Розвиток теорії і технології одержання модифікованих лляних волокон функціонального призначення
Зміни властивостей волокна залежно від умов проведення процесу розстилу лляної соломи під дією композиційних хімічних препаратів. Розробка технології отримання модифікованих волокон на основі нового фізико-хіміко-механічного способу модифікації льону.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.10.2013 |
Размер файла | 84,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
-середня масодовжина змінюється в межах 29,8-34,0 мм;
-вміст коротких волокон завдовжки до 10-15 мм - 15,3-16,2 %;
-вміст волокон з довжиною понад 45 мм - 5,2-9,4 %;
-вміст волокон основної групи довжини від 15 до 45 мм - 75,3-77,9 %;
-лінійна густина - 0,85-1,15 текс;
-вміст костриці та смітних домішок - 1,25-1,41 %.
Навіть середній рівень концентрації з рекомендованого діапазону 0,5 г/л забезпечить отримання модифікованого льоноволокна із середніми значеннями фізико-механічних показників Тсер. = 0,9 текс і Lсер. = 31,00 мм, вміст костриці та смітних домішок буде становити в середньому 1,3 %. Такий рівень основних параметрів модифікованого волокна значно вищий ніж отримуваний на цій же лінії під час звичайної обробки до застосування нової технології модифікації: середня масодовжина знижується на 22,5 %, лінійна густина - на 74,9 %, а вміст костриці та смітних домішок - на 62,9 %. Це дозволить отримувати змішану пряжу з бавовною та іншими волокнами за бавовняною технологією прядіння на кільцепрядильних машинах.
Для пояснення механізму дії композиційних хімічних препаратів на основі фосфату карбаміду та поверхнево-активних речовин на структурні зміни лляного волокна в процесі модифікації виходимо з того, що багатокомпонентну систему, яка використовувалася для емульсування короткого лляного волокна під час модифікації, можна розглядати як мікроемульсію. Мікроемульсія - це багатокомпонентний багатофазний розчин, який містить компоненти, що не змішуються, такі як олива й вода, а також деяку кількість поверхнево-активних речовин, неорганічних солей та ін. З певними спрощеннями про мікроемульсії можна говорити як про системи, в яких між мікрозонами з різним складом спонтанно виникають розвинуті поверхні розділу. Термодинамічно це можливо через ультранизький поверхневий натяг між зонами.
У мікроемульсії, що використовувалася від час досліджень, можна виділити зони (домени) таких трьох типів:
1) водні мікрозони (мікродомени), утворені в основному водою, розчиненим у ній фосфатом карбаміду та деякою кількістю поверхнево-активної речовини - це псевдофаза води (W');
2) органічні мікродомени, утворені оливою, частково ПАР і малою кількістю води - це псевдофаза оливи (O');
3) мікродомени границі (мембрани), що утворені практично повністю ПАР - це псевдофаза мембрани (М').
Схематичне зображення вищезазначених мікродоменів представлено на рис. 8. Усі три псевдофази мікроемульсії знаходяться в рівновазі.
Мікроемульсії мають широку сферу застосування. З точки зору наших досліджень - це такі аспекти, як:
– солюбілізація різних речовин у мікроемульсіях;
– використання мікроемульсій як середовища для хімічних реакцій (вплив на швидкість реакцій, що відбуваються в системі).
Відомо, що карбамід та його похідні мають гідротропну дію - здатність підвищувати розчинність у воді малорозчинних речовин або робити розчинними майже нерозчинні речовини. Гідротропний ефект фосфату карбаміду доповнюється міцелоутворенням поверхнево-активних речовин, що здатні навіть у дуже розбавлених розчинах переводити у водний розчин порівняно великі кількості водонерозчинних речовин. Продукти, які було включено до складу емульсії, також сприяють набуханню волокон і прискоренню дифузії компонентів емульсії між елементарними волокнами технічних комплексів лляного волокна.
Емульсування з використанням мікроемульсій, що містять композиційні хімічні препарати на основі фосфату карбаміду та ПАР, схематично можна представити таким чином (рис. 9).
Краплини мікроемульсії, огорнуті плівкою ПАР, сорбуються на поверхні лляного волокна перед інтенсивною механічною обробкою. Під час вилежування вони дифундують у мікротріщини, які утворилися в результаті попередніх механічних обробок, у серединних пластинках і міжклітиннику, що з'єднують комплекси волокон. Далі відбувається порушення зв'язків інкрустуючих речовин (пектину, лігніну) з елементарним волокном льону за рахунок гідротропної та солюбілізуючої дії препаратів, що містять фосфат карбаміду і ПАР.
У результаті таких перетворень у структурі волокна, що піддається модифікації, при подальших інтенсивних діях робочих органів технологічного обладнання, особливо чесальних машин, відбувається видалення розпушених під дією хімічних препаратів ділянок інкрустів і елементаризація технічних комплексів волокон льону, що можна спостерігати на мікрозрізах волокон, модифікованих різними КХП (рис. 10 - 13).
