Удосконалення технології одержання трести шляхом формування шару лляної соломи в процесі розстилу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 677.021.11

Удосконалення технології одержання трести шляхом формування шару лляної соломи в процесі розстилу

05.18.01 - зберігання і технологія переробки зерна, виготовлення зернових хлібопекарських і виробів та комбікормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Макаєв Володимир Іванович

Херсон 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті луб'яних культур Української академії аграрних наук.

Захист відбудеться “ 18 ” червня 2008 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 у Херсонському національному технічному університеті за адресою: 73008, м. Херсон 8, Бериславське шосе, 24.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського національного технічного університету за адресою: 73008, м. Херсон, Бериславське шосе, 24, корп. 1,

Автореферат розісланий “ 16 ” травня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.П. Сумська

АНОТАЦІЯ

Макаєв В.І. Удосконалення технології одержання трести шляхом формування шару лляної соломи в процесі розстилу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.01 - зберігання і технологія переробки зерна, виготовлення зернових і хлібопекарських виробів та комбікормів - Херсонський національний технічний університет, Херсон, 2008.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню технології приготування трести після розстилу з використанням льонопідбирача-молотарки ПМЛ-1.

У роботі проаналізовано теоретично та досліджено експериментально формування нерівномірності стебел за комлем у стрічках розстилу. Також встановлено, що із збільшенням розтягнутості стебел у стрічках розстилу вихід довгого волокна зменшується. Обґрунтовано робочий процес підбираючого пристрою барабанно-кулісного типу який встановлено на льонопідбирачі-молотарці ПМЛ-1.

Встановлено, що волокно найкращої якості отримуємо при розстиланні льоносоломи за удосконаленою технологією у другій половині липня, тривалість приготування трести становить 25 діб

Експериментально визначена залежність впливу розтягнутості стебел у стрічках, відокремлюваності та щільності завантаження підчас переробки на вихід довгого волокна..

Очікуваний економічний ефект від впровадження технології одержання льонопродукції з використанням льонопідбирача-молотарки визначений по економії приведених витрат на 1 га з врахуванням вартості техніки та обладнання становитиме 930 грн.

Ключові слова: приготування трести, довге волокно, розтягнутість, відокремлюваність, номер волокна, льонопідбирач-молотарка,.

АННОТАЦИЯ

Макаев В.И. Усовершенствование технологии получения тресты путем формирования слоя льняной соломы в процессе расстила - Рукопись.

Диссертация на соискания ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.18.01 - хранение и технология переработки зерна, изготовление зерновых и хлебопекарных изделий и комбикормов - Херсонский национальный технический университет, Херсон, 2008.

Диссертационная работа посвящена усовершенствованию технологии биологического приготовления тресты после растила льна-долгунца путем улучшения формирования слоя льняной соломы в процессе ее вылежки с использованием льноподборщика-молотилки ПМЛ-1.

В работе дан анализ состояния отрасли льноводства. Выполнен обзор научно-технической информации по способам приготовления тресты и механизации данного процесса.

Проведены аналитические исследования современных технологий получения льнопродукции. Наибольшее распространение в данное время на Украине имеет технология приготовления тресты при комбайновой уборке льна. Данная технология требует значительных затрат энергетических ресурсов. Одним из путей сокращения энергетических затрат может быть объединение операции оборачивания льоносоломы с одновременным очесыванием высушенных лент расстила от семенных коробочек и переработки льновороха, выделения с него семян. Для этих целей разработан льноподборщик-молотилка ПМЛ-1. В работе приведено теоретическое обоснование основных рабочих органов этой машины, в частности подбирающего устройства барабанно-кулисного типа, использование которого обеспечивает равномерное расположение стеблей в слое по всей длине ленты.

В результате проведенного регрессионного анализа установлено зависимость выхода длинного волокна от растянутости стеблей по комлям в лентах расстила при средней длине стеблей 73 см, показателю отделяемости 5,7 ед. при влажности тресты 12,7 %. Показатель увеличения растянутости стеблей вирировался в пределах 1,05-1,25 раз, выход волокна уменьшается.

Установлено, что при увеличении ширины захвата теребильной секции степень растянутости стеблей по комлям увеличивается. При ширине захвата теребильной секции 300 мм. и высоте теребления стеблей 30 см. степень растянутости стеблей по комлям у лентах растила имеет наименьший показатель.

Подтверждением теоретических исследований по равномерности распределения стеблей по длине ленты после подбора подбирающим устройством барабанно-кулисного типа являются проведенные экспериментальные исследования. Анализ которых показал, что при увеличении скорости движения машины по отношению к угловой скорости вращения подбирающего барабана барабанно-кулисного подборщика, параметр оптимизации уменьшается, соответственно количество стеблей на длине ленты уменьшается.

Представлены результаты исследований технологии приготовления тресты в зависимости от календарных сроков, при которых осуществляется расстил льносоломы, продолжительностью протекания данного процесса. Установлено, что волокно самого высокого качества получаем при условии расстила льна в середине июля месяца с номером 13,03, продолжительность приготовления тресты при этом составляет 25 суток

Также установлено что на качество и выход длинного волокна влияют такие факторы как растянутость стеблей по комлях в лентах расстила, отделяемость. При увеличении растянутости выход волокна уменьшается и имеет линейную зависимость.

Выполнены экспериментальные исследования, на основе полнофакторного эксперимента 23, по определению влияния растянутости стеблей по комлям, степени вылежки и плотности загрузки тресты при переработке на выход длинного волокна. Анализ математической модели показал, что влияние всех троих факторов на выход волокна значимый. Наибольшее влияние имеет растянутость, потом вылежаность, на последнем месте плотность загрузки при переработке.

В работе приведено технико-экономическое обоснование усовершествованой технологии приготовления трести с использованием льноподборщика-молотилки ПМЛ-1 в сравнении с традиционной технологией с использованием льноуборочного комбайна ЛК-4А. Производственные затраты на 1 га в ценах 2007 года за традиционной технологией составили 1438,44 грн, а за новой технологией сокращаются до 711,6 грн. В целом сокращение производственных затрат составит 51 %. Трудоемкость производства льнопродукции, которая исчислялась исходя из показателей выручки за качество льнопродукции и затрат труда на 1 га, за традиционной технологией составила 0,69 чел-час, а за новой - 0,42 чел-час. Трудовые затраты сокращаются на 39%. Годовой экономический эффект от внедрения технологии получения льнопродукции с использованием льноподборщика-молотилки ПМЛ-1 на 1 га составит 930 грн.

