Мастильна властивість масел в критичних умовах тертя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мастильна властивість масел в критичних умовах тертя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

А к т у а л ь н і с т ь р о б о т и: Сучасні трибосполучення працюють у важких несталих умовах, які характеризуються високими швидкостями відносного переміщення і значним термомеханічним навантаженням при дії різних агресивних середовищ. Ці фактори, знаходячись у складному взаємозв'язку, надають безпосередньо впливають на виникнення зачепів контактних поверхонь як у процесі припрацьовування, так і при експлуатації і ведуть до підвищенням зношувань, знижують надійність трибомеханічної системи і міжремонтні строки служби.

Розширення досліджень режимів припрацьовування контактних поверхонь, пошук шляхів скорочення їх тривалості з найбільш повним обліком специфіки експлуатації можливі лише при достатньо сутєвому і безперервному контролі триботехнічних параметрів.

У зв'язку з цим зростають вимоги до точності і надійності методів дослідження процесів припрацьовування і прогнозу працездатності трибосполучення у широкому діапазоні швидкостей, навантажень та температур.

Оптимізація триботехнічних характеристик у процесі припрацьовування пов'язана перш за все з розробкою методів оцінки тих параметрів, які найбільш інформативні з точки зору виявлення прихованих аномальних явищ, які протікають як у поверхневому шарі металу, так і у тонкому мастильному шарі.

М е т а д и с е р т а ц і й н о ї р о б о т и: Мета роботи полягае у комплексному дослідженні припрацьовування трибосполучення, процесів, які протікають у тонкому поверхневому шарі мастила, та розробци методики оцінки триботехнічних характеристик в умовах моделювання роботи зубчастих передач при коченні з ковзанням.

Для виконання поставленої мети вирішувались такі задачі:

оцінка мастильних властивостей масел, пластичних мастил та спеціальних рідин, виділення їх особливостей, реологічних характеристик, взаємовпливу протікаючих процесів і зовнішніх факторів;

виділення закономірностей мастильних процесів, які протікають при підвищених температурах, і встановлення закономірностей зношування контактних поверхонь для мастильних матеріалів різного класу;

оцінка антифрикційних та протизносних властивостей мастильних матеріалів при змінних значеннях показників, які характеризують режим роботи трибосполучення;

розробка математичної моделі кінетичної закономірності змінення триботехнічних параметрів у процесі припрацьовування і оцінки довговічності трибосполучення.

Н а у к о в а н о в и з н а:

Розроблена методика оцінки триботехнічних характеристик на базі параметрів, реєструємих у процесі припрацьовування.

Розроблена математична модель кінетичної закономірності змінення триботехнічних параметрів у процесі припрацьовування з метою оцінки довговічності трибосполучення.

Комплексно досліджена кінетика формування мастильного шару в умовах граничного режиму змащування у період припрацьовування з нагрівом та встановленням взаємозв'язку змін триботехнічних показників з інтенсивностю зношування для масел різного класу з присадками.

Встановлен механізм мастильної дії масел, мастил і спеціальних рідин у період розвитку припрацюючих процесів на несталих режимах роботи.

Д о с т о в і р н і с т ь р е з у л ь т а т і в: Забезпечена при застосуванні спеціальних методік, даними математичної обробки результатів досліджень на ПЕОМ і підтверджена великим обсягом експеріментальних досліджень.

П р а к т и ч н а ц і н н і с т ь:

розроблена методика оцінки динаміки припрацюючих процесів і їх завершення на автоматизованому триботехнічному комплексі у несталих режимах роботи, яка може бути використана на машинобудівельних підприємствах, де припрацьовування трибосполучень складає технологічний ланцюг виробничого процесу;

визначені критеріальні триботехнічні параметри, які характеризують протизносні та антифрикційні властивості трибосполучень, закономірності структурних змін у тонкому поверхневому шарі у процесі припрацьовування, які можуть бути використані для лабораторної оцінки якості припрацюючих процесів.

А п р о б а ц і я р о б о т и: Основні результати роботи доповідались і одержали позитивну оцінку на науково-технічних конференціях: «XVI і XVII звітна науково-технічна конференція університету» Київ, 1996-1997 рр.; 2^nd Joint American - Eastern European Conference: «New Materials And Technologies In Tribology» NMTT-97, Minsk-Grodno-Warsaw, 1997.