Як видно з рис. 10-13, фізико-хімічна модифікація короткого лляного волокна після емульсування композиціями хімічних препаратів сприяє більшому роз'єднанню технічних комплексів волокон за рахунок гідротропної дії хімічного компонента емульсії, порівняно з коротким волокном № 3.
Після статистичної обробки первинних даних, отриманих безпосередньо після підрахунку під мікроскопом, у програмному середовищі MathСad визначено ступінь розволокнення за середньою кількістю елементарних волокон у пучку на поперечному мікрозрізі волокна (ісер.) та абстрактно за коефіцієнтом розволокнення (Ср). Середні значення розрахованих показників з відхиленням від середнього 1,5-2 % наведено у табл. 2.
Таблиця 2. Результати мікроскопічного аналізу модифікованих лляних волокон
Способи обробки |
Найменування й величина показників волокна |
||
середня кількість елементарних волокон у пучку на поперечному мікрозрізі волокна (ісер.) |
коефіцієнт розволокнення (Ср) |
||
1. Коротке волокно № 3 |
8 |
0,129 |
|
2. Модифіковане лляне волокно, отримане без емульсування |
6 |
0,178 |
|
3. Модифіковане лляне волокно, отримане після емульсування хім. композицією з додецилбензолсульфокислотою |
4 |
0,226 |
|
4. Модифіковане лляне волокно, отримане після емульсування хім. композицією з оксіетильованим нонілфенолом АФ 9-10 |
3 |
0,287 |
|
5. Модифіковане лляне волокно, отримане після емульсування хім. композицією з додецилдіоксіетил-сульфокислотою |
5 |
0,221 |
|
6. Хімічно модифіковане волокно |
1 |
0,722 |
Аналіз розрахованих параметрів (табл. 2) свідчить, що чим більше числове значення коефіцієнта розволокнення, тим більше технічне лляне волокно наближається до елементарного за поперечними розмірами.
При вивченні характеру розщеплення модифікованого волокна спостерігається така закономірність: найбільш розщеплене волокно отримане із застосуванням композиції з оксіетильованим нонілфенолом АФ 9-10, коли елементарні волокна з'єднані в середньому по 3, що підтверджується розрахунками: ісер. = 3 та Ср = 0,287, а для короткого лляного волокна ісер. = 7,78 та Ср = 0,129. При використанні композицій з додецилбензолсульфокислотою та додецилдіоксіетилсульфокислотою розрахункові величини становлять: ісер. = 4 та Ср = 0,226; ісер. = 5 та Ср = 0,221 відповідно (табл. 2). Для порівняння в табл. 2 наведено результати дослідження короткого та хімічно модифікованого лляного волокна, яке складається переважно з елементарних волокон (66,90 %) при незначній кількості комплексів з двох (27,65 %) і трьох (5,45 %) волокон. Розрахункові значення ісер. = 1 та Ср = 0,722 підтверджують, що хімічно модифіковане лляне волокно найбільш елементаризоване порівняно з іншими досліджуваними зразками.
Методом ультрафіолетової спектроскопії виявлено зниження вмісту лігніну при різних способах модифікації (рис. 14).
Отримані результати (рис. 14) свідчать, що відбувається зниження інтенсивності поглинання як за всією довжиною спектра, так і при 280 нм, що відповідає поглинанню груп ароматичної природи. Це є показником зниження вмісту лігніну в лляному волокні при переході від механічної до хімічної модифікації, причому зниження інтенсивності значно більше при хімічному способі модифікації. При цьому способі також спостерігається зсув характеристичного максимуму поглинання у довгохвильову зону, тобто під час хімічної модифікації відбуваються суттєві зміни вмісту лігніну у волокні та його структурі.
Досліджено кількісні зміни хімічного складу лляного волокна, що відбуваються під час модифікації. Так, вміст целюлози збільшується від 74,64% у короткому волокні № 3 до 85,40 % після фізико-хіміко-механічної модифікації з емульсуванням КХП і до 90,80 % при хімічній модифікації. Вміст лігніну в модифікованому волокні зменшується з 4,20 % у вихідній сировині до 2,04 % після фізико-хіміко-механічної модифікації з емульсуванням КХП, вміст пектинових речовин зменшується від 3,20 % у короткому волокні до 0,90 % після інтенсифікації процесів модифікації з емульсуванням КХП. Таким чином, у результаті модифікації лляного волокна з використанням емульсування КХП досягається ще більш високий ступінь очищення лляного волокна від супутників целюлози - пектинових речовин і лігніну.
Велике значення для інтенсифікації процесу руйнування інкрустуючих речовин має здатність ПАР утворювати поверхневі плівки. Деформовність і еластичність плівок ПАР відображає їх здатність до утворення суцільного адсорбційного шару на поверхні волокна. Імовірність проникнення емульсії в мікротріщини збільшується зі збільшенням щільності адсорбційного шару, що створює сприятливі умови для взаємодії супутників целюлози лляного волокна з хімічним препаратом емульсії.
