Розробка методу інтерактивного автоматизованого проектування базових конструкцій жіночого легкого одягу з елементами модульного синтезу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка методу інтерактивного автоматизованого проектування базових конструкцій жіночого легкого одягу з елементами модульного синтезу

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розширення асортименту, швидка змінність моделей, збільшення обсягів та складності проектно-конструкторських проробок вимагають інтенсифікації процесів проектування швейних виробів на основі використання інтегрованих комп'ютерних систем.

Існуючі конструкторські підсистеми САПР “Одяг” не забезпечують безперервність етапів проектування. В них відсутні структуризація інформаційних потоків та методологія проектування в інтерактивному режимі за схемою “манекен - розгортка - конструкція”.

Підвищенню рівня автоматизації проектних робіт в конструкторських підсистемах присвячені роботи, виконані в ДАЛПУ, МДАЛП, С-П ДУТД, ДАСПУ, ТУП. Вони базуються на комп'ютерному дво- та тривимірному проектуванні поверхонь тіла людини, манекена та одягу.

На даний час створення тривимірного зображення моделі одягу на екрані монітора є доступним етапом для роботи конструктора завдяки потужним і швидкодіючим персональним ЕОМ та різноманітному програмному забезпеченню: 3D Studio, Corel Draw, AutoCAD.

Зміст та послідовність етапів автоматизованого проектування вимагає розробки інформаційної технології на принципах інтелектуалізації ЕОМ із забезпеченням заданого рівня якості виробу. Підвищенню рівня проектних робіт сприяє використання модульних принципів на засадах випереджувальної стандартизації.

Одним із напрямків типового проектування з використанням ЕОМ є модульний синтез об'єкта, який скорочує тривалість проектування. В асортименті сучасного жіночого одягу легкий одяг за ступенем прилягання максимально наближений до поверхні манекена, це дозволяє упорядкувати виділення модулів при проектуванні.

Стан САПР на швейних підприємствах України показує, що ці системи на сьогодні недоступні більшості великих підприємств та підприємствам малої потужності взагалі.

На існуючих підприємствах проектування одягу здійснюється за допомогою різних методик конструювання. Тому інтенсифікація процесу проектування вимагає адаптації методик до сучасного програмного забезпечення ПЕОМ з метою отримання уніфікованої графічної документації.

Таким чином, комплексна задача розробки методу інтерактивного автоматизованого проектування базових конструкцій, яка базується на елементах модульного синтезу, є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими планами та програмами. Дисертаційну роботу виконано у межах наукових досліджень, здійснюваних у Технологічному університеті Поділля (напрямок - “Проектування одягу із застосуванням комп'ютерної графіки”), та завдання, викладеного у Державній програмі розвитку легкої промисловості України на період до 2000 року.

Мета роботи. Метою роботи є розробка науково обґрунтованого методу інтерактивного автоматизованого проектування базових конструкцій жіночого легкого одягу за схемою “манекен-розгортка-конструкція”.

Задачі дослідження. Для досягнення поставленої мети у процесі досліджень вирішувалися наступні основні взаємопов'язані задачі:

структуризація інформаційних потоків для автоматизованого проектування за схемою “об'ємне проектування - площинне конструювання -конструктивне модифікування”;

розробка технології проектування тривимірної моделі поверхні манекена жіночої типової фігури на основі побудови цифрової моделі манекена;

розробка методу побудови розгорток поверхні манекена та основи конструкції жіночої сукні в інтерактивному режимі;

розробка підсистеми адаптивного проектування базових конструкцій жіночого легкого одягу методами модульного синтезу в системі AutoCAD з апробацією програм конструювання та розрахунком економічної ефективності.

Об'єкт дослідження. За об'єкт дослідження обрано базові конструкції жіночого легкого одягу типового крою.

