Науково-технічні основи процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом

Аналіз досліджень процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом. Експериментальне дослідження товщини плитних деревинних матеріалів у виробничих умовах з метою ідентифікації закону розподілу цієї величини.

Рубрика Производство и технологии
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.10.2013
Размер файла 85,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У результаті дослідження нами встановлено, що для зменшення кількості дефектів на мільйон можливостей у процесі здійснення процесу калібрування-шліфування ДСП жорсткими абразивними циліндрами необхідно зменшувати величину середнього квадратичного відхилення товщини плити після пресування (до початку процесу абразивного оброблення) і фіксувати середню величину товщини плити до калібрування-шліфування в інтервалі Н=16,9…17,3 мм.

У шостому розділі наведені результати досліджень процесу калібрування-шліфування MDF та фанери жорстким абразивним інструментом, здійснених на імітаційних моделях.

Характер впливу середнього квадратичного відхилення на величину L у процесі оброблення плит MDF аналогічно до калібрування-шліфування ДСП визначається величиною середньої товщини плити (рис.12).

Вплив зміни величин швидкості різання та швидкості подачі на довжину L (рис. 13) підтверджує обґрунтованість класичної гіпотези про наявність у роботі абразивного інструмента періодів засалювання, інтенсивного спрацювання (зменшення довжини шліфування за період стійкості) та самозагострювання (збільшення довжини шліфування за період стійкості).

Як і у разі дослідження процесів калібрування-шліфування абразивними циліндрами ДСП та MDF, характер впливу на довжину оброблення фанери за період стійкості інструмента середнього квадратичного відхилення її товщини визначатиметься величиною номінальної глибини hн (рис. 14). Зміна величини режимних факторів здійснює менш суттєвий вплив на частку бракованих після оброблення листів фанери в порівнянні із зміною величини середньої товщини матеріалу та налагоджувальної товщини (рис. 15).

Логічним видається припущення про можливість керування різальною здатністю абразивного циліндра завдяки зміні структурних параметрів самого інструмента: матеріал абразивного зерна та в'яжучого, кількість абразивного зерна та кількість в'яжучого. Проведені дослідження показують, що різальною здатністю інструмента можна керувати також за допомогою зміни величини чинників, що не входять до переліку структурних: середня товщина плити, середнє квадратичне розсіювання товщини плити (рис.16), налагоджувальна товщина процесу калібрування-шліфування, швидкості різання та подачі.

З метою порівняння на рис. 17 представлені результати досліджень для визначення шорсткості оброблюваної поверхні, здійснені за допомогою імітаційного моделювання, теоретичної моделі та експерименту, проведеного у лабораторних умовах. Незалежно від методики проведення досліджень, спостерігаємо збільшення висоти мікронерівностей із ростом глибини процесу калібрування-шліфування (рис. 17). В інтервалі зміни h від 0,3 до 0,5 мм величина Rmmax та характер її зміни не відрізняються для різних способів дослідження. Натомість, якщо глибина калібрування-шліфування змінюється від 0,1 до 0,3 мм - то існує різниця у величині мікронерівностей залежно від методики досліджень: величина параметру шорсткості оброблюваної поверхні, отримана за результатами імітаційного моделювання більша від висоти мікронерівностей згідно з даними лабораторного експерименту, проведеного за класичною методикою в цьому інтервалі на 5...8 %, а параметр шорсткості, отриманий згідно з аналітичним виразом менший за експериментальний на 1...6 %. Середню різницю величини висоти мікронерівностей, що отримана за результатами імітаційного моделювання та теоретичних досліджень від експериментальної можна вважати рівною 3...5 % , що задовольняє необхідну для технічних вимірювань точність.

Сьомий розділ присвячений оптимізації процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом.

Для оптимізації процесу калібрування-шліфування ДСП одним шліфувальним агрегатом, який складається з двох опозитно розташованих жорстких абразивних циліндрів запропоновано наступний алгоритм :

На першому етапі здійснюють статистичне оброблення експериментальних даних з метою перевірки статистичної гіпотези про відповідність емпіричних замірів одному із видів теоретичного розподілу випадкової величини. Як правило, у процесі статистичного оброблення обчислення здійснюють для визначення: середнього значення товщини ДСП до початку процесу калібрування-шліфування т, мм; дисперсії товщини плити S2, мм; середнього квадратичного відхилення товщини плити S(H), мм.

Сутність другого етапу полягає в аналізі шляхів зменшення величини середнього квадратичного відхилення S(H). Розсіювання товщини плити спричинене впливом механічних чинників (точність виготовлення обладнання, жорсткість його елементів, умови експлуатації) і технологічних параметрів, які визначають величину деформативності деревинностружкових плит за товщиною у процесі їх виготовлення і технологічної витримки. Якщо на даному етапі досліджень існує можливість здійснення заходів із зменшення величини середнього квадратичного відхилення, то такі заходи реалізуються. Якщо ж цього зробити не можна, величина S(H) фіксується і приймається для подальших досліджень. Налагодження технологічних чи механічних параметрів передбачає повторне проведення робіт першого етапу.

На третьому етапі визначається мінімально можлива середня товщина плити. Такою величиною вважають мінімальне значення усередненої товщини плити, при якому можливе забезпечення якісних характеристик оброблюваного матеріалу: різнотовщинності та висоти мікронерівностей оброблюваної поверхні. Умовою виконання цих нормативних вимог є наявність достатнього припуску на оброблення Д:

Д ? hRm + ДЕ, (23)

де hRm - товщина матеріалу плити, необхідна для отримання нормативної шорсткості оброблюваної поверхні, мм; ДЕ - припуск, який враховує екстремальну можливість появи товщини плити, котра менша за мінімально допустиму згідно прийнятої статистичної гіпотези про відповідність певному теоретичному розподілу.