Додавання до складу емульсії композиційного хімічного препарату покращує видалення інкрустуючих речовин лляного волокна, що сприяє розпушуванню маси волокон і ще більшому роз'єднанню технічних волокон до дрібних волокнистих комплексів від 8 елементарних волокон у короткому волокні №. 3 до 3 волокон після емульсування композицією з оксіетильованим нонілфенолом АФ 9-10.
Під час механічної модифікації лляного волокна відбувається обробка на стрічкових, тіпальних, чесальних машинах різних марок, що спричиняє подальше розщеплення, потоншення волокна, очищення його від залишків покривних тканин та вирівнювання волокнистого продукту за основними параметрами. При цьому змінюється морфологічна структура волокна та ступінь його підготовленості до подальшої сумісної переробки з іншими видами волокон.
У шостому розділі наведено приклади практичного застосування модифікованих лляних волокон під час формування асортименту лляних і льоновмісних виробів функціонального призначення.
Показано, що асортимент побутових виробів визначається, у першу чергу, загальним призначенням виробів, умовами середовища проживання та функціональною спрямованістю, асортимент технічних - в основному функціональною спрямованістю.
Особливості морфологічної структури лляного волокна прямо обумовлюють ефективність його використання для виготовлення тканин і виробах технічного призначення.
Запропоновано асортимент тканин з льону до широкого освоєння промисловістю України найближчим часом і вид сировини для їхнього виробництва.
Використовуючи встановлені в роботі теоретичні закономірності й механізми дії різних технологічних факторів процесу модифікації, можна отримати лляне волокно широкого спектру застосування з урахуванням нових структурних критеріїв. Тому за результатами роботи розроблено узагальнену класифікацію модифікованих волокон за функціональним призначенням з відповідно вимог кожної галузі.
Кожна галузь застосування й асортиментна група продукції з використанням модифікованого лляного волокна потребує індивідуального підходу у вирішенні сировинних, технічних і технологічних питань їхнього виробництва та реалізації.
У складі сировини використовуються різні комбінації натуральних і хімічних компонентів (льон - шовк - віскоза - поліамід; льон - бавовна - поліамід; льон - бавовна - лавсан; поліамід - льон - віскоза; льон у суміші з вовною, еластичною ниткою "лайкра" і натуральним шовком). Навіть незначний відсоток вкладення льону в структуру матеріалу надає готовим виробам рустикальності й дозволяє імітувати модний зовнішній вигляд.
Використовуючи розроблену фізико-хіміко-механічну технологію отримання модифікованих лляних волокон, можна одержати волокно з різними параметрами, яке може бути віднесене до різних груп функціонального призначення: технічної, текстильної, санітарно-гігієнічної та целюлозно-паперової. Основні критерії віднесення волокна до тієї чи іншої функціональної групи можна згрупувати таким чином: структурні (середня кількість елементарних волокон у пучку на поперечному зрізі, ісер., коефіцієнт розволокнення, Ср), геометричні (довжина, тонина, розподіл за групами довжини), а також вміст костриці та смітних домішок. Схематичне зображення класифікації із зазначенням діапазону критеріїв для деяких груп функціонального призначення на рис. 15-17.
Критеріями, які будуть визначати застосування лляного волокна для одержання нетканих виробів, є кількість елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна та коефіцієнт розволокнення, середня масодовжина, вміст костриці та смітних домішок, лінійна густина. Причому діапазон значень середньої масодовжини (40,8-60,0 мм), лінійної густини (3,6-4,2 текс) і вмісту костриці та смітних домішок (3,5-26,0 %), обумовлений різноманітністю призначення і властивостей нетканих матеріалів: від геотекстилю до побутового й спеціального призначення. Кількість елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна ісер .= 8 і вище та коефіцієнт розволокнення Ср= 0,129 і нижче є визначальними критеріями під час ухвалення остаточного рішення про функціональне застосування лляного волокна.
Визначення придатності модифікованого лляного волокна для використання у бавовнопрядінні, як видно з рис. 16, достатньо здійснювати за такими критеріями, як кількість елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна та коефіцієнт розволокнення. Ці показники є дуже важливими, тому що
структура волокна для бавовнопрядіння, на нашу думку, має визначальне значення, а масодовжина та лінійна густина є похідними від них. Оскільки організація ефективного процесу виготовлення змішаної льонобавовняної пряжі є досить складним процесом, то значення цих критеріїв треба враховувати, щоб уникнути зайвого випадання волокон в угари. Також важливими є ще і розподіл волокон за групами довжини та вміст костриці і смітних домішок. Їх необхідно враховувати, аби не допустити непродуктивних втрат волокна при настроюванні параметрів виробничого обладнання.
При визначенні придатності модифікованого лляного волокна для виготовлення санітарно-гігієнічних матеріалів необхідно враховувати такі критерії, як масодовжина, розподіл волокон за групами довжини, лінійна густина, вміст костриці та смітних домішок, кількість елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна та коефіцієнт розволокнення (рис. 17).