Методи дослідження. В роботі використані основні положення аналітичної геометрії, математичної логіки; теорії комп'ютерної графіки, алгоритмізації, програмування, нормалізації; методи математичного моделювання, модульного синтезу, загальна методологія створення дво- та тривимірних систем автоматизованого проектування. Дослідження проводились з позицій загальнометодологічного системного підходу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній:

виконана структуризація інформаційних потоків для процесу автоматизованого проектування в інтегрованій конструкторській підсистемі за схемою “манекен - розгортка - конструкція” з використанням три й двовимірних поверхонь об'єктів;

розроблена цифрова модель сітчастого каркаса манекена в циліндричних координатах;

виконана трансформація теоретичного креслення сітчастого каркаса в лінійний каркас манекена графічними процедурами системи AutoCAD;

розроблені зони інтерфейсу поверхонь манекена та одягу трьох базових силуетів;

розроблено метод модульного синтезу розгорток поверхні манекена та основи конструкції;

розроблена методика адаптації проектних процедур модульного конструювання до системи AutoCAD.

Практичне значення роботи полягає в тому, що:

розроблено алгоритм і підпрограми тривимірного завдання поверхні манекена жіночої типової фігури;

побудовано графічні моделі формоутворення об'ємної поверхні стану жіночої сукні;

сформовано електронні таблиці системи прибавок для базових силуетів жіночої сукні;

розроблено алгоритми і програми адаптивного конструювання базових конструкцій жіночої сукні, жіночого жакета та комірів;

розроблено елементи інтерфейса та сценарні форми діалогу конструктора з програмними засобами та структурами даних.

Результати роботи впроваджено на виробничо-торговельному колективному швейному підприємстві “Горинь” (м.Славута Хмельницької обл.), малому виробничому підприємстві “Оріон”(м.Ізяслав Хмельницької обл.), на Ізяславській швейній фабриці. Впровадження адаптованих до ПЕОМ методик дозволило підприємству “Горинь” підвищити продуктивність праці конструктора на 54%, “Оріон” - на 50%, Ізяславській швейній фабриці - на 59%, що підтверджується відповідними актами. Теоретичні та практичні результати роботи використовуються в навчальному процесі Технологічного університету Поділля для проведення лекційних і лабораторних занять з дисциплін “Основи конструювання одягу”, “Проектування одягу”, “САПР одягу”, а також в курсовому й дипломному проектуванні для студентів з фаху 7.09180 - швейні вироби.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці та вирішенні основних теоретичних та експериментальних задач. За безпосередньою участю автора розроблено методики досліджень, наукові положення, планування й проведення експерименту, комп'ютерна обробка отриманих даних та розробка програм адаптації методик конструювання. Автору належать основні ідеї, узагальнення та висновки. Конкретний персональний внесок здобувача в опублікованих наукових працях у співавторстві з науковим керівником полягає у вирішенні основних теоретичних та експериментальних задач.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення та результати роботи доповідались та одержали позитивну оцінку на міжкафедральному се-мінарі кафедри технології й конструювання швейних виробів 11 грудня 1998 р. у ТУПі, на міжкафедральному семінарі кафедри технології й конструювання швейних виробів 5 січня 1999 р. у ДАЛПУ, на наукових конференціях молодих вчених та студентів ДАЛПУ (1996,1998 рр.), на науково-практичних конференціях ТУПу (1995 - 1998 рр.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Культура та екологія юнацтва” (жовтень, 1996р., м.Хмельницький), на науково-методичному семінарі “Використання можливостей комп'ютерної техніки в учбовому процесі” (травень, 1998р., ТУП), на ювілейній Міжнародній науково-технічній конференції “Новітні технології в легкій промисловості та сервісі” (жовтень, 1998р., ТУП).

Публікації. З теми досліджень опубліковано 9 друкованих робіт: 6 статей, 2 тезів доповідей на конференціях, 1 інформаційний листок.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота викладена на 198 сторінках (з додатком), містить 31 ілюстрацію, 36 таблиць. Список використаних літературних джерел містить 141 найменування. Додаток включає 50 сторінок.

Зміст роботи

тривимірний манекен одяг жіночий

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі дослідження, визначено наукову новизну роботи та практичну цінність отриманих результатів.

В першому розділі виконано аналіз літературних джерел щодо удосконалення інформаційних технологій систем автоматизованого проектування одягу.

Аналіз загальної ситуації в галузі показує доцільність розвитку робіт із створення багатоцільових систем автоматизованого проектування одягу. А цьому сприяє застосування єдиних методів структурування різних видів інформації про об'єкти проектування в конструкторській підсистемі САПР.