Мінімальну величину припуску на оброблення Д також можна визначити, як різницю величини Нтmin та мінімально допустимої величини згідно нормативу Ннmin:

Д = Нтmin - Ннmin (24)

Величину Нтmin визначають, використовуючи характеристики теоретичного розподілу. За умови прийняття гіпотези про відповідність експериментальних даних нормальному закону розподілу:

Нтmin = - 3•S(H), (25)

де - середнє значення товщини плити, мм;

S(H) - середнє квадратичне відхилення товщини плити, мм.

Товщину матеріалу плити, яку необхідну зішліфувати для отримання нормативної шорсткості оброблюваної поверхні, можна визначити за формулою:

hRm = n•[2/3(Rm max(i-1) - Rm max(i))], (26)

де n - кількість абразивних циліндрів у шліфувальному агрегаті, шт;

Rm max(i-1) - параметр шорсткості після оброблення, мкм;

Rm max(i) - параметр шорсткості до оброблення (після пресування та технологічної витримки), мкм.

Після підстановки отримаємо:

? Нн min + 3•S(H) + n•[2/3(Rm max(i-1) - Rm max(i))] + ДЕ, (27)

Значення, знайдене з виразу (27), порівнюють із теоретичною величиною, визначеною раніше. Якщо < т, то корегування середньої товщини необхідне (зміна середньої товщини плити здійснюється шляхом зміни товщини дистанційних планок пресу) в напрямку її збільшення для недопущення браку. Якщо > т, то зменшення середньої товщини здійснюють з метою економії деревинних та в'яжучих матеріалів.

У даній роботі нами запропоновано враховувати вартість деревини, використовуючи наступний підхід:

заходи, спрямовані на економію деревини реалізують на початку процесу оптимізації, чим підкреслюється їх першочергове значення. У даному випадку керуються принципом - якщо є можливість зменшити витрати деревини, то вона обов'язково має бути використана;

надалі розрахунок економії деревинних і в'яжучих матеріалів проводиться на основі базової величини товщини шару плити, на яку здійснюється зменшення hек = - т із урахуванням ринкової вартості цих матеріалів.

Встановлюється інтервал варіювання налагоджувальної товщини калібрування-шліфування для проведення наступних досліджень. Величина налагоджувальної товщини калібрування-шліфування за умови встановлення значень для S(H) (перший і другий кроки алгоритму оптимізації) і (третій етап) повинна забезпечити виконання вимог до різнотовщинності і якості:

Ннmin - hRm - ДЕ ? Нн ? Ннmax - hRm - ДЕ, (28)

де Ннmin - мінімальна товщина плити згідно нормативних вимог стандарту;

Ннmax - максимальна товщина плити згідно нормативних вимог стандарту.

В результаті отримаємо:

Ннmin - n•[2/3(Rm max(i-1) - Rm max(i))] - ДЕ ? Нн ? Нн max - n•[2/3(Rm max(i-1) - Rm max(i))] - ДЕ. (29)

Проводяться дослідження з метою вибору значень для налагоджувальної товщини калібрування-шліфування Нн, швидкості подачі нs, швидкості різання н, твердості абразивних циліндрів Нц, коефіцієнту зернистості абразивних циліндрів Kz на оптимізаційній моделі:

Е заг = (1802,01291 - 557038,40327•H + 41,22445•S(H)+ 349213,93569•Hн + + 199490,65391•н + 1205,74557•нs + 30070,46901•Kz - 3,02815•Нц - - 25358,48709•Н•S(H) + 109,10930•Н•Нн + 15249,01521•Н•н - 5790,73553•H•нs++ 49965,22173•H•Kz + 218,38977•H•Нц - 15869,87580•S(H)•Hн + 2,56997•S(H)•н -- 5,89292•S(H)•нs - 30,69505•S(H)•Kz + 2703,38945•S(H)•Нц - 25512,4903•Нн•н ++ 5274,91975•Нн•нs + 25106,64253•Нн•Kz - 144,440•Нн•Нц + 1010,80102•н•нs- - 34580,35714•н•Kz - 2,52156•н•Нц + 15387,20153•нs•Kz + 15,02833•нs•Нц- - 1685,95792•Kz•Нц + 764,99901•Н2 - 7,99551•S(H)2 + 12522,66367•Нн2 --1470,25416•н2- 322,79075•нs2 + 15,74301•Kz2 - 5,19144•Нц2)• B•[Nвшк•Вод.шл + + (Н - Н min)•(N одл•В одл + N одз•В одз)] - В од.аз •n >max (30)

? Ннmin + 3•S(H) + n•[2/3(Rm max(i-1) - Rm max(i))] + ДЕ, (31)

- 3•S(H) + n•[2/3(Rm max(i-1) - Rm max(i))] + ДЕ ? Нн ? + 3•S(H) + n•[2/3(Rm max(i-1) - Rm max(i))] + ДЕ (32)

15,7 ? Нн ? 16 (33)

0,1 ? S(H) ? 0,5 (34)

0,1 ? Kz ? 0,5 (35)

18 ? н ? 30 (36)

13 ? нs ? 28 (37)

185 ? Нц ? 305 (38)

B > 0; B = const (39)

Nвшк > 0; Nвшк = const (40)

Вод.шл > 0; Вод.шл = const (41)