Слід відзначити, що для виготовленя виробів медико-гігієнічного призначення потрібне ретельне розволокнення сировини та зменшення довжини волокна. Усе вищевикладене треба враховувати при виборі технології модифікаціїї та обладнання для її здійснення.
Визначено економічну ефективність модифікаціїї лляних волокон за різними технологічними схемами, яка для волокон текстильного призначення становить 687,2 грн./т, а для волокон санітарно-гігієнічного призначення дорівнює 5041,7 грн./т і досягається за рахунок підвищення якості волокна.
ВИСНОВКИ
1.Здійснено розвиток наукових основ щодо зміни морфологічної структури та хімічного складу лляного волокна у процесі розстилу та механічної обробки під дією композиційних хімічних препаратів на основі фосфату карбаміду та поверхнево-активних речовин, яка призводить до одержання модифікованих волокон з різним ступенем розволокнення лляних комплексів, що визначає їх функціональне призначення.
2.Встановлено механізм руйнування лляних комплексів і одержання модифікованих волокон з різним вмістом елементарних волокон у пучку на основі хімічного, спектрального, мікробіологічного та мікроструктурного аналізів волокон після обробки їх композиційними хімічними препаратами під час розстилу лляної соломи і механічної обробки короткого волокна.
3. Здійснено розвиток теорії процесу емульсування лляних волокон під час механічної обробки на основі теоретичних положень фізико-хімії дисперсних систем, поверхневих явищ у полімерних системах, структури і динаміки мікроемульсій.
4.Запропоновано модель мікроемульсії як структурованого середовища у вигляді мікродоменів трьох типів: водні мікродомени, утворені в основному водою, розчиненим у ній фосфатом карбаміду та деякою кількістю поверхнево-активної речовини - це псевдофаза води (W'); органічні мікродомени, утворені оливою, частково ПАР і невеликою кількістю води - це псевдофаза оливи (O'); мікродомени мембрани практично повністю утворені ПАР - це псевдофаза мембрани (М'). Таке структуроване середовище забезпечує інтенсифікацію очищення лляного волокна від лігніну та пектинових речовин.
5.Визначено математичні залежності ступеня розволокнення та фізико-механічних характеристик волокна від хімічного складу композиційних хімічних препаратів і терміну приготування трести для застосування їх оптимальних параметрів у процесі розстилу лляної соломи.
6.Розроблено науково обґрунтовану технологію отримання модифікованих волокон функціонального призначення на основі нового фізико-хіміко-механічного способу модифікації лляного волокна з використанням емульсування композиційними хімічними препаратами і диференціації процесу чесання.
7.Розроблено нові критерії оцінки зміни структури лляних волокон під час первинної обробки та визначення на їх основі галузі подальшого застосування модифікованого волокна: середня кількість елементарних волокон у пучку на поперечному мікрозрізі волокна (ісер.) та коефіцієнт розволокнення (Ср):
;
.
8.Вперше запропоновано новий метод визначення геометричних властивостей модифікованого лляного волокна, що базується на сучасних методах обробки цифрового зображення волокон у програмному середовищі MATLAB.
9.Вперше розроблено класифікацію лляних модифікованих волокон залежно від функціонального призначення на основі морфологічної будови та геометричних властивостей волокон: технічного та текстильного призначення для сумішей з вовною й бавовною, для санітарно-гігієнічних виробів і для целюлози та паперу.
10.Визначено, що в результаті обробки лляної соломи композиційними хімічними препаратами номер трести збільшується з 1,00 до 1,75, за рахунок чого одержують чистий прибуток 80,90 - 410,01 грн. /га при рентабельності виробництва трести 6,17 - 28,75 %. Встановлено, що економічна ефективність впровадження розробленої технології модифікації лляних волокон за різними технологічними схемами за рахунок підвищення якості волокна становить: для волокон текстильного призначення 687,2 грн. /т, для волокон санітарно-гігієнічного призначення - 5041,7 грн. /т.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для отримання модифікованого волокна функціонального призначення необхідно впровадити у виробництво такі заходи:
- перед розстиланням лляної соломи на льонищі здійснювати зрошування стебел композиційними хімічними препаратами на основі фосфату карбаміду та аніонактивних чи неіоногенних поверхнево-активних речовин: натрієвої солі додецилбензолсульфокислоти чи оксіетильованого нонілфенолу АФ 9-10, для підвищення ступеня розволокнення комплексів лляних волокон, інтенсифікації процесу розстилу і забезпечення необхідних фізико-механічних параметрів трести та волокна, використовуючи ежекторну установку для рівномірного розподілу хімічних розчинів і регулювання вологості сировини;
- систематично здійснювати контроль за перебігом технологічного процесу перетворення лляної соломи в тресту, визначаючи показники відокремлюваності та розривного навантаження волокна, як основні характеристики, що забезпечують стабільність технологічного процесу виділення довгого тіпаного волокна;
