Розробка структури переплетень та способів виготовлення панчішних виробів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук

Розробка структури переплетень та способів виготовлення панчішних виробів

Загальна характеристика роботи

панчішний еластомерний борт віскозний

Актуальність теми. До пріоритетних напрямків розвитку сучасного промислового виробництва товарів масового споживання належить невпинне нарощування їх випуску при корінному покращенні якості та асортименту, вдосконаленні технологічних процесів, використанні сучасних видів сировини і матеріалів, зниженні матеріаломісткості продукції, економному використанні матеріальних та сировинних ресурсів.

Подальша інтенсифікація виробництва товарів масового споживання, до яких відноситься виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, залежить від надійної роботи технологічного устаткування, від асортимету продукції, переплетень та видів перероблюваної сировини.

Аналіз сучасного стану виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів та досліджень, які проводяться в області техніки та технології круглопанчішного виробництва дозволяє зробити висновок про те, що подальше вдосконалення круглопанчішних автоматів, а також вдосконалення технологічного процесу виготовлення виробів на них вимагає вивчення ряду факторів, які знижують ефективність виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів і обмежують їх асортимент, дослідження можливостей використання нових видів сировини, зокрема поліуретанових еластомерних ниток спандекс та поліефірних текстурованих ниток, як для виробів побутових, призначених для повсякденної експлуатації, так і для виробів спеціальних, призначених для захисту окремих категорій працюючих в умовах дії агресивних середовищ.

Постійно створюються нові види сировини, вдосконалюється устаткування для виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів, покращується їх якість та конструкція, способи і технологія виготовлення, спрямовані на найбільш економне використання матеріальних ресурсів і максимальне скорочення тривалості як виробничого циклу в цілому, так і кожної технологічної операції зокрема.

Асортимент панчішно-шкарпеткових виробів, що постійно розширюється і оновлюється, потребує безперервних пошуків раціональної технології та способів виготовлення. При цьому, в умовах зростаючого попиту на панчішно-шкарпеткові вироби для повсякденної експлуатації і на спеціальні вироби, призначені для використання їх як засобів індивідуального захисту в умовах дії агресивних середовищ особливе значення і актуальність набувають питання вдосконалення технології, розробка структури переплетень та способів виготовлення як виробів в цілому, так і окремих їх елементів, вдосконалення конструкції круглопанчішних автоматів. Тобто, як висновок, розробка структури переплетень та способів виготовлення панчішних виробів - актуальна проблема.

Тема роботи безпосередньо зв'язана з цільовим науково-дослідним напрямком академії «Нові наукоємкі технології виробництва матеріалів, виробів широкого вжитку та спеціального призначення».

Мета роботи полягає в удосконаленні структури та способів виготовлення панчішних виробів, підвищенні іх якості та зменшенні витрат сировини на одиницю продукції, в удосконаленні окремих механізмів круглопанчішного автомату. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

теоретично дослідити структури і способи виготовлення в'язаних бортів панчішних виробів з еластомерними нитками;

розробити та дослідити нові структури і способи виготовлення бортів виробів з еластомерними нитками;

розробити спосіб виготовлення панчішно-шкарпеткового виробу, як засобу індивідуального захисту (ЗІЗ) нижніх кінцівок апаратників формування віскозних ниток і плівок;

вдосконалити конструкцію механізму в'язання одноциліндрового круглопанчішного автомата (ОКПА).

Методи досліджень. В роботі використані теоретичні та експериментальні методи досліджень, які базуються на загальних положеннях наукової теорії, розробленої ведучими вітчизняними та зарубіжними вченими. Застосовано комплексний підхід по вирішенню поставлених завдань. Проведено аналіз досягнень і проблем в досліджуваній області, патентний пошук, теоретичний аналіз геометричних моделей структури бортів виробів, використані методи математичної статистики та сучасні методи обробки та аналізу результатів експерименту.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше:

розроблено нові способи виготовлення бортів панчішних виробів з еластомерними нитками, захищені авторськими свідоцтвами СРСР №1127930, 07.12.84, Д04В 1/24, бюл. №45 та №1576602, 07.07.90, Д04В 1/26, бюл. №25;

