Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ОБГРУНТУВАННЯ СИЛОВИХ ПАРАМЕТРІВ НАВАНТАЖЕННЯ ОПОР КОРІННОГО ВАЛА ШАХТНИХ ПІДЙОМНИХ МАШИН

Спеціальність: Гірничі машини

Яценко Віктор Олександрович

Донецьк, 2008 рік

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. З усього гірничошахтного устаткування підйомні установки є одними з найвідповідальніших і енергоємних та таких, що потребують висококваліфікованого обслуговування.

Дослідження показали, що парк підйомних машин на шахтах України застарів, експлуатація здійснюється значно довше встановлених нормативних термінів.

За станом на 2006 р., їхнє зношення:

- по Донецькій області склало: машин з циліндричними барабанами серії БМ і Ц - 82%, багатоканатних МК і ЦШ - 75%;

- по Луганській - відповідно 80% і 76%; по ВАТ «Павлоградвугілля» - 81% і 70%.

Це говорить про те, що вже сьогодні необхідно виконувати роботи з експертного оцінювання, діагностування технічного стану (ТС) і прогнозування ресурсів підйомних машин.

Основний елемент шахтної підйомної машини (ШПМ) - збірка корінного вала (корінний вал, барабан, підшипникові (опорні) вузли і зубчата муфта).

Найбільш відповідальними і такими, що сприймають основну частину динамічного і статичного навантаження, є підшипникові вузли. Тому для ефективної експлуатації ШПМ необхідна своєчасна та об'єктивна інформація про їх технічний стан, одержання якої можливе тільки за допомогою технічного діагностування (ТД) з використанням сучасних засобів вимірів, аналізу результатів досліджень, виконаних на підставі моделювання процесу і обліку усіх факторів, що впливають на процес, якісної обробки інформації на базі мікропроцесорної техніки.

Таким чином, необхідність дослідження динамічних навантажень на збірку корінного вала ШПМ і їх вплив на стан підшипників визначає актуальність даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в лабораторії експлуатації і ремонту шахтних підйомних установок відповідно до тематичних планів науково - дослідних робіт ВАТ «НДІГМ ім. М.М. Федорова» і реалізована при виконанні держбюджетних науково - дослідних робіт: «Розроблення та затвердження нормативного документу з визначення термінів безпечної експлуатації устаткування шахтних підйомних установок за фактичним технічним станом» (номер державної реєстрації 0105v004375), «Розроблення комплексу технічних засобів і методів, що забезпечують безпечну експлуатацію шахтних стаціонарних установок» (номер державної реєстрації 0105v004376).

Метою роботи є розробка методу оцінки технічного стану опорних вузлів корінного вала ШПМ за силовими параметрами навантаження і вібраційними характеристиками.

Задачі дослідження:

1. Визначити інформативні діагностичні параметри на основі аналізу існуючих методів і засобів ТД, виявити особливості формування коливальних процесів і обґрунтувати можливість виявлення дефектів в опорних вузлах ШПМ шляхом дослідження вібраційного стану;

2. Розв'язати диференціальні рівняння динамічного стану трансмісії безредукторної шахтної підйомної машини, корінний вал якої спирається на пружні податливі опори;

3. Дослідити залежність силових факторів трансмісії ШПМ від комплексної взаємодії інерційних і пружних елементів підйомної установки і визначити динамічні навантаження на опорні вузли;

4. Розробити пакет прикладних програм для моделювання динамічного стану корінного вала машини з метою визначення технічного стану шахтної підйомної установки.

Об'єкт дослідження - динамічні процеси в елементах шахтної підйомної установки як системи пружно зв'язаних між собою за посередництвом канатів з розподіленими масами дискретних тіл.

Предмет досліджень - вібраційні параметри підшипникових опор та їх взаємозв'язок з робочими процесами в шахтних підйомних машинах.

Методи досліджень засновані на застосуванні основних положень теоретичної механіки і математичної фізики при розв'язанні рівнянь динамічних станів, теорії диференціальних рівнянь і алгебри матриць при їх розв'язанні, обчислювальних методів і сучасних засобів програмування при створенні дослідницьких і прикладних програмних модулів.