Ключевые слова: приготовление тресты, длинное волокно, растянутость, вылежка, номер волокна, льноподборщик-молотилка.

ANNOTATION

Makayev V.I. The improvement of the technology of flax straw receiving by the optimization of spreading process.. - Manuscript.

Dissertation on the receiving of scientific degree of candidate of engineering sciences after specialty 05.18.01 a storage and technology of corn's processing, making of corn, bakery goods and mixed fodders. - Kherson National Technical University, Kherson, 2008

The dissertation work is devoted to the improvement of the technology of preparation of flax straw after spreading with the use of threshing machine of PML-1.

The formation of the stretching of stalks in spreading tapes is analysed theoretically and proved experimentally. With multiplying of stretching out of stalks in spreading tapes the output of long fiber diminishes. The working process of the picking-up device of a drum-link type, which is installed on a stretching machine is based.

It is determined, that the best quality fiber can be received in the condition of flax straw spreading with the help of improved technology in the second half of July. The duration of flax straw preparation is 25 days.

The dependence of the influence of stretching out of stems in ribbons, separation compactness of loading process during the processing of long fiber output is determined experimentally.

An annual economic effect from the introduction of technology of receiving of flax production with the use of threshing machine is certain for the economies of the resulted charges on 1 ha will make 930 grn.

Key words: preparation of flax straw, long fiber, stretching, separation, number of fiber, threshing machine.

льон треста молотарка

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із головних завдань галузі льонарства України є одержання високоякісного волокна для текстильної промисловості.

Під час розстилання льоносоломи та у процесі приготування з неї трести формуються основні параметри, які визначатимуть якісні і кількісні показники довгого волокна. Технологія приготування трести включає складний біологічний і технологічний процеси, які починаються із розстилання соломи льону і продовжуються проведенням наступних технологічних операцій; обертання, ворушіння, пресування готової трести в рулони та вивезення її на переробні підприємства та первинну переробку.

Основними факторами, що впливають на вихід довгого волокна в процесі приготування трести є нерівномірність вилежаності трести за довжиною та товщиною стрічки, яка залежить від рівномірності шару льоносоломи у стрічках розстилу. Важливий вплив на якість волокна мають розтягнутість стебел за комлем, терміни розстилання та приготування трести.

Удосконалення технології приготування трести та одержання з неї довгого волокна із забезпеченням рівномірності шару льоносоломи у стрічках розстилу за комлем та за довжиною стрічки на протязі всього процесу вилежування льоносоломи до перетворення у тресту, та створення робочих органів машин для розстилання та обертання льоносоломи є актуальним завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є складовою частиною науково-технічної програми “Луб'яні культури”, затвердженою постановою президії УААН 7 грудня 2000 р. протокол № 17 досліджень відділу механізації збирання та технології переробки Інституту луб'яних культур теми: 03 “Розробити і апробувати ресурсозберігаючі технології збирання і первинної обробки льону-довгунця”, номер державної реєстрації 0198U002930.

Особистий внесок автора полягає в удосконаленні технології приготування трести льону, стосовно вивчення залежності якісних показників волокна від різноманітних факторів та участі у розробці, випробуванні макетного та дослідного зразків льонопідбирача-молотарки ПМЛ-1, який застосовується для рівномірності укладання стебел за довжиною стрічки та вирівнювання стебел за комлем в процесі обертання .

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є розробка удосконаленої технології приготування лляної трести, для покращення якості та кількості довгого волокна за рахунок рівномірності шару льоносоломи у стрічках розстилу. Для досягнення основної мети досліджень необхідно було вирішити такі завдання:

вивчити сучасні технології приготування льонотрести та головні чинники, які впливають на тривалість процесу приготування лляної трести на стелищі і їх роль у формуванні показників якості довгого волокна;

дослідити утворення розтягнутості стебел льону-довгунця за комелем у процесі розстилання та приготування трести;

теоретично та експериментально обґрунтувати робочий процес підбирального пристрою барабанно-кулісного типу робочого органу льонопідбирача-молотарки ПМЛ-1, який забезпечує рівномірность розподілу стебел по довжині стрічок розстилу;

визначити якісні показники волокна льону одержаного із трести в залежності від термінів розстилання льоносоломи тривалості її приготування;

дослідити вплив нерівномірності стебел за комлем у стрічках та ступіні їх вилежуваності на вихід довгого волокна;

обґрунтувати економічну доцільність удосконаленої технології приготування трести.

Об'єкт дослідження - процес одержання лляної трести та довгого волокна з неї.

Предмет дослідження - солома льону, розстелена у стрічку.

Методи дослідження - у результаті розробки удосконаленої технології одержання волокна із розстелених стебел льону, визначались якісні їх показники за різних умов. Для вивчення цих показників застосовували теоретичні ї експериментальні методи, зокрема:

метод визначення агротехнологічної оцінки лляної трести;

органолептичні та інструментальні методи оцінки якості волокна;

математично-статистичний метод проведення багатофакторного експерименту першого і другого порядку.

Вилежаність трести визначали за показником відокремлюваності, згідно з ДСТУ4149-2003 “Треста лляна. Технічні умови.” Якісні показники волокна, гнучкість, розривне навантаження, довжина жмені, визначали згідно ДСТУ 4015-2001 “Льон тіпаний. Технічні умови”.

Розрахунки здійснювали з використанням ІВМ-сумісного персонального комп'ютера в середовищі “Microsoft Office Exel 2003”, “Microsoft Office Word 2003”, Statistiсa 6,0.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних та експериментальних основ удосконалення технології одержання трести шляхом рівномірного формування шару льоносоломи за допомогою підбирально-обертального пристрою;

- експериментально доведено, що рівномірне формування шару соломи забезпечується рівномірною укладкою стебел у стрічки робочими органами льонопідбирача ПМЛ-1, новизна розробки підтверджена 4 патентами України;

- на основі методів математичної статистики та математичного планування визначено залежність виходу волокна від рівномірності та розтягнутості стебел за комлем у стрічках розстилу;

- встановлено залежність термінів розстилання льону-довгунця та тривалісті приготування трести та якість одержуваного з неї волокна.

