Методи підвищення ефективності функціонування систем трубопровідного транспорту газу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук

МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ ГАЗУ

Спеціальність: Енергетичні системи та комплекси

КОВАЛКО МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ

Київ, 1999 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Газотранспортна система (ГТС) України є розвиненою і однією з найскладніших в світі, вона має 34,3 тис. км магістральних газопроводів діаметром від 100 до 1420 мм., більше 120 компресорних цехів із загальною встановленою потужністю 5300 МВт, близько 1350 розподільчих станцій, 4 пункти передачі газу на експорт.

По вхідних газопроводах на кордоні України потужність ГТС перевищує 230 млрд., м³ на рік. У ГТС України експлуатуються 20 типів газоперекачуючих агрегатів, 76,7% з них мають газотурбінні двигуни. Більше половини встановленої потужності ГТС України використовується для забезпечення експортних поставок газу.

На сьогодні в Україні діє 14 підземних сховищ газу (ПСГ) з активним об'ємом більше 30 млрд., м³. ПСГ значно підвищують маневровість та надійність системи газопостачання, за цими характеристиками вона вигідно відрізняється від інших систем, а за загальною ємністю ПСГ посідає одне з перших місць у світі.

Система газопостачання (СГП) є національним багатством держави і виконує стратегічні функції забезпечення країни одним із основних енергоносіїв - природним газом.

Однак поточний стан СГП є відбитком загальноекономічних кризових явищ. Більшість магістральних трубопроводів потребують заміни ізоляції, ремонту та заміни труб, поліпшення характеристик засобів захисту від корозії. Більше половини устаткування компресорних станцій виробило свій моторесурс, переважна більшість його - морально застаріле. Наслідок такої ситуації - досить низька ефективність його функціонування, ККД газоперекачуючих агрегатів часто становлять 24-26%, мають місце перевитрати паливного газу, зниження продуктивності та надійності функціонування магістральних газопроводів.

Дуже важливою складовою підвищення загальної ефективності є забезпечення відповідного рівня оперативно-диспетчерського управління систем трубопровідного транспорту газу (СТТГ). Основним напрямом такого поступу є розробка та впровадження ефективних і універсальних математичних та інформаційних засобів для аналізу і оптимізації усталених і нестаціонарних режимів функціонування систем магістральних газопроводів.

Створення зазначених засобів та їх використання в необхідних обсягах в системах оперативно-диспетчерського управління дасть можливість суттєво підвищити загальну ефективність функціонування СТТГ завдяки підвищенню їх продуктивності, енергоефективності, надійності, якості газопостачання та ін.

Більшість з відомих методів розрахунку режимів роботи СТТГ є наближеними методами пошуку аналітичних рішень, вони ґрунтуються на різноманітних спрощеннях вихідних рівнянь газової динаміки (трубопроводи) та рівнянь компресорних станцій (насамперед, їх лінеаризація). Крім того, ці методи не є універсальними, частина з них використовувалась в наукових дослідженнях, інші - при проектуванні газопроводів і майже зовсім вони не були використані в системах управління магістральними газопроводами (МГ) через обмежені можливості.

Розробці методів аналітичних рішень рівнянь газової динаміки присвячена велика кількість публікацій, найбільш відомими з них є роботи Яковлева Е.І., Олександрова А.В., Галіулліна З.Т., Темпеля Ф.Г., Жидкової М.О., Бермана Р.Я., та інших дослідників.

Протягом останніх 10-15 років досить інтенсивний розвиток отримали чисельні методи аналізу як усталених, так і нестаціонарних режимів газопроводів і СТТГ в цілому. З усіх запропонованих та досліджених методів цього класу вимогам універсальності та стійкості задовольняють лише неявні кінцево-різницеві методи. Всі інші методи чисельного аналізу (явні, гібридні) не можуть конкурувати з неявними методами, не забезпечують стійкості обчислень при зростанні кроків за часом.

Розробці цього напряму досліджень присвятили свої роботи Васильєв О.Ф., Бондарєв Е.А., Воєводін А.Ф., Каніболотський М.А., Кулик М.М., Брянських В.Є., Годлевський В.С., Максимов Ю.І., Kralik I., Stiegler P.,Vostry Z., Zavorka I. та інші вчені.

Водночас неявним кінцево-різницевим методам також властивий дуже суттєвий недолік: зі зростанням величини кроків за часом значно зростає похибка обчислень. Ця властивість обмежує їх використання в системах оперативно-диспетчерського управління СТТГ.

Регулярне, систематичне застосування методів чисельного аналізу для вирішення всього класу задач оперативно-диспетчерського управління СТТГ можливе лише в тому випадку, коли будуть створені методи, які одночасно зможуть забезпечувати як абсолютну стійкість, так і високу точність обчислень. На основі таких методів повинні бути розроблені алгоритми та засоби інформатики для аналізу і моделювання усталених і нестаціонарних режимів роботи СТТГ.

Шляхом багатократного використання цих засобів можуть бути вирішені більш складні і актуальні задачі оперативного управління СТТГ:

- оптимізація режимів роботи;

- оптимізація потоку та розподілу;

- управління режимами роботи СТТГ в нештатних ситуаціях та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика та підрозділи цієї роботи у відповідні періоди входили до тематичних планів науково-дослідних робіт і планів впровадження АТ “Укргазпром”, Держкоменергозбереження України, Держнафтогазпрому України. Тематика роботи пов'язана з планами Державної науково-технічної програми 04.09 “Економічні та технологічні перспективи розвитку енергетики”, а також з енергетичними проектами міжнародних програм TACIS і THERMI.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є створення і впровадження досконалих математичних та програмно-інформаційних засобів на базі методу і алгоритмів кінцевих елементів для аналізу і оптимізації нестаціонарних та усталених режимів роботи СТТГ, підвищення ефективності систем магістральних газопроводів (МГ) шляхом впровадження цих методів і засобів в оперативно-диспетчерському управлінні МГ.

А також використання інших найбільш значних досягнень науково-технічного прогресу в СТТГ: проведення реконструкції компресорних станцій (КС) та заміна газотурбінних агрегатів, поліпшення технічного стану та підвищення ефективності трубопроводів, впровадження організаційно-технічних заходів та ін.