Фактично в сучасних САПРО ставиться завдання з розробки інтегрованої конструкторської підсистеми, яка логічно об'єднує три альтернативні види проектування: об'ємне проектування площинне конструювання конструктивне модифікування в маршрут наскрізного проектування. А це вимагає розробки відповідного інтерфейса користувачів САПР складних геометричних об'єктів.

Результати проаналізованих робіт свідчать про розширення використання комп'ютерної графіки для проектування геометричних моделей манекенів та одягу із побудовою точних конструкцій деталей без відпрацювання художньої і конструктивної форми виробу в матеріалі.

Аналіз робіт із застосування модульних принципів проектування показав, що необхідно виконати розробку методу модульного синтезу базових конструкцій з урахуванням типових членувань для інтерактивного проектування серії моделей. При цьому доцільно урахувати адаптацію методик конструювання до програмного забезпечення персональних комп'ютерів. Розширення програмного забезпечення на нові конструктивні рішення вимагає збільшення потужності ЕОМ та викликає подорожчання самої системи і є економічно невигідним для підприємств малої потужності.

Сучасні ПЕОМ стали доступними більшості користувачів, але потребують розробки спеціальних програм для вирішення конкретних задач. Для швейної промисловості на етапі проектування такою задачею є розробка конструкції виробу на основі об'ємних поверхонь тіла людини та одягу.

Розвиток тривимірного проектування одягу дозволяє більш глибоко проникнути в просторову конструкцію виробу за рахунок використання сучасної комп'ютерної техніки та програмних забезпечень типу АutoСАD. Але вимагає більш детальної проробки схема наскрізного проектування: манекен - розгортка - конструкція.

Аналіз методів типового проектування моделей одягу свідчить про переваги комп'ютерного модульного синтезу. Але це потребує системного підходу до розробки структурних компонентів конструктивних модулів.

Розробка інформаційних технологій побудови тривимірних поверхонь та розгорток одягу в автоматизованих системах наскрізного проектування забезпечить точність результатів проектування із скороченням повторів окремих етапів.

В другому розділі розроблено тривимірну геометричну модель поверхні манекена жіночої типової фігури.

За об'єкт дослідження на даному етапі прийнято манекен типової жіночої фігури 158-88-96, оскільки ця фігура є репрезантивною для популяцій жінок молодшої вікової групи та дівчат - підлітків. Також, згідно досліджень, цей розмір має відсоток зустрічності в європейських країнах в межах 16,53 - 23,79%.

Геометрична модель в комп'ютерній графіці складається з цифрової моделі манекена (ЦММ), візуального зображення манекена (ВЗМ) та різних проекцій і перерізів.

В зв'язку з цим, в роботі за модель незакономірної поверхні манекена прийнята сукупність координат точок, які є вузлами сітчастого каркаса поверхні манекена. Для формування сітчастого каркаса манекен введено в систему циліндричних координат.

Вперше полярна вісь OZ проведена через конструктивний центр тяжіння, а початок координат знаходиться на нижній основі циліндра, що дозволяє досліджувати лише половину поверхні та отримати візуальне зображення більш достовірним завдяки повороту відносно осі OZ в тривимірному просторі системи АutoCAD. В результаті визначення положення початку координат і напрямів координатних осей поверхня манекена була перетворена в цифрову модель даної поверхні.

Всього для побудови ЦММ проведено 61 горизонтальний переріз з кроком по висоті 10 мм, та 19 вертикальних січних напівплощин через кожні 10 град. і 4 допоміжні - через соскову точку, “корінь” грудної залози, передній кут пахвової западини та лопаткову точку. Сітчастий каркас має 1403 вузлові точки.

В побудові ЦММ використано 22 антропометричні точки, які є основними і утворюють 14 характерних горизонтальних перерізів. Ці перерізи є базовими для експериментальних досліджень і надають інформацію про опорну поверхню за допомогою 322 точок.

Для визначення циліндричних координат точок-вузлів розроблена спеціальна система кодування, яка зберігає постійність інформації в ході проектування.

За математичну модель поверхні манекена G прийнята сукупність цифрових моделей точок G_IJ - вузлів її сітчастого каркаса.

(1)

де кожна точка характеризується координатами:

(2)

Ця модель представлена електронними таблицями координат і є єдиним документом для опису об'єкта в комп'ютерній графіці.

На заключному етапі даного блоку досліджень побудовано теоретичне креслення тривимірної поверхні манекена з використанням системи АutoCAD.

Процедура побудови об'єкта 3D із 2D примітивів складається з трьох етапів:

побудова примітиву в заданій системі координат;

візуалізація горизонтального перерізу в аксонометричній системі координат;

модифікація плоского примітиву в дротовий каркас тривимірного об'єкта за допомогою директиви Thickness (Висота) команди Chаnche (Зміни).

Особливістю побудови каркасних моделей в просторі 3D із плоских графічних примітивів в системі AutoCAD-14 є те, що тільки перша компоновочна точка повинна бути визначена трьома координатами.

Директивою Thickness (Висота) змінюють висоту горизонтального перерізу, утворюючи таким чином об'ємну фігуру.

Отже, запропонована послідовність побудови теоретичного креслення тривимірної поверхні манекена з використанням системи AutoCAD забезпечує отримання інформації про параметри типової жіночої фігури розміром 158-88-96 та є вихідною для побудови розгорток деталей поверхні манекена.

В результаті досліджень розроблені алгоритми та підпрограми для побудови ЦММ.

У третьому розділі представлено розроблений автором метод побудови розгортки поверхні манекена та основи конструкції жіночої сукні в інтерактивному режимі.

Теоретичне креслення поверхні манекена ускладнює бачення конструктором зовнішньої оболонки майбутньої моделі, тому що не виділена інформація про характерні конструктивні точки конструкції.

Для цього виконана трансформація сітчастого каркаса поверхні манекена в лінійний каркас шляхом виключення допоміжних ліній сітки з урахуванням ідентифікації точок ЦММ з конструктивними точками конструкції. Інформаційність ліній розгортування забезпечили вертикальні і горизонтальні лінії членування, які відповідають типовим. Адекватність лінійного каркаса забезпечена використанням програмного кубічного інтерполяційного сплайна та реалізована за допомогою підпрограми DRAW системи AutoCAD.

Побудова розгортки поверхні манекена виконана за допомогою команд AutoCAD 14: полілінії простору 3D: 3DFACE, 3DMESH, PFACE методом сітки.

Використання сітки забезпечує модульний підхід для декомпозиції розгортки манекена.

Лише ЄМКО РЕВ дає побудову ОК поверхні манекена за конструктивними відрізками, тому вона була прийнята за базову для ідентифікації з розгорткою поверхні манекена.

Модульна декомпозиція поверхні манекена та основи конструкції виконана з орієнтацією на систему конструктивних відрізків. Розгортка представлена двома деталями: спинка та перед.

В розгортці поверхні манекена є по 18 геометричних модулів для кожної деталі.

Для основи конструкції (ОК), з урахуванням методики конструювання, виділено по 6 конструктивних модулів (КМ) для кожної деталі, з подальшою декомпозицією на модулі параметричного конструювання (МПК). Останні складаються із системи основних конструктивних відрізків. Відповідно є 11 МПК для переду та 12 МПК для спинки.

Дослідження системи прибавок показало, що вона передбачає послідовне нарощування об'єму одягу із урахуванням конструктивних, композиційних та технологічних чинників. Для одягання ЦММ розроблені електронні таблиці прибавок, систематизованих за лінійною змінністю силуетів в першій групі розмірів.

Це дозволило побудувати зовнішні контури моделі виробу в кресленнях деталей ОК та горизонтальних перерізах поверхні манекена для трьох основних силуетів (прилеглого-Cu1, напівприлеглого-Cu2, прямого-Cu3).

Аналіз топографії зон інтерфейса між манекеном і сукнею трьох силуетів дозволив виділити стабільні, лінійно-змінні і модифікаційні зони. Стабільні інтерфейси не залежать від силуетних характеристик в типових формах, лінійно-змінні мають радіальний характер нарощування проміжку, модифікаційні забезпечують перерозподіл проміжку між ділянками поверхні. Це дозволило генерувати поверхню сукні прилеглого силуету як базову.

На основі топографії зон інтерфейса поверхонь манекена та ОК сукні жіночої розроблена цифрова модель одягу (ЦМО). Координати конструктивних точок для побудови ЦМО визначаються за формулою:

(3)

де R_ij,F_j,Z_i - циліндричні координати конструктивних точок;

G_ij - координата вузлової точки;

Псu1 - прибавка на Cu1 в конструктивній точці;

Псu1,2 - приріст координати конструктивної точки між силуетами Cu1 i Cu2;

Псu2,3 - приріст координати конструктивної точки між силуетами Cu2 i Cu3.

За математичну модель синтезу деталей розгортки та ОК прийнято структурний опис бульового складання графічних примітивів:

(4)

де D - число примітивів, які входять в склад об'єкта;

d=1 (1) D; Z_і це П1 чи -П1;

q - номер змінного перемноження, q = 1 (1) 2^D,

П1 - примітив об'єкта.

Опис структури розгортки кожної деталі поверхні манекена представлено у вигляді блоків нашарованих пластин по лініях горизонтальних перерізів. Блоки генеруються сумою примітивів по лініях горизонтальних перерізів. В кожній деталі, відповідно, є по 4 вертикальні блоки, які характеризують основні типи поздовжніх членувань одягу.

Конструктивні модулі ОК розглянуто як блоки, які генеруються. МПК ж складається із системи основних конструктивних відрізків. Опис структури конструктивних модулів включає нумерацію точок, які входять у примітив.

Наприклад, спинка (середня лінія):

КМ1с=МПК11сМПК12с=(П11П21П31П41П51)(П33П341)

Комп'ютерний синтез розгорток поверхні манекена та основи конструкції здійснюється за допомогою трьох інформаційних масивів: масиву геометричних модулів (ГМ) поверхні манекена, масиву КМ основи конструкції манекена, та матриць з'єднань примітивів.

Метод автоматизованого з'єднання примітивів в блоки базується на спрямованому переборі сумісності примітивів певного об'єкта. Для формування набору сумісних примітивів в блоки, розроблені матриці сумісності. При цьому виходять із принципів функціональної, конструктивної та технологічної сумісності.

Перша - це базова матриця з'єднання примітивів в блоки по вертикалі (БМВ). Вона характеризує конструктивну сумісність примітивів для відтворення основних вертикальних членувань поверхні одягу (бульове складання підмножин).

Друга - це базова матриця з'єднання примітивів в блоки по горизонталі (БМГ). Вона характеризує функціональну сумісність вертикальних блоків для відтворення горизонтальних членувань (бульове складання підмножин).

Третя - це узагальнена матриця з'єднання об'єднаних в блоки примітивів, яка відображає алгоритм синтезу модулів за технологічною сумісністю (складання множин).

Для ОК перші дві базові матриці - це матриці розміром 24х24, третя матриця розміром 6х6. Елементами матриць є ребра примітивів розгортки поверхні ОК. Усі три матриці складаються з елементарних матриць. Елементарна матриця - це примітив розгортки, який складається з чотирьох ребер. Фрагмент базової матриці наведено в таблиці 1.

Для отримання вихідної модельної конструкції (ВМК) виробу складено схему модельних змін базової матриці, яка передбачає виключення ліній з'єднання примітивів в блоках як по вертикалі, так і по горизонталі (таблиця 2).

На підставі виконаних досліджень розроблені алгоритми функціональної моделі синтезу ГМ та КМ для побудови розгорток манекена та ОК з перетворенням у ВМК.

Накладання розгортки поверхні манекена на креслення ОК показало їхній збіг (відхилення довжин контурів складає 1,5%, відхилення площ 1,1%). Це підтверджує доцільність використання в автоматизованому двовимірному проектуванні базових конструкцій одягу.

Четвертий розділ присвячено адаптації методик конструювання до системи AutoCAD.

Аналіз методик конструювання показав, що основними елементами графічної побудови конструкцій жіночого легкого одягу є вертикальні та горизонтальні лінії базисної сітки, конструктивні відрізки та дуги, радіуси, значення кутів для визначення конструктивних точок.

Це дозволило виділити для побудови формотворних елементів в базових конструкціях жіночого легкого одягу в системі AutoCAD наступні графічні примітиви: точка, відрізок, дуга, коло.

Послідовність побудови основних конструктивних точок має змішану систему графічних процедур, які не адаптовані до програмного забезпечення. Тому було виконано аналіз та перерозподіл графічних процедур методики ЄМКО РЕВ та системи Мюллера. ЄМКО РЕВ була вихідною в модульній декомпозиції ОК. Система Мюллера має спрощену побудову більшості конструктивних відрізків, на відміну від ЄМКО РЕВ.

В ЄМКО РЕВ для побудови 23 МПК ОК сукні використовують 70 процедур, в системі Мюллера є 52 процедури для побудови БК жіночого жакета.

Розроблені модулі ОК враховані в послідовності процедур побудови основних деталей з адаптацією до системи AutoCAD.

Після адаптації методик конструювання до системи AutoCAD, методика ЄМКО РЕВ для побудови спинки включає 23 процедури, для переду 22, що скорочує кількість процедур в послідовності побудови на 34%. За системою Мюллера конструкція спинки має 14 процедур, переду - 22, скорочення складає 35%.

Враховуючи, що одним із основних елементів оздоблення сукні є комір, багатоваріантність якого дозволяє на одній конструктивній основі отримати нові моделі, розроблено класифікатор комірів для оформлення горловини сукні. В основу класифікатора закладені технологічні параметри основних та композиційних елементів коміра. Для упорядкування процедури автоматизованого синтезу ОК розроблена універсальна методика побудови стояче-відкладних комірів.

Розроблено програмне забезпечення AutoCAD для побудови основи конструкції сукні жіночої прилеглого силуету за методикою ЄМКО РЕВ, жакета жіночого по системі Мюллера та стояче-відкладних комірів за універсальною методикою з елементами інтерфейса користувачів та сценарних форм діалогу.

Перевірка базової конструкції жіночої сукні, побудованої за адаптованою методикою ЄМКО РЕВ, підтвердила високу статичну відповідність зразків фігурі споживача. Комплексний показник статичної відповідності Р_ст = 4,83 бали.

Впровадження адаптованої до ЕОМ проектно-конструкторської документації скорочує терміни побудови та моделювання конструкції сукні жіночої прилеглого силуету на 56%, жакета жіночого на 55%, стояче-відкладних комірів на 34% та поліпшує якість виробів.

Загальні висновки

1. Встановлено, що актуальним для сучасних САПР одягу є розробка інтегрованої конструкторської системи, яка логічно об'єднує три альтернативні види проектування: об'ємне проектування площинне конструювання конструктивне модифікування в маршрут наскрізного проектування. Це забезпечує побудову точних конструкцій без відпрацювання форми виробу у матеріалі та скорочує повтори окремих етапів.

2. Побудована цифрова модель манекена, яка є єдиним електронним документом для комп'ютерної графіки. Достовірність електронних таблиць координат точок сітчастого каркаса манекена забезпечило розташування осей циліндричних координат відносно конструктивного центра тяжіння. Це дозволило отримати зображення манекена в різних ракурсах повороту в тривимірному просторі системи AutoCAD з подальшим дослідженням лише половини зображеної поверхні.

3. Розроблено методику побудови геометричної моделі манекена, в якій математична модель поверхні манекена G представлена сукупністю цифрових моделей точок-вузлів G_ij сітчастого каркаса, а теоретичне креслення побудоване пошаровим складанням графічних примітивів в системі AutoCAD. Використання директиви Thickness (Висота) дозволило задавати три координати лише для першої компоновочної точки, решта точок побудовано за двома координатами.

4. Виконана трансформація сітчастого каркаса поверхні манекена в лінійний каркас для нанесення на теоретичне креслення контурів деталей та ліній типових внутрішніх членувань конструкцій жіночого легкого одягу. Це дозволило виділити зони інтерфейса в 7 горизонтальних перерізах для формування цифрової моделі одягу трьох базових силуетів.

5. Для комп'ютерного проектування вперше виконана декомпозиція основи конструкції жіночого легкого одягу на конструктивні модулі та модулі параметричного конструювання у вигляді блоків автономної побудови деталей з урахуванням ідентифікації основних конструктивних точок та вузлових точок лінійного каркаса манекена.

6. Розроблено математичні моделі модульного синтезу розгортки поверхні манекена та основи конструкції, які грунтуються на бульовому складанні геометричних примітивів. Отримані моделі дозволили перейти від розгортки поверхні манекена до основи конструкції, яка побудована за промисловими методиками конструювання.

7. Для модифікування в інтерактивному режимі як розгорток поверхні, так і конструкцій одягу, вперше розроблені матриці сумісності модулів в деталях. Це забезпечило спрямований перебір та компонування сполучень конструктивних рішень з урахуванням конструктивної, функціональної та технологічної сумісності модулів деталей.

8. Виконано адаптацію методик конструювання одягу ЄМКО РЕВ та системи Мюллера до системи AutoCAD на основі перерозподілу процедур за модульним принципом та безперервністю обходу контура примітива, що дозволило скоротити послідовність процедур побудови в ЄМКО РЕВ на 34%, в системі Мюллера на 35%.

9. Розроблена адаптована до системи AutoCAD універсальна методика побудови стояче-відкладних комірів на основі упорядкованої схеми кодування класифікаційних ознак комірів.

10. Для реалізації методу інтерактивного автоматизованого проектування базових конструкцій жіночого легкого одягу розроблено програмне забезпечення модульного синтезу основи конструкції сукні жіночої прилеглого силуету за методикою ЄМКО РЕВ, жакета жіночого по системі Мюллера та стояче-відкладних комірів за універсальною методикою. Спеціальне меню “Базові конструкції” забезпечило каскадове розкриття його складових на екрані монітора та адаптацію системи AutoCAD до методик конструювання. Реалізація програмного забезпечення виконана за допомогою двох форм діалогу - пасивного та активного.

11. Виконані дослідження дозволяють автоматизувати процес проектування базових конструкцій на модульному рівні по таких напрямках: “манекен-розгортка”, “манекен-конструкція”, “манекен-розгортка-конструкція”. Це дозволяє оперативно реагувати на швидку змінність моделей, підвищити рівень виробництва та якість проектних рішень. Практична значущість результатів роботи підтверджена актами апробації адаптованої до ПЕОМ проектно-конструкторської документації на ВТКШП “Горинь” (м. Славута), МВП “Оріон” (м. Ізяслав), та на Ізяславській швейній фабриці Хмельницької області.

Загальна річна економія від впровадження складає 10551,25 грн.

За темою дисертації опубліковано такі роботи

1. Кулешова С.Г., Славінська А.Л. Структуризація вихідної інформації для формування бібліотеки даних побудови манекенів типових жіночих фігур в автоматизованому режимі // Вісник Технологічного університету Поділля.-1998.- №1.-С.32-35.

2. Кулешова С.Г. Розробка універсальної методики побудови стояче-відкладних комірів в графічному середовищі AutoCAD // Вісник Технологічного унівеситету Поділля.-1998.-№2.-С.30-33.

3.Кулешова С.Г. Особливості побудови розгортки цифрової моделі манекена в графічному середовищі AutoCAD13 // Вісник Технологічного університету Поділля.-1998.-№4.-С.52-54.

4. Славінська А.Л., Кулешова С.Г. Автоматизація проектування вихідної базової конструкції жіночого жакета з вшивним двошовним рукавом // Вісник Технологічного університету Поділля.-1998.-№4.-С.30-32.

5.Кулешова С.Г., Славінська А.Л. Підготовка вхідної інформації для проектування комірів базових форм в автоматизованому режимі // Збірник наукових праць молодих вчених та студентів. Ч.1.-К.: ДАЛПУ,1996.-С.33.

6.Кулешова С.Г., Славінська А.Л. Адресне моделювання дитячого та молодіжного одягу // Культура і екологія юнацтва: Тези доповідей науково-практичної конференції.-Хмельницький,1996.-С.222-224.

7.Славінська А.Л., Кулешова С.Г. Застосування ЕОМ при проектуванні конструктивно-декоративних елементів в жіночому легкому одязі // Технологічний університет в системі реформування освітньої та наукової діяльності Подільского регіону: Тези доповідей науково-практичної конференції.-Хмельницький.: ТУП,1995.-С.386.

8. Кулешова С.Г., Славінська А.Л. Розробка цифрової моделі манекенів типових жіночих фігур та побудова розгорток в графічному середовищі AutoCAD 13 // Наукові праці молодих вчених та студентів.-К.: ДАЛПУ,1998.-С.33.

Кулешова С.Г., Славинская А.Л. Моделирование современной одежды для подростков с применением ЭВМ // ИЛ. ЦНТИ Хмельницкий.-1997.- №24.-4с.

Размещено на Allbest.ru

...