Машини і обладнання для розмірно-зміцнюючої термоокислювальної та вібраційної обробки твердосплавних виробів
Аналіз технологій виготовлення і умов експлуатації твердосплавних виробів. Раціональні схеми отримання лекальних поверхонь та методика вибору обладнання для реалізації термоокислювальної обробки. Розроблення промислових варіантів вібраційних машин.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.11.2013 |
Размер файла | 64,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Міністерство освіти України
Технологічний університет Поділля
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук
Спеціальність 05.02.02. - Машинознавство
Машини і обладнання для розмірно-зміцнюючої термоокислювальної та вібраційної обробки твердосплавних виробів
Берник Павло Степанович
Хмельницький - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вінницькому державному
сільськогосподарському інституті Міністерства
агропромислового комплексу України
Науковий консультант - доктор технічних наук, професор
Сілін Радомир Іванович, Технологічний
університет Поділля м. Хмельницький, ректор
Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор
Сердюк Леонід Іванович, Полтавський
державний технічний університет
ім. Ю. Кондратюка, завідувач кафедри
теоретичної механіки, м. Полтава;
доктор технічних наук
Кузьо Ігор Володимирович, Львівський
державний університет “Львівська
політехніка”, завідувач кафедри
теоретичної механіки, м. Львів;
доктор технічних наук, професор
Ройзман Вілен Петрович, Технологічний
університет Поділля, завідувач кафедри
прикладної механіки, м. Хмельницький.
Провідна організація: Національний технічний університет
України “КПІ”, кафедра конструювання
верстатів і машин, м. Київ
Захист відбудеться о 10-й годині 27 травня 1999 р.
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 70.052.02
у Технологічному університеті Поділля за адресою:
280016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці університету
за адресою: 280016, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 110/1
Автореферат розісланий 20 квітня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Кіницький Я.Т.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Унікальне поєднання фізико-механічних властивостей та експлуатаційних характеристик вольфрамо-кобальтових твердих сплавів визначило їх незамінне застосування в металооброблювальній, гірничодобувній, електронній та інших галузях. Наприклад, при синтезі штучних алмазів в апаратах високого тиску, єдиним придатним матеріалом, з якого виготовляють оснастку, є сплави системи WC-Co. Більш різнобічне і масштабне застосування цих матеріалів стримується внаслідок прогресуючого виснаження природних ресурсів, зокрема вольфраму та кобальту.
В зв'язку з цим важливо розробити такі методи та обладнання для формоутворення твердосплавних виробів, які б не тільки зберегли виняткові властивості цих сплавів, але і суттєво їх підвищили. Незважаючи на постійне вдосконалення методів порошкової металургії, після спікання в твердих сплавах створюються дефектні за структурою та хімічним складом поверхневі шари з великою шорсткістю. Фінішні операції, електроіскрова та ультрозвукова обробки, пайка та запресовка, заточка тощо призводять до утворення мікротріщин, припалів, залишкових розтягуючих напруг, що знижує їх працездатність.
Як показав ряд досліджень, ефективність застосування твердих сплавів може бути суттєво підвищена шляхом створення у поверхневих шарах структур із спеціальними властивостями. Дослідженнями Р.І. Сіліна, В.О. Повідайла, В.І. Кармалюка, М.Г. Лошака, М.П. Пелеха, В.І. Туманова, А.М. Чувіліна, Г.А. Боярського, П.М. Грицишина, Л.Г. Хаєта, Л.Г. Кукліна, В.М. Гаха та ін. була доведена можливість поверхневого зміцнення спечених твердих сплавів шляхом вібраційної обробки в умовах вільного кінематичного зв'язку між оброблюваною деталлю і інструментом. Розроблені процеси віброабразивної розмірної обробки та зміцнюючої віброударної обробки формують сприятливий мікрорельєф з ненаправленими слідами обробки на складних поверхнях, недосяжних шліфуванню, знижують в 5-10 разів висотні параметри шорсткості, створюють в поверхневому шарі стискуючі напруги до 1,5-2 МПа на глибину до 0,3 мм. Також була реалізована можливість розмірної обробки, заокруглення ріжучих кромок як на окремих твердосплавних пластинах, так і інструмента у зібраному стані.
В процесі пошуку шляхів інтенсифікації розмірної вібраційної обробки Р.І. Сіліним, В.О. Повідайлом, В.І. Тумановим, Р.В. Юревичем було сформовано принципово новий, такий, що не має аналогів у світі, науковий напрямок - термоокислювальна та вібраційна обробка (ТО і ВО). Властивість твердих сплавів інтенсивно окислюватись зі сталою швидкістю в кисневмісному середовищі при високих температурах є передумовою для розмірної обробки.
В результаті ТО утворюються оксиди, які характеризуються відсутністю захисних властивостей, крихкістю і малою міцністю і швидко знімаються вібраційною обробкою. ТО як попередня операція для зняття більшої частини припуску в поєднанні з подальшою вібраційною обробкою дає можливість на два порядки збільшити швидкість розмірної обробки, здійснювати локальну розмірну обробку та формоутворювати лекальні поверхні, недосяжні іншими методами. Подальші дослідження показали великі технологічні можливості і економічну доцільність ТО і ВО. Обгрунтоване включення в технологію виготовлення термоокислювального і вібраційного методів дозволяє усунути дефекти попередніх операцій та досягти стану максимального зміцнення твердих сплавів і суттєво збільшити експлуатаційну стійкість виробів із них.
Разом з тим, ефективність існуючого вібраційного обладнання для розмірно-зміцнюючої обробки не відповідає вимогам сучасного виробництва і своїм потенційним можливостям, а масштаби застосування невиправдано малі. В першу чергу це можливо пояснити тим, що створення високоефективного обладнання для зміцнення деталей складної форми із легкопошкоджуваних матеріалів, якими є тверді сплави, пов'язано з рішенням проблеми оптимізації та управління динамічними параметрами обробки в умовах обмеження інтенсивності коливань. Віброударне зміцнення є яскраво-окресленим динамічним процесом, в якому відсутній жорсткий кінематичний зв'язок робочого середовища (інструмента) з контейнером (верстатом) і оброблюваною деталлю, а вплив динамічних параметрів процесу на якість та продуктивність обробки мають вибірковий та екстремальний характер. Не створені конструкції вібраційних машин для обробки твердосплавного збірного інструмента з піднутреннями, заглибинами та отворами. До цього часу теорією і практикою не розроблена методика вибору печей для термоокислювальної обробки, яка забезпечувала б задану точність. Тому дослідження, направлені на створення обладнання з високою технологічною гнучкістю, універсальністю і продуктивністю є необхідними і актуальними.Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами.