У процесі її реалізації були сформульовані і розв'язані такі задачі:

1) створення комплексу математичних моделей об'єктів і систем трубопровідного транспорту газу, пристосованих і призначених для систематичного аналізу їх нестаціонарних і усталених режимів;

2) розробка методології формування системних моделей магістральних газопроводів і СТТГ на основі комплексного використання запропонованих моделей трубопроводів, компресорних станцій та вузлів, що забезпечують високу деталізацію та точність;

3) створення чисельних методів і алгоритмів розв'язання рівнянь газової динаміки стосовно нестаціонарних і усталених режимів роботи трубопроводів, що ґрунтуються на загальному методі кінцевих елементів і забезпечують одночасно абсолютну стійкість і високу точність обчислень;

4) розробка обчислювальних схем згідно з модифікованими методами Ньютона для чисельного рішення систем нелінійних алгебраїчних рівнянь, отримуваних після застосування методу кінцевих елементів до рівнянь газової динаміки, а також нелінійних рівнянь компресорних станцій та вузлів;

5) застосування загальних методів факторизації з попередньою імітацією виключення стосовно систем лінеаризованих алгебраїчних рівнянь, отриманих за методом Ньютона;

6) розробка та впровадження програмно-інформаційних комплексів, побудованих на основі створених методів і алгоритмів, для аналізу, моделювання, оптимізації та управління усталених і нестаціонарних режимів роботи складно-замкнутих, великих газотранспортних систем на великих проміжках часу і з необхідною точністю;

7) впровадження розроблених математичних методів та засобів інформатики в системах оперативно-диспетчерського управління СТТГ та в наукових дослідженнях;

8) розробка загальних методологічних положень дослідження енергоефективності в економіці та соціальній сфері країни, визначення обсягів реального потенціалу енергозбереження в СТТГ, енергоекономічний аналіз результатів впровадження найбільш ефективних енергозберігаючих заходів і технологій в СТТГ і, в тому числі в системах оперативно-диспетчерського управління.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Вперше запропоновано до використання і детально досліджено метод кінцевих елементів стосовно рівнянь газової динаміки та аналізу нестаціонарних і усталених режимів газотранспортних систем. Застосування цього методу на відміну від кращих відомих забезпечує одночасно як абсолютну стійкість, так і високу точність обчислень;

2. Удосконалено математичну модель компресорної станції, яка відрізняється від відомих тим, що в ній коректно і значно детальніше враховані всі її основні об'єкти: ГПА, апарати повітряного охолодження (АПО), обв'язки ГПА і АПО, вхідні і вихідні шлейфи КС;

3. Удосконалено комплекс математичних моделей трубопроводів, їх вузлів і компресорних станцій до вигляду, що дозволяє залучати їх до складу системних моделей як окремих магістральних газопроводів, так і газотранспортних систем в цілому;

4. Отримали подальший розвиток обчислювальні схеми для чисельного рішення систем нелінійних алгебраїчних рівнянь, що одержуються в результаті застосування методу кінцевих елементів до рівнянь газової динаміки, в комплексі з нелінійними рівняннями КС та вузлів. Запропоновані обчислювальні схеми відносяться до модифікованих методів Ньютона, відмінність цих схем від відомих полягає в їх застосуванні до специфічних систем алгебраїчних рівнянь та в спеціальних спрощеннях обчислень елементів матриць Якобі, які суттєво (до кількох разів) зменшують обсяги обчислень при збереженні високої швидкості збіжності та точності;

5. Отримали подальший розвиток методи факторизації з попередньою імітацією виключення стосовно систем рівнянь, що формуються в результаті застосування модифікованих методів Ньютона до системних алгебраїзованих моделей СТТГ. Відмінність запропонованих методів від відомих полягає у використанні специфічних особливостей та структури системних матриць СТТГ;

6. Отримали подальший розвиток загальні методологічні положення дослідження енергетичної ефективності використання ресурсів та технологій, впровадження енергозберігаючих заходів в економіці і соціальній сфері країни. Запропоновані положення відрізняються від відомих тим, що вони розроблені для застосування в умовах ринкової економіки з урахуванням соціально-економічної специфіки перехідного періоду, в якому знаходиться наша країна.

Практичне значення одержаних результатів:

1. Розробка обчислювальних схем за модифікованими методами Ньютона для нестаціонарних і стаціонарних режимів трубопроводів, КС і СТТГ в цілому виконана з таким ступенем деталізації щодо визначення залежностей для не в'язок і елементів матриць Якобі, який дав можливість забезпечити безпосередню розробку програмних блоків і програмно-інформаційних комплексів (ПІК) для аналізу режимів роботи СТТГ в нормальних і нештатних ситуаціях;

2. На основі запропонованих і досліджених моделей, методів і алгоритмів в АТ “Укргазпром” розроблено і впроваджено програмно-інформаційні комплекси, які на відміну від аналогічних розробок дають можливість розраховувати усталені і нестаціонарні режими складно-замкнутих, великих ГТС на великих відрізках часу, з високою точністю і за час, прийнятний для практики оперативного управління ГТС;

3. Розроблені ПІК пристосовані для систематичного і багатократного використання в структурі засобів автоматизованої інформаційної системи оперативно-диспетчерського управління (АІС ОДУ) для розв'язання сукупності задач, пов'язаних з плануванням, контролем, управлінням та оптимізацією усталених і нестаціонарних режимів складних СТТГ. Практичний досвід впровадження розроблених математичних моделей і методів в складі ПІК, їх використання для аналізу режимів складних СТТГ підтвердили теоретичні висновки щодо високої стійкості та точності методу кінцевих елементів;

4. Розроблені математичні засоби та програмно-інформаційні комплекси мають універсальний характер і можуть використовуватись не тільки для аналізу усталених і нестаціонарних режимів ГТС, на їх основі можна досліджувати (в роботі це продемонстровано на прикладі складної триниткової системи) складні задачі оперативного управління МГ в нештатних ситуаціях з дуже великою кількістю збурень, а також задачі оптимізації їх нормальних режимів роботи, що значно підвищує ефективність систем магістрального транспорту газу;

5. На основі запропонованих методологічних положень дослідження енергетичної ефективності за безпосередньою участю автора розроблена Комплексна державна програма енергозбереження України, яка була схв.алена Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України №148 від 5.02.97 р.) і є на сьогодні основним документом в діяльності органів державної влади по підвищенню енергоефективності вітчизняної економіки;

6. З використанням запропонованих методологічних положень дослідження енергетичної ефективності виконано дослідження обсягів практичного (реального) потенціалу енергозбереження в системах магістральних газопроводів України та енергоекономічний аналіз впровадження найбільш ефективних енергозберігаючих заходів і технологій в СТТГ, в тому числі запропонованих в роботі математичних методів та засобів інформатики в системах оперативно-диспетчерського управління;

7. Основні результати роботи на сьогодні отримали впровадження в Об'єднаному диспетчерському управлінні АТ “Укргазпром”, управліннях магістральними газопроводами “Львівтрансгаз”, “Черкаситрансгаз”, “Київтрансгаз”, ВАТ “ІВП “ВНІПІТРАНСГАЗ” та КС ДП “Шебелинкагазпром” з щорічним загальним економічним ефектом понад 10 млн. грн.