N одл > 0; N одл = const (42)

В одл > 0; В одл = const (43)

N одз > 0; N одз = const (44)

В одз > 0; В одз = const (45)

В од.ац > 0; В од.ац = const (46)

n > 0; n = const (47)

F/(H•B) < уmax (48)

де N вшк - норматив витрат шліфувальної шкурки на одиницю площі, м2/м2; Вод.шл - ціна шліфувальної шкурки, грн./м2; N одл - норматив витрат лісоматеріалів на виготовлення плити, м3/м3; В одл - ціна одиниці зекономленого лісоматеріалу, грн./м3; N одз - норматив витрат зв'язуючих матеріалів на виготовлення плити, кг/м3; В одз - ціна одиниці зекономленого в'яжучого матеріалу, грн./кг; В од.ац - вартість одного абразивного циліндра, грн.; n - кількість абразивних циліндрів у шліфувальному агрегаті, шт.; F - нормальне навантаження, Н; В - ширина оброблюваних плит, м; уmax - границя міцності на статичний згин, Н/м2.

Останній етап полягає в уточненні результатів обчислень на імітаційній моделі.

Використавши отримані дані (= 16,991 мм; S(H)=0,276 мм; 15,7 мм ? Нн ? 15,98 мм), здійснено ітераційним шляхом оптимізацію, у результаті якої виявлено, що досягти максимальної довжини калібрування-шліфування деревинностружкової плити за період до повного спрацювання абразивних циліндрів (ця величина складає Lп = 387538,5 п.м) можна за умови фіксування основних змінних факторів наступним чином: налагоджувальна товщина оброблення Нн = 15,98 мм; швидкість різання н = 19,8 м/с; швидкість подачі нs = 26,3 м/хв.; коефіцієнт зернистості абразивних циліндрів Kz = 0,5; твердість шліфувальних інструментів Нц = 185 МПа. У випадку фіксування змінних чинників вище зазначеним способом можна також досягнути: економії круглих лісоматеріалів на суму 31250 грн.; економії в'яжучих матеріалів на суму 23897 грн.; економії від заміни шліфувальної шкурки на абразивні циліндри на суму 136460 грн.; загальна економія у цьому випадку складе 191607 грн.

У процесі досліджень нами також встановлено, що здійснивши запропоновані заходи за період до повного спрацювання абразивних циліндрів (цей період для даних умов становить 45 діб) можливо зекономити 347,2 м3 круглих лісоматеріалів та 18382,3 кг карбамідоформальдегідної смоли.

Здійснена оптимізація для варіанту роботи двох шліфувальних агрегатів (= 16,991 мм; S(H)=0,276 мм) дала можливість виявити, що досягти максимальної довжини калібрування-шліфування деревинностружкової плити за період до повного спрацювання абразивних циліндрів (L1 = 579221,3 п.м; L2 = 495301,3 п.м) можна за умови фіксування основних змінних факторів наступним чином: налагоджувальна товщина оброблення першого агрегату НН1=16,69мм; налагоджувальна товщина оброблення другого агрегату НН2=15,84мм; швидкість різання н = 20,07 м/с; швидкість подачі нs = 27,97 м/хв.; коефіцієнт зернистості абразивних циліндрів першого агрегату KZ1=0,5; коефіцієнт зернистості абразивних циліндрів другого агрегату KZ2=0,5; твердість шліфувальних інструментів першого агрегату НЦ1=305 МПа; твердість шліфувальних інструментів другого агрегату НЦ2=305 МПа. У випадку фіксування змінних чинників вище зазначеним способом можна також досягнути: економії круглих лісоматеріалів на суму 45409,3 грн.; економії в'яжучих матеріалів на суму 34724,8 грн.; економії від заміни шліфувальної шкірки на абразивні циліндри на суму 391873 грн.; загальна економія у цьому випадку складе 472007,1 грн.

У процесі досліджень нами також встановлено, що здійснивши запропоновані заходи за період до повного спрацювання абразивних циліндрів (цей період для даних умов становить 66 діб) можливо зекономити 504,5 м3 круглих лісоматеріалів та 26711,4 кг карбамідоформальдегідної смоли.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У результаті теоретичних, модельних і експериментальних досліджень вирішена науково-технічна проблема, що полягає у розробленні науково-технічних основ процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом та знайдені основні шляхи її реалізації на підставі:

запропонованої і обгрунтованої концепції моделювання процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом, що базується на використанні об'єктно-статистичної методології;

індентифікації форми і розмірів оброблюваного матеріалу шляхом генерування псевдовипадкової величини товщини деревинностружкової плити на основі встановленого закону розподілу із забезпеченням заданих статистичних характеристик за допомогою методу Монте-Карло;

задання математичними залежностями, що отримані на основі теоретичних та експериментальних досліджень наступних величин: товщини шару матеріалу, який зішліфовується у процесі абразивного оброблення; довжини калібрування-шліфування за період стійкості абразивних інструментів; їх спрацювання; шорсткості оброблюваної поверхні; одиничних складових сили різання;

встановлення основних показників процесу калібрування-шліфування шляхом імітаційного моделювання;

здійснення оптимізації процесу абразивного оброблення деревинностружкових плит з метою підвищення його ефективності.