Експериментальні дослідження динаміки корінного вала підйомної машини і вібраційного стану підшипникових вузлів здійснювалися сучасною вимірювальною апаратурою реєстрації низькочастотних динамічних процесів із застосуванням ЕОМ при їх обробці і аналізі.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Вперше доведено, що в режимі сталого руху корінний вал ШПУ крім обертання, завдяки податливості підшипникових опор, робить просторові кутові переміщення, які мають назву прецесія і нутація, що призводить до підвищених динамічних навантажень на опори вала;

2. Вперше встановлено, що за степенями свободи, зв'язаними із прецесією і нутацією вала ШПМ, можливе виникнення параметричних нестійких коливань аварійно-небезпечного рівня;

3. Вперше встановлені залежності лінійного характеру меж стійкості коливань вала ШПМ по прецесії і нутації від параметрів підйомної установки та швидкості обертання вала;

4. Вперше встановлена залежність лінійного характеру зусиль, що діють на підшипникові опори корінного вала безредукторної шахтної підйомної машини, від величини віброприскорень.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні математичних моделей і прикладного програмного модуля для визначення технічного стану підшипникових опор шахтних безредукторних багатоканатних підйомних машин. Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу автор виконував самостійно, включаючи постановку задач досліджень, розробку математичних моделей і програмних модулів, підготовку і проведення експериментів, обробку і аналіз їх результатів.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення роботи і її окремі результати доповідалися:

- на VЙ-й Міжнародній науково-технічній конференції "Гірнича енергомеханіка і автоматика" (м. Донецьк, ДонНТУ, 2006 р.);

- на наукових семінарах лабораторії експлуатації і ремонту шахтних підйомних установок ВАТ «НДІГМ ім. М.М. Федорова» (м. Донецьк, 2006 - 2007 рр.);

- на засіданні вченої ради ВАТ «НДІГМ ім. М.М. Федорова» (м. Донецьк, 2007 р.);

- на VІЙ-й Міжнародній науково - технічній конференції "Гірнича енергомеханіка і автоматика" (м. Донецьк, ДонНТУ, 2007 р.);

- на міжкафедральному семінарі кафедри "Енергомеханічні системи" (м. Донецьк, ДонНТУ, 2007 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації опублікований у 8 статтях у фахових виданнях ВАК Украіни.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти основних розділів, загальних висновків, списку використаної літератури з 81 найменування і двох додатків. Загальний обсяг дисертації - 185 сторінок. Робота містить 39 рисунків, 7 таблиць.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі " Стан питання і постановка задач дослідження " проведений аналіз стану підйомних машин на шахтах Донбасу.

Встановлено, що більшість ШПМ працюють з закінченим терміном експлуатації. Так, на шахті ім. А.А. Скочинського підйомна машина МК 4Ч4 РП працює з 1965 р., на шахті "Жовтневий рудник" машина МК 4Ч4 - з 1971 р., МК 5Ч4 - з 1971 р.

Навіть на таких порівняно нових шахтах, як "Південнодонбаська №1", машина МК 4Ч4 працює з 1972 р., а найновіша машина МК 3,25Ч4 - з 1975 р.

Ненабагато краща ситуація на шахті "Південнодонбаська №3", де машина ЦР4Ч3,2/0,6 працює з 1976 р.

У зв'язку з обставинами, які мають місце в галузі, виникла потреба у розробці наукового забезпечення технічного діагностування і оцінці технічного стану і ресурсу ШПМ. Необхідно також удосконалити методику і засоби технічної діагностики, підвищити їх інформативність і економічність.

Теоретичні основи розрахунку динаміки сучасних підйомних установок створені М.М. Федоровим і його учнями. Значний науковий внесок зробили і сучасні українські вчені В.І. Білобров, М.Г. Гаркуша, А.Н. Голубенцев, О.А. Горошко, Б.Л. Давидов, В.І. Дворніков, К.С. Заболотний, С.Р. Ільїн, Б.А. Морозов, В.І. Самуся, В.М. Чермалих, Ф.Л. Шевченко та багато інших.

