Механіко-технологічне обґрунтування енергозберігаючих засобів для механізації обробітку ґрунту в умовах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механіко-технологічне обґрунтування енергозберігаючих засобів для механізації обробітку ґрунту в умовах України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи.

Однією із основних причин нераціонального використання земельних ресурсів в Україні є застосування недосконалих засобів для механізації обробітку ґрунту (ЗМОГ). Аналіз структури парку ЗМОГ показує безсистемність їх створення. Наприклад, до тракторів кл. 30 кН вітчизняна промисловість випускає 9...10 знарядь для оранки на 25...30 см. Знаряддя ж для мілкого розпушення ґрунту без обороту скиби на 8...16 см до тракторів кл. 14 кН в країні не випускаються зовсім. Існуючі ЗМОГ мають вузьке функціональне призначення, низькі техніко-економічні та агротехнічні показники, недостатню ступінь уніфікації вузлів та деталей і, як наслідок, низьку пристосовуваність до умов конкретного поля. При виборі та застосуванні технологій обробітку ґрунту не враховується стан коренемісткого шару ґрунту (КМШГ), що приводить до невиправданих перевитрат енергії та засобів.

Дисертація автора є підсумком його роботи над проблемою створення ефективних ЗМОГ. Отримані результати теоретичних та експериментальних досліджень процесів механізації обробітку ґрунту націлені на покращення умов росту і розвитку с.-г. культур, дозволяють обґрунтувати нові напрямки вирішення проблем в цій галузі науки. На основі методів системного підходу при дослідженнях ЗМОГ істотно підвищена повнота аналізу чинників, що впливають на ґрунтообробні процеси та запропоновані більш ефективні способи обробітку ґрунту і засоби для їх реалізації здатні найбільш ефективно забезпечувати досягнення субоптимального стану КМШГ при вирощуванні с.-г. культур. Розроблені на цій основі ЗМОГ та сформовані з них технологічно обґрунтовані комплекси здатні підвищити ефективність функціонування с.-г. виробництва України.

Дослідження, що склали основу дисертаційної роботи,виконані в ІМЕСГ в період 1971-1996 рр. по тематичних планах НДР у відповідності з державними програмами: 0.51.01. СЕВ (1976-1979); 0.51.01.05; О.СХ. 31.02. (1981-1985 рр.); 0.51.12 (1986-1990 рр.). Республіканська комплексна науково-технічна програма “Продовольство 91”, Програма “Родючість грунтів” (1991-1995 рр.) у співдружності з інститутами землеробства та зрошувального землеробства, ВІМ, ВІСГОМ, ДСКТБ “Грунтомаш”, УкрЦВТ, Південно-Українською та Львівською МВС, Калинівським РМЗ Вінницької обл., Коростеньським заводом шляхових машин, Конотопським заводом “Червоний металіст”, Вишевичським підприємством “Агропромтехніка”, Житомирської обл. і іншими науково-дослідними та виробничими організаціями.

Обєкти досліджень.

Засоби та технології для механізації обробітку ґрунту, зокрема: параметри КМШГ, робочих органів, технологічних та конструктивних схем ґрунтообробних знарядь, система господарської одиниці та підсистеми, що стосуються в ній механізації обробітку ґрунту.

Мета досліджень.

Підвищення ефективності вирощування сільськогосподарських культур шляхом розробки і впровадження у виробництво енергозберігаючих засобів для механізації обробітку ґрунту.

Завдання досліджень.

1. Визначити основні чинники та дослідити їх вплив на ефективність роботи ЗМОГ.

2. Обґрунтувати напрями удосконалення параметрів робочих органів ґрунтообробної техніки на основі теоретичних та експериментальних досліджень процесу взаємодії клина з ґрунтовим середовищем.

3. Дослідити способи обробітку ґрунту, які застосовуються у виробництві з метою їх удосконалення та створення ефективних засобів для їх реалізації.

4. Обґрунтувати технологічні та конструктивні схеми ЗМОГ, які забезпечували б їх універсальність та розширені функціональні можливості застосування.

5. Розробити критерії та обґрунтувати раціональні комплекси ґрунтообробних знарядь до основних класів тракторів.

6. Визначити економічну ефективність застосування у с.-г. виробництві виконаних розробок.

Методика досліджень.

Механіко-технологічне обґрунтування ЗМОГ проводилось на основі методів землеробської механіки, які передбачають аналіз вихідного стану обєкта, теоретичні дослідження процесів та пошуки шляхів розвязання проблем, експериментальні лабораторні, лабораторно-польові дослідження та науково-виробничу перевірку виконаних розробок. В основу методики покладений метод системного підходу з позицій якого сформовано комплекс агрономічних, технічних та економічних вимог до ґрунтообробної техніки. При проведенні експериментальних досліджень використовувались методи планування експериментів, проведення польових дослідів та статистичної обробки даних з допомогою ЕОМ. Якісні та енергетичні показники досліджуваних процесів визначалися за стандартними методиками випробування с.-г. техніки (ОСТ 70.4.1-80; ОСТ 70.4.2-80), а також за методиками УкрЦВТ, ВІСГОМ, ВІМ.

Розроблено спеціальні методики для визначення низки параметрів технологічних процесів механізованого обробітку ґрунту, створено спеціальні лабораторно-польові установки та пристрої. Зокрема обґрунтовано основні параметри та конструкцію приладу для визначення фізико-механічних властивостей ґрунту.

Лабораторно-польові та польові досліди проводились на полях дослідних господарств ІМЕСГ та ІЗ УААН, а науково-виробнича перевірка виконаних розробок - на машиновипробувальних станціях і в науково-дослідних установах та системі НВО “Еліта” України.

Наукова новизна роботи.

На підставі системного підходу при дослідженні впливу на стан КМШГ дії робочих органів ґрунтообробних знарядь при здійсненні СОГ, закономірностей зминання ґрунту в залежності від параметрів клина розроблено механіко-технологічні основи створення засобів для механізації обробітку ґрунту в умовах України, що забезпечує підвищення ефективності вирощування с.-г. культур внаслідок зменшення енергомісткості, покращення якості та протиерозійної стійкості обробітку ґрунту. Обґрунтовано критерії та принципи формування комплексів ґрунтообробних знарядь для класів тракторів, які застосовуються в країні, що дозволяє підвищити ефективність їх використання.