- для визначення функціонального призначення лляних волокон ввести до нормативно-технічної документації такі критерії оцінки якості: середня кількість елементарних волокон у пучку на поперечному мікрозрізі волокна (ісер.) та коефіцієнт розволокнення (Ср);
- волокна зі значеннями ісер до 20 і Ср до 0,050 застосовувати для виготовлення виробів технічного призначення; зі значеннями ісер. від 20 до 16 та Ср від 0,050 до 0,065 - для виготовлення продукції за технологіями льонопрядіння; зі значеннями ісер від 15 до 12 і Ср від 0,065 до 0,080 - для виготовлення текстильних і трикотажних виробів з використанням технологій модифікації лляного волокна;
- перед механічною модифікацією проводити емульсування композиційними хімічними препаратами на основі фосфату карбаміду з вилежуванням 24 години;
- модифіковане лляне волокно, призначене для вовнопрядіння, зі значеннями середньої кількості елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна ісер. = 5-6 та коефіцієнта розволокнення Ср = 0,178-0,221 отримувати з емульсуванням без прочісування на чесальних машинах ЧМД-4 з диференційованим підходом до настроювання чесальних машин, що входять до складу технологічної лінії модифікації;
- модифіковане лляне волокно, призначене для бавовнопрядіння й виготовлення целюлози та паперу, зі значеннями середньої кількості елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна ісер. = 3-4 та коефіцієнта розволокнення Ср = 0,226-0,287 отримувати з емульсуванням композиційними хімічними препаратами перед модифікацією з диференційованим підходом до настроювання чесальних машин Ч-600-Л та ЧМД-4, що входять до складу технологічної лінії модифікації;
- модифіковане лляне волокно, призначене для виговлення санітарно-гігієнічних матеріалів, зі значеннями середньої кількості елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна ісер. = 2-3 та коефіцієнта розволокнення Ср = 0,287-0,500 отримувати з емульсуванням композиційними хімічними препаратами перед модифікацією та після обробки на грубочесальних машинах з диференційованим підходом до настроювання чесальних машин Ч-600-Л та ЧМД-4, що входять до складу технологічної лінії модифікації.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Бабич С.С., Кузьмина Т.О., Чурсина Л.А. Проблемы рационального использования коротковолокнистого льна в смеси с хлопком // Вестник Херсонского государственного технического университета. - 1997. - № 2 - С. 354-355. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.
2. Кузьміна Т.О., Бабіч С.С., Чурсіна Л.А. Теоретичні та практичні аспекти проблеми оцінки якості котоніну і льонобавовняної пряжі. // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі: Збірник наук. праць. - К.: ІЗМН, 1998. - С. 22-25. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.
3. Бабіч С.С., Кузьміна Т.О., Чурсіна Л.А. Вплив параметрів котоніну на властивості льонобавовняної пряжі // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі: Збірник наук. праць. - К.: ІЗМН, 1998. - С. 68-72. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.
4. Бабіч С.С., Кузьміна Т.О., Ляліна Н.П. Метод оцінки якості модифікованого льняного волокна // Легка промисловість. - 1999. - № 3. - С. 24. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.
5. Кузьміна Т.О. Деякі питання оцінки якості модифікованого льняного волокна // Вісник Херсонського державного технічного університету. - 1999. - № 3 (6). - С. 310-312.
6. Сема М.М., Кузьміна Т.О., Храпливий А.П. Перспективи використання льняного волокна для отримання медико-гігієнічних матеріалів // Легка промисловість. - 2000. - № 4. - С. 52. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.
7. Бабіч С.С., Чурсіна Л.А., Кузьміна Т.О. Поглиблена переробка короткого льоноволокна // Вісник Херсонського державного технічного університету. - 2001. - № 4 (13). - С. 314-318. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.
8. Ткачова Т.М., Кузьміна Т.О., Бабіч С.С., Чурсіна Л.А. Оптимізація технологічних параметрів під час поглибленої переробки короткого льняного волокна // Легка промисловість. - 2002. - № 3. - С. 62. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.
9. Кузьміна Т.О. Взаємозв'язок між якістю сировини і основними властивостями пряжі // Вісник Херсонського державного технічного університету. - 2002. - № 3 (16). - С. 181-183.
10. Кузьміна Т.О., Бабіч С.С., Сема М.М. Дослідження процесу поглибленої переробки короткого лляного волокна // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. - Мелітополь, 2004. - Випуск 18. - С. 51-57. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.
11. Круглий Д.Г., Кузьміна Т.О. Алгоритм управління технологічним процесом розстилу лляної соломи на стелищі // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. - Мелітополь, 2004. - Випуск 20. - С. 53-56. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.
12. Круглий Д.Г., Кузьміна, Тіхосова Г.А. Інформаційне забезпечення прийняття рішень під час керування процесом одержання лляної трести розстилом // Легка промисловість. - 2004. - № 1.- С. 50-51. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.