Рішенню проблем створення надійних, високоефективних в експлуатації гірничих машин і комплексів присвячені роботи вчених - механіків Я.І. Альшица, М.Г. Бойка, Г.М. Водяника, В.Н. Гетопанова, П.А. Горбатова, В.Г. Гуляєва, А.І. Дєєва, А.В. Докукіна, Н.Г. Гаркавого, В.П. Кондрахіна, Ю.Д. Краснікова, В.І. Морозова, В.В. Пака, А.К. Семенченка, В.І. Солода, С.В. Солода, Г.Ш. Хазановича, М.Н. Хальфіна, Н.Є. Шевченка та інші. Дослідженнями з діагностування шахтних стаціонарних установок займаються фахівці ВАТ « НДІГМ ім. М.М. Федорова» - Б.А. Грядущий, В.І. Дворніков, А.М. Коваль, В.І. Мялковський, В.А. Пристром, В.О. Романов, В.Ф. Рубан, В.О. Стешенко, В.А. Трибухін та ін. Завдяки їх розробкам проводиться технічна діагностика усього гірничошахтного устаткування, визначається його стан, вирішуються питання промислової безпеки і можливості подальшої експлуатації стаціонарного обладнання шахт.

Для визначення стану шахтних підйомних машин використовується технічний огляд і ремонт (ТОР), що складається з двох систем:

- планово - попереджувальний ремонт (ППР);

- ремонт за фактичним станом (за фактом).

Виходячи з вищевикладеного сформульовані мета роботи і визначені задачі досліджень.

У другому розділі "Моделювання динаміки машини з пружними підшипниковими опорами" математично описаний рух вала машини з барабаном, ґрунтуючись на уявленні, що ця система уподібнена «вовчкові» з однією нерухомою точкою.

Корінний вал машини опирається на податливі опори підшипників у точках А і В, а вал ротора - на недеформовані опори в точках С і D.

Рис. 1. - Схема дії сил на корінний вал машини:

Опори вала у точках А і В мають коефіцієнти жорсткості і відповідно до напрямків осей координат. Сили:

Де:

- вага барабану машини, що нарівно розподілена на двох ступицях у точках .

Сила - вага корінного вала, що передбачається зосередженою у точці , котра є серединою прольоту . Сили і () - проекції на відповідні осі сумарних зусиль у набігаючих і збігаючих гілках канату при загальній їх кількості, що дорівнює . Сили є проекціями сил впливу відповідних ступиць на корінний вал у точках .

Оскільки радіус-вектор у рухливій системі має компоненти , тоді компоненти цього ж вектора в нерухомих осях знаходять за допомогою перетворення:

Де:

- матриця напрямних косинусів у системі кутів Ейлера, тобто:

(1)

Де:

- кут власного оберту вала, отже:

Таким чином динамічні компоненти реакції правого підшипника визначимо як:

(2)

Аналогічним чином записуються подібні співвідношення для лівого підшипника:

(3)

Квазідинамічні величини кутів прецесії і нутації знаходяться за допомогою співвідношень (2) як рішення системи рівнянь:

(4)

Компоненти аксіального вектора моментів зовнішніх сил щодо точки (рис. 1) визначаються формулами:

(5)

Де:

- електродинамічний момент двигуна;

- сумарні зусилля в набігаючих і збігаючих гілках канату.

Рівняння Лагранжа для вала як твердого тіла (вовчка), який має одну нерухому точку, записуються з використанням (5) у формі:

(6)

Де:

- кинетичні моменти інерції вала з барабаном машини відносно відповідних осей;

становлять собою проекції аксіального вектора кутової швидкості на осі рухомої системи координат, жорстко зв'язаної з валом, який обертається.

При дослідженні стійкості обертання корінного вала шахтної підйомної машини, що описуються системой рівнянь Лагранжа (6), у вигляді:

Були отримані рівняння у варіаціях:

(7)

Де визначено:

Рішення системи рівнянь (7) відносно функцій дозволяє визначити динамічні варіації нутації і прецесії вала.

Що, в свою чергу в підсумку приводить до побудови областей стійких рішень системи (7) у полі технічно реалізованих значень параметрів н і е, що дає можливість на практиці.

У третьому розділі «Математична модель системи "посудини - канати - машина - трансмісія - двигун" реальна шахтна установка представлена у вигляді схеми заміщення, зображеній на рис. 3.

Рис. 2. - Область стійких варіацій нутації і прецесії корінного вала машини:

Рис. 3. - Схема системи:

Очевидно, що у відносній системі лонгальні координати є змінними, а - сталими. У зв'язку з цим лонгальну ейлерову координату , що відзначає положення довільної точки каната у відносній системі, вважаємо змінюваною від уверх до і далі від униз до , отже, . Таким чином, різниця та є довжинами відповідних гілок головних канатів, які змінюються у часі, але при цьому:

Залишається сталою величиною, що дорівнює довжині одного канату у навісці .