Особистий внесок здобувача. У розробці програмно-інформаційних комплексів для розрахунків нестаціонарних і усталених режимів роботи систем магістральних газопроводів автору належать математичні моделі, методи та алгоритми розрахунків, загальна структура ПІК, авторське супроводження при розробці і випробуваннях його блоків та комплексу в цілому, а також при впровадженні ПІК у виробничу експлуатацію.

У розробці Комплексної державної програми енергозбереження України автору належать загальна структура КДПЕУ, аналіз основних напрямів ефективного використання енергії, розробка основних напрямів програми першочергових та довготермінових енергозберігаючих заходів в галузях економіки і в соціальній сфері.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертаційної роботи і її окремі результати були повідомлені на Третій міжнародній виставці-конференції “Енергозберігаюча техніка і технології” (Київ, 1996 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Ефективність систем електроенергетики” (Київ, 1996 р.), Міжнародній конференції “Ресурс `97” (Київ, 1997 р.), науково-технічній конференції “Нафта і газ України” (Київ-Львів, 1995 р.), на спільному засіданні Президії НАН України і Колегії Держкоменергозбереження України (1996 р.), засіданнях Колегії Держкоменергозбереження України (1995-1997 рр.), Колегії Держнафтогазпрому України (1997-1998 рр.).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 39 наукових праць: 5 монографій, з них 1 написана самостійно, 19 статей у фахових наукових виданнях, 13 з яких написані самостійно, 6 статей в збірках наукових праць, 1 стаття в науково-технічному бюлетені, 5 доповідей в матеріалах конференцій, 2 патенти України, 1 авторське свідоцтво СРСР на винахід.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, шести розділів, загальних висновків, додатку, містить 412 сторінок машинописного тексту, в тому числі 30 ілюстрацій на 14 сторінках, 15 таблиць на 97 сторінках, список використаних джерел із 204 найменувань на 20 сторінках та додаток на 30 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і важливість роботи, сформульовано мету і задачі досліджень, наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі проаналізовано системи газопостачання як об'єкт управління та розвитку, формування та структуру СГП України, досліджено існуючі методи та засоби аналізу режимів функціонування СТТГ, на основі проведеного аналізу сформульовано задачі дослідження. Система газопостачання є однією із стратегічних систем країни, оскільки вона забезпечує надходження близько 45% від обсягів усіх первинних енергоресурсів, що споживаються в країні. Стратегічне значення СГП підвищується в зв'язку з тим, що через її магістральні газопроводи транспортується на експорт в Західну Європу близько 135 млрд., м³ газу, за що Україна отримує 33 млрд., м³ газу як оплату за транзит. Ці обсяги в 1,8 рази перевищують власний видобуток газу (18,2 млрд., м³) і становлять більше 40% від обсягів його споживання в країні (81,3 млрд., м³).

Забезпечуючи транспортування газу в обсягах близько 215 млрд., м³ щорічно, газотранспортна система України є однією з найбільших, найскладніших та найпотужніших у світі. Відзначаючись підвищеною надійністю порівняно з ГТС інших країн СНД, українська газотранспортна система має морально застаріле та зношене устаткування, модернізація якого є одним із напрямів підвищення ефективності функціонування ГТС, в тому числі енергоефективності.

Важливим напрямом підвищення ефективності функціонування систем трубопровідного транспорту газу є впровадження в оперативно-диспетчерському управлінні магістральними газопроводами програмно-інформаційних засобів для аналізу, оптимізації та управління режимами їх функціонування в нормальних та нештатних ситуаціях.

Загальним висновком проведеного аналізу є те, що в системах трубопровідного транспорту газу існує складна та важлива проблема підвищення ефективності їх функціонування, яка може бути вирішена одночасним розв'язанням сукупності наведених нижче великих, складних та важливих класів науково-технічних задач:

1. Створення ефективних методів та засобів аналізу і управління нестаціонарними режимами газотранспортних систем для оперативно-диспетчерського управління ними. Цю задачу, як показали дослідження автора, доцільно вирішувати шляхом застосування методу кінцевих елементів стосовно до математичних моделей магістральних газопроводів і створення відповідних алгоритмів та програмно-інформаційних засобів, оскільки цей метод на відміну від інших має високу точність та абсолютну стійкість. Метод кінцевих елементів є відносно новим методом обчислювальної математики, він успішно застосовується для вирішення досить широкого кола задач в різних галузях науки і техніки, але для аналізу режимів систем магістральних газопроводів цей метод не використовувався і вперше був застосований в роботах автора;

2. Створення ефективних методів та засобів аналізу і оптимізації усталених режимів газотранспортних систем також для оперативно-диспетчерського управління ними. Виходячи з вимог єдності математичних та інформаційних засобів для всієї системи оперативно-диспетчерського управління, цю задачу також треба вирішувати шляхом застосування методу кінцевих елементів і створення на його основі алгоритмів та програмних комплексів для аналізу і оптимізації усталених режимів ГТС;

3. Впровадження досягнень науково-технічного прогресу і організаційно-технічних заходів в системах трубопровідного транспорту газу з метою забезпечення їх необхідного функціонального рівня та підвищення загальної ефективності і, насамперед, енергоефективності.

У другому розділі виконано аналіз, розробку та дослідження математичних моделей об'єктів і систем трубопровідного транспорту газу. Розробка виконувалась таким чином, щоб ці моделі можна було використовувати в системних моделях СТТГ для аналізу і оптимізації їх режимів.

Для опису нестаціонарних процесів в трубопроводах лінійних дільниць (ЛД) використана система диференційних рівнянь в часткових похідних, яка є точною моделлю цих процесів:

 (1)

(2)

(3)

Де:

- відповідно щільність, швидкість руху і тиск газу;

- часова і просторова координати;

- коефіцієнт гідравлічного опору;

- діаметр труби;

K - коефіцієнт теплопередачі від труби до ґрунту;

- температура ґрунту;

- висота залягання труби;

- повна енергія одиниці маси.

При розрахунках стаціонарних режимів в ГТС застосовується модель усталеного руху газу в трубопроводі, що отримується з рівнянь (1) - (3), шляхом прирівнювання до нуля похідних за часом і виключенням членів, що репрезентують швидкісний натиск:

(4)

(5)

(6)

Де:

M - масовий видаток газу через трубу з постійним перетином .