У міжгалузевій Програмі "Тверді сплави", що затверджена Президією НАН України, передбачено проектування, виготовлення і впровадження у виробництво вібраційних машин для зміцнення бурового інструменту. Робота також виконувалась згідно з планом науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок Міністерства сільського господарства і продовольства (наказ № 181 від 10.06.96р. п. 172 "Розробка і впровадження вібраційних машин для переробних галузей АПК") та планом проведення науково-дослідних робіт кафедри "Автоматизації та комплексної механізації технологічних процесів" ВДСГІ. Мета роботи - створення науково-теоретичної бази та методичних основ проектування обладнання для комплексної фінішної розмірно-зміцнювальної обробки твердосплавних виробів шляхом поєднання термоокислювального і вібраційного методів за критеріями продуктивності, міцності та точності.
Основні задачі роботи:
1. Провести аналіз технологій виготовлення і умов експлуатації твердосплавних виробів та оптимізувати режими їх зміцнення, дослідити вплив термоокислювальної та вібраційної обробки на характеристики міцності твердих сплавів.
2. Розробити раціональні схеми отримання лекальних поверхонь та методику вибору обладнання для реалізації термоокислювальної обробки.
3. Дослідити механіку вібраційних машин, схем збудження коливань і встановити вплив конструктивних та режимних параметрів розроблених вібраційних машин на кінематику руху контейнера, характер взаємодії та рух частинок завантаження.
4. Розробити принципи проектування та конструювання вібраційних машин для зміцнення: апаратів високого тиску, гірнорізального, бурового інструмента, металорізального та штампового.
5. Створити промислові варіанти вібраційних машин і рекомендації щодо практичного використання отриманих результатів.
Наукова новизна:
1. Розроблена теорія розмірно-зміцнювальної обробки твердосплавних виробів термоокислювальним і вібраційним методами, яка забезпечує передбачувані характеристики якості поверхневого шару. Механіко-технологічні дослідження впливу зміцнюючих операцій на характеристики міцності промислових марок твердих сплавів дали можливість визначити оптимальні умови обробки.
2. Створені засоби формоутворення лекальних поверхонь термоокисленням і методика розрахунку режимів та вибору обладнання печей, що забезпечує потрібну точність обробки.
3. Сформовані нові напрямки розвитку конструкцій вібраційних машин, в яких можна реалізувати технології віброабразивної та віброударної обробки армуючих твердосплавних елементів і інструменту у зібраному стані:
- вібраційні автоматизовані конвеєрні машини з еластичною направляючою для одно- і багатостадійної обробок;
- вібраційні торові машини з агрегатованими маніпуляторами карусельного типу для обробки деталей в закріпленому стані;
- вібраційні машини с гнучким робочим контейнером і хвильовими генераторами коливань;
- вібраційно-планетарні машини з просторовим рухом завантаження.
4. Побудовані динамічні моделі розглянутих класів вібраційних машин і отримані аналітичні залежності для визначення кінематичних параметрів руху робочих контейнерів, їх амплітудно-силові характеристики. Проведено порівняльний аналіз способів збудження коливань: кінематичного, динамічного і комбінованого.
5. Виконані експериментальні дослідження руху технологічного завантаження в залежності від параметрів накладеного вібраційного поля і розроблено методику керування ним. Сформульовані принципи утилізації розсіюваної механічної енергії завантаження і перетворення її в допоміжний рух оброблюваних деталей.
6. Розроблені варіанти конструктивного виконання вібраційних машин і методика їх практичного проектування, адаптованих до обробки основних типів інструменту: апаратів високого тиску, гірничорізального, бурового, металорізального, штампового тощо.
Практична цінність. Реалізація роботи.
На базі теоретичних і експериментальних досліджень розв'язана суттєва наукова проблема розробки та вдосконалення обладнання і вібраційних машин для розмірно-зміцнювальної термоокислювальної і вібраційної обробки твердосплавних виробів різного цільового призначення.
Розв'язок даної проблеми виконано шляхом оптимізації параметрів, що визначають якість обробки деталей зі складною формою поверхонь зі значною вихідною шорсткістю із врахуванням фізико-механічних властивостей оброблюваних матеріалів, геометричних та масових характеристик. Для реалізації розроблених схем зміцнення: обробки “внавал”, в закріпленому стані, при наданні деталям додаткового руху - спроектовані, виготовлені та впроваджені у виробництво ряд вібраційних машин з робочим об'ємом контейнера: 5 л, 10 л, 15 л, 60 л, 100 л, 120 л, в тому числі, конвеєрна вібраційна машина для зміцнення лезового інструмента, двохконтейнерна торова машина з маніпулятором карусельного типу для обробки крупногабаритних деталей.
Більша частина досліджень виконувалась у шести госпдоговірних і двох держбюджетних роботах. В рамках міжгалузевої програми “Тверді сплави” виконана робота із зміцнення гірничого інструмента віброобробкою. Це дозволило не тільки підвищити міцність твердосплавних виробів, а й підготувати поверхню цих виробів для змочування припоєм при паянні. На НВО “Львівалмазінструмент” створена дільниця із зміцнення апаратів високого тиску термоокислювальним і вібраційним методами.
Для інституту надтвердих матеріалів НАН України спроектована та впроваджена вібраційна машина для зміцнення бурового інструменту. Технологія та обладнання для зміцнення виробів із високоміцних матеріалів впроваджена на Вінницькому державному підшипниковому заводі, Вінницькому інструментальному заводі, на НВО “Форт”.
На базі створеної лабораторії у Вінницькому державному сільськогосподарському інституті проведені одна республіканська (1991 р.) та три Міжнародних (1992 р., 1994 р., 1998 р.) науково-технічних конференції з питань вібраційної техніки. З 1994 р. видається Всеукраїнський науково-технічний журнал “Вібрації в техніці та технологіях”.
Апробація роботи.
Результати роботи доповідались на 40 наукових конференціях і семінарах, в тому числі на: Всесоюзній науково-технічній нараді "Совершенствование механосборочного производства и пути развития технологии" - Воронеж, 1991 г.; Міжнародній науково-технічній конференції "Совершенствование и развитие отделочно-зачистной, финишной и поверхностно-пластической обработки деталей", Вінниця, 1992 р.; Другій міжнародній науково-технічній конференції "Применение колебаний в технологиях: расчет и проектирование машин для реализации технологий" - Вінниця, 1994 р.; Міжнародній науково-технічній конференції "Новые технологии и системы обработки в машиностроении" - Донецк, 1994 р.; Міжнародній науково-технічній конференції "Прогрессивная техника и технологии машиностроения"- Донецк, 1995 р.; Міжнародному симпозіумі "Agrіculture: Scіence and practіce" - Lvіv (Ukraіnіan - Austrіan). - 1996; XXXVІ Sympozjon PTMTS "Modelowanіe w mechanіce". - Clіwіce (Poland). - 1997; ІІІ Міжнародній науково-технічній конференції “Вібрації в техніці та технологіях” -Євпаторія. -1998; на семінарах “Применение низкочастотных колебаний в технологических целях” - Ростов-на-Дону, - 1988-97 г.г.; Міжнародному семінарі “Проблеми трібології”. - Технологічний університет Поділля. - Хмельницький. - 1998.
Публікації.