Практичне значення одержаних результатів. На основі досліджень визначена залежність виходу волокна від розтягнутості стебел за комлем, щільності стебел на погонному метрі та відокремлюваності трести у стрічках розстилу.

Проведена порівняльна експериментальна оцінка традиційної та удосконаленої технології приготування трести, виконаною за контрактом із ІМЄСГ /ННЦ/ УААН (акт приймання-здачі науково-технічної продукції відповідно до контракту №30 м/п від 25.02.2002 р.).

Запропонована удосконалена технологія одержання лляної трести впроваджена на площі біля 240 га (акт впровадження від 21.06.2006 р.).

За результатами досліджень розроблено та виготовлено у ІЛК УААН макетний зразок льонопідбирача-молотарки ПМЛ-1 та на підприємстві ТОВ “Ірпіньмаш” Київської обл. дослідний зразок, який пройшов попередні випробування на Львівській МВС (протокол попередніх випробувань №2-03П-03 (9020303) від 02.12.2003 р.).

Економічно обґрунтована удосконалена технологія приготування льонотрести після розстилу льоносоломи.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно виконав теоретичні та експериментальні дослідження, викладені у дисертації по удосконаленню технологічного процесу приготування трести, здійснив математичну обробку отриманих результатів, проаналізував експериментальний матеріал, економічно обґрунтував запропоновану технологію, безпосередньо брав участь у розробці макетного зразка льонопідбирача-молотарки ПМЛ-1, провів її виробничі випробування.

У наукових працях, виконаних зі співавторами, здобувачеві належить постановка завдань, проведення експериментальних досліджень, наукове обґрунтування результатів та висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та окремі розділи роботи доповідалися і обговорювалися на:

міжнародній науково-практичній конференції ННЦ “ІМЕСГ” 25-28 вересня 2001 р. “Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві”, ННЦ “ІМЕСГ”, смт. Глеваха, Київська обл;

науково-практичній конференції молодих вчених “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології” 24-26 листопада 2003 р в Інститут землеробства УААН, смт. Чабани, Київська обл;

науково-практичній конференції молодих вчених “Проблеми і перспективи розвитку льонарства та коноплярства в Україні”, Інститут луб'яних культур УААН, м. Глухів, 2002 - 2005 рр.;

міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми легкої і текстильної промисловості” 22 квітня 2004 р., ХДТУ м. Херсон;

ХІІІ Міжнародній науково-технічній конференції ННЦ “ІМЕСГ” 11-14 жовтня 2005 р “Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві”, смт. Глеваха, Київська обл;

науково-технічній конференції “Перспективи розвитку агропромислового комплексу в поліському регіоні України” 30-31 січня 2007 р. Ніжинський агротехнічний Інститут НАУ, м. Ніжин, Чернігівська обл;

засіданнях міжкафедральних наукових семінарів кафедри первинної переробки, стандартизації та сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету 2005-2008 рр.;

на засіданнях відділу механізації збирання та технології переробки Інституту луб'яних культур УААН, м. Глухів, 2000-2007 рр.

Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертації викладено у 24 наукових працях, у тому числі статей у провідних наукових виданнях України - 15, патентів України на винаходи - 4, тез доповідей на конференціях -5.

Структура та обсяг роботи. Дисертацію викладено на 174 сторінках, вона складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, рекомендацій виробництву, містить 20 таблиць, 21 рисунок, 3 додатки. Список використаних джерел включає 171 найменування.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформовано мету, об'єкт, предмет, задачі та методи дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення результатів досліджень.

У першому розділі подано огляд літератури з питань приготування рошенцевої трести льону після розстилу, проаналізовано продуктивність льону-довгунця в залежності від термінів розстилання та технічні засоби, які використовуються для здійснення даного технологічного циклу.

Проведено узагальнення впливу різних чинників на процес розстилання лляної соломи. У дослідженнях, проведених раніше, відзначається, що якість одержаної трести та її однорідність залежить від погодних умов та способу розстилання лляної соломи. Щоб запобігти розвитку на тресті гнильної мікрофлори, необхідно контролювати якість трести, своєчасно проводити обертання та ворошіння. Своєчасне проведення цих агротехнічних засобів, у встановлені терміни, сприяють розвитку мікрофлори у верхньому та нижніх шарах стрічок розстилу.

Особлива увага приділялась вивченню питання перетворення соломи у тресту методом росяного мочіння, технологічним аспектам прискорення приготування трести і збереженості сформованого рівня врожайності, якості льонопродукції та механізації процесу. Для розстилання стебел льону у стрічки та приготування трести з метою одержання довгого волокна, використовують комплекс льонозбиральних машин.

У другому розділі викладені загальні методики і основні методи дослідження лляної соломи, вибраної об'єктом досліджень.

Лабораторні і польові технологічні досліди проводилися з лляною соломою сорту “Чарівний” в Інституті луб'яних культур УААН, (Сумська область, м. Глухів).

Дослідження проводилися за удосконаленою технологією приготування трести біологічним способом, яка порівнювалась з традиційною (рис. 1).

При проведенні дослідів дотримувались принципу єдності відмінностей. Повторність дослідів - п'ятиразова. Показники фізико-механічних властивостей трести визначали за методиками, викладеними у ДСТУ4149-2003 “Треста лляна. Технічні умови” та ДСТУ 4015-2001 “Льон тіпаний“ Технічні умови.

Під час вилежування лляної соломи здійснювався контроль за процесом перетворення соломи в тресту шляхом відбору проб стебел та інструментального визначення показників відокремлюваності, міцності і гнучкості волокна.

Для проведення досліджень з визначення відокремлюваності трести використовували пристрій ООВ. Для визначення показників, що характеризують гнучкість волокна використовували: гнучкомір ГВ-2, для вимірювання міцності прилад РМП-1, квадрант ваговий КВ-3 і станок СМТ-200М.

У третьому розділі наведено результати теоретичних досліджень за темою дисертації. Висвітлені сучасні технології одержання льонопродукції, які пов'язані з технологіями приготування трести.

Виконання операцій у технологічних циклах приготування трести, де кінцевою продукцією є довге волокно, потребує використання спеціальних машин. Це обумовлюється специфікою переробки льонотрести на льонозаводах, де необхідною умовою є паралельності стебел у стрічках. Яка формується під час вибирання стебел льону та розстилання у стрічки і повинна зберігатись у процесі приготування трести (обертання) та формування з трести рулонів.