За допомогою координати s вираховується місце знаходження будь-якої точки інерційних зв'язків відносної неінерційної системи координат, жорстко зв'язаної з точкою О^ґ (рис. 3), і описується її переміщення функцією . Для описування руху системи, що розглядається, використані поняття динамічних жорсткостей масивних канатів у вузлових точках їх спряження з масами посудин і машини:

(8)

(9)

При цьому нижні індекси 1,2 відносяться відповідно до гілки, що піднімається, і до гілки, що опускається.

Формули (8), (9) свідчать про те, що рівняння руху реальної системи, наведеної на рис. 3, можна одержати, якщо розглядати рух у відповідності до схеми заміщення.

Приклад, показаний на рис. 4, де пружні зв'язки вважаються невагомими, у формі наступного матричного рівняння:

(10)

В якому Х та Р - матриці - стовпці переміщення дискретних тіл і зовнішніх сил;

- (матриця дисипативних коефіцієнтів, що враховують в'язке тертя в рамках концепції Рєлея);

І - діагональна матриця інерціальних параметрів дискретних мас;

К (матриця коефіцієнтів жорсткості пружних зв'язків між дискретними елементами системи).

Вони мають обумовлені поняттям динамічних жорсткостей спеціальні структури:

(11)

Де:

С₃₄ - коефіцієнт торсійної жорсткості вала.

Рис. 4. - Схема заміщення підйомної установки:

У зв'язку з поданням (10) і (11) власні частоти коливань W_j системи і їх форми визначаються у відомий стандартний спосіб. Запровадження поняття динамічних жорсткостей каната, що обумовлюють спеціальну структуру матриці (11), дозволяє стверджувати, що матричне рівняння (10) тепер уже не просто відбиває динамічні властивості схеми заміщення (рис. 4), а описує реальний фізичний об'єкт, у якому пружні зв'язки є масивними елементами.

Рішення матричного рівняння (10) представляється у вигляді розкладання за нормованими власними формами, як:

 (12)

Де:

- координатні функції, які визначаються завдяки властивостям ортогональності власних форм із системи незалежних рівнянь.

(13)

Де:

- ермітова форма являє собою скаляр як результат матричного добутку матриці - рядка на матрицю - стовпець .

Основні силові фактори, до яких відносяться динамічний крутильний момент М₃₄ у валопроводі трансмісії (на головному валу машини) і сумарне поперечне навантаження на головний вал машини, визначаються з використанням (12) і (13) таким чином:

(14)

Проекція навантаження на будь - яку фіксовану вісь поперечного перетину обертового вала, очевидно, за умовою прийнятих позначень (1):

А так як у свою чергу:



То за допомогою розкладання (12) і (14) запишемо:

Де другий доданок у квадратних дужках визначає порівняно малі лібраційні рухи барабана, завдяки чому:

(15)

Де:

знаходиться із (13) при .

Співвідношення (15) свідчить про те, що зміна поперечного навантаження на вал підйомної машини носить характер модульованих гармонік, фаза яких змінюється за законом:

І лише в практично нереальному випадку, коли в (13) скаляр, тобто при строго рівномірному русі машини і цілком урівноважених зовнішніх силах, можна говорити про періодичний напружений стан вала.

Для визначення динамічних навантажень на пружні підшипникові опори необхідно попередньо знайти поточні кути прецесії і нутації корінного вала, підлеглі системі диференціальних рівнянь Лагранжа (6).

У четвертому розділі "Діагностика технічного стану опорних вузлів шахтних підйомних машин" проведений аналіз особливостей вібродіагностики підшипників шахтних підйомних машин. Для оцінки технічного стану і стадій розвитку дефекту підшипників фірмами розроблено багато методів, що відрізняються теоретичними передумовами, трудомісткістю, достовірністю і приладовим забезпеченням.

У загальному випадку оцінка технічного стану і пошук дефектів може проводитися різними способами:

1. За загальним рівнем вібрації;

2. За СКЗ (середньо - квадратичному значенню) віброшвидкості;

3. За спектром вібросигналу;

4. За співвідношенням пік/фон вібросигналу;

5. За спектром обгинальної сигналу.

За отриманими у розділах 2 і 3 залежностями побудована спектральна характеристика підйомної установки.