Положення дисертації опубліковані в 110 наукових працях, з яких 37 склали її основу. Серед них: 2 монографії, 8 одноособових та 11 спільних статей в наукових фахових збірках та журналах, 5 авторських свідоцтв на винахід і 2 патенти України, 9 інших публікацій.
Особистий внесок здобувача. В роботах [1, 2] сформульовані основні задачі досліджень, проведені теоретичні роботи і аналіз отриманих результатів, розроблена методика досліджень і запропоновані структурні схеми вібраційних машин. В роботах [3, 5-14] сформульовані задачі досліджень, розроблена методика їх рішення, обгрунтована та розроблена методика експериментальних досліджень та комплексного визначення амплітудно-частотних, та амплітудно-силових характеристик вібраційних систем, що досліджувались. В роботах [22, 23, 25-28] запропоновані основні відмітні ознаки, що склали зміст винаходів. В роботах [34-36] проведені експериментальні дослідження, узагальнені їх результати, які перевірені у виробничих умовах.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, шести розділів і висновків, викладена на 325 сторінках друкованого тексту, містить 155 рисунків, 24 таблиці, 234 літературних джерела та 2 додатки, в яких представлені документи, що підтверджують впровадження результатів досліджень.
Основний зміст роботи
У вступі відображені актуальність проблеми, мета і задачі досліджень, наукова новизна отриманих результатів та їх практичне значення, апробація і результати впровадження розробок у виробництво.
У першому розділі - “Стан проблеми і постановка задач дослідження” визначена роль і місце твердих сплавів у сучасній промисловості. Показано, що ефективність застосування твердосплавних виробів безпосередньо залежить від якості і точності підготовки робочих поверхонь до експлуатації, від вибору найбільш раціональних методів і режимів обробки. Аналіз технологічних процесів виготовлення інструмента різного призначення показує, що на заключних операціях практично не вдається уникнути появи дефектів, які знижують очікувану стійкість виробів. Обгрунтовано необхідність операцій зміцнення і показано місце цих операцій в загальному циклі виготовлення твердосплавного інструмента. Фундаментальні теоретичні і експериментальні дослідження в галузі вібраційної обробки виконані І.С. Афтаназівим, А.П. Бабічевим, І.Х. Гончаревичем, П.Д.Денісовим, Ю.В. Дімовим, Ю.Р. Копиловим, Е.Е. Лавендалом, І.В. Політовим, В.М. Потураєвим, Ю.М. Самодумським, А.П. Сергієвим, Г.В. Сергой, Л.І. Сердюком, А.П. Субачем, М.Ю.Шаїнським, та їх учнями, а також розробки відомих закордонних фірм "Roto-Fіnіsh", "Walter Trowal", "Wіbral", "Lorco", "Almco", "Sweco Vіbronege", "Tіp-Ton", "Spalek", "Pцsler" дозволили зібрати великий інформаційний об'єм (близько 300 різновидів конструктивних схем) узагальнити їх і запропонувати класифікацію машин для обробки деталей у вільногранульованому середовищі. В основу класифікації покладено принцип взаємодії робочого контейнера, допоміжної оснастки, оброблюючого середовища та оброблюваних деталей. Головною передумовою у розробці прогресивних різновидів вібраційної обробки є комбінування вібраційних полів і накладання двох та більше видів енергії (механічної та хімічної, механічної та теплової, електричної та ін.) Застосування вібраційної обробки як розмірно-зміцнюючої дозволяє підвищити міцність твердих сплавів при статичному згині на 30-40%, ударну в'язкість у 2 рази, довговічність від утоми на порядок, в'язкість руйнування приповерхневих шарів в 1,8-2,2 рази, стабілізувати твердість по всій поверхні і покращити змочуваність її припоєм.
Оптимізація режимів ВО здійснюється на основі параметра структурної неоднорідності матеріалу r, що зміцнюється. Попереднє термоокислення твердих сплавів на потрібну товщину і наступна віброабразивна обробка для видалення оксидів дозволяє не тільки радикально (до 103 г/год.м2) інтенсифікувати процес розмірної обробки, а також здійснити локальну обробку і в значній мірі підвищити характеристики міцності сплавів. Застосування ТО і ВО, які в технологічному відношенні виключають використання різального інструменту і відрізняються від існуючих технологій неперервним багатостороннім впливом на весь комплекс одночасно оброблюваних поверхонь партії виробів, відкриває широкі можливості для впровадження у виробництво при виготовленні твердосплавного інструменту. твердосплавний виріб вібраційний машина
Аналіз стану проблеми дозволив сформувати мету і задачі досліджень, які викладені в наступних розділах.
У другому розділі - “Оптимізація схем розмірної і формоутворюючої термоокислювальної обробки за критеріями продуктивності і точності” - розглянуто комплекс питань, пов'язаних з розробкою методів термоокислення і методики вибору обладнання печей.При нагріванні твердих сплавів системи WC-Co в кисневмісному середовищі до температури 800оС і вище на поверхні утворюються надзвичайно крихкі оксиди вольфраму і кобальту, мікротвердість яких у 30-45 раз нижче вихідного матеріалу. Наступна віброабразивна обробка швидко (8-12 хв) видаляє оксиди. При незмінних термодинамічних умовах глибина окисленого шару dh пропорційна часу витримки dt.
Регулювання швидкості окислення здійснюється зміною температури і варіюванням парціального тиску кисня у газовому середовищі.
При розв'язуванні технологічних задач зняття припуску однакової товщини на поверхнях, недосяжних шліфуванням, наприклад, штампах, волоках, вставках для апаратів високого тиску, інших деталях реалізується така схема.
ТО проводиться у герметичному контейнері, куди подається розрахована кількість окислювача, яка відповідає необхідному об'єму шару, котрий знімається. Поверхні, які не підлягають обробці, покривають захисними обмазками на силікатній основі. Температуру печі призначають в межах 800-820оС. В цих умовах перегрів поверхні не перевищує 5оС, що забезпечує однакову швидкість окислення по всій поверхні, якою б вона не була складною.Формоутворення ТО реалізується шляхом створення градієнта температур на поверхні, або контрольованою подачею окислювача до оброблюваних ділянок поверхні.
При заданні профілю поверхні функцією y=f(x) швидкість переміщення V-циліндричної заготовки із гнізда касети в окислююче середовище в залежності від необхідного профілю вибирається таким чином.
І. У випадках, коли необхідно отримати опуклий профіль з кутом нахилу дотичної до профілю з боковою поверхнею не більше 45о необхідно, щоб
ІІ. Для отримання конусної поверхні на циліндричних заготовках або пірамідальної на призматичних швидкість переміщення заготовок стосовно касети призначається сталою, тобто
ІІІ. У випадках, коли профіль вгнутий, швидкість переміщення заготовки призначається меншою швидкості окислення і
Технічно даний спосіб для отримання конусної фаски на зубках бурових доліт реалізується в печах прохідного типу, дно яких відтворює потрібний закон переміщення зубків у вертикальному напрямку стосовно касети. При просуванні із сталою швидкістю лотків вздовж робочого простору печі із касетами, заповненими зубками, останні, контатуючи з профільним дном печі, висуваються із касет, утворюючи потрібний профіль фаски.