Для вузла з'єднання трубопроводів справедливі залежності:

- матеріального балансу:

(7)

- енергетичного балансу:

(8)

- рівності тисків і температур потоків, що виходять з вузла:

(9)

Тут:

- індекси трубопроводів, що підходять до вузла;

- індекси трубопроводів, що виходять з нього.

Основним активним об'єктом МГ є компресорна станція, на якій розміщуються ГПА та АПО.

У роботі застосовано точну, детальну модель ГПА, яка має структуру, що дозволяє використовувати її в системних моделях КС.

Модель ГПА використовує залежності, що зв'язують між собою вхідні та вихідні тиски, температури, масові видатки, при цьому варіюються як параметри відносні оберти та враховуються приведена об'ємна продуктивність, ступінь стискування, потужність і політропічний ККД нагнітача. Обв'язки ГПА, а також вхідні та вихідні шлейфи КС моделюються залежністю:

(10)

Де:

- видаток;

- падіння тиску на обв'язці (між точками та ).

Математична модель АПО пов'язує між собою режимні параметри на його вході та виході (тиск, видаток, температура), а також атмосферну температуру:

(11)

(12)

(13)

Де:

- тиск і температура на вході та виході АПО відповідно;

- комерційний видаток газу;

- атмосферна температура;

- коефіцієнти, що апроксимують функцію , яка представляє в комп'ютерній пам'яті робочу характеристику АПО, задану графічно;

- константа, що визначається типом АПО (паспортна характеристика).

При моделюванні процесів в МГ, в тому числі в компресорних станціях, необхідно використовувати технології системного аналізу, що обумовлено природою цих об'єктів. Системний аналіз полягає в сумісному дослідженні математичних моделей окремих підсистем об'єкта. Сумісне дослідження здійснюється шляхом об'єднання в загальну системну модель з використанням рівнянь зв'язку. Стосовно аналізу режимів магістральних газопроводів природним є використання моделей КС і трубопроводів в якості підсистем, тоді як рівняння вузлів доречно застосовувати як рівняння зв'язку.

Структура КС має цехів, кожний з яких включає певну кількість () груп ГПА. У кожній групі ГПА з'єднані послідовно в три ступені. Виходи груп кожного цеху об'єднані в один вузол (C, D, E). До цього вузла приєднуються апарати повітряного охолодження даного цеху, які включаються в свою чергу на паралельну роботу, їх загальна кількість по цехах становить R, F і Ф відповідно. Кожний ГПА на рис. 1 позначений тризначним індексом, перша цифра якого вказує на номер цеху, друга - номер групи, третя - номер ступеня. Нумерація АПО є двозначною, тут перша цифра співпадає з номером цеху, а друга є номером АПО в даному цеху. У роботі запропонована і досліджена модель КС по структурі рис. 1. В існуючій літературі відсутні моделі КС, розроблені з таким ступенем точності та універсальності.

Універсальність розробленої моделі КС полягає в тому, що її можна використовувати як автономно, так і системно, в загальних моделях газотранспортних систем, куди модель КС входить як складова частина.

При її застосуванні в автономному режимі достатньо задати відповідні вхідні та вихідні параметри.

При системному використанні моделі необхідні вхідні та вихідні параметри отримуються автоматично з моделей сусідніх об'єктів (тобто з моделей лінійних дільниць).

Висока точність моделі забезпечена завдяки врахуванню і адекватному математичному опису всіх блоків і пристроїв компресорної станції. У більшості розробок, відомих зі світової літератури та в практиці використання моделей при управлінні магістральними газопроводами майже не застосовується детальне, агрегатне представлення ГПА. Як правило, вони агрегуються, укрупняються по групах і навіть по цехах. Це призводить до зниження точності та адекватності отримуваних результатів.

Запропоновані до використання та розроблені моделі трубопроводів, їх вузлів і компресорних станцій мають вигляд, який дозволяє залучати їх до складу системних моделей не тільки окремих магістральних газопроводів, а й навіть до складу моделей газотранспортних систем в цілому.

Розроблено методологію формування системних моделей магістральних газопроводів і газотранспортних систем на основі систематичного виконання запропонованих моделей трубопроводів, компресорних станцій та вузлів, що характеризуються високою деталізацією і точністю. При цьому моделі КС і ЛД використовуються як підсистеми в загальносистемній моделі МГ чи ГТС, а моделі вузлів (7) - (9) - як рівняння зв'язку між підсистемами на різних системних рівнях. Методологія формування системних моделей МГ і ГТС доведена до такого рівня, який дав можливість виконувати розробку програмно-інформаційних комплексів, призначених для використання як в наукових дослідженнях, так і в системах оперативно-диспетчерського управління трубопровідним транспортом газу.

У третьому розділі досліджено та розроблено методи і алгоритми перетворення рівнянь газової динаміки (1) - (3), (4), (5) в системи алгебраїчних рівнянь.

У роботі виконано аналіз існуючих методів алгебраїзації рівнянь газової динаміки, на основі якого зроблено висновок, що практично тільки один з відомих методів може задовольнити сучасні вимоги щодо стійкості обчислень. Таким методом є неявний сітковий метод кінцевих різниць. Він забезпечує можливість інтегрування рівнянь (1) - (3), (4), (5) з великими кроками за часом. Однак цьому методу властивий дуже великий недолік, пов'язаний з тим, що при зростанні кроку інтегрування за часом недопустимо зростає похибка обчислень.

Висока (абсолютна) стійкість обчислень разом з необхідною точністю забезпечується відповідно з роботами автора для рівнянь газової динаміки шляхом використання методу кінцевих елементів. У роботі показано, що для таких рівнянь доцільно використовувати чотирикутні симплекс-елементи. У цьому випадку апроксимуюча функція є поліномом другого порядку:

(14)

Рівняння газової динаміки (1) - (3) використані в векторно-матричній формі:

(15)

Де:

(16)

Де:

- щільність;

- об'єм газу, що проходить через одиницю площі трубопроводу, матриці та вектор-функція відповідають рівнянням (1) - (3).

При апроксимації області вважається, що невідомі вже отримані з розрахунку часового шару.

Загальну алгебраїчну систему отримано шляхом аналізу рівнянь для точок k-го шару.

Елемент 1, точка 4:

(17)

Елемент 2, точка 3:

(18)

Елемент 3, точка 6:

(19)

Елемент 4, точка 8:

(20)

Елемент 5, точка 10:

(21)

Елемент 5, точка 12:

(22)

Система рівнянь (17) - (22) є алгебраїчним аналогом рівнянь газової динаміки (1) - (3) на інтервалі часу .

У роботі виконані також дослідження з застосуванням методу кінцевих елементів до рівнянь усталених режимів трубопроводів (4), (5). Окрім прямокутних, у роботі досліджено трикутні симплекс-елементи.