На величину нерівномірності стебел за комлем (рис. 2) під час розстилання у стрічки впливає стан стеблостою льону; гущина стебел, ступінь полеглості, швидкість роботи машини та конструктивні і технологічні параметри робочих органів, а також, такі фактори як висота вибирання, ширина захвату та паралельність бральних секцій відносно поверхні стелища.

За удосконаленою технологією розстилання стебел льону здійснюємо льонобралками ТЛН-1,5. У даної льонобралки стрічка формується шириною захвату кожної з чотирьох бральних секцій В=380 мм. Встановлено, що чим менше кут між підвідними прутками розділювача, тим менше відхиляються стебла в подовжньому напрямку, завдяки чому зменшується розтягнутість стебел льону у стрічках (рис. 3).

Рис. 3. Вплив нахилу кута відхилення на розтяг стебел у бральній секції.

За рахунок розтнутості стебел у бральних секціях створюється нерівномірність стебел у стрічках розстилу за комлем яку можна встановити, згідно теорії професора М.Н. Летошнева наступним співвідношенням:

. (1)

Теоретично встановлена залежність ступеня нерівномірності стебел за комлем від висоти вибирання, яка показана на рис. 4.

Залежність (рис.4) описується рівнянням регресії (2) з достовірністю параметру апроксимації R2=0,98, та показує, що при збільшенні висоти вибирання, ступінь розтягнутості стебел льону у стрічках розстилу зменшується

Y=1,049+0,15x2-0,23x. (2)

Нерівномірності стебел у стрічках розстилу за комлем, негативно впливає на замотування трести у рулони. Комелі стебел у рулонних прес-підбирачах зминаються і тому під час переробки рулонів практично не можливо вирівняти стебла за комлем, що негативно впливає на вихід довгого волокна під час переробки.

Робочі органи машин, які взаємодіють із стеблами льону у процесі їх піднімання, обчісування від коробочок та перевертання повинні як найменше їх пошкоджувати за довжиною, тому що, наприклад, у випадку розплющення певної ділянки стебла вона буде вилежуватись швидше, ніж решта стебла, що негативно вплине на якість волокна, одержаного з такої трести.

Виходячи з цього, теоретично обґрунтовано вибір робочого органу підбирального пристрою барабанно-кулісного типу (рис. 5).

Тиск і рівний йому тиск не повинні бути занадто великими, запобігаючи пошкодженню стебел на ділянці затискання, яке впливає на процес вилежування льоносоломи і призводить до зменшення виходу довгого волокна. Згідно з дослідженнями професора Г.А.Хайліса, тиск між пасами у зоні затискання стебел не повинен перевищувати 200 кПа.

Розглянемо швидкість пасів і процес потрапляння стебел у зону їх затискання Позначимо швидкість машини разом з підбиральним пристроєм через , швидкість пасів - . Верхній пас слабо навантажений (основне його призначення притискати стебла до нижнього паса), тому його швидкість, котру позначимо , буде мало коливатись по його довжині. У зоні затискання стебел швидкості обох ременів повинні бути однакові для запобігання їх ковзанню по стеблам і пошкодженню їх. Нижній пас більш навантажений, тому що він приводить у дію барабан, що піднімає стеблову стрічку, але це навантаження невелике. Отже, якщо швидкість нижнього ременя позначити , тоді у зв'язку із вищевикладеним, повинна мати місце рівність:

. (3)

На вільних ділянках пасів швидкість не змінюється, змінюватись вона може тільки в зонах охоплення ними шківів.

Під час руху машини зі швидкістю пальці барабанного підбирача підбирають стеблову стрічку і передають її у зону між двома ременями; у цій зоні стеблова стрічка буде рухатись із швидкістю . Стрічка стебел, що знаходиться у зоні , згідно літературних даних включає кількість стебел на 1 погонному метрі її довжини ,

, (4)

де - ширина захвату льонобралки, якою стебла льону були вибрані із ґрунту і укладені на його поверхню у вигляді стрічки; - густота стеблостою під час брання льону шт. на 1 м2; - швидкість руху підбирача під час підбирання стрічки (вектор цієї швидкості показаний на рисунку. 5).

Позначимо число стебел на 1 погонному метрі стрічки, що лежать на ґрунті, : це число можна розрахувати по приведеній вище формулі за умови , тобто при . Якщо це значення підставити в формулу (4), тоді одержимо:

. (5)

За даною формулою розраховується число стебел на 1 погонному метрі стрічки на ґрунті до її піднімання. По тій же формулі обраховується число стебел у стрічці, що знаходяться у зоні затискання стебел (рис.5), якщо під час роботи льонопідбирача-молотарки його швидкість повинна дорівнювати швидкості пасів підбирального пристрою.

Спостереження за роботою підбирачів при різних співвідношеннях показують, що при стрічка льону потовщується (тобто число зростає), а при стрічка стає тоншою (тобто число зменшується). Потоншення стрічки небажане, тому що завдяки цьому вона розтягується, а під час цього розтягування можуть відірватись насіннєві коробочки. Таким чином, повинна дорівнювати або незначно перевищувати . При потовщенні стрічки може зростати тиск верхнього паса на стебла, що небажано через можливість розплющування стебел. Як бачимо, можна допустити деяке збільшення тиску, але незначне. Завдяки цьому приходимо до висновку, що швидкість паса підбирального пристрою повинна знаходитися у наступних межах:

, (6)

де - коефіцієнт, наближене значення якого дорівнює 1,1.

Таким чином, відношення повинно знаходитись у наступних межах:

. (7)

Швидкість руху машини також пов'язана із швидкістю паса та кутовою швидкістю обертання барабана підбирального пристрою, тому що від цього залежить чистота підбору стрічки та збереженість характеристики стрічки.

Між швидкістю паса і кутовою швидкістю обертання барабана у відповідності з теорією пасових передач існує залежність:

, (8)

де - товщина пасу.

Наведене рівняння складено виходячи з того, що під час згинання паса, що охоплює шків, нейтральна лінія у пасу проходить по середині його товщини. З врахуванням наведеного вище рівняння (5) матиме такий вигляд:

. (9)

З цього знаходимо:

. (10)

У таких межах повинна знаходитись кутова швидкість обертання барабана підбирального пристрою.

Дана конструкція підбирального апарату барабанно- кулісного типу використана на макетному зразку льонопідбирача-молотарки ПМЛ-1, який здійснює піднімання сухих стебел льону, обчісування від насіннєвих коробочок та їх обертання (рис.6).