розроблено новий спосіб виготовлення колготок з еластомерними нитками, захищений авторським свідоцтвом СРСР №1498845, 07.08.89, Д04В 1/24, бюл. №29;

розроблено спосіб виготовлення панчішно-шкарпеткового виробу, вживаного як ЗІЗ нижніх кінцівок апаратників формування віскозних ниток і плівок, захищений авторським свідоцтвом СРСР №1710613, 07.02.92, Д04В 1/26, бюл. №15;

розроблені засоби для стабілізації процесу в'язання виробів на ОКПА;

розроблено нову конструкцію механізму в'язання ОКПА, захищену авторським свідоцтвом СРСР №1807127, 01.04.93, Д04В 15/32, 9/56, бюл. №13.

Практична цінність роботи полягає в тому, що всі розробки спрямовані на поліпшення якості продукції, зменшення витрат сировини на її виготовлення, покращення експлуатаційних та гігієнічних властивостей виробів. Розроблений спосіб в'язання борта панчішно-шкарпеткового виробу згідно а.с. СРСР №1127930, Д04В 1/26 було впроваджено на Червоноградському виробничому панчішному об'єднанні в 1984 році з річним економічним ефектом 38909 крб., та Рубіжанській панчішній фабриці в 1985 році з річним економічним ефектом 14400 крб. Спосіб впроваджено також на панчішній фабриці Львівського ВТО «Промінь» та панчішному об'єднанні «Коттон» м. Каунаса (Литва) в 1986 році.

Дослідно-промислова партія розроблених ЗІЗ згідно а.с. СРСР №1710613, Д04В, 1/26, пройшла виробничу перевірку на 7-ми виробничих об'єднаннях «Хімволокно» і рекомендована до масового виробництва.

Розроблено технічні умови на напівпанчохи жіночі, призначені для захисту нижніх кінцівок апаратників формування віскозних ниток та плівок від розчину осадової ванни (ТУ 17-УРСР 2-59-90).

Апробація роботи. Основні теоретичні положення та висновки по роботі доповідались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДАЛПУ в 1985-1994 роках, на засіданні технічної Ради Червоноградського ВПО і Рубіжанської ПФ в 1985 р. та художньої Ради Республіканського будинку моделей спеціального одягу в 1990 р. В повному обсязі доповідь по дисертації заслухана і схвалена на засіданні кафедри технології трикотажного виробництва в 1999 році.

Публікації. По результатах дисертації опубліковано 12 наукових робіт, в тому числі 5 авторських свідоцтв СРСР.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, п'яти розділів з висновками, висновків по роботі, списку літератури і додатків. Робота викладена на 187 сторінках, включаючи 154 сторінки машинописного тексту, 36 рисунків, 5 таблиць і додатки. Додатки викладені на 48 сторінках. Бібліографія включає 147 найменувань.

Основний зміст

У вступі викладені основні завдання і шляхи подальшого розвитку виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, підкреслюється необхідність проведення робіт, спрямованих на вдосконалення технології і способів виготовлення панчішних виробів як в цілому, так і їх окремих елементів, обґрунтовується актуальність дисертаційної роботи.

В першому розділі на основі вивчення та узагальнення вітчизняної та зарубіжної науково-технічної літератури, патентних джерел та проведених в галузі наукових досліджень проведено аналіз стану виробництва панчішно-шкатпеткових виробів, шляхів його подальшого вдосконалення та підвищення ефективності за рахунок сучасних процесів в'язання, раціонального використання сировини, покращення якості виробів, вдосконалення структур переплетень та способів виготовлення, зниження трудомісткості виготовлення продукції та підвищення продуктивності технологічного устаткування.

Аналіз наукових робіт показав необхідність проведення досліджень, спрямованих на розробку структур переплетень і способів виготовлення виробів і окремих їх елементів на круглопанчішних автоматах, причому, як виробів побутових, повсякденних, так і виробів спеціального призначення. Особливо це відноситься до виробів, що виготовляються з використанням нових видів сировини, наприклад поліуретанових елестомерних ниток та поліефірних текстурованих ниток, тому що відомі способи і структури не забезпечують високої ефективності виготовлення виробів на круглопанчішних автоматах. На необхідність першочергового вирішення цих питань вказує також досвід роботи панчішних підприємств країни.