Дослідження двох типів симплекс-елементів (прямокутний і трикутний) стосовно проблеми алгебраїзації нестаціонарних задач газової динаміки показали, що апроксимація просторово-часової області прямокутними елементами забезпечує абсолютну стійкість та підвищену точність, оскільки апроксимуюча функція представляється при цьому поліномом другого порядку. Використання трикутних симплекс-елементів приводить до більш скромних результатів. Апроксимуюча алгебраїчна система при цьому має явно-неявний характер і тому дозволяє працювати з обмеженими кроками за часом. Крім того, рішення при цьому апроксимується лінійною формою, тобто його точність нижча, ніж у випадку прямокутних елементів.

На основі зіставлення характеристик алгебраїчних систем, отриманих на базі прямокутних і трикутних симплекс-елементів, зроблено висновок про доцільність використання прямокутних симплекс-елементів для аналізу нестаціонарних задач газової динаміки.

Досліджено метод кінцевих елементів в одномірному випадку стосовно стаціонарних режимів трубопроводів. Побудовано алгебраїчну систему рівнянь, яка може бути використана для розрахунків стаціонарних режимів трубопроводів, а також разом з моделями компресорних станцій - для розрахунків стаціонарних режимів магістральних газопроводів. Показано, що в разі необхідності точність обчислень з використанням прямокутних елементів може бути підвищена до необхідної величини шляхом застосування спеціальних прямокутних симплекс-елементів.

У четвертому розділі досліджено обчислювальні схеми, методи та алгоритми чисельного аналізу режимів роботи СТТГ. Моделі компресорних станцій та алгебраїзовані моделі трубопроводів об'єднуються у надвеликі алгебраїчні системи, що описують режими СТТГ. Виконаний аналіз показав, що з усіх існуючих методів чисельного рішення систем нелінійних алгебраїчних рівнянь, які є еквівалентами рівнянь газової динаміки (1) - (3) і якими описуються перехідні і усталені режими трубопроводів, а також систем рівнянь, що є моделями КС, для їх чисельного аналізу доцільно використовувати алгоритми із класу модифікованих методів Ньютона.

Відповідно до методу Ньютона система рівнянь на основі (17) - (22) в ітераційній формі має вигляд:

(23)

(24)

Де:

- номер ітерації;

- вектори поправок і не в'язок у відповідних точках простору;

- матриці Якобі в цих точках.

Вектори нев'язок відповідно до (17) - (22) мають вигляд:

 (25)

(26)

Автором виконано і представлено детальну розробку залежностей для всіх елементів обчислювальної схеми (23) - (26), а саме: елементів матриці Якобі та не в'язок.

Застосування методу Ньютона до рівнянь усталених режимів трубопроводів (4), (5) приводить до системи:

(27)

(28)

Тут:

- номер ітерації;

- поправки.

Не в'язки в (27), (28) визначаються таким чином:

(29)

(30)

Для рівнянь (27), (28) визначені залежності для обрахування елементів матриць Якобі та не в'язок. Компресорна станція є дуже складним технологічним об'єктом і описується складною системою нелінійних алгебраїчних рівнянь загального вигляду, яка детально досліджена та наведена в роботі. Показано, що чисельний аналіз такого об'єкту можливий лише шляхом застосування методу Ньютона або його модифікацій. Автором виконано і представлено детальну розробку конструкцій і елементів обчислювальних, які необхідно формувати для реалізації цього методу (матриці Якобі, не в'язки, поправки, контроль точності, збіжності, організація ітераційних процесів та ін.). Отримані у роботі системи та залежності не можуть бути наведені в авторефераті у зв'язку з їх складністю та громіздкістю.

У практичному використанні основний інтерес викликає систематичне застосування моделей КС і трубопроводів для загального аналізу режимів в розрахункових схемах СТТГ, в яких їх загальна кількість може складати десятки (КС) і сотні (трубопроводи).

В умовах, коли переважна більшість трубопроводів не прилягає до граничних областей, всі їх режимні параметри формуються автоматично в процесі сумісного аналізу об'єднаної математичної моделі СТТГ. Ця загальна модель містить в собі на правах підсистем алгебраїзовані моделі трубопроводів, компресорних станцій і вузлів, які розроблені у вигляді, пристосованому для системного аналізу. Завдяки цьому забезпечується можливість виконувати розрахунки складно-замкнутих СТТГ довільної конфігурації.

Формування системних моделей СТТГ, призначених для їх чисельного аналізу, виконується шляхом об'єднання моделей підсистем з їх певною трансформацією, що описано в роботі. У результаті таких трансформацій отримуються замкнуті системи лінеаризованих алгебраїчних рівнянь, що моделюють як усталені, так і нестаціонарні режими в СТТГ довільної конфігурації.

Важливим питанням організації обчислень при аналізі режимів роботи СТТГ довільної конфігурації є вибір чисельного методу із класу модифікацій методу Ньютона. Встановлено, що аналіз процесів в трубопроводі краще виконувати з використанням спрощених матриць Якобі, оскільки при цьому кількість ітерацій збільшується на 40-50%, а кількість арифметичних операцій на кожній ітерації зменшується в 8-10 разів. Аналогічна ситуація спостерігається також при аналізі режимів КС. Використання спрощених матриць Якобі суттєво скорочує час розробки і об'єми відповідних програмних блоків. Відповідно до цього при системному аналізі режимів роботи в складно-замкнутих СТТГ доцільно використовувати обчислювальні схеми зі спрощеними матрицями трубопроводів і КС. При цьому, як і в випадку розрахунків автономних трубопроводів і КС, зовсім не знижується точність рішення, оскільки в класі методів Ньютона точність обчислення невідомих визначається тільки точністю обчислення не в'язок.

Загальні системи рівнянь, що описують режими СТТГ, мають дуже великі розмірності (тисячі невідомих). Матриці Якобі, з якими треба оперувати відповідно до методу Ньютона, при цьому на 99% і навіть більше складаються з нулів. Обробка нульових елементів призводить до надвеликих витрат машинного часу. Тому для слабко-заповнених матриць вже досить давно почали розробляти спеціальні методи, які працюють лише з ненульовими елементами матриць - методи факторизації.

Для систем, якими описується режим СТТГ, можна застосовувати тільки загальні методи факторизації з використанням попередньої імітації виключення. Ці методи стали ефективним засобом аналізу режимів великих СТТГ. На відміну від інших прямих методів при використанні методів факторизації витрати машинного часу збільшуються лінійно (а не квадратичним шляхом) з ростом розмірності систем.