Способи формоутворення із застосуванням спеціальних екранів побудовані на використанні ефекту збільшення об'єму оксидів у 8-10 разів у порівнянні з об'ємом окислюваного матеріалу. Методична основа вибору розмірів екрану, який би забезпечив отримання потрібної форми на твердосплавній заготовці. Наприклад, на плоскій ділянці заготовки потрібно отримати скіс під кутом q. Під цим же кутом q до даної ділянки притискається попередній екран із корозійно стійкого матеріала. В результаті між заготовкою і попереднім екраном утворюється V-подібна щілина, в яку подається окислювач, нагрітий до робочої температури 850-950оС. Під час окислювання поверхні оксиди, що утворюються, збільшуються в об'ємі і поступово заповнюють простір між попереднім екраном і заготовкою, ущільнюються і стають газонепроникними для окислювача. Чим менша щілина, тим на меншу глибину відбудеться окислення. Час витримки призначається таким, щоб глибина окислення h'' в місці максимальної щілини дорівнювала h'. Приймаючи допущення, що в кожному перерізі, перпендикулярному початковій поверхні, густина оксидів однакова, отримана поверхня буде формою екрана, яка забезпечить отримання скосу під кутом q. Для випуклих поверхонь h''=kh', де k<1. Для впалих поверхонь k>1.
В роботі також розглядаються інші способи формоутворення, а також способи із використанням інертних порошків і порошків, які активно поглинають окислювач.
Комплексні дослідження впливу параметрів процесу на кінетику і характеристики міцностні показали таке. Зв'язуюча кобальтова фаза проявляє набагато меншу активність до окислення, ніж карбід вольфраму. Тому в процесі окислення на поверхні концентрація кобальту завжди більша, ніж в осерді. ТО в середовищі “чистого” кисню збільшує концентрацію кобальту на поверхні. В тих випадках, коли необхідно застосувати ВО як зміцнюючу після ТО, необхідно проводити ВО в середовищі ударних тіл (куль).
Важливим етапом в організації ТО є вибір печі. При експериментальному дослідженні кінетики високотемпературного окислення вольфрамокобальтових сплавів встановлено, що неоднорідність температурного поля в робочій зоні печі і характер коливань температури в процессі обробки безпосередньо впливає на розсіювання розмірів окислюваних деталей. Вплив різниці температур при одночасній обробці партії виробів було оцінено аналітично і експериментально перевірено. Замір розмірів зразків до і після окислення показав, що постійнодіючий під час обробки перепад температур в 1% призводить до різниці розмірів партії деталей на 10% .
Крім похибок, викликаних неоднорідністю температурного поля в печі, на розсіювання розмірів при ТО впливає точність регулювання температури. Із аналізу характера і динаміки коливань температури у печі, викликаних особливостями систем регулювання, встановлено, що її відхилення від заданої, мають вигляд безперервних і випадкових. На амплітуду і частоту коливань впливають інерційність системи регулювання і термопари, коливання напруги в мережі, температура навколишнього середовища тощо. Тому зміну температури ТО можна представити у вигляді випадкової функції часу Т(t). Як правило, при ТО підтримується режимЦентрований випадковий процес Dh(t) пов'язаний з центрованим випадковим процесом DТ(t) лінійним однорідним перетворенням:
Згідно з теорією стаціонарних випадкових функцій, якщо процес-функція Dh(t) пов'язана з процесом-аргументом DТ(t) лінійним однорідним перетворенням, то для знаходження кореляційної функції процесу-функції Kh(t,t') необхідно двічі застосувати це перетворення до кореляційної функції процесу-аргументу КТ(t,t'). Аналіз експериментально знайдених кореляційних функцій показує, що вони можуть бути описані виразом:
Окислення вибирались такими, щоб товщина окислення шару завжди дорівнювала (0,15 мм). Із збільшенням часу t і відповідно зменшенням швидкості окислення k і температури печі ТП істотно зменшується дисперсія розмірів . Висока точність обробки може бути досягнута в печах з недосконалою системою регулювання температури.
У третьому розділі - “Механіка вібраційних конвеєрних машин” - представлені результати теоретично-експериментальних досліджень та основи проектування вібраційних конвеєрних машин для реалізації процесу зміцнення лезового різального інструменту і вибору найбільш раціонального приводу.В процесі технологічної обробки у вільно-гранульованому середовищі частинки останнього під дією зовнішнього силового поля безперервно обтікають поверхні деталей, що призводить до мікрорізання поверхневих шарів, їх пластичного деформування та сприяє реалізації оздоблювально-зачисних і зміцнювальних операцій.
У ході обгрунтування конструктивної схеми вібраційної машини для обробки лезових інструментів було досліджено взаємозв'язки між структурними, технологічними та техніко-економічними параметрами установки. Так, основними критеріями при проектуванні схем віброзбудження слугували мінімізація енерговитрат на привід та динамічні навантаження на опорні вузли привідного валу. В основу був покладений конвеєрний принцип, який дозволив реалізувати безперервність, динамічність та спрямованість процесу обробки; забезпечив пропорційність та взаємоузгодженість між основними складовими технологічного циклу, простоту автоматизації та можливість ефективного під'єднання машини до загальної лінії виготовлення інструменту. Крім того, на основі дослідження методу заокруглення різальної кромки інструменту для підвищення його експлуатаційних властивостей було доведено ефективність та раціональність реалізації заокруглення вібраційною обробкою.
В розробленій конвеєрній вібромашині гнучка стрічка 1 охоплює бокові диски 10 та систему опорних валиків 4, 5, 6, 7, два з яких через пружну підвіску з'єднані з корпусом установки, що дозволяє регулювати необхідний натяг стрічки.
Валик 7 має окремий привід, що зумовлює можливість примусового руху еластичного елементу. Робоча камера машини створюється поверхнями стрічки 1 та бокових дисків 10. За даної конструкції еластична стрічка одночасно служить місцем для кріплення деталей 11 та створює рухоме днище робочого контейнера. Привідний вал 8 віброзбуджувача розташовується в центральній втулці камери для обробки, що дає можливість практично виключити утворення “застійних” зон у масі технологічного середовища. Наявність ексцентрикового привідного валу та противаг 9 характеризують в даній машині кінематичне віброзбудження. Проте такий конструктивний елемент, як платформа 3, що пружно опирається на раму, притаманна динамічному віброприводу. Тому розглянуту схему збудження коливань назвали комбінованою. Дана компоновка вібраційної машини дозволяє раціонально використати її структурні елементи в процесі обробки лезового інструменту або деталей, що легко пошкоджуються; підвищує технологічну гнучкість та універсальність машини; створює сприятливі умови для автоматизації процесу обробки.
З метою вибору раціональної схеми віброзбуджувача для досліджуваної вібромашини як альтернативні варіанти були використані: динамічний привід дебалансного типу, кінематичний привід з жорстким шатуном, комбінований привід без врівноваження стаціонарних мас та комбінований привід із статичним балансуванням.
Останній вібропривід характеризується співпаданням статичної та динамічної осей механізму, що досягається врівноваженням стаціонарних мас системи, тобто у разі відсутності в контейнері технологічного завантаження.
Проведені дослідження та виведені залежності становлять вихідні дані для аналізу динаміки даної конвеєрної вібраційної машини, в результаті якого для кожної схеми віброзбудження були складені та вирішені рівняння руху, отримані залежності для амплітудно-частотних та енергетичних характеристик альтернативних віброприводів. Для комбінованого віброприводу зі статичним балансуванням рівняння руху системи мають вигляд:
За результатами експериментальних та теоретичних досліджень було доведено, що використання комбінованого вібропривода із статичним балансуванням дозволяє: зменшити енерговитрати в 1,5-1,7 раза порівняно з динамічним віброзбуджувачем, зменшити амплітуду коливань привідного вала вібратора в 4,5-7 разів, підвищити амплітуду коливань контейнера в 1,8-2 раза порівняно з динамічним віброприводом за умови рівності змушуючих сил, які розвиваються в даних механізмах.
Для розробленої конвеєрної вібраційної машини була випробувана в промислових умовах технологія віброзміцнення лезового інструмента, на основі якої представлені практичні рекомендації щодо здійснення процесу обробки у гранульованому середовищі дискових тристоронніх та випуклих фрез, що містять вибір типу робочого наповнювача, часу обробки, амплітуди та частоти. Період стійкості даного інструмента після віброобробки перевищує нормативний в 1,8-2,2 раза.
У четвертому розділі - “Механіка вібраційних машин з торовим контейнером” - представлені результати досліджень вібраційних машин, які здійснюють просторовий рух під дією силової і моментної неврівноваженості.Методичною основою розглянутих питань послужили роботи академіка П.М. Заїки з динаміки вібраційних сепаруючих машин з вертикальним дебалансним валом.
Робочий орган машини - контейнер, встановлюється на рамі за допомогою пружних елементів, які рівномірно розміщені по колу, і являє собою тверде тіло масою М1, що має шість ступеней вільності. Верхня частина контейнера має форму зрізаного тора із середнім радіусом Rс, а нижня частина спирається на пружні опори. Контейнер приводиться у рух від відцентрового віброзбуджувача, що являє собою встановлений на підшипниках вертикальний вал, на якому із ексцентриситетами rв і rн розміщені два дебалансних вантажі із масами mв і mн, причому у вертикальному напрямку, вантажі розміщені на відстані hв і hн від центру мас контейнера О - відповідно. Віброзбуджувач приводиться в обертальний рух від електродвигуна, через еластичну муфту.
Площини, що проходять через центри мас дебалансних вантажів і вісь вала, утворюють між собою кут розвороту дебалансних вантажів - a. Для визначення положення торового контейнера використані три просторові системи координат: нерухома - О'xyz; рухома - Ox'y'z' - що зв'язана із центром мас контейнера, осі якої під час руху контейнера лишаються паралельними відповідним осям нерухомої системи координат; Оxhz - жорстко зв'язана із контейнером; координати центра мас контейнера О у нерухомій системі координат - Xо, Yо, Zо; кутова швидкість дебалансного валу - wв. Для переходу від рухомої системи координат до нерухомої використані кути Ейлера-Крилова, що використовуються у теорії гіроскопів.
Рух контейнера можна розглядати як сукупність двох рухів: поступального разом із центром мас і сферичного навколо центру мас. Диференціальні рівняння поступального руху контейнера разом із центром мас мають вигляд
Диференціальні рівняння сферичного руху контейнера навколо центру мас отримані із динамічних рівнянь Ейлера:
У загальному випадку систему двох взаємонерухомих відцентрових сил, що виникають при обертанні дебалансних вантажів навколо вертикального валу, можна звести до обертального динамічного гвинта, в якому площина дії результуючого моменту L, перпендикулярна рівнодійній вимушуючих сил F.
Горизонтальні коливання центру мас контейнера викликані обертальною рівнодійною вимушуючих сил F, а вертикальні коливання контейнера стосовно центра мас - обертальним результуючим моментом вимушуючих сил L, площина дії якого перпендикулярна рівнодійній F. Кут зсуву фаз між вертикальними і горизонтальними складовими коливань буде рівним:
Точки контейнера здійснюють коливання за траєкторіями, які проектуються на горизонтальну площину Оxy у вигляді кіл із радіусом:
Будь-яка точка контейнера при роботі вібромашини описує просторову замкнуту криву - еліпс. Кут нахилу площини траєкторії коливань довільної точки до горизонтальної площини
Хоч контейнер є жорстким недеформованим, за даних умов, тілом, рух точок його поверхні можна представити як розповсюдження у ньому біжучих поперечної та поздовжньої хвиль. Причому, фронт цих хвиль являє собою площину, що проходить через вертикальну вісь контейнера, а довжина залежить від відстані центра мас контейнера. Отже, на поверхні контейнера завжди вкладається довжина однієї хвилі і хвильове число, рівне одиниці. У сферичній системі координат рівняння цих хвиль матимуть вигляд:
Точки поверхні контейнера, що здійснюють рух, характерний для біжучої поперечної хвилі, на різних ділянках цієї хвилі рухаються із різними змінними за величиною і напрямком швидкостями у горизонтальному напрямку. У верхній частині поперечної хвилі (на якій сипуче середовище створює найбільший тиск на поверхню контейнера, а отже сили тертя гранул середовища об поверхню контейнера мають найбільшу величину) швидкість поздовжніх коливань співпадає за напрямком із розповсюдженням хвилі, причому максимальної величини швидкість поздовжніх коливань досягає на вершині поперечної хвилі, а у нижній частині поперечної хвилі (на якій гранули середовища рухаються або з відривом від поверхні контейнера, або створюють на неї мінімальний тиск) швидкість поздовжніх коливань спрямована у протилежний бік. Отже, створюються умови для виникнення транспортуючого руху робочого середовища торових контейнерів у напрямку розповсюдження хвилі, що аналогічні умовам виникнення транспортуючого руху шару сипучого середовища на хвильових конвеєрах, що описані академіком І.Х. Гончаревичем.
Сукупність двох хвиль, що розповсюджуються вздовж кільцевої вісі торового контейнера, можна розглядати як розповсюдження у цьому напрямку хвилі, у якій точки поверхні контейнера коливаються під кутом e до напрямку розповсюдження хвилі. Розроблено алгоритм керування потоком циркуляційного руху робочого середовища.
За результатами обробки експериментальних даних побудована графічна залежність кута нахилу площини коливань e точки контейнера від кута розвороту дебалансних вантажів - a. В результаті розрахунків встановлено, що відносна похибка не перевищує 8%. Отримані результати дозволяють вважати, що розроблені динамічна та математична моделі вібраційної машини з торовим контейнером, адекватні реальній системі.
Для збудження просторових коливань торового контейнера запропонована конструкція чотириланкового кінематичного привода .
Втулка 8 має ексцентриситет е стосовно осі обертання, а її зовнішня поверхня нахилена стосовно осі внутрішньої поверхні на кут q.
Рівняння руху довільної k точки контейнера будуть мати такий вигляд:
У п'ятому розділі - “Принципи проектування і конструювання вібраційних машин для зміцнення твердосплавних виробів” містяться характеристики складових вібраційної технологічної системи та основи їх проектування.
Основні складові вібраційної технологічної машини включають в себе: віброзбуджувач, систему пружних зв'язків, робочий контейнер, технологічне завантаження і допоміжне обладнання, яке включає: систему циркуляції змащувально-охолоджувальної рідини; механізм завантаження контейнера деталями та вилучення їх після обробки; для деталей, що легко пошкоджуються, пристрої, що запобігають взаємоударів, та надання деталям додаткових рухів; пристрою для відбору зношеного наповнювача.
Проектування віброзбуджувачів технологічних машин містить вибір математичної моделі або розрахункової схеми вібраційного приводу чи його альтернативних варіантів, розрахунок кінематичних параметрів механізму, проектування пружних елементів віброприводу та заходів з вібро- та шумоізоляції, оцінку роботи опорних вузлів приводу та вибір типу привідного двигуна на основі аналізу енергетики віброзбуджувача.
При цьому вибір оптимальних значень параметрів вібрації є багатокритеріальною задачею та вимагає комплексного дослідження амплітудно-силових характеристик машини та врахування особливостей та вимог технологічного процесу. Дана задача вирішується в ході аналізу динаміки руху робочих органів машини та математичної обробки результатів дослідження, як правило, чисельними методами.
Практичне проектування вібраційних машин включає обгрунтування для даної технологічної операції схеми машини і вибір ефективної конструкції віброзбуджувача. Робочі частоти визначаються технологією ВО і знаходяться в межах 100-300 с-1. На таких частотах найкращим експлуатаційним характеристикам відповідають інерційні типи приводів. Підбираючи спрямовані синфазні та синусоїдальні коливальні сили, що сумісно діють на виконувальні органи машини, можна отримати будь-які плоскісні та просторові силові параметри вібрації: сили, моменти, або сполучення сил та моментів. Це дозволяє майже необмежено варіювати траєкторію руху контейнера та значно розширити спектр технологічного використання вібраційної установки.
Характер руху елементів вібросистеми визначається не тільки властивостями силових параметрів вібрації, але й структурними складовими самої системи. Так, рух деталей, що обробляються у вібромашині, визначається, зокрема, місцем розташування віброзбуджувача, типом в'язей з джерелом вібрації, взаємодією з робочим середовищем та іншими факторами. Більш того, абсолютна величина, просторова орієнтація та характер зміни у часі силових параметрів вібрації залежать від руху деталей, що обробляються; від властивостей привідного двигуна, особливостей пружних елементів.
Основними складовими при проектуванні коливальної технологічної системи є розрахунок параметрів віброзбуджувачів та пружної системи.
За функціональним призначенням пружні в'язі вібраційних машин можна розділити на п'ять груп:
1. Пружні в'язі, які виконують роль підвісок-амортизаторів і одночасно є єдиним зв'язком між робочим контейнером та станиною, сприймають вагу вібруючих частин машин та ізолюють їх від станини. Оскільки вібраційні машини, як правило, працюють у зарезонансному режимі, пружні підвіски повинні бути достатньо м'якими, аби виключити передачу вібрації на станину.
2. Пружні в'язі резонансних вібраційних машин, які незалежно від їх конструкції виконують роль акумуляторів енергії і використовуються як підсилювачі коливань. В резонансних вібраційних машинах дані в'язі (пружини, ресори, торсіони тощо) виконують роль тільки підсилювачів коливань і не є підвісками, тобто не сприймають вагу вібромашини, оскільки вони досить чутливі до зміни ваги коливальної маси.
3. Пружні в'язі, які використовуються в трансмісіях (пружні муфти, гнучкі вали, пружні шарніри). Такі в'язі повинні мати здатність компенсувати значне зміщення осей, що з'єднують вали відброзбуджувачів і двигунів.
4. Пружні в'язі, які виконують роль тільки з'єднувальних елементів вібраційних машин із секційними контейнерами. Такі з'єднувальні елементи повинні забезпечити потрібну рухомість стосовно одне одного суміжних секцій, не втрачаючи при цьому своїх пружних властивостей і геометричних форм. До цієї групи пружних елементів можна віднести, зокрема, футерівку контейнерів.
5. Пружні віброізолюючі опори - амортизатори. Вони сприймають масу всієї вібромашини та ізолюють шкідливі коливання від фундаменту та іншого обладнання.
По кожній із даних груп приведені аналіз конструктивного виконання та методика розрахунку найбільш ефективних схем пружних систем.
В процесі здійснення коливальною системою певних технологічних функцій енергія, що постачається джерелом, зокрема, електромережою, акумулюється робочими органами вібромашини (здебільшого за силовою або кінематичною схемами) та витрачається на забезпечення заданого коливального руху (активна енергія у системі) і здолання сил внутрішніх опорів технологічної системи. Останні становлять реактивні, дисипативні, електромагнітні, механічні та інші сили опору. Реактивні сили опору складають сили деформації у пружній системі під дією інерційного навантаження; дисипативні - є наслідком розсіювання енергії у технологічному середовищі; електромагнітні - зумовлюються вихрьовими струменями, перемагнічуванням та нагріванням обмоток у магнітопроводах статора та ротора; механічні - через сили тертя у з'єднаннях елементів системи тощо. Як показали експериментальні дослідження, основні витрати енергії припадають на створення даного коливального режиму (близько 70%) та на здолання дисипативних опорів (16...23% в залежності від типу робочого середовища).
У шостому розділі - “Розвиток конструктивних схем вібраційних машин для розмірно-зміцнюючої обробки твердосплавних виробів” - представлені результати проектних розробок спеціалізованих машин для віброабразивної та віброударної обробки твердосплавного інструменту різного призначення.В залежності від особливостей силових параметрів вібрації (внаслідок силової або моментної неврівноваженості коливальної системи) робочому контейнеру з технологічним завантаженням надається лінійний, кутовий, плоский або просторовий рух. При цьому вібраційні технологічні машини виконуються з U-подібним, торовим, спірально-торовим контейнером. Кільцева форма робочої камери, зокрема, полегшує умови створення безперервного циклу обробки деталей. Крім того, запропоноване застосування декількох віброзбуджувачів дозволяє створювати складний просторовий рух робочого контейнера.