Проведений аналіз показав також відсутність розробок і досліджень структур переплетень і способів виготовлення спеціальних панчішно-шкарпеткових виробів, які можуть бути використані в якості засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) нижніх кінцівок деяких категорій працюючих, наприклад, апаратників формувуння віскозних ниток і плівок в умовах постійної дії агресивних середовищ.

Проведений аналіз дозволив зформулювати завдання досліджень.

Другий розділ присвячено теоретичному дослідженню структури і властивостей бортів панчішно-шкарпеткових виробів з різними способами закріплення в їх структурі еластомерних ниток. Проведено узагальнення та аналіз відомих структур і способів виготовлення бортів та розроблена класифікація їх по основних ознаках. Встановлено, що основними способами закріплення еластомерних ниток в структурі бортів виробів є пров'язування в петлі гладі, неповної гладі, у вигляді пресових та футерних накидів, а також комбінування пресових та футерних накидів.

Розроблені геометричні моделі відомих структур бортів з еластомерними нитками, а також структури борта, в якій еластомерні нитки прокладені утковою кладкою. Проведене теоретичне дослідження розроблених геометричних моделей вказаних структур бортів з метою визначення основниої характеристики бортів виробів - розтяжності. Одержані аналітичні вирази для визначення розтяжності бортів.

Встановлено, що при розтягуванні по ширині найбільшу деформацію будуть мати структури бортів з еластомерними нитками, пров'язаними в петлі гладі, а найменшу - прокладеними футерними накидами та утковою кладкою. При цьому найбільшу пружність мають структури бортів з утковою кладкою еластомерних ниток, тому що при інших однакових умовах еластомерні нитки в таких структурах мають мінімальну довжину.

При розтягуванні бортів по довжині найбільший опір властивий структурам, в яких еластомерні нитки пров'язані петлями гладі та пресовими накидами, найменший опір - структурам бортів, в яких еластомерна нитка прокладена у вигляді футерних накидів та утковою кладкою.

В результаті теоретичного аналізу структури і властивостей бортів виробів, що виготовляються на ОКПА, одержані математичні вирази для визначення розтяжності структур бортів виробів з різними способами закріплення еластомерних ниток.

Третій розділ дисертації присвячений розробці нових структур та способів виготовлення бортів і панчішно-шкарпеткових виробів, що виготовляються на ОКПА.

На основі аналізу дефектів жіночих колготок артикулу 1496 з поліуретановими еластомерними нитками в поясі, пров'язаними пресовими накидами, встановлено, що кількість дефектів, через які вироби переводяться в браковані (при загальній кількості відходів майже 20% від випуску) в середньому складає: неякісна сировина - 63,3%, затяжки, спуски петель, розриви волокон по вині машини - 18,2%, витягнутий, непришитий пояс і пояс з незадовільною розтяжністю - біля 18%, інші причини - 0,5%. Встановлено, що для дефектів емпіричний закон розподілу Пуассона є найбільш прийнятною характеристикою, яка відповідає теоретичному Пуассонівському розподілу випадкових подій. Встановлено також, що 4,29% бортів виробів не відповідають по розтяжності вимогам ДЕСТ, а 5,5% бортів виробів наближаються по розтяжності до нижньої межі. Встановлено також, що емпіричний розподіл величин розтяжності бортів виробів вказаного вище артикулу підлягає теоретичному нормальному диференціальному закону розподілу, тобто Гауссовському розподілу.

Метою розробок нових структур і способів виготовлення бортів і виробів з еластомерними нитками є можливість одержання виробів з регульованою розтяжністю в залежності від призначення, більш якісних, при зменшенні витрат сировини і покращенні експлуатаційних та гігієнічних властивостей виробів.