У четвертому розділі наведені результати експериментальних досліджень процесу приготування льонотрести після розстилу лляної соломи на стелищі за удосконаленою технологією.

У результаті проведеного регресійного аналізу встановлено залежність виходу волокна від розтягнутості стебел за комлем у стрічках розстилу при середній висоті стебел льону 73 см, показнику відокремлюваності 5,7 од, при вологості трести 12,7 % (рис. 7).

Встановлено лінійну залежність виходу довгого волокна від розтягнутості стебел у стрічках розстилу при коефіцієнті кореляції -0,92

. (11)

Таким чином встановлено, що при збільшені розтягнутості стебел за комлем у стрічках розстилу вихід довгого волокна зменшується.

Експериментальними дослідженнями встановлена залежність впливу на вихід довгого волокна таких факторів як розтягнутість стебел у стрічках, відокремлюваність трести та щільність стебел за довжиною стрічки.

Для визначення ступеня впливу названих чинників на вихід волокна був поставлений повнофакторний експеримент ПФЕ 23. Дослідження проводились з використанням м'яльно-тіпального станка СМТ-200М, де переробляли тресту з середньою довжиною стебел 72 см, вологістю 11,8-12,7%. Матриця планування експерименту для натуральних значень факторів та їх кодованих значень представлена в табл. 1.

Завдяки використанню методів планування та математичної обробки результатів експерименту отримано математичну залежність виходу волокна від досліджуваних чинників (табл. 1).

Таблиця 1 Матриця планування експерименту

Фактор та одиниця виміру	Натуральні позначення	Кодові позначення	Інтервал варіювання	Рівні варіювання натуральні	Рівні варіювання кодовані
				верхній	нульовий	нижній	верхній	нульовий	нижній
Розтягнутість стебел за комлем, рази	X1	x1	0,10	1,25	1,15	1,05	+1	0	-1
Відокремлюваність, од.	X2	x2	1	7,7	6,7	5,7	+1	0	-1
Щільність стебел, г/м	X3	x3	100	400	300	200	+1	0	-1

Остаточно після перевірки значимості коефіцієнтів регресії при числі ступенів свободи f=40, довірчій ймовірності Рд=0,95 і відкиданні незначущих коефіцієнтів, які мають значення менше за табличне, рівняння прийме вигляд

Y=18,47 - 2,23X1 - 1,44X2 - 0,44X3 - 0,43Х1Х3 . (12)

Перевірку математичної моделі на адекватність здійснено за критерієм Фішера. Розрахункове значення критерію Фішера Fр=3,2, а табличне Fтаб=3,32. Отже запропонована математична модель адекватно описує досліджуваний об'єкт, оскільки Fр < Fтаб, тому гіпотеза про адекватність одержаного рівняння не відхиляється.

Аналіз математичної моделі (12) показав, що вплив усіх трьох факторів на вихід волокна у вивчаємому діапазоні є значимий, але найбільший вплив має фактор розтягнутості стебел за комлем у стрічках, та відокремлюваність трести. Щільність стебел на погонному метрі стрічки також впливає на вихід волокна, але не так суттєво.

Для визначення впливу ширини захвату бральної секції та висоти вибирання стебел льону на розтягнутість стебел за комлем у стрічках розстилу проведений багатофакторний експеримент (ПФЄ) 22. Матриця планування експерименту для натуральних значень факторів та їх кодованих значень представлена в табл. 2.

Отримана математична модель (13) адекватно описує досліджуваний об'єкт, оскільки Fр =0,31< Fтаб=4,5,

Y=0,47+0,07X1- 0,3X2 - 0,04X1X2 . (13)

Таблиця 2 Матриця планування експерименту

Фактор та одиниця виміру	Натуральні позначення	Кодові позначення	Інтервал варіювання	Рівні варіювання натуральні	Рівні варіювання кодовані
				верхній	нульовий	Нижній	верхній	нульовий	нижній
Ширина захвату бральної секції, мм	X1	x1	40	380	340	300	+1	0	-1
Висота вибирання, см	X2	x2	9	30	21	12	+1	0	-1

Статистичним аналізом одержаного рівняння за критерієм Ст'юдента встановлено, що при довірчій ймовірності Рд = 0,95 всі коефіцієнти у рівнянні регресії значущі, оскільки виконується умова tp>tm, при табличному значенні tm=2,12 та розрахункових значеннях tp1=28,3, tp2= -118,2, tp12= -16,3.

Залежність досліджуваних факторів ширини захвату бральної секції та висоти затискання стебел бральними пасами на ступінь розтягнутості представлена на рис. 8 поверхнею відгуку.

Аналізуючи поверхню відгуку представлену на рис. 8 можна зробити висновок, що при зменшенні висоти вибирання стебел ступінь розтягнутості стебел за комлем у стрічках розстилу зростає. При збільшенні ширини захвату бральної секції ступінь розтягнутості стебел за комлем також збільшується. При ширині захвату бральної секції 300 мм (-1) та висоті вибирання стебел 30 см (+1) ступінь розтягнутості стебел за комлем у стрічках розстилу має найменший показник.

Підтвердження теоретичних досліджень рівномірності розподілу стебел за довжиною стрічки після підбирання підбиральним пристроєм барабанно-кулісного типу стали проведені експериментальні дослідження.

Для визначення залежності кутової швидкості обертання барабану та швидкості переміщення підбирача по стелищу на збереженість рівномірності розподілу стебел по довжині стрічки R=f (щ, х) був реалізований багатофакторний експеримент (ПФЕ) 22.

За параметр оптимізації прийнято рівномірність розподілу стебел по довжині стрічки, яка пояснюється співвідношенням

(14)

де N - кількість стебел, шт.;

L - одиниця довжини стрічки.

Матриця планування експерименту для натуральних значень факторів та їх кодованих значень представлена в табл. 3.