На основі аналізу раніше проведених досліджень процесу калібрування-шліфування плитних деревинних матеріалів жорстким абразивним інструментом зроблено висновок про те, що методики використання технологічних та економічних критеріїв для оцінки ефективності процесу калібрування-шліфування плитних деревинних матеріалів абразивними циліндрами не відповідають сучасним вимогам і потребують суттєвого доопрацювання. Аналітичний огляд робіт вчених наукової школи професора А.І.Яцюка і наукової школи Батіна-Дудюка-Максиміва, не зважаючи на їх очевидну наукову новизну і практичну цінність виявив ряд характерних особливостей, які неприйнятні для використання у процесі вивчення калібрування-шліфування деревинностружкових плит і дають вагомі підстави для продовження досліджень з питань абразивного оброблення.

У результаті проведення експериментальних досліджень товщини плитних деревинних матеріалів, здійснених у виробничих умовах, встановлено, що різнотовщинність досліджуваних матеріалів до початку процесу абразивного оброблення є суттєвою, а відтак її величиною не можна нехтувати. Величина Нmax-Hmin залежить від виду оброблюваного матеріалу, номінальної товщини та умов виробництва: для ДСП номінальної товщини Нн=16 мм ця величина складає 1,85...3,37 мм; для різних досліджуваних товщин фанери ця різниця становить 0,89...1,48мм.

Аналіз результатів досліджень товщини оброблюваного матеріалу дозволив вважати товщину ДСП, визначену як у поздовжньому, так і в поперечному напрямках випадковою величиною, яку представлено, як умовно нескінчений матеріал, що найбільш точно відтворює існуюче розсіювання за товщиною. У всіх випадках досліджень прийнято статистичну гіпотезу про відповідність емпіричних даних нормальному закону розподілу випадкової величини, яку в будь-який момент часу можна визначити, як Hi =H+S(Н)•(НВВ). Проведені експериментальні дослідження та їх статистичне оброблення дали змогу визначити для подальших досліджень інтервали варіювання середнього значення товщини Н та його середнього квадратичного відхилення S(H): для дослідження процесу абразивного оброблення ДСП (Нн=16мм) - Н=16,7...17,5 мм; S(H)=0,1…0,5 мм; для дослідження процесу абразивного оброблення MDF (Нн=19мм) - Н=19,2...19,8 мм; S(H)=0,1…0,3 мм; для дослідження процесу абразивного оброблення фанери (Нн=18мм) - Н=18,2...18,8 мм; S(H)=0,1…0,3 мм.

Теоретичні дослідження процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит дозволили розробити математичні моделі, які описують поведінку систем інструмента і оброблюваної плити у випадку однобічного і двобічного калібрування-шліфування жорстким абразивним інструментом згідно з рознесеною та опозитною схемами розташування, без врахування биття його робочої поверхні та із врахуванням такого биття і дали можливість отримати вирази та визначити величину переміщень систем інструмента і заготовки від положення рівноваги, величину кінематичної і динамічної хвилястостей оброблюваної поверхні та розробити шляхи їх зменшення.

Порівняння математичних моделей процесів калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорсткими абразивними інструментами, які розміщені за рознесеною і опозитною схемами, дозволили встановити, що величина переміщення системи інструмента від положення рівноваги у процесі калібрування-шліфування ДСП за рознесеною схемою більша за аналогічну величину переміщення шліфувальних інструментів, розташованих згідно з опозитною схемою, величина кінематичної хвилястості у випадку двобічного калібрування-шліфування за опозитною схемою за умови ідентичності абразивних циліндрів дорівнює нулю, а величини динамічної хвилястості за умов використання рознесеної і опозитних схем розміщення шліфувальних інструментів відрізняються несуттєво, що дало можливість надати перевагу використанню опозитної схеми розташування абразивних циліндрів у процесі калібрування-шліфування деревинностружкових плит.

Використання об'єктно-статистичної методології для дослідження процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом дало змогу розробити імітаційні моделі одно- і двоагрегатного оброблення, у яких враховано вплив випадкових чинників на основні параметри калібрування-шліфування, що дозволило адекватно врахувати у процесі досліджень умови реального виробництва.

У результаті досліджень процесу калібрування-шліфування ДСП жорстким абразивним інструментом на імітаційній моделі отримано вирази для визначення довжини калібрування-шліфування за період до повного спрацювання інструмента, частки плит, що не відповідають вимогам, які ставляться до висоти мікронерівностей та відхилень за товщиною, кількості браку на мільйон можливостей, що дало змогу розробити шляхи для забезпечення умов високопродуктивного і бездефектного оброблення.

Проведені дослідження, що базується на теоретичному визначенні дійсної глибини калібрування-шліфування, експериментальному визначенні товщини оброблюваного матеріалу, що проведено в умовах виробництва, експериментальних досліджень процесу калібрування-шліфування плитних деревинних матеріалів жорсткими абразивними кругами, які проведені у лабораторних умовах, машинних експериментах з імітаційними моделями дозволили встановити математичні вирази для визначення залежностей впливу випадкової величини товщини оброблюваного матеріалу, її середнього квадратичного відхилення, режимних чинників абразивного оброблення та структурних параметрів жорсткого абразивного інструмента на основні показники процесу калібрування-шліфування деревинностружкової плити і визначити, що величина цих показників для варіанту калібрування-шліфування матеріалу змінної товщини суттєво відрізняється від варіанту абразивного оброблення плит постійної товщини.

Порівняльні дослідження процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит, MDF та фанери дозволили встановити спільні закономірності, що пов'язані із домінантним впливом товщини матеріалу, який зішліфовується з оброблюваної поверхні на довжину абразивного оброблення і спрацювання шліфувального інструмента та визначити характерні особливості процесу калібрування-шліфування, що зумовлені відмінністю фізико-механічних властивостей різних матеріалів.