Компонентами наукової новизни є:

розробка концепції покращення ЗМОГ, яка націлена на еколого-економічну ефективність їх в умовах інтенсивного ведення с.-г. виробництва України;

обґрунтування комплексу ґрунтообробних знарядь для класів тракторів, що використовуються в Україні, ефективність яких істотно вища в порівнянні із існуючою ґрунтообробною технікою;

розкриття нових закономірностей процесу зминання ґрунту при його розпушенні в залежності від параметрів клина та фізико-механічних властивостей ґрунтового середовища, які стали основою при створенні ЗМОГ, що забезпечують зниження питомих витрат енергії при вирощуванні с.-г. культур;

розробка нового екологобезпечного та енергозберігаючого способу обробітку ґрунту (а.с. № 1395163), застосування якого підвищує ефективність вирощування с.-г. культур;

результати експериментальної оцінки впливу різних СОГ на питомі витрати енергії та врожайність с.-г. культур;

обґрунтування параметрів робочих органів, технологічних та конструктивних схем нових ЗМОГ, які захищені авторськими свідоцтвами №№ 1175374, 1132812, 1286123, 1318175, 1336960, 1535394, 1697598, 1757483 та іншими.

Практична значимість досліджень та реалізація їх результатів.

Реалізація розробленої концепції покращення ЗМОГ дозволяє підвищити універсальність та зменшити кількість необхідних для с.-г. виробництва найменувань ґрунтообробних знарядь в 2,5...3 рази.

Обґрунтований комплекс ґрунтообробних знарядь (КГОЗ) для системи господарської одиниці дозволяє, за рахунок раціонального використання енергії при приведенні КМШГ в стан, якого вимагає вирощувана культура, зменшити витрати палива на 1 га на 30...40% при меншій на 20% його вартості в порівнянні із традиційними технологіями та засобами для їх здійснення.

На основі виконаних теоретичних та експериментальних досліджень закономірностей зміни показників стану КМШГ в залежності від параметрів робочих органів, технологічних та конструктивних схем ґрунтообробних знарядь розроблено вихідну науково-технічну документацію на нові ЗМОГ і передано заводам-виробникам для освоєння серійного виробництва. Калинівським РМЗ Вінницької обл. освоєно: щілювач-розпушувач ґрунту ЩРП-3-70 (ЩП-3-70, ЩП-000) і випущено (на 1.01. 1998 р.) 11107 шт., плоскорізщілювач ПЩН-2.5М - 2110 шт., культиватор-розпушувач КР-4,5 - 554 шт., ярусний розпушувач ЯР-70 - 30 шт. Конотопським заводом “Червоний металіст” та Коростеньським заводом шляхових машин, освоєно борони дискові важкі БДВ-6 (БДВ-6-01) і випущено - 953 шт. Вишевичським підприємством “Агропромтехніка” Житомирської обл. освоєно борони дискові важкі БДВ-3М (БДВ-3М-01) і випущено - 199 шт.

Розроблено та впроваджено науково-методичні рекомендації по застосуванню нових ЗМОГ в основних ґрунтово-кліматичних зонах України, що створює передумови їх ефективного використання.

Підтверджений економічний ефект від впровадження нових ЗМОГ складає 9379,3 тис. грн, в т.ч. дольова участь автора 4804,3 тис. грн.

Апробація роботи.

Результати досліджень, викладені в дисертації, доповідались щорічно протягом 1978-1997рр. на засіданнях вченої ради та методичної комісії ІМЕСГ УААН. Дисертаційну роботу обговорено і схвалено на розширеному засіданні відділу механізації вирощування польових культур ІМЕСГ. Окремі матеріали дисертації доповідались на Всесоюзній науково-технічній конференції по сучасних проблемах землеробської механіки (МІМСГ, м. Мелітополь, 1989 р.), республіканській та міжнародних науково-технічних конференціях з питань розвитку механізації та електрифікації сільського господарства ІМЕСГ, (1991,1994-1997 рр.).

Конструкторські розробки вищезазначеної техніки виконувались із ДКТБ ІМЕСГ. Макетні та дослідні зразки знарядь виготовлялись вищезгаданими заводами-виробниками:

Обєм і структура роботи.

Матеріал дисертації викладено на 386 стор. Вона складається із вступу, шести розділів, висновків та пропозицій, переліку посилань, що включає 167 назв і додатку. Експериментальний матеріал представлений в 36 таблицях і на 115 рисунках. В додатку приведені відомості про авторські свідоцтва, протоколи випробувань, акти постановки на виробництво, інструкції по експлуатації розроблених знарядь, довідки про впровадження результатів досліджень та ін.

Публікації.

По темі дисертації опубліковано 44 роботи, одержано 12 авторських свідоцтв про винаходи.

На захист виносяться такі положення:

механіко-технологічне обґрунтування енергозберігаючих засобів для механізації обробітку ґрунту, які забезпечують підвищення ефективності вирощування с.-г. культур шляхом зменшення енергомісткості та покращення якості обробітку ґрунту;

обґрунтування критеріїв формування комплексу ґрунтообробних знарядь до класів тракторів, що використовуються в Україні, який дозволяє на 30...40% зменшити витрати палива при вирощуванні с.-г. культур в порівнянні із використанням існуючої ґрунтообробної техніки;

нові закономірності, аналітичні та емпіричні залежності процесу зминання ґрунту клином в залежності від параметрів клину та фізико-механічних властивостей ґрунтового середовища;

новий спосіб обробітку ґрунту (а.с. № 1395163) застосування якого на 25...30% зменшує витрати палива в порівнянні із традиційними СОГ;

методичні основи обґрунтування параметрів робочих органів, конструктивних та технологічних схем енергозберігаючих засобів для механізації обробітку ґрунту;

результати впровадження виконаних розробок у с.-г. виробництво.

Зміст роботи

ґрунтообробний механізація знаряддя технологічний

В першому розділі “Стан механізації обробітку ґрунту в Україні” зроблено загальну оцінку стану земельних ресурсів України. Проведено аналіз структури парку ЗМОГ. Встановлено значну строкатість розподілення ЗМОГ по класах тракторів. Зясовано вплив основних чинників на процес механізації обробітку ґрунту при вирощуванні с.-г. культур. Відмічено, що вченими попередніх поколінь В.В. Докучаєвим, П.А. Костичевим, І.А. Стебутом, О.О. Ізмаїльським, О.Г. Дояренком, К.К. Гедройцем, В.Р. Вільямсом, О.Н. Соколовським, В.П. Горячкиним, В.А. Желіговським, П.М. Василенком закладена добра основа для вирішення проблем механізації обробітку ґрунту. В сучасних умовах над вирішенням проблем механізації обробітку ґрунту працюють колективи НДУ УААН: інститути механізації та електрифікації с.-г., землеробства, зрошувального землеробства, ґрунтознавства, землекористування, обласні державні зональні дослідні станції (НВО “Еліта”). Досягнення в цій галузі повязані з іменами Л.В.Погорілого М.С. Хоменка, М.Н. Нагорного, О.Г. Тарарики, В.В. Медведева, М.К. Шикули, Г.В.Новикової, І.А.Пабата, А.М.Малієнка, М.К.Лінника, В.С. Глуховського, А.Т.Вагіна, І.М.Панова, П.М. Бурченка і ін. Значний вклад у дослідження закономірностей процесів механізації обробітку ґрунту зробили А.С. Кушнарьов, Д.Д. Прокопенко, О.Ф. Жук, А.К.Костріцин, А.П. Грибановський, В.О. Зирянов, В.І.Корабельський, В.О.Дубровін, М.С. Левчук, М.П.Білоткач, М.К. Литвинюк і ін. Створена на їх основі грунтообробна техніка відповідала світовому рівню. Лише відсутність дієздатної аграрної політики в останні роки існування СРСР істотно загальмували розвиток ЗМОГ і привели до відставання від зарубіжного рівня.

Аналіз проблем, які стосуються механізації обробітку ґрунту в Україні, показав їх різноплановість. Причиною цьому є відсутність єдиної основи, на якій базувалась би логіка дій направлених на підтримання КМШГ в субоптимальному

для вирощуваної культури стані. Пошуки цієї основи привели до необхідності застосування методу системного підходу при дослідженні проблем механізації обробітку ґрунту, згідно яких ефективність системи “обробіток ґрунту”, слід розглядати лише через призму ефективності системи господарювання господарської одиниці. На цій основі розроблена робоча гіпотеза, сформульована мета та завдання досліджень.

У другому розділі. “Дослідження впливу різних чинників на стан коренемісткого шару ґрунту” використовуючи методи системного підходу, сформульовано уявлення про КМШГ як основний обєкт, на який націлена дія грунтообробної техніки в процесі вирощування с.-г. культури, намічено шляхи підвищення ефективності його функціонування.

КМШГ окремого поля знаходиться в пересіченні двох систем - екосистеми та господарської одиниці і являє собою агроекосистему (рис.1). Її особливістю є те, що вона існує тільки за рахунок постійно керованої дії з боку людини і її кінцевою метою є реалізація природних ресурсів для отримання необхідної для людини кількості - біологічної продукції при умові збереження навколишнього середовища.

Серед низки чинників, що мають вплив на цей процес, важливим є механізація обробітку ґрунту, який розглядається в розрізі двох систем, складність яких може бути осягнена. З одного боку це система “ландшафт”,з іншого-система “сівозміна”. Дослідження Тарарико О.Г., Нагор-ного М.Н. показали, що необхідною умовою досягнення поорганічне поєднання оброблюваного поля з контурно-меліоративною системою землеробства даного природно-господарського комплексу. З іншого боку КМШГ конкретного поля є складовою частиною сівозміни - системи, яка осягає більшість чинників, антропогенного походження. Аналіз цих чинників показує, що основний вплив на зміну стану КМШГ мають технологічні операції по обробітку ґрунту, кількість і зміст яких залежить від різниці показників стану КМШГ в момент збирання попередника та в момент посіву вирощуваної культури, протяжності періоду підготовки ґрунту і наявності необхідних ЗМОГ.

Широкий діапазон варіювання значень чинників, що впливають на КМШГ, обумовлюють невизначеність і неточність показників стану КМШГ. Неточність показників і недостатня прогнозованість стану КМШГ ускладнює процес створення ЗМОГ, оскільки вихідні вимоги до них не осягають всю множину станів КМШГ, а тим більше не відображають її адекватно в кількісних показниках. Пошуки вирішення проблеми невизначеності стану КМШГ та неточності його показників привели до висновку про доцільність застосування для цієї мети елементів теорії розмитих множин. Природна неточність показників стану КМШГ може оцінюватися множиною впорядкованих пар:

і є І (1)

де - функція належності, яка показує ступінь належності до розмитої множини А, причому є 0,1, і є І. При цьому якщо А і В, множини протилежних тверджень, то їх перетин:

, де (2)

і є І не дає порожньої множини, тобто до обох множин належать протилежні твердження. В цьому полягає суть можливості строгого математичного опису показників, яким властива природна неточність і в цьому перспективність такого підходу.

Значним кроком в подоланні неточності показників КМШГ є застосування моделі В.В. Медведєва, в якій сформульовані вимоги рослини до грунтового середовища в кількісному вираженні, що є істотним спрощенням задачі при проектуванні робочих органів ЗМОГ.

Важливим напрямком в обґрунтуванні раціональних клина з ґрунтовим середовищем. Дослідженнями встановлено, що на першій стадії відокремлення елемента скиби (ЕС)від моноліту відбувається зминання ґрунту клином, тобто зменшення його в обємі і відповідне збільшення його щільності. Із схеми на рис.2 слідує, що обєм ЕС на початку стадії відокремлення його від моноліту буде:

(3)

де - висота підйому скиби клином, м; - кут різання, град; - кут сколювання скиби, град; -кут бокового сколювання скиби, град.

Обєм ґрунту, на який зменшився ЕС при відділенні від моноліту:

, де (4)

.

Величина зімятого клином ґрунту пропорційна витратам енергії на розпушення ґрунтового середовища і, як показали експериментальні дослідження, залежить від фізико-механічних властивостей ґрунту та параметрів клина.

Із збільшенням кута різання від 16 до 26, обєм зімятого ґрунту Q клином шириною 210 мм при переміщенні його в моноліт на 17 мм зростає від 5см³ до 10 см³, тяговий опір (рис.4) від 20 до 40 дан, тобто вдвічі. Однак при = 16 в ґрунтовому середовищі появилась тріщина (закінчилось зімяття ґрунту) на початковому етапі взаємодії, а при =26 значно пізніше. Звідси висновок про доцільність з точки зору економії енергії застосування клинів з мінімальними (забезпечуючим достатню жорсткість та надійність робочих органів) кутом різання для відокремлення ЕС від моноліту.

Для приведення КМШГ до субоптимального стану необхідно мати обєктивну інформацію про його стан. Аналіз експериментальних досліджень дозволив виділити пять характерних етапів КМШГ по щільності, яка допомагає приймати субоптимальні рішення по вибору операцій обробітку ґрунту, заощаджуючи при цьому енергію, зберігаючи від зайвого руйнування структурні агрегати, уповільнюючи ерозійні процеси і т.п.

В третьому розділі “Дослідження ефективності способів обробітку ґрунту” приведено основні результати експериментальних досліджень найбільш поширених в Україні та перспективних способів обробітку ґрунту (СОГ) (рис.5). Найбільш поширеними є СОГ 1, оранка (55%) та СОГ 5 - мілке розпушення ґрунту важкими дисковими боронами (25%). На СОГ 2 і СОГ 3 приходиться близько 20% від загального обсягу. Поширені в Україні СОГ мають істотні недоліки: висока енергомісткість,недостатня якість підрізання коріння бурянів, утворення ущільненої підошви тощо. Для усунення цих недоліків розроблено новий СОГ (рис.5, поз.4), суть якого полягає в суцільному розпушенні верхнього шару на 3...16 см на всю площу поперечного перетину та у виконанні поглиблень трапецевидної форми у нижньому шарі, які пересікають ущільнену підошву на глибину 5...15 см. Розміри поглиблень та віддалі між ними визначаються із співвідношення:

, де (5)

D - віддаль між поглибленнями дна борозни трапецевидної форми;

B - ширина робочого органу, який утворює поглиблення трапецевидної форми, знаходиться в межах (B = 5...20 см);

Н - глибина основного обробітку під культуру, на якій утворена ущільнена підошва;

Н₁ - віддаль від поверхні поля до дна поглиблення трапецевидної форми (Н₁ =Н + 5...15), см;

h - глибина суцільного розпушення верхнього шару ґрунту визначається глибиною розміщення основної маси коріння бурянів (3...16 см);

- кут сколювання скиби (кут між боковою стороною трапеції та площиною дна поглиблення) = 40...50.

Поперечний перетин abcd (рис.5, поз.4), що утворюється традиційними СОГ 1 і 2 замінюється на перетин профілю ablrsgfe. Залежність (5) отримана із умови рівності площ вказаних перетинів.

Рівновеликість площ перетинів зумовлює приблизно однакові витрати енергії, але профіль перетину нового СОГ пересікає ущільнену підошву, що істотно покращує водно-повітряний режим всього КМШГ. Ефективність нового СОГ досліджувалась в порівнянні із СОГ 1, 2, 5 (рис.5). Для його реалізації застосовувався плоскорізщілювач начіпний ПЩН-2,5М. Досліджувались 17 різних варіантів наладки знаряддя. З них 7 варіантів СОГ 4 та 7 варіантів СОГ 3. Контролем були СОГ 1, 2 та 5. Визначались показники якості роботи, техніко-експлуатаційні та дані по врожайності. Експерименти по дослідженню СОГ проводились при підготовці ґрунту під цукрові буряки, кукурудзу на зелений корм, горох та озиму пшеницю протягом чотирьох років з 1988 по 1991 рр. на одному і тому ж місці, одними і тими ж приладами, обладнанням та виконавцями.

Встановлено, що різниця в тяговому опорі одного і того ж агрегату про-тягом періоду випробувань коливалась в широких межах і мала відхилення від середнього більше 50%. Існують різні пояснення такого явища, але в усякому разі можлива значна економія витрат ПММ в разі підбору для обробітку ґрунту субоптимального стану КМШГ.

Встановлено, що новий (названий різноглибинним) СОГ має такі переваги перед контрольними: при однакових енергетичних витратах в порівнянні із традиційною оранкою обєм ґрунтового середовища, що покращується, на 25...30 % більший, а продуктивність агрегату вища на 30...40% в порівнянні з суцільним розпушенням без обороту скиби, витрата палива менша на 25...30% при меншому на 40...50% буксуванні рушіїв трактора.

Техніко-експлуатаційні показники агрегатів для здійснення різноглибинного СОГ та оранки приведені на рис.6. З них видно, що при зміні швидкості від 1,6 до 2,3 м/с витрата палива при різноглибинному СОГ знаходилась в межах 12...25 кг/га. Продуктивність різноглибинного СОГ зросла від 1,5 до 2,1 га/год при буксуванні рушіїв до 15%. Продуктивність оранки зросла від 0,8 до 1,4 га/год при буксуванні рушіїв до 30%.

Оцінка досліджуваних СОГ проводилась з доведенням до урожаю с.-г. культур. Встановлено, що СОГ не мають однозначного впливу на врожайність с.г. культур. В конкретній господарській ситуації ефективним є той варіант СОГ, який більш повно відповідає параметрам конкретного стану КМШГ. Разом з тим аналіз показав, що при застосуванні різноглибинного СОГ витрати енергії на основний обробіток під озиму пшеницю майже вдвічі менші, а врожай на 10...15% більший в порівнянні з оранкою: при однаковій врожайності цукрових буряків витрати енергії на основний обробіток на 35...40% менші в порівнянні із іншими СОГ.

В четвертому розділі “Обґрунтування основних параметрів засобів для механізації обробітку ґрунту” сформульовано основні вимоги до ЗМОГ, виходячи з концепції системного підходу.

В системі господарювання держави має бути раціональна міра уніфікації вузлів та деталей між комплексами грунтообробних знарядь (КГОЗ) для основних тягових класів тракторів: КГОЗ повинен забезпечувати необхідну гнучкість тех-нологій обробітку ґрунту в залежності від конкретних ґрунтово-кліматичних та господарських умов; технічний рівень техніки повинен відповідати міжнародним стандартам.

В системі господарювання господарської одиниці КГОЗ повинен забезпечувати виконання всіх операцій по обробітку ґрунту при вирощуванні с.-г. культур, передбачених системою господарювання: КГОЗ повинен включати оптимальну кількість одиниць техніки, кожна з яких має забезпечувати необхідну універсальність та широкі функціональні можливості її використання. ЗМОГ мають бути безпечними та комфортними для оператора.

Виходячи із цих вимог, проведено обґрунтування технологічних та конструктивних схем ЗМОГ для здійснення СОГ, які знаходять застосування в Україні.

При обґрунтуванні технологічної схеми знаряддя для реалізації різноглибинного СОГ була використана залежність (5) між його параметрами. Графоаналітичний аналіз цієї залежності робочих органів знаряддя в поздовжньо-вертиметрів Н_і h в заданих межах 500...900 мм. Отже, для дотримання співвідношення параметрів у відповідності з (5) конструкція має забезпечувати зміну віддалі D між стояками розпушувачів.

Важливим є розміщення робочих органів на рамі знаряддя в поздовжньо-вертикальній площині (по ходу агрегату). Віддаль L між заднім обрізом верхньо-го клина (рис.8) складається із двох величин L₁ та L_2. Якщо розглянути ЕС в момент сходу його з клина, як матеріальну точку, яка рухається під кутом до горизонту, то:

(6)

де - швидкість руху агрегату;

- ширина робочої площини клина;

- глибина ходу клина верхнього ярусу;

- кут різання клина;

Величину L₂ можна знайти, як це видно з рис.8, із залежності:

(7)

Залежності (6) і (7) висвітлюють концептуальні підходи до визначення такого роду технологічних параметрів знаряддя. При недостатній віддалі між клинами верхнього і нижнього ярусів виникає згрупування ґрунту внаслідок того, що ЕС верхнього ярусу зустрічаються з ЕС нижнього ярусу ще до падіння їх на дно борозни. Оскільки ЕС верхнього і нижнього ярусів в момент зустрічі мають складові швидкості з майже протилежними векторами, то вони гасяться і це є причиною згружування ґрунту в просторі між клинами верхнього і нижнього ярусів. В момент торкання ЕС дна борозни швидкості їх стають рівні нулю. З цього моменту дія на них клина нижнього яруса не приводить до згрупування ґрунту. Отже, суть визначення мінімальної віддалі по ходу руху агрегату в тому, що клин нижнього ярусу повинен починати діяти на ЕС верхнього ярусу в момент торкання їх дна борозни. При існуючих швидкісних режимах роботи ЗМОГ (6...9 км/год) віддаль від заднього обрізу клина до точки торкання ЕС дна борозни можна прийняти рівною трьом величинам висоти клина:

(8)

де - висота клина і - того ярусу;

- товщина шару ґрунту і +1 ярусу;

- кут сколювання скиби в поздовжнньо-вертикальній площині.