Таблиця 3 Матриця планування експерименту

Фактор та одиниця виміру	Натуральні позначення	Кодові позначення	Інтервал варіювання	Рівні варіювання натуральні	Рівні варіювання кодовані
				верхній	нульовий	нижній	верхній	нульовий	нижній
Кутова швидкість обертання підбирального барабану, с-1	X1	x1	3	14	11	8	+1	0	-1
Швидкість руху підбирача, м/с	X2	x2	0,11	1,4	1,29	1,18	+1	0	-1

Математична модель (15) адекватно описує досліджуваний об'єкт, оскільки Fр =1,28 < Fтаб=4,5, і справедлива тільки лише в межах варіювання факторів

Y=11,7-0,91X1+ 0,85X2 +0,34X1X2 (15)

Статистичним аналізом встановлено, що всі коефіцієнти у рівнянні регресії значущі, оскільки за критерієм Ст'юдента при довірчій ймовірності Рд = 0,95 табличне значення tm=2,12 менше за розрахункове значення критерію tp (tp1= -63,5, tp2=59,3, tp12= 23,5) виконується умова tp> tm.

Залежність кількості стебел на одиниці довжини стрічки від кутової швидкості обертання барабанно-кулісного механізму та швидкості руху машини представляється поверхнею відгуку зображеною на рис. 9.

Аналізом одержаного рівняння регресії підтверджено теоретичні дослідження, що при зростанні швидкості руху машини по відношенню до кутової швидкості обертання підбирального барабану барабанно-кулісного підбирача параметр оптимізації зменшується, відповідно кількість стебел на довжині стрічки зменшується.

Важливе значення у технології приготування трести мають терміни розстилання та тривалість її приготування. Своєчасне піднімання трести впливає на якість волокна. Проведеними дослідженнями встановлена залежність якості волокна від термінів розстилання льоносоломи. Визначались основні показники, що характеризують якість волокна, це розривне навантаження (міцність), гнучкість та довжина жмені, за якими обраховується номер волокна.

Провівши технологічний аналіз волокна, одержаного із трести в залежності від термінів розстилання та тривалості приготування при щільності стрічки 1400-1500 шт. на 1 м. пог. показник відокремлюваності волокна у всіх дослідах при відбиранні трести знаходився в межах 6,1-6,3 од. встановили залежність таких показників, як гнучкість, розривне навантаження та довжина жмені і номера волокна від термінів розстилання (табл. 4).

Таблиця 4 Результати технологічного аналізу волокна

Терміни розстилання	Тривалість приготування трести, діб	Гнучкість, мм	Розривальне навантаження, Дан	Довжина жмені, см	Номер волокна
15.07-20.07	23	50,0±2,15	17,2±0,91	62±1,17	12,1±0,38
21.07-26.07	25	50,5±1,59	19,8±1,55	68±2,12	13,0±0,52
27.07-01.08	29	34,8±0,99	21,8±1,18	67±1,41	12,2±0,36
02.08-07.08	31	32,7±0,72	20,2±1,30	65±2,65	11,4±0,42
08.08-13.08	35	31,2±0,82	16,2±0,93	64±1,06	10,4±0,26
14.08-21.08	40	21,2±0,82	16,5±0,91	64±3,29	09,5±0,37

Аналізуючи результати досліджень, які представлені у табл. 4, слід відзначити, що за погодних умов 2001-2006 року волокно найкращої якості було одержано із трести, з відокремлюваністю 6,3 од. виготовленої з соломи, протягом 25 діб ї розстеленої у термін з 21.07-29.07 (номер волокна 13,0). Якість волокна із одержаної трести, розстеленої у пізніх строках, погіршується. Крім того тривалість приготування трести зростає так при розстиланні льону у терміни з 14.08-21.08, треста готується протягом 40 діб.

У п'ятому розділі проведено узагальнення результатів досліджень удосконаленої технології приготування трести після розстилу, при гущині стебел 950-970 шт. на одному метрі квадратному.

З метою визначення необхідної кількості проведення обертання льоносоломи у процесі приготування трести за удосконаленою та традиційною технологіями проводились дослідження по вилежуванню трести у верхньому та нижніх шарах стрічки.

Розстилання льону у першому варіанті за удосконаленою технологією здійснювали у кінці липня. Після розстилання через 8 діб проводили підбирання та обертання стебел з одночасним їх обмолотом льонопідбирачем-молотаркою ПМЛ-1 (рис.10).

У другому варіанті за традиційною технологією приготування трести, вибрання з одночасним відокремленням коробочок і розстилання льоносоломи здійснювали льонокомбайном ЛК-4А на двадцять календарних діб пізніше, ніж у першому варіанті, на той час основна кількість коробочок мала жовтий та бурий колір. Перше обертання льоносоломи проводили через 11 діб після розстилання (рис.11).

Встановлено, що льонотреста, отримана у першому варіанті, через 26 діб мала нормальну ступінь вилежаності, показник відокремлюваності волокна від деревини у верхньому та у нижньому шарах становив відповідно 6,21 та 6,3 од., що дозволяє вважати завершеним процес приготування (рис.10).

Вилежування трести у верхньому шару характеризувалося поліноміальною кривою другого ступеня, з величиною достовірності апроксимації R2=0,99

У=2,45 - 0,022Х2+0,7Х. (16)

Вилежування нижнього шару трести також характеризувалося поліноміальною кривою другого ступеня, з величиною достовірності апроксимації R2=0,98

У=2,15 - 0,012Х2+0,66Х. (17)

У другому варіанті приготування трести за базовою технологією такого самого показника відокремлюваності у трести, а саме у верхньому шарі стрічки - 6,2 од. а нижньому - 6,31 од. через 38 діб (рис.11).

Вилежування верхнього шару трести у стрічках розстилу характеризувалося поліноміальною кривою другого ступеня з величиною достовірності апроксимації R2=0,98

У=3,34 - 0,006Х2+0,35Х. (18)

Вилежування нижнього шару також характеризувалося поліноміальною кривою другого ступеня з величиною достовірності апроксимації R2=0,99

У=2,93 - 0,003Х2+0,37Х. (19)

З вищенаведеного можна зробити висновок, що при гущині стеблостою 950-970 шт. на 1 м. кв., вилежування верхнього та нижніх шарів стрічки за двома технологіями традиційною та удосконаленою проходить майже одночасно, але тривалість приготування трести за удосконаленою технологією скорочується.

Також встановлено, що через 18-20 діб як за базовою так і удосконаленою технологіями приготування трести на дослідних ділянках спостерігалося проростання бур'янів через стрічки, що у свою чергу заважає роботі підбиральних пристроїв рулонних прес-підбирачів, які використовувалися для піднімання готової трести. У зв'язку з цим з метою запобігання втрат трести під час піднімання виникає потреба проведення обов'язкового другого обертання, як за традиційною так і за удосконаленою технологіями приготування трести.