Розроблено спосіб виготовлення бортів виробів, при якому в одному з петельних рядів разом з основною ниткою пров'язують в петлі еластомерну нитку, в наступному петельному ряді її закріплюють пресовими накидами при виході голок через одну на неповне замикання, знову в'яжуть деяку кількість петельних рядів з основної нитки при виході голок на повне замикання. При цьому разом з основною ниткою в одній з петлетвірних систем пров'язують в петлі еластомерну нитку. Тому що еластомерна нитка прокладається не в кожному петельному рядку, то зменшується кількість рядів її по висоті борта, що зменшує витрати нитки і знижує питомий тиск на тіло людини. Крім того, еластомерна нитка прокладається на зворотній стороні борта і при бортуванні вона закривається, що виключає деформації і закручування борта, а також контакт з тілом людини. Це покращує розтяжність борта, експлуатаційні та гігієнічні властивості бортів і дозволяє використати еластомерну нитку без обкручування. Спосіб захищено авторським свідоцтвом СРСР №1127930, Д04В 1/24, 07.12.84, бюл. №45.

Розроблено також спосіб виготовлення борта виробу на багатосистемному круглопанчішному автоматі з використанням грунтової та еластомерної ниток. В першому ряду в'язання нитки прокладають на голки через одну і на бортові гачки попарно у вигляді протяжок над виключеними голками. Нитки кулірують на гачках, після чого бортові гачки відводять до центру автомата. В другому, третьому і наступних петельних рядах нитки прокладають на всі голки і в'яжуть необхідну довжину борта. Для пришивання борта гачки послідовно попарно виводять від центру і передають утримувані ними незамкнуті петлі першого ряду на голки, які були виключені в першому ряду для наступного утворення бортового шва. По закінченні в'язання борта незамкнуті петлі з бортових гачків переносять на голки, що не працювали в першому ряду, замикаючи таким чином борт виробу. Така послідовність операцій виготовлення борта дозволяє покращити якість борта, підвищити його експлуатаційні властивості шляхом збільшення розтяжності петельних рядів, що забезпечують його зароблення і пришивання при спрощенні способу виготовлення. Спосіб захищено авторським свідоцтвом СРСР №1576602, Д04В 1/26, 07.07.90, бюл. №25.

Розроблено також спосіб виготовлення борта панчішно-шкарпеткових виробів з прокладанням еластомерних ниток утковою кладкою. Тут використана властивість еластомерних ниток швидко релаксуватись в структурі борта при знятті розтягуючих зусиль. Спосіб дозволяє покращити якість борта, підвищити еластичність і експлуатаційну надійність, зменшити витрати еластомерних ниток. Спосіб полягає в тому, що в'яжуть ряди гладі з основної нитки, з прокладанням еластомерної нитки утковою кладкою таким чином, що в деяких петельних рядах згідно рапорту її розташовують на лицьовій стороні борта над паличками петель наступного петельного ряду і під голковими дужками петель попереднього петельного ряду; в інших петельних стовпчиках протяжки еластомерної нитки розташовують на зворотній стороні борта, можливі також прокладання еластомерних ниток на окремих ділянках борта, в результаті чого вони створюють на внутрішній стороні борта смуги. Суть способу розкрито в статті: Лазаренко М.А. «Структура и свойства бортов чулочных изделий с эластомерной нитью, проложенной уточной кладкой.» конференція «Экономичность, надежностьи качество текстильных материалов» - Киев, 1988.

З метою підвищення якості гігієнічних і експлуатаційних властивостей виробів і зниження витрат сировини, розроблено спосіб виготовлення колготок, що мають слід, паголінок і торсову частину, що виготовляється з двох подовжених панчіх, які розрізають в верхній частині; зістиковані по лінії розрізу заготовки зшивають, паголінок і торсову частину при цьому в'яжуть платированим переплетенням, в якому еластомерні нитки є покривною, лицьовою, а як грунтову використовують багатофіламентні текстуровані нитки або одинарну бавовняну пряжу, при цьому ділянку розрізу в'яжуть пресовими петлями різних індексів в залежності від розташування еластомерної нитки в петельних рядах.