Резерви підвищення інтенсивності вібраційної обробки мають місце в машинах з комбінованою силовою дією, яка полягає в поєднанні вібраційного та обертального руху елементів технологічної системи. У віброшпиндельних машинах мають місце два окремих привода для надання коливального руху робочому контейнеру, а також певного механічного руху деталям, що обробляються. При цьому деталі у робочій зоні або обертаються, або отримують коливальний рух від окремого джерела енергії (зокрема, від електрострикційного чи магнітострикційного віброзбуджувача). Розроблені вібромашини, в яких на підвіску із закріпленими в ній деталями діє циркуляційний рух гранульованого середовища через т.з. “вітрильні елементи”.
Така технологічна дія сприяє збільшенню відносної швидкості інструмента і деталі та відповідно ефективності обробки, поліпшенню умов для рівномірної обробки поверхонь деталей.
Розвитком конструктивної схеми машин вібровідцентрового типу можна назвати вібропланетарні установки, в яких поєднується коливальний та планетарний рух робочої ємкості. Вони характеризуються наявністю опозитно розташованих та пружно вмонтованих робочих контейнерів; двох незалежних приводів, які забезпечують одночасне здійснення робочими ємкостями вібраційного (плоского або кутового) та планетарного руху. Таке конструктивне виконання дозволяє разом із підвищенням енергетичного потенціалу системи здійснювати на ходу незалежне регулювання кутових швидкостей обертання контейнерів і параметрів вібраційного поля.
Таким чином, серед основних конструктивних методів поліпшення технологічних параметрів машин для обробки деталей у вільно-гранульованому середовищі можна визначити засоби підвищення енергетичного потенціалу системи шляхом комбінованої силової дії на структурні елементи машин, створення засобів для керованості процесом обробки деталей.
Висновки
У дисертації отримані і наведені нові науково обгрунтовані теоретичні та експериментальні розробки в галузі вібраційної техніки для реалізації розмірно-зміцнюючої термоокислювальної і вібраційної технологій. Вирішена велика народногосподарська проблема фінішної обробки виробів із твердих сплавів і визначені перспективи широкого промислового застосування отриманих результатів. Досліджені процеси комбінованого впливу на твердосплавні вироби термоокислювальної і вібраційної обробки і на їх основі створена науково-теоретична база і методичні принципи проектування спеціального обладнання для їх реалізації.
Більш детально основні результати і висновки сформульовані таким чином:
1. Аналіз умов використання найбільш розповсюджених видів твердосплавного інструменту дозволив розробити раціональні схеми зміцнення, оптимізувати технологічні режими для кожного з них. Виявлено, що комплексна термоокислювальна та вібраційна обробка призводить до підвищення границі міцності при поперечному згині, ударній в'язкості, довговічності при втомі, в'язкості при руйнуванні. При цьому на складних поверхнях і піднутреннях формується шар, насичений кобальтом, з параметрами шорсткості Rа=0,2-0,3 мкм.
1.1. Механіко-технологічні дослідження вібраційної обробки на твердих сплавах промислових марок дозволили визначити значення робочих параметрів вібраційного поля і ударних тіл, які призводять до максимального зміцнення. Запропоновано і обгрунтовано критерій оптимізації режимів вібраційної обробки - параметр структурної неоднорідності r, з врахуванням якого обчислюються допустимі сили співударяння ударних тіл і оброблюваних деталей в робочій зоні контейнера.
2. Експериментальні дослідження кінетики високотемпературного окислення твердих сплавів системи WC-Co і кількісне співставлення факторів, визначаючих даний процес, дозволили запропонувати способи розмірної формоутворюючої обробки, розробити методику вибору обладнання печей, забезпечуючих формоутворення в межах 6-8 квалітетів точності.
3. Для реалізації технологічного процесу зміцнення лезового інструменту розроблена принципово нова універсальна конвеєрна вібраційна машина, в якій обробка деталей здійснюється в закріпленому стані, а роль транспортуючого елементу виконує стрічка, яка одночасно є твірною контейнера. Для даної конструкції запропонований механічний комбінований привід, який поєднує кінематичне збудження коливань з підпружиненням осі обертання і врівноваження стаціонарних мас і контейнера.
3.1. Теоретичними і експериментальними дослідженнями доведено, що використання комбінованого віброприводу у вібраційних машинах із силовою неврівноваженістю дозволяє: знизити енерговитрати в порівнянні з динамічним віброзбуджувачем в 1,5ё1,7 раз; зменшити амплітуду коливань приводного вала вібратора до 7 раз і тим самим суттєво понизити динамічні навантаження на опорні вузли машини; збільшити амплітуду коливань контейнера в 1,8ё2 рази порівняно з динамічним віброприводом при умові рівності збуджуючих зусиль, що обумовлює більшу енергомісткість розробленого комбінованого віброзбуджувача.
4. З врахуванням особливостей технологічних процесів обробки твердосплавних виробів встановлено, що для крупногабаритних деталей (від 5 кг і більше) найбільш перспективним є застосування торових вібраційних машин, які забезпечують просторові коливання внаслідок силової і моментної неврівноваженості. Розроблені уточнені динамічні та математичні моделі торової вібраційної машини, в яких система інерційних сил, що викликає коливання контейнера, представлена як динамічний гвинт, що обертається. Це дозволило більш коректно описати коливальний рух контейнера.
4.1. Вперше пояснений механізм циркуляційного руху технологічного завантаження з позиції теорії хвильового вібропереміщення сипучих середовищ та розроблений алгоритм керування транспортуючим і циркуляційним рухом завантаження. Експериментально досліджено значення динамічного напору потоку обробляючого середовища під дією вібраційного поля на деталі, що обробляються.
4.2. Визначена величина механічної енергії, що розсіюється під час вібраційного перемішування середовища і вперше показана можливість її утилізації та перетворення у допоміжні рухи оброблюваних крупногабаритних деталей. Це дозволяє підвищити продуктивність процесу з металоз`єму в 1,8 раза без енерговитрат на примусовий рух, виключити руйнівне співударяння деталей і досягнути максимального зміцнення.
5. Аналізуючи складові вібраційної технологічної машини, визначені найбільш відповідальні вузли, для яких розроблені оригінальні конструктивні елементи: інерційні віброзбуджувачі, пружні підвіски робочих контейнерів, віброопори, еластичні муфти для передачі обертового руху.
6. Розроблені рекомендації з обробки твердосплавних деталей різних типів. Розроблена методика практичного розрахунку вібраційних машин з об`ємом робочого контейнера 5 л, 10 л, 15 л, 60 л, 90 л, 120 л. Вібраційна конвеєрна машина для зміцнення лезового інструменту, двоконтейнерні машини, агрегатовані маніпуляторами карусельного типу для обробки деталей в закріпленому стані. Промислові зразки цих машин успішно використовуються на виробництві, і підтвердили свою ефективність у рішенні різних технологічних задач.
Основні публікації за матеріалами дисертаційної роботи
Монографії:
1. Берник П.С., Паламарчук І.П. Конвеєрні вібраційні машини для оздоблювально-зміцнювальної обробки. /За ред. П.С. Берника/ -К.: Вища школа, - 1996. - 237 с.