Вона використовується в подальших наукових дослідженнях при моделюванні динамічного стану ШПМ.

Рис. 5. - Спектральні характеристики підйомної установки у відносному русі:

Параметр визначається залежністю:

 (16)

Де:

() є циклічною частотою коливань.

Розроблений алгоритм розрахунку зусиль в канатах і опорних вузлах, що дозволяє визначити кути прецесії і нутації та установити зони стійкого обертання корінного вала, а також визначити зусилля, що діють на підшипникові опори.

Використовуючи вищезазначений алгоритм обчислення, за допомогою програмного модуля був зроблений перевірний розрахунок опорних вузлів корінного вала шахтної підйомної машини ЦШ 5х4 ВАТ "Вугільна компанія "Шахта Червоноармійська - Західна №1".

На рис. 6 показані отримані залежності зусиль на опорних вузлах А и В від амплітуди віброприскорень.

Рис. 6. - Залежність зусиль на опорних вузлах від віброприскорень:

Використовуючи отримані залежності за вимірюванимі значеннями віброприскорень, можна визначити відповідні їм значення опорних реакцій підшипників.

У п'ятому розділі "Верифікація математичних моделей" наведені результати експериментальних досліджень. Мета досліджень - перевірка якості відображення розробленої математичної моделі реальним процесам, що відбуваються в підйомній установці. Були проведені експериментальні дослідження на діючих підйомних установках.

Для приклада, на рис. 7 наведена часова характеристика віброприскорень, які виміряні на скіповій підйомній установці ЦШ 5х4 ВАТ "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська - Західна №1".

Як видно з рис. 7, амплітудні значення віброприскорень, які виміряні на підшипнику В (крива 3, рис.7), у 2,8 разів перевищує аналогічні значення підшипника А (крива 1, рис.7), що підтверджує адекватність розроблених в розділах 2 і 3 математичних моделей.

Крива 2 одержана розрахунком і є середнім значенням віброприскорень підшипників А і В. Теоретична й експериментальна характеристики конгруентні, що підтверджує відповідність теоретичних і експериментальних результатів.

Рис. 7. - Часова характеристика вертикальних віброприскорень підшипникових опор:

Де:

1 - підшипник А;

2 - теоретична;

3 - підшипник В.

Результати дослідження використовуються ВАТ "НДІГМ ім. М.М. Федорова" при оцінці технічного стану ШПМ, шахтами Донецької області при контролі технічного стану опорних вузлів корінного вала, ДАК "Донбасвуглеавтоматика" при виконанні налагоджувальних робіт.

Висновки

Дисертація є закінченої науково - дослідною роботою, у якій дане нове рішення актуальної науково - технічної задачі, що полягає в обґрунтуванні силових параметрів навантаження опорних вузлів корінного вала та встановленні закономірностей формування просторових коливань його підшипникових опор.

Це дозволяє проводити технічну діагностику.

Основні наукові і практичні результати роботи полягають у наступному:

1. Дослідження реального стану підйомних машин на шахтах Донбасу засвідчили, що:

- значна частина ШПМ давно виробила свій ресурс (15-20 років) і працює з його перевищенням у 1,5-2,0 рази;

- в експлуатації знаходяться 38% барабанних і 48% зі шківом тертя машин виробництва Донецькгірмашу і відповідно 50% і 70% - НКМЗ із перевищеним розрахунковим терміном служби;

- необхідне систематичне проведення робіт з експертної оцінки промислової безпеки і діагностування технічного стану ШПМ.

2. Виходячи з робочих гіпотез, прийнятої схематизації і координатної системи, визначені силові фактори, що діють на елементи підйомної установки, коректно поставлена і розв'язана задача щодо динамічного стану корінного вала ШПМ як складової частини загальної механічної системи (підйомні посудини, канати, барабан, корінний вал, ротор двигуна).

3. Використовуючи поняття "динамічна жорсткість канатів", отримані диференціальні рівняння взаємодії елементів системи, ґрунтуючись на критерії асимптотичної нестійкості, стосовно безредукторних багатоканатних підйомних машин, установлені несприятливі сполучення параметрів, які викликають нестійке обертання корінного вала, визначені межі області стійких рухів.

