Розробка препарату і технології антисептичної обробки шкіри та хутра

Можливий механізм біозахисту шкіри та хутра новим препаратом можна пояснити наявністю у його складі кількох активно діючих реагентів з різними‚ у тому числі й антимікробними‚ властивостями. Взаємодія диметилдитіокарбамату натрію з аміно- і тіоловими групами спор плісеневих грибів з утворенням ковалентних зв'язків перешкоджає розвитку мікроорганізмів і спричиняє їх загибель. Усі компоненти препарату схильні до комплексоутворення з мікроелементами‚ внаслідок чого складові клітин мікроорганізмів переходять у нерозчинний стан‚ що негативно позначається на мікрофлорі‚ яка руйнує шкіру та хутро.

Наявність азото-‚ сірко- та фосфоровмісних груп у структурі КА-23 не виключає взаємодію с колагеном складових цього препарату‚ їх вплив на структуру та властивості шкіряно-хутрових матеріалів.

Таким чином‚ актуальна проблема захисту шкіри та хутра від мікроорганізмів вирішена шляхом комплексного дослідження процесу біозахисту цих матеріалів розробленим препаратом. Встановлені закономірності зміни антимікробних властивостей і показників шкіряно-хутрових матеріалів під впливом нового засобу уможливили створення низки технологій антисептичної обробки‚ спрямованих на раціональне використання матеріальних ресурсів‚ поліпшення екології довкілля. Одержання за новими технологіями продукції високої якості пояснюється насамперед збереженістю її структури та властивостей завдяки антимікробній дії препарату КА-23 (рис. 2).

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми біозахисту шкіри та хутра шляхом включення до технологічного циклу антисептичної обробки препаратом на основі похідних карбамінової кислоти.

2. За результатами аналізу мікрофлори шкіри та хутра встановлено, що більш небезпечними для них є плісеневі гриби роду Aspergillus niger, протеолітична‚ желатиназна та ліпазна активність яких порівняно з Penicillium chrysogenum вища в 1‚4-2‚2 раза. З використанням хроматографічного аналізу ідентифіковано органічні кислоти, продуковані плісеневими грибами на шкіряно-хутрових матеріалах.

3. Розроблено малотоксичний препарат КА-23 з широким спектром антимікробної дії. Ефект синергізму щодо суттєвого збільшення антисептичної активності цього засобу виявляється при високому вмісті диметилдитіокарбамату натрію як основної діючої речовини й незначному вмісті допоміжних реагентів - триполіфосфату натрію і натрієвої солі етилендіамінтетраоцтової кислоти (відповідно 80, 15 та 5 мас. ч.). Порівняно з відомими антисептичними засобами розробленому препарату притаманний найбільший період адаптації мікроорганізмів: завдяки компонентам з різним механізмом антисептичної дії кількість пасажів зростає в 1‚4-5,1 раза, що забезпечує кращу зберігальність шкіряно-хутрових матеріалів у часі.

4. Отримано регресійні залежності‚ які описують процес біозахисту шкіряного напівфабрикату з використанням препарату КА-23 після хромового дублення. Методом багатокритеріальної компромісної оптимізації встановлено раціональні параметри цього процесу.

5. Розроблено й апробовано технології антисептичної обробки шкіри та хутра з використанням нового засобу, завдяки чому на стадії відмочування зменшується кількість мікроорганізмів у хутровій і шкіряній сировині відповідно в 10 та 20 разів; на стадії хромового дублення уможливлюється зберігання напівфабрикату понад 90 діб, а на стадії фарбувально-жирувальних процесів - понад 28 діб за ГОСТ 9.048-89 з підвищенням стійкості до дії поту.

Впровадження у виробництво технології антисептичної обробки напівфабрикату Вет-блу з використанням препарату КА-23 під час термообробки забезпечить річний економічний ефект на суму 31,6 тис. грн. на 1 млн дм2 шкіри хромового методу дублення для верху взуття за рахунок поліпшення її сортності (на 1‚7 %) та економії хімічних матеріалів. Величина відверненого екологічного збитку при цьому становитиме 420 грн.

6. Затверджено нормативно-технічну документацію (ТУ У 24.2-25636704-001-2002) і технологічний регламент виробництва препарату КА-23‚ освоєно його промисловий випуск.

шкіряний хутро біоураження напівфабрикат

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Андреєва О.А. Застосування біоцидних засобів для обробки шкіряного напівфабрикату / О.А. Андреєва, Р.В. Качан // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2001. - № 5. - С. 179-181.

2. Андреєва О.А. Протиплісенева обробка шкір / О.А. Андреєва, Р.В. Качан // Вісник КНУТД. - 2002. - № 2. - С. 82-85.

3. Качан Р.В. Захист шкіри та хутра від біоураження / Р.В. Качан, О.А. Андреєва // Вісник КНУТД. - 2004. - № 5. - С. 83-86.

4. Качан Р.В. Мікробне ураження шкіряних матеріалів і методи його попередження / Р.В. Качан, О.А. Андреєва // Вісник Хмельницького національного університету. - 2005. - Т. 2. - № 6. - С. 226-231.

5. Качан Р.В. Адаптація мікроорганізмів до антисептичних засобів // Вісник Хмельницького національного університету. - 2006. - № 5. - С. 186-190.

6. Качан Р.В. Сучасний підхід до розробки антисептичних засобів для шкіряно-хутрового виробництва / Р.В. Качан, О.А. Андреєва // Вісник Хмельницького національного університету. - 2007. - Т. 1. - № 6. - С. 61-65.

7. Пат. 77339 Україна, МПК С 14 С 1/00. Антисептик для захисту шкіряних матеріалів від мікробного ураження: Пат. 77339 Україна, МПК С 14 С 1/00 Р.В. Качан, О.О. Сапельнікова‚ О.А. Андреєва‚ О.І. Літус, А.Б. Рікберг, В.І. Качан (Україна); ЗАТ “УНВЦ проблем дезінфекції”.- № а200502482; Заявл.18.03.05; Опубл. 15.11.06, Бюл. № 11. - 7 с.

8. Качан Р.В. Дослідження впливу мікроорганізмів на якість шкіряного напівфабрикату / Р.В. Качан‚ О.А. Андреєва // Наукова діяльність молоді на переломі тисячоліть: Всеукр. наук. конф. молодих вчених та студентів. К.‚ 24-26 квітня 2002 р. - К.‚ 2002. - Т. 1. - С. 156.

9. Качан Р.В. Застосування нового антисептичного препарату для захисту шкіри від біоураження / Р.В. Качан‚ О.А. Андреєва // Наукові розробки молоді на сучасному етапі: ІІ Всеукр. наук. конф. молодих вчених та студентів. К.‚ 23-24 квітня 2003 р. - К.‚ 2003. - С. 146.

10. Качан Р.В. Захист шкіряних матеріалів від біоураження / Р.В. Качан‚ О.А. Андреєва // Сучасні екологічно безпечні технології виробництва шкіри та хутра: II Міжнар. наук.-практ. конф.‚ присв. 75-річчю КНУТД і кафедри технології шкіри та хутра. К.‚10-11 березня 2005 р. - К.‚ 2005. - С. 47-48.

11. Івлієва О.В. Застосування біоцидних засобів у шкіряно-хутровому виробництві / О.В. Івлієва‚ Р.В. Качан‚ О.А. Андреєва // Наукові розробки молоді на сучасному етапі: ІV Всеукр. ювіл. наук. конф. молодих вчених та студентів‚ присв. 75-річчю університету. К.‚17-19 травня 2005 р. - К.‚ 2005. - С. 213.

12. Качан Р.В. Розробка сучасних антисептичних засобів для шкіряно-хутрового виробництва / Р.В. Качан‚ О.А. Андреєва // Наукові розробки молоді на сучасному етапі: VI Всеукр. наук. конф. молодих вчених та студентів. К.‚ 17-18 квітня 2007 р. - К.‚ 2007. - С. 309.

13. Kachan R. Bioaffection of leather materials / R. Kachan, А. Litus, O. Andreyeva // New Materials and Innovative Technologies of Manufacturing Clothing and Footwear / Edited by M. Pawlowa. - Radom, 2006. - P. 156-160.

В опублікованих у співавторстві статтях [1-4, 6] і тезах доповідей [8-13] авторові належать основні ідеї, аналіз та узагальнення роботи. Особистий внесок здобувача у створенні патенту [7] полягає у розробці ідеї та істотних ознак, обґрунтуванні складу і способу використання нового препарату.

Размещено на Allbest.ru