Виконання додаткового обертання стрічок розстилу не тільки вирівнює тресту за показником відокремлюваності, але й покращує умови роботи прес-підбирачів, які формують тресту у рулони.

Техніко-економічне обґрунтування удосконаленої технології одержання льонопродукції з використанням льонопідбирача-молотарки ПМЛ-1 здійснювалось у порівнянні з традиційною технологією з використанням льонозбирального комбайна ЛК-4А. Виробничі витрати на 1 га, які складаються із заробітної плати, витрат на пальне, електроенергії та вартості техніки (при вартості дизельного палива 3,70 грн. за 1 літр, а електричної енергії 0,40 грн. за 1 кВт) за традиційною технологією складають 1438,44 грн., тоді як за новою технологією скорочуються до 711,6 грн. Таким чином скорочення виробничих витрат становитиме 51%. Трудомісткість виробництва льонопродукції розрахована виходячи із показників виручки за якість льонопродукції і затрат праці на 1 га, за традиційною технологією складає 0,69 люд-год, а за новою - 0,42 люд-год. Трудові витрати скорочуються на 39 %.

Річний економічний ефект від впровадження удосконаленої технології одержання льонопродукції з використанням льонопідбирача-молотарки, який визначений за економією приведених витрат на 1 га становить 930 грн.

ВИСНОВКИ

1. Розроблено удосконалену технологію приготування трести, яка забезпечує підвищення якості та вихід довгого волокна, за рахунок утворення рівномірного шару лляної соломи у стрічках розстилу в процесі її розстилання та обертання.

2. На основі досліджень теоретично встановлено та експериментально підтверджено залежність нерівномірності стебел за комлем у стрічках розстилу від висоти брання, із збільшенням висоти брання розтягнутість стебел у стрічках зменшується.

3. Теоретично та експериментально обґрунтовано підбиральний пристрій барабанно-кулісного типу для рівномірності розподілу стебел льону під час їх піднімання та обертання у стрічках розстилу. Встановлена залежність між швидкістю руху машини та кутовою швидкістю обертання підбирального барабану.

4. Розроблено та випробувано макетний зразок льонопідбирача-молотарки ПМЛ-1, для відокремлення коробочок з розстелених у вигляді стрічок стебел льону та їх обертання.

5. Встановлено, що волокно найкращої якості з номером 13,0 можливо одержати при застосуванні удосконаленої технології приготування трести за умови розстилання льоносоломи у стрічки з тривалістю приготування трести 25 діб з відокремлюваностю волокна 6,2 од.

6. На основі регресійного аналізу встановлена лінійна залежність виходу довгого волокна від розтягнутості стебел за комлем, що надходять на переробку. При збільшенні розтягнутості вихід волокна зменшується.

7. На основі проведеного ПФЄ 23 з визначення впливу розтягнутості трести 1,05-1,25, відокремлюваності 5,7-7,7 та щільності трести на погонному метрі стрічки 200-400 гр, на вихід довгого волокна після її переробки дали змогу отримати математичну модель. Аналіз математичної моделі показав, що вплив усіх трьох факторів на вихід волокна є значимий, але найбільший вплив має фактор розтягнутості трести та відокремлюваності.

8. Встановлено, що за рахунок більш раннього терміну розстилання за удосконаленою технологією у порівнянні з традиційною, за умови розстилання льону при щільності стебел 950-970 шт. на одному метрі квадратному, тривалість приготування трести скорочується до 25 діб. За даної щільності вилежування нижнього шару стебел у стрічках розстилу, проходить із незначним відставанням від верхнього шару.

9. Впровадження удосконаленої технології приготування трести у порівнянні з традиційною технологією дозволяє скоротити трудові та виробничі витрати на 1 га, відповідно на 39 % і 51 %. Річний економічний ефект на одному гектарі становитиме 930 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для зменшення витрат енергетичних та трудових ресурсів у процесі приготування трести після розстилу, а також одержання якісного волокна рекомендовано впровадити у виробництво такі заходи:

розстилання льоносоломи без обчісування насіннєвих коробочок здійснювати у другій половині липня місяця;

з метою зменшення розтягнутості стебел за комлем у стрічках розстилу, висота вибирання льону повинна встановлюватись максимально можливою

для забезпечення рівномірного розподілу стебел за довжиною стрічки та рівномірного вилежування верхнього та нижнього шарів стрічки їх обертання здійснювати одночасно з обчісування від насіннєвих коробочок льонопідбирачем-молотаркою ПМЛ-1;

у кінці приготування трести перед її підніманням для запобігання проростання стрічок травою та можливого підгнивання нижнього шару трести проводити ще одне обертання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Макаєв В.І. Удосконалення роздільного способу збирання льону-довгунця з метою поліпшення якості продукції // Межвузовский журнал “Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины”. - 2004. - №1(8). - С.96-100.

2. Гілязетдінов Р.Н., Макаєв В.І., Мешков Ю.Е. Вплив строків брання льону-довгунця на якість довгого волокна // Межвузовский журнал “Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины”. - Херсон - 2005. - №1(10). - С.35-38. Дисертанту належать ідеї проведення експериментів і обробка та узагальнення результатів.

3. Макаєв В.І., Гілязетдінов Р.Н. Приготування лляної трести способом розстилу на стелищі // Зб. наук. пр., Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства, - Дослідницьке: УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого, - 2005. - Вип. 8 (22) - С.257-261. Дисертанту належать основні ідеї і узагальнення результатів.

4. Макаєв В.І., Гілязетдінов Р.Н., Шейченко В.О. Технології одержання льонопродукції // Техніка АПК. - 2006. - № 1-2, - С. 30-31. Дисертанту належать основні ідеї та формалізація даних.

5. Макаєв В.І. Вплив розтягнутості трести льону-довгунцю на вихід довгого волокна // Сільськогосподарські машини: Зб. наук. статей.. - Луцьк: Ред.-вид. відділ ЛДТУ, 2007 - Вип. 15- С. 196-199.

6. Гилязетдинов Р.Н., Макаев В.И. Раздельная уборка льна-долгунца - плюсы и минусы // Материалы международной научно-практической конференции “Проблемы повышения технологического качества льна-долгунца”. Торжок: Всероссийский НИИ льна. - 2005. - С. 215-217 Дисертанту належать узагальнення результатів досліджень.