Застосування методів факторизації дає можливість багатократно економити оперативну пам'ять і в багато разів скорочувати час розрахунків комп'ютера. Практика застосування обчислювальних схем за модифікованими методами Ньютона підтвердила їх хороші основні показники: високу швидкість збіжності (3-5 ітерацій), високу точність завдяки точному обчисленню не в'язок (25),(26),(29),(30), відносну простоту завдяки раціональним спрощенням при обчисленні елементів матриць Якобі.

Забезпечення хороших показників обчислювальних процесів з аналізу стаціонарних і нестаціонарних режимів як окремих об'єктів (трубопроводи, КС), так і СТТГ в цілому дало можливість здійснити розробку відповідних програмно-інформаційних комплексів з технічними характеристиками, що цілком задовольняють вимогам оперативно-диспетчерського управління режимами роботи СТТГ в сучасних умовах.

У п'ятому розділі висвітлено основні результати застосування розроблених методів та засобів для аналізу та управління режимами роботи СТТГ. На основі запропонованих методів та алгоритмів моделювання режимів роботи СТТГ було створено кілька модифікацій проблемно-орієнтованого програмно-інформаційного комплексу (ПІК), призначеного для рішення науково-технічних задач, а також для промислового використання в системах оперативно-диспетчерського управління магістральним транспортом газу. ПІК використовується як складова частина технічних засобів, на яких ґрунтується автоматизована система диспетчерського управління в СТТГ.

На відміну від аналогічних відомих розробок ПІК дає можливість розраховувати усталені і нестаціонарні режими складно-замкнутих, великих газотранспортних систем на дуже великих відрізках часу і з високою точністю.

Аналіз структури і складу задач автоматизованої інформаційної системи оперативно-диспетчерського управління, що розробляється зараз на основі новітніх комп'ютерних і інформаційних технологій в НАК “Нафтогаз України”, показав, що розроблений ПІК систематично і багатократно використовується в структурі програмно-інформаційних засобів АІС ОДУ для розв'язання сукупності задач, пов'язаних з плануванням, контролем, управлінням та оптимізацією усталених і нестаціонарних режимів складних систем трубопровідного транспорту газу.

Практичний досвід впровадження розроблених математичних моделей і методів в складі ПІК, його використання для аналізу режимів складних СТТГ підтвердили теоретичні висновки щодо високої стійкості та точності методу кінцевих елементів. ПІК дає можливість розраховувати усталені і нестаціонарні режими дуже складних, великих газотранспортних систем з кільцями та газопроводами-перемичками.

При цьому забезпечується високий ступінь деталізації розрахункових схем, великі періоди аналізу нестаціонарних процесів (кілька діб), великі кроки за часом (до кількох годин), висока точність та адекватність отримуваних результатів. Ці висновки сформовані як результат чисельного аналізу і моделювання усталених і нестаціонарних режимів досить складних однониткових, двониткових та триниткових магістральних газопроводів, розглянутих в роботі, а також як результат інших досить широких застосувань розроблених методів і комплексів. Характерним застосуванням розроблених засобів є розрахунки нестаціонарних режимів двониткового газопроводу. На вході газопроводу підтримуються постійні тиск (Р₁ = 73,9 ата) і температура (Т₁ = 10,2⁰С). На його виході (дільниця 13) споживання газу протягом всього часу становить 95 млн. м³/добу на кожну нитку. Основні дані по ЛД наведені в табл. 1, по КС - в табл. 2. Всі інші необхідні для моделювання дані містяться в роботі. Збуренням в системі є відключення одного цеху КС-4 в 0 год та наступне його включення через 6 год. Моделювання нестаціонарного режиму провадилось протягом 49 год, при цьому крок за часом складав 30 хв.. Вибіркові результати розрахунків наведено на рис. 4 і в табл. 3. Окрім описаного, у роботі містяться більш складні і різноманітні застосування розроблених методів та засобів.

У шостому розділі розроблено наукові основи та методологію енергетично-економічного аналізу енергетичної ефективності застосування енергозберігаючих заходів і технологій в економіці та соціальній сфері України.

На основі цієї методології за безпосередньою участю автора була розроблена Комплексна державна програма енергозбереження України.

Таблиця 3. - Розрахунки нестаціонарного режиму двониткового газопроводу:

Велич.	Дільниця - 1, точка - 3	Дільниця - 7, точка 3	Дільниця - 11, точка 3
Час	Видаток	Тиск	Темпер.	Видаток	Тиск	Темпер.	Видаток	Тиск	Темпер.
00 г 00 хв.	195.28	64.921	5.44	192.64	66.793	10.08	190.88	66.903	10.23
00 г 30 хв.	194.26	64.990	5.49	173.08	68.049	10.96	190.86	66.909	10.30
01 г 00 хв.	192.74	65.111	5.56	170.08	68.493	10.95	188.50	66.498	10.03
01 г 30 хв.	191.18	65.251	5.64	171.88	68.733	10.71	185.94	65.770	9.51
02 г 00 хв.	189.88	65.378	5.69	174.42	68.959	10.45	184.50	64.970	8.98
02 г 30 хв.	188.92	65.479	5.72	176.28	69.130	10.14	183.72	64.188	8.50
03 г 00 хв.	188.22	65.555	5.73	177.64	69.255	9.81	182.86	63.509	8.13
03 г 30 хв.	187.74	65.611	5.72	178.68	69.345	9.49	181.66	62.988	7.88
04 г 00 хв.	187.40	65.651	5.72	179.46	69.411	9.21	180.86	62.555	7.65
04 г 30 хв.	187.14	65.679	5.71	180.06	69.460	8.96	180.38	62.172	7.41
05 г 00 хв.	186.98	65.700	5.71	180.54	69.496	8.76	180.14	61.818	7.11
05 г 30 хв.	186.84	65.714	5.71	180.90	69.521	8.59	180.10	61.483	6.75
06 г 00 хв.	186.76	65.725	5.70	181.22	69.539	8.45	180.20	61.164	6.35
06 г 30 хв.	187.20	65.699	5.68	204.78	66.867	6.13	186.92	61.719	6.88
07 г 00 хв.	188.54	65.605	5.61	207.96	65.960	5.68	192.12	62.460	7.57
07 г 30 хв.	190.24	65.466	5.53	206.82	65.621	5.82	195.30	63.135	8.12
08 г 00 хв.	191.80	65.325	5.46	204.10	65.318	5.98	197.10	63.696	8.52
08 г 30 хв.	193.12	65.196	5.41	202.08	65.077	6.16	198.10	64.155	8.82
09 г 00 хв.	194.40	65.071	5.37	200.84	64.907	6.37	198.62	64.539	9.09
09 г 30 хв.	195.44	64.962	5.35	200.10	64.793	6.58	198.84	64.868	9.37
10 г 00 хв.	196.22	64.877	5.34	199.66	64.717	6.78	198.86	65.158	9.67
10 г 30 хв.	196.74	64.813	5.33	199.36	64.672	6.95	198.04	65.524	10.11
11 г 00 хв.	197.12	64.767	5.34	199.14	64.652	7.11	197.02	65.952	10.65
11 г 30 хв.	197.40	64.733	5.34	198.92	64.662	7.28	195.86	66.304	11.13
12 г 00 хв.	197.60	64.708	5.34	198.58	64.710	7.47	194.40	66.481	11.41
12 г 30 хв.	197.74	64.690	5.34	198.22	64.789	7.70	193.42	66.578	11.59
13 г 00 хв.	197.86	64.676	5.34	197.88	64.888	7.95	192.80	66.635	11.71
13 г 30 хв.	197.92	64.667	5.34	197.54	64.997	8.23	192.38	66.672	11.77
14 г 00 хв.	197.96	64.661	5.35	197.22	65.109	8.52	192.10	66.698	11.79
14 г 30 хв.	197.98	64.659	5.35	196.34	65.294	8.88	191.90	66.717	11.78
15 г 00 хв.	197.92	64.661	5.35	195.58	65.509	9.26	191.74	66.733	11.75
15 г 30 хв.	197.84	64.667	5.36	195.04	65.715	9.62	191.62	66.747	11.72
16 г 00 хв.	197.72	64.676	5.36	194.64	65.900	9.95	191.54	66.758	11.68
16 г 30 хв.	197.60	64.688	5.37	194.32	66.060	10.24	191.46	66.768	11.66
17 г 00 хв.	197.46	64.700	5.37	194.06	66.198	10.49	191.40	66.776	11.63
17 г 30 хв.	197.34	64.713	5.38	193.84	66.315	10.69	191.36	66.783	11.61
18 г 00 хв.	197.20	64.726	5.38	193.66	66.413	10.86	191.32	66.788	11.60
18 г 30 хв.	197.10	64.737	5.39	193.50	66.495	10.99	191.28	66.793	11.59
19 г 00 хв.	196.98	64.748	5.39	193.38	66.562	11.10	191.24	66.796	11.57
19 г 30 хв.	196.88	64.758	5.39	193.30	66.618	11.17	191.22	66.800	11.56
20 г 00 хв.	196.80	64.767	5.39	193.22	66.664	11.22	191.18	66.803	11.56
20 г 30 хв.	196.70	64.776	5.40	193.08	66.685	11.23	191.16	66.807	11.55
21 г 00 хв.	196.60	64.786	5.40	193.00	66.695	11.22	191.14	66.810	11.55
21 г 30 хв.	196.52	64.795	5.40	192.98	66.699	11.20	191.10	66.813	11.55
22 г 00 хв.	196.44	64.804	5.40	192.98	66.702	11.17	191.08	66.815	11.55
22 г 30 хв.	196.38	64.811	5.40	192.98	66.703	11.13	191.04	66.818	11.55
23 г 00 хв.	196.32	64.816	5.41	193.00	66.704	11.09	191.02	66.820	11.55
23 г 30 хв.	196.28	64.821	5.41	193.02	66.705	11.05	191.00	66.822	11.55
24 г 00 хв.	196.24	64.824	5.41	193.02	66.705	11.01	190.98	66.823	11.55
24 г 30 хв.	196.22	64.827	5.41	193.06	66.706	10.97	190.98	66.824	11.54
01 г 00 хв.	196.20	64.830	5.41	193.08	66.706	10.93	190.98	66.825	11.53
01 г 30 хв.	196.18	64.832	5.41	193.08	66.707	10.89	190.98	66.826	11.52
02 г 00 хв.	196.16	64.835	5.41	193.10	66.707	10.85	190.98	66.826	11.50
02 г 30 хв.	196.14	64.836	5.41	193.12	66.708	10.82	190.98	66.826	11.48
03 г 00 хв.	196.12	64.838	5.41	193.14	66.708	10.79	191.00	66.826	11.45
03 г 30 хв.	196.10	64.840	5.41	193.16	66.709	10.76	191.02	66.826	11.43
04 г 00 хв.	196.10	64.841	5.41	193.16	66.709	10.73	191.02	66.826	11.40
04 г 30 хв.	196.08	64.843	5.41	193.18	66.710	10.70	191.04	66.826	11.37
05 г 00 хв.	196.06	64.844	5.41	193.18	66.710	10.68	191.06	66.826	11.34
05 г 30 хв.	196.04	64.845	5.41	193.20	66.711	10.66	191.08	66.826	11.31
06 г 00 хв.	196.04	64.847	5.41	193.20	66.712	10.64	191.10	66.826	11.28
06 г 30 хв.	196.02	64.848	5.41	193.20	66.713	10.62	191.12	66.826	11.25
07 г 00 хв.	196.02	64.849	5.41	193.20	66.714	10.61	191.12	66.827	11.22
07 г 30 хв.	196.00	64.850	5.41	193.20	66.715	10.59	191.14	66.827	11.19
08 г 00 хв.	196.00	64.851	5.41	193.20	66.716	10.58	191.14	66.828	11.16
08 г 30 хв.	195.98	64.852	5.41	193.18	66.717	10.57	191.14	66.829	11.14
09 г 00 хв.	195.96	64.853	5.41	193.18	66.719	10.56	191.16	66.830	11.11
09 г 30 хв.	195.96	64.855	5.41	193.16	66.720	10.55	191.16	66.832	11.09
10 г 00 хв.	195.94	64.856	5.41	193.16	66.722	10.54	191.16	66.833	11.06
10 г 30 хв.	195.94	64.857	5.41

Подобные документы

• Агрегат ГПА-16 призначений для стиснення природного газу

  Технологічні режими технічного обслуговування, ремонту і експлуатації основних систем газотурбінної установки ДЖ-59Л ГПА-16 в умовах КС "Гребінківська". Розрахунок фізичних властивостей газу, режимів роботи установки. Охорона навколишнього середовища.
  
  дипломная работа [354,5 K], добавлен 08.02.2013
  

• Сепарація газу від нафти

  Класифікація, конструкція і принцип роботи сепараційних установок. Визначення кількості газу та його компонентного складу в процесах сепарації. Розрахунок сепараторів на пропускну здатність рідини. Напрями підвищення ефективності сепарації газу від нафти.
  
  контрольная работа [99,9 K], добавлен 28.07.2013
  

• Теоретичні основи теплотехніки

  Характеристика основних положень термодинаміки. Аналіз термодинамічних процесів ідеального газу. Поняття, структура та призначення теплового насосу. Принцип розрахунку теплообмінних апаратів. Методи термодинамічного аналізу енерго-технологічних систем.
  