4. Вперше вал підйомної машини з барабаном представлений як "вовчок" з нерухомою точкою; на основі теорії його обертання з використанням кутів Ейлера і з урахуванням зовнішніх силових факторів, що діють на обертове тверде тіло, отримані рівняння динаміки корінного вала у вигляді рівнянь Лагранжа. Ці рівняння, що записані щодо прецесії б і нутації в, є достатніми для визначення в нерухомій системі координат просторового переміщення всіх точок вала.

5. Вперше динамічний стан канатів і підйомних посудин у їх одномірному русі розглянуто в неінерційній системі, жорстко зв'язаній із рухливою точкою, і розв'язане диференціальне рівняння динамічного стану системи з 4-х дискретних тіл, які зв'язані між собою пружними інерційними і без інерційними зв'язками.

6. Доведено, що для запобігання аварійним ситуаціям на ШПУ необхідно застосовувати систему безперервного моніторингу комплексу діагностичних параметрів вібрації, основними з яких є амплітудно-частотні співвідношення спектрів вібрації і обвідних, що отримані методом спектрального аналізу з застосуванням програмного модуля "Вібродіагностика".

7. Проведені експериментальні дослідження на реальній підйомній установці ЦШ 5х4 у різних режимах її експлуатації і аналіз цих вимірів підтверджують відповідність експериментальних і теоретичних результатів з розбіжністю порівнюваних параметрів до 20%.

8. Результати досліджень, математична модель і прикладний програмний модуль "Вібродіагностика" використовуються для визначення технічного стану шахтних підйомних машин у ході виконання договірних робіт лабораторією експлуатації і ремонту ШПУ ВАТ "НДІГМ ім. М.М. Федорова". підшипниковий ротор електродвигун

Упровадження результатів роботи дає соціальний ефект, підвищуючи надійність і безпеку експлуатації ШПМ. Програмний модуль використовується у навчальному процесі при підготовці фахівців і магістрів за фахом ЕМО (електромеханічне обладнання енергоємних виробництв) і ЕМК (енергомеханічні комплекси гірничих і збагачувальних підприємств) у ДВНЗ "Донецький національний технічний університет", у ДАК "Донбасвуглеавтоматика" при виконанні налагоджувальних робіт.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

Яценко В.А. Уравнение динамики коренного вала шахтной подъемной машины / В.А. Яценко, В.И. Дворников // Вести Донецкого горного института: Сб. научн. тр. - №1. - Донецк, 2006. - С. 139-143.

Яценко В.А. Создание математической модели силовых факторов, действующих на вал подъемной машины / В.А. Яценко, В.И. Дворников // Наукові праці ДонНТУ. - Сер. «Гірнича електромеханіка». - Сб. научн. тр. - №12. - Донецк, 2006. - С. 99-104.

Яценко В.А. Разработка математической модели системы «сосуды - канаты - машина - трансмиссия - двигатель» с учетом распределенных масс канатов / В.А. Яценко, В.И. Дворников // Проблемы эксплуатации оборудования шахтных стационарных установок: Сб. научн. тр. НИИГМ им. М.М.Федорова. - Вып. №101. - Донецк, 2006. - С. 140-152.

Яценко В.А. Особенности определения технического состояния подшипников качения коренных валов многоканатных подъемных машин / В.А. Яценко, В.А. Пристром, В.А. Трибухин, В.Ф. Рубан // Проблемы эксплуатации оборудования шахтных стационарных установок: Сб. научн. тр. НИИГМ им. М.М. Федорова. - Вып. №99. - Донецк, 2005. - С. 98-102.

Яценко В.А. Особенности определения технического состояния подшипников коренных валов шахтных подъемных машин / В.А. Яценко, В.А. Пристром, В.А. Трибухин, В.Ф. Рубан // Проблемы эксплуатации оборудования шахтных стационарных установок: Сб. научн. тр. НИИГМ им. М.М. Федорова. - Вып. №100. - Донецк, 2005. - С. 150-154.

Яценко В.А. Математическая модель подъемной системы / В.А. Яценко // Искусственный интеллект. - 2007. - №1. - С. 90-99.

Яценко В.А. Создание методики анализа энергетического спектра вибросигнала / В.А. Яценко, Е.Е. Федоров // Наукові праці ДонНТУ. - Сер. «Гірнича електромеханіка». - Вип. 13 (123). - Донецьк, 2007. - С. 168-176.

Размещено на Allbest.ru

...