7. Рудников Н.В., Головий В.С., Макаев В.И. Исследования процесса сушки льна в разостланных на поле лентах // Зб. наук. статей Сільськогосподарські машини. ВВІУА - Луцьк - 1997. - Вип. 3. - С. 143-154. Дисертанту належить аналіз результатів експериментів процесу сушіння льону у стрічка розстилу

8. Макаєв В.І. Приготування трести за комбайновою та роздільною технологіями збирання льону-довгунця // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2007. - Вип.115 - С.147-149.

9. Макаєв В.І. Результати розробки вальцьового молотильного апарата для льонопідбирача-молотарки // Вісник Сумського НАУ - Суми: Вид-во СНАУ, 2001. - Вип. 7 - С. 43-48.

10. Макаєв В.І. Роздільна ресурсозберігаюча технологія збирання льону-довгунцю. // Міжвідомчий тематичний наук. зб. Механізація та електрифікація с-г ННЦ ІМЕСГ УААН. - Глеваха, 2003. - Вип. 87 - С.149-153.

11. Макаєв В.І. Дослідження процесу збирання льону-довгунця зернозбиральним комбайном СК-5 “Нива” // Зб. наук. пр. Інститут луб'яних культур УААН.- м. Глухів, 2004. - Вип. 3. - С.123-126.

12. Макаєв В.І., Гілязетдінов Р.Н. Дослідження варіації стебел льону-довгунця за комлем в процесі вирощування та збирання. // Вісник Сумського національного аграрного університету, серія Механізація та автоматизація виробничих процесів. Суми. - 2005. - Вип. 13. - С.30-34. Дисертант підготував методику досліджень та провів узагальнення результатів.

13. Макаєв В.І. Вплив технологій збирання та фаз розвитку рослин льону на якість насіння // Міжвідомчий тематичний наук. зб. Механізація та електифікація с-г ННЦ ІМЕСГ УААН. - Глеваха, 2006. - Вип. 90 - С.291-297.

14. Макаєв В.І. Результати робіт зі створення льонопідбирача-молотарки // Сільськогосподарські машини: Зб. наук. статей.- Луцьк: Ред.-вид. відділ ЛДТУ, 2006 - Вип. 14. - С. 137-144.

15. Лукач В.С., Василюк В.І., Макаєв В.І.. Деякі особливості роботи чотирьохвальцевого льонотеркового апарата // Сільськогосподарські машини: Зб. наук. статей.. - Луцьк: Ред.-вид. відділ ЛДТУ, 2007- Вип. 15 - С. 192-196. Дисертант приймав участь у розробці виготовленні та випробуваннях чотирьохвальцевого льонотеркового апарату.

16. Коропченко С.П., Гілязетдінов Р.Н, Макаєв В.І., До питання одержання однотипного волокна льону // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2007. - Вип.115 - С.130-132. Дисертанту належить, обробка одержаних результатів.

17. Пат. № 39 Україна, МПК7 АО1D45/06 Льонопідбирач-молотарка / Головій В.С., Власенко Ю.І., Рудников М.В., Макаєв В.І. (Україна). №95020534; Заявл.07.02.95; Опубл. 28.02.97; Бюл. №1. - 3 с.

18. Дисертанту належить розробка транспортера підбирального пристрою. Головій В.С., Власенко Ю.І., Рудников М.В.- конструювання, участь у виготовленні та випробуванні льонопідбирача-молотарки.

19. Пат. № 46989 Україна, МПК7 АО1D45/06 Льонопідбирач-молотарка / Макаєв В.І., Гілязетдінов Р.Н., Харьков В.І., Головій О.В., Токаренко В.І., Брагинець В.С. (Україна) № 2001042171; Заявл. 03.04.2001; Опубл. 15.05.2003.; Бюл. №5. - 4 с.

20. Дисертанту належать основні ідеї у розробці робочих органів льонопідбирача-молотарки. Гілязетдінов Р.Н., Харьков В.І., Головій О.В., Токаренко В.І., Брагинець В.С. - конструювання, участь у виготовленні на випробування льонопідбирача-молотарки.

21. Пат. № 18416 Україна, МПК7 АО1D45/06 Льонопідбирач-молотарка / Макаєв В.І., Гілязетдінов Р.Н., Харьков В.І., Довгополий О.М. (Україна) № u200604090; Заявл.13.04.2006. Опубл. 15.11.2006.; Бюл. №11. - 4 с.

22. Дисертанту належать основні ідеї у розробці робочих органів льонопідбирача-молотарки. Гілязетдінов Р.Н., Харьков В.І., Довгополий О.М. - конструювання, участь у виготовленні та випробуваннях льонопідбирача-молотарки.

23. Пат. №23074 Україна, МПК7 АО1D45/06 на корисну модель Льонопідбирач-молотарка / Макаєв В.І., Харьков В.І., Гілязетдінов Р.Н. (Україна) № u200612056; Заявл. 16.11.2006. Опубл. 10.05.2007, Бюл. №6. - 2 с.

Дисертанту належать розробка компенсатора ваги підбирального пристрою льонопідбирача-молотарки.

24. Макаєв В.І. Удосконалення роздільного способу збирання льону-довгунця // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології”. Чабани: Інститут землеробства УААН. - 2003. - С. 78-80.

25. Макаєв В.І., Логінов М.І., Харьков В.І. Визначенні періоду збирання льону-довгунця сорту Чарівний за роздільною технологією // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених “Нове в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробки та стандартизації луб'яних культур”. Глухів: ІЛК УААН. - 2004. - С.117 - 120. Дисертанту належать основні ідеї, участь у проведенні досліджень і узагальнення результатів.

26. Макаєв В.І. Втрати насіння льону під час природного сушіння стебел на стелищі при роздільному збиранні // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених ІЛК УААН 6-8 грудня 2004 року “ Проблеми і перспективи в селекції, генетиці, збиранні та стандартизації луб'яних культур”. Глухів - 2006. - С.70 - 74.

27. Макаєв В.І. Економічна ефективність технології одержання насіння та трести льону із застосуванням льонопідбирача-молотарки ПМЛ-1. Матеріали науково-технічної конференції молодих вчених ІЛК /Актуальні питання розвитку галузей льонарства та коноплярства (м. Глухів, 7 грудня 2006 р.) - Суми: “Ноте Бене”, 2007. - С.54-59.

Размещено на Allbest.ru

...