Використання еластомерної нитки як покривної запобігає контакту її з тілом людини, при цьому петельні стовпчики, які створюють після розрізу пруг заготовки, при якому після стикування проводять їх зшивання, виконують пресовими петлями, які запобігають «втіканню» еластомерної нитки від пругу по петельному стовпчику і при розрізуваніі виключають спуск її по ряду при експлуатації виробів. Спосіб захищено авторським свідоцтвом СРСР №1498845, Д04В 1/24, 07.08.89, бюл. №29.

Дослідженнями розтяжності бортів виробів з еластомерними нитками пров'язаними в петлі гладі встановлено відповідність розтяжності бортів такої структури вимогам ДЕСТ. Встановлено також, що емпіричний розподіл величин розтяжності бортів такої структури відповідає теоретичному нормальному диференціальному розподілу, тобто Гауссовському розподілу.

З метою захисту нижніх кінцівок апаратників формування віскозних ниток та плівок від дії осадової ванни розроблено спосіб виготовлення використовуваного в якості ЗІЗ такого панчішно-шкарпеткового виробу, який при невеликій вартості має підвищену кислотостійкість, забезпечуючи з високою комфортністю захист нижніх кінцівок. Це досягається тим, що в'яжуть платированим переплетенням, використовуючи як грунтову бавовняну пряжу, і як покривну - поліефірну текстуровану нитку при вмісті її у виробі в кількості 60-70%, при цьому виріб після зняття з автомата апретують гідрофобізуючим препаратом, що знижує кислотопроникливість виробу. Оптимальні заправки визначені експериментально, шляхом виготовлення 5-ти варіантів виробів і дослідженням їх на кислотостійкість, кислотоприникливість, експлуатаційну надійність шляхом мокрих обробок (прання) і комфортність шляхом носіння в умовах виробництва віскозних ниток (цех формування). Спосіб захищено авторським свідоцтвом СРСР №1710613, Д04В 1/26, 07.02.92, бюл. №15.

Четвертий розділ присвячено вдосконаленню конструкції ОКПА. На основі аналізу взаємодії голок і платин автоматів при в'язанні виробів встановлено, що при автоматичній зміні глибини кулірування при виготовленні різних ділянок виробу умови взаємодії голок і платин при відтягуванні петель порушуються із зміною глибини кулірування. Це обумовлено тим, що при цьому переміщується тільки відбійна площина по відношенню до нерухомих клинів голкової замкової системи.

Встановлено, що автоматично синхронізація взаємодії голок і платин при виконанні операції відтягування зі зміною глибини кулірування може бути досягнута при установці на панчішних автоматах спеціального пристрою, який складається з похилої опорної поверхні, яка утримує платинний ковпак з платинами.

Розкриті недоліки конструкції механізму в'язання ОКПА, які знижують надійність роботи і продуктивність автоматів, а також збільшують кількість відходів і, відповідно, витрати сировини на виготовлення виробів.

Розроблена нова конструкція механізму в'язання ОКПА, яка дозволяє підвищити їх надійність і продуктивність за рахунок забезпечення руху непрацюючих голок на двох рівнях під петлетвірною системою, забезпечуючи економію сировини в процесі в'язання панчішно-шкарпеткових виробів.

В порівнянні з відомими конструкціями розроблений механізм в'язання ОКПА має такі переваги: відпадає необхідність установки на автоматі кільця, яке запобігає поломкам язичків виключених з роботи голок. При виготовленні п'ятки і миска виробу головки непрацюючих голок розташовуються нижче рівня відбійної площини, що підвищує надійність їх роботи; ліквідується ймовірність масових поломок голок при переключеннях машини з обертального руху на реверсивний і навпаки. Спосіб захищено авторським свідоцтвом СРСР №1807127, Д04В 15/32, 9/56, 07.04.93, бюл. №13.

П'ятий розділ присвячений практичному використанню результатів роботи. Апробація і впровадження нового способу виготовлення борта виробу досягнені на Червоноградському виробничому панчішному об'єднанні з річним економічним ефектом 38909 крб. (1984 рік).

Розроблений спосіб опробуваний і впроваджений також на Рубіжанській панчішній фабриці з річним економічним ефектом 14400 крб. (1985 рік).

Новий спосіб виготовлення борта виробів впроваджено також на панчішній фабриці Львівського виробничого трикотажного об'єднання «Промінь» в 1984 р. і на Каунасському виробничому трикотажному об'єднанні «Коттон» (Литва) в 1985 р.

Наукові результати дисертаційної роботи можна використовувати при проектуванні та розробці структур і способів виготовлення панчішних виробів побутового та спеціального призначення.

Розроблені ЗІЗ опробувані на 7-ми ВО «Хімволокно» і художньою Радою Республіканського будинку спеціального одягу рекомендовані до промислового виробництва. На них розроблено тимчасовий технологічний режим та технічні умови (ТУ).

Загальні висновки по роботі

панчішний еластомер ний борт віскозний

1. В результаті аналізу літературних джерел, патентно-технічної літератури та сучасного стану виробництва встановлена доцільність проведення наукових досліджень по вдосконаленню структур переплетень та способів виготовлення панчішних виробів побутового і спеціального призначення.

2. Проведено аналіз і розроблена класифікація способів виготовлення бортів виробів на ОКПА, в результаті чого встановлено, що основними способами закріплення еластомерних ниток в структурі бортів є пров'язування в петлі гладі, неповної гладі, у вигляді пресових і футерних накидів, а також їх комбінаціями.

3. Розроблено геометричні моделі відомих структур бортів, а також структури борта з утковою кладкою еластомерної нитки і проведено їх теоретичне дослідження з метою визначення їх розтяжності.

4. Одержано аналітичні вирази для визначення розтяжності бортів виробів з різноманітним закріпленням еластомерної нитки.

5. Встановлено, що при розтягуванні бортів по ширині найбільшу деформацію будуть мати структури, в яких еластомерні нитки пров'язані в петлі гладі, а найменшу - структури, в яких еластомерні нитки прокладені у вигляді футерних накидів і утковою кладкою. Найбільш пружними є борти з утковою кладкою еластомерних ниток, тому що при інших рівних умовах ці нитки в таких структурах мають мінімальну довжину.

6. Встановлено, що при розтягуванні по довжині найбільший опір чинять борти, в яких еластомерні нитки пров'язані у вигляді пресових накидів і в петлі гладі, найменший - структури з еластомерними нитками, прокладеними футерними накидами та утковою кладкою.

7. Розроблено два нових способи виготовлення борта панчішно-шкарпеткових виробів на багатосистемних ОКПА з пров'язуванням еластомерних ниток в петлі гладі, захищених авторськими свідоцтвами СРСР №1127930, №1576602.

8. Розроблено спосіб виготовлення панчішно-шкарпеткового виробу на багатосистемному ОКПА з прокладанням еластомерної нитки утковою кладкою.

9. Розроблено спосіб виготовлення колготок платированим переплетенням з еластомерними нитками, захищений авторським свідоцтвом СРСР №14988445.

10. Експериментальними дослідженнями розтяжності бортів еластомерними нитками, пров'язаними в петлі гладі, встановлено відповідність її вимогам ДЕСТ. Встановлено, що емпіричний розподіл величин розтяжності бортів відповідає нормальному диференціальному закону, тобто Гауссовському розподілу.

11. Розроблено спосіб виготовлення панчішно-шкарпеткового виробу, що використовується як засіб індивідуального захисту (ЗІЗ) нижніх кінцівок апаратників формування віскозних ниток та плівок, захищений авторським свідоцтвом СРСР №1710613.

12. Розроблені ЗІЗ досліджені на кислотостійкість, кислотопроникливість, експлуатаційну надійність та комфортність. Розроблено тимчасовий технологічний режим іх виробництва та технічні умови ТУ 17 2-59-90 УРСР на напівпанчохи жіночі, які виготовляються на ОКПА і призначені для захисту від дії розчину осадової ванни.

