відстійників технологічного обладнання, підключеного до виробничої санітарної колони, що забезпечує безпеку експериментатору і екологічну надійність навколишнього середовища.

З метою визначення міцнісних характеристик (розривне навантаження, розривне видовження) за існуючим нормативним документом про ниткові з'єднання в системі «проба матеріалу + нитковий шов», встановлено, що даний стандарт можна застосовувати тільки для тканин, нетканих і трикотажних полотен. Оскільки аналогічного нормативного документа для матеріалів з полімерним покриттям і штучним шкірам немає, автором запропонована методика із зміненим способом виготовлення проб, яка дає можливість оцінити властивості ниткових швів при різних характеристиках тканин. Розроблена методика дає можливість на підставі аналізу експериментів, науково-обгрунтовано вирішити питання, пов'язане з необхідним значенням розривних показників ниткових з'єднань ізолювального костюма, виготовленого із матеріалу з полімерним покриттям.

На підставі аналізу теоретичних основ утворення клейових з'єднань і експериментальних досліджень з пробами матеріалів різного асортименту були підтверджені достатньо високі адгезійні властивості клею 4508 + еластоштучшкіра-Т ІЗК + герметизуюча стрічка №393 (руйнування - змішане). Характер і величина взаємодії адгезива і субстрата залежить від фізико-хімічної природи зазначених складових і оцінюється рівнянням Юнга:

, (2)

де б - крайовий кут змочування, град; в_с - поверхневий натяг субстрату, мДж/м²; в_са - поверхневий натяг субстрат-адгезив, мДж/м²; в_а - поверхневий натяг адгезиву, мДж/м².

Якщо в_с< в_са і cos б < 0, то б > 90^° поверхня субстрату не змочується, а якщо б < 90°, то поверхня субстрату змочується частково і лише при б = 0 - спостерігається повне змочування.

Адгезія клею до поверхні субстрату може бути описана рівнянням Дюпре, яке визначає роботу А по заміні поверхні «субстрат-адгезив» на поверхню «субстрат-пара» і «адгезив-пара»:

A=в_c+в_a - в_ca, (3)

З рівняння (3), в поєднанні з рівністю Юнга, де

в_c = в_ca + в_a · cos б, (4)

отримаємо:

А = в_a ·(1 + cos б) (5)

Залежність (5) відома як рівність Дюпре-Юнга і дозволяє оцінити величину рівноважної роботи адгезії адгезиву до субстрату, яку необхідно затрачувати на розділення фаз. Проте, з урахуванням факторів, які впливають на розглянуті термодинамічні залежності (наприклад, адсорбція поверхнею субстрату пари і газів розчинника адгезива, яка викликає зменшення його вільної поверхневої енергії тощо), залежність приймає вигляд:

А = d + в_a ·(1 + cos б), (6)

де d - поверхневий тиск плівки пари адгезиву, адсорбованої на поверхні субстрату, Дж.

Аналіз рівняння (6) показує, що для досягнення високої адгезії необхідно, щоб поверхневий натяг адгезиву мав достатнє високе значення. При цьому необхідно також, щоб поверхневий натяг субстрату був набагато більшим поверхневого натягу на межі розділу системи «субстрат-адгезив», тобто в_c > в_ca..

В третьому розділі на підставі вивчення умов праці встановлено, що апаратники і робітники-слюсарі, які займаються підготовкою і очищенням закритих ємкостей, повинні бути екіпіровані ізолювальним виробом, здатним повністю захистити не тільки шкірні покриви, але і гармонійно поєднуватися із засобами індивідуального захисту органів дихання, рук і ніг.

Згідно з вихідними вимогами, матеріал, з якого виготовлений ІК, повинен бути на тканій основі з подальшим полімерним покриттям. Природа полімеру повинна забезпечувати хімічну стійкість готового матеріалу від дії сірчаної, соляної, азотної, фосфорної кислот, лугів і розчинів солей на їх основі різних концентрацій, а також аміаку.

Спеціальний матеріал повинен бути міцною тканиною з натуральних, синтетичних або змішаних волокон і ниток з полімерним (одно - або двостороннім) покриттям, яке забезпечує захисну властивість, а саме хімостійкість, проникність і стійкість до згинання при низьких (мінус 40° С) температурах.

Вивчений вплив низьких температур в динамічних і статичних умовах на проби спеціальних матеріалів, також вивчений вплив розчинів мінеральних кислот, аміаку, лугів на міцностні характеристики і проникність проб спеціальних матеріалів вище зазначеними агресивними середовищами. Аналіз впливу низьких температур в динамічних умовах на проби спеціального матеріалу, згідно запропонованої раніше функціонально-логічної схеми (розділ 2) вибору оцінки захисних властивостей спеціальних матеріалів для виготовлення ІК, дозволив визначити стійкість до згинання матеріалів з полімерним покриттям вітчизняного і зарубіжного виробництва.

За показниками стійкості до згинання, згідно з вихідними вимогами, а це 20000 циклів при мінус 40 °С, відповідає вітчизняний спеціальний матеріал ІЗК, тому подальші експерименти проводилися з ним і з деякими іншими (по вибору) зразками з метою порівняння їх показників. Аналіз впливу низьких температур в статичних умовах на проби матеріалів для виготовлення ІК визначив необхідність розробки і апробації нового способу контролю зміни повітропроникності і коефіцієнта морозостійкості (рис. 2) матеріалів з полімерним покриттям в режимі «заморожування-розморожування».

Розроблена методика і технічне забезпечення для проведення указаним досліджень.

Проведені також дослідження по вивченню впливу розчинів мінеральних кислот, аміаку, лугів на міцностні характеристики проб спеціальних матеріалів (хемостійкість), які показали, що текстильні матеріали, що застосовуються в цей час при виготовленні спеціальних костюмів для проведення робіт в закритих ємкостях, руйнуються в концентрованих розчинах сірчаної, соляної, азотної, фосфорної кислот, лугу і аміаку. Проаналізовані методи оцінки проникності текстильних матеріалів і матеріалів з полімерним покриттям. Мірою проникності нами вибрано час, який зрештою, характеризує захисні властивості спеціальних матеріалів і їх функціональну залежність від діючих факторів можна представити в такому вигляді:

t = f (C, T, P, V), (7)

де t - час проникнення (проникність), с; С - концентрація агресивного середовища%; P - тиск агресивного середовища, мм вод. ст.;

V - об'єм агресивного середовища, мл.

Узагальнений аналіз отриманих результатів показав, що при збільшенні концентрації мінеральних кислот, захисні властивості проб матеріалу ІЗК зменшуються незалежно від природи агресивного середовища, проте її вплив суттєвий, якщо розглядати такі летючі кислоти як соляна і азотна (рис. 4). Аналіз отриманих результатів показав, що незалежно від концентрації, найактивнішими реагентами з проникності слід вважати розчини HCl і HNO₃, а розчини H₂SO₄ і H₃PO₄ можна вважати такими, які до визначеної концентрації істотно не впливають на дифузійний процес. Що ж стосується розчинів NaOH, то тільки до 20% концентрації спостерігається зменшення в часі дифузійного процесу, оскільки її збільшення приводить до його уповільнення завдяки кристалізації реагентів через сполучення з СО₂ що знаходиться в повітрі.

Тому, на підставі проведених експериментів, досліджувані мінеральні кислоти за показниками проникності проведених експеріментів та лугу можна розташувати в такий ряд активності: HCl, HNO₃, H₂SO_4, H₃PO₄ і NaOH. При збільшенні концентрації NaOH, розривальні характеристики зразків - зменшуються, за виключенням проб матеріалу ІЗК, який слід вважати хімостійким. Проникнення газорідинної фази аміаку проводилося згідно методики.

Проведені експерименти показали, що рекомендований матеріал ІЗК з полімерним двостороннім покриттям може бути застосований при виготовленні ізолювального костюма для проведення робіт в закритих ємкостях.

В четвертому розділі приведені результати експериментальних досліджень ступеня руйнування матеріалів з полімерним покриттям від параметрів швейної голки. Встановлена залежність зміни розривальної характеристики, коефіцієнта повітропроникності проб, виготовлених з ПЕ-плівки (фізична модель) і еластоштучшкіри-Т ІЗК від кроку стібків (1, 2, 3, 4 і 5 мм), утворених швейними голками №100; №110; №120; №130 і №150.

Результати експериментів показали, що із збільшенням кроку стібка при постійному номері голки ступінь руйнування проби зменшується, а при постійному значенні кроку стібка і збільшенні номера голки, для проб матеріалів, що вивчаються, самим «небезпечним» кроком стібка слід вважати крок рівний 1 мм і 2 мм, а самою «небезпечною» голкою - голку №150.

Вивчення залежності зміни коефіцієнта повітропроникності від кроку стібків і номера голки показали аналогічні результати, тобто із зменшенням кроку стібка і збільшенням номера голки, його значення зростає. На підставі проведених досліджень був проведений розрахунок коефіцієнта руйнування матеріалів з полімерним покриттям залежно від кроку стібка і номера швейної голки. Вказаний коефіцієнт рекомендується як критерій оцінки ступеню руйнування при нитковому з'єднанні деталей виробу з полімерним покриттям (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив параметрів швейної голки, кроку стібка і кількість проколів на ступінь руйнування проб

Аналіз результатів досліджень показав, що осново визначаючим фактором ступеня руйнування А матеріалу, швейною голкою при постійному значенні її діаметра є крок n стібка:

, (8)

Якщо врахувати, що кожний номер швейної голки характеризується її діаметром d, то (8) можна записати у такому вигляді:

(9)

тобто, ступінь руйнування А одночасно залежить від діаметра d швейної голки і частоти n стібків (проколів).

Графічна залежність між діаметром голки (номером), кроком стібка (кількістю проколів) і ступенем руйнування площі проби від проколів характеризується прямолінійно.