Верифікація імітаційних моделей, що здійснена шляхом: порівняння розподілів випадкової величини товщини деревинностружкових плит, отриманого на основі експериментальних даних та за допомогою машинного генерування псевдовипадкових чисел; перевірки чутливості моделі до зміни закону теоретичного розподілу (перевірка імітаційних моделей на чутливість до зміни закону розподілу показала наявність несуттєвої різниці у визначенні величини основних показників процесу оброблення у випадку зміни нормального закону розподілу на ерлангівський, рівномірний і Сімпсона); оцінювання поведінки моделі за умови зміни величини основних вхідних чинників дала змогу використати в імітаційних моделях для генерування псевдовипадкових чисел нормальний розподіл, який з достатньою достовірністю описує товщину ДСП і зробити висновок про адекватність створених імітаційних моделей.

Розроблена і обґрунтована методика дозволила визначити соціально-економічну ефективність процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом за якісними критеріями.

Вибір критеріїв оптимізації процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом та розроблений загальний алгоритм оптимізації, що враховує першочерговість економії деревини дозволили встановити оптимальні параметри процесу калібрування шліфування ДСП жорстким абразивним інструментом і визначити економічну ефективність витрат на наукові дослідження та їх впровадження у виробництво (для випадку роботи одним шліфувальним агрегатом досягти максимальної довжини калібрування-шліфування деревинностружкової плити за період до повного спрацювання абразивних циліндрів (ця величина складає Lп = 387538,5 п.м.; загальна економія у цьому випадку складе 191607 грн.) можна за умови фіксування основних змінних факторів наступним чином: Нн = 15,98мм; н = 19,8 м/с; нs = 26,3 м/хв.; Kz = 0,5; Нц = 185 МПа. Для випадку роботи двома шліфувальними агрегатами досягти максимальної довжини калібрування-шліфування деревинностружкової плити за період до повного спрацювання абразивних циліндрів (L1 = 579221,3 п.м; L2 = 495301,3 п.м; загальна економія у цьому випадку складе 472007,1 грн.) можна за умови фіксування основних змінних факторів наступним чином: НН1=16,69мм; НН2=15,84мм; н = 20,07 м/с; нs = 27,97 м/хв.; KZ1=0,5; KZ2=0,5; НЦ1=305 МПа; НЦ2=305 МПа).

Результати проведених досліджень впроваджені на ТОВ „Черкаський ДОК”, ТОВ „Берегометський завод ДСП”, „ЛК Інтерплит Надвірна”. Використання імітаційної моделі, у якій товщина ДСП є випадковою величиною, дозволило розрахувати товщину шару ДСП, що зішліфовуватиметься з поверхні плити абразивними циліндрами на модернізованій лінії ДЛШ-50, при якій можливо уникнути засалювання інструмента і збільшити довжину калібрування шліфування за період між двома правками з 6,5…7 тис. п.м. до 8,5…9 тис. п.м. Запропонована ідентифікація розподілу випадкової величини товщини плити прийнята для встановлення раціональних налагоджувальних і режимних чинників процесу оброблення ДСП, що дозволило підвищити продуктивність роботи на цій операції на 5…10 % та зменшити кількість деталей, що не відповідають вимогам із різнотовщинності на 12...15 %. Дослідно-промислова перевірка показала, що з метою економії деревних і клеєних матеріалів можливо зменшити середню товщину ДСП після пресування на 0,3…0,4 мм.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кійко О.А. Калібрування-шліфування деревностружкових плит жорсткими абразивними інструментами: монографія / Орест Антонович Кійко. - Львів: Панорама, 2005. - 204с.

2. Кійко О. А. Ідентифікація розподілу товщини деревостружкової плити / О. А. Кійко // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.2. - С. 172-176.

3. Kiyko О. А. Influence thickness of particleboard on basic indexes of calibration-grinding process / О. А. Kiyko // Composite Wood Materials: collection of the advanced studies of IV-th International Symposium. - Zvolen: Technical University. - 2002. - P. 57-59.

4. Кійко О. А. Дослідження процесу калібрування-шліфування дерево-стружкових плит методами імітаційного моделювання / О. А. Кійко // Науковий вісник УкрДЛТУ : збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.3. - С. 103-107.

5. Кійко О. А. Оптимізація процесу калібрування деревностружкових плит жорсткими абразивними циліндрами / О. А. Кійко // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.2. - С. 107-110.

6. Кійко О. А. Дослідження роботи лінії з двох агрегатів для калібрування-шліфування деревностружкових плит жорсткими абразивними циліндрами / О. А. Кійко // Науковий вісник УкрДЛТУ : збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.8. - С. 154-162.

7. Кійко О. А. Спрацювання жорсткого абразивного циліндра за його період стійкості у процесі калібрування-шліфування деревностружкової плити / О. А. Кійко // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.4. - С. 93-101.

8. Кійко О. А. Роботоздатність жорсткого абразивного циліндра у процесі калібрування-шліфування плити MDF /О. А. Кійко // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: міжвідомчий науково-технічний збірник. - Львів: УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 29. - С. 117-124.

9. Кійко О. А. Довжина процесу калібрування-шліфування фанери жорстким абразивним інструментом багатошарової структури /О. А. Кійко // Світ меблів і деревини: науково-виробничий журнал. - 2004. - № 3. - С.39-41.

10. Кійко О. А. Визначення висоти мікронерівностей оброблюваної поверхні у результаті калібрування-шліфування плитних деревних матеріалів жорсткими абразивними циліндрами /О. А. Кійко // Світ меблів і деревини: науково-виробничий журнал. - 2005. - № 2. - С.47-49.

11. Кійко О. А. Вплив пружних властивостей оброблюваного матеріалу на основні показники процесу калібрування-шліфування жорсткими абразивними циліндрами /О. А. Кійко // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.1. - С. 161-165.

12. Кійко О. А. Дослідження різнотовщинності деревностружкової плити /О. А. Кійко // Світ меблів і деревини: науково-виробничий журнал. - 2005. - № 3. - С.37-41.

13. Кійко О. А. Перевірка на адекватність імітаційної моделі процесу калібрування-шліфування плитних деревних матеріалів жорсткими абразивними інструментами /О. А. Кійко // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.3. - С. 157-162.

14. Кійко О. А. Переміщення жорсткого абразивного циліндра у процесі однобічного калібрування-шліфування плитних деревних матеріалів /О. А. Кійко // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.4. - С.163-168.

15. Кійко О. А. Довжина шліфування за період стійкості жорсткого абразивного циліндра у процесі калібрування-шліфування деревностружкової плити /О. А. Кійко // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.5. - С. 155-166.

16. Кійко О. А. Ефективність процесу калібрування-шліфування плитних деревних матеріалів /О. А. Кійко // Світ меблів і деревини: науково-виробничий журнал. - 2006. - № 1. - С. 40-42.

17. Кійко О. А. Вибір оптимальних параметрів процесу калібрування шліфування плитних деревних матеріалів жорстким абразивним інструментом /О. А. Кійко // Науковий вісник НАУ: збірник науково-технічних праць. - К.: НАУ. - 2006. - Вип. 96. - С. 334-338.

18. Кійко О. А. Визначення оптимального припуску у процесі механічного оброблення деревини і деревних матеріалів /О. А. Кійко // Науковий вісник НЛТУ України: збірник науково-технічних праць. - Львів: НЛТУ України. - 2006. - Вип.16.2. - С.77-80.

19. Кійко О. А. Шляхи зменшення кількості браку засобами імітаційного моделювання та з використанням концепції «шість сигма» у процесі калібрування-шліфування ДСП /О. А. Кійко // Науковий вісник НЛТУ України: збірник науково-технічних праць. - Львів: НЛТУ України. - 2006. - Вип.16.6. - С. 103-110.

20. Кійко О. А. Вплив вмісту зерна, в'яжучого матеріалу та зернистості на твердість абразивних кругів / О. А. Кійко, В. М. Голубець, Б. О. Магура // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.4. - С. 195-198. (Здобувачу належить 0,3 д.а.). Особистий внесок здобувача: постановка задачі, аналіз результатів досліджень, побудова регресійної моделі.

21. Кійко О. А. Обґрунтування та вибір критеріїв оптимізації процесу калібрування-шліфування плитних деревних матеріалів жорстким абразивним інструментом / О. А. Кійко, М. М. Якуба // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.1. - С. 57-61. (Здобувачу належить 0,15 д.а.). Особистий внесок здобувача: аналіз технологічних критеріїв, що використовують для оптимізації процесу калібрування-шліфування плитних деревних матеріалів, пропозиції та обґрунтування комплексних критеріїв оптимізації.

22. Кійко О. А. Критерії ефективності інвестицій з метою підвищення ефективності процесу калібрування-шліфування ДСП /О. А. Кійко, В. М. Голубець, М. М. Якуба // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.4. - С. 72-77. (Здобувачу належить 0,15 д.а.). Особистий внесок здобувача: постановка задачі, проведення і аналіз досліджень.

23. Кійко О. А. Загальний алгоритм оптимізації процесу калібрування-шліфування деревних матеріалів жорстким абразивним інструментом / О. А. Кійко, В. М. Голубець // Проблеми трибології: міжнародний науковий журнал. - Хмельницький, ХДУ. - 2004. - № 2. - С. 138-141. (Здобувачу належить 0,1 д.а.). Особистий внесок здобувача: розроблення алгоритму оптимізації процесу абразивного оброблення плитних деревних матеріалів жорсткими абразивними інструментами.

24. Кійко О. А. Порівняльна оцінка кінематичних особливостей роботи жорстких та еластичних шліфувальних інструментів у деревообробці /О. А. Кійко, Ю. І. Грицюк // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. -Львів: УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 9.13. - С. 113-122. (Здобувачу належить 0,3 д.а.). Особистий внесок здобувача: встановлення кінематичних характеристик еластичних і жорстких абразивних інструментів, аналіз результатів порівняння.

25. Кийко О. А. Абразивные инструменты для шлифования древесины и древесных материалов / О. А. Кийко, С. А. Грицак // Лесная наука на рубеже ХХI века: сборник научных трудов института леса Национальной АН Беларуси. - Гомель, 1997. - Вып. 46. - С. 336-337. (Здобувачу належить 0,05 д.а.). Особистий внесок здобувача: аналіз абразивних інструментів з огляду на переваги і недоліки їх роботи та функціональне призначення.

26. Кийко О. А. Технологические и экономические перспективы применения жестких абразивных цилиндров для калибрования-шлифования плитных древесных материалов / О.А. Кийко // Актуальные проблемы лесного комплекса: сборник научных трудов. - Брянск: БГИТА. - 2003. - Вып.7 - С. 113-116.

27. Кийко О. А. Исследование разнотолщинности древесностружечных плит в процессе калибрования-шлифования / О. А. Кийко // Лесной комплекс: состояние и перспективы развития: сборник научных трудов. - Брянск: БГИТА. - 2002. - Вып.4. - С. 47-51.

28. Кійко О. А. Проблема підвищення ефективності процесу механічного оброблення деревини і деревних матеріалів / О. А Кійко // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць ЛАН. - Львів. - 2003. - Вип. 2. - С. 114-116.

29. Кійко О. А. Абразивний інструмент з ділянками ріжучої здатності. / О. А. Кійко // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 8. - С.77-78.

30. Кійко О. А. Використання комбінованих жорстко-пружних абразивних інструментів для шліфування деревини і деревинних матеріалів / О. А. Кійко // Проблеми та перспективи розвитку технології деревооброблення: наук.-техн. конф., 3-6 березня 1998 р.: тези допов. - Львів, 1998. - С. 13-14.

31. Кійко О. А. Вплив структурних параметрів сегментів основної фракції на питому продуктивність комбінованого жорстко-пружного інструмента / О. А. Кійко // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. -Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.8. - С. 172-182.

32. Кійко О. А. Використання природнього гранату як абразивного матеріалу для виготовлення шліфувальних інструментів для обробки деревини/ О. А. Кійко, І. М. Гончар // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 9.13. - С. 34-36. (Здобувачу належить 0,1 д.а.). Особистий внесок здобувача: обґрунтування застосування гранату у якості абразивного матеріалу для шліфувальних інструментів.

33. Кійко О. А. Передумови створення лінії для шліфування деревини /О. А. Кійко, І. М. Гончар // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. -Львів: УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 9.13. - С. 30-34. (Здобувачу належить 0,15 д.а.). Особистий внесок здобувача: пропозиції із застосування жорстких абразивних інструментів для абразивного оброблення деревини з огляду на багатостадійність процесу.

34. Кійко О. А. Принципи побудови моделі процесу шліфування масивної деревини / О. А. Кійко, С. В. Зубик // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів, УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.2. - С. 14-16. (Здобувачу належить 0,05 д.а.). Особистий внесок здобувача: розроблення структури моделі з метою проведення ефективних досліджень.

35. Кийко О. А. К вопросу об определении составляющих модели процесса шлифования массивной древесины / О. А. Кийко, С. В. Зубик // Актуальные проблемы лесного комплекса: сборник научных трудов. - Брянск: БГИТА. - 2001. - Вып.4. - С. 72-75. (Здобувачу належить 0,1 д.а.). Особистий внесок здобувача: методологічні засади побудови моделі.

36. Кийко О. А. Особенности процесса финишного шлифования древесины / О. А. Кийко // Лес - экология и ресурсы: междунар. науч.-техн. конф., 17-18 ноябр. 1998 г.: тезисы докл. - Минск, 1998 - С 238-240.

37. Кійко О. А. Деякі конструктивні особливості еластичних абразивних інструментів для шліфування деревини / О. А. Кійко // Проблеми деревообробки на рубежі XXI століття: наука, освіта, технології: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.5. - С. 165-168.

38. Кійко О. А. Проблеми технології деревооброблення та меблярства у контексті вузівської науки / О. А. Кійко, В. М. Максимів, П. В. Білей, Л. А. Яремчук. // Науковий вісник УкрДЛТУ: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.5. - С. 10-12. (Здобувачу належить 0,05 д.а.). Особистий внесок здобувача: пропозиції із удосконалення технології меблевих підприємств.

39. Декл. пат. на корисн. модель 12975 Україна, МПК (2006) В27С 1/06. Спосіб контролю товщини деревинних плитних матеріалів у процесі шліфування абразивними циліндрами / Дудюк Д. Л., Голубець В. М., Кенс І. Р., Алещенко О. Г., Кійко О. А.; заявник та патентовласник УкрДЛТУ - № u2005 07116 ; заявл. 18.07.05 ; опубл. 15.03.06, Бюл. № 3. Особистий внесок здобувача: загальна постановка задачі, адаптація до реальних умов виробництва.

40. Кийко О. А. Способ экономии при оптимизации процесса калибрования-шлифования древесностружечной плиты жесткими абразивными цилиндрами / О. А. Кийко // Ресурсо- и энергосберегающие технологии и оборудование, экологически безопасные технологии: междунар. науч.-техн. конф. 16-18 ноябр. 2005 г.: тезисы докл. - Мн., 2005. - Ч.2 . - С. 251-254.

41. Кійко О. А. Спосіб зменшення відходів у процесі калібрування-шліфування плитних деревних матеріалів / О. А. Кійко// Співпраця для вирішення проблеми відходів : міжнар. конф., 7-8 лют. 2006 р.: тези доп. - Х., 2006 - С. 93-95.

42. Кийко О. А. Методика определения оптимального допуска в процессе механической обработки древесины и древесных материалов / О. А. Кийко // Современные проблемы в конструировании и производстве художественных изделий из древесины: междунар. науч.-техн. конф. 28-30 июня 2006 г.: тезисы докл. - Архангельск: АГТУ. - 2006. - С. 38-42.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Особливості процесу різання при шліфуванні. Типи і основні характеристики абразивного матеріалу. Кінематичні схеми головного руху металорізальних верстатів, способи закріплення на валах елементів приводу та технологічний процес виготовлення деталі.

    курсовая работа [510,0 K], добавлен 14.10.2010

  • Маркування і стандарти для поліетиленових труб. Опис технологічного процесу: приймання, зберігання і відпускання сировини; зберігання та завантаження поліетилену; екструзія трубної заготовки; калібрування та охолодження труби; маркування та відвід.