О с о б и с т и й в н е с о к з д о б у в а ч а:

В першій роботі розглянуто перспективні питання взаємозв'язку інтенсивності зношування та мастильних процесів при граничному змащуванні в умовах несталого тертя при коченні з ковзанням. Визначено кінетичні залежності інтенсивності зношування від числа циклів наробітки, товщини мастильного шару та шляху тертя.

В другій роботі дана експериментально-теоретична оцінка інтенсивності зношування в умовах несталого тертя. Авторами запропоновано використання в якості критерія ефективності мастильного процесу параметр питомої роботи тертя. Проведено експериментальне дослідження та встановлено основні кінетичні закономірності зміни питомої роботи тертя від триботехнічних показників.

В третій роботі описана установка для вимірювання товщини мастильного шару в підшипниках кочення інтерференційним методом. Авторам проведено обгрунтування та зроблено розрахунок інтерференційної системи вимірювання товщини мастильного шару в контакті тертя.

В четвертій роботі розроблена методика експериментальної оцінки втомленої довговічності пар тертя для несталих режимів роботи.

В п'ятій роботі обгрунтовано критеріальні параметри оцінки протизносних та антифрикаційних властивостей масел.

В шостій роботі запропанована методика проведення експериментів при визначенні аномальних процесів в контакті тертя.

Процент участі Аль-Кураан Тарека в опублікованих роботах складає: робота №1 - 30%, робота №2 - 30%, робота №3 - 25%, робота №4 - 35%, робота №5 - 30%, робота №6 - 50%.

С т р у к т у р а т а о б с я г р о б о т и: Дисертаційна робота складається з вступу, п'яти розділів, висновків, списку літератури із 103 найменувань та додатку. Загальний обсяг роботи - 164 сторінок, у тому числі 66 малюнків і 10 таблиць.

Зміст дисертаційної роботи

мастильний триботехнічний пластичний

У в с п у п і розкрито важливість обраної проблеми, обгрунтовано актуальність теми, вказані основні положення, які визначають наукове та практичне значення роботи.

У п е р ш і й г л а в і висвітлені питання, пов'язані з дослідженням мастильної дії на несталих режимах роботи, розглянуто характеристики припрацьовування контактних поверхонь і зроблено аналіз існуючих методів оцінки та критеріїв ефективності мастильної дії.

Дослідженню процесів припрацьовування контактних поверхонь присвячені богаточисельні праці українських та закордоних авторів, в якіх відображується різні аспекти розглядаємої проблеми. Результати ціх досліджень визначили основні фактори, які впливають на процес припрацьовування, засоби скорочення часу припрацьовування, встановили важливу роль мастильного матеріалу та присадок, які входять до нього, дозволили більш чітко уявити деякі механізми фізико-механічних та хімічних процесів, протікаючих на межі розділу фаз.

Для трибосполучень з локальною формою контакта процес припрацьовування протікає в умовах граничного режіма мастила. Оцінка триботехнічних характеристик мастильних матеріалів у ціх умовах представляє складну задачу через відсутність надійних методів контроля і визначення триботехнічних параметрів в умовах несталого режима тертя до якого відноситься припрацьовування.

У д р у г о м у р о з д і л і розглядаються результати розробки методичного та технічного забезпечення досліджень.

Дослідження процесу припрацьовування проводилося на АТК (автоматизованому триботехнічному комплексі), призначеному для визначення триботехнічних характеристик і протизносних та антифрикційних властивостей сполучення метал-мастила у період припрацьовування в умовах моделюювання роботи трибосполучення з лінійною формою контакту при коченні з ковзанням.

Для обміну параметричною інформацією між первинними переутворювачами (датчиками), виконавчими механізмами і ПЕОМ використовується програмуємий контролер.

Алгоритм обробки параметричної інформації реалізован у вигляді окремих програмних модулей і складається із двох функціонально незалежних етапів. Етап формування бази експерименту включає в себе слідуючі програмні модулі:

Модуль планування експерименту.

Модуль зчитування інформації з датчиків, функціонує у реальному масштабі часу. Інформація з датчиків аналогових сигналів (товщина мастильного шару, частота обертання, температура мастила і момент тертя) передається з заданим інтервалом часу у модуль первинної обробки даних.

Результати обробки інформації заносяться у базу даних експерименту.

На основі цих даних і відповідних значень вимірювальних каналів, визначених по апроксимованим метрологічним характеристикам, знаходим величини абсолютних та відносних погрішностей у кожній із градуірованих точек цих каналів.

У т р е т ь о м у р о з д і л і розглянуті особливості мастильних дій масел, мастил та спецрідин в умовах припрацьовування контактних поверхонь при несталих режимах роботи.

Для масла И-20А у начальний період припрацьовування характерно велике коливання параметра Е, що свідчить о інтенсивно протікаючих процесах формування адсорбційних мастильних структур. З перших циклів припрацьовування масло И-20А забезпечує блогоприємні умови для реалізації гідродинамічного режиму мастила у другій половині запуску.

Начальний період припрацьовування (0 < N_ц < 200) для масла И-40А характеризується зменшенням товщини мастильного шару приблизно на 25%, тоді як для масла И-20А у цей період встановлено збільшення товщини мастильного шару на 100% відносно товщини шару, зафіксованої у перших запусках. Зміна моменту тертя у процесі припрацьовування має приблизно однакову картину, тобто в умовах несталого режиму припрацьовування цей параметр не може служити однією із триботехнічних характеристик процесу припрацьовування. Масла И-20А та И-40А після часткового руйнування хемосорбційної прослойки відновили товщину мастильного шару і у подальшому процесі припрацьовування цільність цього прошарку не порушувалась. Для масла МК-8 аж до завершення процесу припрацьовування має місце руйнування хемосорбціоного прошарку мастильного шару. В умовах проводжуваємих дослідів утворилися самогенерізуючі органічні плівки (СОП), які мають брунатне забарвлення.

Встановлено, що у процесі припрацьовування при страгіванні контактних поверхонь виникає маломаштабна деформація, яка може бути пружною або пластичною. Для оцінки цієї деформації вводиться параметр M_min. В період розвитку маломаштабної пластичної деформації відбувається різке зменшення частоти обертання контактних поверхонь і момента тертя у середньому на 90%…95%. Встановлене явище супроводжує весь період припрацьовування. Встановлено, що після нерівноважного етапу (перший етап) припрацьовування наступає рівноважний (другий етап), який характеризується двома важливими ознаками:

Збільшенням амплітуди та періоду змінення параметрів _і та M_min;

Змінення параметрів _і та M_min відбувається у протифазі.

Для синтетичних масел у діапазоні припрацьовування 0 < N_ц < 450 відбувається таке ж явище, як було встановлено для мінеральних масел - руйнування мастильного шару. По динамиці цього процесу - різкому зменшенню товщини відповідає різке змінення (зменшення або збільшення) параметра Е - ми можемо припустити, що хемосорбційні шари на цьому етапі мають низьку міцність і діргасту структуру. Для масла Б-3В руйнування хемосорбційної складової настало при нароботці N_ц=11 и N_ц=441. Для масел 36/1 та Shell Helix таких руйнувань встановлено не було. Введення паузи тривалістю 24 години та подальше продовження припрацьвування показало, що характер змінення товщини хемосорбційної складаючої мастильного шару не змінився і носить коливальний характер. Різко змінилися параметри цього процесу - зменшилась частота та збільшився період змінення товщини після стоянки.

Для водньо-гліколевої рідини: при змащуванні контактних поверхонь водньо-гліколевими рідинами не створюються благоприємні умови для виглажування поверхонь тертя, формування оптимального мікрорельєфу та мастильного шару. Приріст товщини мастильного шару складає 16%. Параметр питомої роботи тертя при змащуванні гліколевими рідинами зазнає значних коливань і, у окремих експериментах, змінення параметру Е відбувається з амплітудою 16010³ Дж/м² - 18010³ Дж/м². Ріст товщини мастильного шару не відображає істинні противозносні та антифрикційні властивості мастильного шару. Хочя і було встановлено зниження параметра Е та його стабілізація ми вважаємо, що це пов'язано з аморфізацією поверхневого шару і його розпушуванням по причині розвитку воднього зношування. Підтвердженням служить встановлення до кінця припрацьовування значення лінійного зношування И_л=0,68 мкм, що є самим високим значенням по усіх групах мастильних матеріалів (рис. 3).

Триботехнічні параметри, які характеризують стан контакту у процесі припрацьовування, задовільно узгоджуються та корелірують з протизносними та антифрикційними властивостями трибосполучень для дослідуємих груп мастильних матеріалів.

В ч е т в е р т о м у р о з д і л і визначени триботехнічні характеристики мастильних матеріалів при нагріванні та із застосуванням присадок.

Гипоїдне масло, як відомо, містить біля 1,5% сірки. Тому з метою більш повного виявлення ролі температурного фактору з цим маслом були проведені досліди, у яких температура (об'ємна) масла доводилась до 125С. Випробування проводились при роботі з постійною швидкістю обертання образців на обоїх режимах нагрівання.

При нагріванні у режимі 2 виникнення СОП спостерігалось при температурі 70С…75С. Починая з температури 90С…100С, починалось зменшення h при цьому збільшувався коефіцієнт тертя. До температури 100С товщина h та коефіцієнт залишалися постійними. Збереження постійної товщини шару мастила та коефіцієнта тертя при обважнюванні умов тертя (збільшення температури) характерно для тертя СОП без прошарку масла і пояснюється їх здібністю до саморегулювання.

Але з температури масла 120С починалося руйнування мастильного шару, яке приводило до підвищення f і схоплювання, чого при повільному нагріванні не відбувалося.

Нами було досліджено вплив присадок ЭФ-357 та ЭФ-262 на процес припрацьовування сталевих роліків (сталь 45, HRC 28-32), R_а=0,35 мкм. В якості базового масла для припрацьовування використовувалось масло И-20А, в яке безпосередньо перед випробуванням вводилась суміш з присадок у такому процентному співвідношені:

1. 7% ЭФ-357 ? 0,5% ЭФ-262; 2. 7% ЭФ-357 ? 1,0% ЭФ-262;

3. 7% ЭФ-357 ? 1,5% ЭФ-262.

Моментом закінчення припрацьовування вважалось утворення стабільного мастильного шару. В нашіх експериментах постійна товщина мастильного шару у результаті припрацьовування встановлювалась при використанні масла И-20А без присадок через 270 хв. При допомозі профілографу визначили змінення параметра шорсткості R_a поверхонь тертя через 30, 60, 180 та 300 хв.

Приведені дані показують, що при збільшені концентрації присадок ЭФ262 до 1% вигладжування поверхонь тертя помітно прискорюється, але набмір приводить до зростання шорсткості поверхонь тертя у процесі подальшої роботи.

Оптимальним для припрацьовування у режимі пусків та зупинок є утримування 1% присадки ЭФ262 у базовому маслі спільно з 7% присадки ЭФ357, так як при цьому після 30 хв. роботи помітного погіршення якості поверхонь тертя не відбувалося.

У п `я т о м у р о з д і л у надається механізм зміни форм адсорбції граничних мастильних шарів та математичний опис характеристик зношування контактних поверхонь.

Як приватні описи моделей використовуються узагальнені поліноми від декількох незалежних зміних, поданих у вигляді лінійних відносно визначених коефіцієнтів координатних функцій.

Для оцінки параметрів моделей використовується метод найменших квадратів, у рамках якого задача у математичній постановці запишеться у вигляді:

де

a_j - невідомі коефіцієнти;

fp_j(x, y,…, t) - координатні функції; j=1, m; m - число координатних функцій;

x_i, y_i, …, t_i, f_i - початкові параметри і значення вихідного показника в і-й точці,

i=1, n;

fp_i=fp(x_i, y_i, …, t_i) - розрахункове значення вихідного показника в і-й точці,

n - число точек;

x, y, …, t - незалежні змінні.

Сума квадратів S уявляє собою квадратичний багаточлен відносно параметра a_j, який досягає мінімуму при таких значеннях незалежних змінних, при яких обертаються у нуль усі перші приватні похідні:

де

Вибір моделі оптимальної складності здійснюється на основі регуляризуючих функціоналів, які базуються на так званих критеріях регулярізації, мінімума зсування, баланса. Так, для вибіру моделі оптимальної складності серед моделей різного порядку (від 1-го до m-го) використовуються критерії регулярізації.

Для узагальненого опису результатів експерименту для усіх груп мастильних матеріалів використовувались три види моделей, які включають слідуючі набіри незалежних змінних:

1 група - H, E, n, M, ?, N;

2 група - H, E, n, M, ?, N, ? (напруження зсуву), v (швидкість ковзання);

3 група - H, E, n, M, ?, N, ?, ?_еф (ефективна в'язкість).

Лучша модель 15 порядка ST=0.8326649424 OST=0.01731391 OMO=0.05610569 F= 5.15785951 * 1 + 1.13384ю-8 * v*y + 1279.33387 * u + 0.00071261 * u*y + 4.2159ю-11 * x*y^2 + 0.15652133 * v*u + 1.72007ю-5 * v^2 - 0.00574698 * v*ln(z) - 3.10749ю-6 * q*x - 2.72495ю-5 * y*ln(z) - 0.36010254 * x^2 + 6.25801ю-6 * x*y*ln(z) + 0.00278577 * v*x - 215.695677 * u*ln(z) - 1.0903ю-11 * x^2*y^2

Лучша модель 16 порядка ST=0.8310570385 OST=0.01728048 OMO=0.05827054 F= 6.53861031 * 1 + 5.42158ю-9 * v*y + 1126.08034 * u + 0.00072331 * u*y + 4.5131ю-11 * x*y^2 + 0.34555495 * v*u + 1.72920ю-5 * v^2 - 0.00680696 * v*ln(z) - 2.76611ю-6 * q*x - 2.99578ю-5 * y*ln(z) - 0.40814761 * x^2 + 7.67452ю-6 * x*y*ln(z) + 0.00357039 * v*x - 171.428273 * u*ln(z) - 1.3603ю-11 * x^2*y^2 - 49.6046167 * u*x

J_h=f (h, E, n, M,?, N_ц,?,?_эф), где h=x; E=y; n=z; M=t; ?=u; N_ц=v; ?=w; ?_эф =q

Основні результати роботи

При несталих умовах припрацьовування встановлено руйнування мастильного шару, пов'язане зі зміною протікаючих граничних процесів - руйнуванням адсорбційних мастильних шарів та утворенням мастильних шарів неадсорбційного походження (СОП). Спочатку сформовані на контактних поверхнях адсорбційні шари руйнуються під механічним та термічним діянням, внаслідок важких умов тертя. Зменшення товщини мастильного шару пов'язано з тим, що швидкість руйнування адсорбційних граничних шарів значно перевершує швидкість утворення СОП на контактних поверхнях. При роботі у несталому режимі припрацьовування також відбувається зміна протікаючих граничних процесів, але швидкість утворення СОП у цих умовах перевершує швидкість руйнування адсорбційних граничних шарів, з чим і пов'язана відсутність значних руйнувань товщини мастильного шару при роботі у даних умовах. Нова фаза, яка виникає (СОП), екранірує вихідний матеріал від механічної та фізико-хімічної деструкції і забезпечує надійність мастильної дії на кінцевому етапі припрацьовування.

Встановлені слідуючи особливості мастильної дії при несталому режимі припрацьовування.

Мінеральні масла:

для масла И-20А у початковий період припрацьовування характерно сильне коливання параметра Е, що вказує на інтенсивність протікаючих процесів формування адсорбційних структур;

початок припрацьовування для масла И-40А характеризується зменшенням параметра h на 25%, а для масла И-20А, навпаки, збільшенням на 100% відносно початкової товщини;

масла И-20А та И-40А після часткового руйнування хемосорбційної прослойки відновили товщину мастильного шару, яка не змінюється до кінця припрацьовування, тоді як для масла МК-8 має місце періодичне руйнування хемосорбційної складавої;

для масла И-20А у момент руйнування мастильного шару параметр Е зменшується до значення 60?10³ Дж/м², а для масла И-40А та МК-8 параметр Е збільшується на 40%-50%, що вказує на більшу міцність хемосорбційних шарів, утворених маслом И-20А;

встановлено, що при страгіванні контактних поверхонь виникає маломаштабна деформація пружнього або пластичного характеру, оцінюваєма параметром M_min. При пластичній деформації відбувається різке зменшення частоти обертання контактних поверхонь та момента тертя у середньому на 90%-95%;

встановлено, що змінення параметра M_min і реологічних характеристик ?_і та ?_еф носить коливальний характер і що після нерівноважного етапу (перший етап) припрацьовування настає рівноважний (другий етап), який характеризується важливими ознаками - збільшенням амплітуди та періоду змінення параметрів ?_і і M_min та, друге, змінення параметрів ?_і і M_min відбувається у протифазі.

Синтетичні масла:

при введені павузи протягом 24 год. характер змінення хемосорбційної складавої залишився коливальним і різко змінилися параметри цього процесу - зменшилася частота і збільшився період змінення товщини мастильного шару після зупинки;

збільшення павузи між циклами з t_п=2с до t_п=60с призводить до зменшення параметра h на 35%-50%;

тривалість існування гідродинамічного прошарку мастильного шару для синтетичних масел на 45%-50% більш у порівнянні з мінеральними маслами у залежності від режиму та тривалості припрацьовування;

значення параметра M_min для масла Shell Helix у два раза більш аналогічного параметра для масла Б-3В, що вказує на кращі адаптаційні можливості масла Shell Helix у несталих умовах припрацьовування.

Пластичні та напіврідки мастила:

для мастил ВНИИНП-286М та Т-200Б не було встановлено аномальних відхилень триботехнічних параметрів. Параметр h до кінця припрацьовування зріс на 140% (для синтетичного Б-3В та мінерального И-20А відповідно 73% і 24%);

значення параметра M_min у процесі припрацьовування достатньо високі (0,07-0,095 кг/см²), що вказує на перевагу пружних деформацій у зоні контакту при страгіванні (для масла Мк-8 M_min=0,01-0,03 кг/см²);

кінетика змінення параметра Е має тенденцію до зниження у ході припрацьовування у середньому на 20%.

Водньо-гликолеві рідини:

при змашуванні цим класом мастильних матеріалів не утворюються благоприємні умови для вигладжування поверхонь тертя, формування оптимального мікрорельєфу та мастильного шару;

ріст товщини мастильного шару та зниження параметра Е пов'язано з аморфізацією поверхнього шару і його розпушуванням по причині скрихчення поверхневого шару та розвитку водневого зношування;

встановлені до кінця припрацьовування значення лінійного зношування є самими високими у порівнянні з іншими класами мастильних матеріалів.

Масла з присадками:

введення багатофункціональної присадки «Dura Lube Transmission» в цілому збільшує сумарну товщину мастильного шару та зменшує значення параметра Е у ході припрацьовування.

Параметр Е є найбільш точною триботехнічною характеристикою при оцінці ефективності мастильної дії у порівнянні з коефіцієнтом тертя, добре корелірує з товщиною мастильного шару та лінійним зношуванням. Значення параметра Е для мастил у 1,4-2,3 раза менш у порівнянні з маслами.

Із дослідженних у несталих умовах роботи та при зміненнях температури мастильних матеріалів найбільшу товщину мастильного шару та найменшу величину зношування і питомої роботи тертя показали мастила ВНИИНП-286М, Shell Alvania та Т-200Б.

Дія трибополімерізуючих присадок у несталих умовах прискорює процес припрацьовування за рахунок блокування процесу утворення полімерних плівок та інтенсифікації вигладжування контактних поверхонь.

Для опису характеристичних залежностей використовувався метод, заснований на селекції моделей оптимальної складності. При узагальненому опису результатів експерименту використовувались три вида моделей, які включали різні набори незалежних змінних. Получені моделі задовільно описують залежність інтенсивності зношування від змінних триботехнічних показників у процесі припрацьовування і розходження з експериментальними даними не перевищує 4,5-5 разів.

Основні положення дисертації опубліковані в роботах

1) Дмитриченко Н.Ф., Мнацаканов Р.Г., Аль-Кураан Т., Саад Ф. Триботехнические особенности смазочных материалов при неустановившихся режимах роботы - Зб. наук. праць «Проблеми експлуатації та надіності авіаційної техніки». К.: КМУЦА, 1998. - с. 99-102.

2) Дмитриченко Н.Ф., Мнацаканов Р.Г., Аль-Кураан Т., Саад Ф. Критерий относительной оценки противоизностных и антифрикационых свойств смазочных материалов в условиях динамического нагружения - Зб. наук. праць «Проблеми тертя та зношування» - К.: КМУЦА, 1998. - с. 38-44.

3) Дмитриченко Н.Ф., Мнацаканов Р.Г., Золотарева Е.П., Братица Л.С., Аль-Кураан Т., Саад Ф. Эмпирический подход к расчету напряжений и деформаций в локальном контакте трения - Зб. наук. праць «Проблеми тертя та зношування» - К.: КМУЦА, 1998. - с. 11-18.

4) N.F. Dmitrichenko, E.P. Zolotareva, T.M. Al-Quraan «Comparative experimental evaluation of fatigue durabiliti of surfaces of friction couples». 2^nd Joint American - Eastern European Conference: «New Materials And Technologies In Tribology» NMTT-97, Minsk-Grodno-Warsaw, 1997. - p. 179.

5) Дмитриченко Н.Ф., Мнацаканов Р.Г., Аль-Кураан Т., Саад Ф. Критерии относительной оценки противоизностных и антифрикационных свойств смазочных материалов. - Научно-техническая конференция: «XVI и XVII отчетная научно-техническая конференция университета», Киев, 1996-1997 гг., - с. 35.

6) С. Фернанд, Аль-Кураан Дослідження процесу мащення за наявних ознак пошкодження. - 4-й міжнародний симпозіум українських інженерів-механіків. - Львів, 19-21 травня 1999 р.

Размещено на Allbest.ru