Проведені розрахунки експериментальних даних показали, що при постійному значенні діаметра швейної голки, ступінь руйнування площі проби наскрізними проколами залежить від кроку стібка (табл. 2). Так, наприклад, якщо крок стібка рівний одиниці, то кількість наскрізних проколів на 30 мм довжини матеріалу рівно 17, а якщо крок стібка дорівнює трьом, то вказана кількість проколів буде дорівнювати тільки восьми. Таким чином, між геометричними параметрами голки і стібка існує залежність, яку можна застосовувати для характеристики ступеня руйнування площі проби матеріалу, особливо, з двостороннім полімерним покриттям, який застосовується для виготовлення ізолювальних костюмів, а таким показником може бути коефіцієнт руйнування матеріалу К_р, розрахунок якого не представляє труднощів. Так, якщо номер швейної голки, як було сказане раніше, характеризується діаметром d (мм), то площа S (мм²) одного проколу буде дорівнювати:

, (10)

а коли таких проколів n штук, то загальна площа руйнування вже буде дорівнювати:

. (11)

Кількість проколів на певну довжину строчки регламентується кроком стібка. Так, у нашому випадку було враховано кількість наскрізних проколів нанесених голкою на довжині матеріалу 30 мм.

Що ж стосується ширини проби, то вона була рівною діаметру голки і її загальна площа S_заг визначається як:

S_заг = а ·в, (12), або S_заг = d ·b. (13)

Тому з урахуванням (11, 12 і 13) для визначення коефіцієнта руйнування К_р матеріалу швейною голкою, автором роботи було рекомендовано таке відношення:

. (14)

Вивчення хімостійкості швейних ниток, що проводиться згідно розробленої методики, показало, що після годинного контакту проб (вісім видів ниток) з вказаними агресивними середовищами різної концентрації, поліпропіленові нитки 60П (100% поліпропіленового волокна) не руйнуються, і тому рекомендуються для виготовлення ІК.

Для пошиття ізолювального костюма запропоновані основні з'єднувальні шви: зшивний шов, скріплений по зрізах; зшивний шов з подальшим настрочуванням; допоміжні - накладний шов із закритим зрізом, накладний шов з відкритим зрізом і шов впідгін з відкритим зрізом. Всі шви загерметизовані і забезпечують захист від дії НШВФ.

В п'ятому розділі, згідно аналізу умов праці робочих слюсарів, які займаються підготовкою і очищенням закритих ємкостей від залишків мінеральних кислот, лугів і розчинів солей на їх основі, аміаку, відповідно до сформованих вихідних вимог до ЗІЗ для вище згаданих робіт, топографії дії НШВФ, з урахуванням результатів проведених досліджень, було розроблено конструкторсько-технологічне рішення костюма. Суконний костюм, який використовується в цей час для робіт з очищення ємкостей, не може бути аналогом конструкції ізолювального костюма, тому для побудови базової основи ІК була використана методика побудови ЦОТШЛ, а також рекомендації ЦНДІШП з конструювання спеціального одягу, технічні умови ТУ 17-08-216-84 «Основные параметры базовых конструкций специальной одежды. Комбинезоны мужские», ОСТ 17-325-86 «Типовые фигуры мужчин. Размерные признаки для проектирования одежды». При конструюванні ІК враховані припуски на вільне облягання та динаміка руху під час роботи, створений повітряний прошарок для забезпечення комфортного мікроклімату. Ізолювальний костюм, виготовлений з матеріалу з полімерним покриттям еластоштучшкіри-Т ІЗК, це комбінезон з вшивними рукавами з поглибленою проймою, капюшоном з обтюратором, герметичними панчохами (чоботи знімні), які повністю захищають робітника від дії НШВФ, особливо від їх газоподібної фази, ІК комплектується засобами індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗ ОД) і іншими ЗІЗ.

Враховуючи динаміку руху під час роботи, властивості матеріалу з полімерним покриттям, з якого він виготовлений, запропонована конструкція ІК з амортизаційними ліктьовими і наколінними накладками. Амортизаційні накладки виконані у вигляді вільно розташованих прямокутних пластин і заздалегідь напруженими по довжині, тобто дугоподібні.

Відпрацьовано технологічне рішення та особливості обробки ІК. Герметичність готового виробу перевіряється манометричним методом, тобто визначення мінімального падіння тиску в підкостюмному просторі за одиницю часу.

Розроблені технічні умови на ізолювальний костюм КІ-Є «Сатурн» (ТУ У 18.2-00209102-054-2005), інструкція з експлуатації і технологічна послідовність обробки виробу.

Проведені фізіологічні дослідження і оцінка можливої тривалості роботи в даному ізолювальному костюмі для проведення робіт в закритих ємкостях. Розробка впроваджена на ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» і отримала позитивну оцінку, тобто КІ-Є надійний за захистом, зручний по його конструкції і значно дешевше за іноземні аналоги (в 5 - 7 разів).

Размещено на Allbest.ru