    курсовая работа [4,4 M], добавлен 16.05.2016

  • Нарізання черв’яків різцем: архімедова, евольвентного та конволютного. Нарізання циліндричного черв’яка дисковою фрезою. Шліфування евольвентного черв’яка одним боком круга. Шліфування черв’яка пальцевим та чашковим кругом. Нарізання черв’яків довб’яками.

    реферат [580,6 K], добавлен 23.08.2011

  • Чистове обточування, точіння алмазними різцями або різцями, обладнаними твердими сплавами. Швидкісне шліфування, притирка, хонінгування, суперфінішування, полірування та обкатування поверхонь. Фізико-хімічні та електрохімічні методи обробки матеріалів.

    реферат [21,4 K], добавлен 17.12.2010

  • Технічні вимоги до фанери загального призначення. Аналіз використання деревинних та клейових напівфабрикатів. Параметри установки ступінчатого тиску. Діаграма пресування фанери. Розрахунок втрат сировини в процентах на етапах технологічного процесу.

    дипломная работа [198,5 K], добавлен 13.05.2014

  • Побудова статичної характеристики термопари. Виключення систематичних складових похибки із результатів вимірювань. Обчислення середньоквадратичного відхилення результату спостережень. Калібрування термопари методом звіряння в інтервалі температур.

    курсовая работа [938,1 K], добавлен 23.09.2019

  • Вибір різального та вимірювального інструменту, методів контролю. Токарна програма та норми часу. Підсумок аналітичного розрахунку режимів різання на точіння. Розрахунок режимів різання на наружні шліфування. Опис технічних характеристик верстатів.

    контрольная работа [28,1 K], добавлен 26.04.2009

  • Сырьё для производства древесноволокнистых плит и требования к нему. Классификация древесноволокнистых плит. Физические, механические, технологические и специфические свойства плит. Связующие материалы и химические добавки, используемые в производстве.

    реферат [1,0 M], добавлен 11.07.2015

  • Обробка контурно-фасонних, об’ємно-криволінійних і плоско-криволінійних фасонних поверхонь на кругло- і внутрішньошліфувальних верстатах. Шліфування зовнішніх фасонних поверхонь. Фрезерування пальцевою фасонною фрезою на вертикально-фрезерному верстаті.

    реферат [359,1 K], добавлен 27.08.2011

  • Способи остаточної чистової фінішної обробки зубів: обкатування, шевінгування, шліфування, притирання і припрацювання. Запобігання похибок, пов`язаних зі зношуванням шліфувальних кругів верстатів. Схеми притирання зубців циліндричних зубчастих коліс.

    контрольная работа [251,5 K], добавлен 20.08.2011

  • Припуск на оброблення поверхні. Визначення зусиль різання під час оброблення. Похибка установки деталі під час чистового шліфування. Розрахунок різання токарної операції. Похибка установлення при чорновому точінні. Частота обертів шпинделя верстата.

    курсовая работа [185,4 K], добавлен 18.06.2011

  • Назначение цеха по производству древесноволокнистых плит. Основные требования, предъявляемые к сырью, химикатам и готовой продукции. Описание технологической схемы производства древесных плит. Техническая характеристика плоскосеточной отливной машины.

    курсовая работа [274,6 K], добавлен 20.02.2013

  • Выбор и обоснование технологической схемы производства древесностружечных плит. Выбор способа производства древесностружечных плит, их размеры, назначение. Обоснование выбора способа производства трехслойных древесностружечных плит, характеристика сырья.

    курсовая работа [114,6 K], добавлен 20.11.2009

  • Основные свойства древесностружечных плит. Определение годового фонда рабочего времени, программы цеха. Расчет расхода сырья, связующего и отвердителя, выбор оборудования на производстве. Технологическая выдержка плит после операций прессования и обрезки.

    курсовая работа [84,1 K], добавлен 05.12.2014

  • Разработка проекта цеха по производству гипсостружечных плит заданной мощности. Подбор состава сырья, проектирование способа производства и обоснование технологического процесса производства гипсовых стружечных плит. Выбор туннельной сушильной камеры.

    дипломная работа [532,7 K], добавлен 14.01.2014

  • Производство технологических расчетов производства фанеры. Определение потребности в сырье и шпоне. Расчет производительности основного оборудования. Формирование стружечного ковра. Форматная обрезка плит. Шлифование и сортировка древесно-стружечных плит.

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 07.01.2012

  • Технологическая схема производства древесноволокнистых плит. Сырье, его подготовка и хранение. Проклейка древесноволокнистой массы. Пропитка маслом, термическая обработка и увлажнение плит. Расчет и подбор основного и вспомогательного оборудования.

    курсовая работа [79,6 K], добавлен 17.11.2009

  • Определение состава одной тонны готовых плит и массы абсолютно сухой части плиты. Расчет количества стружки, поступающей на прессование с учетом потерь на шлифование и обрезку, древесины до измельчения и смолы для производства древесностружечных плит.

    контрольная работа [32,8 K], добавлен 13.07.2015

  • ТОВ "Кроно-Україна" як найбільший виробник деревостружкових плит на ринку України. Загальна схема головного конвеєра і способів виробництва плит. Сировинна база. Технологія випуску продукції. Відходи виробництва та їх вплив на довкілля, шляхи утилізації.

    контрольная работа [28,1 K], добавлен 20.03.2011

  • Ознайомлення з історією розвитку хімічного підприємства. Опис організації технологічного процесу виготовлення вибухових речовин, боєприпасів, ракетного палива та детонаційних систем. Принцип дії молоткової дробарки матеріалів середньої твердості.

    отчет по практике [959,4 K], добавлен 03.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.