На такій же концептуальній основі визначається віддаль L_П (рис.8) від заднього обрізу клина до центра передньої секції батареї плоскодискового розпушувача:

(9)

Дослідження процесу розпушення ґрунту робочими органами, розміщеними на рамі фронтально, показало, що існує раціональне (субоптимальне) значення S_спт їх розстановки в поперечно-вертикальній площині. Якщо віддаль S S_спт (рис.9), то це приводить до неякісного кришення скиби по ширині агрегату. Крім того в цьому випадку суттєво погіршується якість підрізання (руйнування) корене-вої системи бурянів. У випадку коли S S_спт, якість розпушення скиби покращується, але конус нерозпушеного ґрунту малий для протидії стисканню складових сил R _х та R_х. Вертикальні складові сили R _z та R_z значно послаблюються внаслідок збільшення тиску на поверхню стояків, а відповідно, і зростанню сил F_т, які протидіють складовим R_z і R_z. В результаті відбувається періодичне заклинювання скиби між стояками, що для ЗМОГ неприпустимо,тому що приводить до згружування скиби, утворення великих впа-дин та горбків, вирівнювання яких в подальшому потребує коштів та часу.

Як слідує із схеми (рис.9) незаклинювання скиби між стояками робочих органів виконується при умові:

(10)

де В_л - ширина розпушувальної знаряддям;

- середнє значення кута сколювання ґрунту в поперечно-вертикальній площині.

Обґрунтовано технологічні та конструктивні параметри плоскодискового розпушувача. Встановлено, що траєкторія сліду диска (рис.10) по поверхні поля описується рівнянням:

(11)

Площа контакту плоскодискового робочого органу з поверхнею поля становить:

(12)

Для обґрунтування технологічних параметрів плоскодискового розпушувача введено коефіцієнт .

 (13)

де - площа обробленої диском поверхні поля (рис.10);

- площа зайнята одним диском при перекочуванні в один оберт.

Встановлено, що кут нахилу диска до осі обертання має знаходитись в межах 15...20, відстань між дисками в ряду в межах 233...309 мм, коефіцієнт в межах 0, 129...0,138.

Використовуючи результати теоретичних та експериментальних досліджень процесу розпушення ґрунту на основі означених критеріїв та умов, розроблено знаряддя для реалізазації СОГ4 (рис.5, п.4) - плоскорізщілювач начіпний ПЩН-2,5М (рис.11).

Його основні параметри розстановки робочих органів на рамі, мм: S=1000;L = 300; L_п = 500...600; d = 270;D =500...1250. Значення всіх параметрів знаходиться в межах визначених при їх технологічному обґрунтуванні.

ПЩН-2,5М є багатоцільовим знаряддям, що передбачає більше 30 варіантів компоновок робочих органів. Це визначає його добру пристосовуваність до конкретних умов роботи. Воно знайшло широке застосування в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України при підготовці ґрунту практично під всі с.-г. культури.

Теоретичні та експериментальні дослідження СОГ показали перспективність застосування мілкого обробітку ґрунту, як такого,що істотно зменшує питомі витрати енергії та збільшує продуктивність агрегату в порівнянні з оранкою в 2...3 рази. Це дозволяє підготовити грунт та посіяти в короткі строки. З урахуванням цього був розроблений культиватор-розпушувач КР-4,5, який уніфікований з ПЩН-2,5М.Знаряддя має ширину захвату 3,5...4.5 м, агрегатується з тракторами кл.30 кН і знаходить широке застосування у с.-г. виробництві.

Мілке розпушення ґрунту до 20 см виконується також важкими дисковими боронами. Аналіз досвіду їх експлуатації показав, що вони мають істотні недоліки. Зокрема, ширина захвату борони БДТ-7 не узгоджується з тягово-зчіпними можливостями трактора Т-150К (Т-150),знаряддя має вузькі функціональні можливості, а також низку конструктивних недоліків.

Теоретичні дослідження процесу взаємодії сферичного дискового дозволили встановити, що траєкторія руху елемента скиби по F₁ та F₂ на елемент скиби при поверхні сферичного диска може бути задовільно описана рівнянням Лагранжа другого роду. Для цього зроблено припущення, що рухаються ЕС, а сферичний диск стоїть на місці. Оскільки ЕС рухається по сферичній поверхні, то за узагальнені координати прийнято сферичні координати ,, з початком у центрі сфери частиною якої є сферичний диск. Враховуючи, що ЕС рухаються по поверхні сферичного диска заданого радіуса R, ( = R) невідомими залишаються лише і . З врахуванням швидкості протікання процесу, при якій під дією опору середовища повна механічна енергія системи розсіюється,(тобто із введенням функції розсіювання Релея), ці рівняння мають вигляд:

(14)

де - узагальнені сферичні координати;

R - радіус сферичного диска;

m - маса елемента скиби (ЕС).

Задавши початкові умови, рівняннями (14) можна однозначно описати траєкторію руху ЕС по поверхні сферичного диска.

На основі цих та низки інших теоретичних та експериментальних досліджень було проведено удосконалення важких дискових борін: розширені їх функціональні можливості та покращена конструкція. Зокрема знаряддя обладнано заднім причіпним пристроєм, який дозволяє, крім розпушення ґрунту, виконувати і ущільнення розпушеного, або подрібнення брил на зораному фоні при русі “назад”. При розпушенні ґрунту робочою є ввігнута поверхня сферичного диска (рис.13), а при ущільненні - його опукла поверхня. Наявність заднього причіпного пристрою дозволяє приєднувати за бороною котки або зубові борони, що забезпечує мінімум шість технологічних схем її наладки для застосування в різних господарських ситуаціях. Виконано низку інших істотних покращень конструкції борони (рис.14). Підвищена надійність підшипникових вуз-лів, дискових батарей і забезпечений євростандарт по ширині в транспортному положенні і ін. В результаті створено низку уніфікованих важких дискових борін БДВ-6, БДВ-6-01, БДВ-3М, БДВ-3М-01 робочою шириною захвату від 2 до 6 м для агрегатування з вітчизняними тракторами кл.14...50 кН, та ущільненні його сферичним диском. Довготривалий обробіток на одну і ту ж глибину, особливо плугами приводить до утворення ущільненої підошви з обємною масою 1,8...2,1 г/см³.