13. Встановлено, що автоматична синхронізація взаємодії голок і платин при виконанні операції відтягування петель зі зміною глибини кулірування в залежності від ділянки виробу, може бути досягнута при установці на ОКПА спеціального пристрою, що утримує платинний ковпак з платинами.

14. На основі аналізу розкриті недоліки конструкціїї механізму в'язання ОКПА, які знижують надійність роботи і продуктивність автоматів, а також збільшують кількість відходів і, відповідно, витрати сировини на виготовлення виробів.

15. Розроблена нова конструкція механізму в'язання ОКПА, захищена авторським свідоцтвом СРСР №1807127.

16. Розроблений спосіб виготовлення бортів виробів з пров'язуванням поліуретанової нитки спандекс в петлі гладі опробуваний і впроваджений у виробництво на Червоноградському НШО і Рубіжанській ПФ з реальним економічним ефектом у сумі 53309 крб. (в цінах до 1990 року). Спосіб впроваджений у виробництво також на панчішній фабриці Львівського ВТО «Промінь» і на Каунасському ВТО «Коттон» (Литва).

Одержані по розробленому способу ЗІЗ були схвалені на засіданні художньої Ради Республіканського будинку моделей спеціального одягу і рекомендовані до масового виробництва.

Основний зміст дисертації відображено в таких друкованих роботах

1. Лазаренко М.А. Анализ и классификация способов выработки бортов круглочулочных изделий. - Киев, 1984, 13 с. - Рукопись депонирована в ЦНИИТЭПлегпром 22.06.84, №1024 ЛП-84 доп.

2. Авторское свидетельство СССР №1127930. Д04В 1/26. Способ вязания борта чулочно-носочного изделия на многосистемном круглочулочном автомате (Лазаренко М.А., Павлюк В.Н. - опубл. 07.12.84, бюл. №45).

3. Лазаренко М.А. «Структура и свойства бортов чулочных изделий с эластомерной нитью, проложенной уточной кладкой.» - Тезисы конференции «Экономичность, надежность и качество текстильных материалов.» - Киев, 1988.

4. Авторское свидетельство СССР №1498845, Д04В 1/24. Способ изготовления колготок (Лазаренко М.А., Грушанская Т.А. - опубл. 07.08.89, бюл. №29).

5. Авторское свидетельство СССР №1576602 Д04В 1/26. Способ выработки борта на многосистемном круглочулочном автомате. (Лазаренко М.А., Пак Чун Нам. - опубл. 07.07.90, бюл. 25).

6. Лазаренко М.О., Грушанська Т.О. Новий спосіб виготовлення колготок. - Легка промисловість, №2, 1990, с. 33-34.

7. Лазаренко М.А., Пак Чун Нам. Новый способ заработки и бортовки на круглочулочном автомате. - Известия вузов. Технология легкой промышленности №2, 1990, с. 112-114.

8. Лазаренко М.А., Клочко А.И., Павлюк В.Н. Разработка средств индивидуальной защиты для аппаратчиков формования вискозных нитей и пленок. Отчет по х/д №158. - Киев, 1990, 45 с.

9. Авторское свидетельство СССР №1710613, Д04В 1/26. Способ изготовления чулочно-носочного изделия. (Лазаренко М.А., Клочко А.И., Павлюк В.Н., Мычко А.А., Очкуренко В.Н., Бегун В.П. - опубл. 07.02.92, бюл. №15)

10. Лазаренко М.О., Клочко А.І., Павлюк В.М., Мичко А.А., Очкуренко В.І., Бегун В.П. Засоби індивідуального захисту для апаратників формування віскозних ниток та плівок. Легка промисловість, №2, 1992, с. 29-30.

11. Лазаренко М.О., Клочко О.І., Павлюк В.М. Стабілізація в'язання на одноциліндрових круглопанчішних автоматах. - Легка промисловість, №4, 1992, с. 37-38.

12. Авторское свидетельство СССР №1807127 Д04В 15/32, 9/56. Механизм вязания одноцилиндрового круглочулочного автомата (Лазаренко М.А., Клочко А.И., Павлюк В.Н. - опубл. 01.04.93, бюл. №13).

Размещено на Allbest.ru