2. Берник П.С., Ярошенко Л.В. Вибрационные технологические машины с пространственными колебаниями рабочих органов. /Под ред. П.С. Берника/ -Вінниця. Видавничий центр ВДСГІ. -1998. - 116 с.
Статті у наукових фахових виданнях:
3. Сокил Б.И., Берник П.С. Исследование динамики вибрационной установки с эксцентриковым приводом // Доклады и научные сообщения. -Весник ЛПИ. Изд. объед. "Вища школа" при Львовском ун-те, Львов, - 1986. № 200 - С. 72-73.
4. Берник П.С. Обоснование критерия оптимизации режимов при вибрационной обработке твердосплавных деталей. // Вибрации в технике и технологиях. - 1994. - № 1. - С. 36-41.
5. Берник П.С., Середа Л.П., Паламарчук И.П. Выбор рациональной схемы механического вибровозбудителя для конвейерной вибрационной машины с эластичной направляющей. // Вибрации в технике и технологиях. - 1995. - № 1(2). - С. 15-20.
6. Берник П.С., Ярошенко Л.В. Состояние и перспективы развития виброобработки легкоповреждаемых деталей. // Вибрации в технике и технологиях. - 1995. - № 1(2). - С. 44-51.
...Подобные документы
Специфіка технологій переробки молочної продукції. Опис і характеристика устаткування для переробки молока і виготовлення продуктів з нього. Опис обладнання для виготовлення молока, масла, твердого сиру, пристрої для охолодження і теплової обробки молока.
реферат [219,6 K], добавлен 24.09.2010Розробка технологічного процесу, обґрунтування вибору моделей та матеріалів. Вибір режимів обробки виробів, обладнання і пристосувань, розробка технологічної послідовності виготовлення виробів. Технологічні розрахунки та розпланування швейного цеху.
курсовая работа [439,3 K], добавлен 23.04.2010Загальна характеристика та наліз вимог до сукні, що виготовляється, опис використовуваних матеріалів, підбір обладнання. Підбір моделей-аналогів виробів та їх аналіз, методи обробки. Розрахунок головних матеріальних витрат на спроектований виріб.
курсовая работа [66,9 K], добавлен 30.09.2014Аналіз технологічності конструкції деталі Стійка. Вибір заготовки та спосіб її отримання за умов автоматизованого виробництва. Вибір обладнання; розробка маршрутного процесу та управляючих програм для обробки деталі. Розрахунок припусків, режимів різання.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 10.01.2015Основні процеси обробки кишок. Опис фрагмента апаратурно-технологічної схеми виробництва, що включає в себе об’єкт розробки та вибраного для проектування типу обладнання. Вимоги до монтажу та наладки вальців для віджимання кишок, експлуатація обладнання.
курсовая работа [345,5 K], добавлен 25.11.2014Вибір ефективної моделі брюк. Обґрунтування вибору матеріалів для виготовлення моделей. Послідовність технологічної обробки виробів. Розрахунок ефективно вибраних методів обробки. Технологічна характеристика устаткування. Управління якістю продукції.
курсовая работа [730,9 K], добавлен 05.12.2014Описання технологічного процесу обробки кишок. Розрахунок кількості сировини та готової продукції. Підбір та розрахунок технологічного обладнання для кишкового цеху. Організація контролю виробництва та вимоги до якості сировини і готової продукції.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 17.06.2011Складання виробничої програми підприємства. Джерела постачання сировини. Розрахунок сировини, чисельності виробничих працівників, обладнання для зберігання сировини, обладнання тісто-приготувального відділення та обладнання для зберігання готових виробів.
курсовая работа [314,8 K], добавлен 19.12.2011Остаточне компонування механічної обробки деталі, етапи та особливості його здійснення. Рекомендації щодо підбору оптимального варіанта. Схема послідовності обробки. Розробка МОД для деталі корпус, два підходи до практичної реалізації даного процесу.
практическая работа [720,0 K], добавлен 17.07.2011Характеристика виробу і матеріалу. Аналіз технологічності конструкції і технології виготовлення виробу. Вибір маршрутної схеми, зварювальних матеріалів і обладнання. Обґрунтування вибору способу та режиму зварювання. Контроль якості зварних з'єднань.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 16.11.2015Побудова об’ємного моделювання термоміцності твердосплавних різців. Вектор контактних силових навантажень. Дослідження термопружної міцності твердосплавних різців при тепловому навантаженні. Стійкість як показник ефективності роботи ріжучого інструменту.
реферат [68,1 K], добавлен 10.08.2010Маршрутна схема поетапної механічної обробки поверхонь деталі. Розрахункові уточнення та послідовність обробки і технологічні допуски, використання типових планів обробки поверхонь. Технологічний процес за принципом концентрації та точність обробки.
практическая работа [200,2 K], добавлен 17.07.2011Методи обробки поверхонь деталі. Параметри шорсткості поверхонь. Забезпечення точності розмірів і поворотів. Сумарна похибка на операцію. Розміри різального інструменту. Точність обробки по варіантах технологічного процесу. Точність виконання розміру.
практическая работа [500,0 K], добавлен 21.07.2011Ознайомлення з технологічним процесом, конструкцією і принципом дії основного технологічного обладнання та методикою розрахунку характеристик електроерозійної обробки. Теоретичні основи електроерозійної обробки. Призначення електроерозійного верстату 183.
практическая работа [43,9 K], добавлен 27.01.2010Теоретико-експериментальні основи керування технологічними процесами оздоблювально-зміцнюючої обробки для покращення показників якості й експлуатаційних властивостей деталей поліграфічного обладнання, підвищення ефективності поліграфічного виробництва.
автореферат [33,1 K], добавлен 11.04.2009Художнє конструювання побутових виробів. Утилітарні та естетичні властивості виробів, перелік ергономічних вимог. Принципи класифікації електротехнічних виробів, як об’єктів дизайну. Маркетинговий підхід до розробки та реалізації промислових виробів.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 26.05.2009Технічні характеристики компресорної установки. Аналіз технологічності деталі. Вибір та техніко-економічне обґрунтування методу отримання заготовки. Визначення припусків для обробки поверхні аналітичним методом та етапи обробки поверхонь деталі.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.10.2013Маршрут обробки деталі "корпус підшипника": назва, ескіз та мета операції, тип обладнання. Методи вибору структури технологічних операцій, критерії оцінки варіантів та допоміжні операції. Послідовність і структура операцій обробки корпусу підшипника.
практическая работа [313,5 K], добавлен 23.07.2011Методи обробки пластикових матеріалів при виготовленні пакування. Способи задруковування пластику. Особливості технології висікання із застосуванням плоских штанцформ. Вибір оброблювального обладнання на основі аналізу технічних характеристик обладнання.
дипломная работа [5,2 M], добавлен 12.09.2012Використання у плодоовочевому консервному виробництві апаратів для попередньої обробки сировини, обжарювальне, випарне, для спеціальної обробки, сушильне, а також допоміжне обладнання Характеристика та принцип дії апаратів, їх класифікація по визначенню.
реферат [97,1 K], добавлен 24.09.2010