Це різко зменшує глибину проникання коріння рослин і загальний обєм кореневої системи. Ці та інші, повязані з ними, проблеми дозволяє в значній мірі вирішувати щілювання ґрунту. Широка виробнича перевірка цього прийому показала його високу ефективність. На прощільованому фоні запаси вологи в ґрунті збільшуються на 40... 50 мм, а урожай на 4...7 ц/га. Ерозійні процеси зменшуються в 3...5 разів. Виконані теоретичні та експериментальні дослідження дозволили обґрунтувати раціональну технологічну та конструктивну схему знаряддя для щілювання ґрунту.

Основні висновки та пропозиції

Однією з причин нераціонального використання земельних ресурсів в Україні є застосування недосконалих засобів для механізації обробітку ґрунту. Існуюча ґрунтообробна техніка має вузьке призначення та низьку пристосовуваність до умов роботи. Технологічні та конструктивні параметри ґрунтообробної техніки потребують глибокого обґрунтування і високого рівня уніфікації вузлів та деталей.

Використовуючи системний підхід при дослідженнях впливу дії робочих органів ґрунтообробних знарядь на стан КМШГ, закономірностей зминання ґрунту в залежності від параметрів клина, розроблено механіко-технологічні основи створення засобів для механізації обробітку ґрунту в умовах України. Застосування таких засобів для механізації обробітку ґрунту та сформованих на їх основі комплексів машин дозволяє підвищити ефективність використання техніки, сприяє збереженню земельних ресурсів країни.

1. Встановлено, що підвищення ефективності застосування засобів для механізації обробітку ґрунту при вирощуванні сільськогосподарських культур можливе за умов:

- застосування системного підходу при дослідженнях технологій та засобів для механізації обробітку ґрунту, з метою аналізу чинників, що мають вплив на КМШГ конкретного поля, для визначення їх вагомості та шляхів досягнення їх субоптимальних значень;

- застосування технологій підготовки ґрунту під певну культуру, як сукупності операцій по приведенню КМШГ із початкового стану в момент збирання попередника в кінцевий в момент посіву (посадки) с.-г. культур, при забезпеченні субоптимальних умов їх росту, мінімальних витрат при цьому засобів та енергії;

- удосконалення засобів для механізації обробітку ґрунту в напрямку покращення їх технологічної та конструктивної схем, оптимізації параметрів робочих органів, істотного розширення функціонального призначення кожного із знарядь і створення із них раціональних комплексів з високою ступіню уніфікації вузлів і деталей та увязання технологічних параметрів для складання комбінованих агрегатів.

2. Дослідженнями встановлено, що величина деформації ґрунтових зразків залежить від розміщення їх по глибині КМШГ і може різнитися в 4...6 разів; обєм елементів скиби при їх відєднанні від моноліту клином зменшується на 14...18%, за рахунок чого підвищується їх щільність. Розпушення ґрунту доцільно виконувати клином з кутом різання 8...10, при забезпеченні достатньої жорсткості ріжучого елементу робочого органу та надійності виконання технологічного процесу.

Обґрунтовано критерії оцінок показників фізико-механічних властивостей КМШГ та параметри приладу для їх вимірювання. Проаналізовано показники щільності та вологості КМШГ в момент посіву сільськогосподарських культур, що дозволяє прийняти рішення по вибору технологічних операцій обробітку ґрунту на конкретному полі, заощаджуючи енергію, зберігаючи від руйнувань структурні агрегати ґрунту, уповільнюючи ерозійні процеси.

Окреслено напрямки досліджень КМШГ, як обєкту, показникам стану якого притаманна неточність.

3. Розроблено новий ефективний спосіб обробітку ґрунту (а.с. № 1395163)- суцільне розпушення на глибину до 16 см з одночасним смужним поглибленням до 40 см та ґрунтообробне знаряддя для його здійснення (а.с. 1132813) - плоскоріз-щілювач начіпний ПЩН-2,5М. Встановлено аналітичні залежності між технологічними параметрами нового способу обробітку, проведено обґрунтування параметрів знаряддя, які мають такі значення: захват В_р = 2500 мм, віддаль між суміжними лапами та розпушувачами-щілювачами в поперечно-вертикальній площині S =1000 мм, в поздовжньо-вертикальній - L_в = 500 мм, віддалення диско-вого подрібнювача від заднього ряду розпушувачів-щілювачів L_п = 500...600 мм; межі зміни віддалі між суміжними розпушувачами-щілювачами D= 500...1250 мм. Обґрунтовано конструктивні параметри робочих органів: плоскорізної лапи (захват В_л =550 мм, кут різання = 10, кут розхилу лемешів J= 75); розпушувальної лапки - (захват - 300 мм, кут різання = 25); дискового подрібнювача (діаметр диска - 400 мм, кут нахилу диска до осі обертання = 15, віддаль між дисками - 168 мм).

4. Встановлено, що новий спосіб обробітку ґрунту, який здійснюється відповідним йому знаряддям, має такі переваги:

- при однакових енергетичних витратах в порівнянні з оранкою обєм ґрунту, водно-повітряний режим якого покращується, на 25...30% більший;

- в порівнянні з оранкою, зменшується інтенсивність ерозійних процесів в 3...7 разів, підвищується продуктивність агрегату на 30...40%;

- в порівнянні з розпушенням ґрунту без обороту скиби зменшує витрати палива на 25...30% при зменшенні на 40...50% буксування рушіїв трактора;

- витрати енергії на підготовку ґрунту під озиму пшеницю майже вдвічі зменшуються, а врожай на 10...15% збільшується в порівнянні з оранкою; при однаковій врожайності цукрових буряків витрати енергії на основний обробіток менші на 35...40% в порівнянні з іншими способами обробітку ґрунту.

5. Випробування ПЩН-2,5М показали, що він забезпечує якісне кришення скиби (69...87% фракцій 50 мм), задовільну стабільність ходу робочих органів по глибині та вирівненість поверхні поля (гребенистість 1,3...5,9 см). При цьому тяговий опір знаряддя складав 22,5...40,7 кН при буксуванні рушіїв трактора 6...23,5%. Продуктивність агрегату за годину основної роботи була 1,2...2,0 га при витраті палива 9,3...19,8 кг/га.

Науково-виробничі дослідження в установах УААН показали, що застосування знаряддя ПЩН-2,5М дозволяє підвищити продуктивність роботи агрегату в порівнянні із плугом на 15...40%; знизити питомі витрати палива на 10...28%; зменшити інтенсивність ерозійних процесів в 2...10 разів; забезпечити економію праці на 25...41%, капітальних вкладень на 44,9%, паливо-мастильних матеріалів на 28,5...29,4%.

6. Для застосування суцільного розпушення ґрунту на глибину до 20 см проведено удосконалення дискових борін. Здійснені дослідження руху елементів скиби в їх взаємодії із сферично-дисковим робочим органом. В результаті аналізу цієї взаємодії розширено можливості використання сферично-дискового робочого органу. Крім розпушення ґрунту ввігнутою поверхнею диску, використовувати його для ущільнення нижніх шарів, з підпушенням верхніх опуклою стороною при русі у зворотному напрямі. Обґрунтовано технологічні та конструктивні параметри дискових борін БДВ-6 і БДВ-3М. Покращена конструкція їх вузлів та деталей, що істотно підвищує ефективність використання борін. Випробування борін показало, що їх технічний рівень відповідає вимогам сучасного с.-г. виробництва України.

Для реалізації мілкого розпушення ґрунту без обороту скиби розроблено культиватор-розпушувач КР-4,5, який забезпечує обробіток ґрунту під посів зернових культур в посушливий період. Конструктивні та технологічні параметри плоскорізних лап та дискового подрібнювача культиватора уніфіковані із вузлами плоскоріза-щілювача ПЩН-2,5М. Випробування КР-4,5 підтвердили ефективність його використання. При агрегатуванні КР-4,5 з трактором Т-150К продуктивність за 1 год основного часу складала 3,66...4,05 га при витратах палива 6,9...8,2 кг/га та коефіцієнті готовності - 0,994.

7. Проведено механіко-технологічне обґрунтування знарядь для розпушення ґрунту на 40...70 см. На основі досліджень процесу розпушення обґрунтовано технологічні та конструктивні параметри робочих органів щілювача-розпушувача ЩРП-3-70 та параметри їх розстановки в поперечно- та поздовжньо-вертикальній площинах при агрегатуванні з тракторами кл.14 і 30 кН. (А.с.№№1286123, 1318175, 1336960): захват знаряддя - 2100 мм, глибина щілювання 40...60 см, ширина долота 70...80 мм, ширина розпушувальної лапки 270...300 мм, віддаль між суміжними робочими органами в поперечно-вертикальній площині 700 мм.

Випробування ЩРП-3-70 показали високу ефективність техніко-експлуатаційних показників знаряддя. Науково-виробнича перевірка ЩРП-3-70 показала, що його застосування дозволяє підвищити продуктивність праці (в порівнянні із ЩП-000) на 40%, знизити витрати палива на 36,2%, приведені витрати на 4...29%, зменшити інтенсивність ерозійних процесів та підвищити урожайність вирощуваних культур.

Використовуючи гіпотезу В.А.Желіговського про тривалість періоду зімяття ґрунту клином, обґрунтовано технологічні та конструктивні параметри знаряддя для ярусного розпушення ґрунту ЯР-70 (а.с. №№ 1535394, 1757483). Встановлено, що при агрегатуванні знаряддя з трактором кл. 50 кН захват знаряддя має бути - В _р = 3000 мм, віддаль між суміжними робочими органами S =1000 мм, в поздовжньо-вертикальній площині L = 1490 мм. Модульна конструкція рами забезпечує пристосовуваність до умов роботи знаряддя. Випробування ЯР-70 підтвердили показники призначення знаряддя.

8. На вказані знаряддя розроблена нормативно-технічна документація; вони освоєні промисловими підприємствами України. ПЩН-2,5М, КР-4,5, БДВ-6 (БДВ-6-01), БДВ-3М (БДВ-3М-01), ЩРП-3-70 пройшли державні випробування і випускаються серійно для сільськогосподарського виробництва; ЯР-70 знаходиться на стадії постановки на серійне виробництво.

9. На основі розроблених критеріїв обґрунтовано комплекс ґрунтообробних знарядь. Він базується на 11 операціях при агрегатуванні з чотирма класами тракторів (6,14,30 і 50 кН). Ефективність сформованого КГОЗ досягається за рахунок: зменшення кількості машин та знарядь в комплексі в 2,5...3 рази; розширення функціональних можливостей знарядь, що входять в КГОЗ для окремого класу трактора (ПЩН-2,5М, ЩРП-3-70 мають від 10 до 30 варіантів наладки; БДВ-6, БДВ-3М, Б-4, КР-4,5 - 4-8 таких варіантів), чим забезпечується задовільна пристосовуваність знаряддя до умов роботи на конкретному полі; увязки технологічних параметрів знарядь, які входять в КГОЗ, що дозволяє створювати низку комбінованих агрегатів (К-4+Б-4+3ККШ-4,5, БДВ-6 + 3ККШ-6А, КР-4,5 + 3ККШ-4,5 та ін.), які забезпечують потрібну якість обробітку ґрунту в оптимальні строки при мінімальних витратах матеріальних засобів; конструктивної уніфікації робочих і службових органів, знарядь які входять в КГОЗ, що дозволяє покращити техніко-експлуатаційні показники їх роботи.

Застосування КГОЗ сприяє розвитку екологічно-безпечних систем землеробства в Україні, забезпечує зменшення ерозійних процесів, що припиняє втрати родючої частини фракційного складу КМШГ; зменшує витрати палива на 30...40% за рахунок раціонального використання енергії при приведенні КМШГ в стан, якого вимагає вирощувана культура; забезпечує зменшення витрат коштів на 30...35% при меншій на 20% вартості КГОЗ та якісному виконанні ґрунтозахисних технологічних операцій.

10. Економічна ефективність впроваджених в с.-г. виробництво виконаних розробок склала 9379 тис. грн, із них дольова участь автора 4804 тис. грн, що є підтвердженням правильності розроблених концепцій розвитку ґрунтообробної техніки.

Список опублікованих наукових праць по темі дисертації

1. Рекомендации по применению почвозащитной агротехники и средств механизации в степной зоне Украинской ССР. Хоменко М.С., Ройченко Г.И., Зырянов В.А., Романенко М,Ф., Бакулин В.К., Бей А.А., Козлов Н.В., Гуков Я.С., Киев, Урожай, 1975. 64 с.

2. Зырянов В.А., Гуков Я.С. Теоретические и экспериментальные иссле-дования послойной плоскорезной обработки почвы // Труды ВНИИЗХ. Сборник “Ветровая эрозия и плодородие почв”. Москва: Колос, 1976. -с.295-300.

3. Зирянов В.О., Гуков Я.С. Якісні та енергетичні показники роботи протиерозійних знарядь. // Вісник с.-г. науки. 1976, 18.- с.64-68.

4. Хоменко М.С., Зырянов В.А., Гуков Я.С. Показатели послойной плоскорезной обработки почвы на повышенных скоростях движения. // Тракторы и сельхозмашины, 1976, № 10. - с.25-27.

5. Хоменко М.С., Зырянов В.А., Гуков Я.С. Исследование плоскореза-глубокорыхлителя при работе на повышенных скоростях. // Механизация и электрификация сельского хозяйства, Киев, Урожай, № 40, 1977.с.16-21.

6. Гуков Я.С. Размещение рабочих органов плоскореза-глубокорыхлителя при двухьярусной обработке. // Механизация и электрификация сельского хозяйства. Киев, Урожай, № 40, 1977. - с.13-16.

7. Гуков Я.С. Якість обробітку ґрунту залежно від роботи плоскорізних робочих органів. // Вісник сільськогосподарської науки. № 4, 1978.- с.25-28.

8. Гуков Я.С. К вопросу обоснования угла раствора лемехов рабочего органа плоскореза-глубокорыхлителя. // Механизация и электрификация сельско-го хозяйства. - Киев, 1981, вып. - с.40-44.

9. Гуков Я.С. Показатели работы орудий для плоскорезной обработки почвы одновременно, со щелеванием. // Механизация и электрификация сельского хозяйства. - Киев, 1982, вып.53. - с.59-63.

10. Гуков Я.С., Островский В.П, Могилевский Н.П, Нагорный Н.Н. Методи-ческие рекомендации по использованию щелевателя ЩП-ООО, Киев, 1982. - 16 с.

11. Гуков Я.С., Островський В.П. Щілювач ґрунту // Механізація сільського господарства. № 3, 1983 р. - с.5-6.

12. Гуков Я.С., Слабенко П.Р., Могилевский Н.П., Островский В.П. Щелева-ние почвы в полевых севооборотах.// Земледелие. Москва, № 11, 1985.- с. 35-36.

13. Гуков Я.С., Могилевский Н.П., Островский В.П., Нагорный Н.Н. и др. Методические рекомендации по использованию щелевателя почвы ЩП-3-70, Киев, 1988.- 21 с.

14. Гуков Я.С., Черноостровец Ю.Н. Об эффективности применения почво-обрабатывающих агрегатов в полевом севообороте степной зоны УССР //Механи-зация и электрификация сельского хозяйства / Киев, Урожай, 1988, № 68.-с.10-16.

15. Гуков Я.С., Островський В.П, Могилівський М.П. Залежність пара-метрів щілинорізів від особливостей щілювання ґрунту. / Вісник сільськогоспо-

дарської науки. № 5, 1988.- с. 59-63.

16. Хоменко М.С., Гуков Я.С., Могилевский Н.П. Обоснование кинематических параметров навесного устройства и схемы размещения рабочих и вспомогательных органов щелевателя почвы при его агрегатировании с трактором Т-150К. // Механизация и электрификация сельского хозяйства, № 65, 1987.- с.16-21.

17. Гуков Я.С. Могилівський М.П., Тарарико О.Г., Шевченко І.П. Способи обробітку ґрунту: їх ефективність та перспектива. / Механізація та електрифікація сільського господарства. Київ, Урожай, 1992, № 75.- с.51-55.

18. Гуков Я.С. Про взаємодію клина з ґрунтовим середовищем. / Механі-зація та електрифікація сільського господарства. Київ, Урожай, № 79, 1994.- с.84-88.

19. Гуков Я.С. Якому бути комплексу ґрунтообробних знарядь. Техніка в АПК, 1994, № 7-8.- с.6-8.

20. Гуков Я.С. Проблеми обробітку ґрунту і шляхи їх розвязання. Вісник аграрної науки, № 1, 1996.- с.28-30.

21. Гуков Я.С. Деякі аспекти проблеми підготовки ґрунту під цукровий буряк. // Збірник наукових праць НАУ. - Київ, Видавництво НАУ, 1997, т.2 “Перспективні технології вирощування та збирання цукрових буряків. - с.18-20.

22. Гуков Я.С. Ґрунтообробна техніка: як підвищити ефективність її використання. Техніка в АПК, 1998, № 4. - 19 с.

23. Гуков Я.С. Комплекси ґрунтообробних знарядь для вирощування основних сільськогосподарських культур. Техніка в АПК, № 1, 1998, с.12...13.

24. Гуков Я.С. Як підібрати для господарства найкращий комплекс грунтообробних знарядь Сільськогосподарська техніка України, 1998, № 2, с.14-15.

25. Гуков Я.С. Підвищення ефективності використання ґрунтообробної техніки. Вісник аграрної науки, № 6, 1998. - с.55-59.

26. Гуков Я.С. Почвообрабатывающая техника - некоторые проблемы и пути

развития // Тезисы доклада на Всесоюзной научно-практической конференции “Почвозащитное земледелие с контурно-мелиоративной организацией территории в степной зоне. Луганск, 1992, т.2.

27. Гуков Я.С. До питання методики формування системи машин для комплексної механізації технологічних процесів у рослинництві // Тези доповіді “Міжнародна науково-технічна конференція з питань розвитку механізації, електрифікації сільського господарства в умовах ринкових відносин”. Глеваха, 1994.- с.65-68.

28. Гуков Я.С. Дослідження взаємодії клина з грунтовим середовищем. //Тези доповіді “Міжнародна науково-технічна конференція з питань розвитку механізації, електрифікації, автоматизації та технічного сервісу АПК в умовах рин-кових відносин. Глеваха. 1995.- с.31-32.

29. Гуков Я.С. Техніко-експлуатаційні показники роботи агрегатів для обробітку ґрунту з оборотом скиби / Доповідь на Міжнародній науково-технічній конференції “Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві”, - Глеваха, 1997.- с.8-10.

30. Зирянов В.О., Гуков Я.С., Наливайко В.В., Насонов В.А. Щілювання одночасно з поверхневим обробітком ґрунту. - Київ. Сільськогосподарська інформація, бюлетень, № 8, 1976.- с.51-53.

31. Зирянов В.О., Гуков Я.С., Островський В.П. Нове знаряддя для щілювання ґрунту // Механізація сільського господарства, 1981, № 1.- с.14-16.

32. А.С. 436628 СССР кл А01В 35/26, А01В 13/14. Рабочий орган куль-тиватора. Опубл. 25.07.74. Бюл. № 27, 2 с. (Авторы: Хоменко М.С., Зырянов В.А., Романенко М.Ф., Гуков Я.С., Наливайко В.В., Сучков В.Т.).

33. А.С. 496971 СССР кл А 01В 35/26, А01В 13/14. Рабочий орган культиватора. - Опубл. 30.12.75. - Бюл. № 48. - 2 с. (Авторы: Хоменко М.С., Зырянов В.А., Гуков Я.С., Наливайко В.В., Насонов В.А.).

34. А.С. 938776 СССР кл А01В 39/02. Комбинированная почвообрабатывающая машина. - Опубл. 30.06.82. - Бюл. № 24. - 3 с. (Авторы: Литвинюк Л.К., Хоменко М.С., Нагорный Н.Н. Белоткач М.П., Гуков Я.С., Шиян В.А.).

35. А.С. 1132812 СССР кл А01В 49/02. Комбинированная почвообрабатывающая машина. - Опубл. 07.01.85. - Бюл. № 1. - 2 с. (Авторы: Гуков Я.С., Могилевский Н.П., Кифоренко Ю.Л., Кореньков А.В.).

...