13. Кузьмина Т.О., Круглый Д.Г., Бабич С.С. Исследование параметров процесса получения льноволокна углубленной переработки с высокими санитарно-гигиеническими свойствами // Проблемы лёгкой и текстильной промышленности Украины. ). - 2004.- № 1 (8). - С. 112-117. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.
14. Круглый Д.Г., Кузьмина Т.О., Бабич С.С. Компьютерное моделирование как метод научного исследования // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2004. - 2 (9). - С. 43-49. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.
15. Кузьміна Т.О., Бабіч С.С., Бабіч В.М. Комп'ютерні засоби проектування властивостей модифікованого льоноволокна. // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. - Мелітополь, 2005. - Випуск 25. - С. 75-79. Дисертанту належать теоретичне обґрунтування, аналіз та узагальнення результатів.
16. Кузьміна Т.О., Круглий Д.Г., Бабіч С.С. Дослідження процесу рошення при розстилі лляної соломи. // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. - Мелітополь, 2005. - Випуск 34. - С. 144-149. Дисертанту належать теоретичне обґрунтування та узагальнення результатів.
17. Кузьміна Т.О., Тіхосова Г.А., Ксенжук Н.І. Формування фізико-механічних властивостей льоноволокна у процесі розстилу // Легка промисловість. - 2005. - № 2. - С. 56-57. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.
18. Кузьміна Т.О. Проблеми отримання модифікованого льоноволокна і продукції з його використанням // Проблемы лёгкой и текстильной промышленности Украины. - 2005. - 1 (10). - С. 44-47. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.
19. Кузьміна Т.О. Дослідження розволокнення короткого лляного волокна у процесі модифікації // Східно-Європейський журнал передових технологій. -Харків. - 2006. - №2/3 (20). - С.11-14.
20. Кузьміна Т.О. Інтенсифікація розщеплення технічного лляного волокна у процесі підготовки до прядіння // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. - 2006. - № 2 (28). - С. 38-40.
21. Кузьміна Т.О., Круглий Д.Г., Бабіч С.С. Зміна якісних характеристик сировини при розстилі лляної соломи // Проблемы лёгкой и текстильной промышленности Украины. - 2006. - № 1 (11). - С. 21-24. Дисертанту належать основні ідеї статті та аналіз результатів.
22. Кузьміна Т.О. Вивчення впливу емульсійної обробки на лляні матеріали // Проблемы лёгкой и текстильной промышленности Украины. - 2006. - № 2 (12). - С. 98-102.
23. Кузьміна Т.О. Дослідження впливу різних способів модифікації на структурні зміни лляного волокна // Праці Таврійської державної агротехнічної академії, Мелітополь, 2006. - Випуск 44. - С. 126-133.
24. Кузьміна Т.О., Бабіч С.С. Прогнозування якісних показників продуктів переробки лляного волокна статистичними методами // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. - Мелітополь, 2006. - Випуск 44. - С. 166-174. Дисертанту належать основні ідеї статті та аналіз результатів.
25. Кузьміна Т.О., Бабіч С.С. Дослідження умов переробки лляного волокна методами математичної статистики // Вісник Херсонського національного технічного університету. - 2006. - № 3 (26). - С. 78-84. Дисертанту належать теоретичне обґрунтування, аналіз та узагальнення результатів.
26. Кузьміна Т.О., Чурсіна Л.А., Бабіч С.С. Інтенсифікація процесу модифікації лляного волокна // Легка промисловість. - 2007. - № 2 (210). - С. 42-43.
Дисертанту належать теоретичне обґрунтування та узагальнення результатів.
27. Кузьміна Т.О. Механізм дії комплексних хімічних препаратів на структуру короткого лляного волокна під час модифікації // Легка промисловість. - 2007. - № 4 (212). - С. 44-45.
28. Кузьміна Т.О., Рудакова Г.В. Оцінка ступеня розщепленості лляного волокна методом світлової мікроскопії // Східно-Європейський журнал передових технологій. - 2007. -№ ѕ (27). - С. 26-30. Дисертанту належать теоретичне обґрунтування та аналіз результатів.
29. Кузьміна Т.О., Тіхосова Г.А. Метод отримання лляної сировини // Збірник наукових праць Інституту луб'яних культур УААН - Глухів, 2007. - Випуск 4. - С. 195-201. Дисертанту належать теоретичне обґрунтування та аналіз результатів.
30. Рожков С.О., Кузьміна Т.О., Валько П.М. Інформаційна база як основа для створення асортименту лляних виробів // Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы. - 2007. - № 1 (19). - С. 100-107. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.
31. Рудакова А.В., Саратовцева И.В., Кузьмина Т.О. Моделирование алгоритмов анализа изображений для контроля геометрических параметров волокон в среде МАТLАВ // Вестник Херсонского национального технического университета. - 2007. - № 28. - С. 314-318. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.
32. Ресурсосберегающие технологии заводов по переработке текстильного сырья: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. / Л.А. Чурсина, О.Ф. Богданова, Т.О. Кузьмина и др. - К.: ИСМО, 2000. - 76 с. (ISBN-5-7763-2451-3). Дисертанту належить підготовка матеріалу другого розділу.
33. Кузьмина Т.О. Лабораторный практикум по курсу «Товароведение текстильного сырья»: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - Херсон, ХГТУ: 2001. - 134 с. (ISBN-5-7763-18713-8).
34. Пат. № 18253 Україна, МПК D 01 G 1/00. Спосіб отримання модифікованого лляного волокна: Пат. № 18253 Україна, МПК D 01 G 1/00. Т.О. Кузьміна, С.С. Бабіч, Л.А. Чурсіна (Украина). - № 2006 01414; Заявл. 13.02.2006; Опубл. 15.11.2006, Бюл. № 11. - 3 с. Дисертанту належить розробка способу модифікації лляного волокна.
35. Пат. №18343 Україна, МПК D 01 G 1/00. Спосіб отримання модифікованого лляного волокна: Пат. № 18343 Україна, МПК D 01 G 1/00. Л.А. Чурсіна, Т.О. Кузьміна, С.С. Бабіч (Украина). - № 2006 03560; Заявл. 03.04.2006; Опубл. 15.11.2006 р., Бюл. №11. - 3 с. Дисертанту належить розробка способу модифікації лляного волокна.
36. Кuzmina T.O., Babich S.S., Fomenko N.S. Evaluation Method of the Modified Flax Fibre Quality // Symposium: Hemp, Flax and Other Bast Fibrous Plant Production, Technology and Ecology Symposium. (September 24-25, 1998.), Poznan, Poland: Institute of Natural Fibres, 1998. - Р. 72-76. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.
37. Чурсина Л.А., Бабич С.С., Кузьміна Т.О. Исследование различных способов обработки короткого льняного волокна. // Проблемы лёгкой промышленности на пороге нового века: Материалы Всеукраинской научно-технической конференции (19-22 октября 1999 г.). - Херсон, 1999. - С. 130-132. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.
38. Бабіч С.С., Кузьміна Т.О., Ляліна Н.П. Оптичний метод оцінки якості льняного волокна. // Проблемы лёгкой промышленности на пороге нового века: Материалы Всеукраинской научно-технической конференции (19-22 октября 1999 г.). - Херсон, 1999. - С. 133-136. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.
39. Кузьмина Т.О., Бабич С.С. Производственный контроль качественных показателей льноволокна // ЛЕН - 2002: Материалы международной научно-технической конференции (17-18 октября 2002 г.). - Кострома: КГТУ, 2002. - С. 10. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.
40. Кузьміна Т.О. Проблеми одержання та подальшого використання льоноволокна поглибленої переробки. // Нове в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробки та стандартизації луб'яних культур: Матеріали науково-технічної конференції молодих вчених. (18 листопада 2003 р.). - Глухів, 2004. - С. 82-87.
41. Тіхосова Г.А., Кузьміна Т.О., Чурсіна Л.А. Перспективи одержання лляного волокна розстилом // Наукові розробки молоді на сучасному етапі: Матеріали доповідей ІV Всеукраїнської ювілейної наукової конференції молодих вчених та студентів (17-19 травня 2005 р.). - К: Київський нац. ун-т технологій та дизайну, 2005. - Т. 1. - С.120. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.
42. Кузьміна Т.О., Бабіч С.С., Чурсіна Л.А. Дослідження процесу отримання короткого льоноволокна підвищеної якості // Динаміка наукових досліджень - 2005: Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції (20-30 червня 2005 р.): Дніпропетровськ, 2005. - Т. 45. - С. 34-37. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.
43. Круглий Д.Г., Кузьміна Т.О., Бабіч С.С. Створення автоматизованого комплексу первинної переробки лляної сировини // Проблеми і перспективи в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробці та стандартизації луб'яних культур: Матеріали науково-технічної конференції молодих вчених (6-8 грудня 2004 р.). - Глухів, 2006. - С. 89-93. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.
44. Рожков С.О., Кузьміна Т.О., Валько П.М. Сучасні методи визначення структурних характеристик рослинних волокон // Інтелектуальні системи прийняття рішень та прикладні аспекти інформаційних технологій: Матеріали міжнародної наукової конференції (14-18 травня 2007 р.). - Євпаторія, АР Крим, 2007. - Т.3. - С.173-175. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика синтетичних волокон. Поняття про модифікацію хімічних волокон та ниток, методи та ефект, що досягається: зміна фізико-механічних властивостей, надання об'ємності та комфортності виробам. Застосування сучасних хімічних волокон.
реферат [21,0 K], добавлен 11.02.2011Вплив мінеральних наповнювачів та олігомерно-полімерних модифікаторів на структурування композиційних матеріалів на основі поліметилфенілсилоксанового лаку. Фізико-механічні, протикорозійні, діелектричні закономірності формування термостійких матеріалів.
автореферат [29,3 K], добавлен 11.04.2009Огляд особливостей використання волокна. Розвиток виробництва хімічних волокон. Вивчення якостей натуральних волокон рослинного та тваринного походження. Аналіз процесу виготовлення та обробки целюлози, мікромодалу, капрону, поліестеру, акрилу, еластину.
презентация [6,3 M], добавлен 18.02.2013Розгляд хіміко-технологічних процесів і технології хімічних продуктів. Ефективність хіміко-технологічного процесу, яка залежить від раціонального вибору послідовності технологічних операцій. Сукупність усіх апаратів для виробництва хімічних продуктів.
реферат [29,2 K], добавлен 15.11.2010Переробка волокон природного походження. Характеристика складу та властивостей волокон природного походження. Основні стадії переробки волокон на прикладі вовни. Фарбування та чесання вовни в гребінному прядінні. Підготовка та змішування волокон.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 26.10.2010Стеклянное волокно, его применение. Общие сведения о базальтовом волокне. Структуры, образующиеся при окислении ПАН-волокна. Плотность и теплопроводность арамидных волокон. Основные свойства полиолефиновых волокон. Поверхностные свойства борных волокон.
контрольная работа [491,1 K], добавлен 16.12.2010Класифікація та призначення текстильних волокон. Технологія одержання пряжі. Будова, властивості, методи опорядження та створення тканини на ткацькому верстаті. Асортимент швейних виробів, етапи їх виготовлення. Опис обладнання у швейному виробництві.
реферат [914,8 K], добавлен 26.11.2010Классификация химических волокон. Свойства и качества искусственных их разновидностей: вискозы и ацетатного волокна. Полиамидные и полиэфирные их аналоги. Сфера применения капрона, лавсана, полиэфирного и полиакрилонитрильного волокон, акриловой пряжи.
презентация [537,4 K], добавлен 14.09.2014Характеристика волокон синтетического происхождения. Положительные стороны и недостатки капрона, лавсана, спандекса. Классификация натуральных волокон. Описание хлопка и шерсти. Искусственные волокна органического и неорганического происхождения.
презентация [828,3 K], добавлен 06.05.2015Физико-механические свойства базальтовых волокон. Производство арамидных волокон, нитей, жгутов. Основная область применения стекловолокна и стеклотекстильных материалов. Назначение, классификация, сфера применения углеродного волокна и углепластика.
контрольная работа [39,4 K], добавлен 07.10.2015Виды искусственных волокон, их свойства и практическое применение. Вискозные, медно-аммиачные и ацетатные волокна, целлюлоза как исходный материал для их получения. Улучшение потребительских свойств пряжи благодаря использованию химических волокон.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 02.12.2011Структура, властивості та технології одержання полімерних композиційних матеріалів, методика їх вимірювання і виготовлення. Особливості лабораторного дослідження епоксидної смоли, бентоніту, кварцового піску. Визначення якостей композиційних систем.
курсовая работа [10,8 M], добавлен 12.06.2013Основу материалов и тканей составляют волокна. Друг от друга волокна отличаются по химическому составу, строению и свойствам. В основу существующей классификации текстильных волокон положено два основных признака - способ их получения и химический состав.
курсовая работа [34,7 K], добавлен 15.12.2010Основні принципи підвищення зносостійкості порошкових матеріалів на основі заліза. Вплив параметрів гарячого штампування на структуру і властивості отримуваних пористих заготовок. Технологія отримання композитів на основі системи карбід титану-сталь.
дипломная работа [4,8 M], добавлен 27.10.2013Натуральные волокна животного, минерального и растительного происхождения. Классификация натуральных волокон. Использование волосяного покрова животных. Водные силикаты магния, железа и кальция. Химический состав волокон и область их происхождения.
реферат [17,5 K], добавлен 23.11.2012Проблеми зберігання якості харчових продуктів зі збільшенням терміну їх зберігання. Технології виготовлення пакувальних матеріалів на основі целюлозного волокна і цеоліту. Залежність властивостей нового пакувального картону від вмісту його компонентів.
статья [92,7 K], добавлен 24.04.2018Анализ развития производства химических волокон. Основные направления совершенствования способов получения вискозных волокон. Современные технологии получения гидратцеллюлозных волокон. Описание технологического процесса. Экологическая экспертиза проекта.
дипломная работа [313,0 K], добавлен 16.08.2009Основні властивості поліамідного та шерстяного волокон та їх суміші. Технологічний процес підготовки текстильних матеріалів із суміші поліамідних волокон з шерстяними. Фарбування кислотними, металовмісними та іншими класами барвників, їх властивості.
курсовая работа [23,2 K], добавлен 17.05.2014Применение химических или физико-химических процессов переработки природных и синтетических высокомолекулярных соединений (полимеров) при производстве химических волокон. Полиамидные и полиэфирные волокна. Формования комплексных нитей из расплава.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.11.2010Этапы производства химических волокон. Графит и неграфитированные виды углерода. Высокопрочные, термостойкие и негорючие волокна и нити (фенилон, внивлон, оксалон, армид, углеродные и графические): состав, строение, получение, свойства и применение.
контрольная работа [676,2 K], добавлен 06.07.2015