  учебное пособие [2,5 M], добавлен 28.11.2010
  

• Вимірювання вологості газу в трубопроводі

  Вологість газу як один з основних параметрів при добуванні, транспортуванні і переробці природного газу. Аналіз методів вимірювання вологості газу. Розробка принципової та структурної схем приладу для вимірювання, дослідження його елементів і вузлів.
  
  курсовая работа [1,9 M], добавлен 12.01.2011
  

• Особливості швейного підприємства та напрями автоматизації підготовчо–розкрійного виробництва

  Шляхи підвищення ефективності виробництва на основі здійснення науково-технічного прогресу в легкій промисловості. Основні технологічні операції і устаткування підготовчих цехів швейного виробництва. Автоматизація управління устаткуванням в цеху розкрою.
  
  курсовая работа [45,2 K], добавлен 22.11.2009
  

• Інструментальні матеріали

  Дослідження показників ефективності роботи різальних інструментів: високі механічні властивості, теплостійкість та технологічність. Інструментальні сталі, тверді сплави, полікристалічні надтверді матеріали. Методи підвищення зносостійкості інструменту.
  
  реферат [33,6 K], добавлен 14.10.2010
  

• Підвищення якості сертифікаційних випробувань в лабораторії

  Основи управління якістю та її забезпечення в лабораторіях. Виникнення систем управління якістю. Поняття якості результатів діяльності для лабораторії. Розробка системи управління якістю випробувальної лабораторії. Проведення сертифікаційних випробувань.
  
  дипломная работа [4,0 M], добавлен 15.12.2011
  

• Основи технології прокатки

  Фабрикація слябів. Вибір схеми прокатки даного типорозміру листа із даної марки сталі. Розробка режимів обтисків. Розрахунок припустимих зусиль і моментів прокатки, швидкісного та температурного режимів. Розробка технологій прокатки товстих листів.
  
  дипломная работа [535,8 K], добавлен 03.02.2016
  

• Розрахунок режимів різання при обробці деталі "Шайба ступінчаста"

  Розрахунок режимів різання розрахунково-аналітичним методом для токарної та фрезерної операції. Знаходження коефіцієнтів для визначення складових сили різання. Визначення загального поправочного коефіцієнту на швидкість різання. Види фрезерних операцій.
  
  контрольная работа [1,2 M], добавлен 04.07.2010
  

• Розрахунок роботи автоматичного обладнання

  Вибір різального та вимірювального інструменту, методів контролю. Токарна програма та норми часу. Підсумок аналітичного розрахунку режимів різання на точіння. Розрахунок режимів різання на наружні шліфування. Опис технічних характеристик верстатів.
  
  контрольная работа [28,1 K], добавлен 26.04.2009
  

• Інформаційні логістичні системи

  Дослідження основних напрямків інформаційно-технічного забезпечення логістичної системи. Аналіз створення програм, що автоматизують процеси планування, прогнозування, ведення баз даних. Огляд вертикальної і горизонтальної інтеграції інформаційних систем.
  
  реферат [28,2 K], добавлен 13.05.2011
  

• Вибір оптимальних режимів як метод підвищення стійкості і жорсткості технологічної системи при чорновому обробленні на верстатах з числовим програмним керуванням

  Розроблення аналітичної моделі прогнозування динамічної стійкості процесу кінцевого фрезерування. Дослідження динамічної стійкості технологічної системи на основі аналізу сигналу акустичного випромінювання. Порівняння аналітичних результатів залежностей.
  
  реферат [54,9 K], добавлен 10.08.2010
  

• Наукові основи підвищення ефективності гальмування поліпшенням умов взаємодії коліс з гальмівними колодками і рейками

  Підвищення ефективності гальмування поліпшенням умов взаємодії коліс з гальмівними колодками і рейками завдяки розвитку теорії і використання нових науково обґрунтованих технічних рішень. Зниження інтенсивності зношування елементів гальмівної системи.
  
  автореферат [2,2 M], добавлен 11.04.2009
  

• Розробка одноконтурної автоматичної системи регулювання (АСР)

  Проблеми забезпечення необхідних властивостей лінійних автоматичних систем. Застосовування спеціальних пристроїв, для корегування динамічних властивостей системи таким чином, щоб забезпечувалася необхідна якість її функціонування. Методи їх підключення.
  
  контрольная работа [605,5 K], добавлен 23.02.2011
  

• Оптимізація і скорочення часу відновлення технологічної системи

  Шляхи підвищення ефективності механічної обробки деталей. Розробка математичної моделі технологічної системи для обробки деталей типу вал як системи масового обслуговування. Аналіз результатів моделювання технологічної системи різної конфігурації.
  
  реферат [48,0 K], добавлен 27.09.2010
  

• Очистка коксового газу від туманоподібної смоли

  Загальна технологічна схема переробки прямого коксового газу. Технологічна схема двоступінчастого охолодження газу в апаратах повітряного охолодження і в скруберах Вентурі. Методи очищення газу від смоли. Розрахунок матеріального балансу коксування.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 13.11.2014
  

• Створення системи для підвищення ефективності роботи викладачів учбового закладу

  Автоматизовані системи тестування як частина навчального процесу. Комп'ютерні тести у навчанні та вимоги, що пред'являються до завдань. Структурна схема створення систем тестування. Редактор для створення електронних тестів EasyQuizzy та Easy Test.
  
  курсовая работа [443,8 K], добавлен 11.03.2015
  

• Розробка схеми дослідження технологічних систем

  Аналіз виробничих інформаційних систем та їх класифікація, зовнішнє середовище виробничої системи. Аналіз інформаційних зв'язків в технологічних системах виготовлення деталей та складання приладів. Функціональна схема дослідження технологічних систем.
  
  курсовая работа [55,6 K], добавлен 18.07.2010
  

• Радіологічні технології у народному господарстві

  Поняття ядерного паливного циклу. Категорії відходів, їх зберігання і переробка. Використання радіації в медицині. Радіологічні проблеми в гірничовидобувній та будівельній промисловості. Застосування радіаційних технологій в харчовій промисловості.
  
  контрольная работа [55,1 K], добавлен 21.12.2010
  

• Підвищення ефективності магістральних газопроводів на пізній стадії експлуатації

  Новий підхід до інтегральної оцінки залишкового ресурсу окремої дільниці трубопроводу та обладнання компресорної станції, що ґрунтується на закономірностях накопичення втомленості пошкодження. Дослідження можливості використання вторинних енергоресурсів.
  
  автореферат [615,4 K], добавлен 11.04.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам